CC BY
30
УДК 611.441+616.441-02:616.379-008.64]-092.9 ЮЗВЕНКО Т.Ю.
Укра!нський науково-практичний центр ендокринно!хiрургi!, трансплантат! ендокринних органiв \ тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
ВЗАвМОЗВ'ЯЗОК СТРУКТУРНИХ ЗМН ЩИТОПОДiБНОÍ ЗАЛОЗИ З КА^КО-ЛАБОРАТОРНИМИ ПОКАЗНИКАМИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ^АБЕТ 2-го ТИПУ
Резюме. У статт наведенI результати вивчення впливу клiнiко-лабораторних показниюв хворих на цукровий диабет (ЦД) 2-го типу на структурнi змiни щитоподiбноí залози (ЩЗ). Мета роботи — о^нка частоти та характеру структурних змiн ЩЗ при ЦД 2-го типу. Матерiали i методи. П'щ спо-стереженням перебували 122 хвор'1, iз них 92 — '¡з ЦД 2-го типу \ 30 — з ожирiнням без ЦД 2-го типу (47 чолов '1юв i 75жiнок). Контролем слугувала група ос'!б без симптомiв ЦД \ ожирiння (п = 35). Групи обстежених не вiдрiзнялися за в/'ком \ статтю. Результати. У хворих на ЦД 2-го типу патолопя ЩЗ виявлена в 93,5 % випадюв, при ожирiннi без ЦД — у 86,7 %. Ц показники вiрогiдно перевищують популяц '1йний р':вень (65,7 %). Структурнi змiни у вигляд вузлових утворень виявляються вiрогiдно часлше при ЦД 2-го типу (55,4 %). Загалом при ЦД 2-го типу вузлов/' утворення вiдмiчалися в 3,2 раза часлше, нж при ожирiннi, \ в 4,9 раза часлше, нж у контрольнiй груп'1. При зiставленнi характеру зм'1н ЩЗ '¡з клiнiко-лабораторними показниками ЦД 2-го типу встановлено, що з! збiльшенням тривалост ЦД 2-го типу вiрогiдно збiльшуeться число вузлових утворень. При лiкуваннi iнсулiном у хворих на ЦД в 'щсоток вузлових утворень ЩЖ вiрогiдно нижчий. Вузлов\ утворення ЩЗ вiрогiдно часлше виявляються за наявност м^кросудинних ускладнень /' артерiальноí гiпертензií. Вузлов\ утворення у хворих на ЦД 2-го типу вiрогiдно часлше виявленi в па^енлв з ожирiнням I ступеня, нiж у хворих '¡з нормальною масою т'1ла (64,2 i 21,8 % вiдповiдно) (р < 0,01). Вузлов\ утворення ЩЗ в<ро-гщно часлше в'щзначаються в па^енлв \з ЦД, у яких при ехографií печiнки були виявленi критерií жировоí дистрофií печiнки (р < 0,05). Висновки. Динамiчне ультразвукове спостереження за станом ЩЗ при тривалост ЦД 2-го типу б>льше нiж п'ять роюв, наявност мiкроангiопатiй, ожирiння 1-111 ступен'1в, ехограф^чних критерiíв жировоíдистрофiíпечiнки, синдрому артерiальноí гiпертензií, а також при прийом\ пероральних протидабетичних засоб':в дозволить своечасно виявляти структуры! змiни в ЩЗ.
Ключовi слова: щитопо^бна залоза, цукровий д'шбет 2-го типу, ожирiння.
-1 Fl ® Клиническая тиреоидология
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
Робота виконана в рамках плановоI науково-до^д-но1 роботи «До^дження пухлин щитоподiбноi залози у хворих на цукровий дiабет» Укратського науково-практичного центру ендокринно'1 хiрургii, трансплан-таци ендокринних оргашв i тканин МОЗ Украти. Автор гарантуе вiдсутнiсть конфлiкту ттере^в при написаннi статтi.
Вступ
Патолопя щитоподiбноl залози (ЩЗ) вщзна-чаеться у 8—20 % дорослого населення земно! кул^ а в ендемiчних вогнищах цей показник перевищуе 50 % [6]. За даними рiзних авторiв, близько 40 % пащенпв, яы звертаються до спещаизованих ендо-кринолопчних установ, страждають вщ захворювань
ЩЗ. Дослщження останшх роыв свщчать про зро-стання частоти патологи ЩЗ [5].
Очевидно, що поширешсть цукрового дiабету (ЦД) i захворювань ЩЗ зростае, однак питання про !х взаемозв'язок все ще недостатньо вивчене [3, 7]. Вщомо, що в порушенш метаболiзму важливе мюце займають тиреощш гормони, яы справляють свш контршсулшовий ефект. Зютавлення результапв
Адреса для листування з автором: Юзвенко Т.Ю. E-mail: yuzvenko@bk.ru
© Юзвенко Т.Ю., 2016
© «М1жнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
ешдемюлопчних дослiджень дозволяе розкрити за-KOHOMipHOCTi розвитку та прогресування бiльшостi захворювань ЩЗ i виявити ix взаемозв'язок з шшою соматичною патологiею. Взаемозв'язок ЦД 2-го типу та стану ЩЗ неоднозначний. З одного боку, е числен-Hi дослщження, що пiдтвеpджують коpеляцiю гшо-тиреозу з аpтеpiальною гiпеpтензiею (АГ), iшемiч-ною хворобою серця (1ХС) i порушеннями лiпiдного обмiну, з iншого — порушення вуглеводного обмiну i гшерсимпатикотошя тiсно пов'язанi з гшертирео-зом. До того ж шсулшорезистентшсть вiдмiчаеться як при гiпо-, так i при гiпеpтиpеозi.
Данi лiтеpатуpи свщчать про часте поеднан-ня ЦД iз тиpеоiдною патологiею [4]. У той же час дослщження ЩЗ при ЦД присвячеш в основному вивченню функцiонального стану та клшшо^муно-логiчниx порушень [6]. Лише окpемi роботи присвя-ченi оpганiчним змшам ЩЗ при ЦД 2-го типу [1, 2]. Очевидно, що навпъ незначний дефщит тиpеоiдниx гоpмонiв в оpганiзмi сприяе посиленню метаболiч-них pозладiв, притаманних ЦД. У багатьох хворих цьому сприяе також багатоpiчна антигшертензивна теpапiя, особливо препаратами з антитиреощною дiею. Симптоми ЦД маскують ознаки патологii ЩЗ i обумовлюють несвоечасну дiагностику тиреощних захворювань. Тиреощна недостатнiсть пришвидшуе прогресування мiкpоангiопатiй, а у хворих на ЦД 2-го типу сприяе формуванню сульфантамщорези-стентность Кpiм цього, вона посилюе атеросклероз i АГ, що стае рефрактерною до терапп.
Мета роботи — оцшка частоти та характеру струк-турних змiн щитоподiбноi залози при цукровому дiа-бетi 2-го типу.
Матерiали та методи
Пiд спостереженням перебували 122 xвоpi, iз них 92 — iз ЦД 2-го типу i 30 — з ожиршням без ЦД 2-го типу (47 чоловтв i 75 жшок). Сеpеднiй вiк чоло-вiкiв становив 60,7 ± 1,3 року, сеpеднiй вiк жiнок — 61,9 ± 0,8 року. Контролем слугувала група оаб без симптомiв ЦД i ожиpiння (n = 35). Групи обстежених не вiдpiзнялися за вшом i статтю. На момент обсте-ження xвоpi не пред'являли жодних скарг, характер-них для патологи ЩЗ, не вказували на захворювання ЩЗ в анамнезi (тобто xвоpi цiеi групи становили ви-падкову вибipку).
Хворим проведено клiнiко-лабоpатоpне обсте-ження, установлено тяжкiсть ЦД i ступiнь його компенсаций За тривалютю ЦД xвоpi умовно роздтеш на три групи: 0—5 роыв, 6—10 pокiв, 11 pокiв i бшь-ше. Видiленi xвоpi, яы отримували iнсулiнотеpапiю i/або пеpоpальнi протвддабетичш препарати. Для виявлення ускладнень ЦД, а також АГ та 1ХС проведет консультаци окулiста, невропатолога, судин-ного xipуpга, терапевта, нефролога, кардюлога. Для встановлення ступеня ожиршня визначали iндекс маси тiла (1МТ), вимipювали окpужнiсть тали (ОТ), окружшсть стегон (ОС), а також ix сшввщношення (ОТ/ОС). Хворим пpоведенi шструментальш досль
дження: електpокаpдiогpафiя, ультразвукове дослщ-ження черевно" порожнини. При ехографп черевно" порожнини особлива увага придтялася наявностi еxогpафiчниx критерпв жирово" дистрофп печiнки.
Дiагноз ЦД встановлений на пiдставi критерив дiагностики ЦД та шших видiв гiпеpглiкемiй (ВООЗ, 1999).
Ушм хворим проводили ультразвукове дослщжен-ня ЩЗ на апарат Aloka SSD-4000 (Япошя) за стандартною методикою.
Статистична обробка виконана з використанням стандартних пакепв програм прикладного стати-стичного аналiзу (Statistica for Windows XP, Microsoft Excel 2000). Дослщження здшснювалося iз застосу-ванням методiв ваpiацiйноi статистики та статистич-них коефщенпв. Для поpiвняння кiлькiсниx ознак обчислювалися сеpеднi величини (M) i стандартне вiдxилення. При поpiвняннi кшьысних показни-кiв двох груп застосовувався t-критерш Стьюдента з визначенням piвня значущостi p. Для аналiзу яы-сних ознак застосовувався непараметричний кри-теpiй х2. Рiзниця pезультатiв дослщження вважалася значимою при p < 0,05.
Результати
Стpуктуpнi змiни ЩЗ установлеш у хворих на ЦД 2-го типу в 93,5 % випадыв, при ожиршш без наяв-ностi ЦД — у 86,7 % випадыв i в груш ошб без МС i ЦД — у 65,7 % випадшв. У проведеному нами до-слщженш поpiвняно з даними лiтеpатуpи оргашчш ураження ЩЗ виявлялися значно частше як у групах хворих на ЦД i ожиpiння, так i в загальнiй популяцГ1\
Стpуктуpнi змши при еxогpафii ЩЗ були роз-подiленi на дифузнi змiни, розширеш колоiднi фолiкули i вузловi утворення. Уш типи змiн вipогiдно частше спостеpiгалися при ЦД 2-го типу. Структурш змiни у виглядi дифузних були характерними для ЦД 2-го типу (75,0 %) i ожиршня (70,0 %).
Структурш змши у виглядi вузлових утворень ви-явлеш вipогiдно частiше при ЦД 2-го типу (55,4 %). Загалом при ЦД 2-го типу вузловi утворення спо-стеpiгалися в 3,2 раза часпше, нiж при ожиpiннi, i в 4,9 раза частiше, шж у контpольнiй гpупi. При ЦД 2-го типу часпше спостер^алися одиничш вузловi утворення (66,3 %), шж множиннi (33,7 %).
У проведеному дослщженш показники обсягу ЩЗ i в жiнок, i в чоловшв перебували в межах норми (нормативи ВООЗ: 25 см3 — у чоловтв i 18 см3 — у жь нок). Однак у груш хворих на ЦД 2-го типу показники обсягу ЩЗ як у жшок, так i в чоловшв статистич-но значимо бшьш^ шж у контpольнiй груш (p < 0,01 i p < 0,05 вщповщно). У груш хворих на ожиршня ш показники також статистично значимо перевищують показники контрольно!' групи (p < 0,05). Як бачимо, при ожиршш i при СД 2-го типу спостертаеться збтьшення обсягу ЩЗ, хоча i в межах нормальних показникiв.
Нами були вивчеш змiни ЩЗ залежно вiд деяких клiнiчниx i лабораторних показникiв. До найваж-
ливiших iз них, на наш погляд, належать тривалiсть ЦД, тип лкування (iнсулiн i/або пероральш про-тидiабетичнi засоби), ускладнення ЦД, наявшсть АГ, ожирiння та ехографiчних критерив жирово! дистро-фИ печшки.
При тривалостi ЦД вiд вперше виявленого до п'яти рокiв дифузш змiни виявленi при ЦД 2-го типу у 84,1 % випадыв. Розширеш коло!'дш фолiкули вiрогiдно частше виявлялися при ожирiннi (41,7 %). При ЦД вони виявлялися в 16,2 % випадыв. Вузло-вi утворення спостерпалися вiрогiдно майже вдвiчi частiше при ожирiннi, нiж при ЦД (48,1 i 22,8 % вшповшно). При тривалостi ЦД вщ 6 до 10 рокiв уш типи змiн ЩЗ при ожиршш вiдмiчалися вiрогiдно частiше, нiж при ЦД без ожиршня (дифузнi змши — у 63,8 i 58,1 %; розширеш коло!'дш фолiкули — у 72 i 36,3 %; вузловi утворення — у 53,1 i 36,8 % вшповшно). При тривалостi ЦД вiд 11 роыв i бiльше лише дифузш змши виявлялися вiрогiдно частiше в груш хворих на ЦД 2-го типу, шж у груш з ожиршням (72,9 i 33,3 % вiдповiдно). Розширенi коло'!дш фолiкули та вузловi утворення спостерiгалися вiрогiдно часть ше при ЦД (76,8 i 79,2 %).
Аналiзуючи наведенi вище данi, можна дiйти висновку, що структурнi змiни у виглядi вузлових утворень зi збiльшенням тривалостi ЦД виявлялися вiрогiдно частiше. Можна також припустити, що при ожиршш структурш змши в ЩЗ розпочинаються набагато рашше, нiж при ЦД. Зi збiльшенням три-валостi ЦД вшсоток вузлових утворень практично вирiвнюeться.
У хворих на ЦД при лшуванш пероральними про-тидiабетичними засобами вс типи змiн ЩЗ спостерь гаються вiрогiдно частiше, нiж при лкуванш шсуль ном. Так, дифузнi змши при лшуванш пероральними засобами виявлеш в 78,2 %, а при лшуванш шсуль ном — у 59,4 % (р < 0,05), розширеш коло'!дш фолку-ли — у 62,1 i 33,3 % (р < 0,05), а вузловi утворення — у 65,6 i 24,9 % випадкiв (р < 0,005) вiдповiдно.
Нами не встановлено вiрогiдних вiдмiнностей щодо частоти дифузних змш i розширених коло!д-них фолшушв у ЩЗ при наявност мiкросудинних ускладнень ЦД. Однак вузловi утворення в ЩЗ при ЦД 2-го типу спостерпалися статистично значимо частше за наявностi мшросудинних ускладнень (64,9 проти 49,2 % у груш хворих без ускладнень).
Структурш змши ЩЗ вiрогiдно практично одна-ково спостерпаються у хворих на ЦД 2-го типу i ожиршня за наявност синдрому АГ. У хворих на ЦД 2-го типу i у хворих на ожиршня при синдромi АГ вуз-ловi утворення вiдмiчаються вiрогiдно частiше, нiж за вiдсутностi АГ (р < 0,05). При збшьшенш маси тша у хворих на ЦД 2-го типу ыльысть вузлових утворень ЩЗ статистично значимо шдвищуеться. Число вузлових утворень при ожиршш III ступеня бшьше шж у 6 разiв вище, шж у хворих iз нормальною масою тiла (р < 0,005).
Вузловi утворення у хворих на ЦД 2-го типу вiро-гiдно частше виявленi в пацieнтiв з ожиршням I сту-
пеня, шж у хворих iз нормальною масою тша (64,2 i 21,8 % вiдповiдно) (р < 0,01). Вузловi утворення ЩЗ вiрогiдно частiше вiдзначаються в пашенпв iз ЦД, у яких при ехографп печiнки були виявлеш критерп жирово! дистрофп печiнки (р < 0,05). У груш хворих на СД статистично значимо! рiзницi мiж наявшстю ехографiчних критерпв жирово! дистрофп печiнки i характером змш ЩЗ не виявлено.
Обговорення
У проведеному дослшженш нами вивчеш частота та характер структурних змш ЩЗ у хворих на ЦД 2-го типу, а також у груш хворих на ожиршня без ЦД. У хворих на ЦД 2-го типу, а також при ожиршш ор-гашчш ураження ЩЗ дiагностуються вiрогiдно часть ше, шж у контрольнш груш ошб без ЦД i ожирiння. Усi типи змш найчастше спостерiгаються при ЦД 2-го типу.
При зютавленш характеру змш ЩЗ iз клшшо-ла-бораторними показниками ЦД 2-го типу встановлено, що зi збшьшенням тривалост ЦД 2-го типу вiро-пдно збiльшуeться число вузлових утворень. Вузловi утворення виявляються вiрогiдно частiше при три-валостi ЦД у групах вш вперше виявленого до п'яти роыв i вiд шести до 10 рокiв. У групi хворих на ЦД iз тривалiстю вш 11 рокiв i бiльше вузловi утворення виявляються вiрогiдно частiше, шж у хворих на ожиршня. Таким чином, при ожирiннi структурш змши в ЩЗ починаються набагато рашше, шж при ЦД. Попм зi збiльшенням тривалостi ЦД вшсоток вузлових утворень практично вирiвнюeться.
Нами вперше проведена порiвняльна оцшка стану ЩЗ за даними ехографп у хворих на ЦД 2-го типу при лшуванш шсулшом i пероральними протидiабе-тичними засобами. При лшуванш iнсулiном у хворих на ЦД вщсоток вузлових утворень ЩЖ вiрогiдно нижчий. Крiм того, проведений аналiз частоти змши ЩЗ у хворих на ЦД 2-го типу за наявносп мшросу-динних ускладнень i синдрому АГ. Установлено, що вузловi утворення ЩЗ вiрогiдно частiше виявляються за наявносп мiкросудинних ускладнень i АГ.
При зютавленш структурних змiн ЩЗ зi ступенем ожирiння, а також наявшстю ехографiчних критер1!в жирово! дистрофп печшки встановлено, що при збшьшенш маси тша хворих число вузлових утворень ЩЗ вiрогiдно шдвищуеться i ыльысть вузлових утворень при ожиршш III ступеня у хворих на ЦД набагато вища, шж у хворих iз нормальною масою тша. Наявшсть ехографiчних критерпв жирово! дистрофп печшки вiрогiдно корелюе з вузловими утвореннями ЩЗ при ЦД 2-го типу.
Ультразвуковий мониторинг у хворих на ЦД 2-го типу дозволяе шдвищити ефектившсть своечасного виявлення структурних змш ЩЗ i корекцп !! пору-шень, осыльки ознаки патологГ! ЩЗ можуть швелю-ватися клiнiчною картиною ЦД i ожирiння.
Динамiчне ультразвукове спостереження за станом ЩЗ при тривалосп ЦД 2-го типу бшьше п'яти роыв, наявносп мiкроангiопатiй, ожирiння I—III
ступеня, ехографiчних критерпв жирово! дистрофи печшки, синдрому АГ, а також при прийомi перо-ральних протидiабетичних засобiв дозволить своеча-сно виявляти структурш змiни в ЩЗ.
Впровадження отриманих результапв в систему первинно! ланки охорони здоров'я дозволить полш-шити дiагностику уражень ЩЗ i шдвищити ефектив-нiсть комбiнованого лiкування.
Висновки
1. У хворих на ЦД 2-го типу патолопя ЩЗ виявле-на в 93,5 % випадыв, при ожиршш без ЦД — у 86,7 %. Щ показники вiрогiдно перевищують популяцiйний рiвень (65,7 %).
2. Структурш змши у виглядi вузлових утворень виявляються вiрогiдно частiше при ЦД 2-го типу (55,4 %). Загалом при ЦД 2-го типу вузловi утворен-ня вiдмiчалися в 3,2 раза частше, нiж при ожирiннi, i в 4,9 раза частше, нiж у контрольны групi.
3. При зютавленш характеру змiн ЩЗ iз кшшко-лабораторними показниками ЦД 2-го типу встанов-лено, що зi збшьшенням тривалостi ЦД 2-го типу вiрогiдно збiльшуеться число вузлових утворень. Вузловi утворення виявляються вiрогiдно частiше при тривалост ЦД у групах вщ вперше виявленого до п'яти рошв i вiд шести до 10 роыв.
4. При лiкуваннi шсулшом у хворих на ЦД вщсо-ток вузлових утворень ЩЖ вiрогiдно нижчий. Вуз-ловi утворення ЩЗ вiрогiдно частiше виявляються за наявност мiкросудинних ускладнень i АГ.
5. Вузловi утворення у хворих на ЦД 2-го типу вiрогiдно частше виявленi у хворих з ожиршням I ступеня, нiж у хворих iз нормальною масою тiла
(64,2 i 21,8 % вiдповiдно) (p < 0,01). Вузловi утворення ЩЗ Bipor^HO частiше вiдзначаються в пащенпв i3 ЦД, у яких при ехографи печiнки були виявлеш критерп жирово! дистрофи печiнки (p < 0,05).
Список лiтератури
1. Сейтиева А.С. Характеристика тиреоидной функции и основного обмена при контролируемом течении сахарного диабета [Текст]: Автореф. дис... канд. мед. наук / Моск. гос. мед.-стоматол. ун-т. — М., 2007. — 23 с.
2. Роль сахарного диабета 2-го типа в изменениях щитовидной железы при метаболическом синдроме по данным ультразвукового исследования / Поркшеян К.А., Мить-ков В.В. // Ультразвуковая и функциональная диагностика. — 2011. — № 6. — С. 14-21.
3. Baxter J.D., Webb P. Thyroid hormone mimetics: potential applications in atherosclerosis, obesity and type 2 diabetes // Nature Reviews Drug Discovery. — 2009. — Vol. 8(4). — P. 308-320.
4. Hage M., Zantout M.S., Azar S.T. Thyroid Disorders and Diabetes Mellitus // Journal of Thyroid Research. — 2011 // http://dx.doi.org/10.4061/2011/439463
5. Papazafiropoulou A. Prevalence of thyroid dysfunction among greek Type 2 diabetic patients attending an outpatient clinic // Journal of Clinical Medicine Research. — 2010. — Vol. 2(2). — P. 75-78.
6. Vanderpump M.P.J. The epidemiology of thyroid disease // Br. Med. Bull. — 2011. — Vol. 99(1). — P. 39-51. — doi: 10.1093/bmb/ldr030.
7. Wang C. The Relationship between Type 2 Diabetes Melli-tus and Related Thyroid Diseases // J. Diabetes Res. — 2013. — doi:10.1155/2013/390534. PMCID: PMC3647563.
Отримано 18.03.16 ■
Юзвенко Т.Ю.
Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев, Украина
ВЗАИМОСВЯЗЬ СТРУКТУРНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ С КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫМИ ПОКАЗАТЕЛЯМИ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА
Резюме. В статье приведены результаты изучения влияния клинико-лабораторных показателей больных сахарным диабетом (СД) 2-го типа на структурные изменения щитовидной железы (ЩЖ). Цель работы — оценка частоты и характера структурных изменений ЩЖ при СД 2-го типа. Материалы и методы. Под наблюдением находились 122 больных, из них 92 — с СД 2-го типа и 30 — с ожирением без СД 2-го типа (47 мужчин и 75 женщин). Контролем служила группа лиц без симптомов СД и ожирения (п = 35). Группы обследованных не отличались по возрасту и полу. Результаты. У больных СД 2-го типа патология ЩЖ выявлена в 93,5 % случаев, при ожирении без СД — в 86,7 %. Эти показатели достоверно превышают популяционный уровень (65,7 %). Структурные изменения в виде узловых образований выявляются достоверно чаще при СД 2-го типа (55,4 %). В целом при СД 2-го типа узловые образования встречались в 3,2 раза чаще, чем при ожирении, и в 4,9 раза чаще, чем в контрольной группе. При сопоставлении характера изменений ЩЖ с клинико-лабораторными показателями СД 2-го типа установлено, что с увеличением дли-
тельности СД 2-го типа достоверно увеличивается число узловых образований. При лечении инсулином у больных СД процент узловых образований ЩЖ достоверно ниже. Узловые образования ЩЖ достоверно чаще диагностируются при наличии микрососудистых осложнений и артериальной гипертензии (АГ). Узловые образования у больных СД 2-го типа достоверно чаще выявлены у пациентов с ожирением I степени, чем у больных с нормальной массой тела (64,2 и 21,8 % соответственно). Узловые образования достоверно чаще выявляются у пациентов с СД, у которых при эхографии печени были выявлены критерии жировой дистрофии печени (р < 0,05). Выводы. Динамическое ультразвуковое наблюдение за состоянием ЩЖ при длительности СД 2-го типа свыше пяти лет, наличии микроангиопатий, ожирения 1—111 степени, эхографических критериев жировой дистрофии печени, синдрома АГ, а также при приеме пероральных противодиабетических средств позволит своевременно обнаруживать структурные изменения в ЩЖ.
Ключевые слова: щитовидная железа, сахарный диабет 2-го типа, ожирение.
Uzvenko T. Yu.
Ukrainian Scientific and Practical Centre for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Healthcare of Ukraine, Kyiv, Ukraine
CORRELATION OF THE STRUCTURAL CHANGES IN THE THYROID GLAND WITH CLINICAL AND LABORATORY PARAMETERS IN PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS TYPE 2
Summary. The article presents the results of the study on the influence of clinical and laboratory parameters on the presence of structural changes in the thyroid gland (TG) of patients with diabetes mellitus (DM) type 2. Objective — to evaluate the frequency and nature of the structural changes in the TG in DM type 2. Materials and methods. We have examined 122 patients, including 92 — with type 2 DM, and 30 — with obesity without DM type 2 (47 men and 75 women). Control group consisted of individuals without DM symptoms and obesity (n = 35). Examined groups did not differ by the age and sex. Results. In patients with type 2 DM, thyroid pathology was detected in 93.5 % of cases, in obesity without diabetes — in 86.7 %. These figures are significantly higher than population level (65.7 %). Structural changes in the form of nodules are detected significantly more often in DM type 2 (55.4 %). In general, nodules occurred 3.2 times more frequently in type 2 DM type than in obesity, and 4.9 times more often than in the control group. When comparing the nature of changes in the TG with clinical and laboratory parameters of DM type 2, it was
found that with increasing duration of DM type 2, the number of nodules significantly increases. During insulin therapy in patients with DM, the percentage of thyroid nodules was significantly lower. Thyroid nodules are diagnosed significantly more frequently in the presence of microvascular complications and arterial hypertension. Nodules in type 2 DM were detected significantly more often in patients with obesity I degree than in patients with normal body mass (64.2 and 21.8 %, respectively) (p < 0.01). Nodules of the TG are found significantly more often in patients with DM, in whom hepatic steatosis criteria were detected by echography of the liver (p < 0.05). Conclusions. Dynamic ultrasound examination of the TG in the duration of DM type 2 over five years, the presence of microangiopathy, obesity I—III degree, echographic criteria of hepatic steatosis, hypertension syndrome, as well as in administration of oral antidiabetic agents allow timely detection of structural changes in the TG.
Key words: thyroid gland, diabetes mellitus type 2, obesity.
