CC BY
11
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
poflavon on the regenerative processes in nerve fibers. Lipoflavon is a medicine presented by the liposomal form of Quercetinum. Lipoflavon has been chosen as more effective form for the transportation of the acting agent into the therapeutic targets in cases of traumatic injuries of nerve fibers. The liposomal form of Quercetinum, which is widely applied used for many diseases and experimental pathologies has been proved to be very effective. Researches were carried out on white female rats weighting 180-220g. Lipoflavon ("Biolek", Kharkiv, Ukraine) was administered by paraneural injections in a dose 0.1 mg/kg for the first ten days since the moment of total neurotomy designed. In 12 weeks the material sampling was produced for further histological and ultrastructural researches. Microscopic sections were made on cryotome and were impregnated by the silver nitrate. To study the pharmacological effect of the medicines the following mor-phometric indices were used: nervous fibre density and the angle of the deviation from the axis of affected nerve. Researches showed that Lipoflavon in a dose of 0.1 mg/kg produced the marked curative effect under injuring of peripheral nerve in the experiment. The amount of nervous fibers and the regenerative activity increases. The positive effect of Lipoflavon may be referred to the liposomal form, as a product of the nanotechnological development, has high tropism to the cellular membranes. Such form of the medicine accelerates the growth and myelinization of nervous fibers. It is related to antioxidant properties which are demonstrated by Quercetin. Lipoflavon demonstrates the pronounced curative effect even during a short period of administration.
УДК 616.833:54.044:546.49]-085-003.93
ВПЛИВ Т10ТРИА30Л1НУ НА РЕГЕНЕРАЦ1Ю ПЕРИФЕР1ЙН0Г0 НЕРВА ЗА УМОВ Д0ВГ0ТРИВАЛ0Г0 М1КР0МЕРКУР1АЛ13МУ
Шамало С.М., Чайковський Ю.Б. Корсак A.B.
Нацюнальний медичний университет ¡меж О.О.Богомольця, м. Кшв
Метою даного досл{дження е вивчення впливу препарату «Тютриазолш» на регенеращю перифе-ршного нерва за умов довготривалого мтромеркур{ал{зму. В досл{дах на бших щурах, ят були розподшет на dei групи, eidmeopunu експерименталъну модель травми Ыдничого нерва за умов довготривалого мтромеркур{ал{зму. У тсляоперацшному nepiodi щурам першог групи фармако-тератю не проводили, в dpyziü zpyni тваринам внутр{шньоочеревинно вводили щоденно, протя-гом 2 тижтв, розчин т{отриазолту в доз{ 100 мг/кг. Досл{джували морфолог1чну оргатзащю та морфометричну характеристику регенерацшног невроми та прилеглих eidpi3Kie (проксимального i дисталъного) с{дничого нерва через 3, 6 та 12 тижтв теля пошкодження за допомогою морфометричних та статистичних Memodie. Проведене досл{дження св{дчитъ, що у групи тварин, яким проводили фармаколог{чну корекц{ю тютриазолтом, активу еться процес регене-рацп нерва за умов довготривалого мтромеркур{ал{зму та його пошкодження.
Ключов1 слова: мкромеркур1ал1зм, ещничний нерв, регенерацт, Вступ
Проблема вивчення процеав регенераци нер-вових волокон залишаеться недостатньо вивче-ною у всьому евт та привертае увагу до себе, осктьки часто призводить до ¡нвалщносп [1, 2]. ОсобливоТ актуальное^ ця проблема набувае з урахуванням еколопчного стану в Укра'Гж, пов'язаного з забрудненням навколишнього се-редовища м1кродозами важких метал1в. Вщомо, що при дм ртут1 на оргажзм, в першу чергу вра-жаеться ЦНС та ПНС [3, 4]. Особливо вразливий до дитоксичних речовин молодий оргажзм [5, 6]. Речовини-протектори з антиоксидантною д1ею здатж захистити мембрани кл1тин та зменшити ендогенну токсемш, яка обумовлена впливом сполук важких метал1в [7]. Тютриазолш - новий орипнальний препарат вп"чизняного виробницт-ва, який в останнш час набув широкого застосу-вання, завдяки його антиоксидантним, мембра-ностабт1зуючим, протшшем1чним та ¡муномоде-люючим властивостям [8].
тютриазолЫ.
Метою даного дослщження е вивчення впливу препарату «Тютриазолш» на регенерацш пери-фершного нерва за умов довготривалого м1кро-меркур1ал1зму.
Матср1али та методи дгкипдженни В процеа роботи було обстежено 20 щур1в лн ни Вютар, вагою 150-200 г. Тварин було розподн лено на 2 групи. В обох трупах моделювали мк-ромеркур1ал1зм шляхом внутршньоочеревинно-го введения хлориду ртут1 в доз1 1/100 ЛД50 про-тягом 10 тижжв, шеля чого тваринам була вщ-творена стандартна травма л1вого ещничого нерва. Травму виконували так: ещничий нерв пе-ретинали в дтянц1 середньоТ третини стегна та фксували центральний \ перифершний вщр1зки на вщетаж 1-2 мм двома епшевральними швами. Пюля чого здшенювали гемостаз, рану зашивали наглухо. В пюляоперацшному перюд1 тваринам першо'Г групи вводили 0,9% ф1зюлопч-ний розчин, а тваринам друго'Г групи вводили препарат «Тютриазолш» в доз1 100 мг/кг внутрн
* Дана публ'жащя мае зв'язок з плановом науково-досл1дною роботою кафедри «Вивчення нервовоТ, ¡мунноГ систем та сер-ця за умов дпекзогенних та ендогенних фактор1в».
шньоочеревинно протягом 2 тижшв. Експериме-нтальний матер1ал отримували у тварин через 3, 6, 12 тижшв июля операци. Перед забором ма-тер1алу експериментальним тваринам вводили надлишкову дозу тюпенталу (200 мг/кг).
Для свппооптичноТ MiKpocKoni'i забраний мате-р1ал фксували у 10% розчиш нейтрального фо-рмалшу, зр1зи виготовляли на заморожувально-му м1кротом1, пюля чого ¡мпрегнували азотноки-слим ср1блом за швидкою методикою ¡мпрегнаци азотнокислим ср1блом елеметчв перифершноТ нервовоТ' системи. Для вивчення сполучноТ тка-нини препарати забарвлювали азур М-еозином. Для оцшки та анал1зу результате св1тлооптичноТ' MiKpocKoni'i' за допомогою морфометри викорис-товували комп'ютерну програму UTHSCSA Image Tool for Windows (version 2.00) та станда-ртну окулярну вставку. Визначали таю показни-ки: середнш кут вщхилення нервових волокон вщ поздовжньоТ oci нерва в дтянц1 регенерацш-ноТ невроми та щтьнють розподту нервових волокон. При статистичному анал1з1 морфомет-ричних даних обчислювали середы значения величин, середню похибку. Пор1вняння отрима-них результате проводили за допомогою непа-раметричного критерш Манна-В1тш-Вткоксона.
Результати та iix обговорення
У експериментальних тварин першо'Г та другоТ груп через 3 тижш пюля вщтворення стандартно'!' травми сщничого нерва в центральному вщр1зку спостер1гаються явища подразнення та ретроградно'!' дегенерацп, що проявляються наявнютю
KinbKicHi параметри
пом1рноТ' ппо- або ппер1мпрегнацп, нер1вном1рш-стю розташування нервових волокон, хвилясто-ст1 та набухання контур1в останшх. У тварин дру-го'Г групи, яким проводили фармакокорекцш, явища подразнення менш виражеш, шж у тварин першоТ групи, що проявляються у бтьш оргаш-зованому розташуванш нервових волокон.
В цей термш у тварин першоТ групи спостерн гаються порушення дозр1вання сполучноТ ткани-ни рубця, що представлена колагеновими волокнами, з1браними пучками на висвппеному фош, що можливо е ознакою набряку та малою кшьм-стю кровоносних судин. У сполучну тканину нейтрального рубця ¡з центрального вщр1зку проро-стають нервов1 волокна, ктькють яких незначна. Бтьша частина новоутворених нервових волокон проходить по перифери невроми I розташо-вуеться косо, поперечно та рекурентно. Можливо це пов'язано з набряком. Середнш кут вщхилення аксошв вщ повздовжньоТ ос1 нерва стано-вить 44,3±1,0° (Табл. 1).
В другш груп1 тварин цього ж термшу також формуеться регенерацшна неврома, але ктькють нервових волокон, як1 проростають ¡з центрального вщр1зку, значно бтьша, шж у тварин першоТ групи, але також незначна. Бтьша час-тина осьових цилшдр1в пролягае у повздовж-ньому напрямку, але збер1гаються I т1, яю мають невпорядковане розташування. Середнш кут вщхилення аксошв вщ повздовжньоТ оа нерва становить 35,5±0,8°, що статистично достов1рно менше, н1жу тварин першоТ групи (Табл. 1).
Таблиця 1.
генерацп с/дничого нерва шура в р!зш термми, пюля травми
Гр. тв. Щтьнють розподту аксошв в перифершному Biflflmi сщничого нерва (1/мм2) М±т Середнш кут вщхилення нервових волокон вщ поздовжньоТ oci нерва в дтянц1 травми (в градусах) М±т
3 тижш 6 тижшв 12тижшв 3 тижш 6 тижшв 12тижшв
1 1432±12,4 2733±16,3а 5586±15,9а 44,3±1,0 42,4±0,9 38,6±1,0 а
2 1824±17,3Ь 3684±21,3а'ь 6837±19,7аЬ 35,5±0,8Ь 33,5±1,0Ь 304±0,9 а, b
РЬниця достов1рна (р<0,05): а - по в!дношенню до попередньоГ Ь - по в!дношенню до групи 1.
У дистальному вщр1зку сщничого нерва тварин першоТ групи через 3 тижш пюля операци, спо-стер1гаються новоутвореш тоненью нервов1 волокна, що збер1гають явища подразнення у ви-гляд1 хвилястост1 контур1в. 1х ктькють незначна, молод1 нервов1 волокна мають нер1вном1рне розташування за рахунок висв1тлених зон м1ж ними. Середне значения щшьносп розподту нервових волокон становить 1432±12,4/мм2 (Табл. 1).
У тварин другоТ групи ктькють новоутворених нервових волокон перифершного вщр1зку нерва бтьша, н1жу попереднш груп1, вони мають менш виражен1 явища подразнення та розподтяються вщносно р1вном1рно. Середне значения щтьно-ст1 розподту аксошв перифершного вщр1зку нерва становить 1824±17,3/мм , що статистично достов1рно бтьше, н1жв першш груш (Табл. 1).
Через 6 тижшв пюля операци в центральному вщр1зку у першш та другш груш ще залишаються явища подразнення, яю виражаються нер1вном1-
терм'ту;
рнютю фарбування та хвилястютю контур1в нервових волокон, але вони бтьш виражеш у щур1в першоТ групи.
В цей термш регенерацшна неврома у тварин першоТ та другоТ групи вже сформована, але слщ вщзначити, що ктькють та д1аметр нервових волокон, а також васкуляризац1я невроми значно краща у тарин другоТ групи, як1 отримували лкування тютриазолшом. Переважна час-тина нервових волокон дтянки травми розташо-вуються бтьш впорядковано у тварин другоТ групи, на вщмшу вщ тварин першоТ групи, та прямують паралельно, вщносно поздовжньоТ оа нерва, I ттьки незначна ктькють розташоваш косо або поперечно. Середнш кут вщхилення аксошв вщ повздовжньоТ оа нерва у першш груп1 тварин становить 42,4±0,9°. Середнш кут вщхилення аксошв вщ повздовжньоТ оа нерва у другш груш тварин становить 33,5±1,0°, що статистично достов1рно менше, н1жу першш груш.
liiC. l II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка медична сгпомагпологгчна акадежШ»
У перифершному вщр1зку ещничного нерва тварин першо'Г групи, в термш 6 тижшв шеля не-вротоми, кшьмсть молодих нервових волокон значно бтьша, ыж в попереднш термш тварин ц1е'Г ж експериментальноТ групи, але суттево вщ-р1зняеться вщ тварин друго'Г групи цього ж термшу, як1 отримували лкування, у вигляд1 меншо'Г кшькосп та бтьш нер1вном1рного розташування нервових волокон в данш дтянцк Середне значения щтьносп розподту аксоыв перифершно-го вщр1зку становить 2733±16,3/мм2, що статис-тично достов1рно бтьше, ыж у попередньому термшк
Перифершна дтянка ушкодженого нерва тварин друго'Г групи цього ж термшу мютить бтьше новоутворених нервових волокон, як1 мають те-нденцш до бтьш р1вном1рного розташування. Середне значения щшьносп розподту аксоыв перифершного вщр1зку становить
3684±21,3/мм2, що статистично достов1рно бтьше, ыжу попередньому термш1 та першш групк
Через 12 тижшв шеля операци у щур1в першо'Г та друго'Г групи в центральному вщр1зку ещничо-го нерва збер1гаються слабо помп"н1 ознаки по-дразнення, що проявляються змшою ¡мпрегна-цшних властивостей, як1 бтьш помп"ы у щур1в першо'Г групи.
В дтянц1 травми, у тварин першо'Г групи про-довжуе виявлятись регенерацшна неврома. Но-воутворен1 нервов1 волокна розташован1 б1льш р1вном1рно, але ще е рекурентш. Середн1й кут вщхилення аксон1в вщ повздовжньо'1 оа нерва становить 38,6±1,0°, що достов1рно менше вщ-носно попереднього строку.
Бтьша частина нервових волокон регенера-цшно'Г невроми тварин другоТ групи прямують паралельно повздовжньоТ оа нерва \ лише не-значна ктькють розташована косо або поперечно. Середнш кут вщхилення аксон1в вщ повздовжньоТ оа нерва становить 30,4±0,9°, що досто-в1рно менше вщносно попереднього строку та першоТ' групи.
У дистальному вщр1зку ещничного нерва щур1в першоТ групи, в термш 12 тижн1в, юльмсть новоутворених нервових волокон значно бтьша, шж в попереднш термш тварин ц1е!' ж групи, але Т'х юльюсть менша, н1ж у тварин другоТ' групи цього ж термшу. Середне значения щтьност1 розпод1-
лу нервових волокон становить 5586±15,9/мм2, що статистично достов1рно б1льше, н1ж в попередньому строцк
У щур1в друго'Г групи, яю отримували фармако-лопчну корекц1ю, новоутворен1 нервов1 волокна в1зуально, як по д1аметру, так i по ктькосп по-ступаються нервовим волокнам центрального Biflp¡3Ky, але ïx кшьюсть значно б1льша, ыж у тварин першо'Г групи цього ж термшу. Середне значения щтьносп розподту нервових волокон становить 6837±19,7/мм2, що статистично до-CTOBipHO бтьше, шжу попередньому TepMiHi та у тварин першо'Г групи.
Висновки та перспективи подальших досл1-джень
Проведене дослщження евщчить, що застосу-вання тютриазолшу за умов довготривалого mík-ромеркур1ал1зму та стандартно'!' травми перифе-р1йного нерва активуе процеси регенерацм нер-вового стовбура, що проявляеться збтьшенням к1лькост1 новоутворених нервових волокон, як1 проростають через регенерац1йну неврому та ïx бтьш упорядкованим розм1щенням.
Подалыш дослщження будуть полягати у ви-вченн1 процес1в регенерацм ещничного нерва в умовах м1кромеркур1ал1зму за допомогою елект-ронно'Г MiKpocKoniï.
JIÍTepaTypa
1. Береснев В.П. Результаты эпиневрального шва седалищного нерва / В.П. Береснев, Р.И. Хамзаев, Ю.И. Борода // Весник хирургии. -2009. -Т.168, №1. -С.61.
2. Gosk J.R. The lover extremity nerve injures own experience in surgical treatment / J.R. Gosk, J.G. Rutowski // F Neuropathol. -2005. - V.43. - P. 148-152.
3. Чайковський Ю.Б. Морфолопчш змши спинномозкових ганглмв за умов м1кромеркур1ал1зму / Ю.Б. Чайковський, J1.M. Сокуренко // Нейронауки: теоретичш та KnÍHÍ4HÍ аспекти. - 2007. - Т.З, № 1-2. - С.37-41
4. Stohs S.J. Oxidative mechanisms in the toxity of metal ions / S.J. Stohs, D. Bagchi // Free. Radie. Biol. Med. - 1995. - V. 18, № 2. -P. 321-336.
5. Власик Jl.I. Особливост1 нефротоксичноТ дм малих доз промис-лових отрут залежно вщ B¡Ky : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня доктора мед.наук : спец. 14.03.06 «Токсиколопя», /Л.I.Власик // 1н-т фармакол.1 токсикол. - К., 2001. - 32 с.
6. Сабирова З.Ф. Антропогенное загрязнение атмосферного воздуха и состояние здоровья детского населения / З.Ф. Сабирова // Гигиена и сан. - 2001. - №2. - С.9-11.
7. Аксенова М.Е. Тяжелые металлы: механизмы нефротоксичнос-ти ( обзор литературы) / М.Е. Аксенова // Нефрология и диализ. - 2000. - Т.2, № 1_2. - С.56-58.
8. Бибик В.В. Тиотриазолин: фармакология и фармакотерашя (обзор литературы) / В.В. Бибик, Д.М. Болгов // Укр. Мед. Альманах. - 2000. - Т.З, № 4. - С. 226-229.
Реферат
ВЛИЯНИЕ ТИОТРИАЗОЛИНА НА РЕГЕНЕРАЦИЮ ПЕРИФЕРИЧЕСКОГО НЕРВА В УСЛОВИЯХ ДЛИТЕЛЬНОГО
МИКРОМЕРКУРИАЛИЗМА
Шамало С.Н., Чайковский Ю.Б., Корсак A.B.
Ключевые слова: микромеркуриализм, седалищный нерв, регенерация, тиотриазолин.
Целью данного исследования является изучение влияния препарата «Тиотриазолин» на регенерацию периферического нерва в условиях длительного микромеркуриализма. В эксперименте на белах крысах, которые были разделены на две группы, создали экспериментальную модель травмы седалищного нерва в условиях длительного микромеркуриализма. В послеоперационном периоде крысам первой группы фармакотерапию не проводили. Во второй группе животным внутрибрюшинно вводили ежедневно, на протяжении 2 недель, раствор тиотриазолина в дозе 100 мг/кг. Исследовали морфологическую организацию, а также морфометрическую характеристику регенерационной невромы и прилегающих к ней отрезков (проксимального и дистального) седалищного нерва через 3, 6 и 12 недель
после повреждения с помощью морфометрических и статистических методов. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что у группы животных, которым проводили фармакологическую коррекцию тиотриазолином, активируется процес регенерации нерва в условиях длительного микромерку-риализма и его повреждения.
Summary
EFFECT OF THIOTRIAZOLINUM ON PERIPHERAL NERVE REGENERATION UNDER THE CONDITIONS OF LONG TERM
MICROMERCURIALISM
Shamalo S.N., Tchaikovsky Yu.В., KorsakA.V.
Key words: micromercuriarism, sciatic nerve, regeneration, thiotriazolinum.
The research is aimed to study the effect of thiotriazolinum on the peripheral nerve regeneration under the long term micromercuriarism. The model of designed sciatic nerve trauma under micromercurialism was investigated on two groups of white rats. The rats of the first group were given not any pharmacological drugs during the postoperative period. The second group animals were administered intraperitoneal^ the thiotriazolinum solution (in the dose of 100 mg/kg) daily during 2 weeks after the operation. Morphological structure and morphometric data of regenerative neuroma and adjacent segments (proximal and distal) of sciatic nerve were studied in 3, 6 and 12 weeks after the damage by morphometrical and statistical methods. The research proved that in the group of animals subjected to pharmacological correction by thiotriazolinum the process of nerve regeneration was more enhanced.
УДК: 616.716.1/.4-007.234-089-092.9
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ ДЕФЕКТ1В К1СТК0В01 ТКАНИНИ У ТВАРИН В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ 0СТЕ0П0Р0В0М
Шульженко О.Ю., Силенко Ю.1., Чернявський С. А.
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
Проведене досл{дження на модел{ остеопорозу у оварюектомованих самок бших щур{в св{дчитъ про достов{рний вплив остеопорозу на стан реакцш перекисного окисления л{тд{в та метабол{-чних процесгв. Хгрурггчне лгкування дефектгв кгстковог тканини щелеп у тварин з остеопоро-зом веде до бшъш високих значенъ показнитв перекисного окисления л{тд{в та тг{б{тора трипсина. Це тдтверджуе необх{дтстъ корекци метабол{чних показнитв при х{рург{чному лтуван-т дефект{в кгстковог тканини щелеп, особливо при розвитку остеопорозу.
Ключов1 слова: остеопороз, метаболннп показники, Десмо-ост
Останшм часом проблема остеопорозу в медицин! привертае все бтьше уваги стоматолопв. В комплеш тканин пародонту альвеолярна кют-ка являе собою одну з1 складових, саме Тй при-дтяеться особливе значения.
Серед мехаызм1в патогенезу пародонтиту провщними е порушення м1кроциркуляци, дисбаланс ¡мунноТ' системи оргашзму та порушення стану антиоксидантноТ' системи, що призводить до порушення трофеи пародонта, активаци вн льнорадикальних процеав у тканинах \ деструк-цм альвеолярноТ' кютки (Силенко Ю.1.,1992-2006).
При комплексному лкуваны генерал1зованного пародонтиту особлива увага придтяеться х1рур-пчним методам, осктьки у значного контингенту хворих ттьки Т'х застосування дозволяе досягти лквщацм вогнища хроычного запалення, припи-нити прогресування деструкци альвеолярноТ кютки ¡, зрештою, забезпечити тривалу стабт1за-цш стану тканин пародонту (Безрукова А.П.,1998).
Звичайш х1рурпчш втручання, яю виконуються з метою регенераци перюдонтальних тканин, не були достатньо ефективними. За останш 20 ро-ш був досягнутий значний теоретичний \ ктыч-ний усшх при вщновленш перюдонту \ кютково'Г
тканини за допомогою направлено'! тканинноТ' регенерацГ! (НТР). Дана методика обумовлюе застосування бар'ерних НТР мембран i остео-пластичних матер1ал1в [7, 8].
Слщ вщзначити cnociö комплексного л1кування xpoHi4Horo генерал1зованого пародонтиту з ви-користанням пнпвостеопластики та полтептид-них npenapaTiB (Бусло A.M., Силенко Ю.1.,2008), а також cnociö xipypri4Horo л1кування генерал1зо-ваного пародонтиту аутолопчними мезенх1маль-ними стовбуровими кл1тинами KpoBi (Яринич-Бучинська Н.П., Скрипников П.М.,2008).
Проблема xipypri4Horo л1кування генерал1зо-ваного пародонтиту ускладнюеться наявн1стю у хворого остеопорозу [3, 4].
Встановлений вплив системного остеопорозу на стан зубо-щелепноТ' системи. (В. В. Поворознюк, Г. Н. Вишняк, И. П. Мазур,
A. С. Богдан, 1998).
Впродовж останжх 40 poKiB в пародонтолот з метою полтшення метабол1зму кютково'Г тканини альвеолярного вщростка застосовують пре-парати, як1 коригують бтково-мшеральний обм1н
в юстков1й тканиж (Вишняк Г.Н.,1999, Герелюк
B.I., Нейко Н.В., Плав'юк Л.Ю., Стасюк Н.О.,2004, Мазур И.П.,2002, Ярова С.П., Без-смертний A.A., Прилуцька Я.Д.,2003). Засоби з
