CC BY
80
ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ
© Л. В. Буря
УДК 613. 6. 027 + 616. 31 Л. В. Буря
НЕБЕЗПЕЧНІ І ШКІДЛИВІ ФАКТОРИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА В СТОМАТОЛОГІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ ЛІКАРЯ
Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» (м. Полтава)
Робота є фрагментом комплексної науково-дослідної теми «Нові технології, нові і удосконалені зу-ботехнічні матеріали реабілітації хворих з патологією зубощелепної системи», № державної реєстрації 011111006304.
Праця лікарів-стоматологів супроводжується впливом на їхній організм цілого ряду несприятливих факторів, до числа яких належать зорова й емоційна напруга, вимушене робоче положення, нераціональне освітлення, контакти з алергенами і токсичними речовинами, шум, вібрація, лазерне, ультрафіолетове, рентген випромінювання і небезпека поширення інфекцій [2, 4, 10, 11, 16, 19, 20, 21].
Метою роботи було вивчити, проаналізувати та узагальнити доступні літературні дані щодо впливу несприятливих факторів виробничого середовища на працездантість та здоров’я лікарів-стоматологів.
Згідно «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу», затвердженої Наказом МОЗ України від 27. 12. 2001 р. №528 виникнення на фоні напруженої трудової діяльності медичного персоналу двох чи більше шкідливих виробничих факторів (хімічних, фізичних та ін.) характеризує умови цієї праці як:
- умови більш високого ступеня небезпеки розвитку професійних захворювань,
- росту загальної хронічної захворюваності та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності [5].
Комплекс вище зазначених факторів впливає на стан здоров’я медичних працівників стоматологічного профілю, призводячи до значного рівня їхньої захворюваності в порівнянні з іншими фахівцями-медиками.
В своїй науковій публікації Є. А. Погорілець (1999) констатує, що середня тривалість життя лікаря по світовій статистиці складає всього лише 54 роки, а життя стоматолога ще коротше - 51 рік. При цьому 80 із 100 чоловіків-стоматологів не доживають до пенсійного віку. Це пов’язано, як вважає автор, не тільки з постійною нервово-психічною напругою, частою фізичною перевтомою, гіподинамією та інфікуванням, але й з специфічними умовами роботи та постійним контактом з людьми [17].
Мікробне забруднення повітря стоматологічних кабінетів - «фактор ризику» поширення інфекцій [1, 6]. Для стоматологічних поліклінік характерно велике скопичення людей, тривале їх перебування у закритому приміщенні, а це сприяє значному мікробному забрудненню повітря. Найбільше мікроорганізмів накопичується в ортопедичних, терапевтичних, а також у хірургічних кабінетах. Пил, предмети устаткування, інвентар також містять мікрофлору, причому і патогенну. Найбільш масово засіяні мікробами головні убори, халати, штани, взуття, навіть окуляри персоналу. На халатах мікроби виявляють вже через кілька годин їхньої носки, що локалізуються в області живота, на рівні стегон і на рукавах [8, 14].
Крім того, в стоматологічній практиці серйозно говорять про роботу стоматологічних установок. Науковці вважають, що безпечніші в цьому відношенні стоматологічні установки зі швидкістю обертання бору від 10. 000 до 30. 000 об/хв, що розсіюють патогенну мікрофлору каріозної порожнини на 0,5 метрів від порожнини рота хворого, тобто в зоні подиху лікаря. Небезпечніші, на їхню думку, турбінні установки зі швидкістю обертання бора 300. 000 об/ хв, що розсівають патогенну флору на відстань 1м та більше від порожнини рота пацієнта [9].
До складу бактеріального аерозолю у повітрі стоматологічного кабінету входять патогенні мікроорганізми пошкоджених зубів, мікроорганізми порожнини рота пацієнта, дрібні частинки твердих тканин зуба та ін. Бактеріальний аерозоль стоматологічних кабінетів існує за правилами, характерними для всіх мікробних аерозолей. У робочій зоні медичних працівників забрудненість повітряного середовища патогенними мікроорганізмами може викликати захворювання органів дихання та зміну імунного стану організму, а також значно підвищити фон мікрофлори шкіри [1, 13].
Проведені дослідження свідчать про значне мікробне забруднення повітряного середовища стоматологічних кабінетів уже на початку робочого дня, особливо терапевтичного й ортопедичного кабінетів. Збільшення мікробного забруднення у цих кабінетах відбувається в середині і, особливо, наприкінці робочого дня.
Також науковці встановили, що характер мікробного забруднення повітря стоматологічних кабінетів у зимовий і літній періоди має значні відмінності. Влітку загальне мікробне число перевищує зимові показники на початку і в середині робочого дня, а наприкінці, навпаки, забруднення узимку вище, ніж влітку. Виявлено значне мікробне забруднення сільського стоматологічного кабінету в порівнянні з міським. Також було проведено порівняльну оцінку мікробного забруднення у кабінетах, оснащених стоматологічним устаткуванням з різними швидкісними характеристиками. Отримані дані свідчать про більше мікробне забруднення кабінету, оснащеного устаткуванням з турбінним обертанням бору [9].
Хімічні речовини, які знаходяться в повітрі в концентраціях, близьких до гранично допустимих, можуть викликати сенсибілізацію організму та імунологічні порушення в медичного персоналу, який безпосередньо контактує з хімічними компонентами [2, 3].
Наводячи дані про механізм дії хімічних алергенів, деякі автори стверджують, що невеликі дози хімічних речовин при тривалій дії можуть викликати алергійні реакції [3, 7].
Комбінована дія на організм працюючого алергенів та подразнюючих речовин призводить до розвитку комбінованих алергійних захворювань органів дихання і шкіри, спостерігається полівалентна сенсибілізація, а також процеси антигенної конкуренції та аутоімунні порушення [2, 16, 18].
В останні роки в практичній діяльності стомато-логів-терапевтів широко стала використовуватись швидкісна техніка, а в роботі лікарів-стоматологів посіли значне місце такі фізичні фактори, як шум і вібрація [10, 16].
Дослідження в цій області показали, що при використанні в терапевтичній стоматології швидкісних турбін (200 000 - 400 000 об/хв.) максимальна енергія звуку припадає на частоту 8000 Гц. Рівень шуму на відстані 30 см від бору, який знаходиться в ротовій порожнині пацієнта, дорівнює 80-90 дБ [16].
За даними ряду авторів [10, 18] рівні шуму, які перевищують інтенсивність 85 дБ у поєднанні з високими частотами можуть негативно впливати на організм працюючих, тим самим призводячи до розвитку приглухуватості незалежно від віку. Крім цього, дія шуму на лікарів-стоматологів може викликати розвиток невротичного чи астенічного синдрому у поєднанні з вегетативною дисфункцією.
У науковій літературі зустрічаються окремі публікації щодо впливу вібрації на на організм працюючих. Так, за результатами, які отримали І. А. Богати-рьова (2002), О. І. Гоголева, Н. М. Малютина (2000), В. А Катаєва (2002) вібрація низьких частот (10-20 Гц) викликала переважно поліневротичні явища та пошкодження кістково-суглобової системи. Високочастотна ж вібрація призводила до виникнення ангіоспастичного синдрому, що проявлявся у вигляді побіління пальців. Результати дослідження вібрації, яка передається рукам лікарів від наконечнеків
характеризують її як професійно вагомий фактор в стоматології [8].
Суттєве значення щодо умов праці фахівців у стоматологічних кабінетах є рівень освітлення робочого місця стоматолога, так як від його якості залежить зорова та загальна працездатність організму. Зміна зорово-моторної реакції стоматологів з розвитком професійної міопії відмічається в роботах цілого ряду дослідників [3, 12, 15].
Специфіка багатьох професій у даний час вимагає значної напруги зору, що веде до стійкого розвитку стомлення зорового аналізатора, зниження продуктивності праці. Під час виконання робіт, що вимагають напруження зору (до яких відноситься і робота лікаря-стоматолога), розвиток стомлення обумовлений змінами, що виникають не тільки в м’язовому апараті ока, але й, головним чином, у його сітківці. Відомі способи профілактики та зняття зорового стомлення не забезпечують ефективного відновлення зорових функцій [3, 18].
Для праці лікаря-стоматолога характерно великі навантаження на зоровий аналізатор. Це робота з малим операційним полем (близько одного сантиметра квадратного) та об’єктами розпізнання порядку 0,1 - 0,3 мм. Тому працю лікарів-стоматологів класифікують як роботу дуже високої точності.
В зв’язку з цим стає зрозумілим, що освітленість стоматологічних кабінетів має велике значення. А саме: його вид, інтенсивність на робочому місці, характер спектру випромінювання, все це безпосередньо впливає на процес сприйняття кольору.
Дані І. К. Луцької (2004) свідчать про те, що на білому фоні будь-який об’єкт здається темнішим, чи світлішим на темному. Тому необхідно використовувати постійний фон оцінки відтінків зуба. Еталонним фоном у стоматології автор вважає сірий колір з властивістю, що відбиває, 18%. Для цього застосовуються спеціальної форми сірі карти, з вирізкою в центральній частині, що дозволяє зіставити і порівняти природний зуб з еталоном. Саме сірий колір використовується тому, що він не створює різкого контрасту відтінкам зуба, так як він досить нейтральний. Сірий фон практично не формує так звану “слідову” реакцію (після блакитного кольору, наприклад, з’являється відчуття жовтогарячого) [15].
Здатність лікаря-стоматолога бачити і діяти значно залежить від освітленості предмета. У той час, як загальне освітлення повинне відповідати вимогам нормального зору, особливі види діяльності, такі як точні маніпуляції, робота з дрібними предметами, вимагають відмінних від нормальних умов освітлення. Якщо предмет складно розгледіти, то це обумовлено: його розміром, поганою контрастністю, яскравістю. Велике значення мають також гострота зору, швидкість розпізнання окремих деталей, контрасна чутливість, стійкість ясного бачення, ступінь адаптації і властивість розпізнавати кольори [16, 18].
Дослідження в цій області В. А. Катаєвої (2002), дозволили встановити, що із 24 основних операцій, які виконує лікар-стоматолог терапевт під час лікування карієсу і парадонтозу, 13 вимагають
підсиленого зорового контролю (огляд порожнини рота, вибір розміру інструменту, препарування каріозної порожнини зуба, обробка кореневих каналів та ін.).
Значну роль у роботі стоматолога відіграє фактор перепаду освітленості. Саме для цього на стоматологічному обладнанні існує можливість створення різних режимів роботи світильника. В похмурий день освітлення в порожнині рота не повинно бути в максимально яскравому режимі, потрібно використовувати більш слабку позицію освітленості. Збільшення інтенсивності освітлення можна використовувати в міру розвитку стомлення - під кінець робочого дня. Усе це допомагає не тільки гарному огляду порожнини рота, але й дозволяює зменшити навантаження на очі і тим самим уникнути фактора втоми [8].
З усіма поверхнями, що ми бачимо прямо, варто працювати під кутом, нахиливши голову пацієнта уліво чи вправо. З поверхнями, що ми не бачимо прямо, необхідно працювати, дивлячись у дзеркальце. Ці поверхні освітлюються лампою прямо чи опосередковано за допомогою відбитого в дзеркальце світла. Повторна зміна кута зору, акомодація й адаптація при виборі і відкладанні інструмента убік обумовлює напруження зорового аналізатора терапев-та-стоматолога [18].
В полі зору стоматолога під час роботи знаходиться майже весь кабінет, тому, що лікар працює не тільки з пацієнтом, але й постійно звертає погляд на поверхні з нерівномірним освітленням: прилади, столи (письмовий, інструментальний) та інші об’єкти. У результаті цього ступінь адаптації зору порушується тому, що виникають явища світлової переадаптації під час переводу зору з поверхні, яка яскраво освітлена, на менш освітлену і навпаки. Це призводить до значних змін функціонального стану органу зору, що в свою чергу погіршує працездатність [12, 15].
Колір поверхні стін, стелі, підлоги також впливає на орган зору. Поглинання чи відбиття цими поверхнями світла викликає значні кольорові відхилення. В
результаті цього під час кольорового оформлення стоматологічних кабінетів автори рекомендують не використовувати насичені, яскраві кольори [16].
Отже, всі шкідливі фактори в роботі лікаря-сто-матолога можуть бути поділені на чотири групи.
I група - фактори, що обумовлені специфікою лікувального процесу: контакт з лікарськими алергенами; контакт з токсичними хімічними речовинами; контакт з патогенними мікроорганізмами; підвищена напруга зору; стереотипні рухи дрібних м’язів руки; високе нервово-емоційне навантаження.
II група - фактори, що обумовлені нераціональністю конструкції стоматологічного обладнання, інструментарію, недосконалістю стоматологічних матеріалів: нераціональна робоча поза; статичне навантаження; шум; вібрація; мікробні та пилові аерозолі; пари ртуті, метилметакрилат, анестетики.
III група - фактори, що обумовлені неправильним устаткуванням стоматологічних кабінетів: недостатні розміри виробничих приміщень; диском-фортний мікроклімат; нераціональне освітлення; порушення внутрішнього облицювання кабінетів.
IV група - фактори, що обумовлені неправильною організацією роботи в кабінетах: відсутність 313 або їх неправильне використання; відсутність санітарно-технічного обладнання; порушення правил техніки безпеки; порушення режиму праці.
Висновки. Вище перелічені фактори виробничого середовища, як показали багаточисленні дослідження, впливають на працездптність та ефективність праці лікарів-стоматологів. Тому вивчення гігієнічних аспектів характеру та умов праці саме окремих вузьких спеціалістів дуже важливо та актуально на сьогодні.
Таким чином, проведений аналіз свідчить про необхідність удосконалення раціональних фізіоло-го-гігієнічних основ організації трудового процесу лікарів-стоматологів для підтримання на високому рівні працездатності та попередження виникнення виробничо-обумовлених захворювань цієї категорії спеціалістів.
Література
1. Анашкин В. В. Профилактика внутрибольничных инфекций в учреждениях стоматологического профиля / В. В. Анашкин, Н. А. Анашкин, С. Д. Волков [и др.] // Стоматология. - 2000. - № 6. - С. 57 - 60.
2. Баке М. Я. Риск влияния химического фактора на здоровье стоматологов / М. Я. Баке, Б. В. Аулика // Гигиена и санитария. - 2002. - № 4. - С. 29 - 30.
3. Борисенко А. В. Организация работы врача-стоматолога и возможные профессиональные вредности / А. В. Борисенко // Стоматолог. - 2000. - №5. - С. 48 - 51.
4. Бочаров Е. Ф. Проблема гепатитной инфекции в стоматологии / Е. Ф. Бочаров, В. И. Пухаев, Л. А. Быстрова // Стоматология. - 1997. - Т. 76, № 5. - С. 72 - 74.
5. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу (№ 528-01, МОЗ України від 27. 12. 2001 р.).
6. Дундурс Я. А. Улучшения качества воздуха в стоматологических помещениях / Я. А. Дундурс, Д. Р. Спруджа, М. Я. Баке // Гигиена и санитария. - 2004. - № 2. - С. 43 - 45.
7. Катаева В. А. Аллергические заболевания кожи у медицинских работников стоматологических поликлиник / В. А. Ка-
таева // Стоматология. - 1984. - № 2. - С. 79 - 81.
8. Катаева В. А. Труд и здоровье врача-стоматолога / В. А. Катаева. - М.: Медицина, 2002 г. - 208 с.
9. Катаева В. А. Экспериментальное изучение рассеивания микрофлоры бормашинами / В. А. Катаева, Е. П. Ермолина,
И. И. Олейник // Стоматология. - 1986. - № 3. - С. 14 - 15.
10. Катаева В. А. Гигиеническая оценка шума и вибрации при работе врачей стоматологов-ортопедов и зубных техников / В. А. Катаева, А. М. Лакшин, Г. В. Большаков [и др.] // Стоматология. - 1983. - № 1. - С. 56 - 58.
11. Каутс Э. А. Гепатит С - проблема заражения в стоматологической практике / Э. А. Каутс, Л. Уоми // Стоматолог. -2002. - № 2. - С. 22 - 24.
12. Кузь Г. М. Оцінка змін зорово-моторної реакції та м’язової сили у лікарів ортопедів-стоматологів / Г. М. Кузь, А. Ю. Сидоренко, О. В. Титарь, [и др.] // Український стоматологічний альманах. - 2003. - № 1. - С. 12 - 13.
13. Куцевляк С. В. Профессиональные повреждения и заболевания врача-стоматолога / С. В. Куцевляк // Междунар. мед. журнал. - 1998. - т. 4. - С. 110 - 112.
14. Лакшин А. М. Профилактика внутрибольничной инфекции в стоматологической практике / А. М. Лакшин // Стоматология для всех. - 2003. - № 1 - С. 50 - 51.
15. Луцкая И. К. Роль цветоведения в современной стоматологии / И. К. Луцкая // Новое в стоматологии. - 2004. -№ 3. - С. 4 - 18.
16. Небесный К. С. Основы гигиены труда медицинского персонала в стоматологических клиниках / К. С. Небесный // Стоматолог. - 2001. - № 6. - С. 40 - 44.
17. Погорелец Е. А. Чем дышит стоматолог? / Е. А. Погорелец // Стоматолог. - 1999. - № 8. - С. 37 - 38.
18. Фаустов А. С. Гигиенические аспекты в стоматологии / А. С. Фаустов, А. А. Кунинин, А. Н. Тампов. - Воронеж, 1995. -35 с.
19. Чемикосова Т. С. СПИД и тактика стоматолога / Т. С. Чемикосова, Л. Н. Белозерова // Клиническая стомотология. -1997. - № 3. - С. 29.
20. Khurana V. Et al. Differences in hepatitis B markers between clinical and preclinical health cara personnel / V. Khurana // Trop. Gastroenterol. - 1997. -Vol. 18, № 2. - P 69-71.
21. Webber Z. M. Bloodborne viruses and occupational exposure in the dental setting / Z. M. Webber // SADJ: S. Afr. Dent. -000. - Vol. 55, № 9. - P. 494 - 496.
УДК б13. б. 027 + б1б. 31
НЕБЕЗПЕЧНІ І ШКІДЛИВІ ФАКТОРИ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА В СТОМАТОЛОГІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗМ ЛІКАРЯ
Буря Л. В.
Резюме. У роботі проведений науковий огляд вітчизняної і зарубіжної літератури та вивчені дані про шкідливі чинники виробничого середовища лікаря-стоматолога. Проаналізовані та узагальнені результати їх впливу на працездатність і здоров’я цих фахівців. Доведена необхідність подальшого вивчення проблеми в цьому напрямі з метою удосконалення раціональних фізіолого-гігієнічних основ організації трудового процесу лікарів-стоматологів для підтримки на високому рівні працездатності і попередження виникнення професійних захворювань.
Ключові слова: лікар-стоматолог, шкідливі чинники, гігієна праці.
УДК б13. б. 027 + б1б. 31
ВРЕДНЫЕ И ОПАСНЫЕ ФАКТОРЫ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ СРЕДЫ В СТОМАТОЛОГИИ И ИХ ВЛИЯНИЯ НА ОРГАНИЗМ ВРАЧА
Буря Л. В.
Резюме. В работе проведен научный обзор отечественной и зарубежной литературы и изучены данные о вредных факторах производственной среды врача-стоматолога. Проанализированы и обобщены результаты их влияния на работоспособность и здоровье этих специалистов. Доказана необходимость дальнейшего изучения проблемы в этом направлении с целью усовершенствования рациональных физи-олого-гигиенических основ организации трудового процесса врачей-стоматологов для поддержания на высоком уровне работоспособности и предупреждения возникновения профессиональных заболеваний.
Ключевые слова: врач-стоматолог, вредные факторы, гигиена труда.
UDC б13. б. 027 + б1б. 31
Harmful and Dangerous Factors of Productive Environment in Stomatology and Their Influence on Organism of Doctor
Burya L. V.
Summary. The scientific review of home and foreign literature is in-process conducted and dates are studied about the harmful factors of productive environment of doctor-stomatology. Analysed and the generalized results of their influence on working capacity and health of these specialists.
Labour of doctors-stomatologies is accompanied by influence on their organism of a number of unfavorable factors to the number of that belong visual and emotional tension, working position, inefficient illumination, contacts, forces with allergens and toxic substances, noise, vibration, laser, ultraviolet, x-ray photography of radiation and danger of distribution of infections.
The complex of the higher marked factors influences on the state of health of medical workers of stomatological profile, resulting in the considerable level of their morbidity as compared to other specialists-physicians.
Middle life-span of doctor on world statistics folds just 54 years, and life of stomatology yet shorter - 51 year. Thus 80 from 100 men-stomatologies does not live so long to retirement age. It is related not only to permanent neuropsychic tension, frequent physical overstrain, hypodynamia and infecting, but also with the specific conditions of work and permanent contact with people.
In obedience to “Hygienical job classification on the indexes of harmfulness and danger of factors of productive environment, weight and tension of labour process”, ratified by Order of MGH of Ukraine from 27. 12. 2001 №a 528 origin on a background tense labour activity of medical personnel two or more harmful productive factors(chemical, physical and other) characterize conditions of this labour as:
- conditions more high degree of danger of development of professional diseases;
- to the height of general chronic morbidity and morbidity with the temporal loss of working capacity.
The above enumerated factors of productive environment, as numerous researches showed, influence on working capacity and efficiency of labour of doctors-stomatologies. Therefore study of hygienical aspects of character and conditions of labour exactly of separate narrow specialists it is very important and topically for today.
Thus, the further study of problem is needed in this direction with the aim of improvement of rational physiologic and hygien’s bases of organization of labour process of doctors-stomatologies for support at high level of working capacity and warning of origin of professional diseases.
Key words: doctor-stomatology, harmful factors, hygiene of labour.
Рецензент - проф. Катрушов О. В.
Стаття надійшла 10. 06. 2013 p.
