CC BY
103
DOI 10.26724 / 2079-8334-2017-3-61-166-168 УДК 796.012.266
ВПЛИВ СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ НА СТ1ЙК1СТЬ ВЕСТИБУЛЯРНОГО АПАРАТУ
ЛЮДИНИ
e-mail: andreyuknazariy@gmail.com
У стата узагальнено HayKOBi здобутки вчених з питань стану вестибулярного апарату спортсмешв та впливу тренувань на його стшюсть. Види спорту, що включають в себе складно-координацшш рухи, вимагають високого рiвня розвитку вестибулярного апарату. Розвиток вестибулярно! функци протягом життя людини здiйснюeться нерiвномiрно. Рiвень вестибулярно! стiйкостi мае пряму залежшсть вiд зростання треновaностi, спортивно! квaлiфiкaцi! та перiодy тренувального циклу. Вщ фyнкцiонaльного стану вестибулярного aнaлiзaторa залежить yспiх формування складних рухових навичок.
Ключов! слова: вестибулярний апарат, вестибулярна стшюсть, р1вновага, тренування.
Висока вестибулярна стiйкiсть сприяе пiдтриманню стшко! рiвноваги органiзму людини тд час спокою i руху. Вона дозволяе виробляти i шдтримувати рiзнi руховi навички, е показником резервних можливостей людини. Унiверсальною формою дiяльностi людини, що багатосторонньо розвивае вестибулярний аналiзатор, е спорт. Численними дослщженнями встановлено, що при виконанш фiзичних вправ у складно-технiчних видах спорту на оргашзм спортсмена ддать рiзнi види прискорень, величина i характер яких визначають складнiсть виконувано! вправи. Реакцiя органiзму на дда рiзних прискорень у спортсменiв знаходиться в прямш залежностi вiд функцюнального стану вестибулярного аналiзатора [2, 8].
Важливу роль вестибулярна сенсорна система вдаграе при проявi силових здiбностей, моторно! оперативностi, рухово! витривалосп, координацiйних здiбностей у процесi спортивно! дiяльностi. Вивчення функцiй вестибулярного анашзатора ранiше було пов'язано з дослщженнями ролi дано! системи в умовах професшно! дiяльностi та впливу його на працездатшсть людини. Люди, профешя яких пред'являла пiдвищенi вимоги до вестибулярного апарату, з плином часу звикали до умов роботи, реакци на вестибулярш подразнення ставали у них менш вираженими. Так, спостереження, проведенi за стiйкiстю вестибулярного апарату у льотчиюв, свiдчать, що надмiрне роздратування даного аналiзатора адекватним подразником викликае суттевi зрушення в рiзних системах органiзму [9].
Було виявлено наявнiсть прихованих форм заколисування, якi характеризуються не тiльки суб'ективними скаргами, але й об'ективними проявами (уповiльнення простий i складно! рухово! реакци, зниження частоти рухiв, збшьшення тремору рук, зниження працездатностi, шдвищення лабiльностi ряду вегетативних показникiв) [1].
Однак бшьшють спостережень показуе, що льотчики, яю на початку льотно! дiяльностi хворiли повiтряно! хворобою, з роками вилшовувалися вiд не! [15].
Вщзначено, що й у молодих морякiв, якi страждають морською хворобою, з плином часу знижуеться прояв симптомiв заколисування. Але це звикання стосуеться лише даного типу корабля. При переходi на iнший тип корабля (з iншою формою качки), моряк знову починае страждати на морську хворобу. Це ж стосуеться i характеру хвиль (наприклад, при сильних бурях). Виходячи з цих фактiв, можна говорити про специфiчmсть тренування вестибулярного аналiзатора. Поряд з цим е данi, в яких показано, що немае безумовного тренувального ефекту качки судна щодо людей з лабшьною функцiею вестибулярного аналiзатора, тому що питома вага веспбулонеспйких людей однаково часто зустрiчаеться i серед вступникiв до морських навчальних закладiв, i серед курсантiв морських училищ, i серед морякiв з рiзним стажем на судах [5].
Ефективтсть тренування вестибулярного апарату вивчали фахiвцi в галузi спортивно! медицини. Ряд дослщниюв представили сво! результати про вплив занять окремими видами спорту на становлення вестибулярно! функци у спортсменiв [12] i, навпаки, вплив функцiонального стану вестибулярно! системи на прояв рухових можливостей [8, 10]. Встановлено, що ощнка вестибулярно! стшкосп не залежить вiд вшу, але мае пряму залежшсть вщ зростання тренованосп, спортивно! квалiфiкацi! та перюду тренувального циклу [4]. У оаб, що займаються спортом, серцево-судинна система бiльш розвинена i стшка до вестибулярних подразнень. Завдяки цьому, тренований органiзм
краще захищаетъся вщ надмiрно великого впливу вестибулярно! системи пiд час сильного !! подразнення i забезпечуе гомеостаз серцево-судинно! системи i всъого органiзму в цшому [11]. Це свiдчитъ про позитивний вплив систематичних занять фiзичними вправами i спортом на функщональну стiйкiстъ вестибулярного апарату.
Метою роботи було виявлення особливостей вестибулярно! функцп спортсменiв та впливу на не! спортивного тренування.
Тренування в рiзних видах спорту удосконалюютъ рiзноманiтнi органи чуття спортсмена: периферичний зiр у представниюв iгрових видiв спорту; глибинний окомiр i гостроту зору у стршьщв тощо. А спортивнi тренування у багатъох видах спорту, що вiдрiзняються складною структурою рухiв, впливають на вестибулярну функцiю, тим самим шдвищуючи !! стiйкiстъ. Змагалънi поединки, що протшають в умовах жорсткого лiмiту часу, вимагають високого рiвня функцiонування вестибулярно! системи, що забезпечуе рухову дiяльнiсть спортсменiв [7].
Наприклад, в арсеналi фехтувалъникiв велика кшьюсть рiзних пересувань, ухилiв, ударiв та уколiв з рiзкою змшою бойово! дистанцп, при виконаннi яких на вестибулярний аналiзатор спортсмена дiе комплекс прискорень. Кора головного мозку регулюе вестибулярнi функцi! умовнорефлекторно, тобто найбшьш тонкi i складнi установки тша людини на постiйне збереження рiвноваги не е вродженими, а формуються в процесi життя [14].
Спортивш iгри з !х швидкими перемiщеннями, рiзкими зупинками, поворотами i стрибками також висувають пiдвищенi вимоги до вестибулярного аналiзатора. Тут вестибулярш навантаження характеризуються кумуляцiею постiйних, нерiвномiрно змiнюваних адекватних подразникiв вестибулярного апарату, що вiдрiзняються широким дiапазоном i рiзноманiтнiстю. У бiлъшостi випадкiв сумарш вестибулярнi навантаження, наприклад, у волейболю^в, баскетболiстiв, хоке!стiв, значно перевищують таю ж навантаження за цей же час у спортсмешв шших вцщв спорту [6, 10, 13].
У робот над гандболiстками було виявлено, що спецiалiзоване тренування веде до тдвищення функцiоналъно! стiйкостi вестибулярно! системи та пов'язаних з нею точних дш при виконаннi кидкiв [3]. Використання обертальних навантажень в тренувальному процесi тейквондистiв призвело до збшьшення темпiв приростiв рiвноваги.
Якщо в циктчних i ациклiчних видах шд час стереотипних вправ вестибулярний аналiзатор отримуе в основному стандартнi навантаження, яю можна заздалегiдъ передбачити, то в спортивних ^ах в залежност вiд характеру гри i цшого ряду iнших причин цi навантаження далеко не рiвномiрнi. Таким чином, вестибулярний аналiзатор являе собою складно влаштовану систему з великими бюлопчно обумовленими зв'язками з усiма життево важливими утвореннями головного мозку, що сприяе пiдтриманню стiйко! рiвноваги оргашзму пiд час спокою, руху i орiентацi! людини в просторi. Систематичш заняття спортом, починаючи з дитячого вшу, прискорюють процес функцiоналъного розвитку вестибулярного аналiзатора.
Функцiоналъне вдосконалення вестибулярно! системи на рiзних етапах вшового розвитку протiкае нерiвномiрно [4]. Темпи розвитку вестибулярного аналiзатора зростають у вщ вiд 8 до 12 роюв, а максимум !х розвитку, може бути, досягнутий до 14 роюв
За даними деяких вчених, основним критерiем оцiнки функцiоналъного стану вестибулярного аналiзатора у спортсменiв е адекватшсть нiстагменно! реакцi! силi подразника i ступiнъ вираженостi вегетативних i сенсорних реакцiй. Також ними встановлено зв'язок мiж функцiоналъним станом вестибулярного аналiзатора i видом спорту, тобто спецiалiзацiею даного спортсмена. Спортсмени, що займаються складно техшчними видами спорту, мають бшьш низький порiг вестибулярно! чутливост i найбiлъш високий стутнь вестибулярно! стiйкостi в порiвняннi з шшими групами спортсменiв [11]. Вщ функцiоналъного стану вестибулярного аналiзатора залежить устх формування складних рухових навичок. У спортсменiв з найбiлъшою вестибулярно! стшюстю бiлъш чiтко виражено виконання специфiчних для даного виду спорту рухiв, у них краще i швидше формуються руховi функцi! i проявляються координацiйнi здiбностi. Повiлъне i слабке формування рухових реакцiй спостер^аетъся у спортсменiв з низькою стшюстю вестибулярно! системи.
Ш,
В даний час безлiч видiв спорту вимагають виключно високо! координацi! рухiв, просторово! орiентацi! i рiвноваги. В той же час заняття такими видами спорту вдосконалюють вестибулярну функщю та тдвищують статокiнетичну стiйкiстъ.
1. Afonin V. M. Spetsialna (vestybuliarna) pidhotovka viiskovosluzhbovtsiv / V. M. Afonin // Problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, - 2011. - No. 2. - S.7-9.
2. Bulatova M. M. Srednegore, vyisokogore i iskusstvennaya gipoksiya v sisteme podgotovki sportsmenov / M.M. Bulatova, V.N. Platonov // Sportivna meditsina. - 2008. - No.1. - S. 95-119.
3. Bykova O. I. O. Zviazok efektyvnosti zmahalnoi diialnosti handbolistiv 13-14 rokiv z pokaznykamy fizychnoi pidhotovlenosti / O.O. Bykova // Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriia: Fizychna kultura. - 2016. - Vyp. 23. -S. 43-49.
4. Ivashchenko O. V. Vikova dynamika funktsionalnoi, koordynatsiinoi y sylovoi pidhotovlenosti divchat 8-9 klasiv / O. V. Ivashchenko, T. V. Karpunets, Yu. V. Krinin // Teoriia ta metodyka fizychnoho vykhovannia. - 2014. - No. 1. - S. 34-42.
5. Korotkov Yu. A. Vestibulyarnaya ustoychivost moryakov / Yu.A. Korotkov, S.S. Markaryan // Zhurnal ushnyih, nosovyih i gorlovyih bolezney. - 1987. - No. 5. - S. 48-50.
6. Moiseienko O. K. Vyznachennia funktsionalnoho stanu vestybuliarnoho analizatora voleibolistiv 14-15 rokiv pid vplyvom spetsialno-spriamovanykh vprav / O. K. Moiseienko, Yu. A. Horchaniuk, V. A. Horchaniuk // Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk. - Kharkiv: KhDAFK, 2015. - No. 2(46). - S. 133-137.
7. Помещикова И. П. Уровень вестибулярной устойчивости баскетболисток студенческой команды // И. П. Помещикова, А. О. Чек // - Уфа: Уфимский гос. ун-т экономики и сервиса, - 2014. - С. 431-434.
8. Pomeschikova I. P. Vpliv vprav vestibulyarnoYi spryamovanostI na rIven tehnIko-taktichnoYi pIdgotovlenostI basketbolIstok studentskoYi komandi / I. P. Pomeschikova // - Poltava: PNPU, - 2016. - S. 195-200.
9. Smirnov V. V. Kontseptualnyie osnovyi i tehnologiya spetsialnoy fizicheskoy trenirovki dlya povyisheniya vestibulyarnoy ustoychivosti voennyih letchikov: avtoref. dis. na soisk. uchen. stepeni kand. ped. nauk : spets. 13.00.04 «Teoriya i metodika fizicheskogo vospitaniya, sportivnoy trenirovki, ozdorovitelnoy i adaptivnoy fizicheskoy kulturyi», spets. 14.00.32 «Aviatsionnaya, kosmicheskaya i morskaya meditsina» / V.V. Smirnov // - Malahovka, - 2007. - 24 s.
10. Harchenko E. S. Dinamika somaticheskih pokazateley basketbolistov pod vliyaniem spetsialnyih uprazhneniy, napravlennyih na povyishenie ustoychivosti vestibulyarnogo analizatora / E. S. Harchenko // Slobozhanskiy naukovo-sportivniy visnik. -Harklv: HDAFK, - 2016. - No. 3 (53). - S. 104-108.
11. Chinkin A. S. Vegetativnyie i somaticheskie reaktsii sportsmenov igrovyih vidov sporta na vestibulyarnoe razdrazhenie / A.S. Chinkin, A.S. Nazarenko // Pedagogiko-psihologicheskie i mediko-biologicheskie problemyi fizicheskoy kulturyi i sporta -2009. - T. 10, No.1. - S. 84-94.
12. Chinkin A. S. Vestibulyarnaya ustoychivost sportsmenov raznyih vidov sporta. /A. S. Chinkin // - Povolzhskiy GAFKSIT, -2011. - 167 s.
13. Shyriaieva I. V. Osoblyvosti rozvytku koordynatsiinykh zdibnostei yunykh basketbolistiv / I. V. Shyriaieva, Ye. S. Kharchenko // - Kharkiv: KhDAFK, -2015. - S. 127-128.
14. Dieterich M. Dominance for vestibular cortical function in the non-dominant hemisphere / M. Dieterich, S. Bense, S. Lutz // Cereb. Cortex. - 2003. - № 13. - P. 994-1007.
15. Young L. R. Vestibular reactions to spaceflight: human factors issues / L. R. Young // Aviat Space Environ Med. - 2000. -№ 71(9). - P. 100-104.
Ж
ВЛИЯНИЕ СПОРТИВНОМ ТРЕНИРОВКИ НА УСТОЙЧИВОСТЬ ВЕСТИБУЛЯРНОГО АППАРАТА ЧЕЛОВЕКА Андреюк Н. Л.
В статье обобщены научные достижения ученых по вопросам состояния вестибулярного аппарата спортсменов и влияния тренировок на его устойчивость. Виды спорта, включающие в себя сложно-координационные движения, требуют высокого уровня развития вестибулярного апарата. Развитие вестибулярной функции в течение жизни человека осуществляется неравномерно. Уровень вестибулярной устойчивости имеет прямую зависимость от роста тренированности, спортивной квалификации и периода тренировочного цикла. От функционального состояния вестибулярного анализатора зависит успех формирования сложных двигательных навыков.
Ключевые слова: вестибулярный аппарат, вестибулярная устойчивость, равновесие, тренировки.
Стаття надшшла 28.08.2017 р.
THE INFLUENCE OF SPORTS TRAINING ON THE STABILITY OF THE VESTIBULAR HUMAN APPARATUS Andreiuk Nazarii
The article summarizes the scientific achievements of scientists on the state of the vestibular apparatus of athletes and the influence of training on its stability. Types of sport, including complex coordination movements, require a high level of development of the vestibular apparatus.
The development of vestibular function during the life of a person is uneven. The level of vestibular stability is directly dependent on training, sports qualification and a period of a training cycle. The success of the formation of complex motor skills depends on the functional state of the vestibular analyzer.
Key words: vestibular apparatus, vestibular stability, balance, training.
