CC BY
33
3) демонтаж непроизводительного очистного и горнопроходческого оборудования на присоединяемой шахте;
4) реализация сторонним организациям непроизводительного, но пригодного к дальнейшему использованию очистного и горнопроходческого оборудования, демонтированного в забоях присоединяемой шахты;
5) выполнение программ воспроизводства мощности предприятия, основанных на подготовке новых очистных забоев в шахтном поле присоединяемой шахты;
6) приобретение современного высокопроизводительного оборудования для механизации очистных и горнопроходческих работ, монтаж его в забоях присоединяемой шахты;
7) монтаж современного высокопроизводительного оборудования в очистных и подготовительных забоях присоединяемой шахты;
8) демонтаж на ведущем предприятии при недостаточных мощностях объектов общешахтных комплексов (вентиляторов главного проветривания, сосудов подъемных установок, насосов главного водоотлива);
9) реализация сторонним организациям демонтированных объектов основных фондов общешахтных комплексов ведущего угледобывающего предприятия;
10) приобретение и монтаж новых объектов общешахтных комплексов на ведущем предприятии;
11) добыча угля в новых очистных забоях, подготовленных в шахтном поле присоединяемой шахты.
Расходную часть сводного бюджета проекта объединения шахт по такому варианту будут формировать издержки производства, связанные с реализацией комплексов работ, указанных под номером 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8 и 10. Доходная часть бюджета будет формироваться при реализации комплексов работ, отмеченных в пунктах под номерами 4, 9 и 11, а также экономия фонда оплаты труда, получаемая при сокращении численности персонала функциональных отделов и служб, а также работников, обслуживающих общешехтные комплексы присоединяемого угледобывающего предприятия.
Установлены последовательность и порядок форми-
рования, а также институциональные, правовые и организационные условия, при которых осуществляются интеграционные процессы по типовым вариантам объединения предприятий. Сформированы типовые комплексы работ, которые образуют инвестиционные проекты по трансформационным преобразованиям в угольной отрасли. Обобщены теоретические и практические положения организации объединений промышленных предприятий и на их основе разработана концепция создания объединений угледобывающих предприятий, разрабатывающих месторождение на общих шахтных полях. Доказано, что она включает в себя формирование списка предприятий, которые могут быть включены в организационную структуру объединения, оценку стоимости потенциальных хозяйствующих субъектов, формирование прогнозной величины отдачи инвестированного капитала.
Список источников
1. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - М.: Наука, 1993.- 569 с.
2. Маркс К. Сочинения 2-е изд / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М. Государственное издательство политической литературы, 1954. - Т. 23. - 641 с., 773 с.
3. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег Антология экономической классики: в 2 т. / Дж.М. Кейнс. - М.: Мысль, 1999. - Т. 1. - С. 367-430.
4. Самуэльсон П. Экономикс / П. Самуэльсон. - М.: Прогресс,
1994. - 497 с.
5. Чемберлен Э.Х. Теория монополистической конкуренции. Реориентация теории стоимости / Э.Х. Чемберлин. - М.: Экономика. 1996. - С. 93-162.
6. Мейсон Э.С. Экономическая концентрация и проблема монополии» (Economic Concentration and the Monopoly Problem) / Э.С. Мейсон. - М.: 1957. - 127 с.
7. Онищенко С.К. Оценка эффективности объединения предприятий рекреационного комплекса для принятия рациональных управленческих решений / С.К. Онищенко // Экономика Крыма. - 2011. - № 2. - С. 288-297.
8. Кучер В.А. Методические основы оценки эффективности слияния и поглощения угледобывающих предприятий / В.А. Кучер // Экономика и право. - 2011. - №3. - С. 5-9.
С. Ляшенко
г. Донецк
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК ТА ВЗАеМОВПЛИВ РИНК1В КАП1ТАЛУ РОЗВИНЕНИХ КРА1Н I КРА1Н, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ
Взаемодтя i динамжа залежносп зв'язку м1ж фон-довими ринками кра!н завжди була у кол штерес1в ба-гатьох дослщнишв i практик!. З точки зору портфельно! теори таке досл1дження буде щкаве для розробки геог-раф1чно! диверсифжацп портфеля. З шшого боку, якщо придатнють риншв катталу р1зних кра!н не буде тдт-верджено, це означатиме, що юнуе суттева залежшсть м1ж цими ринками.
Марковщ [13] стверджував, що швестори можуть по-лшшити продуктившсть сво!х портфел1в, якщо будуть ди-версифшувати сво! швестицп у р1зш класи щнних папер1в, р1зш промислов1 сектори, яю не будуть рухатися у одному напрямку у раз1 появи ново! шформацц. З шшого боку, до-ступшсть швестицш у шоземш ринки надае швесторам бшьш ширш1 можливосп до застосування надлишкового капталу, що мае збшьшувати норму доходности Таю да з боку глобальних швестор1в призводять до того, що поси-люеться процес штеграцп серед нацюнальних фондових ринк1в, що означае, що м1жнародш фшансов1 негаразди легко поширюються на внутршшх фшансових ринках.
Були зроблеш досл1дження [6; 15], яш базувались на подходах Грейнджера (Granger) [8], Йохансена та Юзелуса (Johansen, Juselius) [10]. Ц дослщження були в
першу чергу спрямоваш на розвинутi фондовi ринки. Щодо ринк1в краш з економiкою, що розвиваеться, то значний iнтерес становлять роботи [9; 11; 12].
Серед краш з розвинутою економiкою найб№ший вплив мають США, краши £вропейського Союзу, Бри-танiя, Японiя. Безумовними лидерами серед краш з еко-номiкою, що розвиваеться е краши БР1К (Бразилiя, Ро-сiйська Федеращя, Iндiя, Китай). Тож, для до^дження було обрано саме цi краши.
В юнуючих дослщженнях щодо цих краш було отримано наступнi результата: Бхар i Нiколова[2], як1 до-сл1джували рiвень коштеграцл краш БР1К в !х регiонах i в свт, виявили, що 1нд1я мае найвищий рiвень iнтеграцil на региональному та свiтовому рiвнi серед кран БР1К, пiсля не! йде Бразилiя, Росiя i, нарешп, Китай. А™ [1] ощню-вав зв'язок мш БР1К i США в перюд свгтово1 фшансово1 кризи д1йшов висновку, що залежнiсть Бразили та Роси вщ США бшьша, шж у Китаю та 1нда У своему досль дженш автор вид1лив пари кран: Бразитя i Рос1я - краши, яш сильно залежать вщ цiн на сировину i Китай - 1нддя, економiчне зростання яких багато в чому залежить вщ ек-спортних цiн на готову продукщю. Чгтеда [4] використо-вував тест на каузальнiсть по Грейнджеру i спiльний iнте-
грацшний тест Йохансена для того, щоб довести ко1нтег-рацшний зв'язок мгж кранами БР1К i розвиненими кра!-нами, а саме США, Велико! Бригани та Япони.
Метою побудови моделi е необхiднiсть вивчити структуру взаемозв'язк1в i причинно -наслвдкового зв'яз-ку мiж ринками Бразили, Росп, 1нди, Китаю (БР1К), Укра!ни, США, Велико! Британi!та Япони. Провщт ш-декси цих фондових ринках використовуються в якостi довiрених осiб ринку.
Для дослвдження обрано наступну методологiю:
- проведено анал1з динамiки основних фондових iндикаторiв США (шдекс DowJones - DJ), Велико! Бри-танi! (FTSE), Японi! (Nikkey), Бразилi! (Bovespa), Росi! (MICEX - ММВБ), 1ндп (S&P CNX 500), Китаю (SSE Composite), Укра!ни (PFTS - ПФТС) (середньомюячш данi у нацюнальнш валютi з 2003 по 2012 рж);
- пораховано натуральш логарифми середньомкя-чно! дохiдностi фондових щдексш (мiсяць до мiсяця);
- проведено розширений тест Дiкi-Фуллера (ADF -Augmented Dickey-Fuller test);
- проведено випробування Фiлiпса-Перона (PP -Phillips-Perron test);
- даш протестовано на ко-штеграцш за допомогою тесту Йохансена та Юзелiуса (Johansen, Juselius);
- динамiчний звязокпротестовано за допомогою теста на каузальшсть по Грейнджеру.
Аналiз динамши основних фондових шдикато-piB. На рис 1 можна побачити iндекси фондових ринк1в кра!н, що попали до вибiрки.
Рис. 1. Номтальне абсолютне значення тдекав, що досл1джуються
Оскшьки у iндексiв може бути рiзна база розраху-нку (10 пункпв, 100 пунктiв, 1000 пункпв), а також через рiзнi довгостроковi темпи iнфляцi!, iснуе велика рь зниця у абсолютних значениях iндексiв. Наприклад, на 31.12.2012 шдекси мали наступнi значення:
Таблиця 1
Значення шдекав, що дослiджуються на 31.12.2012
DJ (US) Eurostoxx (EU) FTSE-100 (UK) Nikkei (JPY) SSE Composite (CH) CNX-500 (IND) BOVESPA (BRA) MICEX (RUS) PFTS (UKR)
13,144 2,572 5,923 10,395 2,125 4,716 59,721 1,461 307
Для того, щоб поглибити анал1з динамiки обраних iндексiв, розглянемо темп !х зростання вiдносно ачня 2003 року (прийнятий за 1).
Як можна побачити з рис 2, найб№шого зростання з ачня 2003 року досяг iндекс ПФТС. При чому цей шдекс зробив це двiчi: у 2007-2008 рр. та у 2011 рощ. Проте падшня цього шдексу тд час кризи у кiнцi 2008 року також було найбшьшим.
Шсля iндексу ПФТС за дохiднiстю йде четвiрка iндексiв кра!н БР1К. Розглянемо !! бiльш детально (Рис. 3).
Рис. 3. Ном{нальне в{дносне зростання тдекав крат БР1К
1ндекси кра!н БР1К також демонструють спiльну динашку. Проте, iндекс акцiй китайського ринку (зростання у 1,5 рази у порiвняннi з ачнем 2003 року) сто!ть окремо вiд 1ндп (зростання у 6 разiв), Бразили (зростання у 5 разiв), Росп (зростання у 4.5 рази). Це може бути обумовлено шлькома факторами:
- початок бурхливого розвитку китайського ринку був ранiше, шж у iнших кра!н, що розвиваються;
- iснування локального максимуму у базовш точцi розрахунку;
- бiльша стутнь розвитку китайського ринку;
- б№ша eмнiсть китайського ринку.
За своею динамшэю, китайський фондовий ринок бшьш схожий на розвинутi ринки, що зображеш на рис. 4.
Рис. 4. Номтальне eidnocne зростання тдекав розвинутих крат
Для б№шого розумшня динамiки руху фондових iндексiв розглянемо графши ковзно! 12-мiсячно! дохвд-носп iндексiв. Тобто, вiдношення значення iндексу у будь-який мiсяць до значення цього ж iндексу 12 мюя-цiв назад.
Рис 2. Номтальне вiднocнe зростання тдекав, що до^джуються
Рис. 5. Ковзна 12-м!сячна дoхiднicть тдекав крат БР1К
Як можна побачити, найбшьшою дохвдносп (майже 250% рiчних) можна було досягти швестуючи в ринок Iндi! у липш-грудш 2006 року (пiк на граф^ у липт-
Ф 2013/№2
93
грудш 2007 року), а також у ринок Украши у 2005 та 2009 роках (майже 150% рiчних). Цiкаво, що найбтших втрат у 2008-2009 iнвестори зазнали саме на цих ринках.
Приведення даних до стацiонарного виду. Ана-л1з часових рядiв передбачае як систематичну складову, так i випадковий шум, що ускладнюе виявлення регу-лярних компонент. Методи дослiдження часових рядiв включають рiзнi способи фшьтраци шуму, що дозво-ляють побачити регулярну складову бiльш чiтко. Також щ методи вимагають, щоб вхвдш данi вiдповiдали ви-могам стащонарносл. Бiльшiсть часових рядiв е неста-щонарними, тобто мають тренд. Для фондових iндексiв це чiтко виражений зростаючий тренд, який обумовлю-еться в першу чергу iнфляцiею. Для того, щоб привести даш до стащонарного виду, буде використано натура-льнi логарифми середньомюячно! дохiдностi фондових шдекав (мiсяць до мюяця) [7].
lx.. = ln -
(1)
де lxj - логарифм зростання iндексу у пром1жок часу i, xi - значения iндексу у промiжок часу i, x^i -значения iндексу у промiжок часу i-1.
Для nepeBipra на стацiонарнiсть обрано розширений тест Дш-Фуллера (ADF, Augmented Dickey-Fuller test) -це методика, яка використовуеться в прикладнш статис-тицi i eкономeтpицi для аналiзу часових pядiв (залежно вщ наявносп основно! тенденци видiляють стацiонаpнi ряди, в яких середне значення i дисперт постшш, i не-стацiонаpнi, що мютять основну тенденцш розвитку). Також цей тест е одним з теспв на одиничш коpiння.
Значення тесту розраховуються у пакет програм STATA 11.2. Для розрахунку значень тесту необхвдно визначити кiлькiсть лагiв, для яко! буде розраховано значення. Одна з методик [3] пропонуе обирати шль-шсть лагiв за наступною формулою:
pmax = 12*(T/100)0
(2)
де Ртах- максимальна шльшсть лапв, Т - к1льк1сть значень у вибiрцi, Оскiлькiвiбiрка складаеться з 119 значень, ртах = 12. Наступним кроком [5] е розрахунок ADF регресп для р = ртах. Якщо значення t-статистики для такого р буде 6Дльшим за 1.6, то для ADF тесту по-трiбно брати саме таке р. Якщо значення ^статистики буде нижче, то потрiбно р зменшити на 1. Результата вимiрювань можна побачити в таблищ 2:
Таблиця 2
Значення розширеного тесту Дiкi-Фуллера та Фшшса-Перрона
Фондовий Значення тесту Значення тесту
1ндекс д1к1 - Фуллера Фшшса-Перрона
DJ (US) -4.153 -8.695
Eurostoxx (EU) -4.321 -7.352
FTSE-100 (UK) -3.934 -9.146
Nikkei (JPY) -4.805 -8.977
SSE Composite (CH) -4.015 -6.8
CNX - 500 (IND) -4.512 -7.187
BOVESPA (BRA) -3.967 -8.182
MICEX (RUS) -4.961 -7.003
PFTS (UKR) -3.471 -8.197
Таким чином, данi е стащонарними i за тестом Дь ю-Фуллера и за тестом Фшшса-Перрона з рiвнем впев-неностi у 5% (значення теспв менш шж -2.889), а ппо-тезу про юнування одиничного корiння вiдкинуто.
Головна вщмшшсть мiж тестом Дiкi-Фуллера i тестом Фiлiпса-Перрона полягае в 1х трактуваннi будь-яких «неприемностей» сершно! кореляци, наприклад, тест РР мае тенденцш бути бiльш стшкими до широко-
го кола видiв послщовно! кореляци i нестащонарно! ге-тероскедастичностi [15]. В обох тестах нульова rinoTe3a полягае в тому, що ряд е нестацiонарним (icHye одини-чний корiнь), тодi як вщмова вiд гiпотези одиничного кореня пiдтримye cтацiонарнicть.
Наступним кроком е вимiрювання зв'язку мiж до-хщностями за допомогою тесту Йоханcена-Юзелiycа на коштегращю. Використовуючи Q-статистику Люнга-Бокса-Прса для перевiрки нульово! гiпотези щодо се-рiйно некорельованi помилок, було встановлено, що встановлення лагу на рiвнi 4 достатньо для того, щоб зробити шум бшим.
Таблиця 3
Тест Иохансена-Юзелiуса на коiнтеграцiю
Максимальний ранг Статистика сл!ду (tracestatistics) Максимальна статистика (maxstatistics)
0 309.1213 72.6701
1 236.4512 51.422
2 185.0292 48.807
3 136.2222 37.7358
4 98.4864 33.0383
5 65.4481 22.9937
6 42.4544 17.6885
7 24.7659 14.4503
8 10.3156 10.3156
Зi статистики слщу та максимальною статистики, що показана у таблищ 3, можна зробити висновок, що юнуе щонайменше дев'ять рiвнянь коiнтеграцil мгж змiнними, а також, що змшш пов'язанi мiж собою у довгостроковш перспективi. Цд результати перекликаються з результатами, що було отримано Фахамi [7] та Чтед [4].
Отже, було встановлено, що юнуе довгострокова за-лежнiсть мгж фондовими iндексами ви6Дрки розвинутих кран (США, Велика Британiя, Европейськiй Союз, Япо-шя), кран, що розвиваються (Бразилiя, РосДя, 1ндя, Китай) та Укра1ни, але проведенi тести не дозволяють роби-ти висновки щодо напрямку причинно-наслвдкового зв'язку: яка змшна е незалежною, а яка - залежною. Для того, щоб визначити це, було проведено тест Грейнджера на каузальшсть. В таблищ 4 наведено результати тесту для тих змшних, що попадають у 5% рiвень значущосп.
Таблиця 4
2
Результати тесту % на каузальшсть по Грейнджеру
Залежна змшна Незалежна змшна Р!вень значущосп
US BRA 10.168 0.038
GB US 11.635 0.02
GB IND 12.725 0.013
JPY BRA 14.156 0.007
JPY RUS 11.432 0.022
CH EU 13.754 0.008
IND US 10.116 0.039
IND GB 9.7443 0.045
IND JPY 12.871 0.012
BRA US 12.339 0.015
BRA JPY 14.082 0.007
BRA IND 11.107 0.025
RUS US 24.534 0
RUS GB 10.078 0.039
RUS JPY 14.247 0.007
RUS BRA 12.999 0.011
UKR CH 12.065 0.017
x
x
i-1
З отриманих розрахуншв можна отримати наступ-m висновки:
Найбiльш впливовим е фондовий ринок США. В розглянутш вибiрцi вiн впливае на чотири iншi ринки (Велика Британiя, Iндiя, Бразил1я, Росiя).
Кра!ни, що розвиваються, зокрема кра!ни БР1К, знаходяться тд впливом фондових ринк1в розвинутих кра!н (США, Японп, Велико! Бритаиi!), але Китай за-ймае окрему позицш - на нього впливае лише £С. Вза-емодiя фондових риншв кра!н БР1К м1ж собою слабка: лише Росiя знаходиться шд деяким впливом Бразилi!.
На дослiджуваному перiодi ринок Укра!ни знаходиться осторонь впливу риншв розвинутих кра!н, але залежить ввд ринку Китаю.
Список джерел
1. Aloui R.,Aissa M. S., Nguyen D. K. Globalfinancialcrisis, extremeinterdependences, and contagioneffects: therole ofeconomicstructure? // Journal of Banking and Finance. -2011. - №35. - P. 130-141.
2. Bhar R., Nikolova B. Return, volatilityspillovers and dynamic correlationinthe BRIC equitymarkets: Ananalysisusing a bivariate EGARCH framework // Global Finance Journal. -2009. - № 19. - P. 203-218.
3. Cavaliere G., Phillips P., Smeekes S., Taylor R., Lag Length Selection for Unit Root Testsinthe Presence of Nonstationary Volatility // COWLES FOUNDATION DISCUSSION PAPER. - 2012. - №1844.
4. Chittedi K.R. Global stock markets development and integration: with special reference to BRIC countries // [Електронний ресурс]. - Реж. доступу: http://mrpa.ub.uni-muenchen.de/18602/.
5. Choosing the Lag Lengthfor the ADF Test // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://eurequa.univ-paris1.fr/ membres/Ahamada/cours/nsss.pdf.
6. Chowdhury A.R. Stock market inter dependencies: evidence from the Asian NIEs // Journal of Macroeconomics. - 1994. -№ 16. - P. 629-651.
7. Fahami N.A. The structure of linkages and causal relation ships between BRIC and develope de quity markets // International Conferenceon Informationand Finance. - 2011. - №21.
8. Granger C.W. Investigating causal relations by econometric and cross-sectional method // [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http ://webber. physik. uni-freiburg. de/~jeti/ studenten_ seminar/stud_sem_S S_0 9/grangercausality. pdf.
9. Ibrahim M.H. Financial integration and diversification among ASEAN equitymarkets: a Malaysia perspective // Capital Market Review. - 2005. - №8. - P. 25-40.
10. Johansen S., Juselius K. Maximum like lihoodestimation and inference on cointegration with applications to dem and formoney // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nhjy.hzau.edu.cn/kech/hgjjx/Article/UploadFiles/tese/xue xiziyuan/j dwxxd/lwl/8 .pdf.
11. Majid M.S., Kassim S.H. Impactofthe 2007 US financial crisison the emerging equity markets // International Journal of Emerging Markets. - 2009. - №4. - P. 341-57.
12. Majid M.S., Meera A.K., Omar M.A. Inter dependence of ASEAN-5 stock market sfrom the US andJapan // Global Economic Review. - 2008. - №37. - P. 201-225.
13. Markowitz H. Portfolioselection // [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.math.ust.hk/~maykwok/ courses/ma362/07F/markowitz_JF.pdf.
14. Syriopoulos T. International portfolio diversification to Central Europeans to ckmarkets // [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ideas.repec.org/a/taf/apfiec/ v14y2004i17p1253-1268.html.
15. Taylor M.P., Tonks I. The international is ation of stockmar-kets and the abolition of UK exchange control, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ideas.repec.org/ a/tpr/restat/v71y1989i2p332-36.html.
М. Мельник, С. Щеглюк
м. Львiв
П1ДХОДИ ДО КЛАСИФ1КАЦП МЕТРОПОЛ1ЙНИХ ФУНКЦ1Й РЕГЮНАЛЬНИХ МЕТРОПОЛ1Й
Найбiльшi мюта Укра!ни визнано потужними соща-льно-економiчними центрами для навколишньо! територи держави. Вони мають здатнiсть до одночасно! концентра-ци та генераци масштабних фiнаисово-економiчних сощ-окультурних, матерiальних, людських та шформацшних потоков. Однак, виршалъпу роль не тшьки у теригорiаль-иiй оргатзаци суспшъства, а у прийиягтi управлшських ршень починають вщцрають новi надпотужш мiста - ме-трополi!, як формуються великим мiстом та його прилег-лою територiею, щiлъно пов'язаною iз цешралъним мс-том рiзномаиiтними взаемозв'язками. Мюта, як1 волода-ють метрополшними функц1ями, стають унiкалъними ядрами науково-техшчного прогресу, вогнищами дифузи теригорiалъно-структурних процесiв як в центрах таких метрополшних ареал1в, так i в !х периферiйних зонах. Причому мiсто, що претендуе на статус «метрополп», по-винне також не тшьки оргашзовувати i контролювати «свою» територш, а й активно брати участь у функцюну-ваинi вае! вщповщно! урбаиiстично! системи, бути «представлении» (шформацшно, фiнаисово, тими чи iншими кулътурними акц1ями та ш.) в рiвних йому за статусом i параметрах мютах, тобто характеризуватися високим сту-пенем залучення в сучасш мережевi взаемодi! i бути сприйнятливим до рiзного роду шновацш.
Дослвдженпям процесiв метрополiзацi! вiтчизияних мют як реакцл на глобалiзацiйнi тренди сучасност прис-
вяченi науковi розвщки О. Денисенко, Г. Петришин, Г. Пщгрушного, Б. Посацького, Т. Мазур, О. Шаблiя, Л. Шевчук та iнших. Водночас мало розкритим е питания формування та особливосп розвитку метрополiйних функцiй мiст-центрiв метрополш, що суттево вiдрiзияе !х вщ окремих великих мiст, агломерацiй тощо.
Мета дано! публiкацi! полягае у виявленш, систе-матизацi! та класифшацп метрополiйних функцiй мют-центрiв для подальшо! !х активiзацi! та ефективного розвитку метрополп у конкурентному середовищ^
Як зазначають вченi, проблемою прикладного аспекту виявлення функцш метрополi!' е обIрунтуваиия залежиостi соцiально-економiчного розвитку територi! вщ доступностi центру з певним функцюнально-iерархiчним статусом та динамшою розвитку [6, с. 28]. Отже, функцп, як1 виконуе метрополiйне мiсто суттево вiдрiзняють його дiяльнiсть вщ iнших мiст у iерархiчнiй структурi. Тому, визначення метрополшних функцш у мютах, як1 е центрами репошв (обласних центрiв) потребуе окремого дослiджения.
Сучасна метропол1я - це продукт процеав глобалiзацi! i регiоналiзацi!, синтез якостi i шлькосп, сплав адаптивностi до iнновацiйних змш (включаючи здатнiсть до генерування шновацш) i стiйкостi терито-рiальних i соцiально-економiчних iнститутiв [2].
Регiональнi метрополп - це свого роду вузли, у
2013/№2
95
