CC BY
9
ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького
Том 10 №1(36) частина 1,2008 481
УДК 631.15:339.564
Шерстюк С.В., ст. викладач ® Хармвський нацюнальний аграрный утверситет ¡м. В.В.Докучаева,
м. Хартв, Украина
ВПЛИВ ВСТУПУ ДО СОТ НА ЕКСПОРТООР1СНТОВАНУ ДМЛЬШСТЬ АПК ХАРКШСЬКОГО РЕГ1ОНУ
В статт1 висвтлено сучасний стан експортоор1ентованог дгяльностг тдприемств АПКХартвського регюну, а також позитивы та негативю сторони членства Украши в СОТ для АПК в цыому та експортоор1ентованог дгяльностг тдприемств АПК Хартвського регюну зокрема.
Ключовi слова: експортоор1ентованог дгяльностг, крати-експортери, Свтова оргатзацш торг1вл1 (СОТ), стандарти.
Актуальшсть проблемн. Вщомо, що Украша, визнана у свт як держава i3 значним аграрним потенщалом, не може iзолюватися вщ cbîtoboï eKOHOMÎKM, вщ взаeмовигiдноï спiвпрацi з iншими державами.
Вважаеться, що членство у СОТ полiпшуe iнвестицiйний клiмат у крш'ш, а, отже, умови для шоземних iнвестицiй. А саме, сьогоднi економжа АПК Харювського регiону вкрай потребуе iноземних iнвестицiй на придбання нових ефективних технологiй, що дозволить розширити збут продукцiï за кордоном. При цьому значно пiдвищуеться роль експортоорiентованоï дiяльностi АПК. Iнтеграцiя економiки АПК Украши, в тому числi й Харювського регiону, до СОТ е фактором економiчного росту i пщвищення ефективностi виробництва.
Тому, досить актуальним е визначення як позитивных характеристик або переваг членства у СОТ, так й негативних наслiдкiв вступу до СОТ для агропромислових тдприемств Украши в цшому та Харювського регюну зокрема, й шлях1в ïx подолання.
Анал1з останн1х науковнх досл1джень. Теоретичним та практичним аспектам експортоорiентованоï дiяльностi АПК присвяченi роботи втизняних науковцiв: О.Ф. Луки, О. С. Литвин [6], 1.В. Мирошниченко, В.В.Попово1' [5], 1.М. Паски, С.Р. Камiловоï [2] та ш. Особливостi експортоорiентованоï дiяльностi АПК Харювського регiону дослiджувалися £.П. Кушнарьовим та В. С. Пономаренко [3]. Питанням дiяльностi СОТ присвячена робота "Селянам про Св^ову органiзацiю торпвлк запитання та вщповщГ' [4] колективу авторiв ГО "1нститут сiльського розвитку" м. Киева та багато шших наукових та нормативно-правових джерел.
Мета роботн. Визначити стввщношення переваг i недолЫв членства Украïни в СОТ вщносно економiки АПК в цшому та експортоорiентованоï дiяльностi АПК Украши i Харювського региону, зокрема.
Внклад основного матер1алу дослщження. Ще в листопадi 1993 року Украïна подала заяву на вступ до СОТ i лише в 2008 рощ було пщписано протокол про приеднання Украши до краш-члешв СОТ. Як показуе досвщ краïн-здобувачiв членства в СОТ, процес вступу до ще1" органiзацiï в середньому тривае 5-7 роюв. Для Украши вiн затягся бшьше нiж на 14 роюв.
Дiяльнiсть СОТ базуеться на низщ простих фундаментальних положень:
- торпвля без дискримiнацiï,
- члени СОТ повинш використовувати принцип найбiльшого сприяння торгiвлi,
- захист власного виробника за допомогою митних тарифiв,
® Шерстюк С.В., 2008 481
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 482
- стабшзащя та фжсування на довгий термш розмiрiв податюв в митних
тарифах,
- наявнiсть чесно1 конкуренции протидiя демпiнгу або зниженню експортних цiн за рахунок державних субсидш,
- гласнiсть та вiдкритiсть у торговому регулюванш,
- вирiшення спорiв та конфлiктiв шляхом консультацiй та переговорiв.
Кориснiсть членства Украши в СОТ на думку автора полягае в наступному:
- широкий розвиток торгово-економiчних вщносин з iноземними партнерами,
- створення сприятливiших умов доступу на свiтовi ринки товарiв i послуг на засадах передбачуваностi й стабшьного розвитку торговельних вiдносин з крашами-членами СОТ,
- професiйне вирiшення мiжнародних торгових спорiв, що забезпечуе захист нащональних iнтересiв i подолання дискримшацн,
- значне збiльшення iноземних швестицш в агропромисловий комплекс,
- розширення можливостей щодо пошуку потенцiальних шоземних партнерiв для спшьно1 дiяльностi,
- стимулювання технологiчного оновлення та переоснащення аграрного виробництва у вiдповiдностi до европейських стандартiв,
- нарощування експортного потенщалу та тдвищення конкурентоздатностi продукци АПК Харювського регiону на св^ових ринках, тощо.
Всебiчний аналiз позитивних та негативних процесiв протягом останнiх шести роюв дозволяе винести з практики експортоорiентованоl дiяльностi АПК Харкiвського репону певнi "уроки", зробити висновки щодо теори та методологи експорту та дати об'ективну оцiнку попереднiй стратеги та оргашзаци експортоорiентованоl дiяльностi АПК Харювського регiону.
Ми розглядаемо експортоорiентовану дiяльнiсть АПК як цiлеспрямовану дiяльнiсть, що вiдповiдае параметрам конкурентоздатностi, мае попит i враховуе пропозици на ринку краши^мпортера. Аграрний сектор економ^ в ринкових умовах став самостшним суб'ектом зовнiшньоекономiчноl дiяльностi, тобто отримав можливiсть вiльного вибору експортуемо1 продукци, споживачiв та ринюв збуту.
Останнiм часом в АПК Харювського репону спостер^аеться тенденщя збiльшення експорту 1стсвних плодiв та горiхiв до 298,3 млн. дол. США у 2006 рощ, що на 67% бшьше порiвняно з 2004 роком та на 73% бшьше порiвняно з 2005 роком [1,с.473]. Одним з найбшьших пiдприемств-експортерiв Харкiвського регiону ще1 продукци е ВАТ "Сади Укра1ни".
Завдяки наявносп в Харкiвськiй областi одних з найкращих чорноземiв в Укрш'ш, бiльш-менш сприятливих природно-клiматичних умов, значних посiвних площ та постiйно зростаючого попиту на зерно як в Укрш'ш, так у свiтi, ми можемо бачити тенденцш зростання експорту зернових культур до 23541,8 млн. дол. США у 2006 рощ, що бшьше на 2,8% порiвняно з 2004 роком та аж на 39,1% бшьше порiвняно з 2005 роком. Аналопчно збшьшився i експорт продукпв iз зернових культур та становив у 2006 рощ 22289,2 млн. дол. США, що майже в 2 рази бшьше за попереднш рж. Отже, за наявноси постiйного зростаючого свiтового попиту, можемо прогнозувати, що вступ до СОТ суттево не вплине на експортоорiентовану дiяльнiсть виробникiв та переробниюв зернових культур в Харкiвському репош.
Одночасно з тим спостерiгаеться тенденщя зменшення експорту м'ясно1 продукцИ, а саме: продукпв з м'яса та риби в 2006 рощ на 892,0 млн. дол. США порiвняно з 2005 роком та на 674,0 млн. дол. США порiвняно з 2004 роком; живих тварин на 143,8 млн. дол. США в 2006 рощ порiвняно з 2005 роком та на 55,1 млн. дол. США в 2006 рощ порiвняно з 2004 роком. Експорт м'яса та харчових субпродукпв в 2006 рощ становив 31,8 млн. дол. США, що лише на 3 млн. дол. США бшьше шж в 2004 рощ [1, с.473].
ЛНУВМБТ iменi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 4 83
Отже, харювським виробникам м'яса та шших продукпв тваринного походження важко конкурувати на свiтових ринках м'ясно1 продукци, оскшьки в бiльшостi захщних кран виробники отримують дотаци вiд уряду. Так, наприклад, в 2005 рощ польсью фермери дотувалися урядом в розмiрi одного долара США за один кшограм свинини. Це практично ставить АПК Харювського регiону у невигщш умови, знижуе конкурентоздатнiсть в^чизняно1 м'ясно1 продукци на зовнiшнiх ринках та потребуе державно1 пiдтримки.
Кра1ни-експортери продукци АПК значно зменшують щни на власну продукцiю порiвняно з !х реальною вартiстю, використовуючи експортш субсиди, знижки крупно-оптових покупцiв, а також розпродаж за зниженими щнами продовольчих запасiв.
Приеднання Укра1ни до СОТ повинне надати !й постсйного та безумовного статусу крани, на яку поширюеться режим найбiльшого сприяння, як один з основних принцитв, якими керуеться СОТ. При цьому представництва пiдприемств АПК Харювського регюну за кордоном зможуть мати можливкть проводити монiторинг кон'юнктури ринку.
Однак негативнi наслiдки вступу до СОТ становлять реальну загрозу для експортоорiентованоl дiяльностi АПК Харкiвського регiону. По-перше, через нестачу фiнансових ресурсiв на оновлення основних засобiв виробництва буде вщбуваеться зниження якостi продукци АПК. По-друге, необхщно продумати реальнi шляхи стримання росту безробiття, тому пол^ика держави повинна бути направлена впровадження активних програм зайнятостi, особливо в аграрному сектора По-трете, внаслiдок просування на наш ринок вiдносно дешевого але часто неяюсного продовольства потерпають не лише украшсью виробники аналопчно1 продукци, але й кiнцевi споживач^ тобто населення Укра1ни, що е неприпустимим.
Крiм того, основною перешкодою для просування агропромислово1 продукци на мiжнароднi ринки, е невiдповiднiсть украшських та мiжнародних стандартiв якостi. Особливо це стосуеться виробництва молокопродукпв (молока, вершкового масла, сиру тощо), бо у вщповщност до мiжнародних стандарив виробник молоко продукци може реалiзувати та експортувати молокопродукти до шшо1 краiни, за умови вiдповiдного пщтвердження якостi сировини, що вiдповiдае мiжнародним стандартам якостi.
Вiдповiдно до вимог, в краiнах СС в молощ вищого сорту не повинно мютитися бiльше 100 тис. бактерiй на 1 мл. Бшьшють же втизняних виробникiв дотримуються старих стандартiв й виробляють молоко, в 1мл якого мютиться 500 тис. бактерiй [2, с. 156 ].
Потрiбно сказати, що Украша намагаеться вирiшити цю проблему. Так, з метою приведення саштарного, фiто санiтарного та ветеринарного регулювання у вiдповiднiсть до вимог СОТ та практики СС вже прийнято Закон Украши "Про яюсть та безпеку харчових продуктiв та продовольчо^' сировини", а також розроблеш (у 2005 роцi) законопроекти про внесення змiн до Законiв Украши "Про ветеринарну медицину" та "Про карантин рослин", як1, на жаль, й доа не прийнято, ^ тим паче не виконуються.
Зазначимо також, що iз Харкiвськоi обласи 62,8% продукцii експортуеться до краш СНД i лише 23,4% - у краши Свропи. В першу чергу, з Харкiвськоi областi продукщя експортуеться до Росiйськоi Федерацii - 48,8%, Угорщину - 11,9%, 1ндш - 5,0%, Бiлорусь - 4,8% [3, с. 415]. Вочевидь, можна зробити висновок, що iз вступом Укра^ни до СОТ частка експорту до кра^'н Свропи може поступово зростати. Однак, внаслiдок того, що Харювський регiон е прикордонним з Росшською Федерацiею, то цей напрямок залишиться вагомим i в подальшому.
В той же час, в структурi експорту з Харкiвськоi обласп продукцiя харчовоi промисловостi становить 15,3%, а продукщя сшьського господарства займае лише 6,7% [3, с. 417 ].
Висновки та перспективи подальших наукових розробок в даному напрямь Отже, в умовах ринку характер державного впливу на АПК в щлому та на експортоорiентовану дiяльнiсть АПК зокрема, швидко змiнюеться: вш приймае
ЛНУВМБТ MeHi С.З. Гжицъкого Том 10 №1(36) частина 1,2008 484
форму регулювання, тобто створення певних умов, що можуть забезпечити ефективне функцюнування АПК в цшому та його складових за допомогою, головним чином, економжо-правових методiв. На жаль, на сьогодш Укра1ш притаманна нерацiональна експортна пол^ика, тобто дивна нездатшсть держави правильно визначити структурш прiоритети зовшшньоекономiчноl дiяльностi; бюрократизм та "запол^изовашсть" суто економiчних процесiв; вiдсутнiсть дiевоl (реально!) допомоги пщприемствам АПК на державному та регюнальному рiвнях, а також недосконалiсть або невiдповiднiсть нацiонального законодавства мiжнародним стандартам i нормам.
Необидно також усвщомлювати, що вигоди вщ СОТ приходять у бiльш вщдаленш перспективi порiвняно iз соцiально-економiчними втратами, якi наступають значно швидше.
Що стосуеться ризикiв вiд членства Украши у СОТ, то до найбшьших можна вiднести поступове (приблизно у продовж 6 рокiв) зменшення рiвня захисту внутрiшнього агропродовольчого ринку. Але, безперечно, що приеднання до СОТ е важливим кроком на шляху штеграци Украши у св1тов1 економ1чш структури.
На сьогодш, в Харювському регюш експорт переважае над 1мпортом. Це обумовлюеться тим, що Харювщина мае високо розвинутий агропромисловий комплекс, що здатний задовольнити основш потреби населения в продукци АПК. Це е позитивним моментом для економ1ки регюну.
Об'ективш передумови для бшьш швидкого розвитку експортоор1ентовано1 д1яльност1 АПК Харювського регюну обумовлеш значним природно-ресурсним, бю^матичним та науково-техшчним потенщалом регюну. Однак, неможливо розраховувати на те, що Харювський регюн так само, як i Украша в цшому, зможе експортувати широкий асортимент конкурентоспроможних готових вироб1в. Доцшьно визначити "експортш сегменти", що означае штенсивне нарощування обсяпв експорту пор1вняно обмежено! групи товар1в, для випуску яких кнують найбшьш сприятлив1 умови. Для Харювсько! област одними з таких прюритетних напрямкiв е альськогосподарська продукщя (особливо продукщя рослинництва), продукщя харчово! та переробно! промисловосп.
Л1тература
1.Статистичний зб1рник "Регюни Украши" 2007. Ч.2 /За ред. О.Г. Осауленка.- К., 2007. - 823 с.
2.Камшова С.Р. Система упра-влшня ринку молочно! продукци в Свропейському союз1 // Економка АПК. - 2003. - № 8. - С. 156-159.
3.Стратепя сощально-економ1чного розвитку Харювсько! област на перюд до 2011 року: Монограф1я / Пiд заг. ред. £.П. Кушнарьова. - Х.: Видавничий Д1м « 1НЖЕК», 2004. - 448 с.
4.Осташко Т.О., Черниш О.М., Мельник £.Б. та ш. Селянам про Св1тову оргашзацш торпвлк запитання i вщповвд. - К., 2004. - 50 с.
5.Попова В.В. Становлення аграрного сектору економжи Украши в умовах м1жнародно! конкуренци // Економка АПК. - 2005. - № 4. - С. 131-137.
6.Литвин О.£. Франщя i Украша на Свропейському ринку зерна // Економка АПК. - 2004. - № 6. - С. 148-151.
Summary
In article is revealed modern condition of oriented on export activity agro-industrial enterprise of Kharkov region, as well as positive and negative consequences membership Ukraine's in WTO for a whole agro-industrial complex and oriented on export activity agro-industrial enterprise of Kharkov region in particular.
Стаття надтшла до редакци 11.04.2008
