CC BY
14ВЗАСМОДШ ТАКТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ З ОБЛ1КОВОЮ СИСТЕМОЮ
шдприемствА
Бурко К.В.
Асистент кафедри бухгалтерского обл1ку Вгнницький нацюнальний аграрний утверситет, Украна
ORCID: 0000-0002-4321-1292
COOPERATING OF TACTICAL MANAGEMENT IS WITH REGISTRATION SYSTEM OF
ENTERPRISE
Burko K.
Assistant of the Department of Accounting Vinnytsia National Agrarian University, Ukraine ORCID: 0000-0002-4321-1292
АНОТАЦ1Я
У статл розкрито сутнють тактичного менеджменту та облково1° системи. Встановлено, що з управ-лшсько1 точки зору, щдприемство можна розглядати як оргашзацш. Процес управлшня оргашзащею яв-ляе собою ieрархiчну систему окремих видiв управлiнськоï дiяльностi. З'ясовано, що тактичне управлiння це - конкретш дiï щодо реалiзацiï намiчених цшей. Визначено, що тактичне та стратепчне управлiння тiсно по'вязанi м1ж собою та спрямоваш на досягнення встановлених цшей пвдприемства. Як1сну взаeмодiю окремих елеменпв i пвдсистем управлшня забезпечуе налагоджена система оперативного, статистичного та бухгалтерского облiку. Пвдприемство може досягти найкращих показнишв при ввдмшнш роботi та взае-модп вах напрямкiв та видiв облiку як единоï системи бухгалтерського облiку з оброблення та штерпре-тацiï облiковоï iнформацiï для забезпечення прийняття управлшських рiшень.
ABSTRACT
The article reveals the essence of tactical management and accounting system. It is established that from the managerial point of view, the enterprise can be considered as the organization. The process of managing an organization is a hierarchical system of individual types of management activities. It was found that tactical management is a specific action to achieve the intended goals. It is determined that tactical and strategic management are closely related and aimed at achieving the goals of the enterprise. Qualitative interaction of separate elements and subsystems of management is provided by the adjusted system of operational, statistical and accounting. The company can achieve the best performance in the excellent work and interaction of all areas and types of accounting as a single accounting system for processing and interpretation of accounting information to ensure management decisions.
Ключовi слова: менеджмент, тактичний менеджмент, облж, бухгалтерський облж, система бухгалтерського облшу, шформащя, яшсть шформацп, управлшня, пвдприемство.
Keywords: management, tactical management, accounting, record-keeping, accounting system, information, information quality, management, enterprise.
Постановка проблеми. Актуальною проблемою сучасних пвдприемств е формування та пвдтри-мка стшких конкурентних переваг на ринку за ра-хунок професшного стратепчного управлшня пвдп-риемством. Однак, вiрно обрана стратепя розвитку не зможе бути реалiзованою без тактики - сукупно-сп короткострокових дш, практичних методiв i прийомiв менеджменту, що використовуються для реалiзацii стратегш пвдприемства. Ефективний тактичний менеджмент вимагае надшного шформа-цшного забезпечення, яким повинна бути система обл^ пвдприемства.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Методичнi та оргашзацшш засади облшово-аналь тичного забезпечення управлшських ршень на пвд-приемствi розкрито в роботах Т.М. Безродно^ Р.Ф. Бруханського, А.Г. Загороднього, 1.В. Зенюно!, 1.В. Кiрiлова, О.В. Пархоменка, Н.Л. Правдюк, В.С. Швеця, Р.П. Юзви та iнших. Вiтчизнянi дослвдники придiляють увагу вивченню рiзноманiтних аспекпв облiково-аналiтичного забезпечення управлiнських
рiшень щодо управлшня шновацшним та стратеп-чним розвитком пвдприемства, прибутком, необо-ротними активами, витратами. Однак, аналiз результата дослвджень вчених-економiстiв свiдчить про те, що проблеми взаемодп тактичного менеджменту та облшово! системи як фактору впливу на конкурентоспроможшсть господарюючих
суб'ектш залишаються предметом дискусш i потре-бують подальших дослвджень.
Цiль досл1дження полягае у висвггленш вза-eмодii тактичного менеджменту з облжовою системою пiдприeмства.
Основний змкт та обгрунтування отрима-них наукових результат.
З управлiнськоi' точки зору, шдприемство можна розглядати як оргашзацш, пвд якою розумь еться група осiб, взаемодiючих мiж собою заради досягнення загальноi мети за допомогою рiзних ре-човинних, правових, економiчних i iнших умов. Люди й умови 1х дiяльностi у своiй сукупностi ут-ворюють те, що називаеться оргашзацшною структурою [1].
Головною загальною цiллю та суттю iснування щдприемства е його мгая. Значення мюи полягае в тому, що вона виступае для керiвництва як основа, орiентир для прийняття всiх наступних рiшень [2].
Для того, щоб пiдприемство ефективно та правильно рухалось до свое! мети воно потребуе зага-льного планування (на перспективу) i конкретного планування (найближчих поетапних дш), тобто стратеги i тактики.
На шдстаы визначених цiлей i завдань сформу-люються стратегiчнi рiшення, яш вiдображають точку зору керiвництва, враховують обсяги наявних ресурсiв i вплив зовнiшнього середовища.
На етат структурного зламу, який проходить укра!нське суспiльство на меж1 тисячолiть, страте-гiчне бачення перспектив та втшення ефективних стратегiй суспiльних зрушень е життево необхвд-ними. Щодо тактичного плану, то це детальна схема iз розрахунком вартостi конкретних заходiв, необхiдних для досягнення цiлей, визначених на перший рж у стратепчному планi [3].
Бiльшiсть робiт з проблеми стратегiй управ-лшня належать до сфери менеджменту та вшсь-ково-оборонного комплексу. Це пов'язано з тим, що сам термш «стратепя» (гр.« strategos», ввд «stratos» - вшсько + «agо» - веду), який ниш став загальнонауковим, виник у вшськовш сферi та означае мистецтво чи наука бути полководцем, або мистецтво розгортання вшськ у бою [4].
Першоджерела, в яких розкриваються поняття «стратегiя» й «тактика», стосуються вшськового мистецтва. Це так роботи, як «Мистецтво вшни» Сунь-Цзи та «Про вiйну» К. фон Клаузевща. Так, К. фон Клаузевщ, якому належить вiдомий ви^в «Вiйна е продовження полiтики шшими засобами». У сво!й роботi авто стверджуе, що тактика е вчен-ням про використання вiйськових сил у бою, а стратепя - вчення про використання бо!в у цшях вшни
[5].
До сфери бiзнесу поняття стратеги перейшло у 50 роки XX столитя [6, с.336]. Найчастiше страте-гш трактують як систему взаемоузгоджених захо-дiв та дiй для реалiзацi! обраних цiлей оргашзаци [7].
Стратеггя - це довгостроковий яшсно визна-чений напрям розвитку пвдприемства, спрямований на закрiплення його позицiй та досягнення постав-лених цiлей [7].
Причини використання цього термшу у шдп-риемницьк1й дiяльностi та активний розвиток стра-тегiчного менеджменту був зумовлений: рiзким зростанням конкуренци на ринках; необхiднiстю прогнозування тенденцш зовнiшнього середовища на довготермiновий перюд iз певним рiвнем ймовь рностц появою великих транснацiональних компа-нш; появою нових ринк1в з високим рiвнем турбу-лентностi; скороченням тривалосп життевого циклу пiдприемств, продуклв та послуг; швидким накопиченням кашталу та зростанням жител1в пла-нети; розвитком телекомушкацш та транспортного зв'язку; штенсивним зростанням свiтових фондо-вих риншв [7].
Першим, хто сформував основш ще! сучасного стратепчного менеджменту, а також запропонував визначення поняття «стратепя» був А. Чендлер. Зпдно з його працями стратегiя передбачае визначення: довготермшових цiлей та завдань пвдприем-ства; основного напряму дiяльностi; розподiлу ре-сурсiв м1ж пiдроздiлами та проектами, для реалiза-ци обрано! стратеги [8, с. 688].
За висновками науковщв, стратепя потрiбна для того, щоб усю дiяльнiсть шдпорядкувати концепций уникнути вiдхилень i устшно досягти мети, але стратегiя ще не е детальною i конкретною. Це входить до сфери ди наступного етапу (закону) - тактичного [7].
Тактика в переклащ з грецького означае «мистецтво побудови вшськ» [4]. В тактику входить вивчення, подготовка i здшснення всiх можливих видiв бойових дш.
В економiчнiй енциклопедй' зазначено, що тактика проявляеться через поведшку суб'екта у не-тривалий перюд часу [9, с. 864].
Зпдно з визначеннями науковцiв, тактика це сукупшсть короткотермiнових завдань, сформова-них на основi стратегй' та врахування тенденцiй зо-внiшнього середовища з можливютю и змiнити за умови мшливосп середовища [6, с.336].
У шших визначеннях зазначають, що тактика це короткотермiновi ди та прийняп рiшення, як1 здiйснюються на нижчих рiвнях управлiння тдпри-емства [10, с.496].
Також тактикою називають короткотермшо-вий план (короткотермiновi стратегй), що узгоджу-ються з обраними елементами стратегiчного плану пiдприемства [11, с.366]. Тактика виробляеться ви-ключно керiвниками середнього рiвня управлiння на бшьш короткий плановий перiод у дiяльностi оргашзаци, анiж стратегiя. Тактика повинна бути дiе-вим шструментом управлiння для керiвникiв усiх без виключення рiвнiв управл1ння пiдприемством.
Тактика повинна бути сформована тсля роз-роблено! стратегй' та узгоджена iз стратегiею. Якщо тактика не приносить стратепчних результатiв, то така тактика помилкова [7].
Стратепя i тактика не розходяться один з одним, вони знаходяться в однш площинi. Вони ма-ють сво! особливостi, але пов'язанi м1ж собою. Так стратепя визначае довгостроковi цш i те, як плану-еться !х досягти, а тактика набагато бiльш конкретна i часто орiентована на меншi кроки i бiльш коротка тимчасовi рамки на цьому шляху. Стратегiя незмшна i довгострокова, в той час як тактика може змшюватися в залежносп вiд стратегiчних завдань. Стратепя i тактика працюють разом як засоби досягнення мети i завжди мають бути узгодженi мiж собою [12].
А.А. Тимейчук [13] взаемозв'язок мiж страте-пею та тактикою представляе у шдпорядкованосп тактики до обрано! стратегй' та сформовано! для за-безпечення досягнення встановлених цiлей в межах стратепчних дш.
Дослщник Г. Г. Почепцов аналiзуе проблему стратеги й тактики як у теоретичному, так i в прикладному аспектах. Вш описуе певш ввдшнносп по-лiтичноi стратеги вiд тактики:
- стратепя працюе у межах багатовимiрного простору, управляючи не лише прихильниками, але й противниками, опонентами, а тактика функцюнуе в одновимiрному середовищi, спрямовуючи своi дii виключно на прихильникiв;
- стратепя працюе за принципом багатьох кроив, а тактика передбачае тшьки один хвд; стратегiя конструюе майбутнiй i вiртуальний простiр, а тактика спрямована на сьогодення i реальний простiр;
- стратепя передбачае зм^ точок зору, а тактика - дотримання одше1' з них;
- стратегiя мае спрямовуватися вiд розши-рення поля можливостей до розширення поля дш через змiну правил гри [14, с. 44].
Науковщ впевненi, що сукупнiсть заходiв, якi трактувалися в певний час тактикою, з плином часу можуть виявитися ефективною стратепею шдпри-емства [7].
На думку Ю.Д. Мироненко та А.К. Тереханова, управлшня, в залежностi вiд масштабу та тривало-стi реалiзацii подметься на стратегiчне (довго-строкове), а також тактичне та оперативне (корот-кострокове). Через те, що два останш види управ-лiння за часом здшснення вiдносяться до короткострокового, у працях окремих авторiв видь ляють лише два види управлшня. Термш «тактичне управлшня» ототожнюють з термшом «оперативне управлшня»; але такий пiдхiд не е абсолютно точ-ним. У часових межах, тактичне управлшня обме-жуеться термiном ввд одного до п'яти рокiв, а оперативне управлшня може характеризуватися перю-дом вщ декiлькох годин [15].
О.М. Гребiнчук зазначае, що стратепчне уп-равлiння в широкому значенш визначае довготер-мiнову (10-15 рошв) орiентацiю у питаннях розви-тку суспiльства у цiлому або за окремими напря-мами, сферами, об'ектами, територiями, визначае мету, завдання, стратегiю розвитку суспiльства i за-дае напрями дiяльностi кожнiй ланщ управлiння. Основою стратегiчного управлiння е стратепчш плани, концепци розвитку та iншi документи, що вщображають постановку i методи досягнення дов-гострокових цiлей. Розрiзняють наступнi рiзновиди стратеги - галузевг розвиток наукомiстких галузей, використання ресурсозберiгаючих технологiй; фу-нкцюнальш: призупинення росту iнфляцii, залу-чення швестицш; загальнополiтичнi: стабiлiзацii, перебудови, сощально орiентована полiтика тощо [16].
Стратепчне управлшня характеризуеться великим часовим розривом мiж прийняттям рiшення та його реалiзацiею. Iнодi часовий штервал може сягати десяткiв рокiв. Саме тому невизначешсть -найбiльш характерний фактор стратегiчного рь шення. Реальна ефектившсть стратегiчного рь шення буде повною мiрою визначена, коли багато з тих, хто приймав ршення, вже не будуть нести ввд-повiдальностi за його наслiдками. Завдання, що
стоять на piBHi стратепчного управлiння, стосу-ються опису, модершзаци, покращення 6i3Hec-npo-цесiв пiдприeмства, побудови оргашзацшно! струк-тури та визначення основних показникiв ефектив-ностi бiзнесу [17].
Тактичне управлiння - конкретш дii щодо реа-лiзацii намiчених цiлей, тобто короткострокове управлшня, за якого на базi наявноi iнформацii вщбу-ваеться постiйне порiвняння показникiв стратепч-ного плану з досягнутими за певний перiод результатами. У результат^ iнодi здiйснюeться ко-ригування окремих показникiв стратегiчного плану, переглядаються цiлi управлiння. Це вщбува-еться за умови, якщо виявляеться вплив або безпо-середня дiя ранiше не врахованих факторiв. Оперативне управлшня, у свою чергу, покликане вирiшу-вати поточнi або таю, що виникають у результап небажаних вiдхилень, виробничi проблеми. При цьому ставляться конкретнi, кiлькiсно вимiрюванi орiентири i використовуеться ситуацiйний шдхвд, за якого обираеться прийнятний варiант дiй, вихо-дячи зi сформованих умов [16].
Тактичне управлiння характеризуеться «прив'язашстю» рiшень, що приймаються до конк-ретних часових iнтервалiв: рж, пiврiччя, квартал, мiсяць. При цьому дютають деталiзацii обсяги ви-робництва та робгг, конкретизуються зв'язки з пос-тачальниками, пiдрядниками та покупцями i замов-никами. Встановлюються рамки виршення поточ-них завдань. Приймаються тактичш рiшення в рiзних напрямках функцiонування пiдприемства (фiнанси, логiстика, виробництво та iн.). Серед завдань, що стоять перед менеджерами вищоi та сере-дньоi ланки на рiвнi тактичного управлiння, слiд вид^ти формалiзацiю бiзнес-процесiв, розробку iнструкцiй, планування та бюджетування. На цьому рiвнi стратегiчнi рiшення керiвництва i власнишв пiдприемства трансформуються у документи, плани, шструкцп та програми розвитку. Рiвень оперативного управлiння е безпосередньою складовою тактичного управлiння. Можна сказати, що оперативне управлшня - це короткостроковi управлш-ськi ршення з iнтервалом в годину, змшу, добу, ти-ждень, декаду (тобто перюд в межах мiсяця або одного операцшного циклу), що спрямоваш на виконання тактичних плашв, 1'х невелике оперативне корегування в умовах змiни ресурсного забез-печення. Функцй' посадових осiб, що задiянi на цьому рiвнi (менеджери виробництва, начальники пiдроздiлiв), спрямованi на виробництво продукци (робiт, послуг), його оптимiзацiю, контроль за якi-стю продукци, безпосередне управлшня основними фондами пвдприемства [17].
А.С. Старовiрець стверджуе, що за процесуа-льним i системним пiдходами процес управлiння оргашзащею являе собою iерархiчну систему окремих видiв управлiнськоi дiяльностi, яка структуру-еться за рiвнями управлшня (стратепчний менеджмент, тактичний менеджмент та оперативний менеджмент). Автор пропонуе всю систему функцiй управлiнськоi дiяльностi роздiлити на спецiальнi,
основн та загальш, яш реалiзуються на трьох piB-нях управлiння в складi стратегiчного, тактичного й оперативного менеджменту [18].
На думку науковщв, результата тактичного (поточного) менеджменту проявляються швидко i легко сшвввдносяться з конкретними дiями. Вш пов'язаний з дiяльнiстю, що мае мюце в даний час; вщноситься до повсякденно! роботи, забезпечуючи короткострокове протiкання процесiв в оргашзаци, таких, як маркетингов^ науково-дослiднi i досль дно-конструкторськi роботи, виробничi, фiнансовi, кадров^ соцiальнi процеси; реалiзацiя короткостро-кових плашв. Короткостроковi плани складаються в оргашзащях на перiод до одного року. Попм вони конкретизуються в залежносп вiд виробничо! необ-хвдносп на пiврiччя, квартал, мiсяць, декаду [19].
Як вважае А.В. Шайкан, сьогодш спостерта-еться рiзка змша зовнiшнього середовища, в якому працюють вiтчизнянi пiдприемства. Як наслiдок, змша зовшшнього середовища тягне за собою ввд-повiдну реакцш i внутршнього середовища пвдп-риемств. Замiсть штенсивного розвитку у стабiль-них сприятливих умовах господарювання на порядку денному постшно постае питання посилення конкуренци з li незмiнними атрибутами - банкрут-ствами i поглинаннями. Менеджмент бшьшосп пвдприемств основну частину часу придшяе тактичному рiвню управлшня [17].
Для стаб№но! та усшшно! роботи пвдприемс-тво повинно зважено розподмти увагу керiвниц-тва мiж тактичним i стратегiчним управлiнням. Та-кож е очевидним, що при незадов№ному станi будь-яко! з шдсистем управлiння (чи то стратепч-но!, чи тактично!) при виникненнi негативних чин-ник1в внутрiшнього або зовшшнього характеру щд-приемство рано чи тзно стае перед загрозою немо-жливостi функцiонування. Отже, для досягнення успiху необхвдно створити збалансовану, взаемо-пов'язану систему управлiння. Важливим моментом розв'язання даного питання е пошук елемента, який би дав змогу створити базу, так званий фундамент управлiння. Вичизняш та зарубiжнi фахiвцi з управлшня та консалтингу практично одноголосно стверджують, що основним елементом Инструментом) управлшня е шформащя [17].
Г.М. Калетшк наголошуе, що не одержана вча-сно iнформацiя, або ii вiдсутнiсть можуть стати основою краху не пльки запланованих заходiв, а на-вiть фiрми, наслщки цього можуть бути катастрофь чш [20].
В.А. Фостолович стверджуе, що формування досконало! системи управлiння без достовiрноi та своечасно! iнформацii е неможливим [21].
Н.М. Гудзенко та iншi автори вважають, що в умовах невизначеного середовища, що постшно змiнюеться, ефективне функщонування пвдприемс-тва часто залежить вiд можливостi розробки та впровадження креативних управлiнських ршень, що здiйснюються на основi шформацп [22].
1нформац1я для ефективного управлшня мае вщповщати певним критерiям, щодо яких у науко-вцiв рiзнi погляди. Так, Г.М. Калетнiк [20]. вислов-люе думку, зпдно яко!, iнформацiя повинна бути :
- високояшсною, вiрогiдною (мiнiмальна по-милковють);
- повною, точною (вiдповiднiсть реальним
значенням стану справ);
- актуальною (св1жа iнформацiя, не заста-рiла);
- цiнною i корисною (вiдповiднiсть метi, си-туаци на ринку).
За висновками Н.Л. Правдюк та М.В. Правдюк, шформащя повинна ввдображати бiльш складнi, глобальш та швидко змiнюванi бiзнес-процеси, забезпечуючи здатшсть менеджменту адекватно реа-гувати на виклики економiчного буття [23].
Бухгалтерський облiк як основа шформацшно! системи управлiння щдприемством формуе шфор-мацiйну базу для задоволення потреб внутрiшнiх та зовнiшнiх користувачiв при прийнятгi управлшсь-ких ршень. 1нформац1я е основним та визначаль-ним результатом бухгалтерського облiку.
Яшсну взаемодш окремих елементiв i шдсистем управлшня забезпечуе налагоджена система оперативного, статистичного та бухгалтерського облшу. А найкращих показник1в пiдприемство може досягти при вiдмiннiй роботi та взаемоди всiх напрямк1в та видiв облiку як едино! системи бухгалтерського обл^. При цьому слад виходити з того, що: бухгалтерський облш однаково важливий на вах рiвнях управлiння (вiдсутнiсть прiоритетностi забезпечення iнформацiею рiзних рiвнiв управлшня); вектор спрямованостi бухгалтерського об-лшу направлений вiд тактичного управлiння до стратепчного; бухгалтерський облiк повинен охоп-лювати все iнформацiйне поле тдприемства [17].
Для всебiчного вiдображення складно! i бага-тогранно! дiяльностi окремих пвдприемств, оргаш-зацiй, а також усього процесу суспiльного ввдтво-рення використовують рiзнi види обл1ку, кожний з яких мае сво! конкретш об'екти, завдання i особли-восп. Проте, всi вони дiють не iзольовано, а взае-модоповнюють один одного, створюючи едину систему господарського облшу.
Мета всiх видiв обл^ - забезпечити управль нськ1 органи iнформацiею про стан розвитку процесу ввдтворення, а предмет - рiзнi сторони цього процесу.
Постiйне ускладнення господарського життя спричинило диференцiацiю господарського облшу. В економiчнiй теорi! господарський облiк подм-ють за рiзними ознаками. 1сторично першим е подш за системою реестрацi! господарських факлв, що вивчаються. За такого тдходу господарський облiк подiляють на: оперативний; статистичний; бухгал-терський.
У сво!й сукупносп цi види господарського облшу всебiчно охоплюють складний i багатогранний процес суспiльного вiдтворення, забезпечують об-лiк наявностi та руху майна (ресурсу), економiчнi, а також правовi (права власностi) аспекти вiдносин суб'екпв господарювання i формують едину систему господарського обл1ку.
Найбiльш простий за характером ведення оперативний (оперативно- техшчний) облiк, який забезпечуе шформацшш потреби безпосередньо управлшня - щогодинного, щозмiнного, щодобового тощо, коли потрiбнi гнучке маневрування, постiйне регулювання, контроль та ощнювання перебiгу ро-бiт окремих об'екпв обл1ку або !х груп.
Для одержання iнформацi! про показники, яш
характеризують закономiрнiсть i тенденци розви-тку господарства, тобто масових явищ, застосову-ють статистичний облiк, який використовуе таи спещальш, властивi йому методи, як зведення та групування, експертна оцiнка, методи середнiх чисел тощо.
Для управлiння господарською дiяльнiстю в сучасних умовах даних оперативного та статистич-ного облшу недостатньо. Необхщний постiйний, безперервний, абсолютно достовiрний i юридично щдтверджений облiк господарських операцш, що охоплюе всю господарську дiяльнiсть i який дозво-ляе на основi узагальнення результатiв господарсь-ко! дiяльностi пiдприемства приймати конкретнi управлшсьш рiшення щодо 11 здiйснення як у ць лому по пвдприемству, так i по окремих його тд-роздiлах. Таким облiком е бухгалтерський.
Виходячи з мiжнародного досввду в залежностi вiд користувачiв бухгалтерсько! iнформацii, бухгалтерський облiк подмють на два види - фшансо-вий та управлiнський, як1 в сукупносл становлять едину систему.
Незважаючи на псний взаемозв'язок фшансо-вого та управлшського облiку, цi два види облшу рiзнi. Вони формують iнформацiю для рiзних кори-стувачiв. У фшансовому облiку витрати розгляда-ються в загальнш сумi, тодi як управлшський облiк вiдслiдковуе поведiнку витрат (змшу витрат у зале-жностi ввд обсягiв дiяльностi) i тенденцii змш витрат у залежностi ввд рiшень, як1 приймаються, здшснюе контроль витрат. У цих двох видах обл^ рiзна методика накопичення шформацп, що випли-вае з форм i методiв ведения кожного виду обл^ та рiзнi строки накопичення, обробки та передачi iнформацii для управлшня.
Виникнення та розвиток бухгалтерського об-л1ку - неввд'емна складова всiеi гстори людського суспiльства. Його пристосовували до умов i особ-ливостей конкретно!' держави, галузей виробництва та сфер господарсько! дiяльностi.
Бухгалтерський облш дае економiко-правову iнформацiю про господарство, його складовi елеме-нти, змши, що вiдбуваються з ними у процеа гос-подарювання, стан i змiни стану взаемозв'язк1в та взаемовщносин цього господарства з шшими гос-подарствами, фiзичними та юридичними особами на основi економiко-правового й фшансового-гро-шового визначення.
З часом бухгалтерський облш зазнае постiйних еволюцшних змiн, на кожному iсторичному етат розвитку суспiльства розширюються, уточняються та переглядаються його теоретичнi основи i практика здiйснення.
Бухгалтерський облш сьогоднi - це економшо-правова система безперервного, суцiльного i взае-мозв'язаного спостереження за створенням суст-льного продукту i пов'язаними з ним процесами об-мiиу, розпод^ та перерозподiлу, за наявнiстю i ру-хом майна конкретного господарства, його правових вiдносин з метою одержання iнформацii, И систематизацii для управлшня дiяльностi господарства будь-якого масштабу та рiвня. Завдяки ви-користання фiнаисового вимiру бухгалтерський об-л1к став складовою управлiнськоi системи свггово!
економiки. Без нього неможливе управлiния еконо-мiкою [24, с. 116-117].
Н.М. Малюга зазначае, що облж е складовою процесу управлшня, яка забезпечуе впорядкований збiр, класифшацш, реестрац1ю та узагальнення iн-формаци у грошовому вираженнi про стан та рух майна, капталу та зобов'язань п1дприемства [25, с. 27].
Управлшсьш функци бухгалтерського облiку постшно поглиблюються та вдосконалюються.
Найсутгевiшими складовими бухгалтерського облiку, як1 визначають його предметну сутнiсть та дають можливють забезпечити фiнансово-економi-чну стабiльнiсть та економiчний розвиток у суспi-льсга на основi регулювально!' полiтики е таш:
- облiк наявностi i рух майна господарств, що е матерiальною основою 1хньо1 дiяльностi;
- облш процесу створення (добування виробництва, обмшу тощо) суспiльного продукту, його розподш, перерозподiл в штересах суспiльства i споживання;
- правовi - розрахунковi, кредитнi та iншi вi-дносини, (зобов'язання), що виникають у процесi обмiиу мiж суб'ектами господарювання.
Розвиток iнформацiйних технологiй привiв до:
- виникнення нових об'екпв бухгалтерського облiку (насамперед штелектуальш);
- нових можливостей документування фак-тiв господарсько!' дiяльностi, 1х реестраци та архi-вування;
- подальшого розвитку засобiв зв'язку, пере-давання даних i обчислювально! технiки.
Бухгалтерський облш у досл1дженнях вчених постае вже не стшьки як споаб та засiб вiдобра-ження факпв господарського життя i складання звь тностi, а як система оброблення та iнтерпретацii об-лiковоi шформацп, що забезпечуе прийняття управ-лшських рiшень [27, с. 80].
Система бухгалтерського облшу перебувае п1д впливом багатьох факторiв. У рiзнi перюди розвитку суспiльства влив певних чиннишв на функцiоиуваиия системи бухгалтерського облшу зростае.
В структурi сучасно! нацюнально! системи бухгалтерського облiку видiляють двi взаемо-пов'язаних подсистем (рис. 1):
- системи регулювання бухгалтерського облшу в Украiнi
- системи бухгалтерського облшу окремого суб'екта господарювання.
Особливiстю системи бухгалтерського облiку як шдсистеми управлiния як на локальному рiвнi, так i на загальнодержавному е те, що вона штегро-вана з iншими подсистемами процесу управлшня. 1нтегратившсть системи бухгалтерського обл^ проявляеться у тому, що поняття нацiональноi системи бухгалтерського обл^ можна iнтерпретувати як у вузькому сенсi - як упорядковано! сукупносп взаемопов'язаних елементiв, об'еднаних з метою шформацшного забезпечення процесу управлiния на макро- та мшро- рiвиях, так i в широкому розу-мшш як пiдсистему, яка входить у структуру фшан-сово! системи для загального управлiння економiч-ною дiяльнiстю держави в цiлому [28, с. 69].
Рис. 1. Структура нащоналъног системи бухгалтерского обяжу [ 28, с. 67]
Сучасна облжова система (рис. 2) пов'язана iз зовшшшм середовищем вхiдною i вихщною шфор-мацieю, а з шшими системами iфархi! прямим i зворотним зв'язком. На рiвнi первинно! виробничо! одиницi - центру вiдповiдальностi входом системи е первиннi данi про господарсьш процеси, а рiвнi щдприемства, вхiд системи - це узагальнеш звiтнi данi про господарську д1яльшсть виробничих оди-ниць щдприемства. Вихщ облжово! системи е ре-зультативними даними про господарську дiяль-нють.
На сьогоднi не iснуе едино! думки стосовно меж системи бухгалтерського облшу и складових,
та характеру взаемних зв язшв мiж елементами системи. Однак, можна стверджувати, що система об-лiку мае враховувати специф^ господарсько! дiя-льносл пiдприемства, його фiнансовий стан i перс-пективи розвитку та мае створювати тдстави для пiдтримання економiчно! стiйкостi пвдприемства i забезпечення його стшкого розвитку.
Для вдосконалення управлшня на мiкрорiвнi i пiдвищення конкурентоспроможносп бiзнесу дуже велике значения мае яшсть iнформацi!, що нада-еться бухгалтерським облiком. Важливим чинни-ком щдвищення якостi фiнаисово!, управлiнсько! та шшо! iнформацi! е вдосконалення облжового про-цесу на пiдприемствi.
ЗЕОрОТНИИ ЗЕ Я'ЗОК
Рис. 1. Схема сучасно'1 системи обяжу на пiдприeмствi [29, с. 91]
До найважливших об'екпв шформацшного забезпечення управлшня пiдприeмством з позици реалОзацп задач бухгалтерського облiку, слад вщне-сти:
- нормативно-правову базу бухгалтерського облшу;
- облiкову политику пiдприeмства
- данi синтетичного та аналггачного облiку;
- первиннiдокументи;
- фшансову звiтнiсть;
- внутршню (управлiнську) звiтнiсть.
Зазначенi об'екти повинш бути покладенi в основу формування iнформацiйного забезпечення управлшня пiдприeмством [30, с. 51].
Мета шформацшного забезпечення в управ-лшш виробництвом полягае у формуваннi вихвдних даних про витрати, щоб на базi зiбраних даних оде-ржати агреговану iнформацiю, що стане основою для прийняття управлiнських рiшень. Досягнення тако! мети потребуе вирiшення ряду завдань, що стосуються насамперед збору шформаци з первин-них докуменпв, процедур збереження та ii передачi мiж працiвниками й пiдроздiлами, зведення ii для потреб управлiння [31, с. 188].
Формування шформацшного забезпечення для комплексного виршення завдань управлшня виробництвом продукцп досягаеться на основi наявно-стi висококвалiфiкованого персоналу, обладнання, процедур обробки i розподОлу отримано! шформаци. В;д яшсних характеристик кожного з елементiв залежить ефективнiсть роботи шформацшно! сис-теми загалом.
Для стабшьного розвитку шдприемства та ефе-ктивного процесу прийняття управлiнських ршень необхiдно комплексно тдходити до оргашзацп об-л1кового процесу. У формуванш шформацшного забезпечення пвдприемства значна роль належить пращвникам облшового апарату. Вони збирають та опрацьовують первинну шформацш, що надходить Оз зовшшнього середовища та з окремих шдроздшв господарства, обробляють та систематизують, фор-мують звгга та оцшюють отримаш результата з урахуванням прогнозованих рашше показнишв.
Бухгалтери вщграють значну роль на вах ета-пах управлшня, що полягае у зютавленш ними фа-ктичних даних з бюджетними, проведенням розра-хуншв, аналОзом та штерпретащею ввдхилень.
Таким чином, на осново вивчення поглядов спещалоспв, ми погоджуемось оз науковцями оз твердженням, що бухгалтерський облок е одшею з найважливоших складових у системо управлшня, недосконало форми та методи яко! можуть уповшьнити розвиток економоки [32, с. 51].
Висновки та пропозицп. Тактичне управ-л1ння це - конкретно ди щодо реалОзацп намОчених цшей, тобто короткострокове управлшня, за якого на базО наявно! шформаци вщбуваеться постшне порОвняння показнишв стратепчного плану з дося-гнутими за певний перОод результатами.
Тактичне та стратегОчне управлОння тОсно по'вязанО мОж собою та спрямованО на досягнення встановлених цшей шдприемства. Стратепю уп-
равлiння розглядають як напрями розвитку тдпри-емств вiдповiдно з поставленою метою, а тактику -як шляхи i етапи руху в межах цього напряму.
Без ефективно оргашзовано! системи облшу з метою надання шформаци про минул1, теперiшнi та майбутш подй' господарсько! дiяльностi тдприемс-тва неможливо приймати обгрунтованi управлш-сьш рiшення. А вiдсутнiсть достагньо! аргументаци та обгрунтованостi у прийняттi управлшських рь шень зумовлюе збiльшення ризишв для бiзнесу та втратою контролю над господарською дiяльнiстю. Впевнено можна стверджувати, що як1сну взаемо-даю окремих елементiв i подсистем управлшня за-безпечуе налагоджена система оперативного, ста-тистичного та бухгалтерського облшу. Шдприемс-тво може досягти найкращих показник1в при ввдмшнш робот та взаемодп вах напрямкiв та видОв обл1ку як едино! системи облшу. Бухгалтерський облш однаково важливий на вах рОвнях управлшня. Вектор спрямованосп бухгалтерського облшу направлений вОд тактичного управлшня до стратепчного i повинен охоплювати все шформа-цшне поле шдприемства.
Лiтература
1. Калетнш Г.М.,Колесов О.С.,Недбалюк О.О. Операцшний менеджмент : Навчальний поаб-ник.К.: «Хай-Тек Прес», 2013.304 с.
2. Хентце Й. Основные цели стратегического менеджмента. Проблемы теории и практикум управления. 1989. №12.
3. Студенту на заметку «Роль маркетинга в экономике. Понятие стратегии и тактики маркетинга». URL : http://student.zoomru.ru/market/rol-marketinga-v-jekonomike-ponyatie/ 45985.356552.s2.html/.
4. Риторика «Стратепя i тактика». URL: http://pidruchniki.com/15660212/ ritorika /strategia _taktia/.
5. Клаузевиц К. О войне. Избранное; пер. с нем. А. К. Рачинского. URL: https://royallib.com/read/klauzevits_karl/o_voyne.htm l#88781
6. Минцберг Г., Альстрэнд Б., Лэмпел Дж.. Школы стратегий.Спб.: Изд-во «Питер», 2000.336с.
7. Кальницька М.А., Гангур Ю. Суть понять «стратегя» i «тактика» в економщг Науковий вю-ник Ужгородського ушверситету. Сер1я : Еконо-мша. 2016. Вип. 1(1). С. 140-145. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuec_2016_1(1)_24.
8. Минцберг Г., Куинн Дж.Б., Гошал С. Стратегический процес; пер. с. англ. под ред. Ю.Н. Кап-туревского. СПб.: Питер, 2001. 688 с.
9. ЕкономОчна енциклопед1я: У трьох томах. Т.1/ Редкол: тдручник / ввдп. ред. С.В. Мочерний та Он. К.: Видавничий центр «АкадемОя», 2000. 864с.
10. Шершньова З.Е. Стратегический менеджмент / под. ред. А.Н. Петрова. Санк-Петербург: СПб «Питер», 2005. 496 с.
11. Мщенко А.П. Стратепчне управлшня. К.: «Центр навчально! лггератури», 2004. 366 с.
12. Чим стратепя вщрОзняеться вОд тактики? URL: http://www.management.com.ua/blog/3463
13. Тимейчук А.А. Суть, значення та види стратегй' та тактики взаемоввдносин у системi «тд-приемство - податкова адмiнiстрацiя». Вюник На-цiонального унiверситету «Львiвська полггехнша».
2011. № 714 . С. 162-169.
14. Почепцов Г.Г. Стратегический анализ. Стратегический анализ для политики, бизнеса и военного дела. К.: Дзвш, 2004. 333 с.
15. Мироненко Ю.Д., Тереханов А.К. Роль стратегического управления компанией в ее организационном развитиии. М.: Корпоративные системы, 2004.
16. Гребiнчук О.М. Стратепчне, тактичне та оперативне управлшня виробництвом машинобу-дiвних пiдприемств. Ефективна економша. 2010. № 10. URL: http://www. economy.nayka.com.ua/?op= 1&z=349.
17. Шайкан А.В. Розвиток бухгалтерського облiку як шструментарш стратегiчного управ-лiння пiдприемством у конкурентному середовищi
2012. № 1. С. 38-49. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Na_2012_1_6
18. Старовiрець А. С. Структуризащя управль нсько1' дiяльностi. Економiка i репон № 2 (33). ПолтНТУ, 2012. С.99 -104.
19. Турова О.Г. Оргашзац1я виробництва та управлшня щдприемством: Шдручник, 2004. URL: http://ebib.pp.ua/organizatsiya-proizvodstva-upravlenie. html
20. Калетнiк Г.М., Щхановська В.М., Щханов-ська О.М. Менеджмент та маркетинг: Навч.поаб-ник. К.: «Хай-Тек Прес», 2011.580 с.
21. Фостолович В.А. Iнформацiйно-аналiтична база в штегрованш системi управлiння щдприемст-вом. Проблеми економiчного, облiкового, контрольного i аналiтичного забезпечення управлiння пвд-приемством: матерiали II Всеукр. наук.-практич. конф. молод. учених, 8 грудня 2016 року.-Вш-ниця.»Едельвейс i К».С.179-181.
22. Гудзенко Н.М., Коваль H.I., Плахтiй Т.Ф. Вплив iнформацiйних потреб користувачiв на стру-
ктуру та наповнення фiнансовоi звггносп. Еконо-мiка. Фiнанси. Менеджмент: актуальш питання науки i практики. 2018. №5. С.102-113.
23. Правдюк М.В., Правдюк Н.Л. Як1сть обль ково! iнформацii: сутнiсть та методика оцшки. Об-лiк i фшанси. № 2 (72). 2016. С.58-64.
24. Сопко В.В. Бухгалтерський облш - базовий шструмент державно! регулюючо! полiтики забезпечення фшансово- економiчноi стабiльностi та економiчного розвитку. Науковi записки НаУКМА. Економiчнi науки. 2012. Том 133. 170 с. С. 115-125.
25. Малюга Н.М. Бухгалтерський облш в Ук-ра!ш: теорiя й методологiя, перспективи розвитку: Монографiя. Житомир: ЖДТУ, 2005. 548 с.
26. Палий В.Ф. Теория бухгалтерского учета: современные проблемы. М. : Бухгалтерский учет, 2007. 88 с.
27. Гоголь М.М., Морозюк Н.С. Значення бухгалтерського облшу для управлшсько! шформаци i розвитку самооргашзацп штегрованого щдприемс-тва Економша: реалл часу. 2015. № 3. С. 218-223. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrch_2015_3_34.
28. Олiйник Я.В. Оргашзащя бухгалтерського облiку в умовах м1жнародно! iнтеграцii [Текст]: дис. ...докт. екон. наук : 08.00.09.Кшв, 2016. 439 с.
29. Економiчне управлiння щдприемством : навч. поаб. /А.М. Колосов та ш.; за заг. ред. А.М. Колосова. Старобтськ : Вид-во держ. закл. «Лу-ган. Нац. Ун-т iменi Тараса Шевченка», 2015. 352 с.
30. Волот О. I. Облш як основа шформацш-ного забезпечення управлшня шдприемствами. На-уковий вюник ЧД1ЕУ . 2012. № 1 (13). URL: file:///D:/Users/Admin/Downloads/ NvChdieu_2012_1_35%20(3).pdf
31. Король В.В. Формування iнформацiйного забезпечення в управлiннi виробництвом продукцп буряк1вництва. Бiзнес 1нформ. 2014. № 2. С. 186191.
32. Вольська, В.В. Бухгалтерський облш як складова системи управлшня шдприемством. Економша АПК: М1жнародний науково-виробничий журнал. 2012. № 8. С. 48-52.
