CC BY
1822. Shemchuk V.V. Konstytutsiino-pravovi akademii vnutrishnikh sprav Ukrainy [Bulletin of the zasady rozvytku informatsiinoho suspilstva v Ukraini National Academy of Internal Affairs of Ukraine]. [Constitutional and legal principles of information so- 2018. №3 (108). P. 133-144. ciety development in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi
INTERACTION OF NABU DETECTIVES WITHIN INTERNATIONAL COOPERATION IN THE INVESTIGATION OF LEGALIZATION (LAUNDERING) OF PROPERTY OBTAINED
Rokun S.
post graduate student of the Department of law enforcement and criminal law disciplines of the National Research Institute of law and international legal relations of the University of Customs and Finance
ВЗАСМОД1Я ДЕТЕКТИВ1В НАБУ У МЕЖАХ М1ЖНАРОДНОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА В РОЗСЛ1ДУВАНН1 ЛЕГАЛВАЦП (В1ДМИВАННЯ) МАЙНА, ОДЕРЖАНОГО ЗЛОЧИННИМ
ШЛЯХОМ
Рокунь С.
астрант кафедри правоохоронног di^bnocmi та кримтально-правових дисциплiн НШ права та мiжнародно-правових вiдносин Утверситету митно'1 справи та фiнансiв
Abstract
The article is devoted to the study of the main directions of international cooperation of NABU Detectives with European and Euro-Atlantic law enforcement agencies during the investigation of legalization (laundering) of criminally obtained property. Based on the analysis of the relevant legislation of Ukraine and the author's own experience, the main areas of international cooperation of NABU detectives were identified and disclosed along with the problems that arise during such cooperation. The author's view on the aforementioned issues.
Анотащя
Стаття присвячена дослщженню основних напрямшв мiжнародного сшвробггаицтва Детективiв НАБУ з европейськими та евроатлантичними правоохоронними структурними органами тд час розслщу-вання легалiзацii (вщмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. На тдстам аналiзу вщповвдного законодавства Украши, власного досвщу визначено i розкрито основш напрями мiжнародноi взаемодп де-тективiв НАБУ та проблеми, якi виникають пвд час такого спiвробiтництва. Вироблений авторський погляд на вищевказанi питання.
Keywords: interaction, international cooperation, crimes, activity, detective.
Ключовi слова: взаемодiя, мiжнародне спiвробiтництво, злочини, дiяльнiсть, детектив.
Спiвпраця з вичизняними та мiжнародними подальшого аналiзу та для правоохоронних оргашв
колегами е ключовим фактором успiшного розслi- отримати необхiднi судовi рiшення.
дування . Тюний дiалог мiж рiзними агенщями Налагодження особистих зв'язкiв з шозем-
сприяе узгодженню прiоритетiв, цiлiсного розу- ними колегами - запорука ефективноi взаемодii.
мiння розслiдування та усвщомлення кожною аген- Телефонний дзвiнок, лист, ввдправлений електрон-
цiею ролей та можливостей iнших. ною поштою, вщеоконференщя або особиста зу-
Дiяльнiсть детективiв НАБУ в розслiдуваннi стрiч неабияк сприяють просуванню справи. Таке
легалiзацii (вiдмивання) майна, одержаного зло- спшкування е важливим на всiх етапах: пвд час
чинним шляхом неможлива без спiвпрацi з право- отримання шформацп та даних, прийняття страте-
охоронними органами iнших держав в рамках мiж- гiчних рiшень, складання запитiв про надання взае-
народного сшвробггаицтва. мно1' правово1' допомоги або контролю виконання
Власний досвiд сввдчить про вагомий, iнколи запитiв. Таким чином, можна звести до мшмуму
навiть неоцiнений внесок спiвпрацi та обмшу iнфо- затримки, особливо завдяки усуненню нерозумiнь,
рмацiею з правоохоронними органами шших дер- спричинених розбiжностями в термiнологii та пра-
жав. Були випадки, коли розслiдування було шщь вовiй традицп. Особистi зв'язки також допомага-
йоване спонтанними повщомленнями вiд iнших ють продемонструвати серйозшсть пiдходу, защка-
компетентних органiв, це тдкреслюе важливiсть вленiсть у робочому процесi, сприяють встанов-
тако1' практики. ленню довiри мiж сторонами та стимулюють
Iнформацiя, надана iншими компетентними тдвищену увагу до справи [1, с.153-154].
органами, допомогла розкрити методи, яш викори- Пiд час розслщування легалiзацii (вiдмивання)
стовуються для приховування коштiв, виявлення майна, одержаного злочинним шляхом, важливо за-
залучених оаб та виявлення бенефiцiарних власни- безпечити ствпрацю мiж компетентними та упов-
кiв юридичних осiб iз-за кордону, фшансових акти- новаженими органами уах кра1'н, через якi були пе-
вiв, нерухомостi тощо. Крiм цього, важливють зда- рерахованi кошти. З щею метою була створена Ег-
тностi компетентних органiв заморожувати раху- монтська група, яка надае платформу для
нки або транзакцii сприяло виграти час для забезпечення безпечного обмшу шформащею щодо
фшансових розслщувань, досвщу та можливостей боротьби з легалiзацieю (вiдмиванням) доходiв, одержаних злочинним шляхом.
Егмонтська група - це глобальний орган який включае 155 пiдроздiлiв фшансово! розвщки. Розс-л1дування украшського Держфiнмонiторингу про корупцш визнали найкращим у свт [2].
Водночас, деяш кра!ни транзиту не е членом Егмонтсько! групи, а iншi взагалi не мають органiв фiнансових розслiдувань. Це значно ускладнюе процес розслщування. Бiльше цього, навиъ якщо схема була виявлена успiшно, а активи замороженi, подальше сшвробггаицтво компетентних органiв мае бути забезпечене в процеа взаемно! правово! допомоги, iнакше активи можутъ бути розморо-женi, i справа зшде нанiвецъ.
НАБУ мае право за дорученням звернутися через 1нтерпол до компетентних органiв iноземних держав iз запитами про затримання та видачу особи. Через Генералъний Секретарiат 1нтерполу детективи НАБУ можутъ отримати вiдомостi щодо офщшно! назви закордонного суб'екта тдприем-ництва, його юридично! адреси, розмiрiв статутного капталу, вiдомостi про змiни форми власно-стi, пщстави припинення дiялъностi, укладання угод, наявностi на рахунках окремих банков катта-л1в сумнiвного походження та розпорядження ними.
Пiд час взаемоди детективiв НАБУ з вщповщ-ними органами iноземних держав, як показуе влас-ний досвщ, виникають певнi труднощi. Це i пи-тання пов'язанi з вiдшкодуванням збитшв, завда-них злочинами, зокрема, проблема повернення грошових коштiв, здобутих в Украш злочинним шляхом, та оалих на територп iнших держав. Серед причин, що стають на завадi виконанню доручень детективiв за кордоном е деяш особливостi кримi-нального процесуального провадження в окремих державах. Для прикладу, у кра!нах англо-америка-нсько! системи права передбачаеться можливють надання допомоги за наявностi клопотання шозем-них судiв. Тому звернення органiв слщства до таких суб'екпв не отримуе вiдповiдi. Доволi часто за-пити виконуються протягом тривалого часу, що унеможливлюе спроби швидко та якiсно зiбрати до-кази. Не менш серйозною проблемою е небажання правоохоронцiв узгоджувати розбiжностi в законо-давчих актах рiзних держав. Не з'ясовано процедуру розпорядження майна, конфкковане за дорученням одше! держави на територп шшо!.
Взаемод1я може вiдбуватися також у науково-практичних семiнарах з питань боротьби з легалiза-щею. Подiбна практика вже позитивно зарекомен-дувала себе в багатьох кра!нах. Зокрема, в США на сторшках окремих спецiалiзованих видань спеща-л1сти обмiнюютъся досвщом з виявлення помилок, чиннишв, що сприяли злочину, появi збитк1в у фь нансових установах тощо. Пропонують створення комп'ютерних програми, що дозволяють фiксувати та контролювати бiлъше пiвмiлъйона щоденних операцiй з електронними переказами грошей в межах кра!ни; здiйснення ретельно! перевiрки на рiвнi рееструючих та контролюючих органiв осiб, як1
були рашше засудженi, не мають постiйного мюця проживання, щоб обмежити створення ними чи i3 залученням !х докуменпв суб'екпв господарю-вання; створення офщшних сайтiв в мереж1 1нтер-нет вказаних державних оргашв, де будуть вщобра-женi вiдомостi про ва зареeстрованi фiрми [3, с. 142-145].
Як зазначае Н. М. Ахтирська, цифровi технологи використовують вiртyальний простiр, а тому носiем (фксатором) шформацп може бути, беззапе-речно, матерiальний об'ект, однак слiд уточнити, що навгть сама iнформацiя у вiртyальномy просторi також мае визнаватися доказовою [4].
М1жнародне спiвробiтництво шд час кримша-льного провадження на шдстаи запитiв мае здiйс-нюватися лише в тому випадку, коли самостшне одержання iнформацil може завдати шкоди сувере-нiтетy держави, а тому здшснюеться лише уповно-важеними на те шоземними органами. А коли пот-рiбна iнформацiя метиться у в1дкритому вiртyаль-ному простор^ який не мае визначених меж, то достатньою е лише електронна форма факту. Це стосуеться й випадшв розмiщення в Iнтернетi на офщшних сайтах державних оргашв шоземних держав фотографш, на яких зображуються високо-посадовцi, як1 вручають або одержують цiннi пода-рунки. Це е тдставою для подальшо! перевiрки, чи скеровуеться цей предмет до установи, яку тд час офщшного вiзитy представляе посадовець (як вста-новлено законом), чи привласнюеться ним (що мае ознаки корyпцiйного правопорушення) [5, с. 186].
Ввдповщно до частини 1 статп 264 КПК Укра-1ни, пошук, виявлення i фiксацiя вщомостей, що мi-стяться в електроннш iнформацiйнiй системi або 1х частин, доступ до електронно! iнформацiйноl системи або li частини, а також отримання таких вiдо-мостей без вщома li власника, волод№ця або утри-мувача може здшснюватися на пiдставi ухвали слi-дчого сyддi, якщо е вiдомостi про наявнють iнформацil в електроннiй шформацшнш системi або li частинi, що мае значення для певного досудо-вого розслщування. Не потребуе дозволу сл1дчого сyддi здобуття вiдомостей з електронних шформа-цiйних систем або !х частини, доступ до яких не об-межуеться li власником, володшьцем або утримува-чем, або не пов'язаний з подоланням системи лоп-чного захисту (частина 2) [6].
У випадку необхщносп одержання шформацп iз закритих джерел або розкриття IP-адреси корис-тyвачiв потрiбне рiшення сл1дчого сyддi про доступ до таких даних [5, с. 187].
У разi невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей i докуменпв сл1дчий суддя, суд за клопотанням сторони кримшального провадження, як1й надано право на доступ до речей i докуменпв на пiдставi ухвали, мае право постановит ухвалу про дозвiл на проведення обшуку з метою вщшу-кання та вилучення зазначених речей i докyментiв. Однак, для прикладу, адмшстрац1я «Yahoo» (офiс у Калiфорнil) не надають таку iнформацiю, вважа-ючи такi вказiвки на доступ до шформацп пору-шенням суверенитету, а ухвали iноземних сyдiв -безпщставними, оск1льки iмперативнiсть рiшень
нацюнальних судiв дie в межах державних кордо-нiв. Така ситуащя пояснюеться тим, що Конвенцiя про шберзлочиншсть, яка передбачае процедуру те-рмiнового збереження комп'ютерних даних, термь нового розкриття збережених даних про рух шфор-маци; взаемну допомогу щодо доступу до комп'ю-терних даних; транскордонного доступу до даних, як зберiгаються, коли вони е публiчно доступними, взаемну допомогу у збиранш даних про рух шфор-маци у реальному часi; взаемну допомогу у перехо-пленнi даних змюту шформацп [7], на жаль, рати-фiкована лише у 46 з-пом1ж 195 держав у всьому свт.
У межах мiжнародного спiвробiтництва необидно iнтенсифiкувати використання електронних способiв передачi шформацп, безпосередньо елект-ронно! вiртуальноl шформацп. Конвергенцiя право-вих концепцш, змiни в законодавствi шших держав суттево впливають на нацюнальне правотворення в умовах глобалiзацu, позитивно дшть на розвиток законодавства в Украшг Практика правоохоронних органiв та суду дае можливють виявляти прогалини в нормах, як1 визначають процес збору доказiв (зо-крема, електронних), що слугуватиме стимулом до змш у кримiнальному процесуальному законодав-стш [4].
З приводу реалiзацil мiжнародного сшвробгт-ництва керiвництво НАБУ i САП неодноразово т-дтверджувало той факт, що сшвробггаики право-охоронного органу шшо1 держави, а саме спецслу-жби США - Федерального бюро розслщувань, приймали участь у проведенш оперативно-розшу-кових заходiв: шд час документування протиправ-них дш, зокрема, народних депутатiв.
Аналiз чинного законодавство Укра1ни, а саме закошв: «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть», «Про Нацюнальне антикорупцшне бюро», «Про державну таемницю», а також Кримiнального про-цесуального кодексу Укра1ни, показуе, що участь пращвнишв правоохоронних органiв iнших держав у проведенш оперативно-розшукових заходiв до реестрацп злочину в £РДР та, тим бшьше - неглас-них слвдчих (розшукових) i слiдчих (розшукових) дiй в межах кримiнального провадження, е проти-правною, а ввдповщно докази, як1 зiбранi таким способом, е недопустимими з уйма випкаючими нас-л1дками [8].
Для прикладу, стаття 5 Закону Украши «Про оперативно-розшукову дiяльнiсть» мiстить виклю-чний перелiк оперативних пiдроздiлiв, яш мають право здiйснювати таку дiяльнiсть, а саме: Нацюна-льно! полщп, Державного бюро розслвдувань, Слу-жби безпеки Укра1ни, Служби зовшшньо1 розвщки Укра1ни, Державно1 прикордонно1 служби Украши, управлшня державно1 охорони, органiв доходiв i зборiв, органiв i установ виконання покарань та сль дчих iзоляторiв Державно1 кримшально-виконавчо1 служби Украши, розвщувального органу Мшютер-ства оборони Украши, Нацюнального антикоруп-цiйного бюро Украши (детективiв, оперативно-тех-нiчнi та внутршнього контролю [9].
Водночас статтею 7 цього Закону передбачено, що оперативш пiдроздiли повиннi здiйснювати вза-eмодiю з вiдповiдними органами шоземних держав та мiжнародних антитерористичних оргашзацш, з метою швидкого i повного попередження, вияв-лення та припинення злочинiв, але, виключно вщ-поввдно до законодавства Украши, а також мiжна-родних договорiв Украши, яш ратифiкованi Верховною Радою Украши [9].
Не надае таких повноважень сшвробггаикам правоохоронних органiв iнших держав, i Закон Украши «Про Нацюнальне антикорупцшне бюро Украши», i КПК Украши.
£дине, що передбачае КПК Украши в статп 569, то це право представнику правоохорон-ного органу шоземно1 держави бути присутшм пiд час проведення допитiв осiб на територп нашо! держави пiд час виконання 1х запиту про надання м1ж-народно-правово! допомоги. Але, вiн не мае права самостшно проводити на територп Украши будь-як1 процесуальш ди. Навiть у разi присутносп пiд час процесуальних дiй таш представники iноземних правоохоронних органiв мають право лише спосте-рiгати за проведениям процесуальних дш або вно-сити зауваження та пропозицй' щодо !х проведення, а також з дозволу слiдчого i прокурора ставити за-питання, а також робити записи [6].
Отже, розслвдування легалiзацil (ввдмивання) майна, одержаного злочинним шляхом часто вихо-дять за меж1 нацюнальних кордошв, тому важливо забезпечити своечасне формальне та неофiцiйне мiжнародне сшвробггаицтво пiд час слвдчих (розшукових) дш. Для цього необхiдна розвинута система мiжнародного спiвробiтництва, яка забезпе-чить швидке, повне та неупереджене досудове роз-слiдування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Фiнансовi розслвдування у сферi протидй' легалiзацil злочинних доходiв в Украш [Текст] : метод. рек. / [С. С. Чернявський, О. £. Користiн, В. А. Некрасов та ш.]. Ки!в : Нац. акад. внутр. справ, 2017. 164 с.
2. Розслвдування украшського Держфшмош-торингу про корупцш визнали найкращим у свiтi URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2547920-rozsliduvanna-ukrainskogo-derzfinmonitoringu-pro-korupciu-viznali-najkrasim-u-sviti.html
3. Головша В.П. Основи методики розслвду-вання легалiзацil (ввдмивання) грошових коштiв, здобутих злочинним шляхом, з використанням кре-дитно-банк1всько1 системи: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 К.: НАВСУ, МВС Украши. 2005. 204 с.
4. Ахтирська Н. М. До питання доказово1 сили шбершформацп в аспектi м1жнародного ств-робiтництва пвд час кримшального провадження». Законодавство Укра1ни: недолiки, проблеми систе-матизацй' та перспективи розвитку : матерiали мiж-народно1 науково-практично1 конференцп, 12-13 лютого 2016 р. Херсон, 2016. С. 164-168
5. Халш О.В. Розслщування леraлiзацü (ввд-мивання) доходiв, одержаних злочинним шляхом: монография. Херсон : Видавничий дiм «Гельве-тика», 2018. 244 с.
6. Кримшальний процесуальний кодекс Ук-ра1ни вiд 13.04.2012 № 4651-VI. Голос Укра1ни. 2012. 19 травня. № 90-91.
7. Конвенцiя про шберзлочиннють Ради £в-ропи ввд 23.11.2001. Ратифiкацiя ввд 07.09.2005. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/994_575.
8. Агенти ФБР у НАБУ: законшсть та тдс-тави спiвпрацi URL: https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/agenty-fbr-u-nabu-zakonnist-ta-pidstavy-spivpratsi-chy-zakonno-diyut-nashi-novi-antykoruptsijni-organy-zaluchayuchy-svoyeyi-operatyvno-rozshukovoyi-diyalnosti-chy-provedennya-dosudovogo-rozslidu/
9. Про оперативно-розшукову дiяльнiсть: Закон Украши вiд 18 лютого 1992 року URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2135-12
