CC BY
173
УДК 311.312 иБЬ Е 60
С. Огреба, асп. КНУ імені Тараса Шевченка, Київ
ВПРОВАДЖЕННЯ ОЦІНОК ТІНЬОВОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ В СИСТЕМУ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ: ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ
В статті досліджено історичний аспект впровадження оцінок тіньового сектору економіки в систему національного рахівництва. Здійснено періодизацію цього процесу та виявлено характерні особливості кожного з його етапів, а також окреслено пріоритетні напрями подальшого розвитку даного процесу.
Ключові слова: тіньовий сектор економіки, система національних рахунків, економіка, що безпосередньо не спостерігається, статистичне оцінювання.
Постановка проблеми. Система національних рахунків є концептуальною основою для статистичного узагальнення, оцінювання та аналізу показників соціально-економічного розвитку держави. У рамках цієї системи знаходять своє відображення процеси виробництва, розподілу та перерозподілу ресурсів та доходів, нагромадження капіталу, фінансові та зовнішньоекономічні операції, які відбуваються у економіці країни вці-лому та в окремих її інституційних секторах. Тому основним завданням побудови СНР є забезпечення якомога повнішого охоплення статистичним спостереженням соціально-економічних явищ та процесів. Однією з серйозніших перешкод успішного виконання цього завдання є прояв в економіці країни такого явища як тіньовий сектор економіки, значні масштаби якого мають суттєвий вплив на обсяги, структуру та узгодженість національних рахунків. Таким чином, статистичне оцінювання обсягів тіньового сектору економіки та їх впрова-
дження в СНР є актуальною проблемою розвитку національного рахівництва.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам відображення обсягів тіньової економіки у системі національного рахівництва присвячені праці низки українських та зарубіжних вчених, зокрема: І. Єлісеєвої, Ю. Іванова, В. Карасєва, Н. Кремлева, І. Максакової, Р. Моторина, Ю. Прилипко, В. Сквознікова, О. Турчинова, Е. Капралової, Е. Федорової, Т. Хоменка та інших.
Невирішені раніше частини загальної проблеми. Віддаючи належне напрацюванням вчених з вивчення історичних аспектів процесу впровадження оцінок тіньового сектору економіки в систему національних рахунків, слід зауважити, що дослідження в основному стосуються лише окремих історичних віх даного процесу, що зумовлює необхідність у комплексному та всебічному висвітленні всіх його етапів як складових єдиного процесу.
© Огреба С., 2014
Метою статті є дослідження історичного аспекту процесу впровадження оцінок тіньового сектору економіки в систему національного рахівництва.
Виклад основного матеріалу дослідження. Проблема відображення обсягів тіньового сектору економіки у системі національних рахунків привернула увагу вчених та практиків у 1990-х рр. ХХ ст., але передумови
вирішення цієї проблеми набули свого розвитку значно раніше. Отже, у процесі розв'язання проблеми впровадження оцінок тіньового сектору у СНР можна умовно виділити чотири основні етапи (рис. 1):
1) 1968 - 1993 рр. - опосередковане включення обсягів тіньового сектору економіки в оцінки макроеко-номічних показників;
Рис. 1. Етапи впровадження обсягів тіньової економіки в СНР у світі
*Джерело: складено автором за результатами дослідження.
2) 1993-2002 рр. - активна розробка теоретико-методологічного забезпечення охоплення тіньового сектору економіки системою національних рахунків;
3) 2002 - 2008 рр. - етап впровадження у практику розробок, що стосуються включення оцінок тіньового сектору економіки у СНР;
4) 2008 р. - дотепер - удосконалення наявного теоретичного та методологічного апарату оцінювання обсягів тіньового сектору у рамках СНР.
Кожен з цих етапів має певні особливості. Перший етап процесу впровадження обсягів тіньового сектору у систему національного рахівництва, на нашу думку, починається з прийняттям Статистичною комісією ООН стандарту СНР у 1968 році, який пізніше став відомим серед спеціалістів як "Голуба книга". І хоча перші рекомендації щодо складання СНР були опубліковані у 1953 році, вони охоплювали дуже обмежену кількість рахунків та концентрувались лише на таких макроеко-номічних показниках, як валовий внутрішний продукт, національний дохід, національні інвестиції та інші. Також у цьому стандарті не передбачалось складання рахунків для інституційних секторів економіки [5, с. 81]. Тому, на нашу думку, вибір 1968 року у якості точки відліку для процесу впровадження оцінок тіньового сектору економіки у СНР є достатньо обґрунтованим. Не дивлячись на те, що стандарт 1968 року містив рекомендації щодо побудови не тільки традиційних національ-
них рахунків, але й нових інтегрованих блоків макро-економічної статистики, концептуальні основи визначення та оцінювання обсягів тіньового сектору економіки не знайшли свого відображення у цій версії СНР. Це пояснюється тим, що масштаби тіньової економічної діяльності у країнах, які відігравали провідну роль у складанні міжнародних статистичних стандартів, не мали суттєвого впливу на вимірювання економічний розвитку до 1970-х рр. Тому спеціалістами з питань національного рахівництва не був сформований єдиний концептуальний підхід щодо визначення та методології оцінювання обсягів тіньового сектору економіки у рамках СНР, оскільки у даний період пріоритетною проблемою була інтеграція таких блоків макроекономічної статистики, як національне багатство, міжгалузевий баланс та інші. Внаслідок цього не відбулося накопичення практичного досвіду статистичного оцінювання обсягів тіньового сектору економіки, який би можна було узагальнити у міжнародні рекомендації [7, с. 322].
Але, виходячи з методології СНР 1968 року можна зробити висновок, що у певних випадках обсяги тіньової економічної діяльності опосередковано включались у оцінки макроекономічних показників у результаті проведення розрахунків різними методами з подальшим балансуванням результатів. Так, наприклад, легальні доходи могли бути витрачені на придбання товарів та послуг, які створювались у тіньовому секторі економіки.
За допомогою спеціальних обстежень обсяги таких витрати охоплювались офіційною статистикою та включались у оцінки ВВП методом кінцевого використання. Подальше балансування оцінок ВВП, отриманих за допомогою різних методів, дозволяло врахувати обсяги тіньового сектору економіки [7, с. 323].
У 1970-80-х рр. через збільшення податкового навантаження та підвищення рівня зарегульованості економік країн світу тіньовий сектор економіки став серйозною загрозою економічній безпеці багатьох держав, що спонукало статистиків до активних досліджень, направлених на розробку методології відображення обсягів цього явища у національних рахунках. В результаті цих досліджень у новий стандарт СНР 1993 року був внесений окремий параграф, у якому стверджувалось, що всі види тіньової економічної діяльності повинні бути враховані у національних рахунках, оскільки межа між тіньовою та юридично дозволеною економічною діяльністю є достатньо динамічною, і для комплексного аналізу стану та розвитку економіки необхідна інформація про виробництво та розподіл усіх ресурсів, товарів та послуг незалежно від юридичного статусу [7, с. 323]. І хоча у стандарті СНР 1993 року були відсутні конкретні пропозиції щодо використання методологічного апарату для оцінювання обсягів тіньового сектору економіки та впровадження оцінок цього явища у національні рахунки, рекомендації щодо включення обсягів тіньової економічної діяльності у оцінки макроекономічних показників стали потужним поштовхом для подальших досліджень з цієї тематики.
Наступний етап впровадження обсягів тіньової сектору економіки в СНР характеризується активним проведенням різноманітних заходів та досліджень, направлених на створення ефективного теоретико-методоло-гічного забезпечення статистичного оцінювання обсягів тіньового сектору економіки у рамках національного рахівництва. Слід зазначити, що на початку цього етапу починається формування концепції "економіки, що безпосередньо не спостерігається", яка у подальшому стане загальноприйнятною для досліджень за цим напрямом.
Отже, після оприлюднення стандарту СНР-93 почався процес активного розвитку методології статистичного оцінювання обсягів тіньового сектору економіки, одним із перших кроків якого стала публікація Європейською економічною комісією Організації Об'єднаних Націй (ЄЕК ООН) "Посібника зі статистики тіньової економіки" та проведення обстеження національної практики кількісного оцінювання обсягів тіньової економічної діяльності, результати якого були оприлюднені в "Огляді національної практики у галузі оцінки прихованої та неформальної економічної діяльності для національних рахунків" у 1993 році. Значний внесок у цей процес також зробили спеціалісти Міжнародної організації праці (МОП), які у 1993 році склали Резолюцію "Статистика зайнятості у неформальному секторі", яка була прийнята у цьому ж році на 15-й Міжнародній конференції зі статистики праці [4, с. 557]. Ця Резолюція заклала основи для формування концепції неформального сектору економіки як структурного елемента тіньової економічної діяльності та стала базою для подальших досліджень, направлених на створення методологічного забезпечення статистичного оцінювання цього виду діяльності у рамках СНР.
Наступним важливим кроком другого етапу впровадження обсягів тіньового сектору економіки у оцінки макроекономічних показників стало створення у 1997 році Статистичною комісією ООН групи експертів зі статистики неформального сектору, яка набула відомості як Делійська група. Основним завданням цієї гру-
пи було визначення критеріїв порівнянності інформації про неформальний сектор економіки на міжнародному рівні, в ході виконання якого на ІІІ засіданні Делійської групи у 1999 році була запропонована сукупність характеристик, за якими стало можливим визначити неформальну економіку у різних країнах світу. Суттєвий внесок у процес удосконалення статистичного оцінювання неформального сектору зробили експерти ООН, які опублікували у 1997 році Посібник "Рахунки сектору домашніх господарств: досвід у сфері концепції та розробок", який містив матеріали, які стосувались питань трактування та оцінювання обсягів неформальної економіки. Також необхідно відмітити значну роль у забезпеченні відображення обсягів тіньового сектору економіки у СНР Робочої групи Євростату з оцінки точності вихідних даних у країнах-членах Євросоюзу, яка з середини 1990-х рр. здійснювала спеціальні дослідження та проводила пілотні тести за цією проблематикою, які призвели до підвищення рівня охоплення соціально-економічних процесів макроекономічною статистикою [4, с. 557].
Активний процес удосконалення теоретико-мето-дологічного забезпечення впровадження обсягів тіньового сектору економіки в оцінки макроекономічних показників та набуття певного практичного досвіду статистичного оцінювання масштабів тіньової діяльності країнами світу у 1990-х рр. призвели до підготовки спеціалістами Організації економічного розвитку та співробітництва, Європейського комітету статистики, Міжнародного валютного фонду, Міжнародної організації праці та Статистичного комітету СНГ посібника "Вимірювання економіки, що безпосередньо не спостерігається" у 2002 році. Основним завданням цього посібника була гармонізація теоретичних та методичних засад забезпечення повного охоплення статистикою соціально-економічних процесів у різних країнах світу. З метою виконання цього завдання у цьому документі були запропоновані рекомендації щодо трактування поняття "економіка, що безпосередньо не спостерігається", визначення та характеристики основних структурних компонентів цього явища, можливих методів оцінювання його обсягів та впровадження цих обсягів у оцінки макроекономічних показників. Оскільки у цьому посібнику було узагальнено теоретичний та практичний досвід статистичного оцінювання обсягів таких явищ, як тіньова економіка та економіка, що безпосередньо не спостерігається, то, на нашу думку, підготовка та публікація цього документу ознаменувала закінчення другого етапу процесу впровадження обсягів тіньової економіки у СНР.
Третій етап розвитку статистичного оцінювання обсягів тіньового сектору економіки у рамках СНР характеризується активним впровадженням міжнародних рекомендацій з цього питання у практику країн світу. Як показали результати двох обстежень Європейської економічної комісії ООН, оприлюднених у 2002 та 2008 рр., спостерігається чітка тенденція до збільшення кількості країн, які використовують пропозиції експертів щодо включення обсягів тіньової економіки у оцінки макроекономічних показників на практиці, що свідчить про удосконалення методологічного забезпечення оцінювання цього явища у світі. Одночасно з впровадженням міжнародних рекомендацій у практику країн також відбувався процес подальшого розвитку теоретичного та методологічного апарату статистичного дослідження тіньового сектору економіки з приділенням особливої уваги проблемам оцінювання неформального сектору. Значний внесок у розробку концепції неформального сектору та неформальної зайнятості зробила Міжнародна організація праці, спеціалісти якої опублікували серію рекомендацій та провели ряд досліджень, напра-
влених на усунення суперечностей у визначенні характерних ознак та методів оцінювання неформальної діяльності. Серед цих рекомендацій слід зазначити "Збірник МОП з офіційної статистики зайнятості у неформальному секторі", "Жінки та чоловіки у неформальній економіці: статистична картина", опубліковані у 2002 році, "Рекомендації щодо статистичного визначення неформальної зайнятості", оприлюднені у 2003 році, "Вимірювання неформальної економіки: від зайнятості у неформальному секторі до неформальної зайнятості" 2004 року та "Вимірювання неформальної зайнятості: міжнародні стандарти" 2005 року. Також у період 20022008 рр. Статистичним відділом ООН, Міжнародною організацією праці, регіональними комісіями та іншими організаціями проводився ряд семінарів та конференцій з питань кількісного оцінювання обсягів тіньової економіки у рамках СНР. Найбільш значущими з них були семінар з оцінки та підвищенню якості статистики у сфері вимірювання економіки, яка безпосередньо не спостерігається, який був організований ОЕСР та Економічною комісією ООН для країн Азії та Тихого океану у 2004 році, та семінар з питань обстежень домашніх господарств та вимірювання робочої сили в контексті неформальної економіки, який був проведений країнами Південноафриканського співтовариства у 2008 році [4, с. 557].
Усі ці заходи суттєво вплинули на процес перегляду стандарту СНР 1993 року, що призвело до включення в новий стандарт СНР 2008 року розділу, в якому приведені рекомендації щодо забезпечення повного охоплення економічної діяльності у СНР за рахунок впровадження обсягів тіньового сектору економіки в оцінки макроекономічних показників. Цей розділ містить концептуальні основи статистичного дослідження тіньової економічної діяльності та економіки, яка безпосередньо не спостерігається, детальні характеристики такого структурного елементу тіньової економічної діяльності як неформальна економіка та розгорнуті рекомендації щодо включення в оцінки показників СНР такого компоненту тіньового сектору як незаконна діяльність [6, с. 24]. Таким чином, третій етап процесу впровадження обсягів тіньового сектору економіки в систему національних рахунків завершується закріпленням базових теоретико-методологічних засад кількісного оцінювання обсягів тіньового сектору у головному міжнародному статистичному стандарті - СНР-2008.
Особливістю четвертого етапу досліджуваного процесу є поступове впровадження статистичними службами різних країн світу рекомендацій СНР-2008, що у
С. Огреба, асп.
КНУ имени Тараса Шевченко, Киев
подальшому дозволить покращити міжнародну порівнянність оцінок як тіньової економічної діяльності, так і основних макроекономічних показників, а також підвищить аналітичну цінність даних національних рахунків для проведення ефективної економічної політики.
Висновки. Таким чином, не дивлячись на значний прогрес в процесі впровадження обсягів тіньового сектору економіки у СНР, багато проблем залишаються невирішеними. Сутність цих проблем полягає не тільки у площині використання певних методів оцінювання обсягів тіньової діяльності, але й у виборі критеріїв відношення економічної діяльності до тіньового сектору та їх гармонізацією з методологічною та законодавчою базою різних країн світу, доцільності включення незаконної діяльності в оцінки макропоказників та у формі відображення цих обсягів у системі національного рахівництва. Тому, на нашу думку, процес розвитку теоре-тико-методологічного забезпечення статистичного оцінювання тіньового сектору економіки у рамках СНР є незавершеним та потребує проведення додаткових досліджень з метою подальшого удосконалення його концептуальних основ.
Список використаних джерел
1. inventory of National practices in Estimating Hidden and informal Economic Activities for National Accounts [Електронний ресурс] // United Nations. - Електрон. дані. - 2G13. - Режим доступу: http://unece.org/ fileadmin/DAM/stats/publications/NOE1993.pdf .
2. Measuring the Non-Observed Economy: a Handbook [Електронний ресурс] // OECD. - Електрон. дані. - 2G13. - Режим доступу: http://oecd.org/std/na/1963116.pdf .
3. Non-Observed Economy in National Accounts. Survey of Country Practices[Елeкгронний ресурс] // United Nations. - Електрон. дані. -2G13. - Режим доступу: http://unece.org/fileadmin/DAM/stats/publications/ NOE2008.pdf .
4. System of National Accounts, 2008. [Електронний ресурс] // United Nations. - Електрон. дані. - 2G13. - Режим доступу: http://unstats.un.org/ unsd/nationalaccount/sna2008._pdf_.
5. Иванов Ю.Н. История возникновения и развития Системы национальных счетов / Ю.Н. Иванов // Вопросы статистики. - 2G12. - №8. -С. 79 - 83.
6. Иванов Ю.Н. Обзор основных положений пересмотренной Системы национальных счетов 1993 года (СНС 2GG8 года) и перспективы их поэтапного применения в статистике стран СНГ / Ю.Н. Иванов, Т.А. Хоменко // Вопросы статистики. - 2GG9. - №3. - С. 19 - 31.
7. Иванов Ю.Н. Основы национального счетоводства / Ю.Н. Иванов, С.Е. Казаринова, Л.А. Карасева. - М., 2GG5. - 48G с.
8. Прилипко Ю. Методичні рекомендації щодо інтегральної оцінки обсягів тіньової економіки / Ю. Прилипко, Л. Мусіна, Т. Кваша // Економіка України. - 2GG5. - №6. - С. 37 - 44.
9. Прилипко Ю. Модифікації фінансового методу оцінки тіньової економіки / Ю. Прилипко // Статистика України. - 2GG9. - №1. - С. 4 - 9.
Ю. Турчинов О. Тіньова економіка: теоретичні основи дослідження / О. Турчинов. - К.: АртЕк, 1995. - 3GG с.
Надійшла до редакції 21.03.14
ВНЕДРЕНИЕ ОЦЕНОК ТЕНЕВОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ В СИСТЕМУ НАЦИОНАЛЬНЫХ СЧЕТОВ:
ИСТОРИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
В статье исследован исторический аспект внедрения оценок теневого сектора экономики в систему национальных счетов. Осуществлена периодизация этого процесса и определены характерные особенности каждого из его этапов, а также очерчены приоритетные направления развития данного процесса.
Ключевые слова: теневой сектор экономики, система национальных счетов, ненаблюдаемая экономика, статистическое оценивание.
S. Ogreba, PhD student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
IMPLEMENTATION OF SHADOW ECONOMY SECTOR'S ESTIMATIONS IN SYSTEM OF NATIONAL ACCOUNTS:
HISTORICAL ASPECT
In the article historical aspect of implementation of shadow economy sector's estimations in System of National Accounts is studied. Periodization of this process is carried out and outstanding characteristics of its stages are defined. Also priority ways of development of this process are identified.
Keywords: shadow sector of economy, System of National Accounts, non-observed economy, statistical assessment.
