УДК 621.89
Ткач В. В., ст. викл. (ДЮ1ЛДУВС)
ВПЛИВ ЗМАЩУВАЛЬНО1 ПЛ1ВКИ НА ВТОМНУ МЩН1СТЬ ДЕТАЛЕЙ П1ДШИПНИК1В КОВЗАННЯ
У статл розглядаеться питання зменшення нормальних контактних напружень зi збiльшенням товщини змащувально! плiвки за рахунок електростатично! обробки, що призводить до тдвищення втомно! мiцностi деталей пiдшипникiв ковзання.
Постановка проблеми. В сучасних техтчних системах одним з перспективних методiв штенсифжацп формування змащувально! плiвки, вiдповiдно до ратше проведених дослiджень, може бути застосування зовтшнього електростатичного поля, спрямованого на руйнування надмолекулярних структур (мщел), що призводить до переводу молекул ПАР у мономiрний стан, що позитивно впливае на мехатзм формування змащувально! плiвки, зв'язок контактних напружень у тдшипниках ковзання iз товщиною змащувально! плiвки та на тдвищення втомно! мiцностi деталей пiдшипникiв ковзання.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Згiдно механики контактних взаемодiй по теорп Герца контактнi напруження, що виникають в зонi контакту поверхонь визначаються без урахування змащувального матерiалу. Вiдомо, що змащувальна плiвка на поверхнях зменшуе контактнi напруження, але на сьогодняшнiй день модель яка повязуе контактш напруження i втомну мщнють з товщиною змащувально! плiвки вiдсутня. Така модель дозволить проводити розрахунки втомно! мiцностi пiдшипникiв ковзання в умовах формування змащувально! плiвки кристалично!' будови.
Метою статтi е тдвищення втомно! мiцностi деталей тдшипниюв ковзання шляхом зменшення нормальних контактних напружень за рахунок збiльшення товщини змащувально! плiвки на поверхнях тертя.
Матерiали та результати досл1дження. В данiй статл встановлено зв'язок мiж товщиною змащувально! плiвки та нормальними контактними напруженнями i втомною мiцнiстю пiдшипникiв ковзання. Результати розрахунюв показують, що iз зростанням товщини гранично! змащувально! плiвки вiдбуваються наступнi позитивнi явища: зменшуються нормальнi
контактш навантаження, та тдвишуеться втомна мщнють п1дшипник1в ковзання. Так, при збшьшенш товщини пл1вки в 2 рази з 110-7 м до 2 10-7 м, нормальш напруження зменшуються в 1,11 рази, при цьому втомна мщнють збшьшуеться в 4,4 рази. Таким чином, використання електростатично! обробки мастил призводить до суттевого збшьшення втомно! мщносл деталей шдшипниюв ковзання.
Розрахунки деталей тертя на втомну мщшсть слщ проводити по залежностям [1]
= (1)
K0 ■ Па
N
а
f ^ \m Va У
NGa , (2)
де о - д1юч1 максимальн1 нормальш напруження в контакт1; [g] - допустим! напруження на витривалють; g-1 - границя витривалост для матер1алу деталц nG - коефщент запасу мщностц
К0 - коефщент зниження гранищ витривалостг К0 > 1; N - втомна мщнють детал1 (кшькють цикив навантаження); NGg - абсциса точки перелому на кривш втомленост (кшькють цикшв навантаження);
m - показник ступеня, який визначаеться експериментально m = ctg а, де а - кут нахилу криво!' втомленост матер1алу до гранищ перелому.
З р1вняння (1) провадиться перев1рка деталей на втомну мщшсть, а р1вняння (2) дозволяе побудувати криву втомленост матер1алу.
Для ощнки впливу товщини змащувально! пл1вки на втомну мщнють деталей тдшипниюв ковзання необхщно визначити максимальш нормальш напруження, що виникають в зош контакту поверхонь. Для цього слщ скористатися теор1ею Герца. Уявимо контакт вкладиша тдшипника з валом як дискретний контакт з урахуванням р1вновагово! шорсткост поверхонь, що утворилася в процес тертя. Номшальна площа контакту визначаеться як FH0M = l1 В, де В - ширина зони контакту. Однак, зовшшне навантаження Р0 сприймаеться не номшальною площею, а фактичною FФ яка дор1внюе
F = fl ' nc ' FHOM , (3)
де f1 - площа поодинокого контакту вистушв вкладиша i валу; nC - щшьнють розподiлу виступiв по поверхням деталей.
Якщо припустити, що в процеш тертя Bei MiKpOCKOni4Hi виступи обох поверхонь тертя набувають однакових геометричних параметрiв та наближаються по свош формi до пiвкуль з радiусом R, щшьтсть розподiлу виступiв по поверхням деталей
1
nc _
п-R
2 ,
(4),
а зовтшне навантаження, що сприймаеться поодиноким контактом двох вистутв
P _ P -B
11 _
FHOM ' nC
(5)
Розрахункова схема такого контакту наведена на рис. 1 Причому в контакт приймае участь адсорбований на поверхнях деталей шар молекул присадки товщиною к
О1
а)
б)
Рисунок 1. - Розрахункова схема до визначення дшянки контакту та максимальних контактних напружень при контакп двох мшроскотчних
вистутв тдшипника ковзання: а) до навантаження; б) тсля навантаження.
Для визначення дшянки контакту, максимального напруження i контактного тиску в контакп двох вистутв скористаемося формулами Герца [2]. Радiус дшянки контакту а
a _
3P1(R + h)
v 4E* ,
максимальний контактний тиск i нормальне напруження
(6)
° = Рт
1
Г 6Р1Е*2 Уз
+ ю2 ,
ж3(Я + ^ де Е - зведений модуль пружностг
(7)
Е*
Г 1 2 1 2 \~1 1 , 1 №и2
V ЕЬ1 ЕЬ2 у
(8)
де ¡¡ы, ¡л^ \ Ем, Е^ - коефщ1енти Пуассона 1 модул1 пружност приповерхневих шар1в деталей тдшипника.
Таким чином, з1 збшьшенням товщини змащувально! пл1вки зменшуються нормальт контактт напруження, що призведе до тдвищення втомно! мщносл деталей тдшипника ковзання.
В якост прикладу проведемо розрахунок нормальних напружень та пор1вняльний анал1з втомно! мщност валу тдшипника ковзання в залежност вщ товщини змащувального шару. Вважаемо, що вкладиш тдшипника знаходиться тд д1ею стащонарного навантаження, яке не призводить до його втомного руйнування.
-7 -7
Нехай товщина пшвки змшюеться в межах h = 10 .„3-10 м; зовшшне навантаження на вал Р0В = 1000 Н при В = 10-2 м; рад1ус валу R2 = 25 10-3 м; рад1ус вистутв р1вновагово! шорсткост R = 0,5 10-6 м; матер1ал вкладиша БрОЦС 4-4-17, матер1ал валу 18Х2Н4МА (Е1 = Е2 = 105 МПа [3], ^ = ^ = 0,3, а-1 = 750 МПа); модуль пружност пластифжованих поверхневих шарш, насичених молекулами змащувально! пл1вки зпдно роботи [4] в дектька раз1в менше значень модуля пружност об'ему (приймаемо Еы = Е^ = 0,2-105 МПа); номшальна площа контакту FНОМ = 19,5 10-5 м2; N00 = 106 цикшв, т = 14,5 за експериментальними даними роботи [1].
1. По залежност (4) визначаемо щшьшсть розподшу вистутв по
поверхт валу: пС = 1,27-1012 м-2.
2. По залежност (5) визначаемо зовтшне навантаження:
Р1 = 4,04 10-6 Н.
3. По залежност (8) визначаемо зведений модуль пружностг Е* =
5,51010 Па.
4. По залежностям (6), (7) 1 (2) обчислюемо значення функцш а(И),
а(Н) \ Ыа(Н). Результати розрахунюв наведет на рисунке 2, 3
о х 10 ' Па
6,5
5,5
Ъ х 10 -7
1
1,5
2
2,5
3
Рисунок 2. - Змша нормальних напружень в контакт тдшипника в залежност вщ товщини змащувального шару
N0 х 10 цикшв
16
12
1 1,5 2 2,5 3
Рисунок 3. - Змша втомно! мщност валу тдшипника в залежност вщ товщини змащувального шару.
Результати розрахунюв показують, що iз зростанням товщини гранично! змащувально! плiвки вiдбуваються наступн позитивнi явища: зменшуються нормальнi контактт навантаження, та тдвищуеться втомна мщтсть пiдшипникiв ковзання. Так, при збшьшент товщини плiвки в 2
7 7
рази з 1-10" м до 2-10" м, нормальт напруження зменшуються в 1,11 рази, при цьому втомна мщтсть збшьшуеться в 4,4 рази.
7
6
5
8
4
0
Таю ефекти досягаються використанням при змащенш тдшипниюв електростатично! обробки мастил. Завдяки ще! обробки, зпдно проведених дослiджень товщина змашувально! пивки збiльшуеться до 2 разiв, у порiвняннi з необробленим мастилом.
Литература
1. Сосновский Л.А. Основы трибофатики: Учебное пособие для студентов технических высших учебных заведений. Ч.1. - Гомель: БелГУТ, 2003. - 246 с.
2. Анурьев В.И. Справочник конструктора - машиностроителя: В 3 т. Т. 1. - 8-е изд., перераб. и доп. Под ред. И. Н. Жестковой. - М.: Машиностроение, 2001. - 920 с.
3. Ахматов А.С. Молекулярная физика граничного трения. М.: Физмагиз,1993, - 472с.