CC BY
25
Strychak G., G. Lech G.F., Frankiv O.D. Human potential development - a strategic task of the Ukrainian security
Researched human development as a strategic task of the secured development of Ukraine. Level and quality indicators of the life in Ukraine examined. Identified the main negative factors of the low levels human developments and their negative social and economic consequences.
Keywords: human capital, standard of living, human potential, economic security.
УДК330.59.332.338.246.83 Ст. викл. В.Ю. Смочко - Ужгородський
навчальний центр КиОвського НТЕУ
ЯК1СТЬ ЖИТТЯ - ШАНС ЧИ ВИРОК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОНУ
Забезпеченню i шдвищенню конкурентоспроможносп регюну сприятимуть якгст фактори, яга формують конкурентоспроможне сусшльство i визначають ягасть життя населення регюну. Дослщжено сутшсть категори якосп життя, систему и чин-нигав та !х вплив на формування i забезпечення конкурентоспроможносп регюну.
Ключовi слова: ягасть життя, конкурентоспроможшсть регюну, система чинни-юв якостi життя, образи життя, образи поведшки.
Постановка проблеми. Здшснюване впродовж останшх роюв рефор-мування нацюнально! економжи передбачае вихвд Укра1ни на новий, шнова-цшно-швестицшний р1вень економ1чного розвитку, за результатами якого 11 економжа досягне нового яюсного стану - сощально ор1ентовано! економжи, призначення 1 головну мету яко1 становлять задоволення зростаючих потреб населення та забезпечення високо1 якост життя.
Останне безальтернативне завдання здшснюваних у кра!ш трансфор-мацш потребуе пошуку, виявлення та стимулювання розвитку основних фак-тор1в, що формують 1 забезпечують систему якосп життя населення.
Водночас, наявшсть та високий р1вень розвитку цих фактор1в забезпечують не лише високу яюсть економ1чного становища та благоустрою кра1ни 1 11 регюшв, а засв1дчують прогрес економжи 1 суспшьства, а отже -визначають 1х конкурентний устх 1 пов'язану з ним конкурентоспроможшсть.
Саме забезпеченню 1 тдвищенню конкурентоспроможносп регюну 1 кра1ни загалом сприятимуть яюсш фактори, яю формують конкурентоспроможне сусшльство 1 визначають яюсть життя населення регюну.
Аналiз дослвджемь i публiкацiй, в яких започатковано вир1шеммя проблеми. Проблеми якосп, вивчення ще! категори, починаючи вщ Аристотеля [1] протягом столггь, становлять предмет дослщження фшософ1в, еконо-мюпв, соцюлопв. Об'ективна необхщнють дослщження ще! дефшщп зумов-лена природною властивютю людства задовольняти власш потреби щораз бшьш висококласними продуктами, виробленими на баз1 бшьш прогресивних яюсних технологш висококвал1фжованими спещалютами [2-5]. Цшком зро-зумшо, що лопчним завершенням цього процесу стала потреба у пднш якос-т життя [6].
Сучасш впчизняш та закордонш вчеш у сфер1 проблем якосп обгрун-тували 1 запропонували багато аспекпв категори якосп життя [7-10]. Нато-мють, на нашу думку, у нацюнальнш практищ недостатньо дослщжено нап-
рямок, де яюсть життя виступае як першопричина формування конкурентос-проможного середовища i забезпечення конкурентоспроможностi регiону.
Мета дослщження - з'ясування сутностi категорп якост життя i виз-начення ll впливу на формування i забезпечення конкурентоспроможност ре-гiону
Виклад основного матер1алу. Якiсть життя (англ. - quality of life, скор. - QOL; шм. - Lebensqualität, скор. LQ) - категорiя, за допомогою яко1 характеризують сутнiснi обставини життя населення, яю визначають ступiнь пдносп та свободи особистостi кожно1 людини [11].
1накше кажучи, якiсть життя - це системне поняття, яке визначаеться едшстю його компонент: само1 людини як бюлопчно! i духовно! ютоти, ll життедiяльностi i умов, в яких вона вщбуваеться. Звщси випливае, що номенклатура показниюв якостi життя повинна охоплювати як об'ективш характеристики само! людини (або сощуму), його життедiяльностi i умов життя, так i суб'ективш оцiночнi характеристики, що вiдображають ставлення суб'екта до реалш його життя [7].
Найбшьш обгрунтованим е трактування якост життя населення з по-зицiй розумiння сутi життя людей як процесу, спрямованого на збереження i розвиток життя людства у дедалi ширших кордонах природних умов шляхом творчо! дiяльностi i боротьби, подолання природних, особистих i сощальних суперечностей i труднощiв.
Конкретизуючи це принципове положення стосовно нишшнього стану населення Укра!ни, якiсть життя украшщв потрiбно розглядати як якiсть життя колективного суб'екта, що складаеться з якостей життя кожного грома-дянина. Ця "загальна" якiсть життя потребуе покращення у всiх аспектах i повинна вимiрюватися i ощнюватися за об'ективними i суб'ективними показни-ками вiдносно цiльового критерiю (еталону), орiентованого на реальну перспективу соцiально-економiчного розвитку кра!ни.
Крiм того, людське життя розумiють як процес, що реалiзуе, з одного боку, генетично задане збереження, розвиток i репродукщю людини, i з шшо-го боку - генеровану самою людиною цшьову трансформацiю зовнiшнiх об'екпв i само! себе. Цей процес вщбуваеться у природному i сощальному се-редовищах шляхом складно!, зокрема конкурентно!, взаемодп з рiзними об'ектами та суб'ектами, що "населяють" щ середовища.
Тобто якiсть життя розглядають як систему показниюв, якi характеризують стутнь (мiру) реалiзацil життевих стратегiй людей, задоволення !х життевих потреб. Програмне покращення якостi життя розглядають як сощ-альний проект, спрямований на розширення можливостей людей вирiшувати сво! проблеми, досягати особистого устху та iндивiдуального щастя.
Треба зазначити, що яюсть життя - це категорiя не стандартизована як поняття "яюсть", що представлена в мiжнародних стандартах ISO. Кожне ствтовариство розробляе це поняття самостшно, виходячи зi сво!х iдеалiв. У багатьох кра!нах iдея якостi стала нацюнальною iдеею. Пiд яюстю життя ро-зумiють, зазвичай, фiнансову безпеку ствтовариства, еднiсть з природою, вiдповiдальнiсть перед майбутшми поколiннями i багато що шше. Характе-
ризуючи суть якост життя як сощально-економiчноl категорп, необхiдно на-голосити на 11 особливостях.
По-перше, якiсть життя надзвичайно широке, багатоаспектне, багатог-ранне поняття, незрiвнянно ширше, нiж "рiвень життя". Це категорiя, що далеко виходить за межi економiки. Це, насамперед, соцюлопчна категорiя, що охоплюе всi сфери суспiльства, оскiльки вш вони мiстять у собi життя людей i його якiсть.
По-друге, яюсть життя мае двi сторони: об'ективну i суб'ективну. Кри-терiем об'ективно1 оцiнки якостi життя слугують науковi нормативи потреб i штерешв людей, порiвняння з якими дае змогу об'ективно судити про мiру за-доволення цих потреб i iнтересiв. З iншого боку, потреби та штереси людей iндивiдуальнi i ступiть (мiру) 1х задоволення можуть оцiнити лише самi суб'екти. Вони не фжсуються жодними статистичними величинами i практично iснують лише у свщомосл людей i, вщповщно, в 1х особистих думках i оцiнках. Таким чином, оцiнка якост життя виступае в двох формах: стутнь задоволення науково обгрунтованих потреб i ттереив; задоволенiсть якiстю життя самих людей.
По-трете, яюсть життя не е категс^ею, вщокремленою вiд iнших сощ-ально-економiчних категорiй, але об'еднуе багато з них, охоплюе 1х в яюсно-му аспектi.
Зокрема, компонентами якосп життя е i спосiб життя, i рiвень життя, i довюлля, збагаченi якiсними оцiнками. Наприклад, характеризуючи якiсть життя, не можна обмежуватися оцiнкою харчування за його споживчою щн-нiстю (калорiйнiсть, вмiст у грамах бiлкiв, жирiв). Не можна обшти таких якостей харчування, як його регуляртсть, рiзноманiтнiсть, смаковi власти-востi. Характеризуючи якiсть трудового життя, не можна обмежитися (як при аналiзi рiвня життя) показниками зайнятосп, безробiття, тривалiстю робочо-го дня, тижня, року, рiвнем виробничого травматизму, але також необхщш оцiнки вщповщносп iнтересам працiвникiв вмiсту i характеру пращ, 11 штен-сивностi, взаемин усередиш трудового колективу та ш.
Якiсть життя - це стутнь ^ра) розвитку i повнота задоволення всьо-го комплексу потреб i iнтересiв людей, що виявляються як в рiзних видах дь яльносп, так i в самому життевщчувант. Проблема якостi життя охоплюе умови, результати i характер працi, демографiчнi, етнографiчнi та екологiчнi аспекти юнування людей. С в цiй проблемi юридичнi i полiтичнi аспекти, пов'язаш з правами i свободами, поведiнковi та психологiчнi аспекти, загаль-ний щеолопчний i культурний фон.
Що ж до добробуту загалом, то це деякий синтез, узагальнена уява со-щального органiзму, що охоплюе вс згаданi вище аспекти. Досягнення максимально високо1 якостi життя населення е прюритетною метою сощально! ринково1 економiки. Однiею з найважливших передумов, що забезпечують реалiзацiю цього завдання, е проведення ефективно! полггики добробуту населення. Центральне мюце в полiтицi добробуту займають доходи населення, !х диференцiацiя, постiйний рют рiвня життя.
Якiсть життя для людей невщривна вiд цiлей, як вони ставлять перед сво!м життям, тобто пов'язана з ефектившстю життя в широкому сенш слова,
i не лише 3i задоволенiстю cboïm особистим життям, але i i3 задоволешстю 3i cboïm положенням в краш i в свт, яке вщбиваеться на самопочуттi людей [12] Сощологи визначають якiсть життя як важливий iнтегральний показник соцiального добробуту суспшьства та шдивщу, вимiр якостi життя - необхщ-ний (в аналогичному та прогностичному аспектах) компонент сощального мониторингу, оцiнки стану i характеру розвитку сощальних процесiв у будь-якiй краïнi.
При цьому методолопчно, i для практичних цiлей важливо ощнити якiсть життя не лише загалом, але i по кожнш з ïï основних сфер. До таких сфер належать: трудове життя; сфера розвитку здiбностей людей; родинне життя; побут i пщтримка здоров'я; життя непрацездатних; дозвшля; довкшля; життя в експериментальних економiчних ситуацiях.
Особливу сферу життя людей становить турбота про майбутне. Кожна з цих сфер мае своï специфiчнi складовi елементи, що потребують якiсноï ощнки. Якщо звести ïх в едину систему, то вийде вельми складна i обширна структура. Так, наприклад, перехщ до ринковоï економiки змшив якiсть пра-цi, оскiльки для основноï маси економiчно активного населення вона стала найманою, залежною вщ спiввiдношення попиту i пропозицiï, вщ господарсь-коï кон'юнктури.
Позитивнiсть соцiально-економiчних перетворень виражаеться в тому, що пращвники отримали велику свободу у виборi мiсця роботи, а конкурен-цiя на ринку працi стала додатковим стимулом розвитку особистих здiбнос-тей i ïх застосування.
Сучасш реалiï поклали початок розвитку регюну як багаторiвневоï со-цiальноï системи, яка об'ективно формуеться пiд прямою i непрямою дiею безлiчi чинниюв: внутрiшнiх, зовнiшнiх, суб'ективних i об'ективних. У ^mpi цiеï системи знаходяться яюсть життя населення регюну i ïï динашка як юн-цевий результат i стратепчна мета.
Щд системою чинникiв якостi життя розумтоть взаемозв'язану в про-цесi життедiяльностi iнтеграцiю економiчних, соцiальних, полiтичних тощо умов iснування соцiуму, пiд впливом яких розвиваються соцiальнi процеси регюну. Зовшшш чинники характеризують вплив, що чиниться на яюсть життя i розвиток регюну з боку шших регюшв, краши i рiзних держав. Зовшшш чинники щентичш внутршшм, але i мають масштабний характер. Серед зовшшшх чинникiв, що впливають на яюсть життя, можна виокремити, наприклад, стан свiтовоï економжи або еколопчну ситуацiю в свт, природнi умови, рiвень розвитку сусщшх держав, демографiчнi проблеми асиметрич-них регюшв або краш тощо.
Внутршш чинники характеризують якiсть життя населення усередиш окремо взятоï територiï (регюну). Внутршш чинники, зазвичай, оцiнюються з точки зору об'ективних i суб'ективних умов сощального буття, особливос-тей життевого простору шдивща, сощальних взаемодш усередиш регюну.
Можна виокремити деюлька груп чинникiв: економiчнi, соцiальнi, по-лiтико-правовi, природнi, духовнi, генетичнi. Об'ективна ощнка економiчних чинникiв якостi життя охоплюе показники матерiального добробуту, се-
редньодушовий дохщ; середньомiсячна заробiтна плата, бюджет прожитко-вого мiнiмуму, чисельнiсть населення з доходами нижчими за прожитковий мшмум, структура грошових доходiв i витрат населення (щдекс Джиш); за-безпеченють житлом тощо.
Суб'ективна оцiнка - самоощнка iндивiдом свого самопочуття i добро-буту. Можливими напрямами регуляцшно! ди будуть забезпечення економiч-ного розвитку регiону i стимулювання економiчноl активностi населення [13]. Головна запорука сощального розвитку кра!ни та регюну - це не лише економiчне зростання, а його якiснi параметри, засноваш на пiдвищеннi кон-курентоспроможносп. Кiнцевою метою розвитку кра!ни е полшшення якостi життя людей, розширення 1х можливостей формувати власне майбутне [14].
Як показують дослщження, висвгтлеш у джерелах [15-17], високого рiвня життя населення та економiчного зростання досягають т кра!ни, якi ма-ють високу конкурентоспроможнiсть.
Конкурентоспроможний розвиток регюну розумiемо як динамiчний соцiально-економiчний розвиток, спроможний забезпечити членам суспшь-ства матерiальний добробут на рiвнi свiтових стандартiв. Сприяти цьому по-виннi якiснi фактори, що визначають яюсть життя населення регiону (висо-кий i невпинно зростаючий рiвень життя та високий рiвень зайнятосп) порiв-няно з iншими регюнами i з сумiжними територiями.
Рiзнi аспекти конкурентоспроможностi регiонiв на цей час набули до-сить кон'юнктурно! спрямованосп, особливо тодi, коли репони розглядають як суб'екти управлiння. Важливо, що головним суб'ектом регiону е населення, оскшьки саме тут люди реатзують сво! економiчнi штереси i задовольня-ють потреби. Як устхи пiдприемства у конкурентнiй боротьб^ так i поло-ження регюнально! влади визначаються тим соцiально-полiтичним кшматом, що сформувався у регiонi. Тому при визначенш конкурентоспроможностi ре-гюну варто враховувати критерil, якi характеризують рiвень i якiсть життя населення.
Конкурентоспроможшсть регiону характеризуеться якiстю управлiння оргашв регiону i суб'ектiв господарювання процесом виробництва, який грун-туеться на якосп iнфраструктури й створеннi конкурентоспроможних галу-зей економiки, використовуючи при цьому природно-ресурсний i економiч-ний потенщали. Процес виробництва також характеризуеться енергозбере-женням та ефективнiстю використання ресуршв при виробництвi товарiв i послуг. Результатом процесу виробництва е створення конкурентоспромож-но! продукцil та послуг, зростання економжи та пiдвищення рiвня життя населення. Щ фактори визначають конкурентний успiх регiону, який через кон-курентнi переваги переводить його на наступний яюсний рiвень конкурен-тоспроможностi [18].
Доцiльними, на нашу думку, е пропозицп окремих дослщниюв, зокре-ма академiка В.П. Макарова щодо розумiння еволюцil сучасного суспшьства, якi вiдсувають вiд суто споживчо! парадигми розвитку, притаманно! для ви-сокорозвинених економж ринкового типу, до еволюцп образу життя. Гiпоте-за щкава тим, що суспiльство стратифжовано не за окремими частковими
критерiями, на зразок рiвня доходу, рiвня освпи, професiйноï приналежностi, майнового стану, а за образами життя, кожному з яких вщповщае конкретний набiр благ i можливостей [19, с. 189-190].
Позитивним вважаемо той факт, що поведшка iндивiдуумiв, якi керу-ються "образами життя", буде спрямована на розширення меж можливостей, а отже -досягнення якосп життя, яке окреслюють прюритети духовносп i моралi i, головне, трансформують прибутково-орiентувальну парадигму.
На наш погляд, з огляду на подальше забезпечення конкурентоспроможносп регюну, доцшьним буде введення не поняття образу життя, а ана-логiчноï форми, наприклад образ поведшки, який можна задавати набором конкретних правил i процедур, адекватних наявним конкурентним перевагам регюну, наслщуючи яю i адаптуючи окремi з них до умов сьогодення, регюн забезпечить яюсть життя, котра буде виражатися у його позицп на мiжрегi-ональному та мiжнародному ринках, науково-техшчному та iнновацiйному потенцiалу, фшансовш стiйкостi та iнвестицiйнiй привабливостi, а отже свщ-чити про його конкурентоспроможшсть.
У тдсумку, правильно обраний образ поведшки регюну як суб'екта господарсь^ дiяльностi гарантуватиме формування соцiально-економiчноï системи, яка iнтегруватиме якiсть людини, яюсть виробництва i технологш, яюсть освгга та культури i забезпечить таким чином конкурентоспроможний розвиток регюну.
Висновки. Проведений аналiз дав змогу виявити основнi чинники якостi життя, визначити найбшьш поширенi з них та встановити характер ïхнього впливу. Найбшьш обгрунтованим е трактування якосп життя населення з позицш розумшня сутi життя людей як процесу, спрямованого на збереження i розвиток життя людства у дедалi ширших кордонах природних умов шляхом творчоï дiяльностi i боротьби, подолання природних, особистих i сощальних протирiч i труднощiв.
Конкретизуючи це принципове положення стосовно нишшнього стану населення Украши, якiсть життя украïнцiв варто розглядати як якiсть життя колективного суб'екта, що складаеться з якостей життя кожного громадяни-на. Ця "загальна" якiсть життя вимагае покращення у всiх аспектах i повинна вимiрюватися i оцiнюватися за об'ективними i суб'ективними показниками вщносно цшьового критерiю (еталону), орiентованого на реальну перспективу соцiально економiчного розвитку краши.
Проведений аналiз дае змогу трактувати яюсть життя як штегральну характеристику результативносп дiяльностi регiону як соцiально-економiч-ноï системи, спроможноï задовольнити постшно зростаючi потреби i забезпе-чити комплексну безпеку i постшне вiдновлення населення як головного стратепчного ресурсу регiону.
Пiдвищенню конкурентоспроможностi регюну сприятиме активiзацiя стратегiчно перспективних переваг, яю формуватимуть суб'екти господарю-вання певного образу поведшки, який визначатимуть адекватш економiчно-му стану регюну правила i процедури, наслiдування яких i забезпечить необ-хiдну яюсть життя.
Л1тература
1. Аристотель. Никомахова этика / Аристотель. - Соч. в 4-х томах. - М., 1984. - Т. 4, 1102 а. - С. 17-24.
2. Леви JI. Народонаселение, окружающая среда и качество жизни / JI. Леви, JI. Андерсон. - М., 1979. - 342 с.
3. Campbell A. et al. The quality of American life. - New York, 1976. - 234 p.
4. Aufgabe Zukunft: Qualitat des Lebens. Bd. 1-10. Frankfurt a. M., 1972. - 162 p.
5. Бобков В. Динамика уровня жизни населения / В. Бобков, П. Масловский-Мстислав-ский // Экономист, 1994. - № 6.
6. Абакумова Н.Н. Политика доходов и заработной платы : учебн. пособ. / Н.Н. Абакумова, Р.Я. Подовалова. - Новосибирск : НГАЭиУ, 1999.
7. Злобина Г.Ю. Качество жизни: структурные составляющие и перспективные направления развития / Г.Ю. Злобина. - М. : Изд-во "Социум", 2007. - 96 с.
8. Васильев, В.П. Качество и уровень жизни населения Российской Федерации / В.П. Васильев. - М. : Изд-во ЭКОС, 2007. - 117 с.
9. Мельниченко О.А. Пщвищення рiвня та якост життя населення: мехашзм державного регулювання : монографiя / О.А. Мельниченко. - Харюв : Вид-во ХарР1 НАДУ "Мапстр", 2008. - 322 с.
10. Баженов С.А. Качество жизни населения: теория и практика / С.А. Баженов. - М. : Изд-во ЭКОС, 2002. - 178 с.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kroupnov.ru/5/1781.shtml.
12. Бобков В.М. Методолопчний шдхщ Всеросшського центру рiвня життя до вивчення та оцшки якост i рiвня життя населення / В.М. Бобков // Вюник Воронезького державного ушверситету. - Сер.: Економжа та управлшня. - 2009. - № 2. - С. 26-36.
13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.regionsar.ru/node/467.
14. Антонюк JI.JI. Мiжнародна конкурентоспроможшсть кран: теорiя та мехашзм реаш-зацц : монографiя / Л.Л. Антонюк. - К. : Вид-во КНЕУ, 2004. - 279 с.
15. Портер М.Е. Международная конкуренция / М.Е. Портер / под ред. В.Д. Щепинина. - М. : Изд-во "Международные отношения", 1993. - 896 с.
16. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория и практика : учебно-практ. пособ. / А.Ю. Юда-нов. - М. : Ассоциация авт. и изд. "Тандем": изд-во ГНОМ-ПРЕСС", 1999. - 416.
17. Жуковська А.Ю. Сощальш стандарта у сферi доходiв населення / А.Ю. Жуковська // Актуальш проблеми економ^. - 2009. - № 11. - С. 181-190.
18. Калюжнова Н.Я. Конкурентоспособность регионов в условиях глобализации / Н.Я. Калюжнова. - М. : Изд-во ТЕИС, 2003. - 526 с.
19. Устойчивое экономическое развитие в условиях глобализации и экономики знаний: концептуальные основы теории и практики управления / под ред. В.В. Попкова. - М. : ЗАО Изд-во "Экономика", 2007. - 295 с.
Смочко В.Ю. Качество жизни - шанс или приговор конкурентоспособности региона
Обеспечению и повышению конкурентоспособности региона способствуют качественные факторы, которые формируют конкурентоспособное общество и определяют качество жизни населения региона. Исследованы сущность категории качества жизни, система ее факторов и их влияние на формирование и обеспечение конкурентоспособности региона.
Ключевые слова: качество жизни, конкурентоспособность региона, система факторов качества жизни, образы жизни, образы поведения.
Smockko V.Yu. Quality of life - a chance or verdict to competitiveness
Ensuring and improving the competitiveness of the region will contribute to qualitative factors that shape competitive society and determine the quality of life of the region. The article deals with the essence of the category of quality of life, the system factors and its impact on development and competitiveness of the region.
Keywords: quality of life, competitiveness of the region, the system factors of quality of life, lifestyles, styles of behaviour.
