CC BY
0ENGINEERING SCIENCES
ВПЛИВ УМОВ 1ЗОТЕРМ1ЧНОГО ГАРТУВАННЯ НА ПСЕВДОПРУЖНУ ПОВЕД1НКУ БЕЙН1ТНОГО ЧАВУНУ
1д.т.н., проф. Подрезов Ю. М., 2Романко П. М., 3к.т.н., доц. Холявко В. В., 4Марченко Н. М.
Украгна, м. Кигв, 1нститут проблем матер1алознавства ¡м. I. М. Францевича НАН Украгни
]зав1дувач в1ддтом фазових перетворень,
2м. н. с. eiddrny ф1зичного матер1алознавства легких сплав1в,
4м.н.с. eiddrny фазових перетворень.
Украгна, м. Кигв, Нащональний техтчний утверситет Украгни «Кигвський полтехтчний тститут iм. 1горя Окорського» 3доцент кафедри фiзики металiв
DOI: https://doi.org/ 10.31435/rsglobal_ws/31012019/6293
ARTICLE INFO ABSTRACT
Received: 09 November 2018 Application of ductile cast iron ADI is feasible and cost-effective,
Accepted: 14 January 2019 provided that there is a clear understanding of the mechanisms for the
Published: 31 January 2019 formation of their high complex mechanical properties. The use of such
materials for the production of variable parts of machinery, or in other units of automobile and machine building will significantly extend the life of the equipment. It is established that the level of mechanical characteristics of the ADI cast iron varies in full accordance with the theoretical concepts of the influence of the tempering temperature on the formation of mechanical properties of such materials. The previous plastic deformation does not affect the mechanism of formation of pseudo-elasticity. The tendency to dampening increases with an increase in the temperature of isothermal quenching. The damping behavior of a material is a consequence of the formation of pseudo-elastic twins in the structure of the transformed martensite.
Citation: Подрезов Ю. М., Романко П. М., Холявко В. В., Марченко Н. М. (2019) Vplyv Umov Izotermichnoho Hartuvannia na Psevdopruzhnu Povedinku Beinitnoho Chavunu. World Science. 1(41), Vol.1. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31012019/6293
Copyright: © 2019 Подрезов Ю. М., Романко П. М., Холявко В. В., Марченко Н. М. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Високомщний чавун з кулястою формою графпу (ВЧ111Г) - матерiал нового поколшня, який поеднуе високу мщнють i задовшьну пластичнють. Великий вклад у створення цього матерiалу в юнщ минулого сторiччя внесли украшсью вчет професор К.1. Ващенко i його учш, як працювали в Ки!вському полггехтчному шституп та 1нституп проблем матерiалознавства НАН Укра!ни, а також дослщники Дншропетровсько! металургшно! академп пiд керiвництвом академiка Ю.М. Тарана - Жовтра. Подальше вдосконалення цього матерiалу пов'язане з використанням спещально! термiчноi обробки, яка отримала назву аустемпершга (аustempering), а отриманий внаслщок тако! обробки чавуну було названо ADI ^ustempering ductile iron). Ця термообробка полягае в iзотермiчному гартуванш чавуну при температурах 280оС - 400оС, що
KEYWORDS
ADI cast iron, isothermal quenching, bainite structure, damping,
pseudo-elastic twins, hardening,
tendency to dampening
забезпечуе формування бейттно! структури, зi значною кшькютю залишкового аустенiту, який схильний до розпаду пiд дieю пластично! деформацп з утворенням мартенситно! фази [1]. Таке перетворення сприяе пiдвищенню експлуатацшних властивостей виробiв, що працюють в умовах складного навантаження, зокрема змшних деталей землеоброблювально! технiки [2, 3].
ADI матерiали демонструють бiльш високий отр зношуванню завдяки змiцненню високовуглецевим аустеттом, який перетворюеться в мартенсит, створюючи високомiцне середовище в приповерхневому шарi [1, 4], також високий отр втомi в порiвняннi з шшими чавунами (сiрим, метастабiльним, високомщним) [3, 5], високий опiр динамiчному навантаженню [1,6]. Такий комплекс властивостей забезпечуе конкурентну спроможнiсть високомiцних чавутв у порiвняннi з iншими промисловими сталями. Температура iзотермiчного гартування впливае на формування структури як наслщок, на механiчнi та службовi характеристики ADI матерiалiв. В попередшх роботах авторiв [3, 7] було продемонстровано вплив температури гартування на характеристики зношування в умовах, наближених до параметрiв експлуатацп лап культиваторiв та лемiшей плугiв.
Враховуючи, що змшш елементи конструкцiй культиваторiв та плупв працюють при постiйному динамiчному навантаженнi, ще однiею важливою характеристикою, що впливае на !х працездаттсть, окрiм мiцностi та зношування, е схильтсть до демпфування статичних та динамiчних навантажень, що характерно для матерiалiв, якi демонструють мартенситне перетворення тд дiею пружно! або пластично! деформацп. Дослщженню параметрiв демпфування ADI чавуну й присвячена дана робота.
Матерiали та методика дослiджень. В робой дослщжувався високомiцний чавун наступного складу: (3,2 - 3,4) % С, (1,4 - 1,6) % Si, (0,2 - 0,3) % Мп, (0,01 - 0,02) % &, 0,18 % Mo, 0,3 % 0,4 % №, 0,02 % P, S < 0,02 %. Куляста форма графiту була отримана за рахунок застосування модифкатору, який складався з 7,5 % Mg, 35 % СК25, 17 % А1, 9 % SiBa (20 Ва), 17,5 % Fe, 12 % модифiкатору-флюсу «Рефтокон» та 9% РЗМ (ФС30РЗМ30). Модифшатори виготовлялись прокатуванням порошкових сумiшей за технолопею, яка описана в роботах [8, 9]. Бейштна структура чавуну створювалась в результат аустенiзуючого вщпалу при 880оС з витримкою протягом 40 хв та подальшого iзотермiчного загартування в рiдкому оловi при температурах 280оС, 300оС та 340оС з витримкою протягом двох годин.
Оскшьки динамiчнi навантаження в елементах конструкцш вiдбуваються з вщносно малою частотою але при достатньо великих навантаженнях в роботi використано квазютатичний метод визначення схильностi до демпфування [10]. Ця методика передбачае статичне випробування зразка на одновiсний розтяг з пульсуючим циклом «навантаження - розвантаження» на рiзних дiлянках криво! змщнення та реестрацiею квазiпружних пстерезисних петель, площа яких характеризуе здатшсть матерiалу розсiювати енергiю. Запропонований метод е особливо щкавим для матерiалiв, що демонструють мартенситне перетворення тд час деформацп, оскiльки кiлькiсть мартенситу змшюеться тд час деформування та залежить вщ структурного стану матерiалу, який визначаеться температурою iзотермiчного гартування.
В виконаних експериментах зразки для мехатчних випробувань мали форму цилшдра з дiаметром 03 мм i довжиною робочо! частини ¡0 =15 мм. Експерименти на розтяг виконувалися згщно стандарту ДСТУ EN10002 - 1:2006, зi швидкiстю деформацi! 10"3 с"1 на машинi 12462300/2 конструкцi! НИКИМП. Видовження фiксувалося тензометричним датчиком безпосередньо з робочо! частини зразка. Конструкщя тензометра дозволяла вимiрювати деформащю зразка при кiмнатнiй та тдвищених температурах з чутливiстю за деформащею не гiрше 210-5 та вимiрювати модуль пружностi з похибкою не бшьше 2 %.
Демпфуючу здаттсть матерiалу визначали з експерименпв на розтяг методом вимiрювання статично! петлi гiстерезису [10]. Для отримання пстерезисно! петлi, зразок пiсля певно! пластично! деформацi! повнiстю розвантажувався до с = 0 з такою ж швидюстю, як i при навантажент, пiсля чого повторно навантажувався з щею ж швидкiстю. Ця операщя повторювалась багаторазово при рiзних попередтх деформацiях. На рис. 1 схематично зображена деформацшна крива з пстерезисними петлями.
Враховуючи симетричний характер пстерезисно! пета, по кривим наведеним на рис. 1 достатньо просто розрахувати традицшш характеристики псевдопружностi, як1 запропоноват в роботах [12 - 14]: псевдопружну деформацiю е, пружну деформащю £о, повну деформацiю £а + £о, ефективний модуль Юнга Ех, та проводити порiвняльний аналiз цих параметрiв (рис. 2). Крiм того, на лшшнш дiлянцi кожно! псевдопружно! петлi можна визначити модуль пружносп Е, та прецизiйну границю пружносп (00,002), яка в1дпов1дае початку вщхилення в1д класично! (лiнiйно!) пружностi.
■'р Ър £
Е — модуль пружност1, а/ — деформуюче напруження на початку розвантаження, е — повна деформащя, ер — ¡стинна пластична деформащя; е, — псевдопружна деформащя при розвантажент; еа — повна псевдопружна деформащя; Е.^ — ефективний модуль Юнга. Рис.1. Схематична деформац1йна крива з г1стерезисними петлями [11]
Рис.2. Розрахунок eidnocnoi здатност1 деформованого матер1алу накопичувати пружну енергт за рахунок пружного двтникування на прикладi чавуну, загартованого при 340 0С, та
попередньог деформацп sp = 1,98 %.
В pa3i утворення псевдопружних петель, яю характеризуют розшяння енерги при деформацп, схильнють до демпфування може бути охарактеризована вщносною здатнютю деформованого матерiалу накопичувати пружну енерпю за рахунок пружного двшникування, як вщношення площi ^rai до подвоеного амплггудного значення пружно! енерги [10].
ш
W
,Г£а+ £0 . . Г£а+ £0
J0
Jp.l
,r „ (1)
JEa+ E0al(£)d£
де: AW - енерпя затрачена на передвiйникування; W - загальна питома пружна енерпя, що накопичуеться матерiалом.
Результати експериментв та ix обговорення. Перед початком дослщжень демпфуючих властивостей ADI чавуну було необхдно визначити рiвень його базових механiчних характеристик. В табл. 1 наведено результати статичних випробувань дослщжених зразкiв на одновiсний розтяг. Огримат результати знаходяться у повнш вiдповiдностi до теоретичних уявлень про вплив температури гартування на формування мехашчних властивостей ADI чавуну [16, 17]: границя плинностi зменшуеться зi збiльшенням температури гартування, а пластичнють збiльшуеться.
Таблиця 1 - Мехатчт характеристики ADI чавуну
Температура iзотермiчного гартування, Тц-, 0С Границя плинносп, О02, МПа Границя мщносп, об, МПа Пластична деформащя, г™, % Модуль Юнга, Е, ГПа
280; 2 год 1129 1393 1,2 157
300; 2 год 1016 1178 1,3 151
340; 2 год 895 1090 2,9 149
Результати фрактографiчного аналiзу наведено на рис. 3.
а -280 0С, ямкове руйнування; б - 280 0С, дшянки сколу; в - 300 0С, ямкове руйнування; г - 300 0С, дшянки сколу; д - 340 0С, ямкове руйнування; е - 340 0С, дшянки сколу. Рис. 3. Поверхм руйнування ADI чавумв, ¡зотерм1чно загартованих при р1зних температурах
На поверхш руйнування всх структурних станiв переважае ямковий рельеф та видно частинки кулястого графiту. Але iнколи зус^чаються дiлянки, що руйнуються сколом, що вказуе на наявнiсть бiльш крихкого мартенситу. Кiлькiсть цих дiлянок збшьшуеться при пiдвищеннi температури iзотермiчно! витримки. Таю структурнi змiни пояснюються тим, що при бшьш високих температурах дифузшна рухливiсть атомiв залiза вище, й процес перетворення у^-а на перших етапах ще активнiше. Тим не менш, основною рушiйною силою розпаду аустешту е градiент концентрацп вуглецю в серединi обох фаз. Чим глибше в у-фазу проростають зерна а-фази, тим меншим вш стае на границi розподiлу обох фаз, що уповшьнюе процес розпаду. Таким чином, iзотермiчна витримка при температурах 300 0С - 340 0С призводить до збереження бшьшо! кiлькостi аустенiту, який при подальшш пластичнiй деформацп перетворюеться в крихкий мартенсит [16]. Цей результат ствпадае з отриманими нами в попередшх роботах даними [18] про розпад залишкового аустенiту в мартенсит, в яких методами рентгенiвських дослiджень було показано, що саме середнш бейшт демонструе найбiльшу частку перетворень залишкового аустешту в мартенсит тд дiею пластично! деформацп.
На рис. 4 наведено деформацшш кривi в координатах «напруження - деформащя» з петлями пстерезису, якi були отриманi при дослщженш ADI чавуну, iзотермiчно загартованого при рiзних температурах.
в)
а) 2800С, б) 3000С, в) 3400С Рис. 4. Деформацшш крив1 з петлями г1стерезису ADI чавуну, ¡зотерм1чно загартованого при
р1зних температурах
У вшх трьох дослщжених випадках простежуеться загальна закономiрнiсть: розмiр петлi збшьшуеться iз зростанням ступеню попередньо! пластично! деформацп.
Розрахунок вщносно! здатносп деформованого матерiалу накопичувати пружну енергiю за формулою (1) демонструе змiннiсть демпфуючо! здатностi ADI чавуну в залежностi вiд ступеню деформацп для рiзних температур гартування (див. рис. 5).
0,12 0,1 0,08 ^ 0,06 ^ 0,04 0,02 0
0,02 0,52 1,02 1,52 2,02 2,52 £p,%
♦ - 280 оС; ■ - 300 оС; ▲ - 340 оС.
Рис. 5. Залежмсть параметру А1¥/№, в1д ступеню попередньог деформацп ер, для ADI чавуну,
загартованого при р1зних температурах
Результати експерименту показують, що у вах випадках схильнiсть до демпфування рiзко збiльшуeться зi збiльшенням ступеню деформацй. При цьому iзотермiчне загартування при температурах 2800С та 3000С, як зазначають автори [3], призводить до формування дабнодисперсно! структури нижнього бейнiту. Саме тому схильнiсть до демпфування цих зразюв майже однакова. В той же час, iзотермiчне гартування при температурi 3400С сприяе формуванню середнього бейнiту, який мае менш дрiбнодисперсну пластинчасту структуру та мютить бiльшу юльюсть залишкового аустетту, що шдвищуе схильнiсть до демпфування, порiвняно з нижнiм бейнiтом.
Для порiвняння псевдопружностi ADI чавуну при рiзних ступенях попередньо! деформацп, висхвдт дiлянки пружних петель перемiщувались до нульового значення деформацп без урахування попередньо! пластично! складово!. Розрахунок дiаграм псевдопружностi показуе, що у вих трьох дослщжених випадках висхдна частина петель, яю отриманi пiсля рiзних ступенiв попередньо! деформацi! практично ствпадае. Вiдповiднi кривi наведено на рис.6.
Для прецизшного дослiдження псевдопружно! складово! з отриманих дiаграм спочатку була видшена дiлянка повно!, зворотно!, пружно! деформацi!. Для цього вщ сумарно! деформацi! вiднiмалась пластична складова, (е - ер) (рис. 1). Оскшьки, пружна складова деформацi! зразка, значно перевищуе псевдо пружну, для прецизшного дослщження змiни напруження в обласп псевдо пружностi з отриманих дiаграм о - (еа+ео) псевдопружна складова виокремлювалась шляхом вiднiмання значення пружно! деформацп для кожного прикладеного напруження о. Розраховаш таким чином залежносп о(ег) для зразка, загартованого при 3400С, наведенi на рис.6.
Рис. 6. Виокремлена дыянка псевдопружног деформацИ для зразка, загартованого при 3400С (быя кожног лШг вказано р1вень попередньог пластичног деформацИ)
Певна розмипсть кривих пов'язана з наближенням деформацшних параметрiв до границ розрiзнення випробувально! машини (датчика перемiщення). Навiть в такому виглядi дiаграми псевдопружностi, отримаш при рiзних ступенях пластично! деформаци, практично спiвпадають, що свiдчить про те, що величина попередньо! пластично! деформаци не впливае на характер кривих, а лише на остаточш значення напруження та величини псевдопружно! деформаци. Тобто деформацшш дефекти, що виникають при пластичнiй деформацi! не вносять додаткового впливу на мехашзм утворення псевдопружносп.
1нша картина спостерпжгься, якщо порiвнювати кривi псевдопружностi при однакових ступенях попередньо! деформаци в зразках, що були загартоваш при р1зних температурах (рис. 7).
О
-0.02 О 0.07 0.04 0.06 О.Ов 0.1 0.12
ei, %
Рис. 7. Виокремлет висхгдт дтянки псевдопружних петель ADI чавуну, загартованого при
р1зних температурах
В цьому випадку характер кривих залежить вщ умов гартування. Зi збшьшенням температури гартування значно зростае деформащя, що вщповщае однаковим значенням напруження. Своерщне полегшення утворення петель в зразках загартованих при бшьш високих температурах можна пояснити покращенням умов утворення мартенситу шд дiею деформацi!, як це було показано нами вище та в попередшх роботах [7, 18]. В зразках тдданих iзотермiчному гартуванню при температурi 3500С в процес деформацi! реалiзуеться зсувний мехашзм роста мартенситно! фази. У вщповщносп до сучасних уявлень про мехашзм псевдопружно! поведшки матерiалiв мартенситного класу [19], основною фiзичною причиною, що визначае !х особливу механiчну поведшку е утворення псевдопружних двiйникiв, яю компенсують неспiвпадiння пружних полiв, що виникають в наслщок рiзницi параметрiв кристалiчних граток аустенiту та мартенситу [20].
Мехашзм деформацшного змщнення ADI чавуну пов'язаний з високою щiльнiстю дислокацiйних петель. Окрiм значно! щшьносп дислокацiй, додаткове змiцнення створюе двiйникування, внаслiдок якого формуються додатковi когерентнi границi (див. рис. 8), яю гальмують рух дислокацiй, змщнюючи матерiал [21, 22]. Процес двшникування стае можливим внаслiдок виникнення високого ступеню спотвореностi кристалiчно! гратки протягом перетворення аустешта в мартенсит.
Висновки. В результат проведення комплексних дослщжень встановлено, що:
1) Поверхня руйнування зразюв мае здебiльшого ямкову структуру. Руйнування вiдбуваеться, в тому числ^ й по поверхнях сфероiдизованих графггних включень, якi забезпечують пiдвищену мщнють чавуну. Кiлькiсть дiлянок, що руйнуються сколом збшьшуеться зi збiльшенням температури гартування, що пояснюеться збiльшенням кшькосл мартенситу перетворення з ростом температури iзотермiчного гартування.
2) Схильнiсть до демпфування високомщного чавуну рiзко збшьшуеться зi збiльшенням ступеню попередньо! деформаци. При цьому структура середнього бейшту мае шдвищену схильнiсть до демпфування, порiвняно з нижнiм бейнiтом.
а б в
а) феритт пластини (х 22000); б) аустеттт зерна з двтниковими дислокациями (х 35000); в) когерентм границi двтниюв всередим мартенситних пластин (х 140000) Рис. 8. Електронномтроскотчт зображення структури ADI чавуну [21]
3) Попередня пластична деформащя не впливае на мехашзм утворення псевдопружносп. Полегшення утворення деформацшних петель в зразках, iзотермiчно загартованих при бшьш високих температурах, пояснюеться покращенням умов утворення мартенситу тд дiею деформацп. Основною фiзичною причиною, що визначае особливу мехашчну поведiнку високомiцного чавуну з бейштною структурою е у ^ а' перетворення з одночасним утворенням псевдопружних двшниюв, якi компенсують несшвпадшня пружних полiв, що виникають в наслщок рiзницi параметрiв кристалiчних граток аустешту та мартенситу.
4) Подальшi дослщження ADI чавуну будуть спрямованi на тдтвердження саме двiйникового механiзму псевдопружносп. Встановлення параметрiв та кiнетики двшникування дозволить розробити рекомендаци щодо оптимально! технологи виготовлення змшних деталей грунтооброблювально! технiки, а також ряду тонкостшних деталей автомобiлiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Myszka D. Microstructure transformation during plastideformatioof the austempered ductile iron/ D. Myszka, L. Olejnik, M. Kacbczyk //Archives of foundary engineersng. - Issue 1/2009, Vol. 9. - РР. 169-174.
2. Brezina R. Application of ductile iron in the manufacture of ploughshares / R. Brezina, J. Filipek, J. Senberger // Res. Agr. Eng. - 2004 (2), 50. - РР. 75-80.
3. Волощенко С.М. Особливосп бейттного високомщного чавуну з огляду виробництва швидкозношуваних змiнних деталей грунтообробно! сшьгосптехтки / С.М. Волощенко, К.О. Гогаев, М.Г. Аскеров, Ю.М. Подрезов // Вюник Вiнницького полiтехнiчного iнституту. - 2017, №4. - С. 81-87
4. Гогаев К.А. Влияние температуры и условий нагружения на характеристики износа бейнитного чугуна / К.А. Гогаев, Ю.Н. Подрезов, С.М. Волощенко, К.£. Гринкевич, И.В. Ткаченко, М.В. Коваленко // Проблеми тертя та зношування. - 2017, № 3 (76). - С. 42-51.
5. Harding, R.A. The production, properties and automotive applications of austempered ductile iron // Metals and Materials. - 2007, 45(1). - РР. 1-16.
6. Mohammad Baba Zadeh Wear Characteristics of ADIs: A Comprehensive Review on Mechanisms and Effective Parameters /Mohammad Baba Zadeh, Hamid Pour Asiabi // J. Basic. Appl. Sci. Res. - 2013, 3(2). - РР. 646-656.
7. Voloschenko S. Wear Feature of Bainitic Cast Iron Used in Agricultural Machinery/ S. Voloschenko, Y. Podrezov, V. Kholyavko, M. Kovalenko // Металознавство та обробка металiв. - 2017, № 3. - С.28 - 33.
8. Гогаев К.А. Технологические принципы получения композиционных комплексных модификаторов методом прокатки порошковых смесей. Часть II. Условия компактирования структура и свойства модельных двухкомпонентных систем Fe-FeSi и Al-FeSi / К.А. Гогаев, С.М. Волощенко, Ю.Н. Подрезов и др. // Порошковая металлургия. - 2016, № 7/8. - С. 52 - 59.
9. Гогаев К.А. Технологические принципы получения композиционных комплексных модификаторов методом прокатки порошковых смесей. Часть III. Методы получения и свойства многокомпонентных прессовок и прокатных полос из порошковых модификаторов разных составов./ К.А. Гогаев, С.М. Волощенко, Ю.Н. Подрезов и др. // Порошковая металлургия. - 2016, № 9/10.- С. 3 - 10.
10. Писаренко Г.С. Вибропоглощающие свойства конструкционных материалов. Справочник / Г.С. Писаренко, А.П. Яковлев, В.В. Матвеев. - Киев: Наук.думка, 1971. - 375 с.
11. Nagarajan D. Anelastic Behavior of Mg-Al and Mg-Zn Solid Solutions / D. Nagarajan, X. Ren, C. H. Caceres // Materials Science&Engineering. - 2017, A681. - Р. 253-267.
12. C'aceres C.H. Pseudoelastic behaviour of cast magnesium AZ91 alloy under cyclic loading-unloading / C.H. C'aceres, T. Sumitomo, M. Veidt // Acta Materialia. -2003, 51. - Р. 6211-6218.
13. Mann G.E. Reversible plastic strain during cyclic loading-unloading of Mg and Mg-Zn alloys / G.E. Mann, T. Sumitomo, C.H. C'aceres, J.R. Griffiths // Materials Science and Engineering. - 2007, A 456. - Р. 138-146.
14. Molnar P. Reversible motion of twin boundaries in AZ31 alloy and new design of magnesium alloys as smart material / Peter Molnar, Andriy Ostapovets, Ales Jager // Materials and Design. - 2014, 56. - Р. 509-516.
15. Малка О. М. Температурна чутливють псевдопружно! поведшки в цикт навантаження -розвантаження Mg та сплаву Mg-9Al-0,2Са-0,08Ti / О.М. Малка, П.М. Романко, Ю.М. Подрезов, К.О. Валуйська // Электронная микроскопия и прочность материалов. - 2016, вып.21. - С.98 - 109.
16. Найдек В.Л. Бейнитный высокопрочный чугун / В.Л. Найдек, В.П. Гаврилюк, И.Г. Неижко. - Киев: ФТИМС, 2008. - 140 с.
17. Garin J.L. Strain-induced martensite in ADI alloys / J.L. Garin, R.L. Mannheim // Journal of Materials Processing Technology. - 2003, no 143-144. - РР. 347-351.
18. Гогаев К.А. Влияние остаточного аустенита на механические свойства и характеристики износа бейнитного чугуна с шаровидным графитом // К.А. Гогаев, С.М. Волощенко, Ю.Н. Подрезов, Н.В. Минаков, Н.М. Марченко // Электронная микроскопия и прочность материалов. - 2016, вып.21. - С.38 - 50.
19. Otsuka К., Ren X. Physical metallurgy of Ti-Ni-based shape memory alloys / К. Otsuka, X. Ren // Progress in Materials Science. - 2005, V. 50. - PP. 511-678.
20. Косевич А. М. Дислокационная теория упругого двойникования кристаллов / А.М. Косевич, В. С. Бойко // УФН. - 1971, Т. 104, вып. 2. - С. 202-254.
21. Nofal A. Advances in the Metallurgy and Applications of ADI / Adel Nofal // Journal of Metallurgical Engineering. - 2013, Vol 2, Iss. 1. - P. 1-18.
22. Krzynska A. The Mystery of ADI / A. Krzynska and Kaczorowski M. // Archieves of Foundry Engineers. -2007, vol.7, iss.4. - PP. 111-114.
