CC BY
63
11. Eppley B.L.et al. Biomechanical testing of resorbable screws used for mandibular sagittal split osteotomies // J. Oral Maxillofacial Surg. - 1999. - V. 57, N 12. - P. 1431-1435.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ДИНАМИКА МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В ОБЛАСТИ ДЕФЕКТА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ ПРИ ИМПЛАНТАЦИИ ПОЛИУРЕТАНОВЫХ И ТИТАНОВЫХ НАКОСТНЫХ ПЛАСТИН В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Маланчук В.А., Астапенко Е., Григоровский В.
В эксперименте на 37 крысах, которым наносили дырчатый дефект нижней челюсти и закрывали наружное отверстие дефекта пластинами из полиуретана (ПУ) или титана (группы сравнения), в сроки 7, 14, 30 и 90 сут после создания дефекта и имплантации, изучали в динамике особенности травматически-ишеми-ческих, реактивных, рапаративных и регенераторных процессов. При гистологическом исследовании установлено, что контакт с полимерным имплантатом не нарушает течение процессов заживления дефекта и регенерационного замещения его новообразованной костной тканью. В ранние сроки после создания дефекта челюсти и имплантации ПУ-пластин объем костного компонента регенерата, замеща-ющего дефект, несколько превышает таковой, образующийся при имплантации титановых пластин.
Ключевые слова: полиуретановые пластины, титановые пластины, челюсть.
COMPARATIVE DYNAMICS OF MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE LOCUS OF MANDIBLE DEFECT BY THE IMPLANTATION OF POLYURETHANE AND TITANIUM ON-BONE PLATES IN EXPERIMENT Malanchuk V., Astapenko O., Grigorovsky V.
In experiment on 37 rats, in which was created the perforated defect of a mandible and then an outer foramen of defect was occluded by plates from polyurethane (PU) or titanium (groups of comparison), in terms 7, 14, 30 and 90 days after creating defect and implantation, in dynamics the peculiarities of traumatic-ischemic, reactive, reparative and regenerative processes were studied. At histological research is was found, that the contact to a polymeric implant does not disturb the healing processes flow of defect and its regenerative replacement by the new forming bony tissue. In early terms after creating of perforated defect of the jaw and PUplate implantation the volume the osteal component of regenerate, which replaces the defect, somewhat exceeds those, forming at the implantation of titanium plates.
Keywords: polyurethane plates, titanium plates, jaw.
УДК 618.36 - 002.726615.28
ВПЛИВ ЗАСТОСУВАННЯ ФЛАВОНО1Д1В НА МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН ПЛАЦЕНТИ ВАГ1ТНИХ З М1КОПЛАЗМЕННОЮ 1НФЕКЦ16Ю
Робота виконана зг'дно з планом комплексно1 науково-досл'дно! роботи "Розробка метод'в лiкування, д'агностики та профтактики в перiнатальнiй охорон плоду та порушеннi репродуктивной функцп", номер Державно1 реестрацп 014 и002231.
1нфкування пщ час ваптност е актуальною проблемою сучасного акушерства. Близько 20% ваптностей Ыфковаы, юнують стерт та латентн форми, котрi можуть проявляти себе захворюваннями новонароджених чи Ыфекцмними ускладненнями в пюляпологовому перюдк Серед основних причин захворюваност та смертност породтль i новонароджених ведуче мюце належить Ыфкуванню [4, 5, 6, 7].
Найчастшим проявом Ыфекцп, в тому чи^ i мкоплазменно'Т, у ваптних е плацентарна недостатнють (ПН) [2, 5, 10]. Незважаючи на полiетiологiчнiсть ПН, в розвитку цього синдрому при Ыфекцп юнують певн закономiрностi. Первинним в патогенезi недостатност плаценти частше всього е порушення Ывазп тофобласту в стральы артерп матки, затримки формування котиледоыв, зниження маткового та плодово-плацентарного кровооб^у [3, 4, 6]. На цьому ™ починаеться формування компенсаторно-пристосовних реакшй з раных термов ваптностк В таких умовах
з'являеться загроза переривання BariTHOCTi з раных TepMiHiB, що може призвести до небажаного и завершення [8, 10]. При подальшому впливi iнфекцiйних фaкторiв плiд народжуеться з синдромом затримки розвитку (СЗРП), в 1,5% випадюв спостерiгaeться антенатальна загибель, чи вади його розвитку [ 5, 7].
В останн роки в лiтерaтурi з'явилося багато роб^, в яких дослiджуеться можпивють застосування при iнфекцiях рослинних флавоно'^в [1, 9].
Тaкi влaстивостi флавоно'^в як здaтнiсть стимулювати макрофаги, пщвищувати продукцiю протизапальних цитокiнiв та iмуномодулюючу aктивнiсть, 'хнi детоксикaцiйнi та антиоксидантн влaстивостi, а також антимкробна дiя [1, 9] дозволяють зробити припущення про доцтьнють використання флавоно'^в в комплексному лiкувaннi мiкоплaзмозу при ваптностк
Метою роботи було вивчення впливу флавоно'^в на морфофункцiонaльний стан плацент ваптних з мiкоплaзменною Ыфек^ею.
Матерiал i методи дослiдження. Було обстежено 89 пiсляпологових послiдiв породтль, якi знаходилися на диспансерному облку з I по III триместри вaгiтностi. З метою порiвняльного aнaлiзу всi обстеженi вaгiтнi були розподтеы на 3 групи:
I група (контрольна) - вапты з мкоплазменною iнфекцiею, що отримували терaпiю, до яко' входять aнтибiотик (ровaмiцин 10 дiб по 300000 Од 2 рази на добу), метaболiчнi та судинн препарати (ессенцiaле по 2 капсули 3 рази на добу, курантил по 25 мг 2 рази на добу).
II група (основна) - вапты з мкоплазменою Ыфек^ею, що отримували ту ж саму терапю та флавоно'ди (протефлазщ по 10 крапель 3 рази на добу протягом 3 тижыв).
III група (норма) - вапты з фiзiологiчним переб^ом вaгiтностi. Всiм ваптним проводилися обов'язковi зaгaльноклiнiчнi обстеження, описан в нaкaзi мiнiстерствa охорони здоров'я Укра'ни № 503 вiд 28.12.2002 "Про удосконалення амбулаторно' aкушерсько-гiнекологiчноT допомоги", а також гiстологiчнi дослiдження послщу.
Для гiстологiчного дослiдження в максимально ранн строки пiсля видiлення плаценти вирiзaли кусочки з и центрального, парацентрального та периферiчного вiддiлiв (разом з оболонками) розмiрaми 2*2*1 см. При товщин плаценти бiльш, ыж 3 см, кусочки з центрального вщдту подiляли на двi частини так, щоб дослiдженню пiдлягaли материнська та плодна частини плаценти. Таким чином, до забору тканин плаценти, з урахуванням вертикально' та горизонтально' 'TT' гетероморфносД пщходили диференцмовано. Мaтерiaл фксували в 10% нейтральному формалУ, проводили через спирти зростаючо' концентрацп та заливали в пaрaфiн. З отриманих парафЫових блокiв готували пстолопчы зрiзи товщиною 5-7 мiкрон, як потiм просвiтлювaли в ксилолi, забарвлювали гемaтоксилiном та еозином, а також ткрофуксином за вaн-Гiзоном. За допомогою отриманих гiстологiчних препaрaтiв нами встановлювалася структура плаценти, визначався ступiнь и вaскуляризaцiT, нaявнiсть пaтологiчних процесiв -запалення, порушення материнського та плодового кровооб^у, дистрофiчнi та некробiотичнi процеси.
Результати дослщження та Тх обговорення. Мкроскотчне дослiдження плаценти вaгiтних 1 групи, лкованих трaдицiйно, виявило дистрофiчнi змiни в центральних вiддiлaх плаценти. Вони характеризувалися перетворенням частини синци^альних вузлiв в нефункцiонуючi утворення з пкнозом ядер i дистрофiею цитоплазми. Зустрiчaлися також безсудиннi ворсини, що говорить про дисциркуляторн змiни. Про це свщчать i збiльшення стромального компоненту ворсин, фiбрознi змiни, вщкладання кaльцинaтiв.
Запальна iнфiльтрaцiя, яка мала виражений i розповсюджений характер, була представлена осередками продуктивного запалення, що в основному локaлiзувaлися в базальнм мембран плаценти та плодних оболонках (базальний дециду'т). Крiм того виявлялися склероз, наявнють фiбриноTду в мiжворсинчaтому просторi, набряк строми деяких ворсин.
В плоднм чaстинi плаценти - хорiaльнiй плaстинцi - також виявлялися осередки лiмфоцитaрноT Ыфтьтрацп (хорiоaмнiотит).
В плацент породiлль цiеT групи часто спостер^алися циркуляторнi розлади, якi проявлялися повнокров'ям i стазами в судинах ворсин, дрiбними
осередками крововил^в i тромбозiв, а також наявнiстю дрiбних бiлих iнфарктiв у тканинi плаценти (рис.1).
Рис.1.Плацента пород1лл1 з Рис. 2. Плацента породтль з м1ко- Рис. 3. Плацента здоровоТ
мкоплазмозом, л1кованоТ без плазмозом, л1кованих 1з застосу- пород1лл1 при доношен1й вапт-
застосування флавоноТд1в, при ванням флавоноТд1в, при доноше- ност1. Терм1нальн1 ворсини цент-
доношен1й ваг1тност1. Циркуляторн1 нш ваг1тност1. Пперплаз1я ворсин- рального вщдту з перифер1чним
розлади стаз, тромбоз; др1бн1 б|л1 ного хор1она. Термшальш ворсини розташуванням кап1ляр1в I син-
1нфаркти; наявн1сть ф1бриноТду в з синцит1альними вузлами та сим- цит1альними вузлами. Заб.г.-е. Зб.
м1жворсинчатому простор!. Заб.г.- пластичними виростами. Заб.г.-е. ><200.
е. Зб. х200. Зб. х200.
В плацентi вагiтних цiеТ групи спостерiгалися вiдкладання солей, яке вщноситься до змiн дистрофiчного характеру. В одних випадках солi кальцiю випадали у виглядi кристалiв, в Ыших - у виглядi безформних мас.
Маси фiбриноТду, тромби, iнфаркти, тобто т дiлянки, де спостерiгалися явища дезоргаызацп i некрозу, пiддавалися звапынню. Площа фiбриноТда в плацентах ваптних цiеТ групи була збiльшена. Юлькють ворсин з дистрофiчними змiнами в Тхнм стромi також була збтьшена. В крупних ворсинах спостерiгалося пщсилення фiброзу строми.
На межi з 1^жворсинчатим простором базальна пластинка була представлена бтьш дрiбними трофобластичними кттинами. У мiсцi контакту трофобласту з децидуальною тканиною була наявна еозинофтьна зона коагуляцмного некрозу. У базальнм пластинi зустрiчалися осередковi накопичення лiмфоцитiв.
Гiстологiчне дослiдження плаценти породiль з мкоплазмозом, лiкованих iз застосуванням флавоно'Тфв, при доношенiй вагiтностi (II група) виявило в центральних ТТ вiддiлах гiперплазiю ворсинчастого хорiона, або скупчення доволi тiсно розташованих ворсин. Серед них рщко зустрiчалися безсудиннi ворсини, виявлялося збтьшення кiлькостi ворсин з синцитальними вузлами та симпластичними виростами, що свщчило про компенсаторно-пристосувальнi процеси (рис. 2). Функцюнально активнi структури -кровоносн капiляри та синцитальы вузли частiше зустрiчалися в ворсинах центральних вщд^в плаценти.
По мiрi вiддалення вiд центру, в парацентральних та периферичних вщдтах, щiльнiсть «упакування» функцiонально активних структур у ворсинах зменшувалася, що вщповщае змiнам у плацент при фiзiологiчному перебiгу ваптностк В периферичних вiддiлах подекуди вiзуалiзувалися iнволютивнi та дисциркуляторнi процеси: мукоТдне набухання строми ворсин, збiльшення ктькосл безсудинних ворсин, вiдкладання кальцинатiв. При цьому наблюдалося розширення Ытервтьозного простору та збтьшення фiбрiноТдноТ субстанцп.
Промiжнi зрiлi ворсини другого порядку були округлоТ форми, розташовувалися компактно. Судини в ктькосл 2-4 одиницi розмщувалися ближче до центру, iнколи пщ епiтелiем. Цитоплазма клiтин синцитiотрофобласту була нерiвномiрно пiронiнофiльна з пiдсиленням Ытенсивност реакцп в дiлянках накопичення ядер. Одыею з особливостей хорiального еттелю була присутнiсть пролiферативних процесiв. Останн являли собою накопичення до 5-7 ядер в кл^инах синцитiотрофобласту.
Ворсини третього порядку в^знялися меншими роз1^рами. У дрiбних ворсинках вiдмiчався колаген у виглядi дифузно розташованих по всiй поверхн площини ворсинок тонковолокнистих структур.
З вщдаленням вiд центральних вiддiлiв плаценти до периферiT вiдбувалося збiльшення фiбрiноTдноT субстанцп, стромального компоненту ворсин, а також розширення мiжворсинчатого простору, що характерно також i для фiзiологiчноT норми. Запальну iнфiльтрацiю було представлено невеликою ктькютю осередкiв продуктивного запалення, як в основному локалiзувалися в базальшй мембранi плаценти та ТТ плодних оболонках. Циркуляторнi порушення проявлялися повнокров'ям в судинах ворсин, дрiбними осередками крововиливiв i наявнiстю невеликих афункцмних зон.
При гiстологiчному дослщжены плацент здорових породiлль при доношенм фiзiологiчнiй вагiтностi (Ш група), як ми розглядали у якостi фiзiологiчноT норми, було виявлено, що в уах вiддiлах плаценти (центральних, парацентральних i периферичних) основну масу складають термiнальнi ворсини, як основна структурна одиниця плаценти.
Центральна частина юнцевих (термЫальних) ворсин була представлена стромою, яка складалася, крiм колагенових волокон, з кл^инних елементiв - фiбробластiв, гiстiоцитiв, макрофагiв та iнших кл^ин, якi характеризуються високою ферментативною активнютю.
Мiжворсинчатий простiр, як теж важлива структурна характеристика плаценти, був заповнений кров'ю, що надходила зi стральних артерiй, у яких протягом ваптност вiдбуваються вираженi фiзiологiчнi змiни. Вщомо, що кiнцевi дiлянки цих артерм в передпологовий перiод характеризуються гiпертрофieю ендотелiальних клiтин, дегенерацieю м'язового шару i фiбринозним некрозом. Мiжворсинчатий промiжок у рiзних вiддiлах плаценти мав рiзний об'ем. Неравномiрний характер останнього зумовлювали повнокров'я судин та наявнють фiбриноTду. Були виявленi двi основы зони мiжворсинчатого простору. Одна зона вщповщала великому скупченню кiнцевих ворсин, що втьно розташовувалися у кровк Друга зона була представлена щтьно прилягаючими одна до одноT дрiбними розгалуженими ворсинами, мiсцями з'еднаними мiж собою ядерними мiстками. Останнi у велиш кiлькостi знаходилися мiж базальною мембраною i кiнцевими ворсинами.
Епiтелiй амнютично!' оболонки мав чiткi межi та слабо виражену базофтьну цитоплазму. Ядра ^тин епiтелiю, якi мiстять еухроматин, розташовувалися практично на базальнм мембрану що була представлена вузькою смужкою.
Пщ амнiоном розташовувалися нiжнi пучки колагенових волокон хорiально! пластинки. У деяких випадках вщзначалося розширення амнiохорiального простору, зумовлене набряком (рис. 3).
Базальна пластинка була представлена крупними полiморфними децидуальними кл^инами та елементами цитотрофобласту з еозинофтьною цитоплазмою та мiхуроподiбним ядром. Цитоплазма цитотрофобластичних кттин була базофiльною, ядра -полiморфними та гiперхромними.
В деяких випадках виявлялося, що базальна мембрана вщокремлена вщ мiжворсинчатого простору верствою фiбриноTду. У центральних вiддiлах плаценти частше, нiж у периферiйних зонах, зустрiчалися морфологiчнi змiни дистрофiчного характеру.
Аналiз отриманих даних дозволив виявити вщмЫносл питомого об'ему деяких структурних компонен^в плаценти.
Строма всiх ворсин займала провщне положення. Збiльшення строми в крайових вщдтах безпосередньо свiдчило про щтьнють розташування ворсин: у центральна зонi -рiдше, у крайовм - густiше.
У той же час питома вага судин була вище в центральна зоы, ыж у крайовiй. Частина iнфарктiв та кальцифка^в була малою та вщповщала ознакам доношено1 вагiтностi.
Отриманi дан свiдчили про структурну неоднорiднiсть рiзних зон плаценти при доношенiй ваптност i, природно, про рiзний характер та рiвень адаптацiйних можливостей крайових та центральних частин цього органу.
Вщомо, що обсяг мiжворсинчатого простору збтьшуеться вщповщно ростовi гiллястого хорюна. Крiм цього, в зрiлiй плацент змiнюються умови для циркуляцiT кров^ що
пов'язано з вщкладанням фiбриноTду навколо ворсин, позбавлених еттелю, i утворенням рiзних за довжиною фiбриноTдних полiв у мiжворсинчатому просторi [4].
Склероз, наявнiсть фiбриноTду в мiжворсинчатому просторi, набряк строми ворсин носили мюцевий характер, що нами вважалося виявленням дистрофiчних змiн, хоча й iнодi характерних для плаценти при фiзiологiчному перебiгу вагiтностi. Ц ознаки були притаманнi плацентам породтль з мiкоплазмозом, яких лiкували без застосування флавоноTдiв.
Морфологiчне виявлення компенсаторно-пристосувальних реакцм у виглядi частковоТ пперплазп ворсин, судин та пролiферацiT трофобластичного еттелю свiдчили про достатнiй |'х розвиток у плацентi до заюнчення термiну вагiтностi у породiлль, хворих на мкоплазмоз та лiкованих iз застосуванням флавоноTдiв. Помiрне колагеноутворення вказувало лише на початкову стадю склеротичних змЫ у стромi ворсин плаценти.
В таблиц 1 представленi пстолопчы характеристики змiн в центральних вщдтах плацент породiлль, хворих на мкоплазмоз та лiкованих iз застосуванням флавоно^в i без них, в дослщжуваних контрольнiй та основнiй групах в порiвняннi Tх з фiзiологiчною нормою.
Таблиця 1
Пстолопчна характеристика плацент породiлль, хворих на мiкоплазмоз та лшованих
i3 застосуванням флавоноТдЁв i без них
Пстолопчш змши в центральних вщдтах плаценти Дослщжуваш групи
1 (контрольна) n = 29 II (основна) n =30 III (норма) n = 30
абс.од. %% абс.од. %% абс.од. %%
Без патолопчних змш 17 58,6 21 69,3 25 83,3
Компенсаторы змши 8 27,6 5 16,6 3 10
Дистрофнчш, дисциркуляторн змши 4 13,8 3 10 - -
ЛНмфоцитарний осеред-ковий хорюамнютит 5 17,2 2 6,6 1 3,3
Базальний децидуТт 4 13,8 1 3,3 - -
Фиброзы змши, кальцинати 3 10,3 3 10 1 3,3
Б^ шфаркти плаценти 2 6,9 1 3,3 - -
Пкноз ядер 5 17,2 - - - -
Дистрофiя цитоплазми 4 13,8 1 3,3 - -
Примака: - iMOBipHicTb рЬниц! з нормою (р<0,05).
Показано, що в плацентах породтль з мкоплазмозом, яких лкували без застосування флавоноТд1в, виявлялися дистроф1чн1 зм1ни у вигляд1 склерозу, наявност1 ф1бриноТду в м1жворсинчатому простор! та набряку строми ворсин, позбавлених еп1тел1ю. Плаценти породтль, хворих на м1коплазмоз та л1кованих 1з застосуванням флавоноТд1в, характеризувалися компенсаторно-пристосувальними реакц1ями у вигляд1 деякоТ пперплазп ворсин, судин, прол1ферацп трофобластичного еп1тел1ю, що св1дчило про достатн1й Тх розвиток до зак1нчення терм1ну ваптностк
1. Абрамченко В. В. Антиоксиданты и антигипоксанты в акушерстве (оксидативный стресс в акушерстве и его терапия антиоксидантами и антигипоксантами). - Санкт-Петербург: ДЕАН, 2001.- 400 с.
2. Борхсениус С.Н., Чернова О.А., Чернов В.М., Вонский М.С. Микоплазмы. Молекулярная и клеточная биология, взаимодействие с иммунной системой млекопитающих, патогенность, диагностика. Санкт-Петербург.: Наука, 2002, - 234 с.
3. Зубжинская Л.Б., Айламазян Э.К., Парусов В.Н. Электронномикроскопическое и иммуноморфологическое исследование плаценты при генитальном микоплазмозе. // Архив патологии. - 1997. - № 2. - С. 17-22.
4. Милованов А.П. Патология системы мать-плацента-плод: Руководство для врачей. - Москва: «Медицина». 1999. - 448 с.
5. Орджоникидзе Н.В., Тютюнник В.Л. Хроническая плацентарная недостаточность при бактериальной и/или вирусной инфекции //Акушерство и гинекология. - 1999. - М 4. - С. 46-50.
6. Цинзерлинг В.А., Мельникова В.Ф. Перинатальные инфекции (вопросы патогенеза,
морфологической диагностики и клинико-морфологических сопоставлений): Практическое руководство. Санкт-Петербург.: Элби Санкт-Петербург, 2002. - 352 с.
7. Berg TG, Philpot KL, Welsh S et al. Ureaplasma/Mycoplasma-infected amnionic fluid: pregnancy outcome in treated and nontreated patients. // J Perinatol - 1999. №19 (4). - P. 275-277.
8. Fullana Montoro A., Brines Solanes J. E. Ureoplasma ureoliticum and Mycoplasma hominis -incidence and clinical significance of their isolation in perinatal period. // An. Esp. Pediatr. - 1992. - Vol. 36. - №4. - P. 285-288.
9. Grylewski R. J., Korbut R., Robak J. On the mechanism of antithrombotic action of flavinoids // Biochem. Pharmacol.- 1987.- Vol. 36.- P. 317-322.
10. Waites KB, Katz B, Schelonka RL. Mycoplasmas and ureaplasmas as neonatal pathogens. // Clin Microbiol Rev. - 2005. Vol. 18, №4. - P. 757-89.
ВЛИЯНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ ФЛАВОНОИДОВ НА МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПЛАЦЕНТЫ БЕРЕМЕННЫХ С МИКОПЛАЗМЕННОЙ ИНФЕКЦИЕЙ Прокопюк В.Ю., Волша В., Прокопюк О.С. Исследовано влияние флавоноидов на морфофункциональное состояние плацент беременных с микоплазменной инфекцией. Показано, что в плацентах родильниц с микоплазмозом, которые лечились без применения флавоноидов, определялись дистрофические изменения в виде склероза, наличия фибриноида в межворсинчатом пространстве и отёках стромы ворсин, лишенных эпителия. В плацентах родильниц, болевших микоплазмозом во время беременности и леченных с использованием флавоноидов вiявлены компенсаторно-приспособительные реакции в виде очаговой гиперплазии ворсин, сосудов, пролиферации трофобластического эпителия, что свидетельствует о достаточном их развитии к окончанию срока беременности.
Ключевые слова: микоплазмоз беременных, флавоноиды, плацента.
INFLUENCE OF FLAVONOIDS' APPLI-CATIONON ON THE MORPHOFUNCTIONAL STATE OF PREGNANT'S PLACENTA WITH A
MICOPLASMIC INFECTION Prokopyuk V.Yu., Volna V., Prokopyuk O.S.
There was studied the effect of flavonoids on morphofunctional state of placentas of pregnant women with mycoplasma infection. It has been shown that in the placentas of puerperas with mycoplasmosis, treated with no flavonoids, there were found dystrophic changes as sclerosis, presence of fibrinoid in inter-villi spaces and stroma oedemas of epithelium-free villi. At the same time in the placentas of the puerperas with mycoplasmosis during pregnancy and those treated using flavonoids there were revealed compensatory-adaptive reactions as focus hyperplasia of viili, vessels, proliferation of throphoblastic epithelium, that testifies to their proper development to the pregnancy termination.
Key words: mycoplasmosis of pregnant women, flavonoids, placenta.
УДК 612.766.1 - 02: 6123
СТАТЕВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ПОКАЗНИК1В РЕОГРАМИ ГРУДНО1 КЛ1ТКИ У ПРАКТИЧНО
ЗДОРОВИХ М1СЬКИХ ЮНАК1В
'тттштмжшшшж,
Дан науковоТ лтератури пщтверджують, що у тепершнм час спостер^аеться суттеве зростання зацкавленост щодо використання реографiчних мещфв у практична i спортивна медицин [3, 8, 9]. Однак, для успшного аналiзу стану гемодинамки у хворих i спортсмеыв рiзноТ спецiалiзацiТ необхщно ч^ко знати, як значення можуть приймати гемодинамiчнi показники в здорового населення, знати причини й силу Тх можливих фiзiологiчних меж [5, 11, 12]. Сучасна наукова думка пщтверджуе наявнють расових, популяцмних, вкових i статевих вщмЫностей у серцево-судиннм системi людини [1, 2], i вщзначае як надзвичайно актуальний напрямок дослщжень пошук нормативних Ыдивщуальних стандартв гемодинамки для жителiв рiзних регюыв УкраТни, у тому чи^ i Подтьського.
Метою роботи було вивчення особливостей ампл^удних i часових показникiв грудноТ реограми та показниюв вiдношень амплiтудних i часових параметрiв у мiських
