CC BY
11
2. Кшивецький Б.Я., Гупало О.П. Проблеми використання клейових з'еднань на осно-вi термопластичних кле!в// Науковий вiсник: Зб. наук-техн. праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001, вип. 11.2. - С. 23-24.
3. Кшивецкий Б.Я., Прокопович Б.В., Гупало О.П. О долговечности клеевых соединений в деревообработке// Актуальные проблемы лесного комплекса: Сборник научных трудов. - Брянск, БГИТА, 2001, вып. 4. - С. 61-64.
УДК658.527.011.56 1нж. В.1. Криштапович;
доц. В.М. Максимы, д-р техн. наук - УкрДЛТУ
ВПЛИВ СТРУКТУРИ Л1Н1Й СКЛАДАННЯ МЕБЛЕВИХ ВИРОБ1В НА ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТ1IX ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Дослщжуеться вплив структури лшш складання малогабаритних меблевих ви-po6iB на 1хню продуктивнiсть. Пропонуються залежност для визначення тривалост iнтеpвалу випуску та оцшки переваги "коротких" лшш над "довгими".
Eng. V.I. Kryshtapovych, doc. V.M. Maksymiv - USUFWT
Stowage lines structure influence of furniture wares on effectiveness indexes of their functioning
Investigates stowage lines structure influence of small furniture wares on their productivity. Are brought to dependence for determination of issue interval duration and superiority "estimation short" lines over "long".
Монтажт та складальт роботи у меблевому виробництвГ е найбгльш трудомГсткими, з невисоким piBHeM мехатзаци та автоматизаци робГт. Одним i3 шляхiв тдвищення eфeктивностi складальних та монтажних робгг е впро-вадження виробничих автоматизованих лшш з рацюнальними параметрами. На сучасному етат значна частина корпусних (великогабаритних) меблГв ви-пускаеться без повного виробничого складання. Складання малогабаритних меблевих виробГв, а також попередне складання окремих елементав крупних корпусних меблГв здшснюються у виробничих умовах.
Конвеерт лши, на яких здшснюеться складання меблевих виробГв, можуть бути лшшними, коловими, розгалуженими, карусельними [1].
ФункЦональна залежнсть м1ж основними параметрами конвеера мае вигляд: TkQ = n0kT3M;
де: Tk - час на виготовлення деталГ, вузла, виробу на конвеерГ
Tk = Rn0
R - ритм конвеера, с; Q - змшна продуктившсть; n0 - кшьюсть операцш на яю розчленовуеться процес оброблення; Тзм - тривалГсть змши; k - коефь щент використання конвеера; k = (Тзм - Тпер)/Тзм; Тпер - втрати робочого часу, пов'язат Гз ввдпочинком робггаиюв, налагодження та переналагодження конвеера, замшу шструментав, тощо.
АналГз ще! залежноста проведено за умови, що R е величина постшна. Однак, як показують тривалГ дослвдження, випадковий характер тривалосл елементарних та комплексних операцш суттево впливае на показники ефек-
тивносл роботи конвеерних лiнiй. Кiлькiсть операцш, на якi розчленовуеться процес складання п0 вибирався або виходячи з певних площ, або з програми випуску. При цьому недостатнiми е дослвдження впливу кiлькостi операцiй п0 на показники ефективностi роботи лшш складання. Для сьогоднiшнього виробництва характерним е часта змша продукци, невеликий об'ем партш, або одиничнi вироби i цi показники теж мають випадковий характер. Тому слiд провести вщповвдт дослiдження:
• дослвдити вплив випадкового характеру тривалостi операцiй складання на показники ефективносп роботи лшш;
• дослщити вплив кiлькостi операцш п0 на ефекгивнiсть роботи конвеерних лшш;
• проан^зувати залежнiсть екошлшчних показникiв вiд структури та парамет-рiв лiнiй i дати рекомендацп щодо вибору рацiональних варiангiв лшш;
• побудувати залежностi для оцшки ефективностi роботи лiнiй iз урахуванням особливостей сучасного виробництва i ш.
Особливiсть складальних процесiв полягае у тому, що загальний час обробки на конвеерi Тр дорiвнюе сумi часу на виконання окремих елементар-
п
них операцiй Тр = ^ ti i може подшятись на певну кiлькiсть комплексних
1=1
операцiй п0. Змiна п0 веде до змiни величини ритму Я i загальний час виго-товлення Тк=Яп0 завжди бiльший ввд Тр. Останне пояснюеться неможливiстю рiвномiрного подiлу тривалостi комплексних операцiй tопj, а також !хшм ви-падковим характером. Випадковий характер тривалоста комплексно! операци теж залежить вiд п0. Ця залежнiсть проявляеться таким чином, що збшьшення п0 веде до зменшення тривалостi комплексних операцiй tопj. Останнi склада-ються iз елементарних (технолопчно неподiльних) операцiй з середньою три-валiстю т=20 с i коефiцiентом варiацii (як показником стабшьноста) и=0.5 (50 %). Таким чином, кожна комплексна операщя може складатися iз т елементарних (т=оп/20). Значення коефiцiента варiацii комплексно! операци до-рiвнюватиме:
(
т
I т2
1=1
и2 тт2
, t
1оп 1оп
Отже, мiж часом обробки Тр, кiлькiстю комплексних операцiй п0, три-валiстю цих операцiй tопj та !х стабiльнiстю i значенням величини ритму кнуе взаемозв'язок. Зростання п0 веде до зменшення часу i вiдповiдно до зменшення тривалоста ритму i зростання продуктивность З шшого боку, збшь-шення п0 веде до зростання кшькоста робочих позицiй в лiнii i зменшення стабiльностi операцiй, а це, у свою чергу, веде до збшьшення накладених втрат, зростання величини ритму i вiдповiдно до зменшення продуктивность Дослвдимо цю залежнiсть для складання виробу iз Тр=3600 с на кон-веернiй лiнii з вшьним ритмом, коли пересування конвеера ввдбуваеться пiсля завершення всiх операцш. Для цього використаемо вщповвдну iмiтацiйну модель, у якш тривалосп операцiй генеруються за часовим розподшом. Тривалос-тi комплексних операцiй у процес моделювання були однаковими. Iншi умови експерименту та результати iмiтацiйного моделювання зведено до табл. 1.
1з отриманих результатiв бачимо, що зростання юлькоста комплексних операцiй (робочих позицiй) п0 вiд 2 до 30 дозволяе зменшити тривалiсть ш-тервалу випуску (ритму) Я майже у 10 разiв, коефщент використання робо-чого часу на окремих операщях зменшуеться майже до 0.7. Залежнiсть се-реднього значення ритму (iнтервалу випуску) Ясер вiд п0 е суттевшою, нiж за-лежнiсть р ввд п0, тому за цими даними неможливо встановити ращональне значення п0. Це можливо за одним iз економiчних критерив (питомi приведе-ш витрати, тощо), тобто через ствставлення витрат до одиницi продукци.
Табл. 1. 1нш'1 умови експерименту та результати ттацтного моделювання
Кiлькiсть комплексних операцш щ Середне значення тривалосп 1оп, с Дисперия 1оп Середне значення штервалу випуску (ритму) Ясеv, с Коефщент використання робочого часу на комплексних операщях
2 1800 9000 1855 0.9712
3 1200 6000 1268 0.9487
4 900 4500 971 0.9278
5 720 3600 792 0.9100
6 600 3000 671 0.8937
9 400 2000 468 0.8538
10 360 1800 429 0.8412
12 300 1500 367 0.8190
15 240 1200 305 0.7881
18 200 1000 262 0.7639
20 180 900 240 0.7486
30 120 600 176 0.6822
Отримат результати ствпадають iз результатами робiт [2], у яких дос-лiджувались роботи лшш з нерiвномiрним подiлом часу Тр мiж окремими опе-рацiями (триватсть одше'' з них була бшьшою вiд решти на 20 с). Тому з дос-татньою точшстю тривалiсть циклу (ритму) лiнii залежно вiд п0 запишеться:
Ясер = Тр ^-1- + 0,02| .
Якщо на обмеженш площi ми можемо розмiстити певну кшьюсть робочих позицiй п^, то що краще - одна лiнiя iз п£ операцш, чи двi з кiлькiстю операцш кожно'1 п^/2; чи три - з п^/3; чи т - з п^/т.
Проаналiзуемо це на таких прикладах:
Перший: пЕ=30. Можливi варiанти: В{1/30; 2/15; 3/10; 5/6; 6/5; 10/3; 15/2}(у чисельнику - кшьюсть лiнiй на дiльницi, а у знаменнику - кшьюсть операцш у кожнш лши).
За вщносну одиницю приймемо продуктивнiсть першого варiанту: 1/30.
Вiдносне значення продуктивностi кожного наступного варiанту виз-начатимемо як ввдношення циклово'' продуктивностi (ритму) першого варiан-ту до вiдповiдних показниюв наступних.
Результати наведено на рис. 1.
Аналопчно проаналiзуемо для лшш з п^=20 (рис. 2) та п^=12 (рис. 3).
Отримаш результати однозначно вказують на перевагу "коротких ль нiй". Подiл "довго'Г лiнii на двi "коротка" дозволяе збiльшити продуктивнiсть на 10... 15 %.
Наведенi результати справедливi для умови, що тривалiсть комплек-сних операцш дорiвнюе сумi тривалостей елементарних операцш. Однак на практицi цього важко досягнути, особливо у процесах складання, яю характе-ризуються низьким рiвнем механiзацii та автоматизацii. Тому, чим бшьша кiлькiсть елементарних операцiй виконуеться одним робггником (або чим бшьшу кiлькiсть елементарних операцiй включае в себе комплексна опера-цiя), тим бшьшою буде рiзниця тривалостей комплексноi' операцii i суми елементарних операцш. На сьогодш цi залежноста е недостатньо дослiдженими.
П 1,6
1,5 1,4 1,3 1,2 1 ,1 1
1, „
1, и___- _______
1, ---
1,1
—^^
Рис. 1. Залежшсть продуктивностiлти складання вид иподтуна "коротт"ли
ни (для и^ =30)
П 1 ,4 1 , 3 1 ,2 1 , 1 1
Рис. 2. Залежшсть продуктивностi лти складання вiд иподтуна "коротт" ли
ни (для и^ =20)
Рис. 3. Залежшсть продуктивностi лти складання вид иподтуна "коротт" ли
ни (для и^ =12)
На основi результатав iмiтацiйного моделювання лшш складання меб-левих виробiв нами отримано вираз для обчислення граничних значень трите
валоста комплексних операцш Гоп.^ < ^ т; :
1/3 0
2/15
3/10
10/3
15/2 в
1 /2 0
2/10
4 /5
5 /4
1 0 /2
в
и
1 . 3
1 ,2
1 , 1
1/12
2 / 6
3 /4
4 / 3
6 /2
в
m
TK.0.< [1.44-0,54 е0,1 n0] £ т
'е.0 •
i=1
Якщо значення ton.j буде меншим, шж значення право! частини виразу, то зроблений висновок на користь "коротких" лшш буде чинним. Лише дос-лвдження тривалостi комплексних операцiй залежно вiд концентраци елемен-тарних операцш ton.j = f(m) дозволить визначити !х рацiональну структуру.
проф. В.М. Максим1е, д-р техн. наук; доц. В.М. Сторожук, канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ВИЗНАЧЕННЯ ОЧ1КУВАНИХ Р1ВН1В ЗВУКОВОГО ТИСКУ Л1СОПИЛЬНО1Д1ЛЬНИЦ1
Визначено очжуваш piBHi звукового тиску та вибрано звукопоглинальний ма-теpiал для зниження шуму в цеху.
Doc. V. S. Jigirey; prof. V. M. Maksymiv; doc. V. M. Storozhuk - USUFWT Expected levels of sound pressure of saw-mill determination
Expected levels of sound pressure have been determined and sound adsorptive material have been chosen for noise reduction.
У виробничому примщенш об'емом 3780 м3 розташовано горизон-тальну с^чкопилкову лкораму моделi ТТМ-80, торцювальний верстат мо-делi РР-100, обрiзний верстат ОВ-11, стрiчкопилкову лiсораму LT40 HDE25, унiверсальний круглопилковий верстат Ц6-2 К, багатопилковий верстат С-320. Встановлена в цьому ж цеху рубальна машина працюе лише в другу змь ну, тому при розрахунку вона не враховуеться. Рiвнi звуково! потужностi (Lpi), що випромiнюеться кожним джерелом шуму, наведено в табл. 1. Bti джерела працюють одночасно.
Джерела встановлеш на пiдлозi, тому приймаемо для них Ф1 = Ф = 2. Розрахункова точка розташована посередиш примiщення, мiж верстатами, на висота 1.5 м вщ пiдлоги• Вiдстанi вiд акустичних цен^в джерел до розрахун-ково! точки: ^=12.8 м; r2=7.5 м; r3=5.4 м; r4= 9.5 м; r5=10.5 м; r6=5.8 м; r7=8.1 м. Максимальний розмiр будь-якого з розглядуваних джерел не пере-вищуе 2 м.
Октавш рiвнi звукового тиску в розрахунковiй точщ визначаемо за формулою:
Лiтература
1. Попов К. М. Конвейеры в деревообработке. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 184 с.
УДК 674.093:658.38.23
Доц. В.С. Джигирей, канд. техн. наук;
(1)
