Научная статья на тему 'Вплив сірковмісних амінокислот на показники рубцевого травлення молодняку великої рогатої худоби'

Вплив сірковмісних амінокислот на показники рубцевого травлення молодняку великої рогатої худоби Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
74
75
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АМіНОКИСЛОТИ / МЕТіОНіН / ЦИСТИН / ЛЖК / АМіАК

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Ніщеменко М. П., Штепенко А. П., Чуб О. В.

У статті висвітлено питання впливу сірковмісних амінокислот на вміст в рубці летких жирних кислот, аміаку та рН середовища. Встановлено, що додаткове введення з кормом метіоніну та цистину сприяє збільшенню загальної концентрації ЛЖК, їх окремих фракцій та зменшенню концентрації аміаку.I

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

n article the influence question amino acids on the maintenance in a hem of flying fatty acids, ammonia, acidity of environment is studied. So it is defined, that additional introduction with a methionine and cystine forage assists increase in quantity of flying fatty acids, and its separate fractions that to reduction of concentration of ammonia.

Текст научной работы на тему «Вплив сірковмісних амінокислот на показники рубцевого травлення молодняку великої рогатої худоби»

УДК 636.2.082.35:612.12.015.348:577.112.386

Шщеменко М. П., док. вет. наук Штепенко А. П., астрант, Чуб О. В., канд. вет. наук с Бглоцеркгеський нацюнальний аграрный утеерситет

ВПЛИВ С1РКОВМ1СНИХ АМ1НОКИСЛОТ НА ПОКАЗНИКИ РУБЦЕВОГО ТРАВЛЕННЯ МОЛОДНЯКУ ВЕЛИКО1 РОГАТО1 ХУДОБИ

У статт1 еисетлено питання еплиеу сгркоемгсних амтокислот на ем1ст е рубц летких жирних кислот, амгаку та рН середоеища. Встаноелено, що додаткоее ееедення з кормом метюшну та цистину сприяе збшьшенню загальног концентрацп ЛЖК, гх окремих фракцш та зменшенню концентрацп ам1аку.

Ключовi слова: амтокислоти, метюшн, цистин, ЛЖК, ам1ак

Вступ. Основним джерелом енерги для мiкроорганiзмiв рубця е вуглеводи. У процес ферментаци цу^в мжрооргашзмами синтезуеться АТФ, за рахунок енерги якого забезпечуеться !х ршт i розмноження. Кшцевими продуктами ферментаци цу^в е коротколанцюговi жирш кислоти, серед яких у кшькюному вщношенш переважають оцтова, протонова i масляна кислоти, що е основним джерелом метаболiчно! енерги в тканинах жуйних. При цьому, з одше! молекули глюкози утворюються двi молекули оцтово! i протоново! кислот та одна молекула масляно! кислоти. При утворенш оцтово! кислоти витрачаеться 36%, а при утворенш масляно! кислоти - 1% енерги вихщного субстрату, а при утворенш протоново! кислоти мае мкце утворення енерги на 9%. Прямi витрати енерги корму на ферментацш кл^ковини в рубцi при згодовуванш тваринам збалансованих рацiонiв становлять у середньому 25%

[7,8].

Вщношення мiж концентрацiею оцтово!, пропiоново! i масляно! кислот у рiдинi рубця залежить вiд складу рацiону, який впливае на юлькють мiкроорганiзмiв окремих видiв i !х метаболiчну актившсть. У середньому, в рiдинi рубця утворюеться вiдповiдно 65, 20 i 15% оцтово!, пропiоново! i масляно! кислот. Збшьшення частки клiтковини в рацюш тварин призводить до тдвищення продукцi! оцтово! i масляно! кислот, а збшьшення частки крохмалю - до тдвищення утворення протоново! кислоти. Концентращя ЛЖК у рщиш рубця залежить, з одного боку, вщ штенсивност процесiв ферментацi!, з другого - вщ швидкостi !х всмоктування. Глюкоза, яка утворюеться з протонату в печшщ жуйних, проявляе стимулюючий вплив на синтез амiнокислот i бiлкiв у скелетних м'язах, тим самим впливаючи на !х ркт. Цим пояснюеться широке використання в рацюнах вiдгодiвельно! худоби в рядi кра!н препаратiв, якi стимулюють протоновокисле бродiння в рубцi [7,9].

Оцтова кислота е важливим джерелом вуглецю для бюсинтезу амiнокислот деякими бактерiями рубця. Вона стимулюе рiст деяких груп

® Нщеменко М.П., Штепенко А. П., Чуб О. В., 2010

219

рубцевих бактерш, особливо коли амiак служить головним джерелом азоту [2]. Одним з шляхiв метаболiзму оцтово! кислоти в тканинах жуйних тварин е, з одного боку, окиснення И в ци^ трикарбонових кислот, а з другого - участь в синтезi довголанцюгових жирних кислот i холестеролу [2,6,7].

Основними шляхами метаболiзму протоново! кислоти в тканинах жуйних тварин е И окиснення i перетворення в глюкозу [2]. Протонова кислота бшьш ефективно використовуеться для синтезу жиру в тш жуйних, чим оцтова [1,7]. 1снуе пряма залежшсть мiж утворенням протоново! кислоти у рубщ жуйних, И всмоктуванням i перетворенням у глюкозу, метаболiзмом останньо! у тканинах з використанням утворених при цьому кетокислот у синтезi амшокислот, для синтезу бшюв у скелетних м'язах [1].

Синтетичш амiнокислоти при введет в оргатзм можуть впливати на процеси синтезу ЛЖК. Так, пщшюрна iмплантацiя деяких амiнокислот сприяе вiрогiдному зростанню загально! кiлькостi летких жирних кислот та !х окремих фракцш [3,4].

В залежностi вщ концентраци окремих летких жирних кислот кнуе ацетатний, бутиратний, та протоновий типи бродiння. Ацетатний тип бродшня спостерiгаеться при концентраци оцтово! кислоти 64 - 68% i рН 6,3 - 7,0, бутиратний тип при концентраци масляно! кислоти вище 18% i рН 5,7 - 6,8, а протоновий тип бродшня дшиться на помiрний (25 - 33% протоново! кислоти) та високий (бшьше 33%). Ефективнiсть трансформаци енерги вуглеводiв в енергiю АТФ бактерiями при пропiоновокислому бродiннi вища, шж при оцтовокислому i маслянокислому [8].

Концентращя амiаку в рубцевiй рщиш в нормi коливаеться вiд 10 до 60 мг%. Взимку вона, звичайно становить 10-20 мг%, а на початку пасовищного перiоду - 40-60 мг%. Утворення амiаку в рубщ е нормальним процесом. Амiак, що утворився засвоюеться бактерiями або всмоктуеться в кров, i у печшщ перетворюеться в сечовину. Зниження рiвня амiаку в рубцi свщчить про засвоення його рубцевими мжрооргатзмами [2]. Найiнтенсивнiше вiдбуваеться синтез бактерiального проте!ну за концентраци амiаку в рубщ 9 мг/100 мл при вмкт в рацiонi тварин 13-14% перетравного протешу [6,8].

Мета роботи: вивчити вплив метюншу та цистину на показники рубцевого травлення у молодняку велико! рогато! худоби.

Матер1али та методи дослщжень. Експериментальну частину роботи проводили на бичках укра!нсько! молочно! чорно-рябо! породи вiком 4 мк. Для проведення експерименту за методом аналопв було вiдiбрано 18 тварин, яю роздiлили на 3 групи. Тварини першо! групи були контрольними та отримували прийнятий в господарствi рацiон, а телятам друго! та третьо! груп додатково до основного ращону згодовували метiонiн та цистин в дозi по 9 г другш та по 11 г третш дослiднiй групi.

Вiдбiр вмiсту рубця проводили за допомогою спецiального зонду, через 3 години тсля годiвлi. Отриманий вмiст фшьтрували та розливали у пробiрки. Вмкт ЛЖК визначали методом парово! дистиляци в апаратi Маркгама, а окремi види ЛЖК на газовому хроматографi "Хром-5", рН середовища -електрометричним методом, амiак на амiнокислотному аналiзаторi.

220

Результати дослщжень. Внаслщок проведеного експерименту встановлено, що додаткове введення з кормом телятам Ырковмкних синтетичних амшокислот сприяе вiрогiдному збшьшенню концентраци летких жирних кислот у рубщ (табл.1)

Таблиця 1

Концентращя ЛЖК та вмкт 1х окремих фракцш у рубцi телят (М ±т, п=6)

Групи ЛЖК, ммоль/л Фракцп ЛЖК, у процентах Ам1ак, ммоль/л Величина рН

Оцетова | Протонова | Масляна

1-й день дослщу

I контрольна 101,67±6,15 47,85±0,87 28,68±0,39 23,47±0,92 7,44±0,17 6,77±0,07

II дослщна 98,33±5,58 47,42±0,76 27,43±0,67 25,15±1,06 7,51±0,27 6,88±0,07

III дослщна 104,17±6,25 45,95±1,07 27,65±0,66 26,40±1,10 7,40±0,19 6,82±0,06

20-й день дослщу

I контрольна 100,00±3,65 48,21±0,62 28,37±0,46 23,42±0,70 7,62±0,19 6,80±0,06

II дослщна 104,17±5,39 50,93±1,12 29,27±0,41 19,80±1,44 * 6,38±0,31 ** 6,70±0,09

III дослщна 105,00±5,00 48,98±1,02 28,39±0,48 22,63±0,68 6,43±0,22 ** 6,60±0,08

40-й день дослщу

I контрольна 98,33±3,80 47,98±1,31 28,84±0,56 23,18±1,73 7,54±0,20 6,83±0,07

II дослщна 114,17±3,52* 53,40±0,99 ** 30,82±0,45* 15,58±0,91 ** 6,19±0,33 ** 6,70±0,08

III дослщна 108,33±4,43 50,87±0,97 29,98±0,66 19,15±1,11 6,36±0,33* 6,63±0,07

Примггка: * Р<0,05; ** Р<0,01; пор1вняно з контролем

Спостерiгаючи за змшами концентраци ЛЖК в рубцi телят контрольно! та дослщних груп вщзначимо тенденцiю до зростання вмiсту ЛЖК у другш та третiй дослщнш групi. Так, на 40-й день експерименту у другш дослщнш грут загальна концентрацiя ЛЖК зросла на 16,1% (р<0,05). Одночасно спостерiгалась змша процентного спiввiдношення окремих летких жирних кислот. Вiрогiдно зросла порiвняно з контролем концентращя оцтово! кислоти на 11,2% (р<0,01), пропiоново! на 6,8% (р<0,05), а рiвень масляно! кислоти зменшився на 32,8% (р<0,01). У третш дослiднiй групi вiрогiдних результата отримано не було, однак необхщно вiдмiтити тенденцiю до збшьшення рiвня ЛЖК порiвняно з контролем на 10,2%, оцтово! кислоти на 6,0%, пропюново! на 4%.

Вщомо, що арковмюш амiнокислоти сприяють зростанню кшькосп мiкроорганiзмiв рубця та посилюють !х ферментативну активнiсть [5,6,8,9]. На нашу думку посилення целюлозолiтично! та амшолггично! активностi мiкроорганiзмiв рубця призвело до зростання загально! кiлькостi ЛЖК та !! окремих фракцi!. Слщ вщмггити, що у телят друго! дослщно! групи на 40-й день дослщження вщбулася змiна типу рубцевого бродшня iз бутиратного на пропiоновий.

Можна висловити припущення, що зменшення рiвня амiаку в рубцi телят дослщних груп на 20-й та 40-й дш експерименту (р<0,01; р<0,05) було обумовлено використанням його мжрооргашзмами рубця для синтезу бшюв власного тша [1]. Нашими дослiдженнями не встановлено вiрогiдних змiн такого важливого показника, як рН у рубщ телят. Однак слщ вщм^ити тенденцiю до незначного змщення рН в кислий бш, що пов'язано iз зменшенням рiвня амiаку та зростанням рiвня ЛЖК.

Висновки:

221

1. Комплексне застосування Ырковмюних амшокислот метюншу та цистину в рацюнах молодняку велико! рогато! худоби викликае зростання загально! концентрацп ЛЖК та !! окремих фракцш.

2. Ефектившсть комплексного використання синтетичних амшокислот метюншу та цистину залежить вщ !х дози. Зокрема, згодовування 9 г метюншу i цистину викликае бшьш суттевий вплив на показники вмкту рубця, нiж доза 11 г.

Л1тература

1. Градусов Ю. Н. Усвояемость аминокислот / Ю. Н. Градусов. - М.: Колос, 1978.- 400 с.

2. Курилов Н. В. Использование протеина кормов животными / Н. В. Курилов, А. Н. Кошаров. - М.: Колос, 1979.- С. 37-115.

3. Нщеменко М. П. Кшьккть летких жирних кислот у рубщ телят пiсля введення лiзину та аргшшу / М. П. Нщеменко, О. В. Чуб, I. М. Кудлай // Вкник Сумського Нацюнального аграрного ушверситету. - 2003. - №10. - С. 73-77

4. Нщеменко М. П. Змши вмюту летких жирних кислот тсля iмплантацi! метюншу / М. П. Нщеменко, О. В. Чуб // Науковий вкник Нацюнального аграрного ушверситету. - 2005. - №89. - С. 157-161

5. Пивняк И. Г. Микробиология пищеварения жвачных / И. Г. Пивняк, Б. В. Тараканов - М.: Колос, 1982.- 247 с.

6. Тараканов Б. В. Влияние аминокислот на ферментативную активность микрофлоры рубца / Б. В. Тараканов // Зоотехния. - 2003. - №6. - С. 11-13

7. Тараканов Б. В. О типах брожения в рубце жвачных / Б. В. Тараканов // Зоотехния. - 2001. - №6. - С. 8-9

8. Янович В. Г. Бюлопчш основи трансформаци поживних речовин у жуйних тварин / В. Г. Янович, Л. I. Сологуб - Львiв: Трiада Плюс, 2000.- 383 с.

9. D'Mello J. Amino acids in animal nutrition / J. D'Mello - Formerly of Scottish Agricultural College, Edinburgh, 2003. - 510 p.

Summary

Nishchemenko N., Shtepenko A., Chub O.

In article the influence question amino acids on the maintenance in a hem of flying fatty acids, ammonia, acidity of environment is studied. So it is defined, that additional introduction with a methionine and cystine forage assists increase in quantity of flying fatty acids, and its separate fractions that to reduction of concentration of ammonia.

Стаття надшшла до редакцИ 25.03.2010

222

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.