CC BY
6
13. Zyazyun, I. A. (2005). Philosophy progress and prognosis of the educational system. Pedagogical skills: problems, searches, perspectives. Kyiv: Deaf: RIO HDPU, 10-18.
14. Pometun, A. I. (2004). Competency approach to the evaluation of student achievement. Kyiv: Presentation at the meeting of the Center for Testing Technologies, 10.
15. Morska, L. I. (2007). Methodical system of training future teachers of foreign languages to use information technology in teaching students. Ternopol: TNPU of V. Hnatiuk, 243.
16. Boychuk, V. M. (2012). The use of information technology in art and graphic preparation of students. Actual problems of modern science and research. Vinnitsa: LLC "Firm Glider", 47-50.
Рекомендовано до публгкацИ член-кор. НАПН Укра'ши, д-р пед. наук, професор Гуревич Р. С.
Дата надходження рукопису 24.12.2015
Бойчук Вггалш Миколайович, кандидат педагопчних наук, доцент, 1нститут педагопчно! освгги i освь ти дорослих Нацюнально! Академп педагопчних наук Укра1ни, вул. М. Берлинського, 9, м. Кшв, Укра!-на, 04060
E-mail: boichuk1974@rambler.ru
УДК 378.147:004
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59147
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАД1ЙНОСТ1 ЗБЕР1ГАННЯ ЗНАНЬ ЗАСОВАМИ СУЧАСНИХ ШФОРМАЦШНО-КОМУШКАЦШНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
© Л. В. Зубик
Визначено шляхи виршення проблеми забезпечення надшностг запам'ятовування технгчних знань. Вико-нано поргвняльний анализ наявного сучасного програмного забезпечення з метою його залучення до на-вчального процесу. Запропоновано тновацшнг технологи зберггання знань на основi анализу та узагаль-нення наукового доробку i педагогiчного досвiду. Розглянуто складову трансформацИ навчального процесу шляхом залучення популярних веб-сервiсiв
Ключовi слова: засвоення знань, розвиток пам'ятi, ментальш карти, ттелектуальш карти, карти ро-зуму
The ways of solving the problem of ensuring the reliability of remembering of technical knowledges was defined. Comparative analysis of available modern software was completed for its involvement in the educational process. Innovation technologies of preserving knowledges were proposed, which based on analysis and synthesis of scientific achievements and pedagogical experience. The part of transformation of educational process by engaging of popular web services was considered
Keywords: assimilation of knowledge, memory development, mental maps, smart cards, mind maps
1. Вступ
Актуальшсть дослвдження зумовлена збшь-шенням неввдповщносп мiж значно зростаючими обсягами знань, яш повинт засвоювати студенти у процес ïx фахово! тдготовки, i скороченням аудиторного навчального навантаження. Необхвдшсть формування у студенпв умшня самостшного нав-чання спонукае до тдготовки практичних рекомен-дацш стосовно вдосконалення викладачами змюту навчальних програм та застосування методiв активного навчання.
2. Аналiз останшх дослщжень i публжацш
Дослвдження зумовлюе необхвдшсть теоретичного аналiзу наукового доробку ряду вчених для вияв-лення варiантiв виршення проблеми i виокремлення оптимальних техшчних засобiв серед наявних. Нами виконано огляд доробку наступних дослiдникiв: А. Авдеенко, С. Агапонова, Дж. Ардена [1], М. Афанасьева, Н. Басово!, В. Бикова, Д. Богоявленського [2], А. Буйновського [3], Л. Виготського, Т. Гаврилово!, О. Галищ, П. Галъперiна, М. Гамезо, А. Гаряево!,
Ф. Гоя, Б. Гершунського, О. Глазуново!, Н. Голiвер, I. Голiяд, А. Границько!', Р. Гуревича, А. Гуржiя,
B. Давидова, Г. Дтщ, Д. Елъконiна [4], Л. Занкова, П. Зiнченко, Л. Зубик, Л. 1тельсона, I. Калошино!,
C. Ковжоги, О. Козак, М. Козяра, О. Колгатта, М. Ко-ляди, С. Конево!, А. Корнеево!, А. Костирева, Т. Ку-бовсько!, Т. Кудрявцева, Д. Леонтьева, I. Лернера, П. Лузана, Н. Менчинсько!, О. Овчарук, Г. Онкович, Р. Павелюва, £. Полат, С. Рубтштейна, £. Сердобинце-во! [5], С. Теленика, В. Ткаченко, В. Трайнево!, А. Фатеева, Ю. Фещука, В. Шаталова [6], I. Якимансь-ко!, О. Янишин, А. Яровового та m.
3. Мета дослiдження
Проаналiзувати та узагальнити погляди вгг-чизняних i зарубiжниx дослiдникiв стосовно наявних пiдxодiв до вирiшення проблеми мiцного засвоення техшчних знань учнями i студентами ВНЗ, виконати огляд наявних шформацшно-комушкацшних техно-логiй, якi можуть бути використаш для розв'язання проблеми у сучасному навчальному процесi у тех-нiчниx ВНЗ.
4. MaTepi&m goc^ig^eHHH
ÄHani3 HayKOBHx g®epen i3 npo6neMH gocnig®eH-hh go3Bonae CTBepg®yBam, ^o HHHi cnocrepiraerbca TeH-geH^a go po3rnagy npo6neMH MiuHocri 3acBoeHHa 3HaHb y 3HanHo mupmoMy paKypci, Hi® цe 6yno paHime. ,n,ocar-HeHHH bhcokoi MiuHocri 3HaHb noB'a3yroTb i3 noegHaHHHM naM'ari i акmuenoгo Mucnennrn nroguHH, HagaHHHM cyc-ninbHoi Ta ocoÖHCToi 3HaHy^ocri 3HaHHHM i, 3pemToro, i'x neperBopeHHK) Ha cnoco6u gianbHocri, KoMnemen^i. MiqHe 3acBoeHHa 3HaHb e pe3ynbTaroM aKTHBHoro Ta CBigoMoro MucneHHa cynacHoi nroguHH.
HacnpaBgi M^HicTb 3HaHb noegHye b co6i ix CTiHKicTb, TpuBanicTb 36epe®eHHH i ogHonacHo nocTiÖHy gHHaMiKy Ta onepaTHBHicTb. Miцнi 3HaHHa noBHHHi nocriHHo niggaBaTHca BHyTpimHin nepepo6цi. Bohh He Mo®yTb 6yTH HepyxoMHMH, 3acTHrnuMH, iHaKme 6ygyTb BTpanem hk TaKi, ^o He 6ynu BnacHo aKTyani3oBaHi (puc. 1).
Phc. 1. noTpe6u hk cTHMynaTop goBroTpuBanoro 3anaM'HToByBaHHH 3HaHb
KoHCTaTyBaHHH $aKTy, ^o мiцнicтb e noegHaHHHM CTiÖKoro i pyxoMoro, npuBeno gocnigHHKiB go bh-CHoBKy, ^o мiцнi 3HaHHH He Mo®Ha po3rnagaTH nume hk pe3ynbTaT gianbHocTi naM'ari. npoBigHy ponb y go-CHrHeHHi 6a®aHux pe3ynbTaTiB Bigirpae esceModix mhc-neHHH 3 naM'airro.
3 ornagy Ha po3rnagyBaHy npo6neMy, oco6nuBo Ba®nuBHMH e igei ncuxonoriB H. MeHHUHCbKoi Ta EoroHBneHCbKoro [2], HKi gocnig®yBanu pi3Hi acneK-th po3BHTKy MucneHHH y npoцeci 3acBoeHHa 3HaHb. Cnig 3a3HanuTH, ^o noHHTTH «3acBoeHHa» po3rnagaeTb-ch ncuxonoraMH hk ni3HaBanbHa gianbHicTb, HKa BKnro-nae pHg ncuxinHux npoцeciв: cnpuunxmmx, ncM'xmb, Mucnennx [2].
ncuxonoru nigKpecnroroTb, ^o npu BHBHeHHi 6ygb-HKoro MaTepiany Big6yBaeTbCH 3MiHa Tpbox kom-noHeHT (puc. 2):
- sdoöymux 3nanb, to6to npogyKTy (pe3ynbTaTy), c^opMoBaHoro y xogi HaBnaHHa;
- розумоeого npo^cy, 3a gonoMororo HKoro go-CHraeTbCH pe3ynbTaT;
- neenux XKOcmeü posyMoeoi drnnbnocmi nwdu-nu, HKi nocTynoBo ^opMyroTbCH b ii gocBigi b yMoBax BuxoBaHHH i HaBHaHHH [2].
^ocnig^eHHH b^hhmh HKocTi 3acBoeHHH 3HaHb cnpHMoBaHe, nepm 3a Bce, Ha BUBneHHa hbh^ y po3BHT-
Ky, npu uboMy boho po3KpuBae He TinbKH 3MiHH crpyKTy-pu caMoro 3HaHHH (nocnigoBHHH nepexig Big He3HaHHa go 3HaHHH), ane i 3MiHH y po3yMoBux npoцecax, 3a gonoMororo hkhx цi 3HaHHH 3go6yBaroTbca, a TaKo® 3'a-coByeTbcH cTyniHb i xapaKTep nepe6ygoBH thx po3yMo-bhx npunoMiB, HKi BHKopucToByroTbcH oco6oro, ^o Ha-BnaeTbcH [2].
PHC. 2. B3aeMo3B'H3oK 3MiH oKpeMux KoMnoHeHTiB 3HaHb y npo^ci ix po3BHTKy
CBoepigHicTb гeнemuцного Memody, 3acTocoBaHo-ro b ncuxonorii HaBnaHHH nonarae y ToMy, ^o oTpHMaHi y npoцeci 3acBoeHHH hoboto MaTepiany 3MiHH gocni-g®yroTbca y gBox acneKTax:
- BHBHaeTbca nocmynoee ycKnadnenn% 3nanb i cnocoöie onepyeannx nuMu npu nepexogi go hoboto nporpaMHoro MaTepiany;
- po3rnagaeTbcH cnpo^enna cnocoöie onepyeannx 3nannxMu, HKe cnocTepiraeTbca b pe3ynbTaTi BHKoHaHHH BnpaB, npoBegeHux Ha ogHoMy i tom^ ® MaTepiani [2].
Bepynu 3a ocHoBy BuxigHe nono®eHHH npo Te, ^o onTHManbHHM Mo®e 6yTH TaKe HaBnaHHH, HKe Bpa-xoBye oco6nuBocTi B®e gocarHyToro po3BHTKy, 3ayBa-®hmo, ^o HaBHaHHH He TinbKH cnupaeTbca Ha gocaray-thh piBeHb po3BHTKy, ane i Bege noro Bnepeg, cTaBna^u gna BupimeHHH 6inbm cKnagHi 3agani, noB'H3aHi 3i 3Mi-Horo HKocTen po3yM^ Ta BgocKoHaneHHHM мoтнвaцii HaBHaHHH.
^na po3yMoBoro po3BHTKy BenuKe 3HaneHHH Mae naKonmennx $onöy 3nanb, hkhh c^opMoBaHo hk cKnag-Hy, crpyKTypoBaHy, guHaMinHy cucTeMy. He MeHm Ba®-nuBo oeonodimu muMu po3yMoeuMu oneрацwмu, HKi e cninbHoro ocHoBoro ycnimHoi gii nroguHH y HoBin cuTya-цii, npu BupimeHHi pi3Horo pogy ni3HaBanbHux 3aBgaHb. HaBHanbHHH npoцec xaparcreproyeTbcH HaaBHicTro Bar i npoTHBar: 3aceoennx 3nanb ^ poseumoK ni3naecwbnux Mowmeocmeü crygemiB. H. MeHHHHcbKa i BoroHB-neHcbKHH, po3rnagaroHH nuTaHHa ix cniBBigHomeHHa, nigKpecnroroTb, ^o npo po3yMoBHH po3bhtok nroguHH Mo®Ha cyguTH 3a xapaKTepoM 3acBoeHHa Hero Ta BigTBo-peHHHM 3HaHb, ocKinbKH e npo^ci 3cceoennx eidöyec-embcx ne mirnKu ix KinbKicHe 3Öinbmenn^, one i RKicnc nepeöydoec [2].
npoTe цнм He BunepnyeTbca xapaKTepucTHKa po3yMoBoro po3BHTKy. BenuKe 3HaneHHa gna Hboro MaroTb po3yMoBi onepaqii, 3a gonoMororo hkhx Ha6yBa-roTbca 3HaHHa. Miцнo 3acBoim 6ygb-HKe HayKoBe no-
няття фактично означае сформувати дане поняття в пвдсумку певно! розумово! роботи. Природно, що в процес ще! роботи студент не тшьки оволод1вае сумою знань, але й удосконалюе розумову д1яльн1сть. У ход1 навчання зм1нюються не тшьки знання, тобто те, що вщображуеться у сввдомосп, але i те, як вщбува-еться це вщображення.
Висвiтлюючи це питання, дослiдники вихо-дять за меж1 поняття засвоення, зближуючи його з iншим, тюно пов'язаним з ним поняттям застосуван-ня знань. Дшсне засвоення можливе тiльки тодi, коли студент активно працював з навчальним матерiалом, застосовував його у ходi практично! дiяльностi. У процесi використання знань не тшьки розкриваються новi суттевi сторони факпв i явищ, не помiченi раш-ше, але i виробляються прийоми розумово! роботи, створюеться власне умгння мислити [2].
Вченими Д. Ельконшим та В. Давидовим [4] придмлося багато уваги пошуку шлях1в для подо-лання розриву мгж навчальними програмами та pie-нем засвоення наукових знань. Крiм того, ними аналь зувалися вiковi особливостi засвоення знань та !х зв 'язок з структурою навчальних пpедметiв. У сво!х дослвдженнях вченi спиралися на теоретичнi поло-ження, сформульоваш у 30-х роках минулого столгг-тя видатними психологами Л. Виготським та П. Блонським. Виокремлюючи положення про те, що розумовий розвиток людини остаточно визначаеться змютом засвоюваних нею знань, психологи проводили вивчення наявних iнтелектуальних можливостей, насамперед, шляхом варшвання усталеного набору засвоюваних знань. Програми шк1л того часу були матерiальним вiдображенням завдань навчання та поглядiв педагогiв на процеси розумового розвитку.
Значний вплив на характер процесу засвоення знань мае змкт навчального матеpiалу, осшльки його об'ективш особливостi суттево впливають на шзнавальш процеси та прийоми мислення, необхвдш для розумiння i адекватного запам'ятовування [2].
Окремо проводилися дослщження, присвяченi вiковим та iндивiдуальним особливостям якосп засвоення знань та !х структурi. Дослвдження були спрямоваш на з'ясування вiкових змiн продуктивнос-тi запам'ятовування, об'еми блоков матерiалу, швид-к1сть здобування та тривалють зберiгання вивченого у пам'ятi [7].
Л. Виготський не пов'язував високу ефекти-вшсть навчання iз засобами навчання, а навпаки надавав переважного значення змiстовi знань, що засвоюються, як фактору впливу на розумовий ро-звиток,тим самим орiентуючи педагопку не стшь-ки на розробку та застосування «ефективних засо-бiв навчання», скiльки на розв'язування проблеми змюту навчання (власне «засоби» е похщними вiд змiсту) [8].
Пвдкреслимо, що рiзними психологами у рiз-ний час були здiйсненi спроби обгрунтування критерий ефективностi засвоення знань. Ниш у б№шосп випадшв оцiнювання знань здiйснюеться за кшцевим
результатом засвоення - вiдтворенням знань. Точ-нiсть i повнота вщтворення отриманих знань е одш-ею з важливих характеристик мiцного засвоення навчального матерiалу. Для оцшки знань застосовують ту чи шшу комбiнацiю з трьох наступних варiантiв:
- просте вiдтворення знань;
- застосування умть за зразком;
- оперування знаннями у новт нестандартны ситуацИ.
Однак, на думку психолопв, така система критерий не враховуе психолопчну природу засвоення, процес формування знань, приводить до ввдриву ре-зультативних характеристик знань ввд процесу !х на-буття, що завжди носить особистiсний характер. Ви-ходячи з цього, дослвдники тдкреслюють, що система оцiнювання та контролю ефективносп засвоення повинна спиратися на виявлення тих розумових дш, як1 студент виконуе у ходi засвоення знань. Оцiнка розумових операцш, якi виконуе студент у ходi засвоення та перетворення навчального матерiалу, до-зволяе виявити не тшьки знання, але i поточний рь вень отриманого розумового розвитку студента.
Наведемо основнi недолiки запису шформаци традицiйним способом:
- записан данi важко запам'ятати i згодом вь дновити внаслвдок вiзуально! монотонносп тексту;
- у великому конспекп довго шукати i виок-ремлювати базовi речi, тому, записуючи шформацш, людина прагне виокремити найголовнiше тдкрес-ленням, кольором, рамкою тощо, шакше кажучи -надати йому певного графiчного забарвлення;
- при веденш конспекту традицiйним способом нерацiонально використовуеться час, так як зазвичай записуеться значна к1льк1сть зайво! iнформацi!, при перечитуванш яко! виконуеться пошук потрiбного;
- при традицiйному веденнi конспекту за ра-хунок неуважностi студентами допускаеться певна к1льк1сть помилок, внаслщок цього конспект бувае неповним та може мютити неправильно витлумачену i недостовiрну iнформацiю.
З огляду на вище перелiчене, з'явилася необ-хвдшсть застосування методу, який допоможе систе-матизувати та узагальнити отриманi знання, закрши-ти отриманi вмiння та навички. Одним з таких мето-дiв е майндмептнг - формування карт розуму, технь ка зручного запису та систематизаци iнформацi!. Метод майндмептнгу був винайдений англшським психологом Тонi Бьюзеном, який встановив рекорд у запам'ятовуваннi великих об'емiв iнформацi! i мае найбшьший у свiтi "коефщент творчого мислення" [9]. "Ментальна карта - карта розуму, або карта пам'яп, думок (англ. Mind map) - дiаграма, на як1й вiдображають слова, ще!, завдання або iншi елемен-ти, розташованi радiально навколо основного слова або ще!" [10]. Вона використовуеться в якосп допо-м1жного засобу пiд час навчання, оргашзацп, розв'язання проблем, прийняття рiшень та написання документiв для генерування, ввдображення, структу-рування та класифiкацi! щей.
y CfflÄ b 6araTbox KoMnaHiax o6oB'H3KoBoro yMoBoro npu BnamTyBaHi Ha po6oTy MeHeg®epa bh^oi naHKH e BonogiHHa MeToguxoro ManHgMenniHry. HuHi uh MeToguKa mupoxo 3acrocoByeTbcH y rany3i ocBiTH. y3aranbHeHa 6noK-cxeMa, ge po3Mi^eHa cucreMaTroo-BaHa Ta 3rpynoBaHa 6a3oBa iH^opMauia, noxnuxaHa go-noMaraTH cTygeHTaM Hepe3 geaxun Hac npuragyBarH orpHMaHi 3HaHHa 3 Toro hh iHmoro npegMeTy. nepeBaru 3acTocyBaHHa TexHonorin MafagMenniHry b ocBiTHboMy cepegoBH^i oneBugHi. b MHHynoMy cTonirri 3acny-®eHHH yHHTenb yKpaiHH B. fflaranoB BBiB noHHTTH "onopHo-rpa^iHHoro KoHcneKTy", hkhh Heo6xigHo bh-KopucToByBaTH gna nocnigoBHoro, noriHHoro po3KpuTTH TeMH Ta po3BHTKy TBopHoro MucneHHa yHHiB [6].
KapTa po3yMy e rpa^iHHHM Bupa®eHHHM npoueciB 6araroBHMipHoro MucneHHa i ToMy Han6inbm npupogHHM cnoco6oM MucneHHa nrogcbKoro Mo3Ky [11]. npu no6ygo-Bi iHTeneKT-KapTH goTpuMyroTbca neBHux npaBun [12]:
- 3ocepeg®eHHH Ha ktohobux cnoBax, noHarrax (caMe bohh no3HaHaroTbca ochobhhmh 6noxaMH, ronoB-hhh o6'eKT BHBHeHHa po3TamoByeTbcH b ueHTpi, Bci acouiaTHBHi 3b'h3kh 3o6pa®yroTb hk po3rany®eHHH Big ocHoBHoro noHHTTH);
- gna ko®hoi rinxu 3anucyroTbcH cnopigHeHi noHHTTH Ta no3HaHaroTbca KnroHoBHMH o6pa3aMu;
- 6noK-cxeMa noBHHHa 6yTH 3aBepmeHa (Bci 6noKH noBHHHi 6yTH noB'H3aHi 3 iHmuM 6noKoM Ta o6ob'h3kobo MaTH npucBoem acouiauii y Burnagi rpa$i-hhhx o6pa3iB);
- KapTa 3HaHb cxnagaeTbca y Burnagi gepeBa, ge MeHm BaroMi igei Ta noHHTTH Bigrany®yroTbca Big ueHTpanbHux rinoK.
Po3rnaHeMo nepeBaru, HKi Hagae BHKopHcraHHH MeTogy iHTeneKT-KapT b ocBiTHboMy npoueci:
1. KapTa 3HaHb gonoMarae peani3yBaTH oguH i3 HaHBa®nHBimux npuHuuniB negarorixu - npuHuun nc-ounocmi. KapTa 3HaHb gae 3Mory oxonuTH Bce ogHHM nornagoM i hk 6noK-cxeMa noKa3ye Bce HanBaroMime b acouiaTHBHux nopiBHHHHax Ta 3B'H3Kax.
2. npuHuun no6ygoBH iHTeneKT-KapT gouinbHo BHKopucToByBaTH Ha nidcyMKoeux 3aHarrHx. y3aranb-HeHHH gaHux 3a TeMoro BHBoguTbca Ha egHHoMy 3o6pa-®eHHi, bch iH^opMaqia 3 HaBHanbHoi TeMH rpaHc^opMy-eTbca b acouiaTHBHi 3b'h3kh HaBHanbHHx noHHTb.
3. ^,na 3anaM'HToByBaHHH BenuKHx o6cariB 3HaHb gouinbHo 6ygyBaTH iepcpxinni KapTH 3HaHb (ogHa KapTa BKnronaeTbca b iHmy oxpeMHM 6noKoM).
4. MeTog MafegMenniHry go3Bonae po3BHHyTH meopue MucneHHa cTygeHTiB.
5. MeTog iHTeneKT-KapT po3BHBae noгiцne Muc-nennx Ta BMiHHH 3ropTaTH Becb HaBHanbHun MaTepian go Han6inbm Ba®nHBoro, nigBH^ye HKicTb Ta iHTeHcuB-HicTb HaBHaHHH, TpeHye naM'HTb.
6. BuKopucTaHHa KapT gonoMarae cTygeHTaM ni-gBH^HTH Kon^nmpc^m yeczu.
7. 3a gonoMororo KapT Ta ix rpa^iHHoi npuBa6-nuBocTi npouec reHepauii igen cTae 6inbm mBugKHM Ta e^eKTHBHHM. TaK hk po6oTa 3 KapTaMH HocuTb cucreM-hhh xapaKTep, opraHi3auia öpeünmmopMie (reHepauii igen) Ta npuHHHTTH pimeHb cTae Ha6araTo npocTimoro.
ETanu nigroToBKH 3aHHTTH i3 3acTocyBaHHHM Te-xHonorii no6ygoBH iHTeneKT-KapT:
1. npe3eHTauia MeTogy MafegMenniHry.
2. BuKnag MaTepiany 3aHHTTH.
3. Te3ucHe KoHcneKTyBaHHH 3aHarrH gna BH3Ha-HeHHa KnronoBux noHHTb Ta TepMiHiB.
4. OopMyBaHHa 3aBgaHb 3 npoeKTyBaHHa KapT
3HaHHb.
5. npe3eHTauia totobhx iHTeneKT-KapT.
B pe3ynbTaTi cTygeHT oTpuMye «KapTHHy» noHHTTH, 3 KnronoBHMH cnoBaMH Ta ix po3'acHeHHHM. Taxa cxeMa Mo®e cnyryBaru KaHBoro gna 3anaM'HToByBaHHH onpauboBaHoro MaTepiany hh gna onucy noro BMicTy. 3pa3oK mind-map, BHKoHaHun y Bubble.us, npogeMoHc-TpyeMo Ha puc. 3.
y npoueci npoeKTyBaHHa iHTeneKT-KapT crygeH-th ^opMyroTb, nornu6nroroTb Ta 3axpinnroroTb Taxi Ha-bhhkh (Ta6n. 1).
Ta6nuuH 1
nepenix HaBHHoK gna onpauroBaHHH 3a HaBegeHoro MeToguxoro HaBHaHHa
HceuHKu Memo
BH3HaneHHH ronoBHux noHHTb i3 cyxynHocTi HaBegeHux gaHux nepeBipxa po3yMiHHH 3MicTy c^opMoBaHux noHHTb 3a BHBHeHoro TeMoro
cнcтeмaтнзaцiн 3HaHb 3axpinneHHH c^opMoBaHux paHime 3HaHb
po3bhtok TBopHHx HaBHHoK cTHM^nroBaHHH gianbHocTi
o6roBopeHHH 3aBgaHb y rpyni po3BHToK кoмyнiкaцiн, ^opMyBaHHH HaBHHoK KoMaHgHoi po6oTH
po6oTa b KoMaHgi OopMyBaHHa HaBHHoK KoMaHgHoi po6oTH, po3bhtok кoмyнiкaцiн
aHani3 BHBHeHoro MaTepiany 3axpinneHHH c^opMoBaHux paHime 3HaHb
aHani3 gony^eHux noMunox OopMyBaHHH 6a3H 3HaHb
Рис. 3. Приклад реал1зацп ментально! карти засобами BubblUs
Коли ресурс часу необмежений, карти знань можна створювати на паперг але в рамках окремого заняття, протягом якого слад опанувати наперед визна-чений обсяг знань, краще використовувати програмне забезпечення для створеня майнд-карт за допомогою шформацшно-комушкацшних технологий (1КТ). Тим бшьше, що саме 1КТ надають можливють вщдаленого доступу i подальшого колективного опрацювання спiльних карт. Серед доступних веб-сервiсiв мережi 1нтернет для опрацювання iнтелект-карт найбiльш по-
пулярними ниш можна вважати наступи: BubblUs, ConceptDraw, DropTask, FreeMind, Google, iMindMap, iMindQ, Mapul, Mind42, MindjetMindManager, Mind-Meister, MindNode, MindomoBasic, ScreenHunter 6.0 Free, TheBrain, WiseMapping, XMind.
Серед них стльну роботу над проектами пiдтримують:Google, iMindMap, Mind42, MindjetMind Manager. Окремi характеристики популярних про-грам роботи з ментальними картами подаються у табл. 2.
Таблиця 2
Характеристики популярних програм роботи з mind-map
Електронна адреса доступу до сеpвiсу Платна/ безкошт./ обмеж. функюнал Примтка
bubbl.us +/+/- технолопя Flash
www.conceptdraw.com +/+/- укра!нська розробка, вiдсутня штегращя з MSOffice
www. droptask. com +/+/- кросплатформна
www.edrawsoft.com кросплатформна, потребуе Java (вiдкритий код!)
www.coggle.it функцiональна, збертае iсторiю змiн
www.imindmap.com гарний дизайн, низька цша
www.imindq.com + Android
www.mapul.com online-додаток,русифiкована
www.mind42.com +/+/- штегрований пошук картинок у Google, Yahoo, Flickr
www.mindjet.com +/+/- дуже популярна, сумiсна з MSOffice
www.mindmeister.com +/+/+ русифжована
mindnode.com призначена для використання на Mac/IOS
www.mindomo.com +/+/+ + Android, можливють сумюно! роботи
www.wisdom-soft.com +/+/ - можливiсть захоплення картинок з екрану
www.thebrain.com/ +/+/- можливiсть включати папки i файли довiльних форматiв
www.wisemapping.com online-додаток, можливiсть сумiсно! роботи (вiдкритий код на HTML 5!)
xmind.net +/+/+ кросплатформна, сумюна з MSOffice, працюе з дiаграмами Ганта
5. Результата дослвджень
Протягом 2014-2016 н. р. автором було проведено ряд дослвджень на базi Нащонального унiверситету водного господарства i природокори-стування (м. Рiвне). Окремi дослiдження стосува-лися пiдвищення рiвня компетентностi майбутнiх бакалаврiв з шформацшних технологiй i спрямо-ванi на залучення до навчального процесу шфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй. У процесi реал!заци констатувального етапу експерименту було визначено сформовашсть професiйних компе-тентностей студенлв за потребнюно-мотивацш-ним, органiзацiйно-комунiкативним, когштивним та етично-орieнтацiйним компонентами. За результатами матерiалiв наукового пошуку та проведених дослщжень обгрунтовано, розроблено i експери-ментально перевiрено педагогiчнi умови фор-мування професiйних компетентностей студенлв у процесi вивчення фахових дисциплш.
6. Висновки
Таким чином, на основi аналiзу теоретичного доробку вггчизняних та зарубiжних вчених можна зробити висновок, що пiдвищення мiцностi засвоення знань являе собою складний i багатогранний процес. У межах виконаного дослвдження нами здiйснено аналiз наявних засобiв для вирiшення проблеми удосконалення технологiй подання знань та гаранту-вання ефективностi 1х засвоення. На сучасному етапi будь-як1 технологи дощльно залучати до процесу навчання в контекст проблеми розвитку особистостi з урахуванням наявних у студента шдивщуальних здiбностей, у тому числi його схильносл до навчання як передумови засвоення знань. У навчальному про-цесi слiд придiляти належну увагу умовам та ор-гашзаци навчання, оскшьки простежуеться чiткий зв'язок мiж змiстом оргашзаци навчання та розвит-ком основних психологiчних функцiй: пам'ял [13], сприйняття, мовлення, мислення, а також мiж такими психiчними новоутвореннями як планування, цшепо-кладання, рефлекая, самоконтроль, самооцiнка та умовами навчання, предметним змiстом знань. Нинi юнуе величезна кiлькiсть рiзноманiтних веб-ресурсiв, у тому числ! безкоштовних, як! дозволяють будувати карти пам'ял буквально за калька хвилин ! дають змогу неодноразово використовувати 1х для досяг-нення як педагопчних, так ! б!знес чи !ндивщуальних цшей [14]. Популяризащя ! перспективи розвитку мобшьних ! хмарних технологш навчання виступа-ють додатковим фактором, який стимулюе впро-вадження у процес навчання таких веб-сервгав, як mindmap.
Литература
1. Арден, Дж. Б. Развитие памяти для "чайников" [Текст] / Дж. Б. Арден. - М.: Диалектика, 2008. - 352 с.
2. Богоявленский, Д. Н. Психология усвоения знаний в школе [Текст] / Д. Н. Богоявленский, Н. А. Менчин-ская. - М.: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1959. - 347 с.
3. Буйновский, А. С. Технология обучения, направленная на развитие самостоятельности студентов [Текст] / А. С. Буйновский, М. К. Медведева, П. Б. Молоков,
Н. Ф. Стась // Известия ТПИ. - 2006. - Т. 309, № 4. -С. 244-248.
4. Эльконин, Д. Б. Избранные педагогические труды [Текст] / Д. Б. Эльконин; под ред. В. В. Давыдова,
B. П. Зинченко. - М.: Педагогика, 1989. - 554 с.
5. Сердобинцева, Е. Н. Структура и язык рекламных текстов [Текст]: уч. пос. / Е. Н. Сердобинцева. - Москва: Наука, 2010. - 104 с.
6. В чем особенность системы обучения В. Ф. Шаталова [Электронный ресурс]. - «Профессинальный учитель - начальная школа». - Режим доступа: http://prof-teacher.ru/pedagogicheskaya-psixologiya/v-chem-osobennost-sistemy-obucheniya-v-f-shatalova
7. Возрастные и индивидуальные различия памяти [Текст]: сб. статей / под ред. А. А. Смирнова. - М.: Просвещение, 1967. - 300 с.
8. Выготский, Л. С. Психология развития человека [Текст] / Л. С. Выготский. - М.: Изд-во Смысл, Изд-во Эксмо, 2005. - 1136 с.
9. Блог Тот Бьюзена [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://imindmap.com/training/
10. Ментальна карта [Електронний ресурс]. -Вшпедш. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Ментальна_карта
11. Психологические критерии качества знаний школьников [Текст]: сб. науч. тр. / под ред. И. С. Якиманской. - М.: Изд. АПН СССР, 1990. - 142 с.
12. Кознов, Д. О задаче слияния карт памяти (MindMaps) при коллективной разработке [Текст] / Д. Кознов, Е. Ларчик, М. Плискин, Н. Артамонов // Программирование. - 2011. - № 6. - C. 1-10.
13. Психологические проблемы повышения качества обучения и воспитания [Текст]: сб. науч. тр. - М.: Изд. АПН СССР, 1984. - 174 с.
14. Гаврилова, Т. А. Использование моделей инженерии знаний для подготовки специалистов в области информационных технологий [Текст] / Т. А. Гаврилова, И. А. Лещева, Д. В. Кудрявцев // СПбГПУ. - 2012. - Т. 7. -
C. 91-105.
References
1. Arden, J. B. (2008). Improving Your Memory For Dummies. Moscow: Dialectics, 352.
2. Bohoyavlenskyy, D. N., Menchynskaya, N. A. (1959). Psychology of Mastering Knowledge at School. Moscow: Publishing House of the RSFSR Academy of Pedagogical Sciences, 347.
3. Buynovskyy, A. S., Medvedev, M. K., Molokov, P. B., Stas, N. F. (2006). Technology of training aimed at developing of students' independence. Proceedings TPY, 309 (4), 244-248.
4. Elkonyn, D. B.; Davydov, V. V., Zinchenko, V. P. (Eds.) (1989). Favourites Pedagogical Proceedings. Moscow: Pedagogika, 554.
5. Serdobyntseva, E. N. (2010). Structure and language of advertising text. Moscow: Nauka, 104.
6. The system of learning something Features V. F. Shatalov. "Professional Teacher - Primary School". Available at: http://prof-teacher.ru/pedagogicheskaya-psixologiya/v-chem-osobennost-sistemy-obucheniya-v-f-shatalova
7. Smirnov, A. (Ed.) (1967). Age and individualdiffer-ences inmemory. Moscow: Education, 300.
8. Vyhotskyy, L. S. (2005). Psychology of human development. Moscow: Publishing House of Meaning, Eks-mo, 1136.
9. Tony Buzan Blog. Available at: http://imindmap. com/training/
10. Mental map. Wikipedia. Available at: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Ментальна_карта
11. Yakymanskaya, I. S. (Ed.) (1990). Psychological criteria ofquality of knowledge ofschools. Moscow: Publishing. APN USSR, 142.
12. Koznov, D., Larchyk, E., Plyskyn, M., Artamonov, N. (2011). About tasks of merge of Memory Cards (Mind Maps) in the collective development. Programming, 6, 1-10.
13. Psychological problems Increase quality of education and learning (1984). Moscow: Publishing. APN USSR, 174.
14. Gavrilova, T. A., Leschova, I. A., Kudryavtsev, D. V. (2012). Usingmodels ofknowledge engineeringfor trainingin information technology. SPbHPU, 7, 91-105.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Козяр М. М.
Дата надходження рукопису 23.12.2015
Зубик Людмила Володимирiвна, старший викладач, кафедра комп'ютерних наук, Нацюнальний ушвер-ситет водного господарства i природокористування, вул. Соборна, 11, м. PiBHe, Украна, 33028 E-mail : labrob@ukr.net
УДК: 377:371.12
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.59152
УПРАВЛ1ННЯ ОРГАШЗАЦШНО-ОСВ1ТШМИ ЗМ1НАМИ В ШСТИТУЦШНОМУ СЕРЕДОВИЩ1 ПРОФЕС1ЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
© Л. М. Сергеева, М. О. Кириченко
Дослiджено оточуюче середовище професшного навчального закладу, що складаеться з величезно'1 кшь-Kocmi соцiальних, економiчних i полтичних тституцт. Встановлено, що для конкурентоспроможностi навчальному закладу необхiдно посттно змiнюватись, здтснюючи оргатзацшт змти, забезпечуючи йо-го посттний тституцтний розвиток. Визначено фактори та провiднi компоненти формування тсти-туцшного освтнього середовища й завдання пклядипломно'1 педагогiчноï освiти для створення необхiд-них умов, базису для реал1зацИ' безпосередньо освiтнiх завдань вдосконалення якостi професшно1 освiти Ключовi слова: професшний навчальний заклад, тституцтне освтне середовище, пiдвищення квалiфi-кацИ' педагогiчних кадрiв
This research describes the environment surrounding a vocational school, which consists of a multitude of social, economic and political institutions. It concludes that to remain competitive, a training institution needs to constantly change, introducing organizational changes and thus ensuring sustainable institutional development. The research also outlines factors and key components of forming educational institutional environment and objectives for postgraduate education in order to create necessary conditions and base for implementing tasks needed to improve the quality of vocational education and training
Keywords: vocational education and training institution, institutional educational environment, skills upgrading of pedagogical staff
1. Вступ
Сутшсш глобал1зац1Йн1 змши потребують но-вих тдход1в до управлшня ваею освгтньою сферою, яка е штегральною сукупшстю освгтшх структур, вщносин, дгяльносп та свщомосп, що забезпечуе вщтворення i розвиток штелектуального потенщалу суспшьства.
Професшний навчальний заклад (дaлi - ПНЗ) -це вщкрита сощально-педагопчна система, що взае-мoдiе з багатьма сощальними шститутами. Проблема його зовшшнього представництва юнувала завжди, але в сучасних соцюкультурних умовах вона прояв-ляеться бшьш чгтко. Пов'язано це, на наш погляд, по-перше, iз процесами становления й розвитку рiзних титв i видiв професшних навчальних зaклaдiв - дер-жавних i недержавних, що мають рiзнi напрями дгя-льнocтi, реaлiзують сво! цiлi рiзними методами й за-собами, що характеризуе гх певною вaрiaтивнicтю. По-друге, проблема зoвнiшньoгo представництва ocвiтньoï установи обумовлюеться скороченням чи-cельнocтi учнiв. У пoдiбнiй демoгрaфiчнiй cитуaцiï
проблема набору учшв постане досить гостро. Потрете, дослщження, прoведенi нами, показують, що мета, змют, результати iннoвaцiйних процеав, окре-мих педaгoгiчних нововведень не завжди зрозумш батькам, а 1хш oчiкувaння, cфoрмoвaнi на ocнoвi за-гального уявлення про ПНЗ у потенцшних спожива-чiв ocвiтнiх послуг, не завжди cпiввiднocятьcя з тим, що вони та 1хш дгти реально одержують.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
Розумшня феномену освгтнього середовища навчального закладу базуеться на результатах анал1зу на-укових погляда, як1 представлеш у роботах сучасних впчизняних та зaрубiжних вчених i дослвднишв. Ваго-мий внесок у розроблення ще! проблеми здiйcнили украшсью вченi, серед яких: М. В. Братко, В. П. Гали-цький, Ю. О. Жук, В. А. Панов, К. I. Приходченко, О. О. Ярошинська та шш^ а також, зaрубiжнi нaукoвцi: Ч-Б. Iрвiнг (Ch.-B. Irving), С. Дип (S. Deep), Дж. Моутон (J. Mouton), Дж. К. Грейсон мол. (Jackson C. Grayson),
