CC BY
182
УДК 324: 321.74
I. О. Полщук, доктор полггачних наук, професор
ВИБОРИ ЯК ФЕНОМЕН ПОЛ1ТИЧНОГО ЖИТТЯ: СИСТЕМНО-ФАКТОРНИЙ АНАЛ1З
Розглянуто категорж «полтичт вибори» та складовг чинники електорального процесу, а також методологгчш аспекти дослгджень цих масштабних категорш полтичноI науки. При цьому демократизацгя тлумачиться як провгдна тенденця свтового та втчизняного полтичного процесу, а полтико-культурний чинник - як один з виргшальних чинниюв процесу виборгв.
Ключовi слова: електоральний процес, концепци електоральноI поведгнки, методи полтичноI науки, чинники полтичного процесу.
Актуальшсть. 2012 р., за прогнозами багатьох експерпв, мае стати визначальним для транзитивного укра!нського сустльства. Позаяк його головною полггачною подiею будуть парламентськ1 вибори, яш утворять нову полгшчну конф^рацш, що виступатиме у певному сенсi прологом президентсько! виборчо! кампани 2015 р. Звiдси виникае цшком закономiрна актуалiзацiя електорально! тематики у полгтолопчному дискурсi. Мiж тим готовнють суспiльства до проведения виборiв е найважлившою ознакою його демократичностi, здатносп до розв'язання нагальних проблем мирними полiтичними методами. Вибори виступають легалiзованим полiтичним конфлiктом з приводу виборення полгшчно! влади та концентрованим вираженням полiтичного ринку, одним з механiзмiв лептимаци влади, що забезпечуе полгшчну стабiлiзацiю в суспiльствi.
Аналiз останнiх джерел i публшацш. Бiльшiсть дослщжень виборчого процесу так чи шакше пов'язанi з пошуком об'ективних чиннишв, яш вирiшальним чином впливають на результати виборiв. Такими чинниками представники соцюлопчного пiдходу (Б. Берелсон, П. Лазарсфельд, С. Лшсет, С. Роккан та iн.) вважають соцiетальнi розколи, викликаш спецiальною дiяльнiстю полiтичних елт. Згiдно iз соцiопсихологiчним пiдходом (О. Мелешшна) таким чинником виступае партшна iдентифiкацiя. У рацiонально-економiчних моделях (Е. Даунс, В. Нечаев, М. Фюрша та ш.) в ролi таких чиннишв е намагання iндивiдiв мiнiмiзувати власнi витрати та !х прагнення оцiнити свое та суспiльне економiчне становище на перспективу або у ретроспектива
Все бшьшо! популярностi набувае когштивний пiдхiд (Н. Бiрюков, Д. Норт, В. Сергеев та ш.), зпдно з яким для розумшня логiки поведiнки виборцiв необхвдно реконструювати !хш когнiтивнi настанови. Стосовно аналiзу електорально! кампанi! застосування когнiтивного тдходу полягае в реконструкцi! тих фрагменпв онтологi! партiйних лiдерiв, яш стосуються виборiв. Проте науковi пiдходи у цш площинi дослвджень вiдрiзняе певна еклектичнють та недосконалiсть.
Метою статп е розкриття основних концептуальних пiдходiв до поняття «полггачш вибори» та системно -факторний аналiз цiе! категори полiтично! науки.
Виклад основного матерiалу. Американський полiтолог Р. Даль у робоп «Демокрапя та !! критики» акцентуе увагу на тому, що демократичний процес здiйснюеться у межах певно! одиницi, сфера та широта яко! е адекватними та правомiрними. Р. Даль зауважуе, що сфера та широта контролю демократичного утворення виправдаш в тiй мiрi, в якш вони задовольняють семи критер1ям.
1. Сфера та широта владного контролю можуть бути чгтко iдентифiкованi, що сввдчить про визначешсть та iсторичну зумовленiсть територi! демократичного утворення.
2. Люди в межах запропоновано! сфери активно намагаються здобути полгтичну незалежшсть з питань, що належать до можливо! широти владного контролю. Тобто, не слщ нав'язувати полiтичну автономш групi, члени яко! не потребують И, та не слад позбавляти автономи групу, яка хоче И мати.
3. Люди в межах запропоновано! сфери наполягають на управлшш, зумовленому демократичним процесом. Претензiя групи на полiтичну автономiю тим менше е виправданою, чим меншою е вiрогiднiсть того, що нове управлшня буде демократичним.
4. Широта владного контролю знаходиться у виправданих межах у тому сена, що вона не загрожуе фундаментальним правам та цшностям.
5. 1нтереси окремих людей у ввдповщному демократичному утвореннi значною мiрою пiдлягають впливу рiшень, ухвалення яких вони не контролюють. У даному випадку можливе розширення кола людей, що беруть участь в ухваленш ршень або формуваннi автономного политичного утворення, яке розглядатиме питания у межах певно! сфери дiяльностi.
6. Консенсус серед людей, штереси яких залежать вiд схвалюваних ршень, буде бiльш мiцним у рамках будь-яких iнших реальних меж, яш дозволяють людям робити те, що вони хочуть. Меж1 запропонованого политичного утворення визначаються виникненням конфлiктiв мiж кiнцевими цiлями, що збiльшують кшьшсть людей, якi не можуть досягнути бажаного.
7. Досягнення, як1 ощнюються згiдно з перелiченими критерiями, мають переважати витрати [1, с. 322326]. Отже, Р. Даль з семи умов полiархi! чотири ввдносить до здiйснения тих чи шших демократичних процедур.
Виникненню сталих електоральних процеав у рiзних кра!нах свiту передувала довготривала боротьба громадян за отримання виборчих прав на демократичних умовах та скасування всiляких станових, освгтшх, майнових, расових, нацiональних обмежень - цензiв. Саме скасування цих цензiв виступило своервдним водороздiлом мiж традицшним та демократичним суспiльствами. Використання виборчих прав було закршлено в конституцiях розвинених кра!н свiту за вама повнолiтнiми громадянами обох статей незалежно вiд стану здоров'я (за винятком тих, що визнанi недiездатними судом), сощального походження та стану, професшно-трудово! зайнятостi, кольору шк1ри, нацiональностi, релшйно! вiри, належиостi до пе! чи шшо! мовно! групи тощо. Устшне проведення виборiв та визнання сустльством !хшх результатiв е важливою ознакою здатносп цього суспiльства розв'язувати мирним шляхом сво! основнi проблеми.
Проаналiзуемо дефшщи стосовно виборiв як базово! процедури демократi! та електорального процесу, що мiстяться у сучаснiй науковш лiтературi. С. Лисенков розглядае вибори як «процес, в результатi якого певна сукупнють людей, часто оргашзована в полiтичнi об'еднаиия, шляхом голосування формуе державний орган або замщуе вакантну виборну посаду» [2, с. 62].
А. Пойченко та В. Шахов тдкреслюють, що «вибори - це один з найважливших етатв демократичного полiтичного процесу, единий демократичний засiб формування органiв державно! влади та мiсцевого самоврядування» [3, с. 12]. С. Рябов штерпретуе вибори як «демократичний споаб формування, перюдично! чи позачергово! змiни персонального складу оргашв державно! влади або тдтвердження повноважень на новий строк, процедуру призначення посадових осiб через в№не волевиявлення дiездатних громадян шляхом голосування за кандидапв, висунутих вiдповiдно до встановлених законом правил i процедур» [4, с. 222]. О.Тодика розглядае вибори приблизно в такому самому ключг «Вибори - це споаб формування оргаиiв державно! влади i мiсцевого самоврядуваиия у вiдповiдностi з процедурами, чико визначеними законодавством, при яких вщповщна група людей висувае зi свого середовища одного або дешлька осiб для виконання державних або громадських функцiй» [265, с. 44]. Жак Сегела вбачае у виборах елементи
символiзму: «Вибори - це завжди не що шше, як зустрiч долi людини та очiкування нацi!. Кандидату достатньо... сво!ми вчинками, сво!ми переконаннями показати себе справжиiм носiем цього очГкування - i вiн президент» [6, с. 8].
На наш погляд, поняття «полiтичнi вибори» е щентичним поняттю «електоральний процес» i потребуе бiльш чiткого та комплексного визначення, яке б вiддзеркалило його змГстовну суть. Отже, електоральний процес (полгтичн! вибори) - це перюдична послщовнють подiй, сукупнiсть рiзномаиiтних форм взаемоди та конкуренцi! мiж полггачними акторами, послiдовнi дi! з висунення, рекламування та голосування за суб'екпв полiтично! влади, персональний та структурний склад яких формуеться вираженням волi представницько! частини населення, яка за законодавством вважаеться достатньою для визнання результатiв виборiв легiтимними.
Демократичнi вибори в органи полггачно! влади в сучасному суспiльствi е великим, масштабним соцiально-полiтичним заходом, основна мета якого полягае у легитимному вiдтвореннi стосуншв соцiального представництва в системi державного керiвництва та управлiния. У цьому важливому для розвитку суспiльства заходi бере участь велика к1льк1сть оаб, що виконують рiзномаиiтнi функцп, тому електоральний процес складаеться з певного набору узгоджених за часом та мГсцем проведення полiтичних, правових та оргашзацшних дiй.
Про значення виборiв для розвитку всiляких свобод громадян доволi влучно зауважив Д. Кирпатрж: «Демократичнi вибори мають не просто символiчний характер... Це конкурентнi, перюдичш, представницько та остаточнi вибори, у процеа яких громадяни, що мають велику свободу критикувати уряд, друкувати свою критику i пропонувати альтернативи, обирають осiб, що ухвалюють основш рiшения в урядi» [7, с. 16].
За умов демократичних режимiв виборчий процес е дуже важливою сукупнiстю форм взаемодi! громадянського суспшьства та держави, яка полягае у передаванш владних повноважень представникам суспшьства через процедуру виборiв. У результата цiлеспрямоваио! политично! дiяльностi досягаеться сощально значущий подсумок: для суспiльства - найбшьш повна реалiзацiя функцi! лептимацп координаторiв соцiальних процесiв, для держави - забезпечення правових норм оргашзацп та проведення виборчих кампаиiй, для кандидапв на виборнi посади - здшснення в рiвнiй боротьбi з полп'ичними конкурентами свого права бути представником громадян в органах политично! влади.
Виборчi кампани, незалежно вгд типу виборiв, мають однаковi базовi етапи, межi яких визначаються типовими полггачними подiями. Початком електорально! кампани е оголошення про проведення виборiв. Потiм вгдбуваеться реестрацiя кандидатiв на виборш посади. Шсля чого ними та !хшми виборчими структурами (штабами) ведеться аптацшно-пропагандистська дГяльшсть, часовi меж1 яко! зумовленi нацiональним законодавством. Далi вiдбуваеться голосування електорату, яке й визначае персональний та структурний склад оргашв политично! влади. На завершення кампани проводяться п1драхунок голосГв та попередне г офiцiйне оголошення результапв ви6орГв.
Електоральна кампанГя складаеться з трьох основних етапГв: висування кандидапв на виборнГ посади, передвиборна конкурентна боротьба, шдбиття пгдсумк1в виборГв. Говорячи про чинники виборчого процесу, слгд звернути увагу на таке. Насамперед тдкреслимо, що чинники електоральних процеав вгдтворюють !х ГдеальнГ та матерГальш основи - науковГ знання, фшансовГ ресурси, настро!, поведГнку, полГтичну культуру народу, представнишв елГти, !х гдеолопю, суспГльне оточення тощо.
Одним Гз детермГнуючих чинник1в виборчого процесу останнього часу е Гдейне наповнення виборно! кампанП' та його вгдповГднГсть реальним Гнте-ресам Г очГкуванням електорату. Проте орипнальшсть головно! Где! виборчо! кампани завжди знаходиться у певному дГапазош. Ж. Сегела зазначае: «На вщмГну вГд витворГв
у сферi споживацького ринку, як1 крок за кроком визначаються маркетингом та його численними досл1дженнями, електоральна щея може бути створена лише на основi чисто! уяви. Немае шчого бiльш елементарного, нiж полiтична думка. Вибiр завжди обмежуеться дек1лькома основ-ними варiантами, завжди тими самими: бщт проти багатих, прогрес проти консерватизму, свобода проти поневолення. Тiльки повна змша умов може викликати збш цього самоблокованого механiзму добро - зло» [6, с. 45].
Остаточт тдсумки виборiв iнодi цiлком слушно називають результатами найбiльш репрезентативного «соцюлопчного опитування, дослiдження» нацiонально! полiтично! культури в певнiй кра!нi в конкретний момент !! iсторi!. Насамперед щ шдсумки вiддзеркалюють активнiсть виборцiв та !хню iдеологiчну орiентацiю. Особливо чггко це простежуеться у пропорцiйнiй виборчш системi, яка вiддзеркалюе полiтичну конкуренцш та як пiдсумок поширенi вдеолопчш уподобання електорату. Крiм того, остаточш пiдсумки виборiв е показником ефективносп проведених кандидатами на виборнi посади та !х командами PR-кампанiй, своерщним результатом тесту на !хню вщповвдшсть стану полiтично!' культури бiльшостi виборщв.
Звичайно, це можна спостерiгати лише за умов консолщовано! демократ. Як вiрно зауважуе А. Пшеворський, «...демокрапя - це система вирiшення суперечностей, в якш результати залежать вщ того, що зроблять протилежнi сторони, але жодна з сил не контролюе процес, який вiдбуваеться. Результати виршення певного протирiччя не вiдомi ex ante нiкому з числа полггачних сил, що борються мiж собою, тому що наслiдки !х дш залежать вщ дш шших та !х неможливо передбачити з високим ступенем ймовТрносп» [8, с. 30]. Власне тому демокрапя характеризуется не владою тiе!' або шшо! групи оаб, а владою права, яке регламентуе полггачну дТяльшсть, включаючи й саму боротьбу за владш повноваження.
Щдмурком демократичних вщносин виступае ринкова культура. Вона мае превалювати над етатистською, що створюе умови для функцюнування режиму полТархи, де юнуе реальна полiтична конкуренцiя. Ринкова культура орiентуе людей на розумшня полггачних процесiв та явищ як акпв вшьного, плюралiстичного обмшу продуктами политично! дТяльносп, як засобiв, що реалiзують, за словами М. Дюверже, «iнтеграцiю вах громадян у сустльство та створення справедливо! держави» [9, с. 12-13]. У ринковш культурТ конкурентна боротьба розумiеться як ушверсальна засада функцiонування та розвитку сустльства. Натомють, етатистський тип культури зумовлюе розвиток полггачних процесiв за умов жорсткого державного регулювання, коли ште-реси держави, класу або однiе! партп ставляться вище за iнтереси шших груп та органiзацiй, а конкурентна боротьба та сощальш конФлТкти в разi необхiдностi можуть бути виршеш в силовий спосТ6.
£. Вятр пише, що буржуазно-демократична культура виявляеться у виглядТ або консервативно-лiберально!, або лiберально-демократично!: перша визнае головними цшностями громадянськ1 права i свободи, але в той же час заперечуе суспшьно-реформаторський аспект полТтично! культури, тодТ як для друго! притаманш соцiальнi реформи, як1 здiйснюе держава [10, с. 268]. Отже, вибори найяскравше вiддзеркалюють базовi характеристики полггачно! культури того чи Тншого народу за умов полiархi!, яка створюе умови для справжньо! конкуренцi!' мТж полТтичними гравцями та вТльного волевиявлення громадян.
Продовжуючи розгляд основних чиннишв електорального процесу, сл1д взагалi дати вадповадь на запитання: «Що взагалi маеться на увазi, коли вживаеться словосполучення „фактор електорального процесу»? На наш погляд, фактор електорального процесу е концентрованою характеристикою певноЧ його причини, руштно! сили або регулятора поведтки учасниюв виборчого процесу. Нацюнальна полгшчна культура е глобальним регулятором поведшки суб'екпв електорального процесу в тш чи ТншТй кра!нi. Вона виявляеться у багатьох параметрах. Наприклад, типове ставлення населення до влади, рiвень довТри владним ТнституцТям визначаються не тшьки поточною ситуацiею, а й пол^тичними традицiями
конкретного народу. Якщо в цьому контекст брати Украшу, то можна виокремити таку специфiчну полiтико-культурну характеристику украшщв, як певна мiфологiзацiя у ставленш до влади як тако! та ïï iнститутiв, що формуе в однш частинi представник1в нашого народу схиляння перед владою, а в шшш -утримансьш настроï. У тдсумку виникае постiйне невдоволення владою, а попм i негативiзм вщносно неï.
Що е визначальним для формату rieï чи iншоï виборчоï кампанiï? 1снуе велика кшьшсть чиннишв, пов'язаних з особливостями полiтичних режимiв i систем, державних устро1'в тих чи шших краш. До цього слад додати так чинники, як рiвень виборiв (загальнонацiональнi i мюцев^, особливостi виборчого законодавства, медiйне супроводження кампани, лiдерський ресурс та ш. (Полiтична система краïни, ïï державний устрш е виявом полiтичноï' культури ïï народу.) Президентська система зумовлюе концентрацiю зусиль навколо, як правило, невелик кiлькостi кандидатiв на посаду президента. За федеративного устрою спостертаеться помина децентралiзацiя партiйних структур, що беруть участь у кампани, та самих кампанш. Рiвень консолiдованостi та централiзацiï' е значно нижчим у суспiльствi з патронатно-клiенталiстськими вiдносинами.
Спробуемо систематизувати чинники впливу на електоральну поведiнку iндивiда, подiляючи 1'х на особистюш, системнi та фактори оточення. При цьому в таблицi пропонуеться певна версiя ранжування цих чиннишв за принципом важливосл згори вниз, тобто чим вище розташований той чи шший фактор, тим бшьше вiн мае значения. На сьогодш вiтчизнянi полiтологи виокремлюють низку факторiв, що впливають на абсентеïзм - небажання електорату взяти участь у голосуванш на виборах, якi ввдображеш у наступнiй схемi [11, с. 21].
Таблиця
Система чинниюв неучаст виборцiв у голосуваннi
Особисткш Системнi Чинники
чинники чинники оточення
Об'ективт: Мiсцевi традици участi. Об'ективт:
- стан здоров'я, Нелегiтимиiсть режиму. - ускладнення доступу до
- зайнятасть. Неефективиiсть виборчих дшьниць,
Iдеологiчнi: полгшчно1 участi процедури голосування;
- принципова громадян (вiдсутнiсть - погоднi умови;
позицш, «виграшу» для виборщв - випадюж об'ективиi
пов'язана з за результатами участi; фактори оточення.
незгодою iз недовiра до системи, Суб 'ективт:
системою, втрата надш). шив «шших» чиииикiв
процедурою, Неефектившсть (члешв родини, друзiв,
полiтикою i т. ш.; iиформуваиия про шших авторитетних
- аполiтичиiсть. процедуру голосування оаб);
кандидата. соцiальио-психологiчиа
Випадкж Неефективиiсть iмiджу атмосфера, що склалася
чинники кандидата, партш в ходi кампаиiï;
особистих (блокiв) - учасниюв роздратування, вщчуження
обставин виборчо! кампаиiï значно1 частини електорату
Говорячи про незавершешсть розроблення методологiчноï та категорiально -апаратноï бази дослiдження виборiв, слщ вказати на те, що в науковш лiтературi на сьогоднi немае чпкого розмежування таких понять, як «виборчий процес» та «виборча кампашя». Цi поняття сприймаються та тлумачаться переважною бiльшiстю дослiдникiв як тотожш. Проте, на наш погляд, за певноï тотожиостi даних понять
ïx слщ розрiзнювати. Pi4 у tîm, що виборча кампашя мае розглядатися як один 3i складових промiжкiв електорального процесу, його скорочений варiант, а сам електоральний процес - штерпретуватися як сукупшсть виборчих кампанш. Наприклад, електоральний процес незалежноï Украши мае складатися з усix електоральних кампанш, яш були в нашш державi: президентськi виборчi кампанiï 1991, 1994, 1999, 2004, 2010 рр., парламентськ виборчi кампанiï 1994, 1998, 2002, 2006, 2007 рр. Тож, виборчi кампанп е своерiдними ланками у единому ланцюгу - електоральному процесс Такий пiдxiд дозволяе бшьш чiтко визначити масштаб виборчо! кампанп у його сшввщношенш з масштабом електорального процесу.
Виборча кампашя - це один зi складових пром1жшв електорального процесу, його скорочений варiант, а сам електоральний процес е сукупшстю виборчих кампанiй.
Висновки. Демократичш вибори в органи полiтичноï влади в сучасному суспiльствi е великим, масштабним соцiально-полiтичним заходом, основна мета якого полягае у легитимному ввдтворенш стосунк1в соцiального представництва у системi державного керiвництва та управлiння. Застосування системно-факторного аналiзу цього феномену дозволяе краще розкрити його природу.
Перспективним напрямом подальших досл1джень е компаративютський аналiз полiтичниx виборiв у транзитивних суспiльстваx та суспiльстваx консолщовано!' демократй' .
Л1ТЕРАТУРА
Даль Р. Демократая та ii критики/ Р. А. Даль ; пер. з англ. М. Лупшко та О. Лупшко. - Х. : Каравела, 2002. - 440 с.
Лисенков С. Конституцш Украши: матерiали для вивчення / С. Лисенков . - К. : ли6тдь, 1997. - 160 с.
Вибори - шлях до демократичного сустльства : метод. матерiали з виборчого процесу / за заг. ред. В.М. Князева. - К. :
Вид-во УАДУ, 2002. - 78 с. Рябов С. Г. Полпичш вибори / С. Рябов. - К. : Тандем, 1998. - 96 с.
Тодика О. Ю. Конституцшно-правовий статус людини i громадянина в Украш / Ю. М. Тодика, О. Ю. Тодика. - К. : 1н Юре, 2004. - 368 с.
Сегела Ж. Национальные особенности охоты за голосами / Ж. Сегела. - М. : Вагриус, 1999. - 263 с. Что такое демократия? - Вашингтон : Информ. агентство США, 1991. - 32 с.
Пшеворский А. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке/ А. Пшеворский ; пер. с англ. / под ред. В. А. Бажанова.- М. : Рос. полит. энцикл. (РОССПЭН). - 2000. -320 с.
Duverger M. The Idea of Politics / M. Duverger. - L. : Columbia univ. press, 1978. - 275 р. Вятр Е. Социология политических отношений / Е. Вятр. - М. : Политиздат. -1979. - 476 с.
Вибори як важливий чинник формування державно! полижи та владних шституцш : навч.-метод. матерiали / уклад. : В. В. Шсничий, О. В. Черепанов, О. Д. Куценко, О. В.Радченко. - Х. : Вид-во Хар Р1 НАДУ «Мапстр», 2003. - 40 с.
ВЫБОРЫ КАК ФЕНОМЕН ПОЛИТИЧЕСКОЙ ЖИЗНИ: СИСТЕМНО-ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ
Полищук И. А.
Рассмотрены категория и составные факторы электорального процесса, а также методологические аспекты исследования этих масштабных категорий политической науки. При этом демократизация трактуется как ведущая тенденция мирового и отечественного политического процесса, а политико-культурный фактор - как один из решающих в избирательном процессе.
Ключевые слова: электоральный процесс, концепции электорального поведения, методы политической науки, факторы политического процесса.
ELECTION AS A PHENOMENON OF POLITICAL LIFE: SYSTEM-FACTOR ANALYSIS
Polishchuk I. О.
We consider the category «political elections» and electoral process component factors, and methodological aspects of studies of these major categories of political science. This democratization is interpreted as the leading trend of world and national political process, political and cultural factors as one of the decisive factors for the electoral process.
Keywords: electoral process, the concept of electoral behavior, political science methods, factors of the political process.
