CC BY
41
УДК 811.53Г342.2
В. О. Охр1менко
ЯВИЩЕ СИНОН1М11 В ОНОМАТОПЕ1ЧНШ ЛЕКСИЦ1 СУЧАСНО1 КОРЕЙСЬКО1 МОВИ
Статтю присвячено до^дженню явища синошмИ в ономатопегчнт лексиц сучасног корейськог мови. У роботi аналiзуються основт рiзновиди синотмЫних вiдношень ономатотв. Особливу увагу присвячено розгляду стил^тично-знижено'г лексики корейськог мови.
Клю^о^^ слова: ономатопегчна лексика, звукона^дування, ономатоп, корейська
мова.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та н зв'язок ¡з важливими науковими чи практичними завданнями. Проблема вивчення ономатопе'чно'' лексики належить до кола дискусшних питань лшгвютики. У теоретичному плаш лексичний пласт ономатотв привертае увагу багатьох сучасних дослщниюв тим, що вш не обмежений наслщуванням звукових явищ позамовно'' реальносп i включае лiнгвальне зображення зорових та iнших сенсорних вщчутпв, динамiчних станiв, психологiчних, а також емоцшних характеристик людини.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Осмисленню ще'1 проблеми в укра'нському мовознавствi сприяли роботи I. О. Гаценко [2], А. А. Калити [4], О. I. Кобелянсько'' [5], В. I. Кушнерика [8]. Проблема вивчення явищ ономатопе'' перебувае в колi наукових защкавлень дослщниюв корейсько'' мови. Так, одшею з найrрунтовнiших праць, присвячених вивченню ономатопе'чно'' лексики, вважають дисертацшну роботу Г. О. Пака [10]. Спорадично розглядае проблему ономатопе'1 корейсько'1 мови вiдомий росiйський коре'ст Л. Р. Концевич [6]. Ономатопея неодноразово привертала увагу корейських лшгаспв, зокрема Че Вана [12], Юм Хонг Пому [13].
Актуальшсть нашого дослщження визначаеться загальною тенденцiею сучасно'' лшгвютики до аналiзу лексичного складу мови з погляду п зв'язкiв з мисленням. Вона зумовлена комушкативною значущютю та частотнiстю використання ономатопе'чно'' лексики в сучаснш корейськiй мовi, ступенем п представленостi в нацiональнiй картиш свiту i, насамперед, у розмовно-побутовому стилi корейського мовлення.
Методи дослщження. Аналiз фактичного матерiалу в пропонованш роботi передбачав використання методу системного (польового) вивчення та опису мов i культур; структурний метод, який використовувався у виглядi методики компонентного аналiзу i передбачав розкладання значення на найменшi базовi компоненти семантичного змюту слова (семи); функцiональний метод, який дав змогу виявити особливосп функщонування ономатопiв сучасно'1' корейсько'1' мови.
Мета дослщження полягае у вивченш явища синошмп в ономатопе'чнш лексищ сучасно' корейсько' мови.
Об'ектом дослiдження постае ономатопе'чна лексика сучасно'' корейсько'' мови. Предметом дослщження в пропонованш статп е функщональш особливостi ономатопе'чно'' лексики сучасно'' корейсько'' мови.
Матер1алом дослiдження слугують ономатопи, дiбранi з тлумачних, спецiальних енциклопедичних словниюв, а також узятi з нащонального корпусу корейсько'' мови.
Виклад основного матер1алу досл1дження з обгрунтуванням отриманих наукових результат1в. Багатообразнiсть й складшсть зовнiшнiх звучань корейських ономатопе'1'чних слiв зумовлюе iснування в сучаснш корейськiй MOBi розгалужено'1' мережi ономатопе'1'чних синонiмiв, якi використовуються для зображення подiбних до сво'1'х акустичних характеристик звучань. KpiM того, багато ономатопе'1'чних слiв мають широкий спектр значень.
Синонiмiя ономатопе'1чно'1 лексики корейсько'1' мови - досить специфiчна i мае подвшний характер. Аналiз фактичного матерiалу дав змогу визначити основнi рiзновиди синонiмiчних вiдношень ономатопiв.
Усi ономатопи у !х прямому, звуконаслiдувальному, значеннi мiстяь загальний компонент - звук, звучания. Навт якщо цей компонент не експшковано
в словниковш дефшщи звуконаслiдувального слова, вiн iмплiцитно входить до словниково'1' дефшщи за визначенням. Ус ономатопи об'еднанi семантико-змiстовим зв'язком, оскiльки мають компонент «звучання», iнварiантний у значеннi вах звуконаслiдувальних слiв.
Проте було б неправильно стверджувати, що вся ономатопе'1'чна лексика постае як один величезний синонiмiчний ряд. Основою для виокремлення синонiмiчних рядiв можуть слугувати скорее певнi типи звучань [3, с. 125]. Наприклад, через компонент «ЙЙ» (дзвенти /дзвонити) семантично пов'язаш мiж собою ономатопи S^O (дзвякання, побрякування), ^ tt (похоронний, траурний дзвт), ОО (тридзвт дзвотв, передзвт), S ti #B|t (голосно зазвучати, дзвенти), S'O'SO' (дзинькати, створювати рiзкий, пронизливий звук), S^O (дзвт дзвточка або металЫних предметiв, коли mi вдаряються один об одного), ## (дзвоновий дзвт, благов^т), (дзвякання монет, бокалiв, скла та т.), (дзвiн вщ тонкого скла, металу), S^O (бряцання, лязгання, рiзкi та пронизливi меmалiчнi звуки), '/S/S (свист кулi, дзижчання комах, пронизливий писк комара), ЙЙ (дзвт куранmiв, дзвоновий дзвт, дзвт вхiдного дзвоника, що вiдбиваe мелодт).
Опосередковано пов'язаш через загальний компонент «а^оё» (меmалiчний звук) таю ономатопи: - бряжчати цепом, брязкати, важко дзвенти;
S^O/SaO(7HB|^) - передзвт дзвотв, SO/^O - дзвт бубонщв, маленьких дзвточюв.
Загальний змютовий компонент «SOSO (той, що сильно вдаряе,
дзвонить) зумовлюе опосередкований семантичний зв' язок для таких ономатотв: S^.O/ohlo (ti #В|с^) - брязкт, клацання, лязкт, дзвт, брязкання; - бряжчати,
дзвенти, брязкати цепами; - легкий дзвт стакатв, бокалiв в той момент, коли
вони вдаряються один об одного.
Аналiз словникових дефшщш дав змогу нам встановити приблизний обсяг синонiмiчного ряду, не беручи до уваги компоненти значення, iррелевантнi для нього. Так, наприклад, дiеслову S/S/S (свист, дзвт, дзижчання комах) властива семантико-змютова спiльнiсть з шшими словами синонiмiчного ряду. Це тдтверджуе наявнiсть у його значеннi компонента SS >|B|t ^В|. 1нший компонент його значення SS >|B|t передбачае семантичнi зв'язки зi словами, якi позначають звучання, яке створюеться при падiннi (§§7НВ|с[- (глухий звук вiд удару, важкий удар кулаком, палицею), S/ёЙ (звук падтня у воду без сплеску, вибуховий звук розривання чогось), § ti [Blcf- (звук вдаряння).
Варто вщзначити, що домiнанта синонiмiчного ряду як високочастотний ономатоп з найбшьш генералiзованим значенням звичайно зазнае частково! або повно! фонетично! демотивацп, а iнодi вже не сприймаеться ноаями мови як ономатопе!чне слово. Вщповщно, звуконаслiдувальна природа ономатопа ЙЙ (дзвенти) вщчуваеться менше, нiж у ствзвучних йому So (гудти, свистти (про кулю), дзижчати -про комах), Sohsoh (ргзкий звук дзвякання, дзижчання), або (вжик, швидкий рух eimpy, кулг).
Розглянемо ще один синонiмiчний ряд з домiнантою M^f- (свистти). Вiн
охоплюе звуконаслщувальш дiеслова, якi передають звучання, яке виробляють неiстоти, пор.: ¿¿¿Ш (звуки крилець комах), ё (дзижчання, гудтня), (цвiрчання комах, дзвт у вухах), ЧЧ (шурхт, шарудтня, шемрання, шiрхання, шелест), ШШ (дзижчання комах, цвiрчання цикад), (звуки вiд швидкого помаху хвостом), 4Ж (звуки шитння змт, звуки вимовляння чогось iз присвистом).
Домшанта М^ (свистти) безпосередньо або опосередковано пов'язана
з уама членами ряду, пор.: - звук важкого дихання iз свистячим звуком,
звуки сотння або хрипу; - дзвт у вухах, цвiрчання комах, легю та швидк помахи комашиних крилець; S - пронизливий, швидкий звук об'екта, що рухаеться (про кулю).
Ономатопи S (звуки швидкого рухливого об'екта), ^^ (звуки важкого дихання, сотння, хрипу), (дзвт у вухах, стрекоттня, свист кулг) пов'язаш мiж собою як безпосередньо, так i опосередковано, оскшьки до складу ix значень входить загальний компонент ШШ(7НВ|^) (дзижчати, гудти). Водночас словникова дефшщя ё (гудтня, протяжне дзижчання, звуки швидкого руху) включае до себе компонент (звуки дзижчання, легкого стрекоттня, що викликане рухами крилець або лапок комах).
У деяких випадках мiж словами ряду можна побачити «двiчi опосередкований» семантичний зв'язок. Якщо перше слово опосередковано або неопосередковано пов'язане з другим словом, а друге слово, у свою чергу, опосередковано пов'язане з третсм словом, то мiж першим i третсм словами е зв'язок, який можна назвати двiчi опосередкованим. Зокрема, такий зв'язок можна простежити мiж домшантою ряду М^ (свистти) i кiлькома ономатопами, з якими вона не мае шших семантичних зв'язюв.
Так, ономатоп ё (гудтня, протяжне дзижчання) безпосередньо пов'язаний з ономатопами -SS (дзижчання, легке стрекотiння), оскшьки пояснюеться через них: ё (рухатися швидко, утворюючи звуки гудтня, протяжного дзижчання). З шшого боку, слово опосередковано пов'язане з домшантою через компонент (рухатися швидко, блискавично).
Вщповщно, в парах §§ (створювати легке дзижчання) i (швидко,
блискавично рухатися), а також ШШ (дзичати, гудти) i §§ (швидко пересуватися) спостерiгаемо двiчi опосередкований семантичний зв'язок.
Особливiстю ономатопе!чних синонiмiчниx рядiв е !хня властивють як розпадатися на окремi пщряди, так i об'еднуватися у бiльшi групи, з бiльш генералiзованим iнварiантним компонентом значення. Дiйсно, як ми вже зазначали вище, усi ономатопи об'еднаш загальним компонентом (звук, звучання). Слово
постае як rinepoHÏM для Bcix ономатотв, що використовуються в ïx прямому звуконаслщувальному значенш.
Можливим видаеться також виокремлення таких загальних для певно:1 групи ономатопiв компонентiв, як, наприклад, о^ ^Ç (висок за тривалгстю звуки) i âhÇ (коротк за тривалгстю звуки). У свою чергу, цi групи подшяються на кiлькiсно меншi семантичнi ряди i3 загальним компонентом, що позначае певний тип звучання, наприклад, розглянут нами вище синонiмiчнi ряди з домшантами (швидко
рухатися 1з звуками, под1бними до свисту) i So (дзвенти, брязкати, злегка гудти). У складi кожно:1 групи синонiмiв можна виокремити декiлька окремих тдгруп ономатопехчних слiв, об'еднаних певним компонентом значення, тобто бшьш тiсно пов'язаних семантично. Наприклад, синонiмiчна група з домшантою SS/^Ш (швидко рухатися, утворювати свистяч1 пронизлив1 звуки) включае таю тдгрупи:
I. ¿Ш (швидк свистяч1 звуки), SS (звуки дзижчання, легкого протяжного гудтня), ^^ (звуки швидких р1зких, блискавичних рух1в), (звуки гудтня, дзижчання комах, або 1х частин тша) iз компонентом ЧЧ g^'olt (швидк свистяч1 звуки в повтр1, що нагадують посвистування);
II. SS (дзижчати, цвгрчати, свистти), ШШ (дзичати, гудти) iз загальним компонентом ^Ç (тривалий низький звук);
III. 4Ж (шитти), ЧЧ (прол1зти, швидко махнути хвостом) iз загальним компонентом (шиплячий звук).
Крiм синонiмiв у мовi та мовленш, ономатопехчш слова можуть уживатися як чисто мовленневi синонiми, що мають загальш семи, не зареестрованi в тлумачних словниках. Так, наприклад, ономатоп "Hs^HBl^) (тр1скотти, гуркотти, деренчати), вщповщно до словниково'1 дефшщп, не мае у своему значенш iнварiантного компонента OO (дзвенти, деренчати), загального для вщповщного синонiмiчного ряду.
Проте в мовленш слово §§ (трiскiт, гурют) може мати значення, що тдпадае пiд компонент 88 (дзвенти, деренчати), наприклад: S^l 33 #B|t ^B|7f-□ ^xfe - Звуки шкшьного дзвоника, то були звуки, як1 запрошували тти
разом пооб1дати.
Сполучення дiеслова #B|C з SS/SS (гримти, голосно звучати + (ономатоп, який використовуеться для передачi звучання дзвоника дзень-дзень) передбачае використання одного з ономатотв синонiмiчного ряду з домшантою <УЭ (дзвенти). Дшсно, звучання, яке здшснюеться будь-яким дзвiночком або дзвоном, можна описати як So + додатковi характеристики. Отже, So(^BC) (тр1скотти, гуркотти, деренчати) у наведеному прикладi постае як мовленневий синошм, оскiльки тут наявш обидвi основнi ознаки синошмп: семантико-змiстова спiльнiсть i часткова взаемозамшшсть.
Найбiльш цiкавою для нас виявилася синонiмiя стилiстично знижено! лексики сучасно! корейсько! мови. Основними ознаками цього пласту лексики е загальновживашсть i етико-стилютична зниженiсть, тобто емфаза (емоцшна, оцiночна, експресивна або афективна), що використовуеться в мовленш для створення певного стилютичного ефекту [1, с. 37]. Цю думку висловлюе В. I. Шаховський, стверджуючи, що сленпзми завжди емотивно-оцiнно-експресивнi [11, с. 37].
Первинна фонетична мотивованють елементiв звуконаслiдувальноï пщсистеми мови надае ïm потужного експресивного потенщалу. Тому не дивно, що ономатопйчш слова та ïхнi деривати широко представлен в нестандартнiй лексищ [7, с. 15; 9, с. 10]. Ми можемо говорити про активне використання звуконаслщувань у процес створення нових ошв i переосмислення семантики вже юнуючих слiв корейсько'1' мови у стилiстично зниженiй лексищ.
Наша особлива увага до стилютично знижено'1' лексики пов'язана, з одного боку, з тим, що звуконаслщувальш елементи посщають у нш не останне мюце, з iншого боку, саме для стилютично знижено'1' лексики характерною е висока варiативнiсть, яка найбшьш виявляеться в семантичнш надмiрностi. У стилiстично зниженiй лексицi функщонуе розгалужена мережа синонiмiв, причому синонiмiчний ряд того або того поняття тим ширший, чим вища сощальна значущiсть позначуваного об'екта для суспшьства загалом.
Синонiми концентруються навколо центрiв синонiмiчноï атракцп, якi вiддзеркалюють ri сфери життя i дiяльностi мовних колективiв, у яких емоцiйне навантаження висловлення диктуеться матерiальними умовами побуту, загальною iдеологiею членiв колективу, шдивщуальними нормами мовленнево! поведiнки тощо [3, с. 134].
Сферою використання стилютично знижено1 лексики головно постае повсякденне мовленневе спшкування. Тому центрами синонiмiчноï атракцп стають тi сфери дiяльностi мовного колективу, якi мають найбшьше емоцiйне навантаження. Дослiдники виокремлюють низку специфiчних центрiв синонiмiчноï атракцп (частини людського тiла й фiзiологiчнi потреби людини; грошi й операцп iз ними; алкогольнi напоï, ïx вживання i стани, що виникають унаслщок ïx уживання; наркоманiя; видовищнi заходи тощо) [1, с. 81; 3, с. 134].
Теза про широку представленють ономатопе^-чних слiв i ххшх дериватiв у стилiстично-зниженiй лексицi пщтверджуеться тим, що вони входять до складу вах великих рядiв синонiмiв просторiччя сучасноï корейськоï мови. Проте звуконаслщувальш елементи стилютично зниженоï лексики розподшяються за синонiмiчними рядами нерiвномiрно. Завдяки "ххшй фонетичнiй мотивованостi, ономатопе^-чш слова бiльш чiтко вiддзеркалюють ri побутовi явища i процеси, як супроводжуються шумом або iншим звучанням. Це - штесивне мовленневе спшкування, популярна музика, застосування фiзичноï сили.
^iM того, деякi галузi дiяльностi й емоцiйноï сфери людини асощюються у ïï свiдомостi зi звучанням або шумом (цшком вiрогiдно, що це вщбуваеться у зв'язку з високою активнютю або агресiею людини в певнш ситуацп або сташ). Це може бути вживання алкоголю та наркотиюв, рiзнi рекламнi заходи (для яких характерними е нав'язливе повторення слогашв i велика кшькють звукових ефекпв), успiх та невдача (ономатопи, що вщображують удари й iншi голоснi звучання, передають штенсивнють емоцiй, що вiдчувае людина у зв'язку з устхом або невдачею).
Фактичний матерiал дослiдження дав змогу виокремити специфiчнi центри синонiмiчноï атракцп безпосередньо для ономатопе^-чних слiв сучасноï корейськоï мови, зафiксованих у стилютично-зниженш лексицi. До них належать:
1) вживання алкоголю i його наслщки, напр.: - випити, вмазати,
бахнути по чарщ; ^в ^^^^ ^cf- - промочити писок, хильнути; Ш S4 QMcf- -хильнути чарчину; (шв fll^HAH); ЩЩ ЩЩ Sthcf- - блювати; M^^cf- - голосно
в1дригнути;
2) частини тша людини й ïï фiзiологiчнi потреби, напр.: 37HI AAIAA' 7HB|t АЮ -(називають людину, яка голосно сопить, шмигае носом); OAS АС - випускати гази; §§7HB|t ^BlS Ld=| - голосно та пристрастно займатися коханням;
3) наркомашя, напр.: ââ О^в - курити отум; ^В^^В^ 7HB^0
- нюхати кокагн (досл.: нюхати кокаин, що аж в нос дере); ââ7HB|t АЮ
- наркоман; WW Со§ - стан ейфори, iлюзорног Шрвани;
4) позитивш емоцп, напр.: 7 NAH W ^i ^BS - ляснути себе руками вiд радощiв;
5) негативш емоцп, напр.: iäS ^.¡МшС - зазнати поразки, впасти ниць; ЯС - зактчитися тчим; - пти шкереберть;
6) розумова неповноцiннiсть, дурiсть, напр.: - дивак, дивакувата, екстравагантна людина; H|B|t Bi So7Bt АЮ - пустоголова, розумово обмежена людина;
7) застосування фiзичноï сили (бiйка), напр.: ^^ c^BC - надерти зад;
^■Е^С - забити до напiвсмертi; CBC - вiдгамселити; CBC - збити,
вiдлупцювати; § ^o-lx^l - вдарити i збити з тг;
8) обман, надурення, напр.: ^ ^Ц7Н - надурити, обдурити; SSSSüfe
^ШС - виставити опудалом;
9) негативна характеристика i ощнка кого-небудь або чого-небудь, напр.: D|x|Wo|
- божевтьний, навiжений; 7Н SO - гасае с^зь як навiжений пес!; SM7| èJÇ fe -шкчемний, ганчiрка;
10) популярна музика, музичш шструменти, напр.: S^S ^^ - фортетано;
11) штенсивне мовленневе спiлкування, напр.: (7B^) - бла-бла;
- пустомеля, балабол; - посттно говорити, трщати,
не замовкати.
Для корейськох стилiстично-зниженоï лексики характерним явищем е енантiосемiя, тобто використання rid самоï лексеми з протилежними значеннями. Не винятком е i стилютично-знижена лексика, пор.: £ ^Ç W^Ç ^оОЙС.
Цё ^H^i Ш ^ - Ïï перша книжка була дуже
невпевненою i слабкою спробою. Другу книжку можна взагалi назвати повним фiаско. ^^UCBlt ОО^С - Вона була дитиною, яка все змтала
на своему шляху. AH|g - План, який ми придумали,
був повною лажею. У першому прикладi значення слова W S"Ç оо - блискавичний успх, виявляеться в протиставленнi з iменником - невдача, невпевнене
виконання чогось. Близьким за значенням е прикметник ^^ (CBt) - найкращий, прекрасний, той, який руйнуе вс перешкоди на своему шляху. У третьому прикладi iменник мае значення невдача, оскiльки пресупозицiею другоï частини
складного речення е провал розробленого плану. Цей факт свщчить на користь того, ономатопеïчнi слова можуть мати широку, подекуди протилежну, семантичну структуру.
Висновки. Одшею з особливютей ономатопеïчноï системи сучасноï корейсь^ мови е наявшсть у складi звуконаслiдувань значноï кiлькостi синонiмiв - своерiдниx фонетичних варiантiв (алофонiв), iдентичниx як за своею семантикою,
так i за джерелом походження вщповщних звуюв. Такi фонетичнi варiанти вщдзеркалюють не лише територiальнi, тобто дiалектнi вiдмiнностi вимови багатьох синонiмiчниx звуконаслщувань у сучаснш корейськiй розмовнiй мов^ а й певну фонетичну еволющю цих слiв у дiаxронiчному плаш.
Уживання i вибiр ономатопе'чних сшв, якi належать до стилiстично-зниженого регистру лексики, детермiнованi соцiолiнгвальними чинниками, тобто залежать вщ сощально! ситуацп, що включае стосунки мiж комунiкантами, належносп комунiкантiв до того чи шшого прошарку суспiльства або сощально-професшно!' групи. Пiд час дослiдження було виокремлено 11 центрiв синонiмiчноi атракцп стилютично-знижених ономатопiв сучасно'1 корейсько'1 мови.
Перспективу подальшого досл1дження вбачаемо у дослiдженнi асоцiативниx впливiв корейсько'1 ономатопе'чно!' лексики на ноая укра'шсько!' мови.
Список використано'1 л1тератури
1. Беляева Т. М. Нестандартная лексика английского языка / Т. М. Беляева ;
B. А. Хомяков. - Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1985. - 136 с. ; Belyaeva T. M. Nestandartnaya leksika angliyskogo yazyka / T. M. Belyaeva ; V. A. Khomyakov. - Leningrad : Izd-vo LGU, 1985. - 136 s.
2. Гаценко I. О. Типолопчш особливосп звуконаслщувальних ошв (на матерiалi укра'нсько!', росшсько!' та англшсько!' мов) : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.15 / 1рина Олександрiвна Гаценко ; 1н-т мовознавства iм. О. О. Потебш НАН Укра'ни. - Ки'в, 2003. - 19 с. ; Hatsenko I. O. Typolohichni osoblyvosti zvukonasliduvalnykh sliv (na materiali ukrainskoi, rosiiskoi ta anhliiskoi mov) : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.15 / Iryna Oleksandrivna Hatsenko ; In-t movoznavstva im. O. O. Potebni NAN Ukrainy. - Kyiv, 2003. - 19 s.
3. Горохова Л. А. Семантико-прагматические и социолингвистические особенности функционирования ономатопов в текстах современного английского языка : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Лариса Анатольевна Горохова ; Пятигорский гос. лингв. ун-т. - Пятигорск, 1998. - 220 с. ; Gorokhova L. A. Semantiko-pragmaticheskie i sotsiolingvisticheskie osobennosti funktsionirovaniya onomatopov v tekstakh sovremennogo angliyskogo yazyka : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Larisa Anatolevna Gorokhova ; Pyatigorskiy gos. lingv. un-t. - Pyatigorsk, 1998. -220 s.
4. Калита А. А. Фоносемантика у загальнш системi фоносемантичного знання слова / А. А. Калита // Науковi записки Тернопшьського державного педагопчного ушверситету iм. Володимира Гнатюка. Сер. : Мовознавство. - 1998. - № 1. -
C. 130-135 ; Kalyta A. A. Fonosemantyka u zahalnii systemi fonosemantychnoho znannia slova / A. A. Kalyta // Naukovi zapysky Ternopilskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka. Ser. : Movoznavstvo. - 1998. -№ 1. - S. 130-135.
5. Кобелянська О. I. Особливють i ушверсальшсть японського вокального звукосимволiзму (на матерiалi японсько! та европейсько! поезп) / О. I. Кобелянська // Схщний Свгг. - 2011. - № 4. - С. 111-120 ; Kobelianska O. I. Osoblyvist i universalnist yaponskoho vokalnoho zvukosymvolizmu (na materiali yaponskoi ta yevropeiskoi poezii) / O. I. Kobelianska // Skhidnyi Svit. - 2011. - № 4. - S. 111-120.
6. Концевич Л. Р. Корееведение. Избранные работы / Л. Р. Концевич. - Москва : Муравей-Гайд, 2001. - 608 с. ; Kontsevich L. R. Koreevedenie. Izbrannye raboty / L. R. Kontsevich. - Moskva : Muravey-Gayd, 2001. - 608 s.
7. Кузьмич И. В. Звукоизобразительная лексика американского сленга (Фоносемантический анализ) : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Ирина Васильевна Кузьмич ; Санкт-Петербургский гос. ун-т. - Санкт-Петербург, 1993. -348 с. ; Kuzmich I. V. Zvukoizobrazitelnaya leksika amerikanskogo slenga (Fonosemanticheskiy analiz) : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Irina Vasilevna Kuzmich ; Sankt-Peterburgskiy gos. un-t. - Sankt-Peterburg, 1993. - 348 s.
8. Кушнерик В. I. Фоносемантизм у германських та слов'янських мовах : синхрошя та дiаxронiя : автореф. дис. ... д-ра. фшол. наук : спец. 10.02.17 / Володимир !ванович Кушнерик ; Ки'вський нац. лшгв. ун-т. - Ки!'в, 2009. - 32 с. ; Kushneryk V. I. Fonosemantyzm u hermanskykh ta slovianskykh movakh : synkhroniia ta diakhroniia : avtoref. dys. ... d-ra. filol. nauk : spets. 10.02.17 / Volodymyr Ivanovych Kushneryk ; Kyivskyi nats. linhv. un-t. - Kyiv, 2009. - 32 s.
9. Маковский М. М. Английские социальные диалекты (онтология, структура, этимология) / М. М. Маковский. - Москва : Высшая школа, 1982. - 135 с. ; Makovskiy M. M. Angliyskie sotsialnye dialekty (ontologiya, struktura, etimologiya) / M. M. Makovskiy. - Moskva : Vysshaya shkola, 1982. - 135 s.
10. Пак Г. А. Изобразительные слова в корейском языке : автореф. дис. .. канд. филол. наук / Геннадий Александрович Пак ; Ленингр. гос. ун-т им. А. А. Жданова. -Ленинград, 1958. - 15 с. ; Pak G. A. Izobrazitelnye slova v koreyskom yazyke : avtoref. dis. .... kand. filol. nauk / Gennadiy Aleksandrovich Pak ; Leningr. gos. un-t im. A. A. Zhdanova. - Leningrad, 1958. - 15 s.
11. Шаховский В. И. Эмотивный компонент значения и методы его описания / В. И. Шаховский. - Волгоград : Изд-во ВГПИ им. А. С. Серафимовича, 1983. - 96 с. ; Shakhovskiy V. I. Emotivnyy komponent znacheniya i metody ego opisaniya / V. I. Shakhovskiy. - Volgograd : Izd-vo VGPI im. A. S. Serafimovicha, 1983. - 96 s.
12. ад, ^^ Щ ^1, 16, 1987. -189 р. ; Chaewan, gug-eo eumseongsangjinglon-ui myeoch munje, Tgug-eohagj 16, gug-eohaghoe. - seoul, 1987. - 189 r.
13. ^ ^ 2008
: - - Р. 23-57 ; Gimhongbeom :
hangug-eo gyoyug-eul wihan sujunbyeol uiseong-eo*uitaeeo moglog yeongu, 2008 (hag-winonmun(seogsa)-gyemyeongdaehaggyo daehag-won : hangughaggwa) - peiji. - R. 23-57.
Стаття надшшла до редакцп 27.03.2018.
V. Okhrimenko
THE PHENOMENON OF SYNONYMY
IN THE ONOMATOPOEIC LEXIS OF MODERN KOREAN LANGUAGE
The suggested article is devoted to the phenomenon of synonymy of the onomatopoeic lexis of the Korean language. The analysis of the actual material made it possible to determine the main varieties of synonymic relations of onomatopes.
It is worth noting that the dominant of the synonymic series, being a high-frequency onomatope with the most generalized value usually undergoes partial or complete phonetic demotivation, moreover sometimes it is not perceived by native-speakers as the onomatopoeic word.
One of the peculiarities of the onomatopoeic system of modern Korean language is the presence of a significant number of synonyms, a kind of phonetic variants (allophones), which are identical both in their semantics and in the source of the corresponding sounds. Such phonetic variants reflect not only the territorial, in particular, dialectal differences
in the pronunciation of many synonymous onomatopoeias in the modern Korean spoken language, but also a certain phonetic evolution of these words in diachronic terms.
The peculiarity of the onomatopoeic synonymous series is their property of disintegration into separate contracts, and to unite into larger groups, with a more generalized invariant component of meaning. The use of stylistically reduced vocabulary is primarily a matter of everyday language communication. Therefore, the centers of synonymous attraction become those areas of the linguistic group that have the greatest emotional charge.
Researchers distinguish a number of specific centers of synonymic attraction (parts of the human body and physiological needs of man, money and operations with it, alcoholic beverages, their use and conditions arising from their use, drug addiction, entertainment activities, etc.)
The use and choice of onomatopoeic words belonging to the stylistically-reduced register of vocabulary are determined by social and lingual factors, i.e., depend on the social situation, which includes relations between communicants, the belongings of communicants to any given layer of society or socio-professional group. During the study 11 centres of synonymic attraction of stylistically-reduced onomatopes of modern Korean language were singled out.
Key words: onomatopoeic lexis, onomatopoeia, onomatope, Korean language.
УДК 811.222.1 + 811.161.2]'373.74
М. А. Охр1менко
СТРУКТУРН1 Й ЩОЕТШЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ОДИНИЦЬ ФРАЗЕОСЕМАНТИЧНОГО М1КРОПОЛЯ «ТРИВОГА / ХВИЛЮВАННЯ» У СУЧАСНИХ ПЕРСЬКШ I УКРАШСЬКШ МОВАХ
У пропоновант статтi розглядаються структуры й iдiоетнiчнi особливостi одиниць фразеосемантичного мтрополя «Тривога /Хвилювання» у сучасних перськш i укртнськш мовах. Особлива увага придшяеться тим явищам i фактам, як1 становлять специфту перських i украгнських емотивних фразеологiчних одиниць.
Клю^о^^ слова: фразеосемантичне поле, фразеологiчна одиниця, перська мова, укратська мова.
Постановка проблеми у загальному вигляд1 та ïï зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завданнями. Пропонована стаття е частиною комплексного дослщження емотивних фразеолопчних одиниць сучасних персь^ i украись^ мов. Проблема мовноï репрезентацп псиxiчниx переживань людини мае велике теоретичне й практичне значення. Тому вивчення емоцiйноï дiяльностi мовноï особистосп посщае важливе мюце в лшгвютичних дослщженнях.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. Теоретичну базу емотюлогп становить теза про те, що емоцп, вщбиваючись у свщомосп, повинш бути закршлеш в семантищ слова й шших одиницях мови. Пiд вираженням емоцш розумiеться ïxня мовна репрезентащя, манiфестацiя у мовi, що супроводжуеться внутршшм i зовнiшнiм переживанням. Вираження емоцш - це безпосередня комушкащя власне емоцш,
