Научная статья на тему 'ВПЛИВ РіЗНИХ ДЖЕРЕЛ СЕЛЕНУ В РАЦіОНі НА ЙОГО ДОСТУПНіСТЬ ДЛЯ ОРГАНіЗМУ і ПРОДУКТИВНіСТЬ РЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ'

ВПЛИВ РіЗНИХ ДЖЕРЕЛ СЕЛЕНУ В РАЦіОНі НА ЙОГО ДОСТУПНіСТЬ ДЛЯ ОРГАНіЗМУ і ПРОДУКТИВНіСТЬ РЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
73
22
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Приліпко Т. М., Булатович О. М.

Наведені результати ефективності використання різних джерел селену за однакової дози його в раціоні ремонтних телиць. При цьому встановлено. що з досліджуваних джерел селену (селеніт і селенат натрію, селенометіонін) за ефективністю впливу на показники продуктивності тварин на першому місці стоїть селенометонін, за ним селенат і селеніт натрію.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Приліпко Т. М., Булатович О. М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «ВПЛИВ РіЗНИХ ДЖЕРЕЛ СЕЛЕНУ В РАЦіОНі НА ЙОГО ДОСТУПНіСТЬ ДЛЯ ОРГАНіЗМУ і ПРОДУКТИВНіСТЬ РЕМОНТНИХ ТЕЛИЦЬ»

УДК. 636.2.082.35.087

Прилшко Т.М., доктор с.-г. наук © Булатович О. М., кандидат с.-г. наук, доцент Подтьський державный аграрно-техшчний утверситет

ВПЛИВ Р1ЗНИХ ДЖЕРЕЛ СЕЛЕНУ В РАЦ1ОН1 НА ЙОГО ДОСТУПН1СТЬ ДЛЯ ОРГАН1ЗМУ I ПРОДУКТИВН1СТЬ РЕМОНТНИХ

ТЕЛИЦЬ

Наведет результати ефективност1 використання ргзних джерел селену за однаковог дози його в рацюш ремонтних телиць. При цьому встановлено. що з дослгджуваних джерел селену (селент I селенат натрт, селенометюшн) за ефективтстю впливу на показники продуктивност1 тварин на першому м1сц1 стогть селенометотн, за ним - селенат I селент натрт.

Вступ. Висока бюлопчна властивють селену активiзувати метаболiчнi i синтетичш процеси в органiзмi привернула увагу дослщниюв до необхщност i доцшьност вивчення його в ролi засобу тдвищення продуктивност i вщтворно! здатност сшьськогосподарських тварин. Причому така спроба мала мкце ще в 60-70-тi роки ХХ сторiччя. Дещо пiзнiше, у 80-90-i роки минулого столiття, розширилося i поглибилося дослiдження впливу згодовування препаратiв селену на обмш речовин i продуктившсть тварин.

Вiдомо, що кормовi добавки, у тому чи^ i мшерального походження, характеризуються рiзною доступнiстю для оргашзму тварин того чи шшого елемента.

Слiд вiдзначити, що останнiм часом все актившшу роль на ринку кормових добавок починають вiдiгравати селеновi добавки мiнерального, синтетичного i оргашчного походження. Зокрема, В. Фiсiнiн та Т. Папазян [1] висв^люють переваги використання селеновмюного препарату органiчного походження Сел-Плекс у годiвлi курей батьювського стада. Перевага застосування органiчного селену у рацюш племшних курей полягае в його ефективнiй абсорбцп, транспорт та акумуляцп в яйцях i ембрiональних тканинах, чим зумовлено покращання показникiв виведення курчат Деякi дослщники [3] у якостi джерела селену надають перевагу не селенiту, а селенату натрiю, оскiльки селенiт швидко редукуеться до елементного селену i утворюе нерозчиннi форми з шшими компонентами сумiшей.

Iншi автори рекомендують застосовувати селенат барiю [2], видшення селену з якого протiкае в органiзмi бiльш повiльно.

С повщомлення про використання селенiту натрiю у складi мiнерального премiкса, який включае солi кальцiю, фософру, магнiю, марганцю, кухонну сiль, мiкроелементи i селешт натрiю у кiлькостi 17,5 мг на 1 кг сумiшi [4].

© Прилшко Т.М., Булатович О. М., 2008

221

Оскшьки ми дослщжували в експериментах на ремонтному i вiдгодiвельному молодняку велико! рогато! худоби рiзнi рiвнi в ращонах селену, джерелом якого був селешт натрiю, надто важливим, на наш погляд, було вивчити ефектившсть використання рiзних джерел селену за однаково! дози його в рацiонi тварин. При цьому необхiдно було врахувати походження селеново! сполуки - хiмiчного чи органiчного.

Матер1ал 1 методи дослщжень. Виходячи з наведеного, в дослщженнях вивчали вплив рiзних джерел селену за однакового рiвня його в ращош на продуктивнiсть ремонтних телиць. З щею метою в умовах племзаводу ВАТ "Терезине" Ки!всько! областi провели науково-господарський дослiд на 4-х групах телиць укра!нсько! молочно! чорно-рябо! породи вiком 9-11 мк живою масою 226-242 кг по 12 голiв у групi

У зрiвняльний перiод, який тривав 20 дшв, годiвля тварин усiх пщдослщних груп була однаковою. Кожна телиця отримувала за добу 3,0 кг вико^всяного сiна, 13 кг кукурудзяного силосу, 1,6 кг концентратiв, по 30 г кухонно! солi та монокальцшфосфату.

В основний перiод тривалютю 186 днiв годiвлю телиць контрольно! групи здшснювали за рацiоном зрiвняльного перiоду, корегуючи кiлькiсть згодовуваних кормiв стосовно змiнам живо! маси тварин. Телицям 2-! дослщно! групи згодовували такий же рацiон, але з додаванням до нього селешту натрш, 3-! дослiдно! - селенату натрш i 4-! дослiдно! - селенометюшну. При цьому селеновi сполуки вводили до ращону у таких кшькостях, якi б забезпечували загальний вмют селену в ньому 0,3 мг/кг сухо! речовини.

Результати дослщжень. Продуктившсть телиць, зокрема iнтенсивнiсть !х росту залежали як вiд рiвня селену в ращош, так i вщ джерела його

У телиць 2, 3 i 4-! дослiдних груп з вмштом селену в ращош 0,3 мг/кг сухо! речовини середньодобовi прирости живо! маси впродовж 186 дшв основного перюду дослщу були вищими порiвняно з контролем вщповщно на 8,7; 10,3 i 13,3%. Причому це перевищення у приростах було статистично достовiрним (Р<0,01).

Якщо порiвняти середньодобовi прирости живо! маси телиць мiж дослiдними групами, то можна переконатись, що найвищими (768 г) вони були у тварин 4-! дослщно! групи, джерелом селену в ращош яких був селенометюнш. На другому мшщ за рiвнем приросту (748 г) була 3-я, а на третьому - 2-а дослщна групи, в ращош яких джерелом селену був вщповщно селенат i селешт натрш. Проте варто вщзначити, що рiзниця мiж середньодобовими приростами живо! маси телиць на ращонах з оргашчним джерелом селену - селенометюншом i неорганiчним - селенатом складала всього 20 г, або 2,7%. I дещо бшьшою (на 31 г, або 4,2%) була рiзниця мiж 4-ю i 2-ю (з вмiстом у ращош селешту) дослщними групами. Наведенi даш свiдчать про те, що уа три джерела селену сприяли пщвищенню iнтенсивностi росту телиць дослiдних груп порiвняно з контрольною. Це е пiдставою для ствердження, що за однаково! дози селену в ращош (0,3 мг/кг сухо! речовини)

222

ус три джерела його - селенометюнш, селенат i селешт натрш - стимулюють штенсившсть росту ремонтних телиць. Проте найпом^шший вплив порiвняно з контролем справляла оргашчна форма селену - селенометюнш (13,3%), поим селенат (10,3%) i селешт натрш (8,7%).

Оскшьки рiзнi джерела селену в ращош зумовили, хоча i недостовiрну, рiзницю у середньодобових приростах ремонтних телиць, важливим було з'ясувати характер i динам^ накопичення у 1х оргашзм^ зокрема в кровi, селену. Можливо, це у якiйсь мiрi теж залежало вщ джерела елемента. Для цього у пщдослщних телиць вранщ до годiвлi вiдбирали iз яремно! вени кров у такi термши: на початку експерименту, через 2 тижш пiсля початку згодовування селенових добавок, а поим щомюячно аж до закшчення дослiду.

На початку експерименту у кровi телиць уах пiддослiдних груп вмiст селену був практично однаковим - 0,077-0,080 мкг/мл.

Таблиця 1

Концентращя селену в кров1 пiддослiдних телиць (п=3; М±т), мкг/мл

Дрта взяпя кров! тсля початку долщу Групи

контрольна дослщш

1 2 3 4

На початку далщу 0,079±0,001 0,080±0,003 0,078±0,002 0,077±0,001

Через: два тижш 0,081±0,001 0,093±0,001 0,095±0,004 0,097±0,005*

у% до контролю 100 114,8 117,3 119,7

1 м1с 0,080±0,002 0,103±0,001** 117,3±0,002** 119,7±0,003**

у% до контролю 100 128,8 133,8 136,3

2 м1с 0,079±0,001 0,113±0,002* 0,117±0,003*** 0,118±0,003***

у% до контролю 100 143,0 148,1 149,4

3 м1с 0,082±0,002 0,119±0,002*** 0,121±0,006*** 0,125±0,004***

у% до контролю 100 145,1 147,6 152,4

4 м1с 0,081±0,001 0,125±0,007*** 0,129±0,003*** 0,134±0,002***

у% до контролю 100 154,3 159,3 165,4

5 м1с 0,081±0,002 0,128±0,004*** 0,135±0,003*** 0,139±0,008***

у% до контролю 100 158,0 166,7 171,6

6 м1с 0,080±0,001 0,131±0,008*** 0,136±0,007*** 0,139±0,003***

у% до контролю 100 163,8 170,0 173,8

Проте через два тижш тсля початку згодовування тваринам селенових препараив вмiст селену у кровi телиць дослiдних груп вiдрiзнявся вщ контролю. Причому ця рiзниця була неоднозначною. Згодовування телицям 2-1 дослщно! групи селенiту натрiю зумовило збшьшення вмiсту селену у 1х кровi порiвняно з контролем на 14,3%. У телиць 3-1 дослщно! групи у результат згодовування селенату натрш концентращя селену в кровi зросла на 17,3%, а у тварин 4-1 дослщно! групи, до ращону яких додавали оргашчний селен у виглядi селенометiонiну, на 19,7%. Якщо порiвняти показники концентрацi!

223

селену у KpoBi телиць дослщних груп мiж собою, то можна побачити, що найвищими вони були у тварин 4-! i 3-i' дослщних груп i TOpiBraTO з тваринами 2-i' дослщно! групи складали вiдповiдно 2,2 i 4,3% (Р<0,05).

Ще за два тижш поспiль, тобто через один мюяць пiсля початку згодовування селенових добавок, вмiст селену у кpовi контрольних тварин майже не змшився (0,080 проти 0,079 мкг/мл), а у телиць 2, 3 i 4-1 дослщних груп вш зрю поpiвняно з контролем на 28,8; 33,8 i 36,3%. Перевага при цьому залишилася за тваринами 3-1 i 4-1 груп. Поpiвняно з !хшми аналогами з 2-1 дослщно! групи ця перевага за концентращею селену у кpовi становила 3,9 i 5,8%.

Через два мюящ дослiду у кpовi телиць 1-1' контрольно! групи концентращя селену була такою ж як i на початку експерименту - 0,079 мкг/мл, тодi як у тварин 2, 3 i 4-1 дослiдних груп вона збшьшилась поpiвняно зi стартовим piвнем - вiдповiдно на 28,8; 37,2 i 41,6%. Якщо ж поpiвняти концентpацiю селену в кpовi телиць 2, 3 i 4-1 дослiдних груп з контролем, то вона перевищувала його на 43,0; 48,1 i 49,4%. Як i на першому мiсяцi дослiду, перевага серед дослщних груп залишилася за тваринами 4-1 i 3-1 дослщних груп.

За три мюящ згодовування селешту натpiю у кpовi телиць 2-1 дослщно! групи поpiвняно з контролем вмют селену пiдвищився на 45,1%. Згодовування ж за цей перюд селенату натpiю зумовило збшьшення концентраци селену в кpовi тварин 3-1 дослщно! групи у поpiвняннi з контрольними аналогами на 47,6%, а додавання до pацiону селенометюшну сприяло пiдвищенню piвня селену в кpовi телиць 4-1 дослщно! групи поpiвняно з контролем на 52,4%.

Слщ зазначити, що iз подовженням перюду згодовування селенових добавок штенсивнють зростання концентраци селену у кpовi тварин дослiдних груп поступово зменшувалася. Так, через 4 мiсяцi тсля початку згодовування пpепаpатiв селену, його piвень у кpовi телиць 2-1 дослщно! групи перевищував контроль на 54,3%, 3-1 - 59,3 i 4-1 дослщно! групи - на 65,4%.

Ще меншими темпами зростала концентpацiя селену в кpовi дослщних тварин впродовж 5-го мюяця дослщу, хоча i в цьому pазi на першому мiсцi були телищ 4-1 дослщно! групи, до рацюну яких вводили селенометiонiн. Вони перевищували контрольних аналогiв за концентpацiею селену в кpовi на 71,6%, тодi як !х аналоги з 3-1 дослщно! групи - на 66,7%, а з 2-1 дослщно! - на 58,0%.

Загалом за 6 мюящв дослiду при згодовуваннi 0,3 мг/кг сухо! речовини рацюну селену у виглядi селешту натрш вмют його у кpовi телиць 2-1 дослiдно! групи поpiвняно з початком дослiду збiльшився на 63,8%, у тварин 3-1 дослiдно! групи, в pацiон яких селен додавали у виглядi селенату натpiю, це збшьшення склало 74,4%. Доведення piвня селену в рацюш до 0,3 мг/кг СР за рахунок селенометюшну зумовило зростання концентраци селену в кpовi телиць 4-1 дослiдно! групи у поpiвняннi зi стартовими показниками на початку до^ду на 80,5%. Якщо ж поpiвняти данi вмiсту селену в кpовi телиць 2, 3 i 4-! дослiдних груп з контролем, то вони наприюнщ 6-мюячного пеpiоду дослiду

224

перевищували його вщповщно на 63,8; 70,0 i 73,8%. Серед селенових добавок найкращий вплив на концентрацш селену в кровi телиць справляв селенометюнш. Так, порiвняно з тваринами 2-ï дослщно1 групи, якi отримували в рацюш селешт натрiю, концентрацiя селену в кровi телиць 4-ï дослiдноï групи була вищою на 6,1% (0,139 проти 0,131 мкг/мл). Мiж тваринами 3-ï дослiдноï групи, додатковим джерелом селену в рацюш яких був селенат натрш, i 2-ï дослщно!' групи рiзниця за вмютом селену в кровi була дещо меншою i складала за дослiд 3,8%.

Висновки

Отже, доведення рiвня селену в рацюш до 0,3 мг/кг сухоï речовини за рахунок селешту i селенату натрш та селенометюшну сприяе покращанню гематологiчних показникiв (еритроцити, гемоглобш, a-глобулiни, y-глобулiни, кальцiй, арка тощо), помiтно полiпшуe антиоксидантний статус оргашзму (каталаза, селен, a - токоферол), внаслщок чого зростають середньодобовi прирости живоï маси ремонтних телиць на 8,7-13,3%. З дослщжуваних джерел селену (селешт i селенат натрш, селенометюнш) за ефективнютю впливу на показники обмiну речовин та продуктивнють тварин на першому мющ сто1ть селенометонiн, за ним - селенат i селешт натрш.

Лггература

1. Фисин В. Селен и воспроизводительные качества кур // Птицеводство. - 2003. - №3. - С.6-7.

2. Кальницкий Б.Д. Селен в кормлении животных и профилактика его дефицита в рационах // Сельское хозяйство за рубежом. - 1994. - №2. - С.21-22.

3. Lamand M. Interest de la prophylaxie de la myopathie du veau par addition de selenium aux complements minoraux des meres // Ann.Zootechn. - 1992/ -Vol.21,№1. - P.173-175.

4.Handreck K.A., Godwin K.O. Distribution in the sheep of selenium derived from Se - labeled ruminal pellete // Austral. J. agr. Res. - 1970/ - Vol.21, ,№1. -P.71-84.

Стаття надшшла до редакци 14.04.2008

225

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.