CC BY
10
ти у шкщливих умовах понад 10 рок1в) спрямувати його до районного (мюького, обла-сного) л1каря-профпатолога для вир1шення питання щодо наявност1 у нього професшно-го раку.
Висновок
Таким чином, можна зроби-ти висновок, що асфальтоби тумне виробництво в Укра!ш i донин1 залишаеться канцеро-генонебезпечним внаслщок експонування робiтникiв кан-церогенними факторами — кристалiчним силiцiем дюкси-ном, бензолом, а серед його працiвникiв формуються ви-сокi вщносш ризики захворiти на злоякiснi новоутворення бронхiв та легень, шкiри, се-чового мiхура. Для профшак-тики виробничо-зумовлено! онкологiчноí патологií серед пращвниюв запропоновано комплекс профiлактичних за-ходiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Яворский Е.Е. К оценке вклада чрескожной экспозиции битумными аэрозолями при производстве и применении асфальтобетона (обзор литературы) / Е.Е. Яворский // Укра!нський журнал з проблем медицини працк — 2006. — № 4. — С. 58-64.
2. Bergdahl I.A. Cancer morbidity in Swedish asphalt workers / I.A. Bergdahl, B. Jarvholm // Am. J. Ind. Med. — 2003. — Vol. 43, № 1. — Р. 104-108.
3. Cancer incidence among male Norwegian asphalt workers / B.G. Randem, S. Langard, I. Dale et al. // Am. J. Ind. Med. — 2003. — Vol. 43, № 1. — Р. 8895.
4. Cancer incidence of Nordic asphalt workers / B.G. Randem, I. Burstyn, S. Langard et al. // Scand. J. Work. Environ. Health. — 2004. — Vol. 30, № 5. — Р. 337-338.
5. Estimating exposures in the asphalt industry for an international epidemiological cohort study of cancer risk / I. Burstyn, P. Bof-fetta, T. Kauppinen et al. // Am. J. Ind. Med. — 2003. — Vol. 43, № 1. — Р. 3-17.
6. Occupation and larynx and hypopharynx cancer: a job-exposure matrix approach in an international case-control study in France, Italy, Spain and Switzerland / F. Berrino, L. Richiardi, P. Boffetta et al. // Cancer Causes Control. — 2004. — Vol. 15, № 4. — Р. 429-430.
Надiйшла до редакцп 10.09.2011.
THE INFLUENCE OF PRODUCTION OF POULTRY FARMING GOODS ON THE STATE OF TAXONOMIC DIVERSITY AND COMPLEXITY STRUCTURE OF INSECTS COMMUNITIES
Keivan M., Tertichna O.
вплив виробництва продукцп птах1вництва на стан таксоном1чного р1зноман1ття та
конкурентно'! структури угруповань комах
тах1вництво — одна з розви-нених галузей стьського гос-подарства, яка характеризуемся штенсивним розвитком вщносно невеликих приватних об'ек^в з утримання птиц та розвитком надпотужних пщ-приемств з утримання i вщго-д1вл1 птицк Використання су-часних технолопй призводить до зменшення впливу на нав-колишне середовище, але не виключае його. Вивчення негативного впливу птахокомплек-ав на довкшля потребуе уваги та подальших дослщжень.
Чисельнють погатв'я стьсь-когосподарськоТ птицi в УкраТш станом на 1 вересня 2011 р., порiвняно з аналопчним перю-дом 2010 року, за уама катего-рiями господарств УкраТни склало 234,943 млн. голiв, що на 0,6% бшьше вiд поголiв'я птицi за аналогiчний перiод по-переднього року. При цьому в 11 областях i АР Крим вщбуло-ся скорочення поголiв'я стьсь-когосподарськоТ птицi на 4,75
ВЛИЯНИЕ ПРОИЗВОДСТВА ПРОДУКЦИИ ПТИЦЕВОДСТВА НА СОСТОЯНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОГО РАЗНООБРАЗИЯ И КОНКУРЕНТНОЙ СТРУКТУРЫ СООБЩЕСТВ НАСЕКОМЫХ Кейван М.П., Тертычная О.В.
К одному из крупнейших загрязнителей окружающей среды среди сельскохозяйственных товаропроизводителей относятся предприятия по производству птицеводческой продукции. Целью работы была оценка таксономического разнообразия и конкурентной структуры сообществ насекомых на территории санитарно-защитной зоны птицефабрики. Исследования проводились в течение 2010-2011 гг. Представителей насекомых отбирали в группировках исследуемых экосистем на 4-х опытных участках площадью 100 м2 методом кошения энтомологическим сачком (100 раз). Насекомых определяли определителем. Исследовали состояние таксономического разнообразия и конкурентной структуры сообществ насекомых на территории санитарно-защитной зоны птицефабрики и контрольного участка. Полученные данные дают основание утверждать, что показатели биоразнообразия насекомых служат дополнительными критериями эффективности исследования влияния производства продукции птицеводства на окружающую среду.
Ключевые слова: насекомые, птицефабрики, таксономическое разнообразие, сложности структуры сообществ, конкурирующая структура.
© Кейван М.П., Тертична О.В. СТАТТЯ, 2012.
КЕЙВАН М.П., ТЕРТИЧНА О.В.
1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. КиТв
УДК 636.5: 591.5
K^40Bi слова: комахи, птахiвничi пщприемства, таксономiчне рiзноманiття, скпаднють угруповання, конкурентна структура.
55 Environment & Health № 3 2012
млн. гол., а у 14 областях — збшьшення на 6,04 млн. гол. Вплив птахiвничих пщприемств можна розглядати як потужний антропогенний прес на довюл-ля, який мае негативы наслд ки: забруднення наземних во-доймищ, Грун^в i Грунтових вод твердими вiдходами (послщом, пiдстилкою, загиблою птицею, вiдходами забою птиц тощо) та продуктами Тх розкладу; забруднення наземних водоймищ, Грун^в i Грунтових вод с^чними водами; забруднення атмосферного пов^ря викидами шкiдливих газiв та пилу; мiкро-та макробiологiчного забруднення довюлля ^крооргашз-мами, гельмiнтами, кшщами, мухами тощо); вилучення тери-тори пiд птахiвницькi тдприем-ства; попршення внаслiдок дiяльностi птахiвницьких пщ-приемств умов юнування для природноТ бюти [1-7].
Показники бiорiзноманiття комах могли б слугувати додатко-вими критерiями ефективностi дослiдження впливу виробниц-тва продукцiТ птахiвництва на довктля. Адже комахи е основ-ними запилювачами рослин i як джерело бтка е незамiнною ланкою у харчовому ланцюзi для багатьох тварин. Ось чому вивчення бiорiзноманiття енто-мофауни може дозволити нам визначити стан стабшьност екосистеми. Комахи в^грають ключову роль у функцiонуваннi екосистем як запилювач^ про-мiжна ланка у передачi енергiТ мiж консументами рiзних по-рядкiв, а також як деструктори. ^м того, !пэес1а е найчислен-нiшим класом серед безхребет-них тварин. Враховуючи Тхню багатогранну роль та числен-нiсть, актуальною е оцiнка Т'хшх угруповань з точки зору таксо-номiчного рiзноманiття та кон-курентноТ структури.
Концепцiя конкурентного угруповання була висунута Тарвщом i зводиться до таких положень: перекривання еко-лопчних нiш популяцiй видiв, якi належать до конкурентного угруповання; поява юльюсноТ регуляцп, що виникае внасш-док конкуренцп мiж компонентами угруповання; утворення характерноТ структури як насш-док процеав регуляцiТ всере-диш угруповання[8]. Явище конкуренцiТ мiж двома або бть-ше популяцiями виникае у ви-падку, коли й деться про необхщнють спiльного викори-
стання ресурав середовища: корму, свiтла, простору [9].
У рамках конкурентного рос-линного угруповання видшя-ють таю групи видiв [8]:
□ домшанти — види, якi складають понад 5% особин, що входять до складу угрупо-вання;
□ субдомшанти — види, представлен 2-5% особин кожний;
□ шфлуенти — види, представлеш 1-2% особин кожний;
□ акцесори — поодиною особини (менше 1%).
Натомють класи домшування видiв тварин здебiльшого виз-начають за системою Штекке-ра-Бергмана [10]:
□ еудомшанти — 31,7-100%;
□ домшанти — 10,2-31,1%;
□ субдомшанти — 3,2-10,1%;
□ рецеденти — 1,1-3,1%;
□ субрецеденти — менше 1% особин.
Мета i завдання дослщ-жень. Метою роботи була оцшка таксономiчного рiзно-манiття та конкурентно'!' струк-тури угруповань комах на тери-торп санiтарно-захисноТ зони (СЗЗ) птахофабрики.
Новизна даноТ роботи поля-гае у тому, що у лiтературi не-
мае одноголосност! у поглядах щодо сп1вв1дношення таксоно-м1чного р1зноман1ття, конкурентно! структури та складно-CTi угруповань комах. Оцшка зв'язку мiж цими показниками мае фундаментальне значен-ня. Виявлення екосистем з критичними значеннями таксо-номiчного рiзноманiття та складност мае практичне зна-чення, осюльки свiдчить про високий рiвень порушення вд повiдних екосистем.
Матерiали та методи до-слiджень. Дослщження прово-дилися протягом 2010-2011 роюв. Представникiв комах вщ-бирали в угрупованнях дослщ-жуваних екосистем на 4-х дос-лiдних дiлянках площею 100 м2 методом косiння ентомолопч-ним сачком (100 разiв) за методикою К.К. Фасулат [11, 12]. Комах визначали за визначни-ком Б.М. Мамаева [13].
Таксономiчне рiзноманiття визначали за формулою:
Ht = - ¿P|ln Pi, де Pi = n/N,
1
де n — юльюсть таксонiв пев-ного рангу; N — загальна юльюсть таксошв дослщжуваних рангiв в угрупованы; а склад-
Таблиця 1
Показники TaKC0H0Mi4H0r0 рiзноманiття та складностi угруповань комах на територп СЗЗ птахофабрики та контрольно'!' дшянки, 2010 рк
М1сце в1дбору проб
Птахофабрика
Контроль
Птахофабрика
Контроль
Птахофабрика
Контроль
Птахофабрика
Контроль
Птахофабрика
Контроль
Птахофабрика
Контроль
Птахофабрика
Контроль
Птахофабрика
Контроль
Птахофабрика
Контроль
Дата вщбору проби
13.06
19.06
29.06
10.07
26.07
5.08
26.08
13.09
23.09
Таксоном1чне р1зноман1ття Складнють угруповання
1,01 1,34
1,31 1,55
1,33 1,47
1,33 1,45
1,33 1,51
1,32 1,47
1,35 1,42
1,35 1,55
1,33 1,46
1,32 1,53
1,37 1,37
1,35 1,53
1,35 1,42
1,33 1,48
1,34 1,36
1,34 1,42
1,35 1,42
1,33 1,45
Примтки до табл. 1 i 2: Найб'льш! значення показника Найменшi значення показника I 1
№ 3 2012 Environment & Health 56
THE INFLUENCE OF PRODUCTION OF POULTRY
FARMING GOODS ON THE STATE OF TAXONOMIC
DIVERSITY AND COMPLEXITY STRUCTURE
OF INSECTS COMMUNITIES
Keivan M., Tertichna O.
Enterprises with production of poultry farming
goods are one o f the biggest polluters
of the environment among the agricultural
commercial producers.
The aim of the work was to evaluate
the taxonomic diversity and complexity structure
of insect communities in the sanitary protection
zone of poultry farming. Research took place
in 2010-2011. The representatives of insects were
taken away in the communities of the 4-th
investigated areas by an area by the 100 m2
method of mowing the net. Insects were
determined after determinants.
The state of taxonomical diversity and competitive
structure of insect communities on the territory
of sanitary-hygienic zone of poultry farming and
control area was investigated.
The data obtained give grounds to assert that
biodiversity indicators insects serve as additional
criteria of efficiency research on the impact
of poultry production on the environment.
Keywords: insects, poultry farming, taxonomic diversity, complexity groups, competitive structure.
нють угруповань — за формулою:
N
С = (Ht 1/N Nhi)
1/2,
де Hi — видова ряснють таксо-шв i-го рiвня [14].
Результати та Ух обгово-рення. 2010 року найменшi значення показника таксоно-мiчного рiзноманiття на територи контрольно! дшянки (1,31) та на територи птахофабрики (1,01) було вщзначено на початку червня, у той час як 2011 року на територи контрольно! дшянки (1,31) — у червш, липш та серпш та на територи саш-тарно-захисно! зони птахофабрики (1,32) — у липш. Макси-мальш значення цього показника (1,37 i 1,38) на територи СЗЗ птахофабрики було вия-влено у липш 2010 р. та у трав-ш 2011 р. вщповщно, а на контрольна територи (1,35) — у серпш 2010 р. i у вересш 2011 р. (табл. 1 i 2).
Найбiльшi значення показника складност угруповань 2011 року було вщзначено у червш на територи контролю i СЗЗ птахофабрики — 1,61 та 1,55 вщповщно, а м^мальш — на територи контролю (1,49) у травш та на територи СЗЗ птахофабрики (1,46) у липш (табл. 2).
Натомють 2010 року найбшь-шi значення цього показника було вщзначено у червш та липш на територи контрольно! дшянки (1,55) та у червш на територи птахофабрики (1,51), а найменшi — у травш на територи птахофабрики (1,34), у вересш — на територи контрольно! дшянки (1,42) (табл. 1).
При дослщженш конкурентно! структури саштарно-захи-сно! зони у 2010 рощ було вщзначено присутнють уах п'яти клаав домшування видiв, нато-
мють у 2011 рощ зустрiчалися лише 3 класи домшування ви-дiв (рис.1).
При дослщженш конкурентно! структури саштарно-захи-сно! зони 2010 року було вщзначено присутнють уах п'яти клаав домшування видiв, натомють 2011 року зустрiчалися лише 3 класи домшування ви-дiв (рис. 1).
Таю класи домшування, як до-мшанти, субдомшанти та реце-денти зустрiчалися приблизно в однаковому стввщношенш.
Цкава ситуацiя була на контрольна дiлянцi: 2010 року було вщзначено присутнють еу-
домiнантiв, а 2011 р. — субре-цеден^в (рис. 2).
Отже, вiдносно бшьший вне-сок субрецеден^в спостерка-еться на тл найменшого пред-ставництва еудомшанлв або взагалi !хньо! вщсутност i нав-паки. Контрольна дшянка ха-рактеризувалася переважан-ням вщсотка рецедентiв над вiдсотком домiнантiв.
При дослщженш конкурентно! структури комах не було вщзначено представництва уах п'яти клаав домшування видiв.
Максимальш значення показника таксономiчного рiзнома-нiття (1,37 i 1,38) на територи
Таблиця 2
Показники таксономiчного рiзноманiття та складностi угруповань комах на територи' СЗЗ птахофабрики та контрольно'!' дшянки, 2011 рш
Мюце вщбору проб Дата вщбору проби Таксоном1чне р1зноман1ття Складнють угруповання
Птахофабрика 12.05 1,38 1,48
Контроль 1,33 1,52
Птахофабрика 24.05 1,37 1,47
Контроль 1,33 1,49
Птахофабрика 1.06 1,35 1,49
Контроль 1,31 1,61
Птахофабрика 10.06 1,34 1,55
Контроль 1,34 1,55
Птахофабрика 1.07 1,34 1,46
Контроль 1,31 1,54
Птахофабрика 15.07 1,32 1,47
Контроль 1,33 1,50
Птахофабрика 29.07 1,36 1,52
Контроль 1,32 1,54
Птахофабрика 6,08 1,35 1,54
Контроль 1,31 1,54
Птахофабрика 12.08 1,35 1,54
Контроль 1,33 1,54
Птахофабрика 14.09 1,36 1,53
Контроль 1,35 1,51
57 Environment & Health № 3 2012
СЗЗ птахофабрики було вия-влено у липы 2010 р. та у травы 2011 р. вщповщно, а на територп контролю (1,35) — у серпы
2010 р. i у вересы 2011 р.
Найбiльшi значення показника складностi угруповань у
2011 роц було вщзначено у червнi i на територп контролю i на територiТ СЗЗ птахофабрики — 1,61 та 1,55 вiдповiдно. 2010 року найбiльшi значення цього показника були вщзначеш у червш та липнi на територп контрольноТ дiлянки (1,55) та у червы на територп птахофабрики (1,51).
Висновки
Таким чином, було проведено оцшку таксономiчного рiз-номаыття та складностi угру-повань комах, визначено кон-курентну структуру доотджу-ваних угруповань. У конкурентна структурi угруповань комах доведено зворотний зв'язок мiж вщсотком еудомiнантiв та субрецедентiв. Спостертаеть-ся переважання вщсотка реце-деж1в над вщсотком домшан-тiв. Отриманi даы дають пд стави стверджувати, що показники бiорiзноманiття комах слугують додатковими крите-рiями ефективностi досшджен-ня впливу виробництва про-дукцiТ птахiвництва на довктля.
Л1ТЕРАТУРА
1. Байдевлятов А.Б. Система ветеринарно-саытарних захо-дiв у промисловому птахiвниц-твi / А.Б. Байдевлятов, В.В. Герман, В.В. Кипрiч. — К.: Урожай, 1987. — 152 с.
2. Богданов Г.О. Актуальы проблеми еколопчноТ безпеки у промисловому птахiвництвi та шляхи Тх виршення / Г.О. Богданов, О.М. Царенко.
— Суми: ВАТИ "СОДИ", "Ко-зацький вал", 2002. — С. 23-29.
3. Войцицький А.П. Норму-вання антропогенного наван-таження на природне середо-вище: навч. посiб. / А.П. Вой-цицький, С.В. Скрипниченко.
— Житомир: ЖДТУ, 2007. — 201 с.
4. Волошина О.С. Питання еколопчноТ безпеки поверхне-вих водних об'ек^в / О.С. Во-лошкiна, М.В. Яковлев, В.М. Удод / 1н-т проблем нацю-нальноТ безпеки. — К., 2007. — 139 с.
5. Лукьянова В.Д. Промышленное птицеводство / В.Д. Лукьянова. — К.: Урожай, 2002. — С. 88-97.
6. Маменко О.М. Еколопчы аспекти виробництва продук^в тваринництва / О.М. Маменко // Вюник аграрноТ науки. — 2007. — № 4. — С. 31-35.
7. Мельник В.О. Еколопчш проблеми сучасного nTaxiB-ництва / В.О. Мельник // Пта-хiвництво. — 2009. — Вип. 63. - С. 3-15.
8. Кучерявий В. П. Еколопя /
B.П. Кучерявий. — Львiв: cbît, 2000. — 500 с.
9. Экологический энциклопедический словарь / Под ред. И.И. Дедю. — К.: Гл. ред. МСЭ.
10. Шрубович Ю.Ю. Форму-вання наземних Грунтових но-гохв^ок урбaнiзовaних екосистем м. Львова: автореф. дис. канд. бюл. наук: 03.00.16. / Ю.Ю. Шрубович. — Чернiвцi, 2002. — 19 с.
11. Руденко С.С. Загальна екологiя: практичний курс /
C.С. Руденко, С.С. Костишин, Т. В. Морозова. — Черывцп Рута, 2003. — 300 с.
12. Фасулати К. К. Полевое изучение наземных беспозвоночных / К.К. Фасулати. — М.: Высшая школа, 1971. — 424 с.
13. Определитель насекомых европейской части СССР / Под ред. Б.М. Мамаева. — М.: Просвещение, 1976. — 304 с.
14. Емельянов И.Г Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции экосистем / И.Г. Емельянов. — К., 1999. — 168 с.
Надiйшла до редакцп 18.04.2012.
Рисунок 1
Спектри конкурентних груп видiв комах на територГГ СЗЗ птахофабрики
Рисунок 2
Спектри конкурентних груп видiв комах на територГГ контрольно'!' дшянки
№ 3 2012 Environment & Health 58
