CC BY
17
9. Новжов В. Кредитне бюро: проблеми i рiшення // Юридичний журнал, 2004. - № 3.
10. Сколотяний Ю. Добро i зло кредитних бюро // Дзеркало тижня. 29 липня - 4 серпня 2006. - № 29 (608).
11. Хоружий С. Зниження кредитними спшками ризиюв за допомогою бюро кредитних юторш // Вiсник кредитно'1 кооперацп, лютий-березень, 2008. - Вип. № 2 (5).
12. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.bank.gov.ua/Statist/index.htm.
13. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.minjust.gov.ua70/8840.
УДК 65.012.3 Асист. С. О. Комаринець1 - НУ "Львiвська полтехмка "
ВЗАСМОД1Я М1Ж ОРГАНВАЩЙНОЮ ГНУЧК1СТЮ ТА М1НЛИВ1СТЮ СЕРЕДОВИЩА ВЗДОВЖ ЛАНЦЮГА СТВОРЕННЯ ВАРТОСТ1
Традицiйно, гнучкють розглядають у пасивному застосуванш, як мехашзм по-долання внутршньо'1 та зовшшньо'1 мiнливостi оргашзацп. У цiй роботi показано, що гнучкють мае ще й активне застосування як споаб створення конкурентно'1 переваги для пiдприемства. Тут також запропоновано модель ефективного активного й пасив-ного застосування гнучкосп, яка робить можливим одночасний аналiз мшливост i можливостей, якi виникають вздовж ланцюга створення вартостi.
Assist. S.O. Komarynets-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
The interaction between organizational flexibility and environmental
uncertainty along the value-chain
Traditionally, flexibility, in its reactive application, has been viewed as a coping mechanism against uncertainty in an organization's internal or external environment. It has also been shown that flexibility can be utilized proactively to create competitive advantage for a company. This study proposes a model that not only articulates an effective use of flexibility concurrently for both proactive and reactive purposes; it also allows a simultaneous view of the opportunities and uncertainties along the value-chain.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ТТ зв'язок i3 важли-вими науковими i практичними завданнями. Через постшну мшливють внутршнього та зовшшнього середовища оргашзацп актуальним стае понят-тя гнучкосп та обидва ii застосування: пасивне, яке уможливлюе швидк вщ-повад на змшш вимоги ринку; активне, яке створюе додатков1 опци для тд-приемства i слугуе джерелом його конкyрентноi переваги. Особливе защкав-лення викликае можливють ix одночасного застосування вздовж ланцюга створення вартосп.
Аналiз останшх доcлiджень i публжацш, в яких започатковано розв'язання даноТ проблеми. Визначенням поняття гнучкосп оргашзацп займаються К. Жанг, А. Сет1, С. Сет1, А. Тот, С. Тонч1а його класифшаци бу-дують Б. Ен, Л. Косте, М. Малхотра, Д. Х'юн , зв'язок м1ж гнучюстю тд-приемства i мшливютю середовища шукають Д. Краузе, М. Пагел, гнучюсть вздовж ланцюга створення вартост вивчае Р. Сош.
Подальшого дослiдження й уточнення вимагае одночасне активне та пасивне застосування гнучкосп i передача мiнливостi i можливостей вздовж ланцюга створення вартосп.
1 Наук. кер1вник: проф. Ж.В. Поплавська, д-р. екон. наук - НУ "Льв1вська полгтехшка"
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Цiлi статть Описати пасивне i активне застосування гнучкост в орга-нiзацiйнiй дiяльностi, встановити можливiсть 1х одночасного використання, довести 1х двосторонне поширення вздовж ланцюга створення вартостi.
Основний матерiал дослiдження з повним обгрунтуванням науко-вих результатiв. Органiзацiйна гнучкiсть - це здатшсть реагувати або змь нюватися у вiдповiдь на мшливють середовища шляхом створення нових можливостей без надмiрних витрат, втрат часу i продуктивностi. Традицiйно гнучкiсть розглядають пасивно, як механiзм реагування на мшливють внут-рiшнього та зовшшнього середовищ оргашзаци. Проте останнiм часом збшь-шуеться i кiлькiсть прихильниюв активного бачення гнучкостi, як можливос-тi створення конкурентно! переваги для шдприемства. Незважаючи на виз-нання одночасного пасивного й активного застосування гнучкосп, наукова лггература придiляе мало уваги цш проблемi.
1снуе багато класифшацш оргашзацшно! гнучкостi, де видшяють 11 рiвнi, види, типи, на кожному з яких мютяться декшька пiдрiвнiв, пiдвидiв i пiдтипiв. Ус класифжаци мають рiзну мету, 1х класифiкацiйнi категори теж рiзнi, i жодна з них не пропонуе критерiю подiлу. Крiм того, вони побудоваш за iерархiчним принципом, що передбачае рух гнучкостi в одному напрямку всередиш оргашзацшно! iерархil, з нижчого до вищого 11 рiвня, i в межах ок-ремо! оргашзаци, а, отже, не включають споживачiв i постачальникiв. Вщпо-вщно, вони не здатнi охопити ушх типiв взаемозалежностi, якi iснують мiж партнерами у ланцюзi створення вартост (ЛСВ).
Оргашзаци у сво1й дiяльностi стикаються з рiзними видами мшливос-тi, якi впливають на усе оргашзацшне середовище загалом i на найдрiбнiшi його ланки зокрема. Традицшне пасивне бачення гнучкостi полягае у тому, що шдприемства пристосовуються до таких видiв мiнливостi. Однак, за ос-таннiми дослiдженнями, не виявлено прямого зв'язку мiж мiнливiстю й опе-рацiйною гнучкiстю оргашзаци i зроблено припущення про бiльш комплек-сну взаемодiю мiж гнучкiстю i мiнливiстю всерединi ЛСВ [1].
Цей висновок е важливим, оскiльки мшливють, незалежно вiд 11 дже-рела, може передаватися рiзним партнерам вздовж ЛСВ. Наприклад, зашз-нення або некомплектшсть доставки ресурсiв вiд постачальниюв сповiльнюе потiк товарiв i послуг вздовж ЛСВ та е результатом попршення сервюу для споживачiв. Тому чггке уявлення про взаемодiю всередиш ЛСВ допомагае менеджерам у створенш усшшно! стратеги.
Для цього дослщження було обрано машинобудiвну i приладобудiвну промисловiсть з трьох причин:
• попит на 11 продукцию е не лише попитом на кшцев1, а и на промшт товари, саме тому вш забезпечуе високу м1нливють ринкового середовища 1, ввдпо-вщно, ставить гнучшсть на провщне м1сце у стратепчних прюритетах вироб-ниюв;
• високомшлив1 уподобання споживач1в призводять до ввдсутност1 сталого асортименту у виробнишв, що робить гнучшсть особливо важливою умовою виживання остантх;
• машинобудування 1 приладобудування - тривалий виробничий процес 1з за-лученням р1зноматтних технологш 1 операций, тому результати його досль
дження, ймов1рно, будуть справедливыми для цшого ряду 1нших галузей про-мисловост1.
Упродовж дослщження було використано численнi джерела шформа-цй, враховуючи iнтерв,ю респондент, вiдвiдання заводiв, спостереження, вивчення опублжовано! шформаци i доступно! документацi! шдприемств.
Метою дослiдження було отримання вщповщ на три широкi запитання:
• як ключов1 класифшацшт категори гнучкост присутт у машинобудувант 1 приладобудувант;
• як гнучшсть " трансформуеться " уздовж ЛСВ;
• як гнучшсть протисто!ть мшливост! 1 створюе можливост1 всередиш ЛСВ? Десять класифжацшних категорш гнучкостi було виявлено у робот
чотирнадцяти пiдприемств машинобудування i приладобудування, якi орга-шчно вписалися у три етапи трансформацшного процесу (вхiд, процес, вихiд) ЛСВ:
• вихвд - категори гнучкосп, згруповат до даного етапу, стосуються впливу попиту споживач1в на виробниюв:
• гнучшсть товарного асортименту - оскшьки високо м1нлив1 уподобання спо-живач1в, характеры для галуз1, призводять до ввдсутносп сталого товарного асортименту, дана категор1я гнучкост е важливою умовою для оргатза-щйного устху 1 визначаеться, як здатшсть виробляти р1зноматтт товари з мшмальним перюдом планування;
• гнучшсть нового товару/змши наявного товару - оскшьки вагому частку про-дукци галуз1 становить продукция пром1жного споживання, для ринку яко! характерне посилення конкурентно! боротьби м1ж споживачами, для тд-приемства стае необхщним впроваджувати 1 модиф1кувати товари як-найшвидше. Отже, ми визначаемо здатшсть вводити на ринок нов1 товари 1/або зм1нювати наявт з мшмальним перюдом планування, як гнучшсть нового товару/змши наявного товару;
• гнучшсть обсягу - оскшьки кожне замовлення е р1зним, здатшсть виробляти р1зш обсяги випуску й отримувати прибуток з мшмальним перюдом планування називаеться гнучшстю обсягу;
• гнучшсть постачання - оскшьки регулювання часу доставок часто здшснюеться на вимогу споживач1в, ми називаемо здатшсть скорочува-ти/продовжувати час доставок 1 обслуговувати замовлення якнайскорше гнучшстю постачання;
• процес - категори гнучкосп, згруповат до даного етапу:
• гнучшсть пращ - на бшьшост! тдприемств пращвники подшеш на групи за функцюнальним принципом, виконують широкий спектр виробничих зав-дань 1 готов1 до частих змш всередиш групи, тому ми визначаемо здатшсть пращвнишв виконувати обсяг завдань, як гнучшсть пращ;
• гнучюсть обладнання - нов1 вимоги виробництва сьогодт стають не-ввд'емною частиною конкурентно! стратеги тдприемств 1 виробниче обладнання повинне бути достатньо гнучким для виконання широкого спектру опе-рацш, тому саме цю його здатшсть визначаеться, як гнучшсть обладнання;
• гнучшсть переналаштування - специальна характеристика, яка дае змогу тд-приемствам регулювати послщовтсть виробництва 1, як наслщок, зменшува-ти витрати, тому здатшсть виробляти продукщю на р1зному обладнанш або у р1зшй послвдовност! називаеться гнучюстю переналаштування;
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
• гнучксть процесу матер1ального виробництва - оскшьки тдприемство сти-каеться i3 багатьма модифшащями виробничого процесу та змшами часу доставок у перiод мiж поступленням замовлення i його виконанням, то здат-нiсть виробничо1 системи змiнюватися й ефективно поеднувати рiзнi опера-цй' у процесi виробництва ми називаемо гнучк1стю процесу матерiального виробництва;
• гнучк1сть розширення - для подолання кризи бiльшiсть тдприемств розши-рюе сво1 виробничi можливост!, тому саме така ïx здаттсть визначаеться, як гнучк1сть розширення;
• вхвд - етап акумулюе рiзнi категорiï гнучкостi постачання, тому вщгук тд-приемства на бажанi змiни обсягу, часу i комплектацiï поставок сировини до нього ми визначаемо, як вхвдну гнучк1сть.
Вчеш говорять про два паралельш шдходи до оцшки вхщно1" гнучкос-ri, зокрема, гнучюсть, нагромаджена у стосунках 1з одним постачальником, i гнучюсть переключення м1ж альтернативними джерелами постачання. Сучас-m дослщження надають перевагу поглибленню i змщненню стосунюв 1з одним постачальником [2].
Три етапи трансформацшного процесу охоплюють увесь ЛСВ. Ми за-перечуемо 1ерарх1чний одностороннш рух гнучкост вздовж ЛСВ, i на основ! власних спостережень за машинобуд1вною i приладобуд1вною галуззю ствер-джуемо, що вш двостороннш - низхщний (вщ постачальника через тдприем-ство до споживача) i висхщний (вщ споживача через тдприемство до постачальника).
Багато тдприемств вважають, що 1'хня прибутковють залежить вщ сприйняття 1'хтми споживачами ix гнучкими i здатними забезпечити будь-яким товаром у будь-який час, шакше кажучи, вони передають свою гнучюсть 1з етапу процесу на етап виходу. Це активне застосування гнучкост процесу тдприемством 1з створення можливосп для споживача за допомо-гою збшьшення опцш 1з замовлення продукцп. В той же час, шдприемства на етат процесу стикаються 1з мшливютю, яку долають шляхом перемщення частини ресурЫв 1з активного застосування гнучкост на пасивне, цим самим, водночас, зменшуючи власну здаттсть створювати можливосп для споживача у форм1 збшьшення опцш 1з замовлення продукцп. Водночас, шдприемства переносять мшливють вниз, де ïï перемагають за допомогою активного застосування гнучкост виходу.
Шдприемства часто отримують допомогу вщ власних постачальниюв. Зростання гнучкосп постачальниюв призводить до збшьшення опцш замов-лень для тдприемств у вигляд1 зменшення часу поставок, збшьшення ïx обсягу, прискорення реакцп на змши асортименту замовлень. 1накше кажучи, гнучюсть входу переходить на гнучюсть процесу, що е активним застосуван-ням гнучкост постачальниюв 1з створення можливостей для тдприемств у форм1 збшьшення опцш замовлень, що, в свою чергу, позитивно впливае на аналопчне створення можливостей вже шдприемствами для споживач1в, що внаслщок призводить до зростання 1'хньо1' гнучкосп. В той же час, постачаль-ники е джерелом мшливосп для тдприемств, яку останш частково долають пасивним застосуванням гнучкосп процесу, що зменшуе 1'хню здаттсть ство-
рювати можливосл для споживачiв, а, отже, i гнучкiсть споживачiв, а частко-во - активним застосуванням гнучкост виходу. Це i е низхiдний рух гнучкос-тi вздовж ЛСВ.
Шдприемства усвiдомлюють важливiсть тiсного спiвробiтництва iз постачальником i активно використовують власну гнучюсть для створення можливостей постачальникам у формi зростання опцiй поставок ресурЫв. Та-кож пiдприемства стикаються iз мiнливiстю i у борот^ з нею переносять частину сво!х ресурсiв на пасивне застосування гнучкосп, таким чином змен-шуючи здатшсть створювати можливостi для постачальникiв ^ вiдповiдно, !хню гнучкiсть. В той же час, шдприемства е i джерелом мшливосл для постачальниюв, якi борються iз нею, застосовуючи власну гнучюсть пасивно.
Споживачi теж вщграють важливу роль. Вони передають свою гнуч-кiсть пiдприемствам (активне застосування гнучкост споживачiв iз створення можливостей для шдприемств у виглядi збiльшення опцiй постачання то-варiв), що у результатi розширюе опцп для постачальникiв, збiльшуючи 1хню гнучкiсть. Водночас, споживачi виступають джерелом мшливосл для шд-приемств, яку долають пасивним використанням гнучкостi процесу, що приз-водить до перерозподшу ресурсiв мiж пасивним i активним застосуванням гнучкост та зменшенням можливостей шдприемства створювати додатковi опци для власних постачальниюв i, вiдповiдно, 1хньо! гнучкостi. З iншого боку, негативний вплив мшливосп споживачiв можна перенести вздовж ЛСВ iз шдприемства на постачальниюв, яю будуть долати його, застосовуючи свою гнучюсть пасивно. Це i е висхщний рух гнучкост вздовж ЛСВ.
Спостереження показують постшний перерозподiл ресурсiв мiж активним i пасивним застосуванням гнучкостi - мiж створенням можливостей i по-доланням мiнливостi - вздовж ЛСВ в обох напрямках, що е характерним для будь-яко! трансформацшно! системи, яка складаеться iз входу, процесу i виходу та вщповщае ситуаци перетворення об'екту iз одного стану в iнший. А, отже, базовi принципи, притаманш трансформацiйнiй теори використовуються для представлення трансформацшно! моделi гнучкостi, зображено! на рис.
М'шливкть входу
МЬтивкть процесу
Гнучккть
поста чал ышшв
Етап. входу
М'шливкть Мозкпиыапь
^ Етап . процесу
М'шливкть виходу
Мшшвкть ^ Етап Можливкть виходу
Гнучккть спазктачЫ
Гнучккть входу
Гнучккть процесу
гнучккть пращ
гнучккть обладнання
гнучккть переналаш ту ванн я
гнучккть процесу
материального виробнщтва
гнучккть розщирення
Рис. ТрансформацШна модель гнучкосmi [2, власш до^дження]
Гпучккть виходу
гнучккть постачання гнучккть товарного ассортименту гнучккть обсягу гнучккть нового продукту
^цшнальний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт УкраТни
Пiдприeмство взaeмодie iз сво1ми постaчaльникaми через етaп вxодy. В теорп, будь-яку ^тетерто гнyчкостi пiдприeмство може нaбyти прямо через влaсниx постaчaльникiв, як aльтернaтивy до влaсноï гнyчкостi процесу [3]. При оцшщ постaчaльникa гнучюсть його процесу i вxодy повинта бути включенa поряд з таявною гнyчкiстю виxодy, оскiльки цi чинники будуть визнaчaти його вiдгyк та мaйбyтнi потреби. Протилежним боком гнучкосп постaчaльникiв e ïx невизнaченiсть [4]. Tрaдицiйно, iз ïï зменшенням борють-ся шляxом нaдлишковиx зaпaсiв aбо диверсифiкaцiï джерел постaчaння. Сьогодш спостерiгaeться тенденцiя до зменшення зaпaсiв сировини тa побу-дови "стрaтегiчно-ресyрсного" пaртнерствa [3]. Taкi кроки зменшують витрa-ти, aле збiльшyють непередбaченi ризики, знижують гнyчкiсть нaявностi кiлькоx постaчaльникiв для зaдоволення споживчиx потреб.
Ha етaпi процесу трaнсформaцiйноï системи гнучюсть процесу e сумою його компоненлв (облaднaння, людей, iнфрaстрyктyри), якi крiм того, що e потенцшним джерелом гнyчкостi, вистyпaють тaкож непередбaченою зaгрозою.
Ha етaпi вжоду трaнсформaцiйноï системи пiдприeмство взaeмодie iз сво1ми споживaчaми. Воно шyкae способи впливу i регyлювaння попиту та свою продyкцiю, якi б дозволили ефективно використовyвaти влaснi ресурси i допомогли у втшенш конкyрентноï стрaтегiï. Ha кожному сегментi ЛСВ ю-нye бaгaто кaтегорiй гнyчкостi тa видiв мiнливостi, якi aсоцiюються iз етaпом виxодy. Miнливiсть може винигати через змiнy споживчиx очiкyвaнь втасль док диференцiaцiï рiвнiв доxодiв, дш конкyрентiв, реклaми, позици уряду. Ре-aльний попит може знaчно рiзнитися вiд прогнозовaного зa кiлькiсними, чa-совими i товaрними пaрaметрaми. Tara види мiнливостi можнa подолaти, зaс-тосyвaвши гнyчкiсть товaрного aсортиментy, постaчaння, обсягу i нового продукту.
Kрiм цього, споживaчi можуть вистyпaти джерелом гнучкост^ якa та-дae додaтковi перевaги для пiдприeмств, пiдтримyючи ïx гнучюсть процесу.
Bиcнoвки. Дослiдження трьоx етaпiв трaнсформaцiйноï моделi тд-тверджye висновок про те, що гнучюсть e yнiверсaльним способом створення можливостей i вщповщ нa мiнливiсть. Ha кожному етaпi процесу трaнсфор-мaцiï iснyють можливостi i вiдповiднa 1м мiнливiсть, рiвно ж iз одним aбо кiлькомa джерелaми гнyчкостi, яю можнa було зaстосyвaти чи для побудови можливостей, чи для вщповщ та мшливють. З iншого боку, гнучюсть, таявта нa кожному етaпi, може передaвaтися нa сyсiднiй, як у висxiдномy, тaк i у низxiдномy нaпрямкy. Iнaкше кaжyчи, модель демонстрye одночaсне використaння гнyчкостi вздовж ЛСВ гктивно для створення можливостей i тасивно для подолaння мшливосп.
Лiтeрaтyрa
1. Pagell M., Krause V.R. Re-exploring the relationship between flexibility and the external environment // Journal of Operations Management, 2004. - 21(6). - P. 629-649.
2. Sawney R. Interplay between uncertainty and flexibility across the value-chain: Towards a transformation model of manufacturing flexibility // Journal of Operations Management. - 1, 2005. -P. 1-18.
3. Narashimhan R., Das A. An empirical investigation of the contribution of strategic sour-cing to manufacturing flexibilities and performance // Decision Sciences, 1999. - 30(3). -P. 683-718.
4. Milliken F. Three types of perceived uncertainty about the environment: state, effect and response uncertainty // Academy of Management Review, 1987. - 12(1). - P. 97-116.
УДК 330.33 Ю.Р. Кулик - НУ "Львiвська полтехмка "
СУТН1СТЬ I ВИДИ Б1ЗНЕС-СИСТЕМ У МАШИНОБУДУВАНН1
Розглянуто сутнють понять '^знес-система", "локальна бiзнес-пiдсистема", '^знес-процес" i '^знес-операщя". Вказаш поняття розглянуто з позицп статики i динамiки. Запропонованi уточнення здшснено на засадах видiлення сyтнiсниx ознак понять i встановлення взаемозв'язкiв мiж ними.
Yu.R. Kulik-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Essence and types of systems of businesses is in engineer
In the article essence of concepts is considered "business-system", "local businesssubsystem", "business-process" and "business-operation". The indicated concepts are considered from position of static's and dynamics. The offered clarifications are carried out on principles of extraction of essence features of concepts and establishment of interconnections between them.
Постановка проблеми. В умовах загострення конкуренци, перюдич-ного виникнення свгтових i регюнальних економiчниx криз, полгтично1" нес-табшьносп належне виконання машинобyдiвними пiдприемствами економiч-но1' i сощально1" фyнкцiй iстотно ускладнюеться. Розв'язання багатьох проблем розвитку шдприемств можливе в рамках громадського i бiзнесового партнерства органiзацiй. Проте неадекватне розумшня сyтностi проблем, чинни-юв, якi ix зумовлюють, меxанiзмiв розв'язання е причиною формування нера-цюнально дiючиx структур. Свiтовий досвiд вказуе на те, що актyальнi на сьогодш економiчнi проблеми машинобyдiвнi шдприемства могли б розв'яза-ти шляхом ix розвитку на засадах створення бiзнес-систем. На жаль, в сучас-них умовах у колi науковщв i пiдприемцiв вiдсyтнiм е адекватне розумшня сутност цього поняття, що е причиною проблематичносл ухвалення управ-лiнськиx рiшень iз формування бiзнес-систем i ix використання.
Аналiз останшх публiкацiй, в яких започатковано розв'язання проблеми. Ознайомлення з позищями керiвникiв машинобyдiвниx пiдприем-ств i працями науковщв, яю дослiджyють проблеми формування i розвитку бiзнес-систем [1-13], дае змогу стверджувати, що на сьогодш немае адекват-них, несуперечливих трактувань сутносл i видiв поняття '^знес-система". Критичний аналiз наукових джерел показав, що причинами цього е: однобо-юсть пiдxодy до розкриття цшей бiзнес-систем, фyнкцiй, що ми виконуемо, а також поверхневють аргyментiв на користь встановлення сутшсних ознак бiзнес-систем.
Цiлi cтаттi. Метою статтi е уточнити сутшсш ознаки поняття '^знес-система", сформулювати його означення, видшити види бiзнес-систем.
Виклад основного матерiалу доcлiдження. З огляду на те, що уЫ пiдприемства е системами, яю володiють достатньо типовими системами уп-
