CC BY
10
ма управляв економлчною, використовуючи iï для створення ренти, яка укртлюв пол1тичний порядок» [4]. Безперспек-тивнють «обмеженого доступу» полягае в тому, що природ-ний стан соц1уму виявляеться в економщ через домЫацю монополи на кожному ринку, а у пол1тиц1 - через дом1нац1ю моызму (прямий шлях до диктатури).
У таких умовах переачы громадяни потерпають вщ жор-стокоУ експлуатаци з боку нацюнальноУ ел1ти i не мають жод-ного шансу для реалiзацiï власних iнтересiв. Суспiльство впадав у депресю в песимiзм при одночасному зростанн по-тенци протестних настроУв, якi з часом знаходять прояв у на-сильницьких способах впливу на владу аж до збройного по-встання. Якщо громадяни не борються щодня за демократа та втьний ринок, краУна скочувться саме до цього стану - монополи i диктатурi. Бiдностi i нещастя, Ышими словами.
Висновки
Поди, що почалися з кiнця 2013 року в УкраУш, в перекон-ливим доказом, що краУна знаходиться у примiтивному фор-матi оргаызаци суспiльного устрою - на засадах системи обмеженого доступу до ресурав.
Це i в вiдповiдь щодо унеможливлення будь-яких спроб що-до перспектив появи нових моделей пщпривмств, Ыновацмно-го пiдприEмництва, системного нарощування результативност1 Ух дiяльностi, потенцiалу i розвитку в сучаснм УкраУнi в умовах
домЫування засадничих принципiв системи обмеженого доступ до ресурав. Просте перезавантаження влади, до якого так часто лунають заклики, також нiчого суттввого не гарантув сусптьству в його очiкуваннях. Перш за все треба радикально змЫити полiтико-економiчну систему, утворивши УУ на засадах системи втьного доступу до ресурав. А така система сама бу-де продуцентом адекватних Уй елгг та державних iнституцiй.
I на завершення. Неможливо побудувати першосортну державу, економку чи компанiю, якщо застосовувати мен-тальнiсть другого сорту. Для цього треба працювати над новими цЫностями. Втьний доступ до ресурав i в цЫнютю ринковоУ економки, це УУ субстaнцiйнa цiннiсть.
Список використаних джерел
1. Коуз Р. Экономика организации отрасли: программа исследований / Фирма, рынок и право. - М., 1993. - С. 62.
2. Малий I., Галабурда М. Економ1чна наука: проблеми усвщом-лення методологи. Економка УкраУни, №9, 2006. - С. 54.
3. Дуглас С. Норт, Джон Джозеф Уоллс Слвен Б. Вебб i Берр1 Р. Вейн-Гас. Система обмеженого доступу в краУнах, що розвиваються: новий пiдхiд до проблем розвитку: [Електрон. ресурс]. - 2012. - Режим доступу до документу - http://ua.convdocs.org/docs/index-16624.html
4. Савченко 0. Економ^а пюля бвромайдану: [Електрон. ресурс]. -2014. - Режим доступу до документу - http://www.epravda.com. ua/publications/2014/02/11/419354
УДК 338.242.2; 334.02
О.Ю. ЧУБУКОВА,
д.е.н., професор, Ки)'вський нацюнальний ун\верситет технолопй та дизайну,
О.1. СИНЕНКО,
к.е.н., доцент, Ки'вський нацюнальний унверситет технолопй та дизайну
Забезпечення ¡нформацшно! безпеки на ochobî анал1зу корупцшно! повед1нки суб'скт1в господарювання
Стаття присвячена теоретичним, методичним iпрактичним питанням створення системи ¡нформацйно'!'безпеки шляхом фор-мування ефективного механiзму запоб'гання проявам корупцИ' в економiцi Украни iç застосуванням положень юбернетики.
Ключов! слова: нформацйна безпека, коруп^я, положення юбернетики, нститу^йна пастка.
О.Ю. ЧУБУКОВА,
д.з.н., профессор, Киевский национальный университет технологий и дизайна,
А.И. СИНЕНКО,
к.з.н., доцент, Киевский национальный университет технологий и дизайна
Обеспечение информационной безопасности на основе анализа коррупционного поведения субъектов хозяйствования
Статья посвящена теоретическим, методическим и практическим вопросам создания системы информационной безопасности путем формирования эффективного механизма предотвращения проявлений коррупции в экономике Украины с использованием положений кибернетики.
Ключевые слова: информационная безопасность, коррупция, положения кибернетики, институциональная ловушка.
O. CHUBUKOVA,
doctor of economic sciences, professor, Kyiv National University of Technologies and Design,
О. SYNENKO,
Ph.D. in economics, docent, Kyiv National University of Technologies and Design
Providing of information security by analyzing the corrupt behavior of economic entities
This article is devoted to the theoretical, methodological and practical issues of the creation of the information security system through the formation of the effective mechanism for preventing corruption in Ukraine's economy using the provisions of cybernetics.
Keywords: information security, corruption, provisions of cybernetics, «institutional trap»
10 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (160)/2014
© О.Ю. ЧУБУКОВА, О.1. СИНЕНКО, 2014
Постановка проблеми. Останьлм часом питания еконо-мнноУ безпеки (ЕБ) набувають особливоУ значущост й актуальность Саме вона стае основою нацюнальноУ, економнноУ, полггичноУ ¡ соцвльноУ стмкостк Хоча сьогодн питанням про економнну безпеку придтяеться значна увага з боку науков-цв, державних службовцв, управлЫцв, все ж не до юнця роз-роблена система державного регулювання ЕБ, особливо з по-гляду виявлення конкретних загроз у вигляд1 наявност корупци та визначення шляхв УУ л1кв1дацй'. На жаль, по корупци УкраУна знаходиться у лщируючм груп краУн свггу. Це призводить до невдоволення бтьшост громадян УкраУни, ¡ в цих умовах вс1 полггичн сили спекулюють на лозунгах боротьби з корупцкю, осюльки вщсутне системне бачення виршення цеУ проблеми. У сусптьств1 пов'язують прояви цеУ проблеми з1 становлен-ням ринковоУ економки в УкраУн1. Вважаеться, що саме впро-вадження мехаызмв УУ реалвацУУ призвело до появи численних проявв корупцмноУ поведЫки учасниюв економнних вщно-шень, а для виршення проблеми достатньо лише «закрутити гайки». При цьому практично ва уряди та президенти УкраУни вщзначилися прийняттям жорстких програм боротьби з коруп-цкю, але практичний результат був скорше зворотнм Усе це обумовлюе необхщнють по-новому поглянути на ¡нституцмн процеси УкраУни, зокрема ¡з застосуванням положень юберне-тики як науки, для якоУ системний п¡дх¡д е базовим.
Два основних ¡ цтком консенсусних переконання лежать в основ¡ сформованого в УкраУн на даний момент поличного й соц¡ального порядку. Перше складаеться у визнанн¡ сус-п¡льством широкого поширення корупци у вах сферах державного й економнного життя й констатаци надзвичайно низькоУ якост¡ ¡снуючих ¡нститут¡в (насамперед - правових). Це переконання характерно для людей рвних пол™чних по-гляд¡в ¡ соц¡ального положення. Друге переконання, настть-ки ж поширене, полягае в тому, що змЫити цей порядок у силу р^них причин практично неможливо, незважаючи на проголошення лозунг¡в боротьби з корупцвю. 1накше кажу-чи, визнання жалюгщного положення справ у сфер¡ державного регулювання не супроводжуеться попитом на д¡юч¡ кроки з його полтшення. Така ситуац¡я зовам не е непоясненим парадоксом; економюти називають УУ ¡нституцюнальною пасткою. Поган ¡нститути приносять значн¡ збитки економщ й незручност¡ людям, але в мас своУй сусп¡льство зум¡ло до них адаптуватися; бтьше того, частина сусптьства навчи-лася витягати вщносн переваги з функц¡онування поганих ¡нститутв, ¡нша - мае сумн¡ви у своУй конкурентоспромож-ност¡ в ¡нших, незнайомих умовах. У так¡й ситуаци витрати на реформування ¡нститут¡в починають виглядати для суспть-ства занадто значними, а вигоди - неочевидними, що й ви-значае виб^ на користь збереження сформованого порядку, незважаючи на його усвщомлювану ущербнють.
Анал13 дослщжень та публ'кащй з проблеми. Багато хто з практик¡в та науковц¡в краУни прид¡ляють питанню боротьби з корупцвю велику увагу, але праць фундаментального характеру, що мютять Грунтовний аналв причин появи корупц¡йноУ поведЫки ¡, спираючись на заруб¡жний досвщ, пропонують д¡eв¡ пропозици щодо подолання цих явищ, дуже мало. Такими дослщниками е О. Гайдуцький, Р. Коуз, Л. Куликов, О. Пасхавер, Г. Сатаров, О. Чубукова, Е. Ясин, автор даноУ статт у ряд¡ попередых публ¡кац¡й ¡ досл¡джень та ¡нш¡. Проте
в дослщженнях в¡тчизняних науковц¡в для аналву проблеми прояв¡в корупц¡йноi' повед¡нки не залучалися таю положення юбернетики, як системний пщхщ та зворотний зв'язок.
Мета статп. В фй статп робиться спроба розглянути про-цес появи корупцмноУ повед¡нки з юбернетичного погляду, оск¡льки, з одного боку, «юбернетика» перекладаеться з ла-тин як «управл¡ння», а к¡бернетика як наука е фундаментальною наукою, яка вивчае системи, спираючись на два осново-положн¡ моменти: цтеспрямованють та зворотний зв'язок. Як ми вже вщзначали, украУнське сусп¡льство знаходиться в ¡н-ституц¡йн¡й пастц¡, ¡ ми спробуемо описати механ¡зм ц° паст-ки ¡ охарактеризувати особливост того порядку, що сформу-вався ¡ тепер п¡дтримуeться у р¡вноваз¡ у час¡.
Виклад основного матер~1алу. Цей специфнний порядок ми пропонуемо ¡менувати режимом м'яких правових об-межень. Сам терм¡н е св¡домою калькою з в¡домого термЫа Яноша Корна¡ «м'як¡ бюджетн¡ обмеження», який викорис-тано ним для опису фундаментальних особливостей соцЬ алютичноУ економ¡ки. М'як¡ бюджетн¡ обмеження, на думку Я. Корнав складають фундаментальний дефект плановоУ державноУ економ¡ки, який вщображае, що п¡дприeмство не несе економнноУ в¡дпов¡дальност¡ за результати своеУ дтль-ност¡, користуючись можлив¡стю покривати зростаю^ ви-трати з державного бюджету.
Концепц¡я Я. Корнав як в¡домо, з¡грала важливу роль у фор-муванн¡ уявлень про шляхи й обмеження реформування со-цвлютичноУ економ¡ки, що склалися наприюнц 1980-х рок¡в. 3 неУ випливала неминучють циклу «л¡берал¡зац¡я - стаб^за-ц¡я - приватизац¡я», що ¡ повинна була забезпечити перех¡д вщ режиму м'яких бюджетних обмежень до режиму жорстких обмежень ¡ виглядала як формула «запуску» капггалвму в не-давн¡х соц¡ал¡стичних краУнах. Використовуючи термЫ, який побудований на аналоги з термЫом Я. Корна¡, ми бажали пщ-креслити, що проблеми, про як мова йде, у вщомому значен-н¡ е послщовними стосовно тих, як¡ зважувалися на минулому витку реформування одержавленоУ економки.
Узагальнюючи ¡сторичний досв¡д багатьох краУн, росм-ськ¡й досл¡дник Л. Кулков вид¡ляe чотири основних типи ка-п¡тал¡зму: початковий кап¡тал¡зм, бюрократичний капггалвм, ол¡гарх¡чний кап¡тал¡зм та демократичний капггалвм, кожен з них визначаеться певними ознаками стану сусптьства, але слщ зазначити, що кожен тип формал^уе певний рвень розвитку сусп¡льства ¡ кожен р¡вень повинен бути послщов-но пройдений на шляху до демократичного капггал^му [2].
На кожному з етатв розвитку кап¡тал¡зму завдання державного управлЫня мають своУ особливост¡, ¡ тому дуже важливим е позиц¡онування сучасного стану розвитку еко-ном¡ки УкраУни, виходячи з якого й повинна формуватися вщповщна програма дм. Враховуючи наявн¡ ознаки украУн-ського сусп¡льства, можна вважати, що наша держава знаходиться на переход¡ вщ бюрократичного катталвму до олЬ гарх¡чного, але поки що на боц бюрократичного каттал^му. Визначення критерпв для позиц¡онування етапу розвитку сусптьства е питанням надзвичайно актуальним.
У цтому режим м'яких правових обмежень - це такий режим, де правила (писане право) ¡снують не сттьки для того, щоб Ух дотримувалися, сюльки для того, щоб вони порушува-лися; у всякому раз¡ таю порушення носять систематичний
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (160)/2014 11
xapaктеp. Hевipнo бyлo б cкaзaти, щo в тaкiй cиcтемi пpaви-лa не пpaцюють; вoни caме пpaцюють, aле пpaцюють отеци-фiчним cпocoбoм.
У фй cиcтемi пopyшення пpaвил мae (пoвтopимo це) ^c-темaтичний xapaктеp, aле вiдбyвaeтьcя зa визнaченими пpa-вилaми. Toбтo тут icнyють нефopмaльнi пpaвилa пopyшення пpaвил фopмaльниx, i це кapдинaльнo вiдpiзняe oпиcyвaний pежим вiд тиx cитyaцiй, кoли пpaвилa не дoтpимyютьcя в лу cлaбocтi iнcтитyтiв пpимycy, як нaпpиклaд, це бyлo в Pociï в пеpшiй пoлoвинi 199Q-x poкiв. ^и pежимi м'якиx пpaвoвиx oбмежень деpжaвa не вiдчyвae дефiцитy в rai^ax пpимycy, a тoй фaкт, i^o пpaвилa пopyшyютьcя в цiй cиcтемi зa ви-знaченими пpaвилaми, дoзвoляe poзглядaти i'í як cпецифiчнy фopмy пopядкy (cтiйкoгo cтaнy), щo мoже нaвiть y cвiдoмocтi cycпiльcтвa як cycпiльне блaгo бути пpoтипocтaвленим не-pегyльoвaнoмy, xaoтичнoмy пopyшенню пpaвил.
Пимы пpaвилa cтвopюютьcя в цiй cиcтемi для тoгo, щoб ïx мoжнa бyлo й мaлo cенc пopyшyвaти. Toбтo вoни cтвopюють-cя тaк, щo вaжкo дoтpимyвaтиcя циx пpaвил i е icтoтнoю ви-тpaтoю, y тoй чac як мoжливicть не дoтpимyвaтиcя пpaвил дae знaчнi кoнкypентнi пеpевaги. Iншими cлoвaми, пpaвилa в цiй cиcтемi cтвopюютьcя тaк, щoб cтимyлювaти ïxнe пopyшення. У пдоумку вcе життя oпиcyвaнoгo вдфуму бyдyeтьcя як пocтiй-ний TOpn щo ведуть йoгo члени нaвкoлo iндивiдyaльниx пpaв нa пopyшення визнaчениx пpaвил, якеcь пopyшення здaт-не зaбезпечити Ум тi aбo Ы|±л зpyчнocтi й пеpевaги. Деpжaвa в oco6í бюpoкpaтичнoï мaшини виcтyпae як cвoepiдний мaгa-зин, щo видae тaкi iндивiдyaльнi пpaвa нa пopyшення пpaвил.
У кoжнoгo piвня влaди е пpaвo видaвaти дoзвiл нa пopyшення визнaчениx пpaвил, i зpoзyмiлo, щoб видaвaти тaкi дoзвoли в^ пoвинен мaти пoвнoвaження, щoб rapa™ ïxнe неcaнкцioнoвaне пopyшення. Це вaжливa вiдмiннicть y цiлепoкпaдaннi бюpoкpa-ти, яке неoбxiднo пiдкpеcлити: yпoвнoвaжений бюpoкpaтичний opгaн не cтежить зa дoтpимaнням пpaвил, aле caме вiн rapae ïxнe неcaнкцioнoвaне пopyшення. Toмy вЫ не зaцiкaвлений в oптимiзaцiï pегyлювaння й кoнтpoлю; для ньoгo вaжливo не мЬ нiмiзyвaти випaдки й cтимyли пopyшення пpaвил, aле cтвopити мaйдaнчик тopгy нaвкoлo ïxньoгo пopyшення.
У цiлoмy пopyшення пpaвил в oпиcyвaнiй cиcтемi зacyджy-eтьcя й y той же чac випpaвдoвyeтьcя. Пopяд iз фopмaльнoю нopмoю тут юнуе нopмa нефopмaльнa, yзyaльнa; пopyшення фopмaльниx нopм yвaжaeтьcя негoжим, aле неминучим, зa-гaльнoпpийнятим i пpoбaчливим.
Пpи цьoмy cлiд вiдзнaчити:
1. Фaкти пopyшення пpaвил y дaнiй cиcтемi не зaмoвчy-ютьcя, aле cкopiше пpoпaгyютьcя.
2. Baжливим елементом легiтимaцiï цьoгo pежимy е пеpе-кoнaнicть членiв coцiyмy, щo пopyшення пpaвил пoвcюднi.
3. Oцiнкa мacштaбiв пopyшення пpaвил в yявленняx чле-нiв coцiyмy cyттeвo зaвищенa в пopiвняннi з pеaльним CTa-нoм cпpaв.
4. Дyмкa пpo зaгaльне пopyшення пpaвил е вaжливим cпocoбoм фopмyвaння cycпiльниx cтеpеoтипiв i пoведiнкoвиx нopм: y pезyльтaтi cпpoби не пopyшyвaти пpaвилa aбo вимa-гати ïxньoï змiни виглядaють мapгiнaльнoю aбo девiaнтнoю нacтaнoвoю, мapнoю cпpoбoю бopoтьби iз тpaдицieю.
Уявлення пpo тoтaльнicть пopyшення пpaвил - тaкoж вaж-ливий елемент пoлiтичнoï opгaнiзaцiï й пoлiтичнoï легiтимaцiï
пopядкy, щo oпиcyeтьcя. Зaвдяки цьoмy уявленню веpxнi co-цiaльнi пoвеpxи виявляютьcя не пpoтипocтaвленi нижнiм пй oзнaцi кopyпцiï (y шиpoкoмy poзyмiннi), aле як би oб'eднaнi з ними в paмкax eдинoï iepapxiï кopyпцiйниx мoжливocтей. ^му пocтiйнi poзмoви пpo кopyпцiю, oбгoвopення зaгaльнoï кopyп-ци пpaктичнo не ведуть дo делегiтимaцiï вcтaнoвленoï coцiaль-нoï iepapxiï й пoлiтичнoгo пopядкy, aле cкopiше змiцнюють йoгo й cлyжaть, y пiдcyмкy, цiлям пpoпaгaнди й легaлiзaцiï цьoгo пo-pядкy як фaктичнoгo й непеpебopнoгo (y той чac як легaльний пopядoк пoчинae poзглядaтиcя як нaдyмaний i мнимий).
Caме тoмy yпpaвлiнcькa cy^ yкpaïнcькиx зaxoдiв y 6opo^-6í з кopyпцieю - пеpеxiд дo cиcтем yпpaвлiння з cильнiши-ми й ефективншими звopoтними зв'язкaми. Caме нaявнicть acиметpiï y iнфopмaцiйниx пoтoкax нapядy з недocкoнaлic-тю меxaнiзмy звopoтнoгo зв'язку в деpжaвнoмy yпpaвлiн-нi тa деpжaвнoмy cектopi yкpaïнcькoï екoнoмiки е пpичинoю виникнення тaкoгo явищa як кopyпцiя. Bизнaчення, яке буде зaпpoпoнoвaне, oпиcye не сттьки кopyпцiю «взaгaлi», cкiль-ки кopyпцiйнy пoведiнкy. Це визнaчення виниклo в paмкax теopетичнoï мoделi деякиx coцiaльниx вiднocин, щo poзpo-блялacя в iнcтитyцioнaльнiй екoнoмiцi й екoнoмiчнiй coцioлo-i~ii", a нa пpaктицi aктивнo викopиcтoвyвaлocя пpи aнaлiзi po-6O™ фipм. Ïi" нaзивaють пpинципaл-aгентcькa мoдель, чacтo cкopoченo - aгентcькa мoдель.
B iдеaлi мoдель, якa пpедcтaвленa нa pиc. 1, демoнcтpye як пpичини пoяви кopyпцiï (y нacлiдoк acиметpiï iнфopмaцiйниx пoтoкiв), тaк i метод бopoтьби з цим дуже небезпечним cyc-пiльним явищем. B^ пoзнaчений cтpiлкoю-дyгoю, щo йде вщ клieнтa дo пpинципaлa. Boнa oтoтoжнюe iнфopмaцiю, щo мo-же йти вщ клieнтa дo пpинципaлa. Ця iнфopмaцiя мoже cпpи-яти зниженню acиметpiï iнфopмaцiï й пеpешкoджaти кopyпцiï. Щoпpaвдa, для цьoгo пoтpiбний пpинципaл, який зaцiкaвле-ний y пoзaбюpoкpaтичнiй iнфopмaцiï, i клieнт, щo здaтен i бa-œae ïï нaдaвaти. Kпieнт тут пoвинен poзглядaтиcя як цивть-не cycпiльcтвo; aгент - бюpoкpaтiя в цiлoмy; дyгa зi cтpiлкoю, щo веде дo пpинципaлa, - це незaлежнi 3MI, !o е чacтинoю цивiльнoгo cycпiльcтвa ««a визнaченням». A щo cтocyeтьcя пpинципaлa, тo icнyють двa кopиcнi тлyмaчення. Пеpше - це веpxoвнa влaдa. B тaкoмy вapiaнтi мoвa йде пpo взaeмoдiю мiж веpxoвнoю влaдoю й cycпiльcтвoм, пpo гoтoвнicть влaди кooпеpyвaтиcя iз цивiльним cycпiльcтвoм, зoкpемa для пpo-тидiï кopyпцiï. ^и дpyгoмy тлyмaченнi веpxoвний пpинципaп - це caме cycпiльcтвo.
Ця cитyaцiя не тaкa тpивiaльнa. Boнa змушуе зaмиcлитиcя пpo caмocвiдoмicть cycпiльcтвa, пpo йoгo гoтoвнicть cпpий-мaти мбе не тiльки як клieнт влaди, a й як "Ï пpинципaлa. Tyт звopoтнa дyгa зi стрш^ю нa pиc. 2 - н щo iнше, як ця caмo-cвiдoмicть cycпiльcтвa, гoтoвoгo pеaльнo дивитиcя нa cебе й нa влaдy, pефлекcyвaти iз пpивoдy cвoгo дocвiдy cпiлкyвaн-ня iз влaдoю й poбити з ньoгo виcнoвки. У тому чи^ - i пpo неoбxiднicть змiни cвoïx aгентiв, як i пpo зaxиcт cвoгo пpaвa нa змiнy aгентiв. Caме тaке cycпiльcтвo здaтне бpaти yчacть y пpoтидiï кopyпцiï.
Пpичинoю icнyвaння фенoменa м'якиx бюджетниx oбме-жень (y кoнцепцiï Я. Kopнai) бyлa деpжaвнa влacнicть; ca-ме тoмy бюджет змушений був в ocтaтoчнoмy пдоумку пo-кpивaти зpocтaючi витpaти пiдпpиeмcтв, щo були влacнicтю деpжaви. Moжнa пpипycтити, щo cтaнoвлення й icнyвaння
12 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № 9 (160)/2014
Рисунок 1. Принципал-агентська модель 3i зворотним
*Сатаров Г. Коррупция - 1. Беглый взгляд на пейзаж [Електрон. ресурс],
режиму м'яких правових обмежень також пов'язане 3i спе-цифкою вiдносин власносп, що сформувалися.
Приватна власнють мае в рамках феУ системи обмеже-ний характер: де-юре вона юнуе, але cуcпiльного визнання не мае. Право власност виглядае для cуcпiльcтвa приват-ним випадком i результатом використання прав на пору-шення правил, легaлiзaцieю й кaпiтaлiзaцieю таких прав. Тому й втрата власност у зв'язку зi втратою прав на порушення правил виглядае в очах сусптьства цтком лептимною. У результат влacнicть у цiй cиcтемi, з одного боку, управляеться як приватна, у тому розумЫы, що номЫальний власник може привласнювати доходи вщ розпорядження майном i розпо-ряджатися ними, але при цьому вона може бути вщчужена не ттьки в силу виконання якихось контрактних зобов'язань, а й у силу втрати прав на порушення правил.
Очевидно, що функцюнування системи, в яюй власнють управляеться як приватна, але в той же час, яка може бути вщчужена, вимагае двоУстого правового режиму. 3 одного боку, необхщно писане право, що забезпечуе виконання контрактв у рамках горизонтальних ринкових взаемин, як1 пов'язан з розпорядженням власнютю (кредит, постачання, продаж та к), тут розпорядник влacноcтi виступае як юридич-ний власник у взаеминах з контрагентами (стан формального права switch on). 3 Ышого боку, власнють е тут елементом системи «вертикально! торпвлЬ) навколо прав на порушення правил, i в рамках цих взаемин може бути вилучена у номЬ нального власника й повернута в оборот перерозподту прав на и використання (стан формального права switch off).
Питання, що стоУть перед нами i яке виправдуе наше звер-тання до термУв Я. Корнai, мютиться в наступному: що вщ-буваеться з пiдприeмcтвом, якщо м'якi бюджеты обмеження вщсуты, тобто «запуск» кaпiтaлiзму, як вiн представлявся наприюнц 1980-х - початку 1990-х роюв, здiйcнений, але при цьому д^ть м'якi прaвовi обмеження, тобто бтыхлсть обмежень, що накладаються нормами письмового права, принципово переборнi? Нaявнicть жорстких бюджетних обмежень означае, що пщприемство не може компенсува-ти поточний збиток за рахунок cубcидiй iз зовнiшнiх джерел (точнiше: як правило, не може, тому що в режимi м'яких правових обмежень iз вах правил можливi виключення), а ви-
зв'язком*
7 Георгий Сатаров - Режим доступу: http://www.ej.ru/?a=note&id=8208
ходить, змушено бути включеним у систему горизонтальних ринкових вщносин i прагнути до мaкcимiзaцiУ прибутку. У цьому значены базове завдання «запуску» кaпiтaлiзму виршено. Разом iз тим фiрмa може знижувати за рахунок Ыдивщуальних прав на порушення правил адмУстратив-нi й непрямi витрати, одержувати перевагу на ринку й, у результату збтьшувати cвiй прибуток стосовно рiвня реально! економiчноУ ефективноcтi. Логiчно припустити, що адмУ-cтрaтивнi й непрямi витрати Ыших фiрм будуть залишати-ся на досить високому рiвнi, щоб компенсувати прибутки, як не отримуються у зв'язку з «птьгою» першм фiрмi (так, наприклад, значна ктьюсть податкових пiльг вимагае ан-тиоксидантноУ базовоУ ставки на рiвнi вище необхщно'У, щоб одержати зaдовiльний рiвень реально' ставки). Виходить, прибуток Ыших фiрм виявиться нижче можливого при зада-ному рiвнi економiчноУ ефективносп. Отже, у цiй cиcтемi, по-перше, прибуток перерозподiляeтьcя вiд одних компаый до iнших за рахунок нерiвномiрного розподiлу aдмiнicтрaтивних i непрямих витрат, а по-друге, розмiр i динaмiкa прибутку не вiдобрaжaють безпосередньо рiвень i динaмiку економiчноУ ефективносп фiрми.
Зворотна cтрiлкa на дiaгрaмi (рис. 1) може мислитися як зовншый контроль над бюрокрaтieю-влaдою. Вдумайтеся: мова йде про единий споаб вирiшення проблеми неефек-тивноcтi внутршнього бюрократичного контролю, який при-значений для зниження асиметрп iнформaцiУ й запобгання корупцiУ. Тiльки зовнiшнiй контроль - зацкавлений контроль. Ттьки верховний принципал - громадяни - е сукупними жертвами корупци, а тому саме вони повины бути зацкавле-ы в УУ приборкуваннк Якщо вони громадяни.
Ми виходимо з того, що коруп^я - це якийсь Ыдикатор не-ефективносп упрaвлiння. I коли ми говоримо, що в перехщы перiоди вона зростае, це означае, що трансформа^я iнcти-тутiв супроводжуеться збiльшенням УхньоУ неефективноcтi.
Причина полягае в тому, що трансформа^я iнcтитутiв вiд-буваеться в рамках трaдицiйноУ моделi високого модерызму, про яку писав Дж. Скотт [7]. 1накше кажучи, УУ розглядають як черговий керований проект. Логка (схематично) така. G не-корумповaнi, ефективнi, зaможнi краУни; Ухы iнcтитути вла-штовaнi за визначеними правилами.
Формування ринкових в1дносин в УкраУнл № 9 (160)/2014 13
I е бщы, неефективы, корумпован кра'Уни; Ухн ¡нститути влаштован ¡накше. Р^ниця ¡нститупв обумовлюв ¡ р^ницю м¡ж двома типами кра'Ун. Отже, треба запозичити ¡нститути в ефективних держав ¡ перенести Ух на Грунт неефективних. От уже сорок роюв цей п¡дх¡д демонструв вкрай низький коефЬ ц¡Eнт корисноУ д¡У.
Тут важливо зрозумгги, що в зах¡дних кра'Унах ефективн ¡нститути сформувалися не в результат якогось проекту, а внаслщок природного ¡нституц¡онального дрейфу. Про це неодноразово писав Ф. фон Хайек, про це, хоча й менш вираз-но, говорив Д. Норт [3]. Найголовнше, що в процес ¡нститу-ц¡онального дрейфу ¡нститути виникали не як яюсь замкнут! об'вкти з¡ сво'Уми формальними нормами. Вони одночасно обростали численними сполученнями з ¡ншими ¡нститутами, неформальними практиками, традицтми, особливостями сусп¡льноУ св¡домост¡ тощо. У результат ефективн¡сть конкретного ¡нституту визначалася не т¡льки (а найчастше - не ст¡льки) його формальним ¡нституцюнальним дизайном, але й зазначеними численними сполученнями.
Висновки
1. 3¡ специф¡кою в¡дносин власноси що сформувалися, в причиною ¡снування як феномену м'яких бюджетних обмежень (у концепци Я. Корнав була державна власн¡сть; становлення та ¡снування режиму м'яких обмежень також пов'язано з тим, що право власност визначаеться не вщ Бога, а регулюеться державою.
2. У цтому можна сказати, що режим м'яких правових обмежень дозволяе створити таку систему, де ствюнують дв1 лог¡ки: ринкова лопка горизонтальних взаемин ¡ одночасно лопка «вертикальноУ торг¡вл¡», що забезпечуе можливють поза ринкового перерозпод¡лу ресурс¡в ¡ прибутку (рента).
3. Режим м'яких правових обмежень - це тригер, що дозволяе перемикатися з однкУ лопки на ¡ншу. Перша лопка, що припус-
кае як загальне правило, зокрема, принцип жорстких бюджетних обмежень, дозволяе економщ д^авати прибуток, друга на-ц¡лена на позаекономнний перерозпод¡л цього прибутку.
4. Слщ виходити з того, що корупцт - це якийсь ¡ндикатор неефективност¡ управл¡ння. I коли ми говоримо, що в перехщы перюди вона зростае, це означае, що трансформацт ¡нститу-т¡в супроводжуеться збтьшенням УхньоУ неефективност¡.
5. Подолання корупцп - це створення реальних умов фор-мування системи економ¡чноi' безпеки, а значить створення умов, коли ыщо не загрожуе кому-небудь або чому-небудь, а навпаки створюе ситуа^ю в¡дсутност¡ повноУ небезпеки \ ефективного соцвльно-економнного та пол¡тичного роз-витку краУни.
Список використаних джерел
1. Институциональная экономика: [учебник] / Под общ. ред. А. Олейника. - М.: ИНФРА-М, 2009. - 704 с. - (100 лет РЭА им. Г.В. Плеханова]
2. Куликов Л.М. Экономическая теория: [учеб.] / Куликов Л.М. -М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008.- 432 с.
3. Норд Д. 1нституцп, ¡нституцмна зм^а та функцюнування еконо-мки / ДаГлас Норд; пер. с англ. I. Дзюб. - К.:Основи, 2000. - 198 с.
4. Публичные услуги и функции государственного управления / Под ред. А.Е. Шаститко. Бюро экономического анализа. - М.: ТЭИС, 2002.
5. Сатаров Г. Коррупция - 1. Беглый взгляд на пейзаж [Електрон. ресурс] / Г. Сатаров. - Режим доступа: Ь|Ир://\ммм. е].ш/?а=поЕе&й=8208
6. Ротбард М. Власть и рынок: государство и экономика / Мюррей Ротбард; пер. с англ. Б.С. Пинскера под ред. Гр. Сапова. - Челябинск: Социум, 2010. - XII + 418 с. (Серия «Австрийская школа». Вып. 22).
7. Скотт Дж. Благими намерениями государства. - М.: Университетская книга, 2005.
8. Ясин Е. Модернизация и общество / Ясин Е. // Вопросы экономики. - 2007. - №5. - С. 4-29.
О.М. СЕРГ1БНК0,
к.е.н., доцент, завсектором, НДЕ1 Мнекономрозвитку I торг'юл! Украми,
1.М. М0Г1ЛАТ,
пров\дний науковий сп 'юроб 'тник, НДЕ1 М'некономрозвитку / торг'юё Украми
Формування м1жсекторних потомв у модел1 прогнозування ВВП за секторами економши
У статт! розглянут! теоретико-методолопчн/ питання формування м'жсекторних потокв, яю використовуються в про-цеа прогнозування показникв Системи нацюнальних рахунк'ю у секторному розр!3!. Визначено, що взаемозв'язок м'ж ¡нституцйними секторами економки охоплюе ва типи операцй з товарами, послугами, прибутками та фнансами, що дае можлив'ють анал!зувати окрем! аспекти економЧних процесв, виявляти, розробляти та впроваджувати конкретн! управ-л1нськ1 р0ення, здйснювати прогнозн! розрахунки на макрорвнI.
Ключов! слова: показники СНР, IнституцйнI сектори, рахунки, м1жсекторн1 потоки.
О.М. СЕРГИЕНКО,
к.э.н., доцент, завсектором, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины,
И.М. МОГИЛАТ,
ведущий научный сотрудник, НИЭИ Минэкономразвития и торговли Украины
Формирование межсекторных потоков в модели прогнозирования ВВП по секторам экономики
В статье рассмотрены теоретико-методологические вопросы формирования межсекторных потоков, которые используются в процессе прогнозирования показателей Системы национальных счетов в секторном разрезе. Определено, что взаимосвязи между институциональными секторами экономики охватывают все типы операций с товарами, услугами,
14 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 9 (160)/2014
© О.М. СЕРГ1ЕНКО, 1.М. МОГЛАТ, 2014
