CC BY
26
RegiiLatGry Mechanisms
in Biosystems
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(2), 231-238 doi: 10.15421/021736
The interaction between lipid exchange and thyroid status in the conditions of prolonged influence of small doses of radiation
V. L. Sokolenko, S. V. Sokolenko
Bohdan Khmelnytsky Cherkasy National University, Chercasy, Ukraine
Article info
Received29.04.2017 Received in revised form
14.05.2017 Accepted 15.05.2017
Bohdan Khmelnytsky Cherkasy National University, Shevchenko Str., 81, Chercasy, 18031, Ukraine. Tel.: +38-067-869-17-91. E-mail: [email protected]
Sokolenko, V. L., & Sokolenko, S. V. (2017). The interaction between lipid exchange and thyroid status in the conditions ofprolonged influence of small doses of radiation. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 231-238. doi:10.15421/021736
We studied the interaction between the indicators of lipid exchange and thyroid status among the inhabitants of radiation contaminated territories under additional psycho-emotional load. We observed 170 students aged between 18-24 and divided them into a control group of students who were from areas unaffected by radiation (70 people) and the main experimental group of students from territories of increased radio-ecological load (IV radiation zone, 100 people). We determined the content of thyrotropic hormone (TTH), triiodothyronine (T3), thyroxin (T4), total cholesterin (TC), triglycerides (TG), cholesterin of lipoproteins of high density (Ch-LPHD) and cholesterin of lipoproteins of low density (Ch-LPLD). We found that people who had lived since birth in territories which were contaminated with radionuclides and were affected by prolonged influence of small doses of ionizing radiation had significant fluctuations of indicators of concentrations of TTH, T3 and T4, forming manifestations of hypothyroidism and hyperthyrosis among some of those tested. Independently from hyperthyrosis, the effect was accompanied by growth in the level of TH, TG, Ch-LPHD and Ch-LPLD. Persons with manifestations of hypothyroidism had the content of TH above the upper limit of the homeostatic norm and the level of Ch-LPLD was higher than the norm in sub-groups with features of hypo- and hyperthyrosis. All those tested from the main group showed a significant positive correlation connection between the level of TTH and levels of TH and Ch-LPLD. The subgroup with manifestations of hyperthyrosis had a positive correlation between the levels of TTH and TG, the subgroups with manifestations of euthyroidism and hyperthyrosis had a negative correlation between the levels of TTH and Ch-LPHD. The hyperthyrosis subgroup had a significant positive correlation connection between T3 and TH and Ch-LPLD. The euthyroidism and hypothyroidism subgroups had a significant negative correlation between T3 concentration and Ch-LPLD. The cortisol indicator positively correlated with levels of TH and Ch-LPLD in all subgroups divided according to thyroid status. In the conditions of additional psycho-emotional load (examinations), those tested had an increased level of TP (higher than the norm in the subgroups of hyperthyrosis and hypothyroidism) caused by the increase in cortisol level and a tendency of decrease in TTH. At the same time, the level of Ch-LPLD increased (higher than the upper norm) as a result of decrease in the content of Ch-LPHL. The coefficient of correlation between the level of TTH and levels of TH and Ch-LPLD lost statistical significance in all subgroups divided according to thyroid status. In the hyperthyrosis subgroup, the effect of loss of correlation with TH and Ch-LPLD was also observed for T3. Thus, the individuals tested from territories polluted by radionuclides, had proaterogenic changes dependant on thyroid status,which can become a precondition for the development of metabolic syndrome. The risk of dyslipidemia increases in the conditions of additional psycho-emotional load, when the regulatory effect of the thyroid gland's hormones is reduced.
Keywords: ChNPP; IV zone; fractions of cholesterol; hormones of thyroid gland; emotional stress
Взаемозв'язок лшщного обмшу та тиреощного статусу за пролонгованого впливу малих доз радiацГí
В. Л. Соколенко, С. В. Соколенко
Черкаський нацюнальний утверситет 1мет Богдана Хмельницького, Черкаси, Укра'та
Охарактеризовано взаемозв'язок мiж окремими показниками лшщного обм^ та тиреощного статусу оаб вжом 18-24 роки, яю тривалий час проживали на теритс^ях, забруднених радюнуклщами внаслщок аварп на ЧАЕС, i зазнали пролонгованого впливу малих доз юшзуючого випромшювання. Обстежених подшено на три групи: еутиреозу, гшертиреозу, гшотиреозу. Виявлено вартовання рiвня загального холестерину та холестерину лшопроте!шв низько! щшьносп залежно вщ тиреощного статусу, з можливим виходом за меж гомеостатично! норми. В уах обстежених iз дослщно! групи наявний пщвищений вмют загального холестерину (ЗХ), триглiцеридiв (ТГ), холестерину лшопроте!шв високо! щшьносп (Хс-ЛПВЩ) та холестерину лшопроте!шв низько! щшьносп (Хс-ЛПНЩ). За стресу на фош
зростання рГвня кортизолу piBeHb ЗХ демонстрував тенденцiю до пiдвищення, piBeHb Хс-ЛПНЩ достовiрно зростав, Хс-ЛПВЩ -знижувався. Виявлено достовipнi коpеляцiйнi зв'язки Mi:® аналiзованими показниками, зокрема, позитивнi м1ж ТТГ i ЗХ, ТТГ i Хс-ЛПНЩ, яю нiвелювалися за додаткового емоцiйного стресу. З'ясовано наявнiсть в оаб i3 pадiацiйно забруднених територш проатерогенних змiн лiпiдного пpофiлю, залежних вiд тиреощного статусу, найбiльше виражених за додаткового психоемоцiйного навантаження, коли знижу-еться регуляторний ефект гормошв щитоподiбиоi залози.
Ключовi слова: ЧАЕС; IV зона; фракци холестерину; гормони щитогавдбж» залози; емоцiйний стрес
Вступ
Населения територш, забруднених радюнуклвдами вшслщок аваpii на ЧАЕС, продовжуе зазнавати пpолоигованого впливу ма-лих доз ютзуючого випpомiиюваиия. Вважають, що щоденне споживання пpодуктiв харчування, вирощених у зоиi посиле-ного радюеколопчного контролю, залишаегься основним дже-релом внутршнього pадiацiйиого опpомiнеиия, у першу чергу цез1ем-137 (137Cs). Хоча настдки тривалого внутpiшнього на-копичення радюнуклщв дослiдженi поверхово, е данi про по-рушення у такому випадку обмшу лiпiдiв, зокрема, метаботз-му холестерину (Racine et al., 2009). Порушення лiпiдного про-фiлю та нейроендокринт форми ожиpiиня, зумовленi особли-востями ендокpиииоi регуляци пiд час пубертатного перюду, вважають вагомими причинами зростання частоти захворю-вань р1зжа егiологii в мешканцiв pадiацiйио забруднених територш (Korenev et al., 2009).
Одна з найуразливших через чорнобильську катастрофу -тиреощна система, що пояснюеться ii ктошим опромшенням 131I (Popovych et al., 2003). Незважаючи на тривалий час, що минув Гз тих пр, ризик розвитку патологiй щитоподiбиоi залози визнаеться досить високим як науковцями, так i медич-ними пpацiвниками. Досвщ Фукусiми тдгвердив: навт за ма-лих доз опpомiнення зростае piвень тривожносп населення щодо раку щитоподбнм залози. Це вимагае постiйиого скри-иiигу груп ризику (Cardis and Hatch, 2011; Takamura et al., 2016; John et al., 2017; Rumiantsev et al., 2017).
Найвища частка раку щитоподiбиоi залози спостерггаеться серед лiквiдатоpiв, яю працювали в аваршнш зонi у квiтиi -травн 1986 року (Rahu et al., 2013). Серед цившьного населен-ня збiльшення захворювашсп на рак щитоподабнм залози за-реестроване у дней, яю проживали у безпосереднш близькосп в1д зони шциден1у. Особливу групу ризику склали особи, яким на час аваpii було менше 5 роюв, що свадчить про високу ураз-лив1сть даиоi вiковоi групи до pадiацiйиого опpомiнения. Останн данi вказують на можливють вщдалених тиpеоiдиих патологiй, як насладок тривалого низькодозового опромшення за вiдсугностi прямого впливу радюактивного йоду (Abou-El-Ardat et al., 2012; Fushiki, 2013; Takamura et al., 2016). Часто вони поеднуються з1 станом щцвищенм тривожносп - типовоi ознаки наявносп стpесовоi ситуацii (Contis and Foley, 2015).
Для багатьох населених пунктв Украши, забруднених ра-дiонуклiцами внаслщок аваpii на ЧАЕС, не проведено оцшки величини накопиченого 1311. Пряма сучасна дозиметpiя такого накопичення неможлива через короткий перюд розпаду радю-нуклща. Проте матемагичиi модел1, розроблен на осшв1 вимрю-вань 1986 року, дають можлив1стъ теоретично розрахувати показ-ник на осж®1 нишшшх даних про забруднення теригорй 129I та 137Cs. Виявлено досить значну кореляцто м1ж накопиченням рад1оактивного йоду та цезто - головного фактора забруднення теpигоpiй Гз тривалим перюдом розпаду (Michel et al., 2015).
Тиреощт гормони, регулюючи експpесiю метабол1чних генв, чинять вагомий вплив на лгтдний обмш, особливо на кагабол1зм лшадв (Mustafina et al., 2010; Sinha et al., 2014). Вони знижують piвенъ холестерину у плазма кров1 та тдвищують експресто pецептоpiв до лтопротешв низъкоi щшьностг (ЛПНЩ-Р) у печшщ, цей ефект опосередковуеться рецептором до тиpеоiдиих гормонв (TRP). Селективнi модулятори TRP-ре-цетояв також беруть участь у зворотному тpаиспоpтi холестерину та можуть знизити piвенъ холестерину в сироватщ кров1, незалежно в1д pецептоpiв до лтопротешв низъкоi щiлъиостi, за рахунок збiлъшення синтезу жовчних кислот у печшщ (Kan-
nisto et al., 2014; Lindemann et al., 2014). Вагому роль у зв'язку лгпгдного обмшу та тиреощного статусу ввдграють певнi хъ мчнГ елементи, зокрема, магнш i зал1зо (Moncayo and Mon-cayo, 2017). Кличн стани, пов'язан1 з дисрегуляцею метабо-л1зму лiпiцiв у печштц, зокрема, неалкогольш жиров1 хвороби печшки та цукровий д1абет II типу, можуть зумовлюватися змшами внутpiшнъоклiтиииоi дii тиpеоiдиих гормонв, особливо за вираженого гшотиреозу (Sinha et al., 2014; van den Berg et al., 2016). Лшгдний статус жшок Гз гшерплаз1ею щитоподiбиоi залози иайбiлъшою мрою детермнуеться саме тиpеоiдиим статусом (Beyhan et al., 2006).
Для лжування дислгпгдемш використовують селективнi агонiсти pецептоpiв гормона щитопод1бж^ залози (Taub et al., 2013). Перинатальний ггпотиреоз впливае на нейростерощоге-нез у головному мозку (Chang et al., 2012). Вщот випадки впливу лтдного обмшу на тиреощний статус (van Tienhoven-Wind, 2015). Пгдвищений piвенъ тpиглiцеpицiв у сироватщ кров1 - фактор ризику раку щитоподабщм залози (Radisauskas et al., 2016). Поширетсть аугсамунних захворювань щитопо-дiбиоi залози та гшотиреозу досить висока серед ос1б з ожирш-ням (Agbaht et al., 2014).
Дисфункци щитоподiбиоi залози навпь в еутиpеоiдному д1апазон1 зумовлюють низку проблем з1 здоров'ям, включаючи розвиток атеросклерозу; це 61ох1м!чний маркер пгдвищеного ризику серцево-судинних порушень (van den Berg et al., 2016). Проатерогент змши л!п1дного спектра вiцмiченi вже за суб-кл!н1чного ггпотиреозу, який виявляеться нин! у 5-15% загаль-иоi людсъкоi популяцii та асоцтоеться з пiцвищениям смертно-ст1 в!д кард1оваскулярних захворювань (Beyhan et al., 2006; Barter et al., 2007; Mustafina et al., 2010; Benetti-Pinto et al., 2013). Серед фактс^, що беруть участь у регуляци лттдного о6мГну за субклiнiчиого гшотиреозу (зокрема, за рахунок змши продук-ци ТТГ), вказують в!к, стать, расу, споаб життя (Duntas and Brenta, 2012).
Су6клГнГчний гiпотиpеоз асоцтоеться з птдвищеним ризи-ком розвитку шетчщм хвороби серця та тнфаркту мiокаpда, особливо у пацiенгiв 1з птдвщеним piвием ТТГ (Badawy and Ghonium, 2013). Поеднання цислiпiдемiй 1з тиpеоiдиими дис-функц1ями можуть стати причинами серцево-судинних усклад-нень у пащештв, як1 перебувають на гемодТатз1 (Shoji et al., 2015). Важлива проблема - неможлив1сть установлення критичних значень тирео^дних дисфункцгй, за яких виникають дислтпГд-емй та супутш серцево-судинн! патологй (Teran and Calle, 2012). Для сеpцево-судииноi системи небезпечт як субклiнiчиий гГпоги-реоз, пов'язаний 1з пiдвищеиим ризиком розвитку атеросклерозу та шфаркту миокарда, так i субклiнiчиий тиреотоксикоз, що коре-люе Гз «серцевою» смергн1стю (Garasto et al., 2017).
Збшьшення Гндексу висцерального ожиртння супроводжу-егься не лише несприятливими кГлькГсними змГнами лтпГдного спектра сировагки кров1, а й концентращ! коргикостеро1дГв (Kushnarova et al., 2016). Ефект посилюеться за тривалого хро-нГчного стресу, що викликае дислшГдемто, гiпотиpеоiдизм, зни-ження загального обмГну, накопичення абдомГнального жиру, посилення катаболГзму бГлкГв (Davis et al., 2008). Кортизолемы -визнаний антигиpеоiдиий i атерогенний фактор (Bul'ba et al., 2006). У свою чергу, метабол1чт порушення, зокрема, гГперхо-лестеринемГю, вважають можливими причинами формування депресивних станв, особливо у жГнок (Rhee et al., 2014). Ожи-рГння та змши лГпГдного профГлю на тл1 гГпотиреозу поширенГ серед ос1б Гз 6Гполярними розладами (Ezzaher et al., 2011).
Хротчне нервово-псих^чне навангаження та вплив не-сприятливих еколог1чних, виробничих, соцiалъних фактоpiв,
яю викликають гормонально-метабол1чн1 змши, спрямован1 на щдвищення енергоутворення з метою забезпечення пристосу-вальних процес^в, можуть зумовити формування метаботчно-го синдрому (Beckham et al., 2003). Типовий приклад - гшерхо-лестеринем1я та гiперкортизолемiя на фонi зниженоï концентрацй трийодтиронiну у вошв-штернащоналю'пв та лжвщато-р1в наслiдкiв аварй на ЧАЕС вжом вiд 40 рокiв (Balaeva-Tikho-mirova, 2014). Серед синiв лжтдаторш наслiдкiв аварiï на ЧАЕС характеры змши рiвня лiпопротеïнiв найбiльше вираже-нi в осiб i3 нейроендокринним ожирiнням, поширенiсть якого серед uieï когорти у деюлька разiв перевищуе показники в популяци (Korenev et al., 2009). Як наслщок, в оаб, якi трива-лий час проживали на тершояях, забруднених радюнукшда-ми, спостерижться зростання частоти атеросклерозу та шших серцево-судинних порушень (Bruno et al., 2013).
Взаемодя лшдного та тиреоïдних показниюв за емоцш-ного стресу досить детально вивчена на лабораторних тваринах (Zhigulina, 2015). Дослiдження зв'язку тж лiпiдним обмшом i тиреощним статусом мешканщв радащйно забруднених район1в стосуються в основному дтей або оаб похилого вiку, чи пащенпв 1з вираженими патологiями, тому вимагають подаль-шого анал1зу.
Мета статт - з'ясувати особливосп взаемозв'язку мiж ос-новними показниками лквдного обмшу та тиреощного статусу в мешкангцв радаацино забруднених теригорiй за вщсутносп та наявносп додаткового психоемоцшного навантаження.
Матер1ал i методи досл1джень
Обстежено 170 оаб, серед яких видшили групу мешканц1в радаацшно незабруднених районв (контрольна група, 70 оаб) i мешканщв територш посиленого радюеколопчного контролю (IV радаащйна зона, щшьтсть забруднення Грунтш 1зотопами 137Cs 3,7^104 - 18,5 104 Бк/м2, 100 оаб). Уа обстежет - студен-ти Черкаського национального унiверсигету вжом 18-24 роки, яю на час обстеження не мали гострих захворювань. Мж показниками волонтерш р1зних статей (оаб жiночоï стап обсте-жували у фолжулярну стадiю менструального циклу) не спо-стерiгали статистично вiрогiдноï р1знищ, тому надал1 ïх розгля-дали як едину сукуптсть.
Роль додаткового стресового фактора, що зумовив розви-ток психоемоцшного навантаження, вiдiграла зимова екзаме-нацшна сесiя. В обстежених вранц! (до вживання ïжi) вщбира-ли 15 мл венозноï кровг Перший анал1з показниюв проводили в мтжсесшний перюд, другий - тсля першого гспиту.
Вмст кортизолу у сироватщ кров1 визначали шунофер-ментним методом 1з використанням набору «BIO-RAD» (Ро-с!я). Вм!ст тиреотропного гормона (ТТГ) визначали за допомо-гою тест-набору Р1А-ТТГ (Immunotech, Чехiя). Вмст тироксину (Т4) у сироватгц кров1 дослiджували за допомогою тест-набору рю-т4-Шр, трийодгиронiну (Т3) - рю-т3-1Пр (1нститут бiоорганiчноï х!мй Нацюнальжд академц наук Республiки Бь лорусь). Рiвень загального холестерину (ЗХ), триглщеридш (ТГ), холестерину лшопротемв високоï щльносп (Хс-ЛПВЩ) визначали методом Лбермана - Бурхарда. Вмст холестерину лшопротеь нв низькоï щльносп (Хс-ЛПНЩ) визначали за формулою Фрщвальда: Хс-ЛПНЩ = ЗХ - (Хс-ЛПВЩ+ТГ/2Д) (Zak, 1980).
У межах дослщжй групи видшили тдгрупу еутиреозу (31 особа), щдгрупи з ознаками гтершреозу (48 оаб) та гшо-тиреозу (21 особа). Диагноз про наявтсть синдрому ВСД ставили лжар1 студентського санаторiю-профiлакторiю «Едем» при университета.
Статистичну обробку результатiв проводили методами ва-рiацiйноï статистики. Данi наведет у виглядг середне арифме-тичне ± похибка середнього арифметичного (M ± m). Досто-в1ртсть р1знищ мйж показниками визначали за ^критер1ем Стьюдента, попередньо перев1ривши виб1рки на нормальтсть розподшу. Кореляц1йний анал1з проводили з використанням коефщента кореляци Прсона.
Результати
В обстежених контрольно! групи биьшють показникiв пе-ребувала в межах гомеостатично! норми (Zak, 1980), показники лЫдного профiлю змщет до нижньо! межi норми, що могло зумовлюватися особливостями харчування студентов (табл.).
В оаб, яю зазнали пролонгованого впливу малих доз ют-зуючого випромшювання, спостер1гали значне варгювання по-казникiв концентрацй ТТГ, Т3 та Т4 у периферичнш кровг Проте серед них досить чтко видiлили тдгрупу еутиреозу, а також тдгрупи з ознаками гшертиреозу та гшотиреозу. Подiл робили за вмстом трийодтироншу, чия бюлопчна ефектив-шсть вища, нiж у Т4 (Klein, 2004).
За вщсутносп додаткового психоемоциного навантаження в обстежених Гз подгрупп еутиреозу рiвень Т3 i Т4 статистично не вiдрiзнявся вiд контрольних значень. В осiб з ознаками гтершреозу показники достовГрно вищi контролю, з ознаками гшотиреозу - нижчий вмст Т3. Концентрац1я ТТГ в обстежених з ознаками гшотиреозу та гшертиреозу вища контролю (табл.).
За результатами медичного анамнезу серед обстежених вщсутт особи з клЫчними проявами патологи щитоподабно! залози. Проте у 17 оаб з ознаками гшотиреозу (81% вщ обстежених у гвдгрут), 26 осiб з ознаками гшертиреозу (54% вщ обстежених у тдгрут) та 7 iз пiдгрупи еутиреозу (23% вщ обстежених у тдгрут) спостершалися ознаки синдрому веге-то-судинно! дистонй.
В усiх обстежених iз територгй посиленого радiоекологiч-ного контролю, незалежно вiд тирео!дного статусу, рiвень загального холестерину, триглiцеридiв, холестерину лшопроте!-нiв високо! та низько! щiльностi вищий, нiж у контроле В осiб з ознаками гшотиреозу тенденця до зростання рiвнiв загального холестерину та холестерину лшопротетв низько! щшьносп виражена найб^льше, i показники достовiрно вищi, порiвняно з отриманими для пiдгрупи еутиреозу (табл.). У цш пiдгрупi вм1ст холестерину перевищив верхню межу гомеостатично! норми, вказано! в лiтературi (Zak, 1980). Рiвень Хс-ЛПНЩ вийшов за верхню межу норми у тдгрупах з ознаками гшо- та г1пертиреозу.
Корелящйний аналiз показав, що у мешканщв територш, забруднених радюнуктдами, незалежно вщ тирео!дного статусу, спостерггаеться доскжрний позитивний зв'язок м1ж рiвнем ТТГ i рГвнями ЗХ та Хс-ЛПНЩ. Також виявлено позитивну коре-лящю м1ж рГвнями ТТГ i триглщеридв у пГдгрупГ з ознаками ri-пертиреозу; негативну кореляп1ю - мтж рГвнями ТТГ i Хс-ЛПВЩ у пщгрупах з ознаками еутиреозу та гшертиреозу (рис. 1-3).
Р}вт Т4 i Т3 демонстрували негативну корелящю з рiвнем загального холестерину, триглщеридв, Хс-ЛПВЩ у пiдгрупах еутиреозу та гшотиреозу, проте вона не мала статистично! значущост! У подтруш гшертиреозу для трийодтироншу виявлено достовГрний позитивний кореляпТйний зв'язок Гз рГвшм загального холестерину та Хс-ЛПНЩ. У тдгрупах еутиреозу та гшотиреозу - достовГрна негативна корелящя концентрацй Т3 Гз рГвнем Хс-ЛПНЩ (рис. 1-3).
В оаб Гз дослГдно! групи навггь за в!дсутност1 додаткових стресових чинникГв спостерггали достовГрне пГдвищення рГвня кортизолу порГвняно з контролем. Показник позитивно коре-лював Гз рГвнями ЗХ та Хс-ЛПНЩ у вах пГдгрупах (рис. 1-3), негативно - Гз рГвнем Хс-ЛПВЩ у пщгрут г1пертиреозу (рис. 2). П!д час екзаменацшно! сесй як фактора психоемоцшного навантаження для студентгв рГвень кортизолу достовГрно зростав порГвняно з м1жсесшним перГодом i в контрольнгй, i в дослГд-них грут (табл.).
У студент1в, як1 при!хали на навчання з територГй, забруднених радюнуктдами, стрес-Гндукований ефект зростання концентрацй кортизолу проявлявся незалежно вщ тирео^дного статусу. Паралельно спостерггали тенденцию до зниження вм1-сту ТТГ, в оаб з ознаками гшертиреозу достовГрно знизився вм1ст Т3, Т4 залишився без зм1н. В оаб Гз пГдгрупи еутиреозу Т3 демонстрував тенденцию до зниження, з пГдгрупи г1потиреозу -
ютотт кoливaння пoкaзникa вiдcyтнi (табл.). Pibern зaгaльнoгo xoлecтepинy дeмoнcтpyвaв тeндeнцiю дс> зpocтaння в ycix тpьox nwpynax (y пiдгpyпax гiпepтиpeoзy тa гiпoтиpeoзy вийшйв зa вepxню мeжy нopми, зa eyтиpeoзy дocяг цieï мсж^, npn цьoмy дocтoвipнo пiдвищyвaвcя piвeнь xoлecтepинy лiпopoтeïнiв низь-
Roï щiльнocтi (з виxoдoм зa вepxню межу нopми) na фйн1 знижeння вмету xoлecтepинy лiпoпpoтeïнiв виcoкoï щiльнocтi. Tprnrayep^n дeмoнcтpyвaли лишe тeндeнцiю дй зpocтaння, y пiдгpyпi гiпoтиpeoзy пoкaзник cтaв вищим пopiвнянo з тдгру-пйю eyтиpeoзy (тaбл.).
Таблиця
Пoкaзники вмicтy RopiraOTy, лiпiднoгo йбмшу тa тиpeoïднoгo «mycy в oбcтeжeнnx (дй eмoцiйнoгo CTpecy - вepxнiй pядoк, тд Hac eмoцiйнoгo cтpecy - нижнш pядoк, M i m)
Пoкaзники Konтpoль, n = 7Q Дocл^дna ipyna. ocoбn, яю зaзnaлn npoлonгoвanoгo впливу мaлnx дoз paдiaдiï, n = 1QQ
eyтиpeoз, n = 31 гiпepтnpeoз, n = 48 гiпoтnpeoз, n = 21
Kopraîo^ nмoль/л 349,Q i 9,8б б91,2 i 12,13** б29,5 i 18,Q1* 881,1 i 15,21*** б33,8 i 19,Q1* 89Q,1 i 18,б5*** б24,9 i 17,3б* 877,4 i 2Q,Q1*,**
Зaгaльnnй xoлecтepnn (ЗX), ммoль/л 3,Q5 i Q,265 3,29 i Q,315 4,75 i Q,489* 5,99 i Q,725* 5,84 i Q,71Q* 7,Q5 i Q,584* 7,13 i Q,81Q*, # 7,48 i Q,518*
Tpnглiдepидn (TГ), ммoль/л Q,52 i Q,Q63 Q,55 i Q,Q72 Q,81 i Q,Q71* Q,96 i Q,Q59* Q,91 i Q,Q72* 1,Q9 i Q,Q61* 1,Q1 i Q,Q81* 1,1б i Q,Q74*, #
Xoлecтepnn лiпonpoтeïniв вncoкoï 1,Q5 i Q,Q65 1,б3 i Q,Q81* 1,5Q i Q,Q71* 1,44 i Q,Q79*
щiльnocтi (Xc-ЛПBЩ), ммoль/л Q,97 i Q,Q85 1,13 i Q,Q71** Q,95 i Q,Q69** Q,91 i Q,Q75**, #
Xoлecтepин лiпonpoтeïniв nnзькoï 1,81 i Q,114 2,81 i Q,317* 3,94 i Q,499* 5,22 i Q,256*, #
щiльnocтi (Xc-ЛПHЩ), ммoль/л 2,Q5 i Q,134 4,39 i Q,389*** 5,б2 i Q,245*,**, # 6,Q5 i Q,199*,**, #
Tnpeoтpoпnnй гopмon (Iii ), 2,31 i Q,212 3,Q5 i Q,416 3,б7 i Q,245* 3,74 i Q,21Q*
мкОД./мл 2,32 i Q,351 2,44 i Q,275 2,74 i Q,458 2,81 i Q,49Q
Tpnйoдтnponin (T3), nмoль/л 1,54 i Q,Q56 1,41 i Q,Q61 1,5б i Q,Q45 1,45 i Q,Q44 2,59 i Q,Qб8*, # 1,71 i Q^*** # Q,75 i Q,Q31* # Q,73 i Q,Q45* #
Tnpoкcnn (T4), н^ль/л 81,б i 5,73 7б,8 i 9,13 96,Q i б,43 94,3 i 7,12 127,3 i б,25*, # 121,Q i 8,49*, # 78,2 i 8,31# 77,1 i 5,39#4
Примтки. * - P < Q,Q5 nopiE^TO з кoнтpoлeм; ** пoкaзникoм y потрут eyтиpeoзy.
P < Q,Q5 пopiвнянo з пoкaзникoм дo пcиxoeмoцiйнoгo нaвaнтaжeння; # - P < Q,Q5 пopiвнянo з
з G^aHaMM гшoтиpeoзy нeгaтивнy кopeляцiю з кopтизoлoм д&-мoнcтpyвaв Xc-ЛПBЩ (pnc. б); шзитивт кopeляцiя з кopтизo-лйм збepeглacя для ЗX i ЛПИЩ y вcix xpLox пiдгpyпax, no^-лeнnx зa тиpeoïдним cтaтycoм (pnc. 4-б).
Зaгaльний TPиглiцePиди
xoлecтepин_ _Xc-ЛШЩ Xc-ЛПHЩ
Щ ¡з кopтизoлoм S ¡з тиpeoтpoпним ropMonoM
H ¡з тpийoдтиpoнiнoм П ¡з тиpoкcинoм
Рис. 1. Kopeляцiйнa зaлeжmcть мпж aнaлiзoвaними пoкaзникaми лiшднoгo йбмшу тa eндoкpиннoгo cтaтycy y nwpyni eyтиpeoзy, дй eмoцiйнoгo CTpecy. * - дocтoвipнicть кoeфшieшy кopeляцiï P < Q,Q5
я «
л
e p
S
тн
a 0.5
«
л e 0.3
p
£ 0.1
т -0.1
н
ш
a -0.3
-ft
e -0.5
o
-0.7
Щ
WM
Зaгaльний Tpиглiдepиди
ЩЕ
ШР
xoлecтepин
Xc-ЛПBЩ Xc-ЛПНЩ
о
Зaгaльний
xoлecтepин
* 1 *
H
Е2 ¡з кopтизoлoм В ¡з тиpeoтpoпним ropMonoM
ЕЭ ¡з тpийoдтиpoнiнoм П ¡з тиpoкcинoм
Рис. 3. Kopeлядiйнa зaлeжmcть мш aнaлiзoвaними пoкaзникaми лiпiднoгo йбмшу тa eндoкpиннoгo cтaтycy y nwpyni гinoтиpeoзy, дй eмoдiйnoгo cтpecy. див. pnc. 1
Щ Xc^üHS;
Tpиглiдepиди Xc-n^
ЁЗ ¡з кopтизoлoм В ¡з тиpeoтponnим гopмonoм
ЕЗ ¡з тpийoдтиponinoм □ ¡з тиpoкcиnoм
Рис. 2. Kopeлядiйna зaлeжnicть мпж aнaлiзoвaними noкaзнnкaмn лiniднoгo йбмшу тa eндoкpиннoгo cтaтycy y niдгpyni гinepтnpeoзy, дй eмoдiйnoгo cтpecy. див. pnc. 1
B ycix nwpynax, noдiлeниx зa тnpeoïдnnм cтaтycoм, кoe-фкцент ке^ляши м1ж piвneм TTГ i pib^^m зaгaльnoгo xottie-cтepnнy тa Xc-ЛПHЩ втpaтnв cтaтncтичny дocтoвipнicть (pnc. 4-б). У niдгpyni гinepтnpeoзy eфeкт втpaти кopeлядiï ¡з зaгaльнnм xoлecтepиnoм тa Xc-ЛПИЩ вiдмiчeno тaкoж для тpийoдтиpoншy (pnc. 5). Сnocтepiгaлn neгaтnвнy кopeлядiю T3 ¡з Xc-ЛПИЩ y niдгpynax гinepтnpeoзy ф змшйю зnaкa rope-ляцц nopiвняno з дocтpecoвnм nepk^oM) тa гinoтnpeoзy. B oci6
0,7
'Э 0,5
«
л e 0,з
p
O к 0,i
т -0,i
н
'Э -0,з
e -0,5
O
-0,7
Зaгaльний Tpиглiдepиди Xc-ЛПBЩ Xc-ЛПHЩ xoлecтepиn
Щ з кopтизoлoм H ¡з тиpeoтpoпним гopмonoм
S ¡з тpийoдтиponinoм П ¡з тиpoкcиnoм
Рис. 4. Kopeлядiйna зaлeжnicть мш anaлiзoвaнnмn noкaзнnкaмn лiniднoгo йбмшу тa enдoкpnнnoгo cтaтycy y nwpyni eyтnpeoзy тд чac eмoдiйnoгo cxpecy; див. pnc. 1
Обговорення
У HpaE'i'mm здopoвиx oci6 i na^enm, як: nepeбyвaють y cтaнi d'imoï peMiciï, cклaднo anaлiзyвaти взaeмonoв'язaнi зм-ни noкaзникiв eндoкpинnoï peгyлядiï тa мeтaбoлiзмy, ocкiлькn
*
0.7
*
*
Q.7
0.5
*
о,з
Q.1
-0.4
-0.6
коливання в межах норми рштв гормонв i метаболтв досить значт Можливим шляхом вирiшення дано! проблеми вважа-югь дослiдження гормонально-мегаболiчних взаемов!дносин в оаб, яю зазнавали тривалого впливу фактор1в, що вимагали мобiлiзацii регуляторних систем (Balaeva-Tikhomirova, 2014). До таких факторгв належить, зокрема, пролонговане опромг-нення малими дозами радацп.
Ш з кортизолом В i3 тиреотропним гормоном
¡3 iз грийодгиронiном П iз тироксином
Рис. 5. Кореляцйна залежнiсть мгж аналiзованими показниками лквдного обмгну та ендокринного статусу у тдгрут гшертиреозу тд час емоцшного стресу: див. рис. 1
Хс-ЛПВЩ Хс-ЛПНЩ
Ш з кортизолом В iз тиреотропним гормоном
ЕЭ iз трийодтиронiном П iз тироксином
Рис. 6. Кореляцйна залежтстъ мгж аналiзованими показниками лiпiдного обмгну та ендокринного статусу у тдгрут гшотиреозу тд час емоцшного стресу: див. рис. 1
Анал1з результата дослджень показав, що у мешканщв те-ритори посиленого радюеколопчного контролю спостершали певне напруження тирео1дного статусу, що характеризувалося щдвищеною концентращею ТТГ в оаб !з досить високим вмтстом Т3 у периферичнш кров^ Ефект супроводжувався щд-вищенням р1вня загального холестерину, триглщеридав, холестерину лiпопротеiнiв високо! та низько! щшьносп, причому в оаб з ознаками гшотиреозу тенденщя до зростання рiвнiв загального холестерину та холестерину лшопроте!тв низько! щшьносп проявлялася найбiльше (табл.).
Отримат дат узгоджуються з повщомленнями про те, що пащенти з вираженим гшотиреозом мають значно вищий рь вень загального холестерину, тж !з еутиреозом, !з субкштч-ним - змши менш вщчутт (ВЬауёаШа^уШ, 2005). Пвдвищення рiвня загального холестерину у сироватщ кров1 за гшотиреозу лопчне. Тиреовдит гормони стимулюють утитзащю жирiв, мо-бiлiзацiю триглiцеридiв !з жирово! тканини, активують печш-кову лшазу та ефiр-холестерин-трансформувальний бiлок, рь вень якого пiдвищений за тиреотоксикозу та знижений за гiпотиреозу (Беёедш е1 а1., 2003; Бип1а&, 2003). Тиреощт дис-функцп, зокрема, виражений або субклЫчний гiпотиреоз, здатнi змiнити лЫдний профшь i сприяти розвитку серцево-судинних захворювань. Гiперхолестеринемiя за гшотиреозу зумовлюеться зниженням експресi! рецептор!в до холестерину лшопротешв низько! щiльностi та зменшенням контролю з боку Т3 над бшком, що контролюе обмш стеришв в органiзмi людини (БРЕВР-2), який мае виршальне значення для експре-сi! рецепторiв до ЛПНЩ. Дiя гормонiв щитоподiбно! залози на жовчт кислоти останнiм часом розглядаеться як iстотний гшо-холестеринемiчний фактор. Висок! титри тиреотропного гормона асощюються з проатерогенними змiнами лшвдного про-
Яв^. Ывек. ЕюъуъХ, 8(2)
фшю (Duntas and Brenta, 2012). Як наслщок, так змгни спосте-рггають у переважно! бiльшостi пащенга iз гшотиреозом i ха-рактеризують наявнстю значно! позитивно! кореляци мiж кон-центрацiями ТТГ i загального холестерину (Iqbal et al., 2006; Mustafina et al., 2010). Вважають, що ефект зумовлюеться упо-вшьненням швидкосп метаболiзму лiпiдiв на фонi активаци !х синтезу (Abrams and Grundy, 1981). Таким чином, виявлене нами зростання ргвня холестерину та Хс-ЛПНЩ з ознаками ri-пертиреозу можна пояснити нетиповим щдвищенням в обстежених ргвня ТТГ як важливого проатерогенного фактора. Данi лг-тератури пiдгверджуюгъ, що пдвищення ргвня холестерину - за-звичай супутнш фактор пщвищення ргвня ТТГ (Pinch et al., 2000).
В обстежених нами мешканщв територш, забруднених ра-дюнуктдами, достов!рний позитивний коефщент кореляци мгж р1внем ТТГ i р1внями загального холестерину, холестерину ЛПНЩ характерний для всiх трьох груп, подшених за тирео!дним статусом; мгж ргвнями ТТГ i триглщеридав - для групи з ознаками гшертиреозу (рис. 1-3).
Етдемюлопчт дат свщчать, що р1вень ТТГ тiсно коре-люе зi ступенем тяжкост! гшерхолестеринеми. Проте молеку-лярний механiзм учасп гшерхолестеринеми у розвитку субклг-¿чного гшотиреозу з'ясований не остаточно. Вважають, що ефект зумовлений процесами, залученими до зворотного транспорту холестерину, який, у свою чергу, ввдграе важливу роль у регуляци ргвня холестерину. В експериментах на тваринах показано, що ТТГ може стимулювати печiнковi АТФ-зв'язу-вальи касетт транспортери, що забезпечують передачу внутрг-шньоклпинного холестерину у плазму кров! (Zhang et al., 2016).
У лператур! зус^чаються дан, вщмшш в!д отриманих нами. Атерогент порушення лтдного профшю в шдайського насе-лення !з субклтчним гшотиреозом спостерггали лише у ви-падку зростання концентрацй ТТГ понад 10,0 мМО/л i харак-теризували гвдвищенням р1вня загального холестерину та холестерину ЛПНЩ. В оаб !з ТТГ меншим за 10,0 мМО/л його р1вень позитивно корелював !з вмстом T3 i T4, негативно - !з р1внем загального холестерину та холестерину ЛПНЩ (Mar-waha et al., 2011). Так! особливосп можуть зумовлюватися вь ком, статтю, расою, способом життя (Duntas and Brenta, 2012).
Як указувалося вище, в обстежених !з дослщно! групи, незалежно вгд тирео!дного статусу, спостерггали достов!рне щд-вищення, пор1вняно з контролем, р1вня триглщеридгв (ТГ), холестерину лшопротешв високо! (Хс-ЛПВЩ) та низько! (Хс-ЛПВЩ) щшьносп (табл.). Зростання вмтсту триглщеридав у сироватщ кров! класифжують як проатерогент змгни л1попро-те!нового профшю (Duntas and Brenta, 2012). Таке явище, поряд з! зниженням ргвня антиатерогенно! фракцг! холестерину (ЛПВЩ), асоцгюеться з порушенням енергетичного та лЫдного гомео-стазу в орган!зм! та тдвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень. ПГдвищення ргвня ТГ може вГдображати уповшь-нення поглинання та засвоення клпинами жирних кислот (Kushnarova et al., 2016).
Триглщериди - основний лшдний компонент лгпопроте!-н!в наднизько! щшьносп, що мстить мало холестерину; саме вони - провщний транспортер холестерину з печшки у кров. Лшопротеши низько! щшьносп - транспортна форма холестерину та ненасичених жирних кислот вщ печгнки до органв i тканин. ЛПНЩ малорозчинн! та схильт до формування атеро-склеротичних бляшок у судинах, що зумовлено тдвищеною здатн!стю втрачати холестерин тд час транспортування. Знач-на частина ЛПНЩ захоплюеться печгнкою та гншими перифе-ричними кл!тинами шляхом рецептор-опосередкованого ендо-цитозу. Лшопроте!ни високо! щшьносп здшснюють зворотний транспорт холестерину у печгнку. Це високомолекулярна лег-корозчинна форма, яка не випадае в осад. Вщповщно, ЛПВЩ вiдiграютъ протекторну роль щодо в!дкладення лгпГдгв у атеро-склерозних бляшках (Prasad et al., 2012; Kaur, 2014; Kushnarova et al., 2016).
Виявлене нами тдвищення р1вня холестерину лгпопроте!-нв високо! щгльност! в дослГднгй груп! можна розглядати як
235
компенсаторну реакцию на збiлъшення проатерогенних фрак-цГй холестерину. Протекторну функцгю ще! фpакцii тдгверд-жуе негативна кореляця мж рГвнями ТТГ та Хс-ЛПВЩ у гру-пах з ознаками еутиреозу та гшертиреозу (рис. 1, 2).
Виразтсть порушень лЫдного обмшу не лише прямо про-порцшна рГвню тиреотропного гормона, а й обернено пропорцию рГвню тироксину. Низький piвень вГльного Т4 асоцтоеться з проявами метаболГчного синдрому, ожиршням, рГвень ТТГ детеpмiиуетъся iивеpсiйио ргвнем Т4 бшьшою мрою, тж ргв-нем Т3 (Bul'ba et al., 2006; Mustafina et al., 2010).
У наших дослГдженшх вщсутт виражет зв'язки тироксину з показниками лГтдного профшю. Для тpийодгиpонiиу виявле-но достовГрний позитивний кореляцгйний зв'язок Гз рГвнем за-гального холестерину та Хс-ЛПНЩ у тдгрут гшертиреозу, що не можна вважати типовим ефектом. У тдгрупах еутиреозу та ггпотиреозу достовГрна кореляцш конценграци Т3 Гз рГвнем Хс-ЛПНЩ иегативиа (рис. 1-3). Згдао з даними лперату-ри, Т3 стимулюе р1знг метаболГчнг шляхи та печшков1 функгщ переважно через в-рецептори до гормона щигоподiбиоi залози (TRP). Тиpеоiдиi гормони пов'язанг Гз секреторними фосфолг-пазами, якг, у свою чергу, беруть участь у процесах запалення, гшерлЫдемц та атеросклерозу. Т3, знижуючи синтез фосфолг-пази, обмежуе розвиток гiпеpлiпiдемii та запальних процесгв (Sharma et al., 2014).
Як повГдомлялося в наших попередЩх дослГдженнях, най-вищий ргвень загального холестерину у догадай групг спосте-рггався для оаб з ознаками синдрому вегето-судинноi дистонц (Sokolenko, 2016). Синдром вГдмчено у 81% обстежених Гз групи ггпотиреозу, 54% Гз групи гшертиреозу, 23% Гз групи еутиреозу. Тобто дисбаланс ргвня тиpеоiдиих гормонв у меш-канцГв територГй, забруднених радюнукладами, стае фактором розвитку не лише змш метаболГзму лГпГдгв, а й вегето-судин-них дисфункцгй.
ГшерлГтдемя вважаеться ютотним чинником ризику сер-дево-судинноi патологи, тому гГпотиреоз опосередковано сприяе ii розвитку. Для пащентгв з шемчною хворобою серця досить характерне пГдвищення загального ргвня холестерину на фон клшгчного ггпотиреозу (Beyhan et al., 2006). Можлива причина -тривалий субклМчний гшотиреоз (синдром еутиреодао! слаб-костГ), порушення лiпiдиого обм1ну, що спричинюе прогресування атеросклерозу та тдвищенню загального периферичного су-динного опору, здагного попршити перебгг аpтеpiалъноi гГпер-тонп (Nikolaev et al., 2012). СубклЫчт випадки дисфункций щитоподабно! залози, що характеризуюгься нормальним рГвнем тироксину (Т4), але змшеним рГвнем тиреотропного гормона (ТТГ), також вважають фактором ризику серцево-судинних i метаболГчних захворювань. Подбний ефект може проявлягися не лише за зростання, а й пгд час наближення рГвня ТТГ до нижньо! меж! норми (в межах нормального даапазону) (Lacla-ustra et al., 2015). Показано позитивну кореляцГю мгж ргвнями сировагкових T4 i холестерину лiпопpотеiнiв низько! щшьно-сп, сировагкового ТТГ i холестерину лшопротешв високо! щг^ьносп, значн негативн корелящ! мгж ргвнями сироватко-вого ТТГ i триглщеридв в еутиpеоiдиих оиб Гз серцево-судин-ними хворобами (Takeuchi, 2015).
У нашому випадку синдром вегето-судинноi дистонп спо-стерггався у багатьох оаб з ознаками гшертиреозу. Такий на-слдак мгг зумовлюватися тим, що у дан1й групг вмгст загального холестерину та холестерину лтопротешв низько! щшь-носп, як i за ггпотиреозу, достовГрно вищий контролю (табл.). Кр1м того, в реалГзацГю ефекту м1г включатися фактор рада-цгйного впливу, зокрема, радаацшно Гндукованг змши реакцгй лЫдного обмшу та порушення автономно! нервово! регулявд (Janssen et al., 2005; Baker et al., 2011).
Пролонговане радаацшне опромнювання варто розглядати як хронгчний стресовий фактор (Tronko et al., 1996). Його на-слдак - часто неадекватна адаптацш, яка полягае у видГленнг значно! кшькосп кортизолу на фон зниження вмгсгу ангистре-сових гормонв. При цьому виникае низка руйнгвних метабо-
лГчних процеов, проявами яких можуть бути виявленг нами ефекти (Davis et al., 2008).
Справда, у догадай групг вГдмчено достовГрне пiцвищеиия ргвня кортизолу поргвняно з контролем за вадсутносп дГ! до-дагкових стресових факторгв (табл.). Кортизол збГльшуе активность лiпопpогеiилiпази, сприяючи зросганню ргвня Хс-ЛПНЩ. Одночасно вгн знижуе утворення рецепторгв до Хс-ЛПНЩ, гальмуючи !х поглинання клГтинами та епГмГнацГю холестерину з кровотоку (у тому чист у печгнку), пГдвищуе активнгсть лгпази, що вивГльняе жирн1 кислоти з депонованих триглГцеридГв. Ви-явлено залежнгсть мгж хронгчним емоцгйним або психосоц-альним стресом i атеросклерозом коронарних артергй; компо-ненги метаболГчного синдрому (ожиршня, ггпертонГя, дисл1-пгдемГя) проявляються за хронгчного психологГчного стресу, депреси, низького содiалъно-економiчного статусу. У багатьох випадках важко говорити про первиннгсть чи вториннгсть взаемодгй коpтикоiдиих гормонгв та лгпгдного обм1ну (Brotman et al., 2007; Engelking, 2010; Toth et al., 2014).
За останнг роки значно розширилися уявлення про стрес як розгалужену системну реакцгю органГзму, яка, за певних умов, може спричинювати порушення функцгй багатьох ф1зюлопч-них систем, зокрема, серцево-судинно!, нервово!; дисфункиГ! ендокринно! системи на ргвт продукиГ! катехолам1н1в, гормо-нГв щитоподГбно!, статевих залоз. Раннг життевГ психгчнГ трав-ми у тдштюв супроводжуються зниженням ргвня трийодгиро-ншу (Machado et al., 2015). Гострий стрес у людей характери-зуеться активацГею лгполГзу, переважаючими енергосубстратами виступають лгпгди. Хронгчний емоцгйний стрес викликае зростання ргвня холестерину на фонг активацг! секрецГ! катехол-амшв, у результат! чого посилюегься мобшзаця жирово! гка-нини з утворенням вГльних жирних кислот, що надходять у кров (Zhigulina, 2015). В оаб, якг зазнали гострого стресу, pi-вень Хс-ЛПНЩ вищий, нгж за помгрного стресу (O'Connor et al., 2009). За депресивних розладгв, як1 тривали не менше трьох рокгв, спостерггали пгдвищення ргвня триглщеридв i нижчг ргвнг Хс-ЛПВЩ, ТТГ i Т4 поргвняно з даними для пацГ-енггв Гз депресивним синдромом, тривалГстю менше трьох роюв. При цьому в1дм1чено значний позитивний зв'язок ТТГ Гз ргвнем загального холестерину та холестерину ЛПНЩ, ргвнг T4 i T3 негативно корелювали з ргвнем загального холестерину, холестеринами ЛПВЩ i ЛПНЩ. СироватковГ ргвнг триглгцери-дгв i ТТГ залежали вгд тривалостГ депресивних симптомгв (Peng and Li, 2017). Шд час критичних захворювань, що загро-жують життю, зростання ргвня кортизолу супроводжувалося зниженням конценграцИ Т3 i тдвищенням ргвня ТТГ i Т4 (Vermes and Beishuizen, 2007).
Дат, отриманг пгд час екзаменацгйно! сеси як фактора додаткового психоемоцГйного навантаження, значною мгрою уз-годжуються з оприлюдненими в л1терагур1: зростання ргвня кортизолу, незалежно вгд тиреодаого статусу, вихгд Хс-ЛПНЩ за верхню межу норми. Ргвень загального холестерину, хоч i не зазнав достовГрних змгн, сягав вищо! меж! норми за еутиреозу та перевищив норму в оаб з ознаками ггпотиреозу та ггперти-реозу (табл.). Вщсуттсть достовГрно! динамГки вмгсту загального холестерину в умовах психоемоцГйного швантаженш може зумовлюватися вiдсутиiстю вГрогГдних змш ТТГ i тироксину. 1нша можлива причина такого ефекту - достовГрне зростання рГв-ня Хс-ЛПНЩ компенсувалося зниженням Хс-ЛПВЩ.
Втрата достовГрносг! коефшкнтом кореляц^ м1ж рГвнем ЗХ i ТТГ, в умовах психоемоцГйного навантаження, та змша знаку коефГцГенга м1ж Т3 i ЛПНЩ у грут ггпертиреозу св1д-чагь про Щвелювання значення ТТГ i тирео!дних гормонв у реалГзацГ! лгп1дного обмГну. З одного боку, це можна пояснити значним зростанням рГвня кортизолу та його прюритетом у ви-явлених реакцГях, що пГдгверджувалося стабГльним позитив-ним коеф1ц1енгом кореляци! м1ж концентращею кортизолу та рГвнями загального холестерину та холестерину лшопротешГв низько! щшьносп (рис. 4-6). З гншого, тдвищений рГвень ЗХ та Хс-ЛПНЩ у грут гГпертиреозу може свГдчити про дис-
функци на ршт гиреощних рецепгорш, як! посилюються за додаткового емоцшного стресу.
Нетипова вадповГль на стрес !мов!рна за певних генетичних особливостей шдивщв чи за впливу окремих факторш середо-вища. За тривало! чи кшькаразово! (з постшним нарощуван-ням штенсивносп стресора) стресово! дг! можливий розвиток метаболчних дисфункцш (Mathe, 2000).
Виявлет нами в мешканцГв радаацшно забруднених територш особливост! лквдного профшю справд мали типов! ознаки метабол!чного синдрому, описан! в науковш штератург дис-лЫдемш, що характеризуется тдвищенням ршня триглщери-дш i Хс-ЛПНЩ, зниженим ршнем Хс-ЛПВЩ. Ц аномал!! вва-жають тюно пов'язаними з гiдБищеним окисним стресом i ендотел!альними дисфункцями (Barter et al., 2007; Prasad et al., 2012; Kaur, 2014). Стушнь прояву дислшдеми та И зв'зку з тирео!дними дисфункцшми ще не дозволяе говорити про наяв-шсть в обстежених виражено! патолог!!, проте може свщчити про вичерпування адапгацiйних ресурсш систем щдтримання гомеостазу та формування потенцшних груп ризику. Стд враховувати, що порушення функци щитоподбно! залози по-в'язаш з порушеннями лшвдного обмгну патогенетично, оскльки вГдГгрГють ключову роль у лЫдному та лшопротешовому ме-таболГзм (Mustafina, 2010).
Висновки
В оаб, яю тривалий час проживали на територ1ях, забруднених радюнуктдами внаслщок авари на ЧАЕС, спостерка-ються проатерогенш змши, залежш вщ тирео!дного статусу, що можуть стати передумовами розвитку метабол!чного синдрому. Ризик виникнення дислiгiдемiй зростае в умовах додаткового психоемоцшного навантаження, коли ивелюеться регуля-торний ефект гормонш щитоподабно! залози. Хрошчний вплив малих доз ютзуючого випром1нювання зумовлюе ризик порушення адапгацшних можливостей тирео!дного статусу, що, у свою чергу, вщображаеться на стан! лЫдного обмшу.
References
Abou-El-Ardat, K., Monsieurs, P., Anastasov, N., Atkinson, M., Derradji, H., De Meyer, T., Bekaert, S., Van Criekinge, W., & Baatout, S. (2012). Low dose irradiation of thyroid cells reveals a unique transcriptomic and epigenetic signature in RET/PTC-positive cells. Mutation Research/Fundamental and Molecular Mechanisms of Mutagenesis, 731(1), 27-40. Abrams, J. J., & Grundy, S. M. (1981). Cholesterol metabolism in hypothyroidism
and hyperthyroidism in man. Journal of Lipid Research, 22(2), 323-338. Agbaht, K., Mercan, Y., Kutlu, S., Alpdemir, M. F., & Sezgin, T. (2014). Obesity with and without metabolic syndrome: Do vitamin D and thyroid autoimmunity have a role? Diabetes Research and Clinical Practice, 106(1), 27-34. Badawy, E. S., & Ghonium, S. M. (2013). Thyroid stimulating hormone as risk factor for coronary heart disease. Science Journal of Medicine and Clinical Trial, 2013, 1-4. Baker, J. E., Moulder, J. E., & Hopewell, J. W. (2011). Radiation as a risk factor for cardiovascular disease. Antioxidants and Redox Signaling, 15(7), 1945-1956.
Balaeva-Tikhomirova, O. M. (2014). Otdalennye posledstvija stress-reakcii na dlitel'noe vozdejstvie hronicheskogo nervno-psihicheskogo naprjazhenija [Long-term effects of stress reaction on long-term exposure of chronic neuropsychological tension]. In: Specificheskie i nespecificheskie mehanizmy adaptacii vo vremja stressa i fizicheskoj nagruzki [Specific and non-specific mechanisms of adaptation during stress and physical load]. GomGMU, Gomel'. Pp. 3-5 (in Russian). Barter, P., Gotto, A. M., LaRosa, J. C., Maroni, J., Szarek, M., Grundy, S. M., Kastelein, J. J., Bittner, V. & Fruchart, J. C. (2007). HDL cholesterol, very low levels of LDL cholesterol, and cardiovascular events. New England Journal of Medicine, 357(13), 1301-1310. Beckham, J. C., Taft, C. T., Vrana, S. R., Feldman, M. E., Barefoot, J. C., Moore, S. D., Mozley, S. L., Butterfield, M. I., & Calhoun, P. S. (2003). Ambulatory monitoring and physical health report in Vietnam veterans with and without chronic posttraumatic stress disorder. Journal of Traumatic Stress, 16(4), 329-335.
Benetti-Pinto, C. L., Piccolo, V. R. S. B., Garmes, H. M., & Juliato, C. R. T. (2013). Subclinical hypothyroidism in young women with polycystic ovary syndrome: An analysis of clinical, hormonal, and metabolic parameters. Fertility and Sterility, 99(2), 588-592.
Beyhan, Z., Erturk, K., Ujkaya, G., Bolu, E., Yaman, H., & Kutlu, M. (2006). Restoration of euthyroidism does not improve cardiovascular risk factors in patients with subclinical hypothyroidism in the short term. Journal of Endocrinological Investigation, 29(6), 505-510.
Brotman, D. J., Golden, S. H., & Wittstein, I. S. (2007). The cardiovascular toll of stress. The Lancet, 370(9592), 1089-1100.
Bruno, R. M., Sicari, R., Corciu, A. I., Bianchini, E., Faita, F., Di Stefano, R., Antonelli, A., Ghiadoni, L. & Picano, E. (2013). Non-cancer atherosclerotic effects associated with environmental and therapeutic radiation doses: The Chernobyl thyroid cancer children study. International Journal of Cardiology, 168(4), 4255-4257.
Bul'ba, Y., Barylyak, L. G., Huchko, B. Y. (2006). Vzayemozv'yazky mizh para^etramy lipidnoho ta endokrynnoho statusiv u zhinok z hiperplaziyeyu shchytovydnoyi zalozy, kotri prybuvayut' na kurort Truskavets'. Povidomlennya 2: Dyskryminantnyy ta korelyatsiyno-rehresyvnyy analiz [The relationships between parameters of lipid and enocrine status in women with hyperplasia of thyroid glands. communication 2: The dyscriminant and correlative-regressive analyses]. Medychna Hidrolohiya ta Reabilitatsiya, 4(3), 45-64 (in Ukrainian).
Cardis, E., & Hatch, M. (2011). The Chernobyl accident - an epidemiological perspective. Clinical Oncology, 23(4), 251-260.
Chang, I. Y., Ohn, T., Ko, G. S., Yoon, Y., Kim, J. W., & Yoon, S. P. (2012). Immunolocalization of steroidogenic acute regulatory protein-related lipid transfer (START) domain-containing proteins in the developing cerebellum of normal and hypothyroid rats. Journal of chemical neuroanatomy, 43(1), 28-33.
Contis, G., & Foley Jr, T. P. (2015). Depression, suicide ideation, and thyroid tumors among Ukrainian adolescents exposed as children to Chernobyl radiation. Journal of clinical medicine research, 7(5), 332-338.
Davis, S. R., Shah, S. M., McKenzie, D. P., Kulkarni, J., Davison, S. L., & Bell, R. J. (2008). Dehydroepiandrosterone sulfate levels are associated with more favorable cognitive function in women. The Journal of Clinical Endocrinology and Metabolism, 93(3), 801-808.
Dedecjus, M., Masson, D., Gautier, T., De Barros, J. P. P., Gambert, P., Lewinski, A., Adamczewski, Z., Moulin, P., & Lagrost, L. (2003). Low cholesteryl ester transfer protein (CETP) concentration but normal CETP activity in serum from patients with short-term hypothyroidism Lack of relationship to lipoprotein abnormalities. Clinical Endocrinology, 58(5), 581-588.
Duntas, L. H. (2003). Lipoprotein (a) and apolipoprotein (a) isoform size in thyroid disease: The quest for the golden fleece. Thyroid, 13, 345-346.
Duntas, L. H., & Brenta, G. (2012). The effect of thyroid disorders on lipid levels and metabolism. Medical Clinics of North America, 96(2), 269-281.
Engelking, L. R. (2010). Textbook of veterinary physiological chemistry. Academic Press.
Ezzaher, A., Mouhamed, D. H., Mechri, A., Neffati, F., Douki, W., Gaha, L., & Najjar, M. F. (2011). Thyroid function and lipid profile in bipolar I patients. Asian Journal of Psychiatry, 4(2), 139-143.
Fushiki, S. (2013). Radiation hazards in children-lessons from Chernobyl, Three Mile Island and Fukushima. Brain and Development, 35(3), 220-227.
Garasto, S., Montesanto, A., Corsonello, A., Lattanzio, F., Fusco, S., Passarino, G., Prestipino Giarritta, V. & Corica, F. (2017). Thyroid hormones in extreme longevity. Mechanisms of Ageing and Development.
Iqbal, A., Jorde, R., & Figenschau, Y. (2006). Serum lipid levels in relation to serum thyroid-stimulating hormone and the effect of thyroxine treatment on serum lipid levels in subjects with subclinical hypothyroidism: The Troms0 Study. Journal of Internal Medicine, 260(1), 53-61.
Janssen, I., Katzmarzyk, P. T., Srinivasan, S. R., Chen, W., Malina, R. M., Bouchard, C., & Berenson, G. S. (2005). Combined influence of body mass index and waist circumference on coronary artery disease risk factors among children and adolescents. Pediatrics, 115(6), 1623-1630.
John, D., Boice Jr. (2017). Chapter 3 - From Chernobyl to Fukushima and Beyond - A focus on thyroid cancer. Thyroid cancer and nuclear accidents. Long-term aftereffects of Chernobyl and Fukushima, 21-32.
Kannisto, K., Rehnmark, S., Slatis, K., Webb, P., Larsson, L., Gafvels, M., Egger-tsen, G., & Parini, P. (2014). The thyroid receptor p modulator GC-1 reduces atherosclerosis in ApoE deficient mice. Atherosclerosis, 237(2), 544-554.
Kaur, J. (2014). A comprehensive review on metabolic syndrome. Cardiology research and practice, 2014, 943162.
Klein, J. R., & Wang, H. C. (2004). Characterization of a novel set of resident intrathyroidal bone marrow-derived hematopoietic cells: potential for immune-endocrine interactions in thyroid homeostasis. Journal of experimental biology, 207(1), 55-65.
Korenev, M. M., Plekhova, O. I., Kalmykova, N. V., Kashina, V. L., & Borisko, G. O. (2009). Osoblyvosti lipidnoho spektru krovi u nashchadkiv likvidatoriv avariyi na ChAES [Some features of blood
lipid spectrum in descendants of the liquidators Chernobyl disaster]. Sovremennaja Pediatrija, 25, 56-58 (in Ukrainian).
Kushnarova, N. M., Korpachev, V. V., Korpacheva-Zinych, A. V., Hurina, N. M., & Prybyla, A. V. (2016). Vidnoshennya kortyzol/DHEA ta pokaznyky lipidnoho profilyu syrovatky krovi khvorykh na tsukrovyy diabet 2 typu z riznym indeksom vistseral'noho ozhyrinnya [The correlation of cortisol/DHEA and parameters of lipid profile of blood serum of patients with diabetes II type, with a different index of visceral obesity]. ScienceRise Medical Science, 1(3), 19-25 (in Ukrainian).
Laclaustra, M., Hurtado-Roca, Y., Sendin, M., Leon, M., Ledesma, M., Andres, E., Fernandez-Ortiz, A., Guallar, E., Ordovas, J. M. & Casasnovas, J. A (2015). Lower-normal TSH is associated with better metabolic risk factors: A cross-sectional study on Spanish men. Nutrition, Metabolism and Cardiovascular Diseases, 25(12), 1095-1103.
Lindemann, J. A. L., Angajala, A., Engler, D. A., Webb, P., & Ayers, S. D. (2014). Thyroid hormone induction of human cholesterol 7 alpha-hydroxylase (Cyp7a1) in vitro. Molecular and Cellular Endocrinology, 388(1), 32-40.
Machado, T. D., Salum, G. A., Bosa, V. L., Goldani, M. Z., Meaney, M. J., Agrano-nik, M., Manfro, G. G., & Silveira, P. P. (2015). Early life trauma is associated with decreased peripheral levels of thyroid-hormone T3 in adolescents. International Journal of Developmental Neuroscience, 47, 304-308.
Marwaha, R. K., Tandon, N., Garg, M. K., Kanwar, R., Sastry, A., Narang, A., Arora, S., & Bhadra, K. (2011). Dyslipidemia in subclinical hypothyroidism in an Indian population. Clinical Biochemistry, 44(14), 1214-1217.
Mathe, G. (2000). The need of a physiologic and pathophysiologic defi nition of stress. Biomedicine and Pharmacotherapy, 54, 119-121.
Michel, R., Daraoui, A., Gorny, M., Jakob, D., Sachse, R., Romantschuk, L. D., Alfimov, V., & Synal, H. A. (2015). Retrospective dosimetry of Iodine-131 exposures using Iodine-129 and Caesium-137 inventories in soils - A critical evaluation of the consequences of the Chernobyl accident in parts of Northern Ukraine. Journal of Environmental Radioactivity, 150, 20-35.
Moncayo, R., & Moncayo, H. (2017). Applying a systems approach to thyroid physiology: Looking at the whole with a mitochondrial perspective instead of judging single TSH values or why we should know more about mitochondria to understand metabolism. BBA Clinical, 7, 127-140.
Mustafina, S. V., Rimar, O. D., Simonova, G. I., Ragino, Y. I., Kuznetsov, S. S., Scherbakova, L. V., & Malyutina, S. K. (2010). Funkcional'noe sostojanie shhitovidnoj zhelezy i lipidnyj profil' krovi [Functional state of thyroid gland and lipid blood profile]. Ateroskleroz, 6(2), 15-19 (in Russian).
Nikolaev, N. A., Kolbina, M. V., Livzan, N. A., Dolgikh, V. T., Sudakova, A. N. (2012). Tireoidnyj profil' u bol'nyh IBS i gipertonicheskoj bolezn'ju pri narushenijah ritma serdca [Thyroid profile in patients with CHD (coronal heart disease) and hypertension along with heart rhythm abnormalities]. Mezhdunarodnyj Zhurnal Jeksperimental'nogo Obrazovanija, 12, 108-109 (in Russian).
O'Connor, D. B., Hendrickx, H., Dadd, T., Elliman, T. D., Willis, T. A., Talbot, D., Mayes, A. E., Thethi, K., Powell, J., & Dye, L. (2009). Cortisol awakening rise in middle-aged women in relation to psychological stress. Psychoneuroendocrinology, 34(10), 1486-1494.
Peng, R., & Li, Y. (2017). Low serum thyroid-stimulating hormone levels are associated with lipid profile in depressive patients with long symptom duration. Journal of Affective Disorders, 217, 99-104.
Pirich, C., Mullner, M., & Sinzinger, H. (2000). Prevalence and relevance of thyroid dysfunction in 1922 cholesterol screening participants. Journal of Clinical Epidemiology, 53(6), 623-629.
Popovych, I. L., Fliunt, I. S., Alieksieiev, O. I., Baryliak, L. H., & Bilas, V. R. (2003). Sanogenetychni zasady reabilitacii' na kurorti Truskavec' urologichnyh hvoryh chornobyl's'kogo kontyngentu [Sanogenetic principles of rehabilitation of urological patients of Chornobyl contingent at Truskavets resort]. Komp'juterpres, Kyiv (in Ukrainian).
Prasad, H., Ryan, D. A., Celzo, M. F., & Stapleton, D. (2012). Metabolic syndrome: Definition and therapeutic implications. Postgraduate Medicine, 124(1), 21-30.
Racine, R., Grandcolas, L., Grison, S., Gourmelon, P., Gueguen, Y., Veyssiere, G., & Souidi, M. (2009). Molecular modifications of cholesterol metabolism in the liver and the brain after chronic contamination with cesium 137. Food and Chemical Toxicology, 47(7), 1642-1647.
Radisauskas, R., Kuzmickiene, I., Milinaviciene, E., & Everatt, R. (2016). Hypertension, serum lipids and cancer risk: A review of epidemiological evidence. Medicina, 52(2), 89-98.
Rahu, K., Hakulinen, T., Smailyte, G., Stengrevics, A., Auvinen, A., Inskip, P. D., Boice, J. D. Jr. & Rahu, M. (2013). Site-specific cancer risk in the Baltic cohort of Chernobyl cleanup workers, 1986-2007. European Journal of Cancer, 49(13), 2926-2933.
Rhee, S. J., Kim, E. Y., Kim, S. H., Lee, H. J., Kim, B., Ha, K., Yoon, D. H., & Ahn, Y. M. (2014). Subjective depressive symptoms and metabolic syndrome among the general population. Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry, 54, 223-230.
Rumiantsev, P. O., Saenko, V. A., & Dedov, I. I. (2017). Chapter 10 -Influence of radiation exposure and ultrasound screening on the clinical behavior of papillary thyroid carcinoma in young patients. Thyroid cancer and nuclear accidents. Long-term aftereffects of Chernobyl and Fukushima, 97-107.
Sharma, P., Levesque, T., Boilard, E., & Park, E. A. (2014). Thyroid hormone status regulates the expression of secretory phospholipases. Biochemical and Biophysical Research Communications, 444(1), 56-62.
Shavdatuashvili, T. (2005). Lipoprotein profile and endothelial function in patients with subclinical and overt hypothyroidism. Georgian Medical News, 129, 57-60.
Shoji, T., Emoto, M., Nishizawa, Y., & Inaba, M. (2015). Endocrine and metabolic changes affecting cardiovascular disease in dialysis patients. Journal of Renal Nutrition, 25(2), 223-225.
Sinha, R. A., Singh, B. K., & Yen, P. M. (2014). Thyroid hormone regulation of hepatic lipid and carbohydrate metabolism. Trends in Endocrinology and Metabolism, 25(10), 538-545.
Sokolenko, V. L. (2016). Pokaznyky kholesterynu ta imunnoyi systemy u osib z oznakamy veheto-sudynnoyi dystoniyi, shcho prozhyvaly na terytoriyakh, zabrudnenykh radionuklidamy [Cholesterol rate and immune system indices in people with symptoms of vegetative-vascular dystonia, who lived in the territories contaminated with radionuclides]. Svit Medytsyny ta Biolohiyi, 2, 86-90 (in Ukrainian).
Takamura, N., Orita, M., Saenko, V., Yamashita, S., Nagataki, S., & Demidchik, Y. (2016). Radiation and risk of thyroid cancer: Fukushima and Chernobyl. The Lancet Diabetes and Endocrinology, 4(8), 647.
Takeuchi, H. (2015). Serum levels of free T3 are associated with ApoA1 and ApoA2, whereas free T4 levels are associated with ApoB and LDL-cholesterol in euthyroid cardiovascular patients. IJC Metabolic and Endocrine, 8, 1-6.
Taub, R., Chiang, E., Chabot-Blanchet, M., Kelly, M. J., Reeves, R. A., Guertin, M. C., & Tardif, J. C. (2013). Lipid lowering in healthy volunteers treated with multiple doses of MGL-3196, a liver-targeted thyroid hormone receptor-p agonist. Atherosclerosis, 230(2), 373-380.
Terán, V. S., & Calle, M. A. A. (2012). Relationship of thyroid-stimulating hormone levels to development of dyslipidemia and determination of an ideal cut-off point for start replacement therapy. Endocrinología y Nutrición (English Edition), 59(10), 575-582.
Toth, P. P., Grabner, M., Punekar, R S., Quimbo, R. A., Cziraky, M. J., & Jacobson, T. A. (2014). Cardiovascular risk in patients achieving low-density lipoprotein cholesterol and particle targets. Atherosclerosis, 235(2), 585-591.
Tronko, N. D., Cheban, A. K., Oliinyk, V. A., & Epshtein, Y. V. (1996). Klinichni aspekty Chornobyl's'koyi katastrofy. Endokrynna systema [Clinical aspects of the Chornobyl disaster. The endocrine system]. In: Chornobyl's'ka katastrofa. Ed. V. H. Bariakhtar. Scientific View, Kyiv (in Ukrainian).
van den Berg, E. H., van Tienhoven-Wind, L. J., Amini, M., Schreuder, T. C., Faber, K. N., Blokzijl, H., & Dullaart, R. P. (2017). Higher free triiodothyronine is associated with non-alcoholic fatty liver disease in euthyroid subjects: The lifelines cohort study. Metabolism, 67, 62-71.
van Tienhoven-Wind, L., & Dullaart, R. P. (2015). Low normal thyroid function as a determinant of increased large very low density lipoprotein particles. Clinical Biochemistry, 48(7), 489-494.
Vermes, I., & Beishuizen, A. (2007). The neuroendocrinology and immunology of critical illness. Neuroimmune Biology, 7, 291-317.
Zak, B. (1980). Cholesterol methodology for human studies. Lipids, 15(9), 698-704.
Zhang, T., Zhou, L., cong Li, C., Shi, H., & Zhou, X. (2016). TSH increases synthesis of hepatic ATP-binding cassette subfamily A member 1 in hypercholesterolemia. Biochemical and Biophysical Research Communications, 476(2), 75-81.
Zhigulina, V. V. (2015). Biohimicheskij otvet na stress (obzor literatury) [Biochemical response to stress (overview)]. Tverskoj Medicinskij Zhurnal, 1, 91-100 (in Russian).
