Научная статья на тему 'Вплив температури на міцність деревини у пружній області деформування'

Вплив температури на міцність деревини у пружній області деформування Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

CC BY
93
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по электротехнике, электронной технике, информационным технологиям, автор научной работы — Б. П. Поберейко

Отримано та проаналізовано аналітичну залежність міцності деревини від температури у пружній області деформування. Встановлено та підтверджено, що у діапазоні зміни температур від 20 °С до 100 °С міцність деревини у різних напрямках анізотропії зменшується за лінійним законом.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Influence of temperature on durability of wood in resilient region of deformation

It is got and analysed analytical dependence of durability of wood on a temperature in the resilient region of deformation. It is set and confirmed, that in the range of change of temperatures from 20 °С to a 100 °С durability of wood in different directions of anisotropic diminishes after a linear law.

Текст научной работы на тему «Вплив температури на міцність деревини у пружній області деформування»

Здшснення таких розрахунюв з використанням HopMaraBiB витрат си-ровини та мaтеpiaлiв е вкрай неoбхiдними для здшснення точних розрахунюв цiни виpoбiв. У таких умовах просто не обштись без автоматизаци пpoцесiв poзpaхункiв витрат мaтеpiaлiв, а тому неoбхiдне вщповщне програмне забез-печення та алгоритми здiйснення цих poзpaхункiв.

Один iз таких пpoдуктiв було розроблено за участю спецiaлiстiв Нащ-онального люотехшчного унiвеpситету Укра!ни.

На сьoгoднi тонером серед вггчизняних виpoбникiв програмного за-безпечення е концерн "УДАЧА" (Ки!в). На пiдпpиемствaх гaлузi з усшхом використовують програми автоматизованого проектування дерев'яних вiкoн, балконних дверей - WinDesigner 2.0, проектування дерев'яних схoдiв - STAIRCASE-SOFTWARE 9, проектування меблiв i розкрою плитних мaтеpiaлiв -Woody i Sawyer, бухгалтерська програма - Главбух 2 та ш.

Нормативи витрати деревини (лiсoмaтеpiaли кpуглi та пилoмaтеpiaли) розроблено як кеpiвний документ для пiдпpиемств гaлузi, що виготовляють тpaдицiйнi i нoвi столярш вироби та фpезеpoвaнi детaлi для будiвництвa.

Висновки та рекомендацй'

1. Анатз теоретичних та виробничих дослщжень надав змогу розробити науково обгрунтоват нормативи витрат деревини у виробнищв СБВ.

2. Розроблет нopмaтивнi мaтеpiaли мiстять кoефiцiенти витрати деревини за-лежно вщ сорту деревинно! сировини, пилoмaтеpiaлiв породного складу, методику визначення iндивiдуaльних норм витрати деревини, мaтеpiaли для роз-роблення заходов з економи сировини, методи контролю за й використанням.

3. Розроблено алгоритм та комп'ютерну програму розрахунку сировини та матер1ал1в у виробнищв сучасних СВ.

4. Розроблет нормативи витрат деревини у виробнищв сучасних та тради-цшних СБВ дадуть змогу контролювати питання щодо рацюнального та ефективного використання деревинно! сировини, впровадити у вироб-ництво науково обгрунтоват прогресивт норми.

Лiтература

1. ДСТУ 2186-93. Деташ i вироби дерев'ят. Теpмiни та визначення.

2. ГОСТ 11214-99. Окна и балконные двери деревянные с двойным остекленением для жилых и общественных зданий.

3. ГОСТ 8242-88. Детали профильные из древесины и древесных материалов для строительства. Технические условия.

4. ДСТУ Б В.2.6-24-2001. Блоки вшонш дерев'яш з! склопакетами. Техшчш умови.

5. Нормативи витрат деревини у виробницга стoляpнo-будiвельних вироб1в. - Льв1в: НЛТУ Украши, 2007. - 38 с. _

УДК 634.0.812 Доц. Б.П. Поберейко, канд. техн. наук - НЛТУ УкраИни, м. Львы

ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ НА МЩШСТЬ ДЕРЕВИНИ У ПРУЖН1Й ОБЛАСТ1 ДЕФОРМУВАННЯ

Отримано та проаналiзовано анал^ичну залежнiсть мiцностi деревини вiд тем-ператури у пружнiй областi деформування. Встановлено та пiдтверджено, що у дь апазонi змiни температур вщ 20 °С до 100 °С мiцнiсть деревини у рiзних напрямках ашзотропп зменшуеться за лiнiйним законом.

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

Assist. prof. B.P. Pobereyko - NUFWT of Ukraine, L'viv

Influence of temperature on durability of wood in resilient

region of deformation

It is got and analysed analytical dependence of durability of wood on a temperature in the resilient region of deformation. It is set and confirmed, that in the range of change of temperatures from 20 °С to a 100 °С durability of wood in different directions of anisotropic diminishes after a linear law.

Актуальшсть. Для технологи r^p0TepMi4H0i обробки nanoMaTepianiB важливими е зaдaчi визначення впливу навколишнього середовища на фiзи-ко-мехашчш властивост деревини, зокрема температури на мщшсть матерь алу. На сьогодш ця проблема виршена у часткових випадках. B^Mi з ще1 област дoслiджeнь публшаци [1-3] пpисвячeнi в основному анашзу та оброб-щ peзультaтiв експериментальних вимipювaнь, а наведеш у них зaлeжнoстi е емшричними. Тому актуальними е тeopeтичнi дослщження залежностей мщ-нoстi деревини вщ температури у piзних напрямках ашзотропп на oснoвi от-риманого у робот [4] кpитepiю мiцнoстi для пгроскошчних aнiзoтpoпних ма-тepiaлiв змшно! маси.

Постановка задачi. Згiднo з роботою [4], мiцнiсть гiгpoскoпiчних аш-зотропних мaтepiaлiв зi змiнними потенщалами тепломасоперенесення опи-сують кpитepieм

1 т* J ( 3 д Ц* clU P —J ^ J

= jJI т^+ div(Xggra-T) + Spy-dU +—— W + ^f0!0 , (1)

J p 0 T ^k=1 dxk -T J dr j J p

де: S * - граничне значення питомо! ентропп, вiднeсeнe до одинищ маси речо-вини; S0 - значення питомо! ентропи на початку деформування мaтepiaлу; Т, U та P - вщповщш функци poзпoдiлiв тepмoдинaмiчнol температури, воло-говмюту та тиску парогазово! сумiшi у мaтepiaлi; p* - значення густини ма-тepiaлу на момент часу руйнування мaтepiaлу т ; J - значення якобшну гра-дieнтiв руху точок суцшьного середовища на момент часу T; S - коефщент фазового переходу; X - коефщент тeплoпpoвiднoстi; у - питома теплота ви-

паровування вологи; Yak - дисипативна функцiя.

k=1 dxk

У пpужнiй постановщ зaдaчi для мaтepiaлiв зi сталими piвнoмipнo роз-пoдiлeними полями температури i вологи та oднopiдним напружено-дефор-мiвним станом умова (1) е значно простшою. У цьому випадку швидюсть змiни вoлoгoвмiсту та гpaдieнти пoлiв температури i вологи дopiвнюють ну-лeвi, а процеси дисипаци енерги - вiдсутнi. Тому, з огляду на цi обмеження, формулу (1) запишемо у виглядi

j *

T(j*p*s*- J0P0S0)= jPdJ . (2)

J 0

Лiвa частина цього спiввiднoшeння описуе зaкoнoмipнoстi пpoтiкaння теплових процеЫв у мaтepiaлi, а права - деформативних. Для обгрунтування цих положень скористаемося результатами дослщжень [5, 6].

Зпдно з [5], густина матер1алу у неруйшвному сташ та на меж1 руйну-вання е залежною вщ вологовмюту и та якоб1ану град1ент1в руху I 1 визнача-ють за формулою

1 + и (3)

р = (+вщ](3)

де р¥ - коефщент об'емно! усадки деревини; и0 - вологовмют матер1алу на початку деформування; рст, - густина абсолютно сухо! деревини. Тому, вра-ховуючи, що у недеформованому сташ J0 = 1, то

Т ((V - J0P0S0) = Т ( - so). (4)

Звщси, зпдно з другим законом термодинамжи, величина д(Т) = т( - V)) - кшьюсть теплоти, яку поглинае або видшяе одиниця маси де-

формовано! деревини в умовах квазютатичного 1зотерм1чного розтягу або стиску вщповщно, що 1 необхщно було довести.

1нтеграл у правш частит умови (2) е кшьюсною м1рою роботи, яку виконують поля напружень деформованого матер1алу. Покажемо, що ця робота дор1внюе потенщальнш енергп деформацп, вщнесенш до одинищ об'ему недеформовано! деревини. Для цього скористаемося вщомою залеж-шстю компоненлв тензора напружень вщ тиску р парогазово! сум1ш1 [6]

Ск = -Р5гк , (6)

де 5к = 1 для ¿=к { 5к = 0 для I ф к . Тод1, помноживши (6) на 5к матимемо

Р = -5ок. (7)

Якоб1ан град1ент1в руху J у (2) дор1внюе вщношенню об'ем1в ёУ та ёУ0 деформованого та недеформованого матер1алу вщповщно [5], тобто

J = ёУ / ёУ0. (8)

Величина ёУ е залежною вщ суми д1агональних компоненлв тензора деформацш \ визначаеться сшввщношенням [7]

ёУ = ёУ0^ ^(1 + 8к5к). (9)

I=1 к=1

Звщси, поставивши (7) - (9) у праву частину (2), матимемо

J * 1 ( 3 3 Л

|РШ = --— | I ^Т.Скёел ёУ0 . (10)

Jo ёУ0 ёУ0 V 1=1 к=1 )

Зпдно з результатами дослщжень [7]

1 г ( 3 3 Л

П = [^Ъскёеа ёУ0, (11)

ёУ0 у V 1=1 к=1 )

де п - потенщальна енерпя деформацп матер1алу, вщнесена до одинищ його об'ему у недеформованому стат. Але, в межах виконання закону Гука

1 3 3 3 3

П = 2^ЕЕЕЕуЬ£у8ы , (12)

2 ¿=1 ]=1 к=1 и=1

Нaцioнaльний л^тех^чний yнiверcитет yKpaÏHi

де EiJkn - модулi пружностi. Тому, поставивши (4) та (10)-(12) у (2), отри-маемо критерш мiцностi для пружно1 областi деформування деревини 3i ста-лими рiвномiрно розподiленими температурно-волопсними полями

2 (1+UJ?r T ( - so ) = £ £ £ £ Ejj . (13)

1 + PVU i=1 J=1 k=1 n=1

Визначення залежностi межi мiцностi деревини вщ температури. У цьому випадку, з врахуванням закону Гука, критерш мщност (13) для деревини 3i сталою температурою Т запишемо у виглядi

2(1 + U)рст. T(s*_so) = ^L, (14)

1 + ßvU 1 ' Е^ У J

де Ei та <ji - модуль пружност та напруження в i-му напрямку анiзотропiï ме-ханiчних властивостей матер1алу.

Для визначення невiдомоï залежност q (T ) = T ( s* - s0 ) припустимо, що

температура матерiалу збiльшилася на величину AT, тодi матимемо

q (T + AT ) = [ s* (T + AT ) -so (T + AT )] (T + AT ) . (15)

Звщси, оскшьки, зпдно з результатами робгг [8], отримаемо

T+AT с

s (T + AT)-s(T) = j C-dT, (16)

TT

то тсля нескладних математичних перетворень одержимо

q (T + ЛT) =

l+Лl ™

JT

q(T) + T j (Cl-Ci))

T

T

1 + f], (17)

де символами C- i C— позначено питомi теплоемностi пружноï та не пружноï деревини при сталому напруженi.

Звiдси, критерiй мщносл (14) для деревини зi сталою температурою T + AT мае вигляд

T+AT

2 (1 + U )pcm.

1 + ßyU

q (T) + T j (Cl - Cl)

TT

\+^^=2Hт+l (IS)

Для знаходження q (T), припустимо, що для деревини з температурою

Т, наприклад для Т=20 °С, значення межi мiцностi в i-му напрямку ашзотропп е вщомим i дорiвнюе — _гр (T). Тодi, згiдно з формулою (14)

= 1 + ßvU l}_гр (T) 2

Отже, з врaхувaнням формули (19)

q(Т) = [s-(Т)-so(Т)]Т = 2E"- (19)

li (t+лт) = J[l+f)]lrf гр (T)-2 (++U)cm E,TTJ(Cl-C))f . (20)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Зпдно з результaтaми дослiджень [9], у дiaпaзонi темперaтур вiд 20 °С до 100 °С змiнa теплоeмностi деревини з вщносною вологiстю, нижчою зa

межу гiгроскопiчностi, е незначною. Наприклад, для деревини з вщносною вологiстю 20 % значення величини Са змшюеться в межах вiд 2,4 до 2,6 кДж/кг-°С, а для деревини з вщносною вологiстю, меншою за 20 %, ця змша е ще меншою. Тому для вказаних дiапазонiв змiни вологи та температу-ри величину Са можна вважати сталою величиною. Тодi, у цьому випадку за-лежнiсть (20) запишемо у виглядi

i+*т * (т )-^ ^ (-с D.

(21)

Поведiнка функци а(Т + АТ) е залежною вiд рiзницi теплоемностей

Са i Са. Якщо Са- са < 0, то залежнiсть а(Т + АТ) е зростаючою. У проти-

лежному випадку вона е спадною. Зазначимо також, що величина Са- С*а виз-начена на множит дшсних чисел. Тому, якщо функщя а(Т + АТ) iз збшьшен-

ням аргументу АТ зменшуеться, то, згiдно з формулою (21), значення вели-чини Са - Са повинт задовольняти подвiйну нерiвнiсть

Г Л

1 + в

0<Ca-Cl <

п-2

г _ гр

(T) l (T + AT)

т AT

1 +-

T

2 (1 + U )pemEiT ln 1l + AT

(22)

для будь-якого АТ .

Для деревини величина Са- С*а е додатною. Переконливим доказом на користь цього припущення е результати експериментальних випробовувань деревних зразюв у рiзних стацiонарних температурних полях [3, 9], аналiз яких показав що iз зростанням температури мiцнiсть матерiалу зменшуеться за лiнiйним законом.

Обговорення та аналiз результатiв чисельних експерименпв. Для зiставлення теоретичних дослiджень з вщповщними результатами експери-ментальних випробовувань [3, 9] проведено чисельш розрахунки мщност деревини сосни вздовж та впоперек волокон у дiапазонi змши температури вiд 20 до 100 °С. Результати розрахункiв для матерiалу з фiзико-механiчними характеристиками, як наведено у табл. 1, вщображеш у виглядi графiкiв на рис. 1, 2. 1х аналiз та аналiз вiдповiдних результатiв експериментальних вимь рювань [3, 9] показав, що вплив температури на вщносну мщшсть деревини (вiдношення меж мщностей деревинного матерiалу з вiдносною волопстю 12 % та температурами Т + АТ i 0 °С) е залежним вiд способу деформування.

Табл. 1. Фiзико-механiчнi характеристики деревини сосни з температурою 20 °С, вiдносною волог^тю 12 % та густиною 485 кг/м3у рiзних напрямках

Характеристики деревини Вздовж волокон Радiальний напрям Тангенталь-ний напрям

Миттевий модуль пружност Е, ГПа 11,9/11,9 0,54/0,67 0,47/0,55

Межа мщносп, i гр, МПа 102/46,3 3,23/5,1 2,63/4,63

Рiзниця теплоемностей Са-Са , Дж/кг- °С 8,4/2,4 0,18/0,15 0,18/0,18

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

У випадку випробовувань на розтяг мiцнiсть деревини сосни вздовж волокон з шдвищенням температури вщ 20 до 100 °С зменшуеться приблизно на 34 %, а у випадку стиску - на 43 %. Впоперек волокон навпаки мщшсть деревини сосни на стиск з тдвищення температури зменшуеться повшьшше шж у випадку розтягу. Виявлена закономiрнiсть пояснюеться залежнiстю рiзницi теп-лоемностей Сс i СС вщ способу навантаження. Дiйсно, згiдно з даними табл. 1, значення ще! величини у випадку розтягу е бшьшими нiж пiд час стиску.

а) б)

Рис. 1. Вплив температури на вiдносну мщшсть деревини сосни а) вздовж та б) поперек волокон: 1, 3 - в1дпов1дно розтяг та стиск у тангентальному напрям1; 2, 4 - розтяг та стиск у радиальному напрям1

Отже, особливост змши межi мщност деревини с (Т + АТ) залежно

вщ температури АТ, визначаються стрибкоподiбною змшою И теплоемностi при переходi з пружно! у непружну область деформування.

Лггература

1. Белянкин Ф.П., Яценко В.Ф. Деформативность и сопротивляемость древесины как упруго-вязко-пластического тела. - К.: Изд-во АН УССР, 1957. - 186 с.

2. Леонтьев Н.Л. Длительное сопротивление древесины. - М.: Гослес-бумиздат, 1957. -

132 с.

3. Хухрянский П.Н. Прочность древесины. - М.: Гослесбумиздат, 1955. - 152 с.

4. Соколовський Я.1., Поберейко Б.П. Дослщження граничного напружено-деформ1вно-го стану деревини у процес сушшня// Доповвд НАН Украши. Сер.: Мехатка, 2006. - С. 23-29.

5. Поберейко Б.П., Соколовський Я.1. Дослщження процеав вологоперенесення все-редиш та на межi неруйшвно! обласп деформування деревини// Наук. вюник НЛТУУ: Зб. на-ук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУУ. - 2006, вип. 16.6. - С. 82-90.

6. Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. Теоретическая физика. В 10-ти томах, т. VII. Теория упругости: Учеб. пособие. - 4-е изд. - М.: Наука, 1987. - 248 с.

7. Яценко В.Ф. Прочность композиционных материалов. - К.: Вища шк., 1988. - 191 с.

8. Леонтович М.А. Введение в термодинамику. Статистическая физика: Учеб. пособие. - М.: Наука, 1983. - 416 с.

9. Боровиков А.М., Уголев Б.Н. Справочник по древесине. - М.: Лесн. пром-сть, 1989. - 296 с.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.