CC BY
11
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.5
Лiтература
1. Алексеев Ю.Е., Вахрамеева М.Г., Денисова Л.В., Никитина С.В. Лесные травянистые растения. Биология и охрана. - М.: Агропромиздат, 1988. - 315 с.
2. Алексеев Ю.Е., Вехов В.Н., Гапочка Г.П. и др. Травянистые растения СССР. -М.: Мысль, 1971, т. 1. - 311 с.
3. Антонюк Н.С. 1нтрод. рослин люв рiвнинноï частини Украши/ 1нтродукщя на Ук-раïнi корисних рослин природжл флори СРСР. - К.: Наук. думка, 1972. - С. 43-59.
4. Артюшенко З.Т. Луковичные и клубнелуковичные растения для открытого грунта. - М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1963. - 60 с.
5. Алферов В. А. Луковичные цветочные растения, - М.: Сельхозгиз., 1956. - 92 с.
6. Атаманюк Ю.А., Костюченко Л.Л., Остапенко Я.В. Реконструкция городских зеленых насаждений. - К.: Будiвельник, 1987. - 240 с.
7. Атрохин В.Г., Курамшин В.Я. Ландшафтное лесоводство. - М.: Экология, 1991. - 176 с.
8. Базилевская Н.А. Теория и методы интродукции растений. - М. : Изд-во МГУ, 1964. - 130 с.
9. Базилевская Н.А. Об основах теории адаптации растений при интродукции. -Бюл. Гл. ботан. сада, 1981, вып. 120. - С. 3-9.
10. Билибина А.В. Декоративные теневыносливые растения садов и парков. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 207 с.
11. Былов В.Н., Карписонова Р. А. Принципи создания и изучения коллекции малораспространенных декоративных многолетников. - Бюл. Гл. ботан. сада, 1978, вып. 107. - С. 77-82.
12. Бяллович ЮЛ. Введение у культурфитоценологию. - Сов. ботан., 1936, № 2. - С. 21-36.
13. Верещагина И.В. Вегетативное размножение декоративных многолетников. -Барнаул: Алт. кн. из-во, 1977. - 112 с.
14. Грабарь В.А. Опыт интродукции диких декоративных растений из флоры Закарпатья. - Ужгород: Научные записки Ужгородского ун-та, 1956, т.17. - С. 17-24.
15. Евтюхова М.А. Многолетние растения природной флоры, рекомендуемые для озеленения у средней полосе СССР. - М.: Наука, 1958. - 37 с.
16. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
УДК 622.878:504.54 Магктр В.О. Мандрик, тж. Л.М. Гут - УкрДЛТУ
ВУГ1ЛЬНОВИДОБУВНА ГАЛУЗЬ I ДОВК1ЛЛЯ: ПРОБЛЕМИ В1ДТВОРЕННЯ ДЕВАСТОВАНИХ ЛАНДШАФТ1В
Розглядаються основш проблеми, пов'язаш i3 впливом на ландшафта вугшьно! промисловосп, вивчення стану основних компоненпв девастованих ландшафтсв та основних процеав, як проходять тд впливом як природних, так i техногенних про-цеав. Наведеш рекомендацп для стабшзацп еколопчного стану та охорони ландшафт.
V.O. Mandryk, L.M. Gut - USUFWT
Coal mining and environment: the problems of devastated landscapes
renewal
The basic problems comprised wilt coal-mining industry influence on natural landscapes hove been consideud. The state of devastated landscapes major components and processes under in fluency of natural and technogeneous processes has been studied Recommendations for ecological state stabilization and landscape preservation have been collaborated.
Вугшьна промисловють активно втручаеться у природне середовище. Розгалужена вуглевидобувна сггка i 11 промислова шфраструктура втруча-ються в надра, земельш ресурси, повггряне i водне середовище.
3. Ф^омелшращя
323
Нагромадженi у великих обсягах промисловi вiдходи також здшсню-ють багатофакторний негативний вплив на природш ресурси - повпря, воду, землю, лiси, природнi екосистеми i ландшафти [5].
Необхiдно прийняти термiновi заходи щодо покращення стану довкш-ля у районах розробки вугшьних родовищ, враховуючи !х нитшнш важкий економiчний стан, рiвень забруднення навколишнього середовища, особливо виробництвами i об'ектами вугшьно! промисловост! Забруднення поверхневих i грунтових вод, небезпечнi геотектошчш процеси, пiдробки, просадки земно! по-верхнi, заболочення, втручання без будь-яких гарантiй еколопчно! безпеки в riдрографiчне i гiрничогеологiчне середовища, забруднення земель, як вщведе-нi пiд виробничi потреби i багато iншого, що пов'язано з роботою об'екпв ву-гшьно! промисловост е далеко не повним перелжом наслiдкiв дiяльностi ву-гшьно! промисловостi [2].
До основних еколопчних проблем девастованих ландшаф^в вщно-сяться: формування техногенного рельефу, просщання територи, змiни геохь мiчних полiв та забруднення грунтових вод [3].
1нтенсивне освоення вугiльних родовищ з одночасним проектуванням, будiвництвом та видобутком велося iз значними вiдхиленнями вiд вимог охо-рони навколишнього середовища - скидом мшерашзованих шахтних вод у поверхневу гiдросистему, а також стоком з терикошв забруднених вод безпо-середньо в рiчкову систему, в грунтовi та шдземш води [1]. Зi значним зашз-ненням вживалися заходи з охорони природи: будування водонакопичувачiв з очисткою вод. Все це зумовило забруднення грунпв, поверхневих та шд-земних вод.
Питання заболоченост i пiдтоплення, проведення рекультивацп тери-конiв у гiрничодобувних регюнах Украши у даний час набувають особливо важливого значення [2]. Комплекс природоохоронних заходiв вiдноситься до питань загальнодержавного характеру, оскiльки !х вирiшення веде до покращення стану довкiлля, та призводить до економи коштiв. У результатi розро-бок корисних копалин знищуються щнт лiсовi i сiльськогосподарськi угiддя, з'являються мтехногеннiм ландшафти.
Важливими аспектами вщновлення девастованих ландшафтiв, е по-вернення землi у господарське використання, попередження негативних нас-лiдкiв природно-територiальних комплекЫв, створення на мiсцi порушень ще бiльш продуктивних i рацiонально оргашзованих елементiв культурних лан-дшафтiв, покращення умов навколишнього середовища [5].
Рекультиващя земель, порушених гiрничими розробками, е одним з важливих заходiв щодо вiдновлення земельних угiдь i охорони природи вза-галi. Слчш води вугшьно! промисловостi, якi мають безпосереднiй вплив на пiдземнi води, також впливають на забруднення озер i рiчок. Велика кiлькiсть впчизняних дослiдникiв, вивчаючи шахтнi води вугшьних басейшв, встано-вили надзвичайно несприятливий !х мiнералiзований склад [3].
Вуглевидобуток е найбiльш загальною причиною утворення порушених ландшаф^в при тдземних розробках, тому що нi в якш iншiй галузi ви-добутку корисних копалин настшьки тiсно не сполучаються мiж собою про-
324
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
цеси просщання земно! поверхнi i процеси затоплення i заболочення терито-рш. Пiд час освоення вугiльних родовищ вщбуваеться порушення ландшаф-тiв, тому постае надзвичайно важливе питання економiчно! оцiнки збитку вiд техногенних порушень [2]. При виршенш даного питання, що пов'язане з вiдновленням порушених земель, прничодобувним пiдприемством з одного боку, а з шшого - селянським спшкам i фермерським господарствам, дуже важливо знати якi при цьому наносяться збитки. Вш може визначатися ба-гатьма показниками. Методика ощнки збитку враховуе наступнi чинники:
• продуктивтсть порушених 1 компенсуючих земель;
• каттальт 1 експлуатацшт затрати на виробництво сшьськогосподарсько! продукци;
• затрати на рекультивацш порушених земель [3].
Згiдно цiе! методики, додатковi капiтальнi вкладення, за рахунок яких можна вщшкодувати збитки вщ вилучення порушених земель, прирiвнюють-ся до затрат на виробництво продукци на компенсуючих землях.
Сумарний збиток вщ вилучення земель можна визначити сумою втрат чистого доходу, що пов'язаний з вилученням земель сшьськогосподарського використання i в окремих випадках затрат на компенсащю затрат вдауження земель. Для запоб^ання порушень ландшаф^в при експлуатацi! шахт необ-хщно здiйснювати наступнi заходи:
• проводити виймаиия вугшьиих шар1в з закладкою виробленого простору, що буде запобпати утворенню освдаиь земно! поверхт;
• не скидати в г1дрограф1чну мережу забруднет иеочищеиi мiиералiзоваиi води;
• для очищения шахтних вод застосовувати демiиералiзацiйие обладиаиия, та скидаиия води в гiдрографiчну мережу тшьки у весняний час;
• иа полях кожно! з дшчих шахт вести систематичт iижеиерио-геологiчиi i гiдрогеологiчиi спостереження;
• для осушеиия пiдтоплеиих територш використовувати горизоитальиий дренаж i систему водовiдвiдиих каиав [1].
Горючi породнi вiдвали, iнтенсивна запиленiсть i загазованiсть повгт-ряного середовища, пдротехшчш споруди, вiдстiйники, хвостосховища, забруднення поверхневих i грунтових вод, вироблеш пiдземнi простори, прось дання земно! поверхт, штучнi обводнения, заболоченiсть i багато iнших нас-лiдкiв, як пов,язанi з роботою об,ектiв вугшьно! промисловостi, е джерелами екологiчно! небезпеки [1]. Еколопчна небезпека постiйно накопичуеться, по-чинають активiзуватися i загострюватися процеси катастрофiчного характеру. Навт у випадку закриття шахт наслщки попередньо! дiяльностi будуть нагадувати про штучно створену небезпеку.
Для шдтримання еколого-економiчно! рiвноваги у вугiльнiй промис-ловостi пропонуеться науково-технiчна стратегiя, яка заснована у першу черту на здшсненш кшьюсно! i яюсно! оцiнки порушених ландшафтiв [1].
Важливим для покращення еколопчно! ситуаци е досягнення сталого розвит-ку територи, спрямоваиого на рацiональне використаиня земель, що передбачае [5]:
• створення маловщхщних виробиицтв, застосуваиия мшеральних вщходов як вторииио! сировини. Основы напрямки !хиього використаиия - це закладка виробленого простору шахт, засипання внутрштх вiдвалiв, провалiв i осiдаиь поверхт п1д впливом гiриичих робiт, виробиицтво будiвельиих матерiалiв i т.д.;
3. Фiтомелiорацiя
325
• проведения профшактичних природоохоронних po6iT, як забезпечують еко-
логiчну безпеку дiючих виробництв.
Уникнути повшстю цих процеЫв неможливо, але запоб^ти, попереди-ти i призупинити - це i е першочерговим завданням природоохоронно!' д1яль-носи, що мае загальнодержавний характер. Нагромаджеш i зpостаючi еколо-гiчиi проблеми розмщення теpикоиiв вiдиосяться до таких, як можна i необ-хщно виpiшити. Зокрема здiйсиеиия !х рекультиваци надасть можливiсть покращити загальний стан довкшля.
Питання фiиаисуваиия займае особливе мюце у ствоpеииi pацiоиальио оргашзованих елемеитiв культурних лаидшафтiв, покращення умов навко-лишнього середовища, Одним з ефективних чиииикiв у комплексi заходiв, спрямованих на збереження лаидшафтiв i пiдвищеиия pодючостi земель, е створення лiсових насаджень. Вилучення заболочених угщь пiд захисиi люо-вi насадження, зиачиi тpудовi та гpошовi затрати на !х створення, i догляд зу-мовлюють иео6хiдиiсть екоиомiчио обгрунтовано виpiшувати питання захис-ного люорозведення [4].
Перебудова оpгаиiзацiйиих i економiчних основ ведення господарства в УкраАт викликае иео6хiдиiсть 6iльш активного використання захисних ль сових насаджень та зменшення шкiдливого впливу прничодобувно1 промис-ловостi, для полiпшеиия умов сшьськогосподарського виробництва та збереження родючост грунту.
Виpiшальиу роль повинно вщграти запровадження у виpо6иичiй дь яльност системи iитегpоваиого екологiчиого менеджменту, зокрема екоауди-ту, екологiчиого моиiтоpиигу, еколопчного звггування, системи екоиомiчиих iистpумеитiв еколопчно! полiтики (Mining and natural environment, 2002) [5].
Лггература
1. Гусев Н.А., Туманов Н.Н., Чекалина В.Н. Научно-техническая стратегия еколо-гической работы в угольной промышленности// Уголь Украины - № 3-2000.
2. Дриженко А.Ю. Восстановление земель при горных разработках. - М.: Недра, 1985.
3. Панас Р.Н. Агроэкологические основы рекультивации земель. - Львов: издательство Львовского государвенного университета, 1989.
4. Бровко Ф.М. Люов1 культури на вщвалах Стриивського буровупльного родови-ща// Наук. вюник Нащонального аграрного ушверситету -№ 17. К., - 1999.
5. Mining and natural environmental. Prepared by UNCTAD and L.R. Binkler, UNED, 2002.
УДК 635*928:712*252 Асист. С.Б. Марутяк1, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ФОРМУВАННЯ ГАЗОН1В У ЗОНАХ 1НТЕНСИВНОГО АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Дослщжено газонну рослиннють в м1мцях штенсивного рекреацшного наванта-ження. Вивчено залежшсть м1ж видовим 6юр1зномашттям, ущшьненням грунту та його агроном1чними властивостями. Запропоновоно тдходи до прогнозування роз-витку газонно! рослинносп та оптим1зацп li структури.
1 кафедра екологй' та ландшафтно! архггектури УкрДЛТУ (Department of Ecology and Landscape Architecture of the UkrSUFWT)
326
Проблеми урбоекологп та фггомелюраци
