Вплив ущільнення лущеного шпону на його якісні характеристики Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

Науковий вкник, 2004, вип. 14.1

УДК 674.093 Асист О.О. Шепелюк - УкрДЛТУ

ВПЛИВ УЩ1ЛЬНЕННЯ ЛУЩЕНОГО ШПОНУ НА ЙОГО ЯК1СН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ

Проведено аналгз впливу ущшьнення сухого лущеного шпону на змшу його яюсних характеристик.

Assist. O.O. Shepeliuk - USUFWT Consolidation Influence cracked interline on his qualitative descriptions

Seen out consolidation influence analysis dry cracked interline on change of his qualitative descriptions.

У процес виготовлення фанери, в умовах ринково! економши, основна увага придшяеться питанню отримання яюсно! продукцп при одночаснш економп основних та допом1жних матер1ал1в. Зношешсть лущильного облад-нання, в деяких випадках невщповщшсть режим1в подготовки сировини до лущшня, застосування жорстких режим1в сушшня попршуе яысш характеристики шпону, i вщповщно призводить до додаткових матер1альних затрат, спрямованих на забезпечення задовшьно! якостi кiнцевоí продукцií.

Застосування прокату сухого лущеного шпону спрямоване на покра-щення яюсних характеристик шпону i вiдповiдно зменшення витрат адгезивного матерiалу в клейовш композицií', надання фанерi певних яюсних i фiзи-ко-механiчних властивостей, контроль процесу пресування фанери та штен-сифiкацiю режимiв процесу пресування. Процес прокату сухого лущеного шпону несе в w6i двоякий характер. Це мехашчне вирiвнювання як поверхш шпону, так i листа в цшому, так i вплив на його поверхневу актившсть.

Важливим моментом в одержанш мiцного, клейового з'еднання е етап нанесення клею, на якому починаеться процес взаемодií' його зi шпоном. Взаемодiя рiдкого клею з поверхнею шпону залежить, насамперед, вщ властивостей поверхнi та застосовуваного адгезивного матерiалу. Oднiею з голов-них характеристик, що впливають на яюсть клейового з'еднання, е поверхне-вий натяг вихiдного компонента клей-смола. На поверхневий натяг значно впливае в'язюсть смоли. В свою чергу, здатнiсть смоли змочувати поверхню шпону i розтiкатися по нш, утворюючи суцiльну плiвку рiвномiрноí' товщини, обумовлюеться поверхневим натягом смоли та шорстюстю поверхнi.

Проведенi дослiдження були спрямоваш на вивчення позитивного впливу ущшьнення, як способу калiбрування сухого лущеного шпону та змь ни його поверхнево! активностi. На сьогодшшнш день найперспективнiшим способом ущiльнення шпону е його прокат за допомогою глянцевих цилш-дричних валiв. Ущшьнювався лущений березовий шпон вологiстю (W=8 %), та товщиною 1,5 мм, вздовж волокон i порiвнювався iз необробленим шпоном. Величина ущшьнення приймалась в дiапазонi 5-25 % вщ початково! товщини iз градацiею 5 %, i кратнiстю прокату вiд 1 до 3.

При проведенш дослiджень був використаний метод визначення вели-чини поверхневого натягу шляхом вимiру висоти та дiаметра спроектовано! на мЫметровий папiр краплi технiчного глiцерину. Вимiрювання шорсткостi поверхнi шпону виконували за допомогою приладу МИС-11.

Украшський державний лкотехшчний ушверситет

25

30

0 5 10 15 20

Величина ущшьнення, % Рис. 1. Залежшсть шорсткостг поверхш березового шпону товщиною 1,3 мм вгд величиниущгльнення

Результата експерименпв шсля обробки даних показали, що режими ущшьнення шпону ¡стотно зменшують шорстюсть його поверхш. Анашзуючи вплив режим1в ущшьнення шпону (рис. 1), можна зауважити, що спостерь гаеться лшшна залежшсть змши шорсткосп поверхш шпону вщ величини ущшьнення при кратносп прокату в1д 1 до 3. Причому необхщно зауважити, що при кратносп прокату 2 та 3 змша шорсткосп поверхш вщр1зняетъся незначно.

Анал1зуючи крив1 залежносп крайового кута змочування вщ режим1в ущшьнення шпону 1 вщповщно шорсткосп поверхш (рис. 2), необхщно вщзна-чити, що взаемод1я глщерину (змочування) з поверхнею необробленого шпону значно прша, шж обробленого. Це можна пояснити тим, що сушшня шпону при високих температурах концентруе на поверхш волокон деревини, на стш-ках клгток 1 судин екстрактш речовини, жири, тощо, тим самим створюючи пдрофобну поверхню. Ущшьнення як метод обробки шпону мае позитивний характер, спрямований на усунення пдрофобного шару з поверхш шпону.

0,05

0,04 0,03

£ 0,02

а

0 0,01

1 0 <2 -0,01°

-0,02 -0,03 -0,04 -0,05

— 0 0

5 5

10 10

15 15

♦ 20 20

25 25

Кратнкть ущьльнення,шт

Рис. 2. Залежшсть косинуса кута змочення березового шпону 1,57 прокатаного вздовж волокон вгд кратностг ущгльнення

5

92

Зб1рник науково-техшчних праць

Науковий BiCHHK, 2004, вип. 14.1

Як вщомо з лггературних даних, шорстюсть, навпаки, позитивно впли-вае на процес змочування поверхш шпону адгезивом. Наявшсть нер1вностей призводить до зменшення крайового кута i, отже, до покращення змочування поверхонь iз бшьшою шорсткiстю порiвняно з "гладкими". На пдрофшьнш поверхнi деревини адгезив легко проникае в нерiвностi, що зумовлюе покращення змочування шорстких поверхонь шпону. 3i збiльшенням пдрофобнос-ii поверхнi наявнiсть шорсткостi погiршуе змочування, тому що рщина не в змозi проникнути в нерiвностi шорстких поверхонь. Тому для покращення контакту клею iз шпоном при виборi режимiв сушiння лущеного шпону вар-то встановлювати бшьш м'якi режими, або застосовувати додатковi операцiï, яю спрямованi на покращення гiдрофiльних властивостей поверхш.

Перспективнiсть використання прокату сухого шпону е одним iз прог-ресивних напрямкiв фанерного виробництва. Шсля прокату поверхня шпону стае бшьш гладкою i блискучою. Наявш на поверхш шпону мiкронерiвностi втискаються в приповерхневий шар, зменшуеться шорстюсть поверхш, пок-ращуеться поверхнева ïï актившсть, що призводить до кращого змочення адгезивом, зменшуеться рiзнотовщиннiсть шпону.

Лггература

1. Мурзин B.C. Адгезионные свойства березового шпона. - Деревооб. пром-сть, 1976. № 5.

2. Герасимов Ю.Г., Израилит А.Б. О перспективах прокатки шпона в производстве слоистой древесины!// Станки и инструменты деревообраб. пр-в. Вопр. надежности и долговечности. - Л.: ЛТА, 1983. - С. 105-108._

УДК 681.817.061.6 Доц. В.М. Якубенко, канд. техн. наук - НУ "Лъвшсъка полЬтехтка"; ст. наук. ствроб. С. С. Мергелъ, канд.техн. наук - УкрДЛТУ

ВПЛИВ ПОР1Д ДЕРЕВИНИ НА ЯК1СТЬ ЗВУЧАННЯ ДЕРЕВ 'ЯНИХ МУЗИЧНИХ 1НСТРУМЕНТ1В

Результата експериментального визначення акустичних характеристик деревини рiзних порщ дають змогу зробити висновок про те, що за значениям комплексно' акустично'1 константи ялина е найкращим матерiалом для виготовлення дек де-рев'яних музичних iнструментiв. Застосування деревини ялини дае змогу отримати найбiльшу iнтенсивнiсть звуку та найменшi втрати звуково'1 енерги. Результати ек-сперименту пiдтверджують, що високими акустичними властивостями серед шших порщ характеризуеться червоне дерево.

Doc. V.M. Yakubenko - NU "L'vivpolytechnic"; senior scientific employee S.S. Merhel - USUFWT

Influence of wood species on the sound quality of wooden music instruments

According to the results of experimental determination of different wood species acoustic characteristics one can do conclusions that by the meaning of complex acoustic constant spruce is the best material for making sounding boards for wooden music instruments. Use of spruce wood allowed to get the greatest intension of sound and the least loss of sound energy. Results of the experiment confirm that mahogany among other species is characterized by high acoustic properties.