Взаимосвязь субклинической дисфункции щитовидной железы и метаболического синдрома Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.441 -008.64-008.9-073-085+616.379 DOI: 10.24026/1818-1384.2(58).2017.105577

ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК СУБКЛ1Н1ЧНО1 ДИСФУНКЦП ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ I МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ

B.I. Панькчв, Т.Ю. Юзвенко

Украгнський науково-практичний центр ендокринног xipypeii, трансплантацп ендокринних оргатв i тканин МОЗ Украгни, м. Кигв

ВСТУП

Впродовж останнього десятил^тя встановлено, що зниження функцюнальноТ активностi щитоподiбноТ залози (ЩЗ), яке часто дiагностуeться в осiб старшого вку, поеднуеться з абдомiнальним ожиршням, цукровим дiабетом (ЦД) 2 типу та шсулЫорезистентнктю (1Р) [1, 10]. Доведено взаемозв'язок мiж пiдвищенням рiвня тиреотроп-ного гормону (ТТГ) в сироватц кровi та iндексом 1Р (НОМА-1Г [4, 7]. Висловлюеться припущення, що зниження тиреоТдноТ активностi може сприяти порушенню периферичного засвоення глюкози у схильних до цього оаб i сприяти формуванню синдрому 1Р [3, 9].

У зв'язку з цим вивчення функцюнального стану ЩЗ в оаб з метaболiчним синдромом (МС) i зiставлення рiзних концентрацм ТТГ в сироватцi кровi з показниками чутливосп тканин до шсулЫу становить значний iнтерес.

Лiкувальна тактика у хворих на маыфестний ппотиреоз досить чiтко визначена: такi па^енти повиннi довiчно отримувати замiсну тератю препаратами тиреоТдних гормонiв. Доцiльнiсть терапп субклiнiчних порушень функцп ЩЗ дос залишаеться предметом дискусiй [2, 8]. Слщ зазначити, що частота виявлення субкл^чного гiпотиреозу серед хворих старшого вку складае 12-20% [5, 6]. У зв'язку з цим завдання клшщиста, передуам, полягае в тому, щоб розумно зiставити можливу користь i ризик терапп препаратами тиреоТдних гормонiв. На сьогоднi важливо оцшити внесок так званоТ м^мальноТ тиреоТдноТ дисфункцп

у розвиток i прогресування процеав атерогенезу.

Мета дослiдження - встановлення взаемозв'язкГв мiж статтю, вком, масою тiла, показниками вуглеводного гомеостазу i функцiональним станом ЩЗ у пацГентГв з iшемiчною хворобою серця.

МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ

Обстежено 248 пацiентiв з iшемiчною хворобою серця (1ХС). Враховували стать, вiк, наявнкть артерГальноТ ппертензп (АГ) i ЦД. Вивчали анамнез стосовно спадковосп, палшня, перенесених iнфарктiв мiокарда. У дослщження не включали хворих з вщомим дiагнозом гiпотиреозу на тлi замкноТ терапп або тиреотоксикозу, пацiентiв пкля операцiй на ЩЗ або пкля радюйодтерапи i пацiентiв, яким було призначено амюдарон або глюкокортикоТди, осктьки цГ препарати можуть впливати на показники функцюнальноТ активносп ЩЗ.

За рГвнем ТТГ в сироватцГ кровГ вс обстеженГ були роздГленГ на чотири групи: перша група

- ТТГ<0,4 мМО/л, що вГдповГдае субклГнГчному тиреотоксикозу, друга група - ТТГ 0,4-2,5 мМО/л, що вщповщае нормальним значенням, третя група

- ТТГ 2,5-4,0 мМО/л, що вщповщае пограничним значенням, четверта група - ТТГ>4,0 мМО/л, що вГдповГдае субклГнГчному гГпотиреозу.

Середнм вГк обстежених становив 57,14±0,43 року, 1МТ - вГд 18,9 до 38,9 кг/м2 (в середньому 27,72±0,19 кг/м2). РГвень ТТГ перебував в межах вщ дуже низьких (0,01 мМО/л) до високих (19,3 мМО/л) значень.

Паньюв Володимир 1ванович Д-р. мед. н., професор, Провщний наук.ствроб. вщцшу профшакгики, лшування цукрового д1абегу га його ускладнень, E-mail: vipankiv@mail.ru; Юзвенко Тетяна Юривна Д-р. мед. н., с.н.с., зашдувач вщцшу профшакгики, л1кування цукрового д1абегу га його ускладнень, E-mail: yuzvenko@bk.ru

Таблица 1

КлМчш характеристики пацкнлв з 1ХС з р*зними рiвнями тиреотропного гормону (М±т)

Показник Перша група, n=18 Друга група, n=155 Третя група, n=52 Четверта група, n=23

ТТГ, мМО/л 0,22±0,02 1,69±0,31 3,42±0,37 7,21±0,63

Biк, роки 54,06±1,68 56,92±0,98* 57,11±0,87 57,68±1,16**

1МТ, кг/м2 26,37±0,79 27,02±0,83*** 27,94±0,65 29,17±0,68**

Прим1тки: *В'дм'шност'1 за вком мiжпершою iдругоюгрупами docmoeipHi (р=0,03); **В'дм'тност'1 за вком та 1МТ м'1жпершою i четвертою групами достов'рн (р=0,05 i 0,04); ***В'1дмшност'1 за 1МТм'1ждругою i четвертою групами достов'рн (р=0,01).

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

У бтьшосп обстежених (62,5%) вщзначався нормальний piBeHb ТТГ (середне значення 1,69±0,31 мМО/л). У 7,3% пацiентiв виявлений низький рiвень ТТГ, що вiдповiдае субкл^чному тиреотоксикозу. Ймовiрно, цi хворi мали дтянки автономп в ЩЗ або прихований переб^ дифузного токсичного зоба. У 9,3% па^етчв, включених в дослщження, виявлений явний гiпотиреоз. У таблиц 1 представленi клiнiчнi характеристики хворих i середнi значення рiвня ТТГ в сироватцi кровi.

Як видно з наведених результа^в, хворi з низьким рiвнем ТТГ в сироватц кровi були молодшi за па^етчв з нормальними i пщвищеними показниками ТТГ. Також звертають на себе увагу виявлен вiдмiнностi стосовно 1МТ. Цей показник був доа^рно бiльший у хворих на ппотиреоз у порiвняннi з аналогiчним показником в групах з нормальними i низькими значеннями ТТГ. Зниження швидкосп обмшних процесiв, притаманне хворим на ппотиреозом, сприяе збiльшенню маси тiла.

Слщ зазначити наявнiсть чiтко виражених вщмшностей рiвнiв ТТГ в обстежених чолов^в i

жiнок. Так, пiдвищення концентрацп ТТГ виявлено у 16,7% жшок i 6,9% чоловiкiв (p <0,05). У груп хворих на 1ХС було 63,7% чоловiкiв i 36,3% жшок. При аналiзi значень ТТГ окремо у чолов^в i жшок виявилося, що при пщвищены рiвня ТТГ частка жiнок в третш i четвертiй групах збiльшуеться, тодi як частка чоловiкiв зменшуеться.

Враховуючи виявленi вiдмiнностi, нами проведений аналiз рiвня ТТГ в сироватцi кровi i показника 1МТ залежно вщ статi хворих (таблиця 2).

Як видно з представлених даних, у жшок рiвень ТТГ доо^рно вищий, нiж у чоловiкiв, при тому що за вком групи обстежених не вiдрiзнялися. Слiд зазначити, що 1МТ у жiнок був також доа^рно вище, нiж у чолов^в. Серед жiнок виявлена достовiрна вщмшнкть за вiком мiж групою з пограничними значеннями ТТГ i групою з ппотиреозом.

Па^ентки, у яких виявлений ппотиреоз, в середньому були на 5 ротв старшими порiвняно з групою з пограничним рiвнем ТТГ (р=0,02). У групi хворих з пограничним рiвнем ТТГ середнш вiк склав 54,62±0,73 року, а в груп хворих гiпотиреозом -59,43±1,34 року.

Таблица 2

BiK, стать, шдекс маси тiла i рiвень ТТГ в сироватцi кровi у пащенлв з IXC (M±m)

Показник Чоловiки, n=158 Жiнки, n=90 р

ТТГ, мМО/л 2,32±0,09 3,04±0,46 0,001

Biк, роки 56,84±0,69 55,98±0,72 0,78

1МТ, кг/м2 27,24±0,21 28,39±0,47 0,04

Таблица 3

1ндекс маси тта, наявнiсть цукрового AÏa6eTy 2 типу i piBeHb ТТГ в сироватцi KpoBi у хворих на 1ХС (M±m)

Група Середнiй 1МТ, кг/м2 Частка хворих, % Частка хворих на ЦД 2 типу, % Середнс значення ТТГ, мМО/л

Перша: 1МТ <24,9 кг/ м2, n=59 22,86±1,46 23,8 6,8 1,96±0,14

Друга: 1МТ 25-29,9 кг/ м2, n=121 27,28±1,31 48,8 15,7 2,27±0,18

Третя: 1МТ >30 кг/м2, n=68 32,37±2,14 27,4 35,3 3,62±0,28*

Прим1тка: *Достов'рнсть в'дм 'шностей з показниками першо)'i друго)'груп при р <0,05.

При аналiзi отриманих даних в rpyni чоловiкiв виявлено, що у па^етчв з нормальним значенням ТТГ 1МТ становив 26,72±0,58 кг/м2, тодi як у хворих на ппотиреоз - доа^рно бiльше (28,43±0,84 кг/м2; р=0,03).

Таким чином, у 9,3% обстежених з 1ХС виявлена дисфункфя ЩЗ, при цьому наростання рiвня ТТГ в сироватцi кровi було асоцшоване з жiночою статтю, бтьш старшим вiком i пiдвищеним 1МТ.

При проведеннi кореляцiйного аналiзy виявлений доа^рний позитивний зв'язок мiж 1МТ i рiвнем ТТГ (r=0,17; р <0,006). Тому проведено aнaлiз показнитв фyнкцiонaльного стану ЩЗ у хворих на 1ХС залежно вiд показнимв 1МТ. Для цього yсi хворi були роздiленi на три групи: перша - 1МТ до 24,9 кг/ м2, що вiдповiдae нормально мaсi тiлa; друга - 1МТ 25-29,9 кг/м2, що вiдповiдae нaдмiрнiй мaсi тiлa; третя - 1МТ>30 кг/м2 - ожирiння (таблиця 3).

Як бачимо з наведених даних, бiльшiсть хворих на 1ХС мали нaдмiрнy масу та ожирiння. Серед 16,1%

па^етчв мали ЦД 2 типу з вщповщним лiкyвaнням.

Серед хворих з ожиршням (третя група) кожен третш пaцieнт страждав на ЦД 2 типу. Встановлено, що у хворих на ЦД i ожиршня рiвень ТТГ був доа^рно вищий (3,62±0,28 мМО/л, р=0,004), ыж у пaцieнтiв першоТ i друго!' груп. Отже, рiвень ТТГ у сироватц кровi обстежених з 1ХС тiсно пов'язаний з 1МТ i наявнктю у хворих порушень вуглеводного обмшу, тобто з основними компонентами МС.

Тому актуальним завданням було вивчення рiвня шсулшу i глюкози плазми кровi з розрахунком шдексу HOMA-IR у хворих iз рiзною масою тiлa i зiстaвлення отриманих даних iз концентрaцieю ТТГ в сироватц кровi. У дослiдження включен 45 пaцieнтiв. У цю частину дослщження не включали хворих на ЦД, осктьки вони отримували цукрознижувальну тератю, яка могла впливати на показник 1Р. Середнш вiк хворих склав 57,27±0,46 року, середнiй 1МТ 28,49±0,18 кг/м2, середнiй рiвень ТТГ 2,63±0,76 мМО/л. За показником 1МТ хворi

Таблица 4

Показник Перша група, n=18 Друга група, n=155 Третя група, n=52

ТТГ, мМО/л 1,54±0,36 2,71±0,28 3,15±0,67**

Вiк, роки 59,76±2,08 56,43±1,68 57,09±1,38

1МТ, кг/м2 23,94±1,46 27,36±1,39 32,09±1,67**

HOMA-IR 1,32±0,28 1,54±0,72 4,79±1,08*

Прим1тки: * Достовiрнiсть eidMiHHoemeü з показниками першо)'i друго)'груп при р <0,05; ** Достовiрнiсть в'дм'шностей з показниками першо)'групи при р <0,05.

1ндекс шсулторезистентносЛ (HOMA-IR) i вмкт ТТГ в сироватцi кровi у хворих на 1ХС залежно вщ iндексу

маси тiла (M±m)

були роздiленi на три групи, як було вказано вище: перша - нормальна маса тта, друга - надмiрна маса тта, третя - ожиршня. У хворих i3 надмiрною масою i ожиршням ТТГ був достовiрно вищий, ыж у пацieнтiв i3 нормальною масою тта (р=0,03 i р=0,02 вщповщно) (таблиця 4). За вiком доа^рних вiдмiнностей мiж групами не виявлено.

1ндекс HOMA-IR був найбiльш високим у груп хворих i3 ожиршням (третя група).

ВИСНОВКИ

У 7,3% па^етчв з 1ХС виявлений низький рiвень ТТГ, що вiдповiдаe субкл^чному тиреотоксикозу. Пiдвищення концентрацП' ТТГ виявлено у 16,7% жшок i 6,9% чолов^в з 1ХС. У 9,3% па^етчв, включених в дослiдження, виявлений явний ппотиреоз.

Наростання рiвня ТТГ в сироватц кровi асоцiюeться з жшочою статтю, бiльш старшим вком i пщвищенням 1МТ. При проведены кореляцшного аналiзу виявлений достовiрний позитивний зв'язок мiж 1МТ i рiвнем ТТГ (r=0,17; р <0,006).

Рiвень ТТГ в сироватцi кровi обстежених з 1ХС тiсно пов'язаний з 1МТ i наявнiстю у хворих порушень вуглеводного обмiну. Показник шсулшорезистентносп був максимальним в групi хворих на 1ХС iз ожирiнням. Зниження функцюнальноТ активносп ЩЗ потенцю процеси, як лежать в основi метаболiчного синдрому.

Л1ТЕРАТУРА

REFERENCES

1. Brenta G. Why can insulin resistance be a natural consequence of thyroid dysfunction? Journal of Thyroid Research. Vol. 2011, Article ID 152850, 9 p. doi:10.4061/2011/152850

2. Cettour-Rose P, Theander-Carrillo C, Asensio C, et al. Hypothyroidism in rats decreases peripheral glucose utilization, a defect partially corrected by central leptin infusion. Diabetologia. 2005;48(4):624-633.

3. Dimitriadis G, Mitrou P, Lambadiari V, et al. Insulin action in adipose tissue and muscle in hypothyroidism. J Clin Endocrinol Metab. 2006 Dec;91(12):4930-4937.

4. Maratou E, Hadjidakis D, Kollias A, et al. Studies of insulin resistance in patients with clinical and subclinical hypothyroidism. Eur J Endocrinol. 2009 May;160(5):785-790.

5. Owecki M, Nikisch E, Sowinski J. Hypothyroidism has no impact on insulin sensitivity assessed with

HOMA IR in totally thyroidectimised patients. Acta Clin Belg. 2006 Mar-Apr;61(2):69-73.

6. Roos A, Bakker SJ, Links TP, et al. Thyroid function is associated with components of the metabolic syndrome in euthyroid subjects. J Clin Endocrinol Metab. 2007 Feb;92(2):491-496.

7. Al Sayed A, Al Ali N, Bo Abbas Y, Alfadhli E. Subclinical hypothyroidism is associated with early insulin resistance in Kuwaiti women. Endocr J. 2006 Oct;53(5):653-657.

8. Singh BM, Goswami B, Mallika V. Association between insulin resistance and hypothyroidism in females attending a Tertiary Care Hospital. Indian J Clin Biochem. 2010 Apr; 25(2):141-145.

9. Tuzcu A, Bahceci M, Gokalp D, et al. Subclinical hypothyroidism may be associated with elevated high sensitive C-reactive protein (low grade inflammation) and fasting hyperinsulinemia. Endocr J. 2005 Feb;52(1):89-94.

10. Vyakaranam S, Vanaparthy S, Nori S, et al. Study of Insulin Resistance in Subclinical Hypothyroidism. Int J Health Sci Res. 2014 Sep;4(9):147-153.

РЕЗЮМЕ

Взаемозв'язок субклЫчно!' дисфункцп щитоподiбноï залози i метаболiчного синдрому В.1. Паньк'в, Т.Ю. Юзвенко

Мета дослщження - встановлення взаемозв'язкв мiж статтю, вком, масою тта, показниками вуглеводного гомеостазу i функцюнальним станом щитоподiбноï залози (ЩЗ) у па^етчв з iшемiчною хворобою серця (1ХС).

Матерiали i методи. Обстежено 248 па^етчв з 1ХС. За рiвнем тиреотропного гормону (ТТГ) в сироватц кровi вс обстежен були роздтеы на чотири групи: перша група - ТТГ <0,4 мМО/л, що вщповщае субкл^чному тиреотоксикозу, друга група - ТТГ 0,42,5 мМО/л, що вщповщае нормальним значенням, третя група - ТТГ 2,5-4,0 мМО/л, що вщповщае пограничним значенням, четверта група - ТТГ >4,0 мМО/л, що вщповщае субкл^чному ппотиреозу.

Результати. У бтьшосп обстежених (62,5%) вщзначався нормальний рiвень ТТГ (середне значення 1,69±0,31 мМО/л). У 7,3% па^ен^в виявлений низький рiвень ТТГ, що вщповщае субкл^чному тиреотоксикозу. У 9,3% па^етчв, включених в дослщження, виявлений явний ппотиреоз.

Висновки. Наростання рiвня ТТГ в сироватц кровi асо^юеться з жшочою статтю, бтьш старшим вком

i пiдвищенням 1МТ. При проведены кореляцшного aнaлiзy виявлений доа^рний позитивний зв'язок мiж 1МТ i рiвнем ТТГ (r=0,17; р <0,006). Рiвень ТТГ в сировaтцi кровi обстежених з 1ХС тiсно пов'язаний з 1МТ i нaявнiстю у хворих порушень вуглеводного обмiнy. Показник шсулшорезистентносп був максимальним в груп хворих на 1ХС з ожиршням. Зниження функцюнально!' aктивностi ЩЗ потенцю процеси, якi лежать в основi метaболiчного синдрому.

Ключовi слова: субкл^чний гiпотиреоз, iнсyлiнорезистентнiсть, метaболiчний синдром.

РЕЗЮМЕ

Взаимосвязь субклинической дисфункции щитовидной железы и метаболического синдрома

В.И. Панькив, Т.Ю. Юзвенко

Цель исследования - установление взаимосвязей между полом, возрастом, массой тела, показателями углеводного гомеостаза и функциональным состоянием щитовидной железы (ЩЖ) у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС).

Материалы и методы. Обследовано 248 пациентов с ИБС. По уровню тиреотропного гормона (ТТГ) в сыворотке крови все обследованные были разделены на четыре группы: первая группа - ТТГ <0,4 мМЕ/л, что соответствует субклиническому тиреотоксикозу, вторая группа - ТТГ 0,4-2,5 мМЕ/л, что соответствует нормальным значениям, третья группа - ТТГ 2,5-4,0 мМЕ/л, что соответствует пограничным значениям, четвертая группа - ТТГ >4,0 мМЕ/л, что указывает на субклинический гипотиреоз.

Результаты. У большинства обследованных (62,5%) отмечался нормальный уровень ТТГ (среднее значение 1,69±0,31 мМЕ/л). У 7,3% пациентов выявлен низкий уровень ТТГ, который соответствует субклиническому тиреотоксикозу. У 9,3% пациентов, включенных в исследование, выявлен явный гипотиреоз.

Выводы. Нарастание уровняТТГв сыворотке крови ассоциируется с женским полом, более старшим возрастом и повышением ИМТ. При проведении корреляционного анализа выявлена достоверная положительная связь между ИМТ и уровнем ТТГ (r=0,17; р <0,006). Уровень ТТГ в сыворотке крови

обследованных с ИБС тесно взаимосвязан с ИМТ и наличием у больных нарушений углеводного обмена. Показатель инсулинорезистентности был максимальным в группе больных ИБС с ожирением. Снижение функциональной активности ЩЖ потенциирует процессы, которые лежат в основе метаболического синдрома.

Ключевые слова: субклинический гипотиреоз, инсулинорезистентность, метаболический синдром

SUMMARY

Relationships of subclinical thyroid dysfunction and metabolic syndrome Pankiv VI, Yuzvenko TY

A research aim is to establish the relationships between sex, age, body weight, indexes of carbohydrate metabolism and thyroid functional state in patients with coronary heart disease (CHD).

Materials and methods. 248 patients with CHD are examined. According to the level of thyroid-stimulating hormone ^SH) in the blood serum all examined patients were divided into four groups: the first group -ТSH <0.4 mlU/l that means subclinical hyperthyroidism, the second group - ТSH of 0.4-2.5 mlU/l that reflects normal value, the third group - ТSH of 2.5-4.0 mlU/l that means a frontier value, the fourth group - ТSH >4.0 mlU/l that refers to subclinical hypothyroidism.

Results. The normal level of ТSH (mean value of 1.69±0.31 mlU/l) was marked in most patients (62.5%). In 7.3% of patients the low level of ТSH, that means a subclinical hyperthyroidism, was revealed. ln 9.3% of patients included in research an overt hypothyroidism was established.

Conclusions. Growth of ТSH level in the blood serum is associated with female sex, more senior age and increase of BMl. ln cross-correlation analysis significant positive association between BMl and TSH levels (r=0.17; р <0.006) was revealed. TSH level in the blood serum of CHD patients closely associates with BMl and presence of carbohydrate metabolism disturbances. An index of insulin resistance was maximal in the group of patients with CHD and obesity. The decline of thyroid functional activity potentiates underlying processes of metabolic syndrome.

Key words: subclinical hypothyroidism, insulin resistance, metabolic syndrome.

Дата надходження до редакц'И 14.03.2017р.