Вплив вітаміну е, селену та L-карнітину на морфологічний склад крові кнурців на тлі транспортного стресу Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 636.4:612.015

Сф1мов В.Г., кандидат ветеринарних наук ([email protected]) Костюшкевич К.Л., здобувач Свдлецька 1.Р., студентка © Днтропетровський державный аграрный утверситет

ВПЛИВ В1ТАМ1НУ Е, СЕЛЕНУ ТА L-КАРНГГИНУ НА МОРФОЛОГ1ЧНИЙ СКЛАД КРОВ1 КНУРЦ1В НА ТЛ1 ТРАНСПОРТНОГО СТРЕСУ

Наводяться результати дослгдження змт морфолог1чного складу кровг сттких до стресу за геном RYR-I хрячтв за дп комплексного препарату Е-селен та L-карнтину на тл1 транспортного стресу. Встановлено, що гх застосування покращуе дихальну функцт кровг, змтюючи ямст характеристики еритроцит1в та прискорюе розвиток стадп резистентност1 стрес-синдрому.

Ключовi слова: втамт Е, селен, L-карнтин, хрячки, транспортний стрес, еритроцити, лейкоцити.

Вступ. Технолопчш стреси у свинарствi е поширеним явищем, що негативно впливае на стан здоров'я тварин [1, 2]. Серед них окремо слщ видшити транспортний, що супроводжуеться дiею значно! кшькосп чинниюв на оргашзм тварин. З метою попередження та лжвщаци наслщюв стресу у свинарствi пропонуеться використовувати антиоксиданти, зокрема в^амш Е та селен [1]. Вказуеться, що L-карнггин, який стимулюе транспорт жирних кислот через мембрану м^охондрш, е ефективним засобом профилактики стресового стану у поросят-вщлучниюв [3]. Проте даних щодо ефективност цих засобiв корекци фiзiологiчного статусу хрячюв пiсля !х тривалого транспортування бракуе. Тому за мету нашо! роботи було встановити змши морфологiчного складу кровi хрячкiв за ди комплексного селенового та Е-в^амшного препарату та L-карштину.

Матер1ал i методи. Робота виконувалася в ТОВ «Агро-Овен» Магдалишвського району Дшпропетровсько! областi та на кафедрi фiзюлоril та бiохiмil сшьськогосподарських тварин Днiпропетровського ДАУ.

Експериментальнi дослщження проводилися на хрячках породи ландрас вжом 6 мiсяцiв та масою тiла 95-100 кг, якi були iмпортованi до Укра!ни. Для цього за принципом аналопв було сформовано три групи по 5 хрячюв у кожнш. Тварини усiх груп транспортувалися автомобiльним транспортом iз Угорщини в однакових умовах (загальна тривалкть перевезення складала 72 години). Хрячкам першо! групи вiдразу пiсля постановки тварин на карантин одноразово внутршньом'язово ш'ектували у дозi 2 см3 комплексний препарат Е-селен (виробництво «Нита-фарм», РоЫя), що мiстить у 1 см3 в^амшу Е - 50 мг, селену у виглядi селенiту натрш - 0,5 мг. Тваринам друго! групи до складу

© £ф1мов В.Г., Костюшкевич К.Л., Сщлецька 1.Р., 2009 96

комбжорму було введено «Карншнг» (виробництво LAH, Шмеччина), що мктить 50 % L-карнiтину, i3 розрахунку 500 г/т комбжорму. Хрячки третьо! групи слугували контролем.

Згщно даних ПЛР-аналiзу, тварини усiх груп були домшантними за геном RYR-I, тобто стресостшкими. Годiвля та утримання тварин уЫх груп здiйснювалися вщповщно до встановлених вимог.

Вiдбiр проб кровi для дослiджень проводився до врашшньо! годiвлi i3 яремно! вени на 21-у добу тсля транспортування.

У кровi визначали: кiлькiсть еритроциив та лейкоцитiв - у камерi Горяева, вмiст гемоглобiну - гемоглобшцианщним методом, гематокрит та еритроцитарнi шдекси - загальноприйнятими методами. Пiдрахунок рiзних форм лейкоцитiв здiйснювали у мазках кров^ пофарбованих за Романовським-Пмза.

Отриманi данi статистично оброблялися за допомогою пакету прикладних програм MS Excel iз використанням критерiю вiрогiдностi Стьюдента.

Результати дослщження. На 21-у добу тсля транспортування тварин нами не вщзначено вiрогщно! рiзницi мiж кiлькiстю еритроцитiв у кровi тварин дослщних та контрольно! груп, хоча спостер^алася схильнiсть до !! зменшення у хрячкiв за ди в^амшу Е та селену (табл. 1).

Таблиця 1

Показники еритропоезу у кнурщв на хш транспортного стресу за дн

в1там1ну Е, селену та L-карнiтину (M±m, n=5)

Показник група тварин

контрольна 1-а дослщна (вггамш Е + селен) 2-а дослщна (L-карнггин)

Кшьшсть еритроципв, Т/л 6,21±0,24 5,38±0,31 6,27±0,29

Вм1ст гемоглоб1ну, г/л 130,84±4,24 124,89±5,84 138,32±5,14

Гематокрит, % 40,37±0,96 40,07±0,95 40,61±1,59

Середнш об'ем еритроциту, фл 65,09±1,12 75,15±3,83* 65,09±3,11

Середнш вм1ст гемоглоб1ну в еритроцип, пг 21,08±0,285 23,32±0,90* 22,20±1,21

Середня концентращя гемоглоб1ну в еритроцип, % 32,40±0,51 31,12±0,79 34,08±0,35*

Примтка: *- Р<0,05 у е\дношенн1 до контрольноi групи

У тварин дослщних груп вмют гемоглобшу в кровi вiрогiдно не вiдрiзнявся вщ показникiв контрольно! групи. Проте, середнш об'ем одного еритроциту та вмют гемоглобiну в 1 еритроцитi були вiрогiдно бiльшими у хрячкiв за комплексно! ди вiтамiну Е та селену (вщповщно на 15,5 % i 10,6 % вщповщно). Таю змши ми схильш пов'язувати з ращональтшим використанням кисню периферiйними тканинами на тлi зменшення iнтенсивностi перекисного окиснення лшвдв, що у свою чергу за принципом зворотного зв'язку зумовило зменшення юлькосп циркулюючих у кровi еритроцитiв та синтез нових кл^ин зi збiльшеним вмiстом у них гемоглобшу.

97

Вплив L-карнiтину на показники еритропоезу виявився незначним: лише середня концентращя гемоглобшу в еритроцит у тварин друго! контрольно! групи перевищувала аналопчний показник у хрячюв контрольно! групи на 5,2% (Р<0,05). Можливо, саме за рахунок цього мехашзму забезпечуеться посилення транспорту кисню еритроцитами до периферiйних тканин за впливу ще! вiтамiноподiбно!' речовини.

Змши кiлькостi лейкоцитiв у кровi та, особливо, сшввщношення рiзних !х форм, е достатньо показовими тд час стреЫв рiзного генезу [4]. Згщно отриманих нами даних (табл. 2), комплексне застосування антиоксиданив та L-карнiтину вiрогiдно не вплинуло на кшькють лейкоцитiв у кровi тварин.

Таблиця 2

Лейкограма кров1 кнурщв на тлi транспортного стресу за дн вiтамiну

Е, селену та L-карнiтину (М±т, п=5)

Показник група тварин

контрольна 1-а дослщна (вггамш Е + селен) 2-а дослщна (Ь-карнггин)

Кшьшсть лейкоципв, Г/л 11,70±0,92 13,16±1,81 13,36±0,32

Еозинофши % 3,60±0,27 3,80±1,24 3,60±0,91

Г/л 0,42±0,04 0,43±0,07 0,48±0,12

Паличкоядерш нейтрофши % 0,80±0,42 1,80±0,65 2,80±0,65*

Г/л 0,08±0,04 0,26±0,10 0,40±0,06**

Сегментоядерш нейтрофши % 28,00±3,16 38,00±4,60 35,00±4,00

Г/л 3,34±0,52 5,15±0,98 4,67±0,53

Л1мфоцити % 64,40±3,09 53,60±4,09 56,40±4,18

Г/л 7,47±0,45 6,94±0,97 7,55±0,65

Моноцити % 3,20±0,82 2,80±0,42 2,00±0,61

Г/л 0,39±0,12 0,37±0,09 0,27±0,08

Л1мфоцитарний вдекс 2,36±0,40 1,48±0,33 1,56±0,25

Примтки: * - Р<0,05; ** - Р<0,01 у е\дношенн1 до контрольног групи

Серед окремих !х форм нами не вщзначено суттевих вщмшностей за кiлькiстю у кровi еозинофшв, лiмфоцитiв та моноцитiв. Поряд iз цим, у тварин дослiдних груп у порiвняннi з контрольною спостер^алася достатньо чiтко виражена тенденцiя до вищого рiвня (у межах фiзiологiчного) нейтрофiльних лейкоцитiв. Зокрема, кiлькiсть паличкоядерних форм (незрiлих нейтрофiлiв) була бшьшою у 3-5 разiв (Р<0,01). Напевне, за ди Е-селену та L-карнiтину стимулюеться пролiферацiя нейтрофiлiв, що позитивно вщображаеться на неспецифiчнiй резистентностi тварин.

Середш значення лiмфоцитарного iндексу, у порiвняннi з показниками, що наводяться в лiтературi [4], вказують на розвиток у тварин контрольно! групи ч^ко виражено! стадi! резистентностi. Водночас, за цими ж даними, у дослщних тварин показник наближений до стади мобшзаци стрес-синдрому. Очевидно, вказанi для поросят до 60-добового вiку значення не можна в повнш мiрi використовувати для оцiнки стадiй стресу у молодняку свиней 6-мкячного

98

вжу. На це вказуе i той факт, що у наших попередшх дослщженнях в штактних хрячкiв-аналогiв за bîkom, породою та масою лiмфоцитарний iндекс складав 1,40±0,08, тобто був близьким до показниюв дослiдних груп. На пiдставi цього ми вважаемо, що за ди профiлактyючих стрес речовин у хрячюв розвиваеться добре виражена стадiя резистентностi.

Висновки. На тлi розвитку транспортного стресу у хрячюв застосування комплексного в^амш Е-селенового препарату та L-карштину зумовлюе позитивнi змiни в якюних характеристиках еритроцитiв, що покращуе дихальну фyнкцiю кровi. Змiни стввщношення рiзних форм лейкоцитiв за ди протистресових засобiв вказують на розвиток стади резистентностi стрес-синдрому.

Л1тература

1. Чумаченко В.В. Вплив вггаммв Е, С та селену на показники системи антиоксидантного захисту i резистентност поросят при формуванш груп на дорощування / Чумаченко В.В. // Ветеринарна медицина Украши. - 2005. - № 4. - С. 29-31.

2. Incidence du génotype du gène du récepteur à la ryanodine (Ryrl) associé à la sensibilité au stress dans 5 filières porcines belges / China B., Leroy B., Dams L. [et al.] // Ann. Méd. Vét. - 2005. - Vol. 149. - P. 161-165.

3. Шумейко С.А. Функциональная морфология надпочечников и мышечной ткани поросят при отъемном стрессе и его профилактике : автореф. дисс. на соискание науч. ступени канд. вет. наук : спец. 16.00.02 „ Патология, онкология и морфология животных" / С.А. Шумейко - Воронеж, 2007. - 26 с.

4. Авылов Ч. Стресс-факторы и резистентность животных / Чолпонкул Авылов // Животноводство России. - 2000. - № 11. - С. 20-21.

Summary

Yefimov V., Kostyushkevich K., Sidlets'ka I.

INFLUENCE OF THE VITAMIN E, SELENIUM AND L-CARNITIN ON MORPHOLOGICAL BLOOD'S COMPONENTS OF BLOOD OF BOAR ON BACKGROUND OF THE TRANSPORT STRESS

It is investigated of the change the morphological blood's components of boar stress-resistances on gene RYR-I under influence of the complex preparation Е-selenium and L-carnitin on background of the transport stress. Their using perfects respiratory function of blood, changing qualitative features red corpuscles and accelerates development to stage resistance of stress-syndrome is observed.

Key words: vitamin Е, selenium, L-carnitin, boar, transport stress, red corpuscles, leukocytes.

Стаття надшшла до редакцИ' 2.04.2009

99