CC BY
16
Паштецький B.C., директор, к.е.н. © 1СГ Крыму НААН,
ВПРОВАДЖЕННЯ ЛАНДШАФТНО-АДАПТИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У СТЕПОВОМУ КРИМУ НА ПРИНЦИПАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Сучасш погляди на природокористування базуються на принципах сталого розвитку, тобто збалансованост1 економ1чно!, сощально! та еколопчно! складових розвитку на Bcix ¿ерарх1чних р1внях управлшня - вщ локального до глобального. У цьому контекст! важливо гармошзувати галузев1, секторальш стратеги природокористування м1ж собою та 3i стратепею охорони природи. Проблема полягае у вщсутност1 дос1 в Укра!ш вщповщно! нормативно-правово! бази та загально визнаних принцишв такого узгодження за низкою причин: неузгодженосп цшей розвитку сектор1в економжи; неузгодженосп наукових парадигм, наукових шкш, що обслуговують певш сектори економжи; неузгодженост1 класифжацш та типологш таксошв дослщження природних об'ект1в та господарювання в них; вщсутност1 загально визнано! класифжацп природних систем - як основи Bcix узгоджень тощо [1, 5, 9 - 12].
Стшмсть природних екосистем ¿стотно залежить вщ ступеня вщповщност1 !х б1оценоз1в певним екотопам. Пор1вняно з шшими галузями економши, наймогутшшим фактором впливу людини на навколишне природне середовище е сшьське господарство завдяки формуванню агроном1чних екосистем (агроекосистем). Людина постшно впливае на них за допомогою мелюрацп, добрив, агротехшки, застосування х1м1чних засоб1в захисту рослин, введения в культуру нових високопродуктивних сорт1в i т.д. Шзнавши закони природи, використовуючи таю сучасш науки як грунтознавство, агрох1м1я, селекщя, генетика мелюращя тощо, людина свщомо впливае на мехашзми й процеси, що протшають у бюсферг За дотримання науково-обгрунтованих п1дход1в ландшафтно-адаптивного землеробства продуктившсть агроекосистем пщвищуеться без ¿стотного зниження i'x стшкосп, забезпечуеться стабшьшсть розвитку агросфери, збер1гаеться й полшшуеться бюсфера [1, 5, 12]. Важливою складовою n;iei' д1яльност1, необхщною для впровадження в практику принцишв сталого розвитку, у т.ч. збалансованого землеробства на засадах м1жгалузево! сшвпращ суб'екпв д1яльност1 е ландшафтно-еколопчна оптим1защя структурно-функцюнально! оргашзацп територш.
Пщ ландшафтно-еколопчною оптим1зац1ею структури земельних угщь слщ розумпи консервацш земель i3 деградованими та малородючими грунтами, штенсивне сшьськогосподарське використання яких е еколопчно небезпечним i призводить до поглиблення негативних процеав. Вона передбачае реал1зац1ю наступних заход1в: консервацш деградованих i
© Паштецький B.C., 2012
64
малородючих грунтов орних земель та змшу цшьового використання деградованих лукопасовищних угщь на засадах рацюнального землекористування \ охорони земель. Пщ час здшснення тако! оптим1заци, на баз1 критерпв деградаци доцшьно вилучити з штенсивного використання земл1, як1 за сво1ми модальними властивостями не можуть забезпечувати стшккть агроекосистем. Економ1чна оптим1защя мае на мет1 визначення на основ! показниюв продуктивное^ грунлв тако! структури сшьськогосподарських угщь, в котрш гармошзовано будуть досягатися висока продуктившсть, доходшсть тарентабельшсть сшьського господарства.
Результата та обговорення. Еколопчну складову оптим1заци землекористування, на нашу думку, можна визначити як усвщомлену необхщшсть збереження \ розумного використання земл1 як основного природного ресурсу та базисного компоненту природного довкшля. Головними шляхами ефективно! реал1заци еколопчно! складово! оптим1заци е, насамперед, збереження, вщновлення та розширення територш ¿з природними бюценотичними комплексами, по-друге, мш1м1защя (в т.ч. через нормування) антропогенного (головним чином, виробничого) навантаження на шш1 земл1 [2, 4, 5, 6-8].
Загалом, при обгрунтуванш оптимально! структури ландшафт1в (складу I сшввщношення земельних дшянок р1зного цшьового призначення) необхщно враховувати, з одного боку, вимоги щодо збереження еколопчно! стабшьносл ландшафт1в I мш1м1зацп негативного впливу господарсько! д!яльносп на бютичне I ландшафтне р!зномашття, грунтов!, водш й шш1 природш ресурси, з шшого боку - слщ дотримуватися базових принцишв виробництва агропщприемствами сшьськогосподарсько! чи шшо! продукцп. Тобто, необхщна оптим!защя структури ландшафт1в як основи господарсько! д1яльносп на еколого-економ1чних засадах.
Урожай - це результат асимшяцп сшьськогосподарськими рослинами атмосферних, грунтових I агротехшчних умов [3].
В Криму видшено ам грунтово-кл1матичних зон, яю ктотно вщр1зняються за грунтовим покривом, р1чним зволоженням, теплозабезпечешстю, терм1чними умовами зим1вл1 рослин тощо (рис. 1) [2, 4]. Тому планувати програму розвитку ландшафтно-адаптованого землекористування доцшьно з урахуванням характерних агроеколопчних особливостей цих зон. Це сприятиме ефектившшому погодженню сощально-економ1чних штереав сшьськогосподарських виробниюв I вимог щодо дотримання норм господарського навантаження на природне довкшля.
65
Ш - Високий чорноземний степ; IV - Високий кам'янистий степ; V - Низькопрний комплексний солонцюватий степ; VI - Передпрний карбонатно-чорноземний степ;
VII - Швденнобережна .прська зона
Розглянемо напрями розвитку землекористування за зазначеними грунтово-кл1матичними зонами.
Знижений комплексний солонцюватий степ. Ця зона мае жорстю умови, а оброб1ток бшьшост! культур в зош е ризикованим. Тому найбшьшою м1рою вона пщходить для вирощування озимих культур - пшенищ, ячменю, ¿рж1 I багатор1чних трав (на зрошуваних землях). Середня врожайшсть пшениц! озимо! за останш 40-50 рок!в складае у м'яко! - 24-26 ц/га, у твердо! - 20-22 ц/га з приблизно однаковим вм!стом клейковини в зерш - 24-26%. Як!сть комплексу клейковини, зазвичай, висока - в!дпов!дае вимогам I групи.
Врожайн!сть ячменю озимого в середньому за 25 роюв на 1,5-2,5 ц/га вища, шж врожайн!сть озимо! пшениц!. В особливо холодш зими його пос1ви на тл1 низько! агротехн1ки сильно страждають в1д мороз1в I можуть загинути повн1стю. Для п1двищення ст1йкост! зернового господарства озим1 культури, насамперед пшеницю, сл1д розм1щувати по чистих, зайнятих парах I багатор1чних травах. Там, де це можливо, для подолання частих в ц1й зон1 осшшх посух, сл1д проводити вологозарядков! або всходостимулююч! поливи.
3 багатор1чних трав найбшьше поширення в ц1й грунтово-кл!матичнш зон1 мали б отримати люцерна синьопбридна, буркун двор1чний на зрошуванш I пир1й солончаковий на суходол!.
Люцерна на зрошуваних землях дае за 3-4 укоси 400-500 ц/га зелено! маси ! е одним з кращих попередник!в п!д озиму пшеницю. У наших досл!дах
66
пшениця, поЫяна по люцерш, давала урожа! до 70 ц/га ¿з вмютом клейковини в зерш 28-29 %.
Наявшсть зрошуваних земель створюе передумови для розвитку в цш зош, кр1м зернового господарства, ор1ентованого на вирощування високояюсного зерна пшениц! сильних \ твердих сорив, молочного \ м'ясного скотарства, для якого основою кормово! бази повинш стати багатор1чш трави, здатш забезпечити тварин повноцшним {недорогим кормом - сшом { сшажем.
У схщнш частиш зони можливе вирощування эф1роолшних культур -лаванди, полину лжарського, м'яти.
Значну частку в структур! сшьськогосподарських угщь ще! зони (25-35%) займають природш пасовища, яю повинш стати основою в1дродження традиц1йно11 адаптовано! для цих м1сць галуз1 - в1вчарства.
Шдеищений каштановый степ. На цш територ11 розташован1 господарства Первомайського, Раздольненського, п1вденн1й частин1 Красноперекопського \ Джанкойського район1в (окр1м Присивашсько! частини). Незважаючи на досить жорстк1 И параметри, умови зростання культур тут е дещо кращими, н1ж в зон11. Про це ж св1дчать \ величини середнього урожаю зерна, як1 отримують в ц1й зон1 по пшенищ озим1й м'як1й - 28-30 ц/га, для твердо! - 26-28 ц/га. Вмют клейковини в зерн1 дещо нижчий, н1ж в 1 зош - 23-25 %. Яюсть комплексу клейковини у т1е! й шшо! пшениц1 хороша. Ячм1нь озимий в цш зон1 також на 1,52,5 ц/га е врожайн1шим шж пшениц1. Таким чином, зернове господарство, ор1ентоване на виробництво високояк1сного зерна пшенищ сильно! \ твердо!, мае бути в цш зон! основною галуззю с!льськогосподарського виробництва на найближчий пер!од часу.
Враховуючи посушлив!сть зони, основш площ! пшениц! озимо! необхщно розм!щувати по чистих ! зайнятих парах. Дуже перспективне розм!щення зернових культур на зрошуваних землях, осктьки ! в пдй зон! проблема своечасного отримання сход!в залишаеться дуже гострою.
Для формування необх!дного набору попередниюв, розв'язання проблеми п!дтримування родючост! грунт!в у ц!й зон! слщ значно розширити пос!ви багатор!чних трав - люцерни ! еспарцета, як в зрошуваних, так ! суходшьних умовах. Багатор!чн! трави, кр!м виконання агротехн!чно! рол!, складуть основу кормовиробництва для скотарства, насамперед молочного, ! в!вчарства. Доц!льн!сть розвитку в!вчарства в цш зон! зумовлене наявн!стю значних площ прир одних пасовищ.
Грунтово-кл!матичн! умови ще! зони ц!лком п!дходять для вирощування таких еф!ронос!в як лаванда, шавл!я, полин тавр!йський, м'ята.
Высокий чорноземний степ. До його складу входять господарства Червоногвард!йського, сх!дно! частини Сакського район!в, п!вн!чно! частини Омферопольського району, Нижньог!рського (кр!м господарств Присивашсько! зони, що ув!йшли до першо! грунтово-кл!матично! зони), Радянського (кр!м господарств Присивашсько! зони), Юровського ! Бшопрського район!в (п!вн!чно-зах!дна частина).
Незважаючи на жорстккть умов зростання, ця зона найб!льш сприятлива для вирощування бшьшост! с!льськогосподарських культур. Про це свщчать найб!льш! в Криму урожа! ! висока як!сть зерна. Так, наприклад,
67
врожайшсть пшенищ м'яко! по парових попередниках за останш два десятил1ття склала 33,6 ц/га при середньому вмют! клейковини в зерш 25,5 %. Врожайшсть I якють зерна пшениц! твердо1 сягнули в!дпов!дно 34,0 ц/га ! 25 %. Умови зим!вл! ячменю коливаються в межах 20 % ризику.
Середня врожайн!сть багатор!чних трав у цш грунтово-кл!матичн!й зон! за перюд з 1990 по 2005 рр. в умовах зрошування складае 404 ц/га. У суход!льних умовах непоган! урожа! дае еспарцет - 180-240 ц/га. Кр!м зм!цнення кормово! бази, багатор!чн! трави дають змогу мати хорош! попередники п!д озимину ! е над!йним засобом пщтримання природно! родючост! грунту ! збереження агроеколог!чного балансу. В!домо, що теля заорювання багатор!чних трав в грунт! залишаеться близько 30 т оргашчних речовин (корен!в) на один га. 3 однор!чних кормових трав найвищ! врожа! дае суданська трава - до 500-600 ц зелено! маси з гектара в умовах оптимального зрошування.
Отже, ця зона е дуже перспективною для розвитку овоч!вництва ! вирощування еф!ронос!в - лаванди, шавл!!, троянди, полину лимонно! ! безвисадочной культури вирощування нас!ння цукрового буряка, овоч!в ! шших двор!чник!в.
Высокий ком 'янистий степ. На його територ!! розташован! господарства Чорноморського ! зах!дно! частини Сакського райошв. У зон! переважають чорноземи карбонатш малопотужн! щебенисто-каменист! ! дерново-карбонатн! грунти. По понижениях рельефу залягають чорноземи намит!, що характеризуються п!двищеною потужшетю гумусових горизонт!в. Ц! грунти за водозабезпечешетю ! родюч!стю не цшком в!дпов!дають б!олог!чним вимогам польових культур. Явний деф!цит вологи в цш зон! ! низький р!вень родючост! грунив зумовлюють формування, зазвичай, невисоких урожа!в: пшениц! м'яко! -22-24 ц/га ¿з вм!стом клейковини в зерш 20-22 %. Пшениця тверда, через бшьшу вимоглив!сть до умов зростання, дае в ц!й зон! менш! урожа! ! г!ршу, шж м'яка пшениця, як!сть зерна - вщповщно до 18-20 ц/га ! 20%, що ставить п!д сумшв доц!льн!сть !! вирощування в цьому рег!он!. 1з зернових культур перевагу слщ в!ддати озимому ячменю, а з багатор!чних трав - еспарцету.
3 еф!роол!йних культур найкраще вирощувати лаванду, яка в цих умовах формуе масло високо! якост!, ! шавл!ю. На зрошуваних землях перспективно вирощувати овочев! культури, а також озимий рапс, г!рчицю, кор!андр ! нас!ння цукрового буряка безвисадковим способом.
Низъкоггрний комплексный солонцюеатий степ. На територи ще! грунтово-кл!матично! зони розташован! господарства Леншського адм!н!стративного району. Анал!з грунтово-кл!матичних умов св!дчить, що умови зростання польових культур в цш агрокл!матичнш зон! е жорсткими, насамперед щодо зволоження. Про це ж евщчать дан! про врожайн!сть на територи Керченського п!вострова - м'яка пшениця 26,2, тверда - 24,0 ц/га, а також про високий вмкт клейковини у зерш - вщповщно 27,0 ! 26,2 %. Керченсью пшениц! завжди були кращими за як!стю зерна в Криму. Без достатньо! к!лькост! чорного пару (до 20 % ршл!) ! приблизно тако! ж кщькост! зайнятого пару в ц!й зон! неможливо вести ст!йке зернове господарство.
68
У схщнш, найбшьш сприятливш за умовами зволоження, частит швострова можливим е вирощування як м'яко!, так { твердо! озимо! пшениц!. У захщнш, сухшш ! жарк!ш!й частин! п!вострова бшьшшть територ!! мае займати пшениця м'яка. Основу кормово! бази повинна скласти люцерна. Еспарцет на грунтах з пщвищеною солонцюват!стю погано переносить низью температури взимку ! дае невисок! урожа!.
У ц!й зон! перспективне вирощування безвисадкових нас!нник!в цукрового буряка й шших двор!чник!в. Непогано вдаються л!карськ! трави ! еф!роноси. На зрошуваних землях озимий рапс дае урожа! в 2-3 рази вищ!, тж соняшник.
Передггрний карбонатно-чорноземний степ. На територи ц!е! зони розташоваш господарства Бахчисарайського, Б!лог!рського (кр!м твшчно-захщно!!! частини), К!ровського (п!вденно-зах!дна частина), Омферопольського (кр!м п!вн!чно! частини) райошв ! господарства Севастопольсько! м!сько! зони. Тут розташовуеться два рег!они - швденно-захщний передг!рний ! сх!дний передпрний, як! пом!тно в!др!зняються один вщ одного природними умовами. Тому доцшьно окремо охарактеризувати !х природн! особливостг
До твденно-замдного передг1рного регюну входять господарства Бахчисарайського району! мкта Севастополя. Хоча р!вень врожайност! тут вщносно високий (м'яка пшениця - 31 ц/га, тверда - 32 ц/га), проте як!сть зерна е одною з найнижчих в Криму. К!льк!сть клейковини у зерн! зазначених сорт!в пшениць -в!дпов!дно до 21,0 ! 20,0 %. Тому в цьому район! масштабне вирощування товарно! пшениц! навряд чи доцшьно ¿з-за необх!дност! внесения значних доз добрив, насамперед азотних. Як зернову культуру доц!льно с!яти озимий ячмшь, зерно якого буде економ!чно вигщшшим, н!ж зерно низькояк!сно! пшениц!.
За грунтово-кл!матичними характеристиками цей район бшьше п!дходить для вирощування високояк!сних сорив тютюну, еф!роолшних культур - лаванди, мел!си, троянди, ол!йних - озимого рапсу, прчищ, н!ж для вирощування зернових ! кормових культур. Можливе усп!шне вирощування нас!нник!в двор!чних рослин безвисадковим способом. Люцерну ! еспарцет можна вирощувати не лише на полив!, але ! в суходшьних умовах.
Схгдний передг1рний регюн ще! зони об'еднуе господарства С!мферопольського, Бшопрського район!в, за винятком !х швшчних частин ! зах!дно! частини Юровського району. Завдяки велик!й к!лькост! опад!в, цей район сприятливий для обробпку багатьох культур. Про це св!дчать !х врожайн!сть, у пшениц! м'яко! вона склала за останне десятил!ття XX ст. - 31,8 ц/га ¿з вм!стом клейковини в зерн! 23,2 %, у твердо! - вщповщно до 30,9 ц/га ! 22,5 %. Врожайшсть багатор!чних трав у зрошуваних умовах може скласти 500-550 ц зелено! маси з 1 га. У суходшьних умовах теля випадання опад!в люцерна ! еспарцет нер!дко дають два укоси - навесш ! лпом сумарною врожайн!стю 250-300 ц/га.
Завдяки вдалому поеднанню грунтових ! кл!матичних умов, цей район називають "кримською Швейцар!ею". На територ!! району слщ розширювати площ! вимоглив!ших до умов зростання культур: нап!вароматичних сорив тютюну, еф!ронос!в, л!карських рослин, що забезпечують отримання з
69
одинищ площ1 бшьшого доходу. Схщний perioH ще! зони сприятливий для вирощування еф1роолшних культур - шавли, лаванди, троянди, котр! в Бшопрському райош доцшьно поширити на значш площг
Шеденнобережна гipcbKa зона займае нешироку (2-10 км) приморську смугу твденного макросхилу Головно! гряди Кримських rip, витягнуту уздовж Чорного моря. До И складу входять сшьськогосподарсью земл1 м1ст Ялти, Алушти i Судакського району. Ушкальш грунтово-кл1матичш умови ще! зони дають змогу вирощувати високояюсш еф1роноси, ароматичш сорти тютюну i цшш лшарсью трави, виноград i плодов! культури.
Висновки. Отже, дотримання принцишв ландшафтно-адаптивного землеробства дае змогу оргашзувати ефективне сшьськогосподарське виробництво завдяки науковому обгрунтуванню доц1льност1 вирощування певних с1льськогосподарських культур, а також сприяе визначенню подальших перспектив розвитку аграрних господарств. Врахування характеристик природно-ресурсного потенщалу певних територ1й забезпечуе формування оптимального складу сшьськогосподарських культур в агроландшафтах, дае змогу розрахувати в1рог1дн1сть отримання певно! к1лькост1 i якост1 сшьськогосподарсько! продукцй, спрогнозувати ефективн1сть використання земель.
Агроеколопчний стан с^льськогосподарських земель АР Крим, мае оц1нюватися комплексно, з використанням як прямих, так i опосередкованих показник1в: структури природно-ресурсного потенщалу, ландшафт1в; еколого-агрох1м1чного стану орних земель; територ1ального поширення та штенсивност1 прояву деградац1! земельних, б1отичних i водних pecypcie; ступеня порушення оптимального сшввщношенш уг1дь в агроландшафтах, еколопчно! р1вноваги в perioHi.
Дотримання в perioHi принцип1в ландшафтно-адаптивного землеробства та комплексного пщходу в управл1нн1 дасть змогу виявити потенц1йно небезпечн1 територп та оц1нити еколог1чн1 ризики при веденш с1льськогосподарського виробництва, а також е основою для обгрунтування ефективних екологостаб1л1зуючих заход1в, направлених на оптим1зацш сп1вв1дношення уг1дь, систем землекористування, впровадження ресурсо-енергозбер1гаючих агроекотехнолог1й вирощування сшьськогосподарських культур, спрямованих на збереження i в1дтворення родючост1 грунт1в, п1двищення i'xHboi продуктивност1 та якост1 с1льськогосподарсько! продукцй на засадах сталого розвитку агросфери.
Л1тература
1.Аграрний сектор економ1ки Украши (стан i перспективи розвитку) / [Присяжнюк М.В., Зубець М.В., СаблукП.Т. Паштецький B.C. та1н.]; заред. М.В. Присяжнюка, М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Меселль-Веселяка, М.М. Федорова. - ННЦ1АЕ, 2011. - 120 с.
2. Адамень Ф.Ф. Агроэкологические особенности аграрного производства в Крыму / Ф.Ф. Адамень, B.C. Паштецкий, A.B. Сидоренко. - Клепинино, -2011. - 104 с.
3.Алпатьев A.M. Вологооборот культурних рослин / A.M. Алпатьев. - Л.: Гидрометеоиздат, 1954. - 115 с.
70
4. Месель-Веселяк В.Я. Трансформацшш змши в сшьському господарств1 Украши та Автономно! Республжи Крим / В.Я. Месель-Веселяк, B.C. Паштецький, О.Ю. Грищенко, A.B. Паштецький, О.В. Мазуренко / Омферопшь, 2011. - 120 с.
5. Лавров В.В. Методолопя сталого розвитку люово! галуз1 Украши: теор1я i практика: Автореф. дис. ... д-ра с.-г. наук: спец. 03.00.16 «Еколопя» / В.В. Лавров. - К., 2009. - 43 с.
6. Паштецький B.C. Методолопчш аспекта дослщження рацюнального землекористування агросфери / B.C. Паштецький // Агро1нКом. - 2011. - №1-3. - С. 85-88.
7. Паштецький B.C. Трансформащя траектори економ1чно! пол1тики Укра1ни в конф1гурац11 И сталого розвитку: загрози та можливост1 / B.C. Паштецький // HayKOBi пращ Швденного ф1л1алу Нац1онального ун1верситету 6iopecypcÍB i природокористування «Кримський агротехнолог1чний ушверситет». - Вип. 132. - С1мферополь, 2010. - С. 171-178.
8. Паштецький B.C. Технолопчш пр1оритети рацюнального природокористування в агроформуваннях Криму / B.C. Паштецький // Тавршський науковий bíchhk. - Вип. 62. - Херсон: TOB «Айлант», 2009. - С. 221-223.
9. Природно-ресурсний аспект розвитку Украши / Проект «Програма сприяння сталому розвитку в Укра1ш»; кер. розд. A6íothhhí ресурси 1.Д. Андр11вський; кер. розд. Eíothhhí ресурси Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Вид. д1м «KM Academia», 2001. - 112 с.
10. Руденко В.П. Географическое разнообразие природно-ресурсного потенциала регионов Украины: Монография / В.П. Руденко. - Красноярск: КГТЭИ, 2007. - 168 с.
11. Украша: проблеми сталого розвитку / Пщ ред. Б.М. Данилишина, Е.М. ЛАбаново!. - К.: РВПС Укра1ни HAH Украши, 1997. - 149 с.
12. Фурдичко O.I. Лк у Степу: основи сталого розвитку / O.I. Фурдичко, Г.Б. Гладун, В.В. Лавров; занаук. ред. акад. УААН O.I. Фурдичка. - К.: Основа, 2006. - 496 с.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
71
