CC BY
45
КОНСТИТУЦ1ЙНЕ ПРАВО
Пироженко Олександр Серпйович,
кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри соц'ально-економ'чних дисциплн, Комунальний заклад «Харквська гумаштарно-педагог'чна академ'я» ХарквськоУ обласноУради, УкраУна, м. Харкв e-mail: pyrozhenko_os@ukr.net ORCID 0000-0003-4739-1398
Шкурко Владислав 1горович,
студент господарсько-правового факультету, На^ональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, УкраУна, м. Харкв
doi: 10.21564/2414-990x.140.125986
УДК 340.136:37.046(477)
ВИЩА ЮРИДИЧНА ОСВ1ТА: ПРОБЛЕМН1 АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМ1СТУ ПОНЯТТЯ У ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВ1
Досл1джено проблеми правовог регламентаци поняття «вища юридична освта» та гх зв'язок з можливктю реал1заци громадянами свогх прав. Запропоновано шляхи усунення розб1жностей у тлумачент даног категори через його утфжацгю у профшьних актах законодавства.
Ключовi слова: вища освиа; вища юридична осв^а; piBeHb вищо! освии; квалiфiкацiйний piBeHb; квалiфiкацiйнi вимоги; помiчник адвоката.
Пироженко А. С., кандидат юридических наук, доцент, профессор кафедры социально-экономических дисциплин, Коммунальное учреждение «Харьковская гуманитарно-педагогическая академия» Харьковского областного совета, Украина, г. Харьков.
e-mail: pyrozhenko_os@ukr.net ; ORCID 0000-0003-4739-1398
Шкурко В. И., студент хозяйственно-правового факультета, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
Высшее юридическое образование: проблемные аспекты определения содержания понятия в действующем законодательстве
Исследовано проблемы правовой регламентации понятия «высшее юридическое образование» и их связь с возможностью реализации гражданами своих прав. Предложено пути устранения разночтений при толковании данной категории путем его унификации в профильных законодательных актах.
Ключевые слова: высшее образование; высшее юридическое образование; уровень высшего образования; квалификационный уровень; квалификационные требования; помощник адвоката.
Вступ i постановка проблеми. Визначення концептуальних положень стосовно шдготовки квалiфiкованих кадрiв, розвитку системи вищо! осв^и загалом та юридично! - зокрема е стратепчним напрямом сучасного розвитку держави в умовах становления ново! сощокультурно! реальност та одним з !! прюритетних завдань. Адже змша вектора розбудови нашо! держави в напрямi глобалiзащ! та евроштеграцп в першу чергу вимагае належного забезпечення та дотримання прав i свобод людини. Поява концептуально нових течш в еко-номщ, стрiмкий розвиток усiх сфер сощально! дiяльностi та розширення кола мiжнародно! сшвпращ шдвищують сусшльш вимоги до фахiвця в галузi права [1, с. 275].
Вища юридична освiта е необхвдною складовою юридично! професГ!, най-бiльш вагомою частиною вищо! осв^и, запорукою професiйио! компетеитиостi правника, середовищем формування юрисив нового поколiиия. Вона вщграе важливу роль у сусшльному розвитку, державо- та правотвореииi Укра!ни [2, с. 162].
Законодавство про вищу юридичну осв^у Грунтуеться на Конституцп Укра!ни, законах Укра!ни «Про освггу» (2017 р.), «Про вищу освггу» (2014 р.), «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть» (2015 р.), мiжнародних договорах, згоду на обов'язковкть яких надано Верховною Радою Укра!ни, а також низцi пiдзаконних нормативно-правових акив.
Утiм, аналiз змiсту поняття «вища юридична осв™» виявив наявшсть сер-йозних проблем правово! регламентацп дано! категорГ!, оскiльки рiзноманiтнiсть його штерпретацш суттево впливае на можливють реалiзащ! громадянами сво!х прав, зокрема трудових, що тюно пов'язано з наявшстю/ввдсутшстю певного рiвня вищо! освгги.
Аналiз остантх дослгджень i публтащй. У науковш лiтературi питання визначення змюту категорГ! «вища юридична освгга» не було предметом окре-мого дослщження, однак розглядалося у комплекс проблем оргашзацшно-право-вих засад вищо! освм та вищо! юридично! освгги, яким присвячено працi таких дослщниюв, як: I. В. Арiстова (I. V. Aristova), О. М. Бандурка (О. М. Bandurka), С. В. Богачов (8. V. Bohachov), В. С. Журавський (V. 8. Zhuravskyi), О. Д. Свя-тоцький (О. Э. 8viatotskyi), В. М. Сущенко (V. М. 8ushchenko), В. Я. Тацш (V. Ia. Tatsii), Ю. С. Шемшученко (1и. 8. Shemshuchenko) та iн.
Мета cmammi - обгрунтувати конкретш пропозицп щодо вдосконалення чинного законодавства в частиш правово!" регламентаци змюту поняття «вища юридична освгга» та його похiдних у контекст нового закону про вищу освiту.
Виклад основного Mamepiany. Чинне законодавство не мктить единого визначення термша «вища юридична освiта». Про не1 згадуеться в Основному Закош - Конституцп Украши, а також у кглькох законах Украши. Проте його визначення в цих документах е рiзними, iнодi не зовсГм коректними.
Так, вiдповiдно до ч. 3 ст. 127 Конституцй' Украши на посаду суддi може бути призначений громадянин Украши, який мае вищу юридичну освггу [3]. А дшсне значення дано1 дефiнiцГí у розрiзi вимог до кандидатiв на посаду суддi розкрито у п. 1 ч. 6 ст. 69 Закону Украши «Про судоустрш та статус суддiв» вщ 02.06.2016 р. № 1402-VIII. Для цiлей згаданого Закону вищою юридичною освГ-тою вважаеться вища юридична освiта ступеня мапстра (або прирiвняна до не1 вища освiта за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем спецiалiста), здобута в Украïнi, а також вища юридична освгга вщповщного ступеня, здобута в шоземних державах та визнана в УкраШ в установленому законом порядку [4]. Тобто Закон визначае рiвень, але не змют поняття «вища юридична освгга».
У п. 1 абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону Украши «Про прокуратуру» вщ 14.10.2014 р. № 1697-VII вищою юридичною освГтою е освГта, здобута в УкраТш (або на територп колишнього СРСР до 1 грудня 1991 р.) за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем спещалкта або магiстра, а також вища юридична освгга за ввдповвдним освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем, здобута в шоземних державах та визнана в УкраТш в установленому законом порядку. Таким чином, виходячи в формального тлумачення норми, посаду прокурора може обшмати особа, яка здобула будь-яку вищу освГта вщповвдного рiвня незалежно вщ спещальност i галузi знань [5].
Поряд з даним термшом в шших законодавчих актах в аналопчному зна-ченнi застосовують поняття «повна вища юридична освiта». Указане не вщ-повiдае новому Закону Украши «Про вищу освГту» (2014 р.), яким у ст. 5 встановлено рiвнi вищо1 освiти i не вживаються застарШ термiни «повна вища освГта» та «неповна вища освгга». Слад зазначити, що в окремих документах також використовуеться поняття «вища повна юридична освГта», однак змкт його не визначено.
Так, вщповщно до п. 1 ч. 3 ст. 6 Закону Украши «Про адвокатуру та адвокат-ську дГяльшсть» вщ 05.07.2012 р. № 5076-VI повна вища юридична освгга - це повна вища юридична освГта, здобута в УкраШ, а також повна вища юридична освта, здобута в шоземних державах та визнана в Украш в установленому законом порядку [6]. Зпдно зГ ст. 3 Закону Украши «Про нотарiат» вгд 02.09.1993 р. № 3425-XII нотарГусом може бути громадянин Украши, який мае повну вищу юридичну освГту. Стаття 37 даного Закону додатково вимагае наявност вищо1 юридичноТ освгга для вчинення певних нотарГальних дш [7]. Однак поняття «вища юридична освГта» та «повна вища юридична освГта» у вищезгаданих нормативно-правових актах не визначено.
У зв'язку з тим, що чинш редакцп згаданих закошв не приведено у вщпо-вщшсть до вимог Закону Украши «Про вищу освпу» вiд 01.07.2014 р. № 1556-VII, в окремих громадян виникають серйознi трyднощi щодо реалiзацГí окремих конститyцiйних прав, зокрема свого права на працю.
Наприклад, вщповщно до ч. 1 ст. 16 Закону № 5076-VI адвокат може мати помiчникiв з числа осiб, якi мають повну вищу юридичну освiтy. Помiчники адвоката працюють на пiдставi трудового договору (контракту), укладеного з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'еднанням, з додержанням вимог цього Закону i законодавства про працю. Аналопчш вимоги зазначено i у п. 2.1.2 II Роздшу Положення про помiчника адвоката, затвердженого ршен-ням Ради адвокатiв Украши № 113 вiд 25.09.2015 р. ^i змiнами) [8].
При цьому, на думку Ради адвокапв Украши (далi - РАУ), особа, яка отримала диплом бакалавра, не може бути помiчником адвоката (див.: ршення РАУ № 12 ввд 04.07.2015 р.). Свою позищю найвищий орган адвокатського самоврядування (у перюд мiж зЪдами адвокатiв Украши) обгрунтовуе посилан-ням на положення Закону Украши «Про вищу освггу», що втратили чиншсть 06.09.2014 р., а також - на перехщш положення нового Закону № 1556-VII [9].
Зокрема, наголошено, що вщповщно до ч. 3 ст. 7 Закону Украши «Про вищу освпу» вщ 17.01.2002 р. № 2984-III повна вища освпа визначалася як освпнш рiвень вищо1 освпи особи, який характеризуе сформованiсть ïï штелектуаль-них якостей, що визначають розвиток особи як особистост i е достатнiми для здобуття нею квалТфжащй за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем спецiалiста або магiстра. Зпдно з п. 2 ч. 2 Прикшцевих та Перехiдних положень Закону № 1556-VII вища освiта за освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем спецiалiста (повна вища освпа) шсля набрання чинност цим Законом прирiвнюеться до вищо1 освгга ступеня мапстра.
Таким чином, РАУ, здшснивши тлумачення родового поняття «повна вища освпа», вважае, що трудовий догов!р з особою як з пом!чником адвоката може бути укладений лише за умови отримання такою особою диплома спещалюта, мапстра.
Однак з такою позищею важко погодитися, адже представниками адво-катсько1 сшльноти, яы покликанi надавати яысну правничу допомогу, на наш погляд, здшснено поверховий аналiз положень законiв № 1556-VII i № 2984-III. Так, зпдно з ч. 2 ст. 8 Закону № 2984-III (який втратив чиншсть 06.09.2014 р.) бакалавр - освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень вищо1 освгга особи, яка на основ! повно1 загально1 середньо1 освпи здобула базову вищу освпу, фyндаментальнi i спещальш умшня та знання щодо узагальненого об'екта пращ ^яльносп) достатнi для виконання завдань та обов'язюв (робп) певного рГвня професшно1 дГяльносп, що передбачеш для первинних посад у певному вид! економiчноï дГЯЛЬНОСП [10].
Слщ зазначити, що вказаний квалiфiкацiйний рiвень вiдповiдае тшьки п'ятому р!вню Нацiональноï рамки квалiфiкацiй, затверджено1 Постановою Кабшету МшютрГв Украши вщ 23.11.2011 р. № 1341, який характеризуеться
здатшстю розв'язувати типов! спецiалiзованi задачi в певнш галузГ професшно1 дГяльност або у процесГ навчання, що передбачае застосування положень i мето-дГв вадповадноТ науки i характеризуеться певною невизначешстю умов [11].
При цьому зпдно з чинним Законом Украши «Про вищу освпу» (2014 р.) такий рГвень квалГфшацшних вимог до здобувачГв вищо1 освпи ввдповвдае початковому рГвню (короткому циклу) вищо1 освпи, результатом якого е здо-буття особою освпньо-професшного ступеня молодший бакалавр [12].
Водночас, зпдно з абз. 3 ч. 1 ст. 5 Закону № 1556-VII перший (бакалавр-ський) рГвень вищо!" освпи вщповщае шостому квалГфшацшному рГвню Нащо-нально1 рамки квалГфжацш i передбачае здобуття особою теоретичних знань та практичних умшь i навичок, достатшх для усшшного виконання професшних обов'язюв за обраною спещальшстю. Зокрема, це здатшсть розв'язувати складш спещалГзоваш задачГ та практичш проблеми у певнш галузГ професшно1 дГяль-ност або у процес навчання, що передбачае застосування певних теорш та методГв вщповщно'1 науки i характеризуеться комплексшстю та невизначешстю умов.
Таким чином, у новому закош про вищу освпу закршлено шдвищеш квалГ-фжацшш вимоги до осГб, яы здобувають вищу освпу ступеня бакалавр.
Зпдно з ч. 3 ст. 8 Закону № 2984-III (який втратив чиншсть 06.09.2014 р.) спещалют - освпньо-квалГфжацшний рГвень вищо1 освпи особи, яка на основ! освпньо-квалГфшацшного рГвня бакалавра здобула повну вищу освпу, спещальш умшня та знання, достатш для виконання завдань та обов'язюв (робп) певного рГвня професшноТ дГяльносп, що передбачеш для первинних посад у певному видГ економГчно1 дГяльность
АналГз положень ч. 2 i 3 ст. 8 згаданого Закону вказуе на вщсутшсть у дослГ-джених положеннях характерних ознак, яы дозволяють ввдшукати ктотш вщмшност мГж легальним визначенням освпньо-квалГфжацшних рГвшв бакалавр i спещалкт у законодавствГ про вищу освпу, яке було чинним до початку освпньо1 реформи.
Слад зауважити, що вимоги до осГб, яю здобувають вищу освпу ступеня мапстр залишилися незмшними.
Так, ввдповщно до ч. 4 ст. 8 Закону № 2984-III (який втратив чиншсть 06.09.2014 р.) мапстр - освпньо-квалГфшацшний рГвень вищо1 освпи особи, яка на основ! освпньо-квалГфшацшного рГвня бакалавра здобула повну вищу освпу, спещальш умшня та знання, достатш для виконання професшних завдань та обов'язюв (робп) шновацшного характеру певного рГвня професш-но1 дГяльносп, що передбачеш для первинних посад у певному видГ економГчно1 дГяльность
Указаний квалГфжацшний рГвень ввдповщае сьомому рГвню Нащонально1 рамки квалГфшацш, який характеризуеться здатшстю розв'язувати складш задач! i проблеми у певнш галузГ професшно1 дГяльносп або у процесГ навчання, що передбачае проведення дослвджень та/або здшснення шновацш та характеризуеться невизначешстю умов i вимог.
Аналопчш вимоги закршлеш i в новому закош про вищу освпу. Так, зпдно з абз. 4 ч. 1 ст. 5 Закону № 1556-VII другий (мапстерський) рГвень вищо1 освпи вщповщае сьомому квалГфжацшному рГвню Нащонально1 рамки квалГфжацш i передбачае здобуття особою поглиблених теоретичних та/або практичних знань, умшь, навичок за обраною спещальшстю (чи спещалГзащею), загальних засад методологи науковоТ та/або професшноТ дГяльносп, шших компетентно-стей, достатшх для ефективного виконання завдань шновацшного характеру вщповщного рГвня професшно1 дГяльностг
Таким чином, на наш погляд, особа, яка здобула вищу освпу на першому (бакалаврському) рГвш вщповщно до вимог Закону № 1556-VII мае право на шдставГ трудово1 угоди працювати помГчником адвоката.
До зазначених висновюв, вважаемо, дшшла i РАУ, адже в останньому абзащ ршення РАУ № 12 вщ 04.07.2015 р. зазначено, що у разГ здобуття особою вищо1 юридичноТ освпи до набрання чинност1 Законом № 1556-VII або в умовах здшс-нення освтньог д1яльност1, що провадиться вищими навчальними закладами i започаткована до набрання чинност1 цим Законом, трудовий договГр ¡з нею як з помГчником адвоката може бути укладений лише за умови отримання такою особою квалГфжацшного рГвня «спещалкт», «мапстр» та/або отримання диплома спещалюта, мапстра [9].
Однак сьогодш абсолютна бшьшють рад адвокапв регюшв вщмовляе у при-йнятп докуменпв та реестрацп ведомостей про помГчника адвоката особам, яы здобули вищу освпу на першому (бакалаврському) рГвш вищо1 освпи, започат-ковану шсля набрання чинносп Законом № 1556-VII.
Указана суперечшсть, на наш погляд, е недолжом законотворчо1 техшки, який мае бути усунено шляхом внесення вщповщних змш до чинних актГв законодавства.
Зокрема, перше речення ч. 1 ст. 16 Закону № 5076-VI слщ викласти в наступнш редакцп: «Адвокат може мати помГчниыв з числа осГб, як мають вищу юридичну освпу, але не нижче першого (бакалаврського) рГвня».
СхожГ квалГфшацшш вимоги висуваються й до осГб, як бажають працювати помГчником нотарГуса. Так, зпдно з ч. 1 ст. 13 Закону Украши «Про нотарГат» помГчником нотарГуса може бути громадянин Украши, який мае вищу юридичну освпу, але не нижче першого рГвня (бакалавр), володГе державною мовою, мае стаж роботи у сферГ права не менш як три роки. Не може бути помГчником нотарГуса особа, яка мае судимють, обмежена у дГездатност або визнана недГ-ездатною за ршенням суду [7].
Необхщшсть саме таких уточнень, на нашу думку, е обгрунтованою, оскгльки чпке окреслення квалГфшацшних вимог до особи, яка здшснюе професшну дГяльшсть, урегульовану спещальними актами законодавства, додае елемент визначеносп та буде чпким дороговказом для здобувачГв вищо1 освпи. Чинне законодавство сьогодш вже мктить непоодиною приклади, коли таю вимоги закршлено у профгльному закош (для прикладу згадаемо ст. 69 Закону Украши «Про судоустрш i статус суддГв», цитовану нами рашше) [4].
У зв'язку з викладеним, на наш погляд, слушними е висловлеш ще у 2013 р. зауваження В. А. Пермшово1 (V. A. Perminova) щодо необхвдност розроблення перелжу посад, що ix можуть займати випускники вищих навчальних закладГв з юридичною освпою [13, с. 267]. З урахуванням запровадження ново!" класи-фжацп рГвшв та ступешв вищо1 освпи, якими бгльш чпко окреслено квалГфГ-кацшш вимоги до здобувачГв, указана пропозищя мае шдвищену актуальшсть через необхщшсть установлення ушфжованих вимог до змГсту вищо1 юридично'1 освпи [1, с. 280].
Висновки. Визнання вищою юридичною освпою (в розумшш норм Конституцй' та закошв Украши, що мктять це поняття) вищо1 освпи, здобуто1 за освпшми програмами, яы шд час акредитацп визнаш такими, що надають освпу, яка ввдповщае квалГфжацшним вимогам до обшмання певних посад, на нашу думку, е бгльш обгрунтованим i вщповщае практикам провщних держав [14]. При цьому на нормативному рГвш мае бути передбачено певш (особливГ) умови акредитацй' таких програм: урахування результаив единого державного екзамену, залучення до оцшювання програм представниыв професшного сшвтовариства тощо. Визначення поняття вищо1 юридично'1' освпи за назвами спещальностей обгрунтовано вважаеться недощльним, однак урегулювання профгльним законодавством вимог до особи, яка мае здшснювати певну дГяль-шсть, е важливим елементом диференщацп шдготовки правниыв вщповщно до потреб ринку пращ.
Список лггератури:
1. Воронцова К. В. Стан дослвдження розвитку вищо'1 юридично'1 освии в Украш. Науковий вкник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Сер1я фiлологiя, педагогжа, психологгя. 2015. Вип. 31. С. 275-281.
2. Кравчук М. В. Основт напрями реформування та стандартизацп вищо'1 юридично'1 освГти. Порiвняльно-правовi дослгдження. 2009. № 1. С. 161-167.
3. Конститущя Украши: Закон Украши ввд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Вiдомостi Верхов-ног Ради Украти. 1996. № 30. Ст. 141.
4. Про судоустрш та статус судд1в: Закон Украши ввд 02.06.2016 р. № 1402-VIII. B^Mmi Верховног Ради Украти. 2016. № 56. Ст. 1935.
5. Про прокуратуру: Закон Украши ввд 14.10.2014 р. № 1697-VII. B^Mmi Верховно1 Ради Украти. 2015. № 2-3. Ст. 12.
6. Про адвокатуру та адвокатську д1яльтсть: Закон Украши ввд 05.07.2012 р. № 5076-VI. B^Mmi Верховно1 Ради Украти. 2013. № 27. Ст. 282.
7. Про нотар1ат: Закон Украши ввд 02.09.1993 р. № 3425-XII. Biдомостi Верховно1 Ради Украти. 1993. № 39. Ст. 383.
8. Положення про иом1чника адвоката: Ршення Ради адвокапв Украши ввд 25.09.2015 р. № 113. URL: http://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pologennya/2016-06-13-polozhennya_ 57ebcf6b3f2e0.pdf (дата звернення: 09.02.2018).
9. Про затвердження роз'яснення щодо можливосп укладення трудового договору з особою, яка отримала диплом бакалавра як з потчником адвоката: Ршення Ради адвокапв Украши ввд 04.07.2015 р. № 12. URL: http://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/rishennya/2015.07.04-rishennya-12.pdf. (дата звернення: 09.02.2018).
10. Про вищу освиу Закон Украши ввд 17.01.2002 р. № 2984-III. B^Mmi Верховно1 Ради Украти. 2002. № 20. Ст. 134.
11. Про затвердження Нацюнально1 рамки квал1ф1кацш: Постанова Кабшету ММстр1в Украши ввд 23.11.2011 р. № 1341. Офщшний вкник Украни. 2011. № 101. Ст. 3700.
12. Про вищу освиу Закон Украши вiд 01.07.2014 р. № 1556-VII. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2014. № 37-38. Ст. 2004.
13. Пермшова В. А. Аналiз сучасного стану пiдготовки бакалаврiв права у KOHTeKCTi залу-чення до творчо1 дiяльностi. Вгсник Чернтвського нацюнального педагог1чного унюерситету. Педагоггчт науки. 2013. Вип. 110. С. 264-267.
14. Бахрушин В. Що можна вважати вищою юридичною освиою. URL: http://education-ua. org/ua/articles/897-shcho-mozhna-vvazhati-vishchoyu-yuridichnoyu-osvitoyu (дата звернення: 09.02.2018).
References:
1. Vorontsova, K.V. (2015). Stan doslidzhennia rozvytku vyshchoi yurydychnoi osvity v Ukraini. Naukovyi visnyk kafedry YuNESKO KNLU. Seriia filolohiia, pedahohika, psykholohiia, issue 31, 275-281 [in Ukrainian].
2. Kravchuk, M.V. (2009). Osnovni napriamy reformuvannia ta standartyzatsii vyshchoi yurydychnoi osvity Porivnialno-pravovi doslidzhennia, 1, 161-167 [in Ukrainian].
3. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 r. № 254k/96-VR. (1996). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 30, art. 141.
4. Pro sudoustrii ta status suddiv: Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 r. № 1402-VIII. (2016). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 56, art. 1935.
5. Pro prokuraturu: Zakon Ukrainy vid 14.10.2014 r. № 1697-VII. (2015). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 2-3, art. 12.
6. Pro advokaturu ta advokatsku diialnist: Zakon Ukrainy vid 05.07.2012 r. № 5076-VI. (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 27, art. 282.
7. Pro notariat: Zakon Ukrainy vid 02.09.1993 r. № 3425-XII. (1993). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 39, art. 383.
8. Polozhennia pro pomichnyka advokata: Rishennia Rady advokativ Ukrainy vid 25.09.2015 r. № 113. URL: http://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/pologennya/2016-06-13-polozhennya_57ebcf6b3f2e0.pdf.
9. Pro zatverdzhennia roz'iasnennia shchodo mozhlyvosti ukladennia trudovoho dohovoru z osoboiu, yaka otrymala dyplom bakalavra yak z pomichnykom advokata: Rishennia Rady advokativ Ukrainy vid 04.07.2015 r. № 12. URL: http://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/ rishennya/2015.07.04-rishennya-12.pdf.
10. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 17.01.2002 r. № 2984-III. (2002). Vidomosti Verkhov-noi Rady Ukrainy, 20, art. 134.
11. Pro zatverdzhennia Natsionalnoi ramky kvalifikatsii: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23.11.2011 r. № 1341. (2011). Ofitsiinyi visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 101, art. 3700.
12. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. № 1556-VII. (2014). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 37-38, art. 2004.
13. Perminova, V.A. (2013). Analiz suchasnoho stanu pidhotovky bakalavriv prava u konteksti zaluchennia do tvorchoi diialnosti. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky, issue 110, 264-267 [in Ukrainian].
14. Bakhrushyn, V. Shcho mozhna vvazhaty vyshchoiu yurydychnoiu osvitoiu. URL: http:// education-ua.org/ua/articles/897-shcho-mozhna-vvazhati-vishchoyu-yuridichnoyu-osvitoyu [in Ukrainian].
Pyrozhenko O. S., PhD in Law, Associate Professor, Full Professor of The Department of Social-Economic Disciplines, Municipal Establishment «Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy» of Kharkiv Regional Council, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: pyrozhenko_os@ukr.net ; ORCID 0000-0003-4739-1398
Shkurko V. I., Student of the Economic Law Faculty, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
Higher legal education: problematic aspects determining the content of concept in current legislation
Higher legal education is a necessary component of the legal profession, a guarantee of professional competence of the lawyer. It plays an important role in social development, the environment for the formation of lawyers of the new generation.
The analysis of the content of the concept «higher legal education» revealed the existence of serious problems of legal regulation of this category, since the diversity of its interpretations significantly affects the possibility of citizens realizing their rights, in particular labor, which is closely linked to the presence / absence of a certain level of higher education.
The current legislation does not contain a single definition of the term «higher legal education». It is mentioned in the Constitution of Ukraine, as well as in several laws of Ukraine. However, his definition in these documents is different, sometimes not very correct, and sometimes not at all.
In this regard, some citizens are deprived of the opportunity to realize their constitutional rights, including the right to work. Thus, the absolute majority of regional bar councils refuse to accept documents and register information about assistant attorney to those who have received higher education at the first (bachelor) level of higher education instituted after the Law of Ukraine «On Higher Education» No. 1556-VII of 01.07.2014 entered into force. The above is related to the false interpretation of the notion of «higher legal education» contained in the Law of Ukraine «On Higher Education» No. 2984-III of 17.01.2002.
This contradiction, in our opinion, is a disadvantage of lawmaking technique, which should be eliminated by introducing appropriate changes to the existing standard acts of legislation. The necessity of such adjustments, in our opinion, is justified because a clear delineation of qualifying requirements to the person who carries out professional activities regulated by special legislative acts, adds an element of certainty and will clear a guide for seekers of higher education.
Summarizing, we note the inexpediency of defining the notion of higher legal education by the names of specialties. More reasonable and appropriate practices leading powers would be the recognition of higher legal education (within the meaning of the Constitution and laws of Ukraine, which contain this term), higher education gained on educational programs, which during the accreditation recognized as providing an education that meets the qualification requirements for the occupation of certain positions.
In this case, special conditions of accreditation of such programs may be provided, in particular, taking into account the results of the unified state exam and evaluation programs involving members of the professional community. In the future, after the establishment of the State Register of Qualifications, the conformity of education with the existing requirements for candidates for certain positions can be achieved through the corresponding marks in the register, which will be done on the basis of accreditation of educational programs, which will be assigned these qualifications.
Keywords: higher education; higher legal education; higher education level; qualification level; qualification requirements; assistant attorney
Hadiumna do pedKonezii 15.02.2018 p.
