CC BY
16
PROSPECTS FOR THE USE OF PROBIOTICS FOR PREVENTION AND TREATMENT OF BIRD DISBACTERIOSIS
Cherevan Y. O., Sidashenko O. I., Tymchyy K. I., Fedota S. V., Volkov R. D.
Abstract. In connection with the active development of the poultry industry in the world, the pressing issue is to obtain environmentally friendly livestock products. Such preparations that can provide such products are the newest probiotics, obtained on the basis of representatives of normal comormal microorganisms - lacto- and bifidobacteria. These types of microorganisms have antibacterial and immunomodulating properties.
The effectiveness of probiotics has long been proven, but these drugs have not been widely used. Therefore, the purpose of this work was to characterize probiotic drugs and their use in poultry on the basis of existing literary sources.
Bacteria that make up probiotics, produce antibodies to protect the body and stimulate the immune response to the pathogen, prevent pathogenic microorganisms from attaching to the intestinal walls, and also inhibit their growth. In addition, probiotics strengthen the intestinal mucous layer, which is a barrier to infection, block the synthesis of toxic compounds by pathogenic flora and contribute to their destruction. Also, the benefit of probiotics is the ability of beneficial bacteria to synthesize vitamins B and K. As a result, the process of splitting substances from food improves, digestion is normalized, toxic elements are neutralized and the growth of pathogenic flora is suppressed.
Today, the normal microflora is a qualitative and quantitative ratio of the associations of microorganisms of individual organs and systems that maintain the biochemical, metabolic and immune balance of the host organism, necessary to maintain its health. It is an important factor in the overall homeostasis of the macroorganism.
A change in the balance of the intestinal microflora is called dysbacteriosis, which can be caused by the use of antibiotics and other stressful factors.
Today, international organizations (FAO/WHO) put forward stringent requirements for the evaluation of probiotic strains and drugs based on them, including: the precise identification of microorganisms using microbiological and genetic methods of investigation, a comprehensive description of biological activity and safety, and obtaining evidence of the clinical efficacy of probiotics.
The biological effectiveness of probiotic drugs is determined not only by the properties of the strains used, but also by the technologies of their production, where the main goal is to achieve the maximum yield of viable cells of bacteria and biologically active substances synthesized by them, useful for the macroorganism.
Microflora of the digestive tract of birds. Birds differ from other agricultural animals by the structure of the digestive system, high metabolic rate, the important role played by enzymes of microflora of the gastrointestinal tract. Chickens are more susceptible to infections, adverse environmental factors than mammals, since they do not receive immunostimulants and nutrients with maternal milk. The death of the young bird is largely due to the disease and disruption of the gastrointestinal tract, caused by pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms.
In the conditions of industrial livestock and poultry farming, the most economically advantageous is the use of drugs based on substances of natural origin, have an effective antagonistic effect on pathogens of infectious diseases and the ability to positively influence the immune response, that is, act as immunostimulants. These drugs are the latest probiotics derived from the representatives of normal commensal microflora - lactobacterium and bifidobacteria, as well as bacilli, which are part of a generation of self-limiting antagonists. Preparations based on the above microorganisms exhibit antibacterial and immunomodulating properties. Thus, probiotics are promising drugs for the treatment of various dysbiotic conditions and infectious diseases.
Key words: probiotic preparations, poultry farming, dysbacteriosis, infectious diseases, ecological poultry farming.
Рецензент - проф. Дев'ятк'на Т. О.
Стаття надшшла 13.11.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-84-88 УДК 616.018.72:616.441-006.6-037 Черненко О. В.
взабмозв'язок м1ж р1внем тиреотропного гормону та раком щитопод1бно'' залози УкраТнський науково-практичний центр ендокринноТ хфургп, трансплантацп ендокринних орга-
н1в i тканин МОЗ УкраТни (м. КиТв)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщноТ роботи МОЗ УкраТни «Дослщження прогнос-тичних чиннимв пухлин щитоподiбноТ залози» (№ державноТ реестрацп 0113U006385).
Пухлини щитоподiбноТ залози (ЩЗ) е досить роз-повсюдженою патолопею та визначаються приблиз-но у 19-67% пащенлв, як звертаються до ендокрино-лопчних центрiв [1]. Рак ЩЗ виявляеться приблизно
у 5-15% таких пащенлв. К^м того, карциноми ЩЗ займають провщне мкце серед неоплазш ендокринноТ системи. Так у 2012 роц рак ЩЗ становив 2,1% вах випадмв онколопчних захворювань у свт [2,3]. Серед можливих причин даного феномену ви ропдною е роль полтшення дiаrностики пухлинних захворювань за рахунок широкого використання ультразвукового дослщження (УЗД), тонкоголковоТ асшрацшноТ пункцшноТ бюпси (ТАПБ), цитолопчного
дослщження та методiв молекулярно'1 патологи [4,5]. Ряд авторiв вщстоюе iстинний рiст розповсюдженос-тi раку щитоподiбноT залози (РЩЗ), переважно за рахунок шдвищення частоти виявлення папшярноТ карциноми ЩЗ (ПРЩЗ) [3,6]. За результатами ана-лiзу аутопсiйного матерiалу, мiкроскопiчнi вогнища ПРЩЗ виявляються у 5-24% померлих, що ранiше не мали об'ективних ознак ураження ЩЗ [2].
Бшьше 90% вперше виявлених випадшв раку ЩЗ припадае на диференцшований рак, до якого вщ-носяться папiлярна та фолiкулярна карцинма ЩЗ [6]. При цьому окремi варiанти ПРЩЗ включають декть-ка тдтишв, якi мають своТ особливосп. За оновленою класифiкацiею ВООЗ 2017 року, в окрему категор^ був видтений ще один пiдтип ПРЩЗ - нешвазивний iнкапсульований фолiкулярний варiант ПРЩЗ [7,8]. Його ключовими ознаками е наявшсть капсули та чп"-коТ демаркацп пухлинного вузла при наявност типо-вих ядерних ознак ПРЩЗ: збтьшення розмiрiв, скуп-чення, «наповзання» ядер одне на шше, елонгацiя ядер, нечiткi контури, борозни, псевдо включення та просв^лення хроматину [7]. К^м того, iснують ще мшорш ознаки цього пiдтипу ПРЩЗ, так як наявнiсть темного колоТду, фолiкули неправильноТ форми, фи броз у вогнищах росту пухлини, вщдшення фолiкулiв щiлинами вiд строми, багатоядерш гiгантськi ^ти-ни всерединi фолiкулiв [8,9]. Також в оновлену кла-сифiкацiю пухлин ЩЗ ВООЗ 2017 року була внесена деталiзацiя до класифтацп фолiкулярних карцином з врахуванням Тх iнвазивностi: мiнiмально iнвазивна - з ознаками швази тiльки в капсулу пухлини, анп-оiнвазивна та широко швазивна - з ознаками ма-кроскошчноТ швазп. До окремоТ групи були видiленi Гюртле-клiтиннi пухлини (аденома та карцинома), як рашше класифiкувались як онкоцитарний варiант фолтулярноТ аденоми або карциноми [8,10].
На сьогодш добре вивчено роль певних пред-икторiв мал^шзацп вузлiв ЩЗ, що включае щшьне фiксоване утворення, яке виявляеться при фiзiологiч-ному обстеженш, швидкий рiст вузла, великий роз-мiр вузла, захриплiсть, дисфапю чи лiмфаденопатiю [4,11]. Опромiнення в анамнезi низькими дозами радiацiT голови та шийного вiддiлу у дитинств^ вiк менше за 20 рошв та бiльше за 55 рошв i чоловiча стать також пщвищують ризик мал^шзацп вузлiв ЩЗ [12,13]. Нещодавш дослiдження УЗД характеристик вузлiв ЩЗ показали ряд вiдмiнностей мiж добро- I злоякiсними вузлами ЩЗ. Вузли з високим ступенем ризику малiгнiзацiT ппоехогенш, мають солiдну бу-дову, мiкрокальцифiкати, нечiткi, «вертикальнiсть» та централiзований потiк кровi при допплерографи [12,13]. Вiк пацiентiв також в^грае важливу роль в розвитку злоямсного процесу. Доведено, що смерт-шсть вiд раку ЩЗ зростае пропорцшно, починаючи з 55 рокiв [12]. Прогноз перебку захворювання при однаковому ураженш ЩЗ також рiзний для рiзних ви кових груп - у пащенлв молодших за 55 ромв можуть з'являтись вiддаленi метастази, але захворювання рiдко переходить за II стадш, в той час як у пащенлв старших за 55 рошв зустрiчаються як метастази, так I екстраорганна iнвазiя пухлини, ураження лiмфатич-них вузлiв та захворювання може знаходитись на 1-М стади [11,13].
Отже на сьогоднiшнiй день основним прюрите-том е рання дiагностика i точне визначення типу пух-
лини ЩЗ, оскшьки це мае виршальне значення при виборi тактики лiкування та оцшщ прогнозу [2,6,11]. Виявлення пухлин ЩЗ, що характеризуются доброя-кiсним перебком та сприятливим прогнозом, дозво-ляе суттево знизити ктьшсть оперативних втручань i запоб^ти замiснiй гормональнiй терапп на протяз1 всього життя [12]. Однак, зустрiчаються випадки, коли потенщал злоякiсностi пухлини ЩЗ визначити складно. З щеТ причини вперше в класифтацш ВООЗ 2017 року були включен пограничнi пухлини, якi за-ймають промiжне положення мiж доброямсними та злоякiсними пухлинами ЩЗ та мають невизначений потенщал злоякiсностi [8,9,10]. До них вщносяться:
- фолтулярш пухлини з невизначеним потенща-лом злояшсносл;
- високодиференцiйованi пухлини з невизначеним потенщалом злоякiсностi;
- нешвазивна фолiкулярна неоплазiя з ядерними ознаками папшярноТ карциноми.
Треба вщм^ити, що серед перерахованих вари анлв пограничних пухлин ЩЗ найбiльш сприятли-вий прогноз у нешвазивноТ фолтулярноТ неоплазм з ядерними ознаками папшярноТ карциноми (NIFTP). Спираючись на багатьох доказах сприятливого пере-бiгу захворювання та вщсутносл метастазiв i рециди-вiв, даний варiант прийнято вважати доброямсною пухлиною, а не раком ЩЗ [10]. NIFTP формують при-близно 25% дiагностованоТ папшярноТ карциноми чи, шшими словами, 20% вщ раку ЩЗ в цiлому [9]. Проте залишаеться невизначеним питання подальшого ве-дення та лiкування па^енлв з iншими варiантами пухлин з невизначеним потенцiалом злоякiсностi. Однозначно потрiбнi додатковi методи дослiдження, що допоможуть лтарю у виборi тактики лтування у таких випадках. Такими методами дослщження можуть бути виявлення BRAF та RAS мутацш, трансло-кацiй PAX8/PPARV та RET/PTC [13,14]. Однак досвщ впровадження даних дослщжень в клiнiчну практику показав, що аналiз окремих соматичних мутацш та перебудов, о^м високоТ вартосл, мае також об-меженi чутливiсть та специфiчнiсть за умов iзольова-ного тестування. При цьому рiзнi генетичнi дефекти специфiчнi для рiзних гiстологiчних типiв раку ЩЗ. Наприклад, BRAF-мутацп е типовими для ПРЩЗ, переважно для його агресивних форм, тому визначення BRAF-мутацш разом з проведенням тонкоголковоТ астрацшноТ пункцшноТ бюпси (ТАПБ) може сприяти раннш дiагностицi та вибору тактики лтування [8]. Транслокацiя PAX8/PPARy виявляеться при фолту-лярних карциномах i вщсутня при ПРЩЗ, що перед-бачае можливiсть використання цього маркеру в дiа-гностичних цiлях [14]. Однак вона виявляеться лише в 13% випадшв серед всiх пащенлв з фолiкулярними аденомами, що знижуе дiагностичне значення цього маркеру [13,14]. К^м того, в цiлому частота виявлення окремих мутацш i хромосомних перебудов коли-ваеться вщ 5 до 70% випадшв при рiзних видах раку ЩЗ, що може вказувати на високий ризик псевдонегативного результату [15].
З щеТ причини багато уваги придшяеться шшим можливим лабораторним дослiдженням. До щеТ когорти можна вiднести визначення тиреотропно-го гормону в сироватц кровi. Тиреотропний гормон (ТТГ) е одним з найбшьш корисних теспв для швид-кого оцiнювання стану та функцюнування ЩЗ у пере-
важноТ бiльшостi пацiентiв [16-18]. Вш успiшно вико-ристовуеться для дiагностики гiпо- та гiпертиреозiв, а також для контролю за лтуванням пащенлв, що при-ймають тироксин [19]. Завдяки постшному удоскона-ленню тест-систем для визначення ТТГ в сироватц1 кров^ збiльшенню Тх чутливосп, а також малошва-зивностi процедури визначення та низькоТ вартосл, ТТГ е ушверсальним тестом як для лтаря, так i для патента [20]. ТТГ секретуеться клiтинами передньоТ долi гiпофiзу, його секрецiя регулюеться тиреотрошн-релiзинг гормоном, що виробляеться ппоталамусом. Синтез цих гормонiв пригшчуеться при пiдвищеннi в кровi рiвня гормонiв ЩЗ (Т4 та Т3) та навпаки. ТТГ яв-ляеться глтопротеТновим гормоном з молекулярною масою 28-30 кДа, складаеться з двох субодиниць (а та в). а-субодиниця ТТГ е неспецифiчною, не визна-чае його бюлопчно активноТ ролi та мае подiбнiсть до аналопчних доменiв у складi ще трьох гормошв (фо-лiкулостимулюючого, лютеТшзуючого гормону та хо-рiонiчного гонадотропiну людини). Вона складаеться з 92 амшокислот та мае два ол^осахаридних ланцю-га. в-субодиниця мае один олкосахаридний ланцюг та складаеться з 112 амшокислот. Ця субодиниця е визначальною для прояву ТТГ його бюлопчноТ активность ТТГ е основним регулятором функцп тироцилв, впливае на бшьш^ь етапiв синтезу, зберiгання та се-крецп тиреоТдних гормонiв, стимулюе пролiферацiю тироцитiв, впливае на розмiр фолiкулiв та самоТ ЩЗ [21]. Вс цi ефекти е результатом складних бiохiмiч-них та фiзико-хiмiчних реакцiй, що беруть початок вщ зв'язування ТТГ зi специфiчним рецептором на базальнш мембранi тироцита та активацп адешлат-циклази, зв'язаноТ з G-бiлком, i фосфатидилшози-тольноТ системи через фосфолтазу С. Оскiльки вза-емодiя ТТГ з рецептором е ключовою для регуляцп функцГТ ЩЗ, то будь-яке порушення чи структури рецептору, чи його афшносп до ТТГ може призвести до патологи ЩЗ [22].
Наразi е багато дослщжень, що свiдчать про мож-ливу участь ТТГ у мал^шзацп вузлiв ЩЗ, а також у ви-значеннi прогнозу шсля операци. Доведено, що ТТГ сприяе пролiферацiT тироцитiв, а його пригшчення введенням екзогенного тироксину викликае змен-шення темпiв росту та утворення нових вузлiв ЩЗ [18,21]. К^м того, супресивна терапiя L-тироксином мае позитивний вплив на лтування диференцшо-ваного раку ЩЗ [6]. Ретроспективы дослщження показали, що рiвень супреси ТТГ е незалежним про-гностичним чинником рецидиву раку ЩЗ, а зпдно нещодавнiх проспективних дослiджень е асоща-цiя мiж агресивною супреаею ТТГ та зменшенням смертностi i випадкiв рецидиву у пацiентiв з раком ЩЗ [13,22]. Грунтуючись на результатах цих досли джень, видаеться ймовiрним, що пiдвищений ризик злояшсносл зi збiльшенням рiвня ТТГ вщображае можливу його роль у канцерогенезi ЩЗ. Це видаеться цтком логiчним, адже дефiцит йоду призводить до зниження рiвня циркулюючих гормошв ЩЗ ^ як наслiдок, до шдвищення рiвня ТТГ, а хрошчний йод-дефiцит е встановленим чинником розвитку зобу та раку ЩЗ. Проте, на сьогодш роль ТТГ в канцерогене-зi ЩЗ переконливо не доведено, також залишаеться невизначеною причина шдвищення рiвня ТТГ внасли док наявност злоякiсного процесу в ЩЗ.
У 2006 роц британськ B4eHi Boelaert та cniBaBT. опублтували результати дослщження, виконаного на 1500 патентах, на 0CH0Bi яких було зроблено два висновки: сироватковий ТТГ - е незалежним предиктором мал^шзацп вузлiв ЩЗ, ризик малiгнiзацiT росте паралельно з рiвнем ТТГ в межах нормального дiапа-зону [20]. Також було запропоновано використовува-ти ТТГ як допомiжний метод при постанову дiагнозу пацiентам з сумшвними результатами бюпсп. Анало-пчного висновку дiйшли i американськi вчеш у 2008 роцi: Haymart та сшвавт. при дослiдженнi 843 паци ентiв виявили, що ризик розвитку раку ЩЗ зростае з концентращею ТТГ в сироватцi кровi, а також ви-сокий рiвень ТТГ асоцшований з бiльш запущеними раковими пухлинами [21]. К^м того, автори дшшли висновку, що розвиток раку ЩЗ, а також екстраор-ганна iнвазiя злоякiсних пухлин, корелюе з рiвнем ТТГ незалежно вiд вту [20]. Аналогiчний результат був отриманий Duccini K та спiвавт., як показали вза-емозалежнiсть мiж шдвищенням концентраци ТТГ та розвитком раку ЩЗ [22].
Вивчаючи данi вах цих наукових дослiджень можна було б з впевнешстю сказати, що ТТГ - пре-красний маркер мал^шзацп i його можна використо-вувати при постановцi дiагнозу. Але кнуе i протилеж-на думка. Yazici P та спiвавт. у 2016 рощ, спираючись на даш, отриманi вiд 134 пацiентiв, не виявили аш статистично значущого шдвищення рiвня ТТГ, ан1 його зниження у пащенлв з раком ЩЗ [23]. Автори не рекомендують використовувати ТТГ як передопера-цiйний маркер для визначення пащенлв з раком ЩЗ. Натомiсть Huang H та сшвавт. у 2011 рощ, дослщжу-ючи данi 741 пацiента, виявили збтьшення ризику розвитку раку ЩЗ зi збшьшенням рiвня ТТГ лише у чолов^в. У жiнок рак ЩЗ розвивався з бтьшою частотою при рiвнях ТТГ за нижчою межею нормальних значень. При цьому авторами було доведено наявшсть зворотного зв'язку мiж раком ЩЗ та рiвнем ТТГ як у чоловшв, так i у жшок [24]. Виявилося, що ц1 данi не е абсолютно новими. Аналопчш результати були опублiкованi й рашше, але вони не отримали шдтримки широкого загалу науковщв. Так, у 2014 роц Sabina Rinaldi та спiвавт., на основi аналiзу даних 357 пацiентiв з ПРЩЗ, виявили зворотну асощащю мiж раком ЩЗ та рiвнем ТТГ [25]. Пояснюючи цей факт, автори висувають ппотезу, що багато пащенлв з карциномою мають також iншi вузли в щитоподiб-нiй залозi, як можуть продукувати надлишковий ри вень тиреоТдних гормошв i, як наслщок, зменшувати рiвень ТТГ. ТТГ, на думку авторiв, не мае достатньоТ точностi i в якостi скриншгового тесту не рекоменду-еться [25]. На користь зворотноТ асощаци мiж рiвнем ТТГ та розвитком раку ЩЗ свщчать i генетичнi досли дження. Gudmundsson J та сшвавт. [26] виявили дв1 мутацп, пов'язаш з розвитком раку ЩЗ - 9q22.23 та 14q13.3, якi також асоцшоваш з низьким рiвнем ТТГ. Автори запропонували ппотезу про те, що низький рiвень ТТГ призводить до зменшення диференщаци фолiкулярного ештелш i, як наслiдок, збiльшення ймовiрностi злояшсноТ трансформаци клiтин [26].
Проти ролi ТТГ в розвитку раку ЩЗ виступили у далекому 1999 роц Derwahl та спiвавт., як на до-слiдженнях in vitro показали, що iншi фактори росту, так як iнсулiноподiбний фактор росту-1 (IGF-1) можуть сильнiше стимулювати канцерогенез ЩЗ без-
посередньо, а ТТГ потребуе асощацп з IGF-1 щоб викликати пролiферативнi процеси [27]. Також доведено, що мутацп рецепторiв до ТТГ у зонах з посиле-ною сигнальною трансдукщею не завжди пов'язанi з раком ЩЗ [28]. Також не слщ виключати пащетчв, як1 мають дiагностований рак ЩЗ та пщвищений рiвень ТТГ на фот аутоiмунного тиреощиту. Xi30
Ешдемюлопчш та гiстопатологiчнi дослiдження виявили, що у пащетчв з раком ЩЗ часто спостер^а-еться iнфiльтрацiя ЩЗ кл^инами запалення, а також рак ЩЗ часто виникае у пащетчв з супутшм аутоiмун-ним тиреощитом Хашимото (А1ТХ). Вперше наявнiсть взаемозв'язку папшярного раку ЩЗ та А1ТХ була ви-явлена 1955 року у дослщженш Dailey ME та ствавт. [29]. З цього часу ця ппотеза широко обговорюеться,
дiстала вiдображення у багатьох дослiдженнях, але i надалi залишаеться суперечливою.
Узагальнюючи вищеперерахованi данi, можна сказати про те, що стимулящя рецепторiв ТТГ шляхом збтьшення концентраци ТТГ в сироватц кровi може впливати на рiст як доброякiсних, так i злоякiсних пухлин ЩЗ, однак не е ймовiрним, що все залежить ттьки вiд ТТГ.
Висновки. Даш щодо ролi ТТГ у розвитку та про-гресуваннi ПРЩЗ не е однозначними. Коректна оцш-ка прогностично'| та предиктивно'| ролi ТТГ потребуе урахування молекулярного профтю ПРЩЗ та наяв-ностi шшо'| патологи ЩЗ, як то аутоiмунний тиреощит та багатовузловий зоб.
^iTepaTypa
1. Hegedus L, Bonnema SJ, Bennedbaek FN. Management of simple nodular goiter: current status and future perspectives. Endocr Rev. 2003;24(1):102-32. DOI: 10.1210/er.2002-0016
2. Liu FC, Lin HT, Lin SF, Kuo CF, Chung TT, Yu HP. Nationwide cohort study on the epidemiology and survival outcomes of thyroid cancer. Onco-target. 2017;8(45):78429-51. DOI: 10.18632/oncotarget.19488
3. Shi LL, DeSantis C, Jemal A, Chen AY. Changes in thyroid cancer incidence, post-2009 American Thyroid Association guidelines. Laryngoscope. 2017;127(10):2437-41. DOI: 10.1002/lary.26473
4. American Thyroid Association Management Guidelines for Adult Patients with Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer: The American Thyroid Association Guidelines Task Force on Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer. Thyroid. 2016;26(1):1-133. DOI: 10.1089/thy.2015.0020
5. Hyeong SA, Hyun JK, Kyoung HK, Lee YS, Han SJ, Kim Y, et al. Thyroid Cancer Screening in South Korea Increases Detection of Papillary Cancers with No Impact on Other Subtypes or Thyroid Cancer Mortality. Thyroid, 2016;26(11):1535-40. DOI: 10.1089/thy.2016.0075
6. Jemal A, Bray F, Center MM, Ferlay J, Ward E, Forman D. Global cancer statistics. CA Cancer J. Clin. 2011;61:69-90. DOI: 10.3322/caac.20107
7. Amendoeira I, Maia T, Sobrinho-Simoes M. Noninvasive follicular thyroid neoplasm with papillary-like nuclear features. Endocr Relat Cancer. 2018;25(4):R247-R58. DOI: 10.1530/ERC-17-0513
8. Sulaieva O, Belemets N, Selezniov O, Chuba VYa, Shapochka DA, Chernenko EV. Histological and molecular diagnostics of thyroid tumors in line with international guidelines and recommendations. Clin Endocrinol. Endocr. Surg. 2018;1(61):7-14. DOI: https://doi.org/10.24026/1818-1384.1(61).2018.126898
9. Thompson LD. Ninety-four cases of encapsulated follicular variant of papillary thyroid carcinoma: A name change to Noninvasive Follicular Thyroid Neoplasm with Papillary-like Nuclear Features would help prevent overtreatment. Mod Pathol. 2016;29(7):698-707. DOI: 10.1038/ modpathol.2016.65
10. Lin JD, Hsueh C, Huang BY Papillary thyroid carcinoma with different histological patterns. Chang Gung Med. J. 2011;34(1):23-34.
11. Nabhan F, Ringel MD. Thyroid nodules and cancer management guidelines: comparisons and controversies. Endocr. Relat. Cancer. 2017;24(2):R13-R26. DOI: 10.1530/ERC-16-0432
12. 8th Edition AJCC Cancer Staging Manual. Available from: https://cancerstaging.org/CSE/general/Pages/articles.aspx
13. Haugen BR, Alexander EK, Bible KC, Doherty GM, Mandel SJ, Nikiforov YE, et al. 2015 American Thyroid Association Management Guidelines for Adult Patients with Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer: The American Thyroid Association Guidelines Task Force on Thyroid Nodules and Differentiated Thyroid Cancer. Thyroid. 2016;26(1):1-133. DOI: 10.1089/thy.2015.0020
14. Ying W, Xinrong Zh, Siyue L. Novel and Practical Scoring Systems for the Diagnosis of Thyroid Nodules. PLoS One. 2016;11(9). DOI: 10.1371/ journal.pone.0163039
15. Nikiforov YE, Ohori NP, Hodak SP, Carty SE, LeBeau SO, Ferris RL, et al. Impact of mutational testing on the diagnosis and management of patients with cytologically indeterminate thyroid nodules: a prospective analysis of 1056 FNA samples. J Clin Endocrinol Metab. 2011;96(11):3390-7. DOI: 10.1210/jc.2011-1469
16. Xing M, Haugen BR, Schlumberger M. Progress in molecular-based management of differentiated thyroid cancer. Lancet. 2013;381(9871):1058-69. DOI: 10.1016/S0140-6736(13)60109-9
17. Golbert L, Cristo AP, Faccin CS. Serum TSH levels as a predictor of malignancy in thyroid nodules: a prospective study. PLoS One. 2017;12(11):e0188123. DOI: 10.1371/journal.pone.0188123
18. Spencer CA. Thyroid function tests: assay of thyroid hormones and related substances. Thyroid Disease Manager. 2017. Available from: http:// www.thyroidmanager.org/chapter/assay-of-thyroid-hormones-and-related-substances3/
19. Sheehan MT. Biochemical testing of the thyroid: TSH is the best and, oftentimes, only test needed - a review for primary care. Clin Med Res. 2016;14:83-92. DOI: 10.3389/fendo.2016.00142
20. Pearce SHS, Brabant G, Duntas LH, Monzani F, Peeters RP, Razvi S, et al. 2013 ETA guideline: management of subclinical hypothyroidism. Eur Thyroid J. 2013;2:215-28. DOI: 10.1159/000356507
21. Boelaert K, Horacek J, HolderRL, Watkinson JC, Sheppard MC, Franklyn JA. Serum thyrotropin concentration as a novel predictor of malignancy in thyroid nodules investigated by fine-needle aspiration. Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism. 2006;91(11):4295-301. DOI: 10.1210/jc.2006-0527
22. Haymart MR, Repplinger DJ, Leverson GE. Higher serum TSH level in thyroid nodule patients is associated with greater risks of differentiated thyroid cancer and advanced tumor stage. J Clin Endocrinol Metab. 2007;93:809-14. DOI: 10.1210/jc.2007-2215
23. Duccini K, Souza M, Delfim R. High Serum Thyrotropin Concentrations Within the Reference Range: A Predictor of Malignancy in Nodular Thyroid Disease. Med Princ Pract. 2018;27(3):272-7. DOI: 10.1159/000488196
24. Yazici P, Mihmanli M, Bozkurt E, Ozturk FY, Uludag M. Which is the best predictor of thyroid cancer: thyrotropin, thyroglobulin or their ratio? Hormones (Athens). 2016;15(2):256-63. DOI: 10.14310/horm.2002.1677
25. Rinaldi S. Thyroid-Stimulating Hormone, Thyroglobulin, and Thyroid Hormones and Risk of Differentiated Thyroid Carcinoma: The EPIC Study. JNCI: J Nat Cancer Institute. 2014;106(6):2014.
26. Sulem GP, Gudbjartsson D, Gudbjartsson DF, Jonasson JG, Masson G, He H, et al. Discovery of common variants associated with low TSH levels and thyroid cancer risk. Nat Genet. 2012;44(3):319-22. DOI: 10.1038/ng.1046
27. Derwahl M, Broecker M. Clinical review 101: thyrotropin may not be the dominant growth factor in benign and malignant thyroid tumors. J Clin Endocrinol Metab. 1999;84:829-34. DOI: 10.1210/jc.2007-2215
28. Mazzaferri EL. 2000 Thyroid cancer and Graves' disease: the controversy ten years later. Endocrine Practice. 2000;6:221-5. DOI: 10.1210/
jc.2007-2215
29. Dailey ME, Lindsay S, Skahen R. Relation of thyroid neoplasms to Hashimoto disease of the thyroid gland. A.M.A. Archives of Surgery.
1955;70:291-7. DOI: 10.1001/archsurg.1955.01270080137023
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК М1Ж Р1ВНЕМ ТИРЕОТРОПНОГО ГОРМОНУ ТА РАКОМ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ
Черненко О. В.
Резюме. Огляд присвячено аналiзу ролi оцшки рiвня тиреотропного гормону (ТТГ) в дiагностицi, nporH03yBaHHi та предикцп розвитку диференцшованого раку щитоподiбноí залози (ЩЗ), зокрема папшярноТ карциноми. Значна кшьмсть дослщжень свiдчать про те, що зростання рiвню ТТГ асоцiйоване з розвитком пашлярного раку ЩЗ та його несприятливим прогнозом, пов'язаним з пщвищенням швазивносп та метаста-зування. В той же час е роботи, в яких не було визначено зв'язку мiж ТТГ та переб^ом раку ЩЗ. Бшьш того, зростае кiлькiсть дослiджень, якi демонструють зворотний зв'язок мiж рiвнем ТТГ та розвитком й прогресу-ванням папшярноТ карциноми ЩЗ. Так протирiччя можуть бути пов'язаш з рiзним розмiром i характеристиками дослiджуваних груп пащенлв, дизайном дослiдження та дiею iнших факторiв, що можуть впливати на рiвень ТТГ, а саме вт, наявнiсть непухлинних автономних вузлiв ЩЗ, аутоiмунного тиреоТдиту тощо.
Ключовi слова: рак щитоподiбноí залози, тиреотропний гормон.
ВЗАИМОСВЯЗЬ МЕЖДУ УРОВНЕМ ТИРЕОТРОПНОГО ГОРМОНА И РАКОМ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ
Черненко Е. В.
Резюме. Обзор посвящен анализу роли оценки уровня тиреотропного гормона (ТТГ) в диагностике, прогнозировании и предикции развития дифференцированного рака щитовидной железы (ЩЖ), особенно папиллярной карциномы. Большая часть исследований свидетельствует о том, что повышение уровня ТТГ ассоциировано с развитием папиллярного рака ЩЗ и его неблагоприятным прогнозом, связанным с повышением инвазивности и метастазирования. В то же время есть роботы, в которых не было выявлено связи между ТТГ и течением рака ЩЖ. Более того, увеличивается количество исследований, которые демонстрируют обратную связь между уровнем ТТГ и развитием и прогрессированием папиллярной карциномы ЩЖ. Такие противоречия могут быть связаны с разным размером и характеристиками исследуемых групп пациентов, дизайном исследований и действием других факторов, что могут влиять на уровень ТТГ, а именно возраста, наличия неопухолевых автономных узлов ЩЖ, аутоиммунного тиреоидита в том числе.
Ключевые слова: рак щитовидной железы, тиреотропный гормон.
RELATIONSHIP BETWEEN THYROID STIMULATING HORMONE AND THYROID CANCER
Chernenko O. V.
Abstract. To date, there is growing number of well-known predictors of malignancy of the thyroid nodules including a solid fixed formation that is detected by physiological examination, rapid growth and large size of the site, tracheostomy, dysphagia or lymphadenopathy, irradiation in the history of low doses of radiation of the head and neck in infancy, age less for 20 years and more than 70 years and male gender. Detection of thyroid tumors, characterized by benign course and favorable prognosis, can significantly reduce the number of surgical interventions. However, there are cases where the potential of malignancy of the tumor can not be determined. In this case, alternative diagnostic methods are required. These may include the detection of BRAF and RAS spot mutations, PAX8 / PPARy and RET / PTC translocation, but given the high cost of research data and relatively low sensitivity, these methods are not always suitable for routine diagnostics. The determination of the level of serum hormones may be cheaper and faster. This review is devoted to the assessment of the current concept on thyroid stimulating hormone role in development and progression differentiated thyroid cancer, namely papillary thyroid carcinoma. Numerous studies demonstrated the significance of high (TSH) in thyroid nodes malignisation and progression associated with rapid growth, aggressiveness and metastasis development. Many authors find this test useful for distinguishing benign and malignant thyroid tumors and suggest that it may be used as an auxiliary in the diagnostics. However there some authors who did not find any relationship between TSH and thyroid cancer. Finally, there is a growing body of investigations demonstrating the opposite relations between TSH levels and thyroid malignancies. Genetic studies also are in favor of the reciprocal association between the level of TSH and the development of thyroid cancer. Such controversy could be related with different sampling and design of study as well as with confounding factors including patients age, benign thyroid nodules with autonomy and autoimmune thyroiditis.
Key words: thyroid cancer, thyroid stimulating hormone.
Рецензент - проф. Бобирьова Л. 6.
Стаття надшшла 23.09.2018 року
