CC BY
48
УДК 616.379-008.64-053.9-06:616.89-008.45/.47 DOI: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100597
Жердьова Н.М.
Нацональна медична академ1я п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Кив, Укра'на
Взаемозв'язок MiK депресивними розладами та станом когнiтивноT функцп в пацieнтiв похилого BiKy з цукровим дiабетом 2-го типу
For cite: Mezhdunarodnyi Endokrinologicheskii Zhurnal. 2017;13:114-7. doi: 10.22141/2224-0721.13.2.2017.100597
Резюме. Актуальнсть. Депреая e фактором ризику виникнення цукрового диабету (ЦД) та негативно впливае на його перебг, пщвищуючи ризик розвитку ускладнень. Метою досл'щження було оц':нити стан когн'тивно)' функцп у хворих на ЦД 2-го типу похилого вiку з депресивними розладами та без них. Матер'али та методи. Було обстежено 115 хворих на ЦД 2-го типу, ¡з них жiнок було 78, чоловШв — 37. Пац':енти були розподленi на дв'1 групи: з депресивними розладами та без них. Оценка депресивних вияв'в проводилася за допомогою самоопитувальника депресп. О^нка когнтивних порушень з^йснювалася зранку за допо-могою таких мето^в: тесту «5 ^iв», шкали о^нки псих'чного статусу, батаре) теств на лобну дисфунк^ю, тесту малювання годинника. Результати. У 68,7 % хворих на ЦД 2-го типу похилого вiку не вдзначаються депресивн розлади за даними самоопитувальника депресп, легк вияви спостергались у 17,4 % обстеже-них, пом'1рн'1 — у 10,4 % та 3,5 % хворих мали тяжк вияви депресп. У па^ен^в ¡з депресивними розладами спостерiгаються в'ропдно гiршi показники когн'тивно)' функцп. У хворих на ЦД iз помiрними та тяжкими виявами депресп стан когн'тивно)' функцп в 'ропдно прший пор'вняно з пацентами, як мають легк вияви депресп чи без депресивних розлад':в. Висновки. Необхщно проводити скриннг у вс'х. па^ен^в ¡з ЦД 2-го типу на наявнсть депресивних розлад'в ¡з метою профлактики порушень когнтивних функцй. Ключовi слова: цукровий дабет; депресивн розлади; когнтивнi порушення; депреся; пам'ять
0 ■ gj ® Оригiнальнi до^дження
/Original Researches/
International journal of endocrinology
Вступ
Депре^ негативно впливае на перебп цукрового дiабету (ЦД), асощюеться з шдвищенням ризику розвитку ускладнень та смертность Це захворю-вання впливае на вс аспекти життя хворих та може супроводжуватися змшою апетиту, сну, мислення, поведшково! реакцп. З огляду на тенденщю до зрос-тання частки лигах людей та збшьшення темтв росту поширеносп ЦД та депресп важливо зосередити увагу на лггшх людях, у яких виникають фiзичнi та психолопчш змши, що притаманш цьому вжу зi сво!ми ушкальними проблемами [1]. Так, вщбува-еться зниження фiзичноl активности гостроти зору, слуху, гнучкосп суглобiв, що сприяе функщональ-ним та когштивним порушенням, особливо у хворих на ЦД [2, 3]. Крiм того, пащенти з ЦД страж-дають вщ супутньо! депресп в 1,4—3 рази частше, тж особи без нього [4, 5]. Поширешсть великих депресивних розладiв у пащенпв iз ЦД у середньому,
за рiзними ощнками, становить близько 12 % (у дiа-пазот вщ 8 до 18 %), тодi як бшьш м'яю вияви депресп спостерпаються в 15—35 % [6, 7].
Зв'язок мж старшням i депресивними розладами не до кшця зрозумiлий. Бшьш високi показники депресивних симптомiв можуть бути пов'язанi з ш-шими факторами, старiнням, у тому чи^ сощаль-ною iзоляцieю, обмеженням ресурав, поганим фь зичним здоров'ям та когттивною дисфункцieю [8]. Однак не вс дослiдження показали бшьш високий рiвень депресп i депресивних симптомiв у лiтнiх людей, яю страждають вiд ЦД. Так, дослщники, вико-ристовуючи данi з Нащонального опитування стану здоров'я (National Health Interview Survey (NHIS), США, 1999 рж), показали значно ни^ показники депресп (4,5 %) серед дорослих > 65 роюв iз ЦД по-рiвняно з iншими вжовими групами [9]. Також е даш, що вказують на негативний вплив депресп на компенсацiю ЦД у пащенпв похилого вiку [10].
© <^жнародний ендокринологiчний журнал», 2017 © «International Journal of Endocrinology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Жердьова Н., Нацюнальна медична академiя пклядипломно''' освiти iMeHi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Ки'в, 04112, Укра'на; e-mail: zherdeva@bk.ru
For correspondence: N. Zherdova, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: zherdeva@bk.ru
114
Мiжнар0дний ендокринолопчний журнал, p-ISSN 2224-0721, e-ISSN 2307-1427
Том 13, № 2, 2017
IEI_
Метою досЛдження було ощнити стан когштив-но1 функци в пацieнтiв похилого вжу i3 ЦД 2-го типу з депресивними розладами та без них.
Матерiали та методи
Обстежено 115 пащенпв i3 ЦД 2-го типу, i3 них ж1нок було 78, чоловЫв — 37. Пацieнти були роз-подiленi на двi групи: iз депресивними розладами та без них. Критер1ями виключення з дослiдження були наявшсть iншого типу ЦД, зловживання алкоголем, черепно-мозкова травма, шсульт в анамне-зi, професiйнi захворювання, що могли б впливати на результати дослщження.
Оцiнка депресивних виявiв проводилася за допо-могою самоопитувальника депресп (CES-D). Якщо хворий набирав за шкалою CES-D 19 балiв i менше, це означало вщсутшсть депреси, вщ 19 до 26 балiв вiдповiдало легким виявам, вщ 27 до 36 балiв — по-мiрним, 37 i бшьше — тяжким проявам депресп.
Ощнка порушення когнiтивних фyнкцiй проводилася зранку за допомогою таких методiв: тесту «5 ^в», шкали ощнки псих1чного статусу (MMSE), батаре'1 тестш на лобну дисфyнкцiю (БЛД), тесту ма-лювання годинника.
Статистичну обробку резyльтатiв дослщження проводили за допомогою програми SPSS, версiя 23 для Windows. Загальну лшшну модель (UNIANOVA) використовували для порiвняння груп iз депреаею та без не1 iз поправкою на вж, стать i рiвень освiти. Також для порiвняння даних мiж групами використовували однофакторний дис-персiйний аналiз та Т-test. Взаемозв'язок мiж по-
Оригiнальнi дослiдження /Original Researches/
казниками визначали за допомогою регресшного аналiзу. Розбiжностi м1ж показниками вважали вь рогiдними при piBm р < 0,05.
Результати
Як видно з табл. 1, хворi на ЦД iз депресивними розладами та без них не мали вГрогщно! рiзницi за вжом, тривалiстю освiти, захворювання, рiвнем гакованого гемоглобiну, швидкiстю клубочково! фГльтрацп (ШКФ), систолiчним (САТ) та дГастолГч-ним артерiальним тиском (ДАТ), iндексом маси тГла (1МТ).
При оцiнцi стану когнГтивних функцiй хворi на ЦД iз наявними депресивними розладами тГльки за даними шкали оцiнки псих1чного статусу мали вь рогiдно нижчi показники порiвняно з групою пащ-eнтiв без депресГ! (табл. 2), тодi як при дослiдженнi когнщп за даними Гнших тестiв не було значущо! рГзницГ. Але в обох групах спостерГгалося зниження показниюв когнГтивних ФункцГй при оцГнцГ показ-никГВ УСГХ тестiв.
При розподш пацieнтiв за тяжкГстю проявГв депресивних розладiв 68,7 % не мали виявГв депресп, легкi прояви спостерГгалися в 17,4 % обстежених, помГрш — у 10,4 % та 3,5 % хворих мали тяжи вияви депресп.
Обговорення
Якщо розглядати стан когнГтивно! сфери за-лежно вГд тяжкостГ виявГв депресивних розла-дГв (табл. 3), то вГропдне зниження когнГтивних функцГй спостерГгаеться в групГ з помГрними
Таблиця 1. Характеристики хворих на цукровий дабет з депре&ею та без не/ за шкалою CES-D (M ± m)
Показник XBopi на ЦД 2-го типу з наявыстю депресивних розладiв, n = 36 Xвopi на ЦД 2-го типу без депресивних poзладiв, n = 79
BiK, роки 67,36 ± 0,84 66,32 ± 0,48
Тривалють ЦД, роки 13,11 ± 1,43 10,67 ± 0,76
САТ, мм рт.ст. 146,63 ± 3,55 148,11 ± 2,29
ДАТ, мм рт.ст. 80,83 ± 1,59 82,32 ± 1,12
HbAlc, % 8,87 ± 0,26 8,64 ± 0,16
1МТ, кг/м2 31,61 ± 0,63 30,69 ± 0,57
ШКФ, мл/хв/1,73 м2 72,86 ± 2,40 75,97 ± 1,80
Таблиця 2. Показники когштивних функц!й у хворих на ЦД 2-го типу з депресивними розладами та без них за шкалою CES-D (M ± m)
Показник XBopi на ЦД 2-го типу з наявыстю депресивних poзладiв, n = 36 Xвopi на ЦД 2-го типу без депресивних poзладiв, n = 79
Шкала оцЫки n^xi4Horo статусу, бали 25,08 ± 0,50 26,30 ± 0,28*
Батарея теслв на лобну дисфункцю бали 13,80 ± 0,65 14,79 ± 0,37
Тест «5 ^в», ктькють ^iB 6,69 ± 0,39 6,43 ± 0,24
Тест малювання годинника, бали 7,27 ± 0,43 7,44 ± 0,24
ПримТка: * — р'зниця показник'в в 'рог'щна м'ж хворими на ЦД i3 депреаею та без не)' (р < 0,05).
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
iEI
Таблиця 3. Показники когнтивних функ^й у хворих на ЦД 2-го типу залежно вщ тяжкост депресивних розладв за шкалою CES-D (M ± m)
Показник Вщсутшсть депреси, n = 79 ЛегК прояви депреси, n = 20 Пoмipнi прояви депреси, n = 12 ТяжК прояви депреси, n = 4
Шкала оцЫки n^xi4Horo статусу, бали 26,30 ± 0,28 26,20 ± 0,61 24,16 ± 0,68*, ** 22,25 ± 2,01*, **
Батарея теслв на лобну дисфункцш, бали 14,79 ± 0,37 15,20 ± 0,58 11,66 ± 0,45*, ** 13,25 ± 1,60
Тест «5 ^iB», ктькють ^iB 6,43 ± 0,24 6,95 ± 0,55 6,83 ± 0,58 5,00 ± 1,22
Тест малювання годинника, бали 7,44 ± 0,24 8,05 ± 0,52 6,66 ± 0,80 5,25 ± 1,31**
Примтки: * — р'зниця показникв в 'рог'щна пор'вняно з хворими на ЦД без депреси; ** — р'зниця показниюв в 'рог'щна пор '1вняно з хворими на ЦД iз легкими виявами депреси (р < 0,05).
та тяжкими проявами депреси, за даними шкали MMSE, порГвняно з пащентами, яю мають лег-ю вияви та ввдсутшсть депресГ!. За даними БЛД, у грут з помГрними виявами депресГ! ввдмГчаеть-ся вГрогГдне зниження когнГтивних показниюв, а саме наявнГсть деменцГ! лобного типу порГвняно з шшими групами. Таким чином, Гз наведених даних можна зробити висновок, що депресш е фактором, який впливае на стан когнгтивно! сфери. Чим тяж-4i вияви депресГ!, тим пршГ показники когнГтив-но! функци в пащеппв Гз ЦД 2-го типу похилого вГку, що, зГ свого боку, призводить до небажання лГкуватися, порушень схем лГкування, вГдсутностГ самоконтролю та, як наслвдок, до декомпенсаций захворювання.
На деякГ фактори розвитку ускладнень, такГ як вГк, стать, тривалють захворювання, ми не мо-жемо вплинути. Депрес1я е тим фактором, на який ми маемо шляхи впливу за допомогою своечасно! дГагностики та лГкування. Тому необхщно всГм хворим на ЦД 2-го типу без винятку проводити скриншг депресивних розладГв та когнГтивних по-рушень.
Висновки
1. У 68,7 % пащеппв похилого вГку Гз ЦД 2-го типу не вщзначаються депресивнГ розлади за даними опитувальника CES-D, легю вияви спосте-рГгалися в 17,4 % обстежених, помГрш — у 10,4 %, та 3,5 % хворих мали тяжи прояви депреси.
2. Виявлений зв'язок м1ж наявнГстю депре-сГ! та порушенням когнГтивних функцГй у хворих на ЦД 2-го типу похилого вГку.
3. У пащеппв похилого вГку з депресГею вщмь чаеться вГропдне зниження когнГтивних функцГй за даними тесту БЛД, MMSE та тесту малювання го-динника, що свщчить про ураження лобно! частки головного мозку та призводить до зниження робочо! пам'ятГ, виконавчих функцГй i, як наслГдок, до порушень схем лГкування та декомпенсаций ЦД.
4. Як тест для скриншгу депресивних порушень у хворих на ЦД 2-го типу рекомендуеться вико-ристовувати самоопитувальник депресГ! CES-D як бгльш легкий у використаннГ, тому що не потре-буе спещально! пГдготовки нГ пацГента, нГ лжаря.
Конфлiкт штереав. Автор гарантуе вщсутшсть конфлГкту ГнтересГв та власно! фшансово! защкав-леностГ при виконаннГ роботи та написанш статтГ.
References
1. Trief PM. Depression in Elderly Diabetes Patients. Diabetes Spectrum. 2007;20(2):71-5. doi: 10.2337/diaspect.20.2.71.
2. Kanaya AM, Barrett-Connor E, Gildengorin G, Yaffe K. Change in cognitive function by glucose tolerance status in older adults: a 4-year prospective study of the Rancho Bernardo study cohort. Arch Intern Med. 2004;164(12):1327-33. PMID:15226167. doi: 10.1001/archinte.164.12.1327.
3. Bruce DG, Casey GP, Grange V, Clarnette RC, Almeida OP, Foster JK, Ives FJ, Davis TM; Fremantle Cognitionin Diabetes Study. Cognitive impairment, physical disability, and depressive symptoms in older diabetes patients: the Fremantle Cognition in Diabetes Study. Diabetes Res Clin Pract. 2003;61(1):59-67. PMID: 12849924.
4. Lin EH, Von Korff MV, Alonso J, et al. Mental disorders among persons with diabetes — results from the World Mental Health Surveys. J Psychosom Res. 2008;65(6):571-80. PMID: 19027447. doi: 10.1016/j.jpsychores.2008.06.007.
5. Fischer L, Skaff MM, Mullan JT, Arean P, Glasgow R, Masharani U. A longitudinal study of affective and anxiety disorders, depressive affect and diabetes distress in adults with type 2 diabetes. Diabet Med. 2008;25(9):1096-101. PMID: 19183314. doi.org/10.1111/j.1464-5491.2008.02533.x.
6. De Groot M, Jacobson AM, Samson JA, Welch G. Glyce-mic control and major depression in patients with Type 1 and Type 2 diabetes mellitus. J Psychosom Res. 1999;46(5):425-35. PMID: 10404477.
7. Andreoulakis E, Hyphantis T, Kandylis D, Iacovides A. Depression in diabetes mellitus: a comprehensive review. Hip-pokratia. 2012;16(3):205-14. PMID: 23935284.
8. Egede LE, Zheng D. Independent factors associated with major depressive disorder in a national sample of individuals with diabetes. Diabetes Care. 2003;26(1):104-11. PMID: 12502665.
9. Papelbaum M, Moreira RO, Countinho W, et al. Depression, glycemic control and type 2 diabetes. Diabetol Metab Syndr. 2011;3(1):26. PMID: 21978660. doi: 10.1186/1758-5996-3-26.
10. Dirmaier J, Watzke B, Koch U, et al. Diabetes in primary care: prospective associations between depression, nonadherence and glycemic control. Psychother Psychosom. 2010;79(3):172-8. PMID: 20234147. doi: 10.1159/000296135.
Отримано 20.03.2017 ■
116
Мiжнaр0дний ендокринолопчний журнал, p-ISSN 2224-0721, e-ISSN 2307-1427
Том 13, № 2, 2017
Орипнальш дослiдження /Original Researches/
Жердева Н.Н.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
Взаимосвязь между депрессивными расстройствами и состоянием когнитивной функции у пациентов пожилого возраста с сахарным диабетом 2-го типа
Резюме. Актуальность. Депрессия является фактором риска возникновения сахарного диабета (СД) и негативно влияет на его течение, повышая риск развития осложнений. Целью исследования было оценить состояние когнитивной функции у пациентов с СД 2-го типа пожилого возраста с депрессивными расстройствами и без них. Материалы и методы. Было обследовано 115 пациентов с СД 2-го типа, из них женщин было 78, мужчин — 37. Пациенты были разделены на две группы: с депрессивными расстройствами и без них. Оценка депрессивных проявлений проводилась с помощью самоопросника депрессии. Оценка когнитивных нарушений осуществлялась утром с помощью следующих методов: теста «5 слов», шкалы оценки психического статуса, батареи тестов на лобную дисфункцию, теста рисования часов. Результаты. У 68,7 % больных СД 2-го типа пожилого возраста не вы-
являлись депрессивные расстройства по данным самоопросника депрессии, легкие проявления наблюдались у 17,4 % обследованных, умеренные — у 10,4 % и 3,5 % больных имели тяжелые проявления депрессии. У пациентов с депрессивными расстройствами наблюдалось достоверное снижение показателей когнитивной функции. У больных СД с умеренными и тяжелыми проявлениями депрессии состояние когнитивной функции достоверно хуже по сравнению с пациентами, имеющими легкие проявления депрессии или без депрессивных расстройств. Выводы. Необходимо проводить скрининг у всех пациентов с СД 2-го типа на наличие депрессивных расстройств с целью профилактики нарушений когнитивных функций.
Ключевые слова: сахарный диабет; депрессивные расстройства; когнитивные нарушения; депрессия; память
N.N. Zherdova
Shupyk National Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
The relationship between depressive disorders and the state of cognitive function in elderly patients with type 2 diabetes mellitus
Abstract. Background. Depression is a risk factor of diabetes mellitus (DM) and negatively affects its course with an increased risk of complications. The aim of the study was to assess the state of cognitive function in elderly patients with type 2 DM (DM2) with and without depression. Materials and methods. 115 patients with DM2 were examined, including 78 women and 37 men. Patients were divided into 2 groups, with and without depressive disorders. Assessment of depressive symptoms was performed using self-questionnaire of depression (CES-D). Evaluation of cognitive manifestations was carried out in the morning with the following methods: "the 5 words" test, the Mini-Mental State Examination, Frontal Assessment Battery, clock drawing test. Results. In 68.7 % of elderly patients
with DM2, we have not found depressive disorders according to CES-D, mild manifestations were observed in 17.4 % of patients, moderate — in 10.4 % and 3.5 % of patients had severe symptoms of depression. Persons with depressive disorders had a significant decline in cognitive function. In patients with DM with moderate to severe symptoms of depression, the state of cognitive function was significantly worse compared with patients, who have mild symptoms of depression or no depression. conclusions. All patients with DM2 should be screened for the presence of depressive disorders in order to prevent violations of cognitive functions.
Keywords: diabetes mellitus; depressive disorders; cognitive impairment; depression; memory
