Якісні показники м’яса свиней миргородської породи та її помісей Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН

PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING

УДК 636.4.082

Б1рта Г.О., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент, © http://www.pusku.edu.ua Полтавський утверситет споживчог кооперацп Украгни

ЯК1СН1 ПОКАЗНИКИ М'ЯСА СВИНЕЙ МИРГОРОДСЬКО1 ПОРОДИ

ТА II ПОМ1СЕЙ

Вивчено як1ст показники м'яса свиней миргородськог породи та гг помгсей.

Ключев1 слова: порода, помш, г1бридизащя, свит, середньодобовг прирости, витрати кормгв, одиниця приросту, вихгд м'яса, туш1, протегн, жир, м'ясо, як\сн1 показники.

Вступ. Одним iз головних факторiв штенсифжацп виробництва свинини е максимальне використання генетичного потенщалу продуктивност юнуючих та нових порщ i титв свиней.

В Укра1ш створено високий генетичний потенщал порiд. Завдання полягае у тому, щоб добитися максимально! реалiзацil його можливостей за рахунок створення оптимальних умов годiвлi та утримання, вiдтворення кращих генотитв та !х рацiонального використання [1;3].

У селекцiйнiй роботi важливо використовувати як втизняний, так i зарубiжний досвiд, який дае змогу одержати стабшьний ефект селекцп, особливо за вiдгодiвельними та м'ясними якостями.

Зарубiжнi вченi вважають, що погiршення якост свинини при селекцп свиней на пщвищений вмiст у !х тушi пiсного м'яса можна запобiгти пщбором умов годiвлi та утримання тварин i технологiчними прийомами обробки i зберiгання свинини. Якщо проаналiзувати селекцшно-племшну роботу в свинарствi, то в бшьшосп кра!н свiту протягом тривалого часу пiдвищення

© Науковий консультант - доктор с1льськогосподарських наук, професор, академ1к УААН - В.П. Рибалко. Б1рта Г.О., 2008

3

продуктивност свиней вщбувалося за рахунок широкого використання результат ощнки кнурiв i свиноматок методом контрольно! вiдгодiвлi потомства i за власною продуктивнiстю [2;5].

Бiологiчною основою тдвищення м'ясностi свиней е прискорений ршт тварин та знижена штенсившсть жировiдкладення. Пiд м'яснiстю розумiють здатшсть тварин нарощувати бiльшу або меншу кiлькiсть м'язово! тканини. Вмiст м'яса в тушi залежить вiд багатьох факторiв, якi можна розподiлити на двi основнi групи. Перша - це фактори спадковост (порода або породшсть, племiннi якостi), друга - фактори зовшшнього середовища (корми, годiвлi, умови вирощування, утримання та ш.) [6].

Установлено, що фактори обох груп тiсно взаемопов'язанi: жодний пщсвинок не дасть повного проявлення успадковано! м'ясностi без достатнього рiвня бшково! годiвлi; при надмiрному споживаннi бшка жодна свиня не дасть бшьше м'яса, нiж спадково закладено; занадто високий рiвень загально! годiвлi призводить до ожирiння [4].

Ефективнiсть пбридизаци свиней оцiнюеться в основному за такими показниками, як збшьшення середньодобових приросив, витрати кормiв на одиницю приросту i вихiд м'яса з туш1 Вплив рiзних породних поеднань при схрещуванш свиней на яюсш показники м'яса дослiджено ще недостатньо. Особливий штерес викликае вивчення фiзико-хiмiчних властивостей м'яса у помiсей, одержаних вiд схрещування свиней вiтчизняних порщ з iмпортними, якi дають високий вихщ м'яса i високу енергш росту при порiвняно незначних витратах кормiв.

Матер1али 1 методи. Метою нашо! роботи було провести порiвняльну оцiнку якостi м'яса чистопородних свиней миргородсько! породи та !! чотирьох помюей, одержаних вiд схрещування маток миргородсько! породи з кнурами порщ ландрас, велика бша, полтавська м'ясна, червона бшопоясна.

Молодняк помюей поставили на контрольну вiдгодiвлю в 3-мюячному вiцi i забили при досягненш живо! маси 100кг. Годували свиней за нормами.

Порiвняльну оцiнку якост м'яса проводили на основi аналiзу найдовшого м'яза спини на рiвнi 9-12-го грудних хребцiв. Проби м'яса вщбирали пiсля 24-годинного дозрiвання туш при температурi 40С. Вмют загально! вологи у м'ясi визначали висушуванням при температурi 100-1050, вмют жиру - в апаратi. Сокслета у порiвняно-сухому матерiалi, золу - спалювали в муфельнiй печi, вмют загального азоту - за методом К'ельдаля. Для характеристики бiологiчно!' повнощнност проте!ну м'яса визначали вмiст сполучнотканинних бiлкiв оксипролiновим методом, триптофану та величину вщношення триптофану до оксипролiну.

При схрещуваннi вiтчизняних порiд з iмпортними (ландрас) важливе значення мае контроль якост м'яса за фiзико-хiмiчними показниками, оскiльки в рядi кра!н поширились такi негативнi якостi м'яса, як водянистють (ексудативнiсть) та блщють. Тому в пробах м'яса визначали активну кислотнiсть у водному екстракт (1:4) на рН-метрi, iнтенсивнiсть забарвлення м'яса та волого утримуючу актившсть - методом Гамм i Грау (1951).

4

Поряд з цим визначали актившсть глютамжо-аспарагшово! (АТС) та глютамшо-аланшово! (АЛТ) амшотрасфераз у м'язовш тканиш за методом Умбрейта (1950) в модифжацп Пасхшо! (1959). Вивчення цих ферментiв, якi займають одне з центральних в азотистому обмш, мае важливе значення для бшьш глибокого розумiння явища гетерозису та через те, що у м'ясних порiд свиней порiвняно з нем'ясними встановлена бшьш висока актившсть амшотрансфераз.

Результати дослщжень. Результати аналiзiв м'язово! тканини за хiмiчним складом (табл.1) свщчать про те, що значно! рiзницi мiж породними групами за вмштом основних поживних речовин у м'яс не спостерiгалося. Проте у м'яс всiх помiсних тварин порiвняно з чистопородними миргородськими вмiст вологи був дещо бiльшим. Це, можливо, пов'язано з тим, що у помшей обмш речовин, i зокрема бшковий обмiн, у забiйному вщ зберiгався на бiльш високому рiвнi.

Таблиця 1

ХЬпчний^ склад найдовшого м'яза спини, %__

Породш групи тварин Загальна волога Протеш Жир Зола Вщношення протешу до сухо!речовини Вщношення протешу до жиру

Миргородська 79,93±0,21 21,07±0,16 1,98±0,14 1,12±0,02 0,875 10,76

Миргородська х велика бша 76,60±0,39 21,01±0,45 1,36±0,06 1,09±0,04 0,899 15,68

Миргородська х полтавська м'ясна 76,26±0,24 20,63±0,24 1,96±0,23 1,12±0,03 0,872 10,42

Миргородська х ландрас 76,68±0,35 20,96±0,24 1,19±0,21 1,16±0,01 0,902 17,76

Миргородська х червона бшопоясна 76,28±0,32 20,93±0,26 1,74±0,17 1,12±0,03 0,884 12,17

Найбшьша рiзниця виявлена за вмютом внутрiм'язового жиру. Оскiльки вмшт жиру у м'ясi е одним з основним факторiв його шжшсть та калорiйнiсть, то м'ясо помюних тварин дещо поступалося за калоршшстю м'ясу чистопородних свиней. Проте у м'яс помiсних тварин бiльше мютилось проте!ну (процент вiд сухо! речовини). Особливо високим було вщношення проте!ну до жиру i проте!ну до сухо! речовини у помюей миргородська х ландрас i миргородська х велика бша.

Схрещування маток миргородсько! породи негативно не впливало на якiсний склад та бюлопчну повноцiннiсть бiлкiв м'яса. Так, вмют сполучнотканинних бiлкiв (процент вщ загального бiлка) у помiсних тварин порiвняно з чистопородними миргородськими становив 1,72 - 1,89% проти

I,72%. Вщношення триптофану i оксипролiну у помюей змiнювалось в межах

II,95 - 13,28, а у чистопородних миргородських становило 12,44 (табл.2).

5

о

Я в р о Кс °

2 Я си о

Я 2 § «

(В >—•

и 2 Е' я >

я ^ й

° о н

в н2

И 13

ев о

о

СГ|

8

«С

я и

В о ■ „

м Е »

п « и

о р 2

я х Е.

В | *

Я' 3=1 р

о ^ Я

►н Р Я

§ О Я н-: Н

Н р О)

Р 2 ^

е я "

я V, 3

р- з о

В -§ и

И О »

н 5

»е »

8 * "

р л

я и о я р

я о

я

о о я я 2

§ о

2 о\

о ^

о о

Я м

% §

2 о

ё н

Я -Я

о Й (В >73

ё я

^

л р

о н 5

я о

>73 О Й я

р

>73 р о

я £

а а

£ § §

я я

я

о ^ а о

2: Я р

2 ^

я' я о >

£ р тз с

ё к

о

е-

(В

'тЗ

в

о

о (я

ЁГ л я н

Сг*

Я 'тЗ О

о

я

я

¡а

I

Я о я я

о Й о н я о ч о

д я

тЗ

Н • а

£ тЗ

Я

я

о

Я

0

1

р о

я

.. р а ^

(в р

Я П

Я о

(я

о.

н р

Й

5

н р

(В й Я Яс

Й Й ¡а

(я о

Я о

>73 О Й я

>

я н я

(я

3.

о' н

Сг1

оч тз

V §

(Л

я

о о я я яс

О х тз Я

3=1

я й я

> о

> Н я

5 > р о Ш.н я ^ о ^

(я

я о

С И

я

ё

Сг1

о

н

р

о о

я о Й о 'тЗ

я 2 (В

н

я а Р я

(Л Я Я р о' Яс

3 е № §

> в

Ы о

О!

Я 2

р ^

X ¡а

СО ^ оэ

й Я о

£ В

V, (В

чо Я

ю я

¡а

% > I П

I. Н

оо 5

4^ р

ю о

| сг1

ю о о

и!

(В *

Я о

о

О!

Я ГС Й Й я

I з

Я ч

Й ¿В ¡а ^3

(я (В

Я

Сг1

О

СГ|

I

я о

(Л

о

О н

У: а >1

Г-5

^ (В

о

О!

Я

р >

2 Я Я X

(В

н р яс 3

т! □

й о

^ О

И

О Д ? ^

НН

<-о Я

^ «

? я р

X о Й я

(я о йа

Я (Л

я.

о' н

Сг1

«

о (в о

►в- О)

Я' О

-Ш. х £ е-1-1 "

» ^ » 2

(В Й р X

К) ю 4^

(В

Й р

X

Я о

Й я о ч о

^ §

I

я о я я

о й о

н ^

я

о

СГ| р

о

я. н

(л

тЗ Я

я

я ^

о

л Я

^ я

'ю Й

^ Л ^ р

2

В. Й Я И

8 Я'

Й Я

я

'тЗ

О 'тЗ о Й о Сг*

я

о

(В >73 (В Й я

Сг*

о

о\

5"

Сг*

в

я

яс

о

н р

о

я -ё в

я о

(л

о

о

>73

о

я я

2

£ К

йа

л Я о н о я о

>ТЗ

о

я я

х

о (Л Я

я

(В

Яс

Я >ТЗ

О >ТЗ

о Й о Сг* Я о.

я о

>ТЗ

о я

о 4^

ю

1

►73 ^

я ^ р р

р й Я

(в р

и!

Я н

(В

Я о Я (Л

я.

о' н

Сг*

и! р

СГ|

й я 2 я

я о

я л

йа Й

л » Я

Я о

я р

и! Я Я

а °

2

° ё

ев Я н

я

(Л

я 2. я

я § 2 й 2 о

« я

ев 5

Яс © а й.

(В

я Щ

л Щ

я ^

Д р &

а 2

ю о

00 о

нн °

СО >73

о

о Й о

я о

О

я

р

я

О

н

(Л тЗ

я я

я

Й О

В я

о Р с1- я

о

Й (В

Я

2 ^ Я со

8 § я о я *

я 03 Я ^

л р

о н 5

я о

о

(В

Яс

Л Р о н 5

я о

м V.

ж о

8 за

X Я СГ| р

о.

СО р

о

В 2. о Й

я

> о

н я

<п

Л (В

Я Р

2 ^ Сг* н- •

Я 3=1

Я "

Я >ТЗ

(В р яс О

О

О!

я я

я а о д 5 р н

(В

я Й (В

Я С

я ^ я з=1 й о

я

о д

Миргородська х червона бшопоясна Миргородська х ландрас Миргородська х полтавська м'ясна Миргородська х велика бша | Миргородська Породш групи тварин

ю о\ (Л Н-о к» 00 ю к» н- о к> 00 Ъо н- о Чо ^чо К» н- о V о ЧО и) Н-о 00 Загальний б1лок. %

о Ч*) н- о о к» о Ч*) н- о о к» о Ч*> и> Н-о о к» о Ч*) и> Н-о о к» о Ч*) к» н- о о к» Сполучнотка нинний б1лок. %

Чо о ЧО к» ОЧ и) <1 и) Процент сполучноткан инного б1лка вад загального

576±32 (Л о и) н- ю ЧО (Л и) н-00 (Л чо н- и) ОЧ (Л к» н- Триптофан, мг%

4^ н- и) н- ю и) 00 н- 4^ О н- ОЧ К» н- и) Оксипролш, мг%

12,79 Чо 00 ЧО и) Ч*> К» к» ОЧ Вадношення триптофану до оксипролшу

nopiBMHra активност амшотрансфераз у м'язовш тканиш i3 середньодобовим приростом за перюд вiдгoдiвлi без врахування породи показало, що чим бшьша величина АСТ у м'язах свиней масою 100кг, тим нижчi сеpедньoдoбoвi прирости i вiдпoвiднo бшьша витрата кopмiв на одиницю приросту. Ц данi узгоджуються з даними [6] про наявшсть негативного корелятивного зв'язку мiж активнiстю АСТ у сироватщ кpoвi та вiкoм досягнення маси 100кг.

Висновки

1. М'ясо piзних породних пoмiсей, одержаних вщ схрещування свиноматок миргородсько! породи з кнурами iмпopтних пopiд, iстoтнo не piзниться.

2. За вмiстoм основних поживних речовин у м'яс та за бшково-яюсним показником воно також не вiдpiзняeться вiд м'яса миргородських свиней. Але дослщжуване м'ясо уах пoмiсей мало бiльш низькi фiзикo-хiмiчнi показники (знижувалась вологоутримуюча здатнiсть, величина рН, штенсившсть забарвлення м'яса), тобто за технолопчними властивостями воно поступаеться перед м'ясом свиней миргородсько! породи.

3. У помюних тварин вiдмiченo пiдвищення активнoстi амiнoтpансфеpаз у м'язовш тканиш i встановлений негативний корелятивний зв'язок мiж активнiстю АСТ та piвнем бiлка у м'ясi, а також вжом досягнення тваринами маси 100кг.

Л1тература

1. Базиволяк О.М. Продуктивш якoстi свиней заpубiжнo! селекцп в умовах Укра!ни: Автореф. дис. ... к-та с.-г.наук.: 06.02.01/Полтава. - 1999. - 19с.

2. Баранов В. Мясные качества чистопородных и гибридных свиней//Зоотехния. - 1996. - №3. - С.21.

3. Войтенко С.Л., Цыбенко Е., Тур Е. Миргородская порода и ее возможности//Свиноводство. - 1996. - №4. - С.14.

4. Гиря В.Н. Качество мяса у гибридных свиней//Свиноводство. - К.: Урожай, 1990. - Вып.46. - С.35-38.

5. Никитченко И.Н. Гетерозис в свиноводстве. - Л.: Агропромиздат, 1987. -215с.

6. Почерняев Ф.К. Что понимать под гибридизацией?//Свиноводство. - 1980. -№7. - С.26.

Стаття надшшла до редакцИ 2.04.2008.

7