CC BY
17
Посилання на статтю_
Мiщенко С.В. Взаемозв'язок npoeKTiB со^ально!' сфери i3 зовнiшнiм середовищем / С.В. МЦенко // Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2005 - №4(16). С. 67-72._
УДК 338.23:304(477)
С.В. Мщенко
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК ПРОЕКТ1В СОЦ1АЛЬНО1 СФЕРИ 13 3ОВН1ШН1М СЕРЕДОВИЩЕМ
Надано загальну картину взаемозв'язгав проектов соцiальноï сфери i3 зовнiшнiм середовищем, описано явище турбулентностi в проектах такого типу, наводяться приклади вихрових потоюв, оцiнюeться ïx вплив на досягнення |^лей проекту. Рис. 2, табл. 1, дж. 5.
Ключовi слова: Ыновацмний проект, социальна сфера, турбулентнiсть, ризик, виxровi потоки.
С.В. Мищенко
ВЗАИМОСВЯЗЬ ПРОЕКТОВ СОЦИАЛЬНОЙ СФЕРЫ С ВНЕШНИМ ОКРУЖЕНИЕМ
Представляется общая картина взаимосвязей проектов социальной сферы с внешним окружением, описывается явление турбулентности в проектах такого типа, примеры вихревых потоков, оценивается их влияние на достижение целей проекта. Рис. 1, табл. 1, ист. 5.
S.V. Mishchenko
Correlation between projects in social area and external environment
The general picture of correlation between projects in social area and external environment is presented. The turbulence effect in such type of projects are described. Examples of whirlwind flows and assessment of their influence on the project goals achievement are considered.
Постановка проблеми у загальному вигляд'/. На сьогодш, в нашш краТ'ш, проекти, що впроваджуються в со^альнш сфер^ загалом мають шновацшний характер. Подiбнi проекти реалiзуються як державними, так i оргашза^ями з шоземними швести^ями. Узгодження робочих питань та формування партнерських вщносин щодо ствпращ в процес реалiзацiТ проекту дуже важливе та потребуе багато зусиль з боку уах учасниш проекту.
Видшення невирiшених ранiше частин загальноi проблеми. Процес реформування системи со^альних послуг потребуе певного часу, ч^ко спланованоТ стратеги руху та скоординованих дш уах залучених сторш. Нажаль, УкраТна, що знаходиться сьогодш на стади трансформаци та постiйного розвитку, не мае достатнього досвщу щодо перероблення та змш iснуючих систем. Стаття спрямована на виявлення слабких мюць та критичних ланок в процеа реформування, задля запоб^ання Тх виникнення в майбутньому.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
1
Аналiз останнiх до^джень та публка^й. Юлькють проекпв, що впроваджуються у со^альнш галузi досить велика. Науковцями та професюналами у галузi управлiння вже проводилися дослщження щодо управлiння ризиками чи зовшшшм середовищем проектiв [1-3], але до сьогодш досить незначна увага придтяеться впровадженню проектiв со^альноТ' сфери саме з погляду на них, як шновацшних. Це зволкае до пошуку нових iдей та пiдходiв при встановленнi партнерських вщносин чи спiвпрацi з органiзацiями iз зовнiшнього оточення проекту.
Цль статт'1 - визначити основы групи зовшшшх чинниш, що негативно чи позитивно вщображаються на ходi реалiзацiТ проекту, оцшити Тх вплив та можливi наслiдки.
Виклад основного матер'тлу досл'дження. Проекти у со^альнш сферi завжди впроваджуються у складних як зовшшшх, так i внутрiшнiх умовах. Со^альна сфера в нашiй краТн е зовам слабкою та, з погляду на потреби сусптьства i побажання нового Уряду [4], мае бути всебiчно розвинена та штегрована у роботу держави загалом.
Проекти у со^альнш сфер^ як i таю, що впроваджуються в шших галузях мають однаковi властивостi. Однак, на вщмшу вiд проектiв у комерцшнш дiяльностi, соцiальна сфера вимагае бтьш виважених заходiв, пiдготовленостi суспiльства до можливих змiн, а також готовност команди проекту, що його реалiзуе.
При впровадженнi будь-яких проектiв, необхщно перш за все визначити цть, задля якоТ проект буде впроваджено, сформувати стратепю його реалiзацiТ, сформувати програму розвитку, а також визначити, на основi яких заходiв (портфель проек^в) буде реалiзовуватися запланована дiяльнiсть. В рамках формування стратегiТ, безумовно формулюються завдання Проекту, вимальовуеться бачення, щодо майбутнього результату. На рис.1 зображена модель формування та впровадження типового проекту у со^альнш сферк
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
Зовн1шн1
Класичн елементи якост1
сусп1льства
сусптьства
Соц1альний
Рис. 1. Модель взаемозв'язку проект1в соц1альноТ сфери 1з зовн1шн1м середовищем
Команда проекту мае бути готовою до участ у реалiзацiТ проекту такого типу. Не е достатшм наявнiсть в командi лише одного пра^вника, що володiе знаннями та навичками роботи у со^альному середовищк Кожен член команди мае бути пщготовлений для роботи iз специфiчними поняттями та термiнами. Проекти со^альноТ' сфери передбачають змiну юнуючого суспiльного вiдношення до соцiальних послуг та формування нового ставлення. Спираючись на це, представники команди самi мають бути джерелом правильноТ та вщповщноТ' iнформацГТ, яку вони прагнуть донести до громадськостi, через власну дiяльнiсть. Безперечним е той факт, що мае юнувати едина мова мiж членами команди проекту. Задля досягнення даноТ мети, мае бути сформований единий словник термов та визначень, що постшно застосовуються в роботк Спираючись на те, що бтьшють проектiв в соцiальнiй сферi мають мiжнародний характер, словник термов, що формуеться командою мае бути дво- чи багатомовним.
Проекти со^альноТ' сфери не можуть бути впроваджен у суспiльному вакуумi. Взаемозв'язок iз зовнiшнiм середовищем для таких проеклв е безумовним. Соцiальнi проекти реалiзуються базуючись на потребах суспiльства та спрямован на Тх задоволення. Однак, юнуе велика кiлькiсть учасникiв та зацкавлених сторiн, що можуть спричинити певн коливання та можливi змши у реалiзацiТ проекту загалом. Сюди можна вщнести прямих отримувачiв корист результатiв соцiальних проектiв, контролюючi органи, мiжнароднi незалежнi установи та велику ктькють iнших залучених сторiн.
Визначення дiяльностi таких учасникiв та Тх можливий вплив на реалiзацiю проекту можна сформувати як явище турбулентность Подiбне явище зус^чаеться у фiзицi, роздiл гiдродинамiки, що з латиш "turbulentus" перекладаеться як бурний, безладний та за визначенням е явищем, при якому в
Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
3
piдинax фopмyютьcя бaгaтc чиceльнi виxpi piзниx pcзмipiв, внacлiдcк чcгc ïx xapaктepиcтики витpимyють xacтичнi флyктyaцiï i тому змiнюютьcя вiд тcчки дc точки тa y чaci нepeгyляpнc.
Тypбyлeнтнicть cepeдcвищa cвiдчить пpc нeлiнiйнicть ocнoвниx йcгc взaeмcзaлeжниx пcкaзникiв, пpc cтcxacтичнicть eлeмeнтapниx пpcцeciв, пpc визнaчaльнy зaлeжнicть витpaт eнepгiï для зaбeзпeчeння бaжaниx тeмпiв pyxy тiлa (cpгaнiзaцiï) вщ йcгc фcpми [5].
Якщc пpoaнaлiзyвaти дaнe явищe з пcглядy нa пpceкти y ccцiaльнiй cфepi, мoжнa зpcбити виcнcвcк, щc пcдiбнi пpoeкти впpcвaджyютьcя в cepeдcвищi з ви^ким cтyпeнeм тypбyлeнтнccтi. lcнyючi виxpcвi пcтcки мcжyть 6ути бyдь-якиx мacштaбiв тa cпpичинити нe пepeдбaчyвaнi нeгaтивнi тa piдшe пcзитивнi змiни тa ïx нacлiдки.
Чинники виxpcвиx пcтcкiв в coцiaльниx пpceктax мcжнa yмcвнc пoдiлити нa дeкiлькa гpyп (див. pиc. 1), a caмe:
1. Зoвнiшнi дcнcpи;
2. Уpяд кpaïни;
3. Обiзнaнicть cycпiльcтвa;
4. Cпcживaчi coцiaльниx пccлyг;
5. Ccцiaльний cтaн cy^^c^a.
Кcжeн з вищeзгaдaниx чинникiв мoжe нecти як пcзитивнi тaк i нeгaтивнi змiни. Пpи peaлiзaцiï пpoeктiв y ccцiaльнiй cфepi нecбxiднc вpaxoвyвaти тa пepeдбaчyвaти нacлiдки бyдь-якиx вiдxилeнь.
1. В нaшiй кpaïнi пpoeкти ccцiaльнcï cфepи впpcвaджyютьcя як дepжaвними ycтaнcвaми, зa paxyнcк бюджeтy, тaк i нeдepжaвними cpгaнiзaцiями, нaйчacтiшe зa paxyнcк кcштiв дcнcpiв. Тeндeнцiя oc^^x pcкiв вкaзye нa збiльшeння peaлiзoвaниx пpceктiв cpгaнiзaцiями дpyгcгc типу, a caмe HДО (нeдepжaвнi cpгaнiзaцiï). Пpи цьcмy cтae зpcзyмiлим, щc дiяльнicть зcвнiшнix дcнcpiв, ïx цiлi тa пpicpитeти гpaють вaжливy pcль пpи впpcвaджeннi ccцiaльниx пpceктiв в Укpaïнi.
З бcкy зcвнiшнix дcнcpiв, дo чинникiв змiн у дiючиx пpoeктax, щc нecyть зa ccбcю нeoбopoтнi нacлiдки, мcжнa вiднecти змiни нaпpямкiв дiяльнccтi, a caмe, цiлeй тa мiciï тaкcï cpгaнiзaцiï. Дyжe чacтc цe виникae чepeз змiнy кepiвництвa, a6o пepecpieнтaцiю нaпpямкiв нaдaння гpaнтiв зaгaлcм. Пcдiбнe явищe нecдмiннc cпpичинить кcливaння у пpcдcвжeннi дiяльнccтi зa пpceктcм тa пepeгляд минyлcï тa мaйбyтньcï дiяльнccтi.
2. He дивлячи^ нa тe, щc дccить вeликa кiлькicть ccцiaльниx пpceктiв впpcвaджyeтьcя зa дcпcмcги мiжнapcдниx cpгaнiзaцiй, вce oднo, цiлi тa дiяльнicть тaкиx пpoeктiв мaють бути yзгcджeнi iз зaгaльними пpicpитeтними нaпpямкaми pcзвиткy дepжaви у дaнiй гaлyзi. Тaким чинcм, мoжнa cтвepджyвaти, щc дepжaвa нecдмiннc мae cвiй вaгcмий вплив нa peaлiзaцiю бyдь-якиx пpceктiв у ccцiaльнiй cфepi.
В тcй чac, кcли дepжaвa знaxcдитьcя нa шляxy cтaнcвлeння, нe тiльки у ccцiaльнiй гaлyзi, a фopмyвaння зaгaлcм, в ïï кoлax мcжyть виникaти бyдь-якi кcливaння, пoчинaючи вiд змiни кepiвництвa дc фopмyвaння влacнcï cтpaтeгiï pcзвиткy. В цeй чac, цe нecдмiннc бyдe впливaти нa пpceкти, щc peaлiзyютьcя, чepeз зaтpимки у пcгcджeннi дcкyмeнтiв, фiнaнcyвaннi, тcщc.
3. Ha cьcгcднi coцiaльнa cфepa в Укpaïнi, у пopiвняннi з iншими дepжaвaми, pcзвинeнa дyжe мaлc. Пcтpeби cпcживaчiв ccцiaльниx пocлyг, a caмe вpaзливиx гpyп нaceлeння, icнyють, aлe ж зaлишaютьcя нe зaдcвcлeними. Haшe cycпiльcтвc e нe пiдгcтcвлeним дc впpcвaджeнcï cтaлcï лотами ccцiaльниx пccлyг, щc тaкcж мoжe cпpичинити пeвнi пepeпcни тa вiдчyжeння вiд peзyльтaтiв
4
"Упpaвлiння пpceктaми ïa pcзвитcк виpcбництвa", 2005, № 4(16)
проекту. Саме тому, кожен крок при реалiзацiТ проек^в со^ально'Т сфери мае бути виваженим та своечасним.
Окрiм того, загальна пози^я розповсюдження шформаци про дiяльнiсть проекту мае бути ч^ко прорахованою. У випадках критичного становища для проекту, кроки щодо зв'язш з громадськютю мають бути ретельно виваженими. Вщсутнють позитивноТ шформаци може сформувати негативну думку. Раз сформована, така думка закртлюеться у суспшьсга та потребуе багато зусиль та часу для перетворення ТТ на позитивну. Нав^ь невелик вщгомони негативного сприйняття можуть дiйти до вищих керiвних i контролюючих оргашв та несприятливо вплинути на подальшу фiнансову та загальну дiяльнiсть проекту.
4. Майже повнютю проекти со^альноТ сфери спираються на потреби ^енлв, задля яких вони реалiзуються. Таким чином, наприклад, вщсутнють певноТ цтьовоТ групи чи змiни у побажаннях ^ен^в також можна вiднести до чинниш спричинення вихрiв у дiяльностi проектiв соцiальноТ сфери.
5. Окрiм того, в тому разi, коли чисельнють певноТ цiльовоТ групи рiзко збiльшуеться (екологiчна катастрофа, демографiчний вибух, тощо), це невпинно зволкае до переорiентацiТ цiлей дiяльностi проекту з метою задоволення новосформованих потреб.
Вихровi потоки е прикладами ризимв зовшшнього середовища. Використовуючи методи ранжування [3], кожен з чиннимв таких вихрiв можна розподiлити по рiвнях складносп, можливостi виникнення та наслiдкiв, що вони можуть спричинити (див. табл.1).
На вщмшу вщ ризикових подш, що спричиняють, при Тх виникненш, негативний вплив на реалiзацiю проекту, наслщки турбулентностi iнодi можуть носити й позитивний характер. Графiчно таку картину можна зобразити у виглядi вектору дм позитивного або негативного характеру, що виникае у точ^ дотику вихра iз "оболонкою" проекту (див. рис.2).
Як позитивы, так i негативш наслiдки можуть певним чином впливати на учаснимв проекту, нести будь-яю змiни, тощо. Подiбнi приклади, з перелiку чинникiв, що були описаш вище, можуть бути виявлеш при виникненнi вихрових потомв з боку, наприклад, зовнiшнiх донорiв чи споживачiв соцiальних послуг.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
5
Таблиця 1
Рiвень впливу вихрових потомв турбулентностi на реалiзацiю проекту
Чинники турбулентносл Рiвень вiрогiдностi Вплив Спричинеш наслщки
Зовшшш донори Середн/'й Високий Внесення зммн у цл ммсю, тощо
Уряд краТни Високий Середн/'й Затримка реалiзацií проекту загалом
Обiзнанiсть сусniльства Високий Середн/'й Затримка реалiзацií проекту. Необхiднiсть додаткових заходiв з iнформування
Споживачi соцiальних послуг Низький Середн/'й Переорiентацiя на iншi територiальнi областi чи цты^ групи
Соцiальний стан суспiльства Низький Високий Переорiентацiя цiлей
Рис. 2. Турбулентний вихор зовнiшнього оточення проекту та його можливi наслщки
Як вже було зазначено вище, змша кер1вництва зовн1шн1х донор1в чи переор1ентац1я напрямк1в грантування може призвести до змши ц1лей, м1с1Т, тощо. Але, дивлячись з шшого боку, новий кер1вник, що бере на себе вщповщальнють впроваджувати под1бн1 нововведення, може принести багато рацюнальних щей та, в окремих випадках, спростити процедуру реал1заци проекту через скасування певних обмежуючих фактор1в та конкретизацш ц1лей. В даному випадку можна стверджувати, що новий погляд на проект та можлив1 змши йдуть на краще.
Таким же самим чином можна трактувати вихров! потоки, що чинять споживач1 соц1альних послуг. З одного боку, як описано вище, може бути негативний вплив. Але й з шшого, при вщхиленш необхщносл вир1шення проблем та потреб певноТ цшьовоТ групи, кошти, що при цьому звтьняються, можуть бути переор1ентован1 на 1нш1 напрямки д1яльност1 та вир1шення б1льш гострих питань.
Пщводячи п1дсумок, необх1дно зазначити, що, не дивлячись на те, негативним чи позитивним е наслщок дм вихрового потоку 1з-зовн1, у будь-якому випадку необхщно розробляти План реакци на под1бн1 явища. В раз1 негативного впливу - мш1м1зувати ризик чи запроваджувати альтернативы шляхи вир1шення ситуаци та у випадку, коли можлив1 позитивн1 насл1дки - вносити змши та розробляти План управлшня ними.
Висновки. В УкраТж, кожен з вищезгаданих чиннимв може спричинити турбулентн коливання при реал1зацГТ проект1в соц1альноТ сфери. Безумовно, ус1 вихр1 мають власний ступ1нь в1рог1дност1 виникнення, але кожен з них несе в соб1, в бшьшосп випадк1в, негативний вплив на подальшу реал1зац1ю проекту. Далеко не кожен з викладених явищ можна передбачити, але як мш1мум, при Тх виникненш, можна мш1м1зувати вплив ус1х вихр1в через використання виважених
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
та своечасних заходiв у оптимальн строки, з метою внесення необхщних змш чи стаб^зацп ситуацiТ.
Перспективи подальших розв'док у даному напрямку. Плануеться сформувати методи управлшня турбулентнютю у проектах со^альноТ' сфери, дослiдити аспекти якост в подiбних проектах та висв^лити питання технологiчноТ зрiлостi орашзаци, що впроваджують проекти в данш галузi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Управление проектами. - М.: "Высшая школа", 2001.
2. Управление проектами, Дж.Пинто, под англ. ред. В.Н.Фунтова, Спб, Питер, 2004.
3. Клиффорд Ф. Грей, Эрик У. Ларсон, Управление проектами: Практическое руководство/ Пер. с англ. - М.: Издательство «Дело и Сервис», 2003.
4. Програма д1яльност1 КабЫету М1нютр1в "Назустр1ч людям", http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=34053&cat_id=34010.
5. Юр1й Наврузов, "Де заганчуеться асфальт", http://www.management.com.ua/hrm/hrm011.html.
Стаття надмшла до редакц1Т 25.11.2005 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 4(16)
7
