Научная статья на тему 'ВПЛИВ РіЗНИХ ДОЗ ЦИНКУ НА АКТИВНіСТЬ ФЕРМЕНТіВ АНТИОКСИДАНТНОї СИСТЕМИ В ПЕЧіНЦі ТА СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗАХ ПОРОСЯТ ПРИ ВіДЛУЧЕННі ВіД СВИНОМАТКИ'

ВПЛИВ РіЗНИХ ДОЗ ЦИНКУ НА АКТИВНіСТЬ ФЕРМЕНТіВ АНТИОКСИДАНТНОї СИСТЕМИ В ПЕЧіНЦі ТА СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗАХ ПОРОСЯТ ПРИ ВіДЛУЧЕННі ВіД СВИНОМАТКИ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
54
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПОРОСЯТА / ВІДЛУЧЕННЯ / ЦИНК / ТКАНИНИ / СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗИ / КАТАЛАЗА / ГЛУТАТіОНПЕРОКСИДАЗИ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Сеньків О.М., Снітинський В.В.

Наведені дані про вплив цинку на активність ферментів антиоксидантної системи в тканинах поросят через різні терміни після відлучення від свиноматки. Встановлено пряму залежність між активністю ферментів антиоксидантної системи в крові поросят і вмістом цинку в їхньому раціоні як до відлучення, так і після відлучення.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по ветеринарным наукам , автор научной работы — Сеньків О.М., Снітинський В.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The data about the influence of different doses of zinc on the antioxidant system enzymes activity in the tissues of piglets in different terms after weaning were presented. It was established direct correlation between antioxidant system enzymes activity in the piglets blood and a content of zinc in their diet as before and after weaning.

Текст научной работы на тему «ВПЛИВ РіЗНИХ ДОЗ ЦИНКУ НА АКТИВНіСТЬ ФЕРМЕНТіВ АНТИОКСИДАНТНОї СИСТЕМИ В ПЕЧіНЦі ТА СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗАХ ПОРОСЯТ ПРИ ВіДЛУЧЕННі ВіД СВИНОМАТКИ»

УДК 636.4:546.47:577.15.

Сенькт О.М. молодший науковий ствроб^ник, © Сштннськнй В.В. акад. УААН, д.б.н., професор 1нститут бюлогп тварин УААН

ВПЛИВ Р1ЗНИХ ДОЗ ЦИНКУ НА АКТИВН1СТЬ ФЕРМЕНТ1В АНТИОКСИДАНТНО1 СИСТЕМИ В ПЕЧ1НЦ1 ТА СКЕЛЕТНИХ

М'ЯЗАХ ПОРОСЯТ ПРИ В1ДЛУЧЕНН1 В1Д СВИНОМАТКИ

Наведет дат про вплив цинку на активтсть фермент1в антиоксидантног системи в тканинах поросят через р1зн1 термти тсля вгдлучення в1д свиноматки. Встановлено пряму залежтсть м1ж активтстю фермент1в антиоксидантног системи в кровг поросят I вм1стом цинку в гхньому рацюн як до в\длучення, так I тсля в\длучення.

Ключо^^ слова: поросята, вгдлучення, цинк, тканини, супероксиддисмутази, каталаза, глутатюнпероксидази.

Вступ. Цинк вщноситься до найбшьш лiмiтуючи елеменив живлення тварин, зокрема поросят у ранньому вщ [1]. Його дефщит в рацюш призводить до ряду дисфункцш i патологш. Потреба поросят в цинку встановлена в основному шляхом дослщження впливу рiзного його рiвня в рацюш на !х ршт. Вплив рiзного рiвня цинку в рацюш на обмш речовин i фiзiологiчнi функцп в органiзмi поросят вивчено значно менше [2]. Ще менше вивчено вплив цинку на обмш речовин в органiзмi поросят при вщлученш вщ свиноматки, яке е сильним стресовим фактором [3]. У зв'язку з цим, метою дано! роботи було дослщження впливу рiзного рiвня цинку в рацiонi поросят до вщлучення i пiсля вiдлучення !х вiд свиноматки на активнiсть антиоксидантних ферментiв в печiнцi i скелетних м'язах поросят. Актуальшсть таких дослщжень зумовлена посиленням вiльно радикальних процеав в органiзмi поросят пiсля вщлучення !х вiд свиноматки, що призводить до посилення перекисного окислення лшвдв [2, 4 - 5], а також до порушення синтезу супероксиддисмутази, ключового фермента антиоксидантно! системи в органiзмi тварин при дефщит цинку в !хньому рацiонi [2, 4].

Матерiали i методн. Дослiдження проведет у ТзОВ "Прогрес-Плюс", в с.Суховоля, Бродiвського району, Львiвсько! областi на 6-ти групах поросят велико! бшо! породи, 20-денного вiку, по 10 голiв у кожнiй. Поросята до вщлучення вщ свиноматки вирощувалися на пщсось При цьому поросятам вах груп згодовували стандартний комбiкорм. Вмют цинку в комбiкормi, котрий згодовували поросятам контрольно!, 1-, 2-, 3-, 4- i 5-! дослiдних груп становив вщповщно 100, 30, 60, 75, 120 i 150мг/кг, що досягалося шляхом додавання до комбжорму вiдповiдно! кiлькостi 2п2804. Комбiкорм поросятам згодовували вволю, з вшьним доступом до води.

© Сеньшв О.М., Сштинський В.В., 2008

241

Матерiалом для дослщження служила тканина печшки i скелетних м'язах, яю одержували вщ поросят пiсля забою до вщлучення (в 42- денному вiцi), в день вщлучення (в 45- денному вщ) i пiсля вiдлучення (в 50-денному вiцi). В отриманих зразках тканин визначали активнiсть супероксиддисмутази [6], каталази [7] та глутатiонпероксидази [8]. Статистичну обробку одержаних цифрових даних проводили за комп'ютерною програмою "Ехсе11" .

Результати дослiдження. З наведених у таблищ 1 даних видно, актившсть супероксиддисмутази у печiнцi поросят 1- i 2-1 дослiдних груп до вщлучення була вiрогiдно нижча (Р<0,05), а у поросят 4-1 групи, навпаки -вища (Р<0,05), нiж у печiнцi поросят контрольно! групи. Ц данi свiдчать про прямий зв'язок мiж рiвнем цинку в ращош поросят до вщлучення i активнiстю СОД у печшщ. Як вiдомо, цинк входить до складу СОД [9, 10], а зниження його в ращош рiзних тварин призводить до зниження активной СОД в 1х тканинах [5].

Таблиця 1

Актившсть СОД в печшки 1 скелетних м'язах дослщжуваних поросят, %

шПбування формазану/мг бшка (М±т, п=3).

В1к Групи тварин

поросят, Контрольна 1 2 3 4 5

дн1

Печшка

42 56,16± 42,78± 48,33± 50,94± 62,07± 60,03±

1,65 3,23* 1,39* 2,37 1,30* 0,77

45 35,10± 28,73± 29,10± 31,87± 43,05± 42,80±

2,43 1,90 0,68 1,11 1,50* 1,00*

50 44,73± 33,60± 35,23± 39,07± 52,00± 51,53±

1,62 2,81* 1,60* 0,71* 1,74* 1,76*

Скелетний м'яз

42 36,43± 30,13± 33,2± 35,27± 38,10± 37,63±

3,17 2,67 2,79 2,54 2,58 2,82

45 23,50± 18,67± 20,67± 23,20± 26,93± 27,16±

2,13 1,93 1,22 1,62 2,82 1,73

50 29,43± 24,07± 25,70± 26,50± 35,13± 33,00±

1,44 1,17* 1,48 2,01 1,00* 2,94

—---"Г-*---

Примтка: в цгй I наступшй таблиц позначена статистична

вгроггдтсть ргзниць у поргвнюваних показниках у тварин контрольног I дослгдних груп: (* - Р < 0,05; ** - Р < 0,01; *** - Р < 0,001).

Мiжгруповi рiзницi в активной СОД в скелетних м'язах поросят у 42-денному вщ за напрямком подiбнi до рiзниць, виявлених у печiнцi, проте вони виражеш меншою мiрою.

У 45-денному вiцi, в день вiдлучення поросят вщ свиноматки, активнiсть СОД в печшщ i скелетних м'язах поросят вах груп була в середньому приблизно в 1,5 рази нижча (Р<0,001), нiж до вiдлучення. При цьому у поросят 1- i 2-1 дослiдних груп вона була помiрно, проте не вiрогiдно, нижча (Р<0,5), а у поросят 3- i 4-1 груп вища (Р<0,05), нiж у поросят контрольно! групи.

242

Актившсть СОД в печшщ i скелетних м'язах поросят вЫх груп через 5 дшв тсля вщлучення вiд свиноматки була значно нижча (Р<0,05), шж в день вiдлучення, проте не досягае рiвня виявленого до вщлучення.

Через 5 дшв тсля вщлучення актившсть СОД в печшщ поросят 1- i 2-1 дослщних груп була вiрогiдно нижча (Р<0,05), а у поросят 4- i 5-1 груп - вища (Р<0,05), шж у печiнцi поросят контрольно! групи. Аналопчш за напрямком рiзницi у скелетних м'язах поросят цих груп виражеш дещо меншою мiрою (Р<0,05).

На вiдмiну вiд супероксиддисмутази, актившсть глутатюнпероксидази (ГПО) в печiнцi i скелетних м'язах поросят дослiдних груп у 42-денному вiцi були невiрогiдними (Р<0,5). У день вiдлучення вщ свиноматки активнiсть глутатiонпероксидази в печшщ поросят була приблизно в два рази менша (Р<0,001), нiж до вщлучення, а мiжгруповi рiзницi в активност фермента в печiнцi поросят при цьому були невiрогiднi (Р<0,5) (Табл. 2).

Вiдлучення поросят вщ свиноматки суттево не вплинуло на актившсть ГПО в скелетних м'язах поросят. Рiзницi в активност глутатюнпероксидази в скелетних м'язах поросят вах дослщних груп порiвняно до 11 активност в скелетних м'язах поросят контрольно! групи були не вiрогiднi (Р<0,5). Цi данi свiдчать про суп^ вiдмiнностi в регуляци активност ГПО в скелетних м'язах поросят порiвняно до печiнки.

Таблиця 2

Актившсть глутатшнпероксидаза в печшщ та скелетних м'язах поросят,

мкМоль/хв'мг бшка (М± т, п=3)

В1к Групи тварин

поросят, дн1 Контрольна 1 2 3 4 5

Печ1нка

42 5,22± 4,90± 5,06± 5,16± 5,55± 5,32±

0,23 0,18 0,51 0,53 0,36 0,59

45 2,38± 2,40± 2,50± 2,29± 2,71± 2,57±

0,39 0,49 0,34 0,18 0,25* 0,40

50 2,35± 2,36± 2,40± 2,19± 2,57 2,42±

0,17 0,17 0,29 0,24 ±0,29 0,37

Скелетний м'яз

42 2,60± 2,49± 2,59± 2,69± 2,71± 2,56±

0,29 0,27 0,23 0,24 0,27 0,29

45 2,30± 2,31± 2,54± 2,32± 2,45± 2,35±

0,13 0,36 0,14 0,19 0,19 0,26

50 2,19± 2,19± 2,23± 2,24± 2,36± 2,25±

0,21 0,21 0,43 0,19 0,16 0,19

Активнiсть ГПО в печшщ i скелетних м'язах поросят через п'ять дшв тсля вщлучення !х вщ свиноматки була приблизно така ж, як у перший день тсля вщлучення.

В остант роки висунута концепщя, що за впливу на органiзм ссавщв стресових факторiв рiзноl етюлоги, коли рiзко посилюеться енергетичний обмiн, збшьшуеться генерацiя ендоенного кисню утворення якого каталiзуеться каталазою [11]. Ця концепщя грунтуеться на тому, що пщ час стресового стану

243

на самому початку адаптацшно! реакцл оргашзм переживае короткочасово гшоксичний стан, який приводить до активацп вшьнорадикальних реакцiй з утворенням ендогенного кисню, що значною мiрою компенсуе нестачу О2

З наведених у таблищ 3 даних видно, що активнiсть каталази в печшщ i скелетних м'язах поросят до i пiсля вiдлучення була на порядок нижча (Р<0,001), шж активнiсть глутатiонпероксидази. З цих даних випливае, що каталаза не ввдграе суттево! ролi в розщепленнi Н2О2, що утворюеться в результатi вщновлення супероксиддисмутазного радикалу в тканинах поросят.

Таблиця 3

Актившсть каталази в печшщ 1 скелетних м'язах дослщжуваних поросят,

мМоль/хв-мг б1лка (М±т, п=3)

В1к Групи тварин

поросят, Контрольна 1 2 3 4 5

дн1

Печшка

42 0,241± 0,214± 0,223± 0,239± 0,269± 0,258±

0,04 0,03 0,03 0,04 0,03 0,06

45 0,177± 0,181± 0,166± 0,182± 0,200± 0,181±

0,03 0,03 0,03 0,02 0,05 0,06

50 0,196± 0,208± 0,198± 0,204± 0,217± 0,195±

0,02 0,04 0,04 0,04 0,04 0,02

Скелетний м'яз

42 0,203± 0,180± 0,192± 0,199± 0,216± 0,209±

0,01 0,02 0,03 0,03 0,04 0,02

45 0,161± 0,132± 0,157± 0,159± 0,186± 0,182±

0,02 0,02 0,03 0,05 0,03 0,03

50 0,180± 0,161± 0,171± 0,178± 0,201± 0,196±

0,01 0,03 0,02 0,03 0,02 0,01

Мiжгруповi рiзницi в активностi каталази в печшщ i скелетних м'язах поросят до вщлучення, а також на обох стадiях !х вщлучення вiд свиноматки не вiрогiднi (Р<0,5). Разом з тим не вiрогiднi змiни активностi каталази в обох дослщжуваних тканинах поросят через 1 i 5 днiв пiсля вщлучення !х вiд свиноматки.

З одержаних результат випливае, що вiдлучення поросят вщ свиноматки мало впливае на синтез глутатюнпероксидази i каталази та !х активнiсть у печiнцi i скелетних м'язах.

Висновоки: 1.Вщлучення поросят вщ свиноматки призводить до зниження активной супероксиддисмутази i суттево не впливае на актившсть глутатюнпероксидази i каталази в печшщ i скелетних м'язах поросят.

2.Актившсть супероксиддисмутази в печшщ i скелетних м'язах поросят до i тсля вiдлучення знаходиться в прямш залежностi вiд рiвня цинку в !хньому рацiонi. 3. Рiвень цинку в ращош поросят суттево не впливае на актившсть глутатюнпероксидази i каталази в печшщ i скелетних м'язах до i пiсля вщлучення.

244

Лтгература

1. Актившсть антиоксидантних ферменив у рiзновiкових популящях еритроциив поросят раннього BiKy пiд впливом цинку та селену/ А.С.Шах, В.В. Данчук, В.В. Сштинський, Р.Я. 1скра // Наyково-технiчний бюлетень. — 2000. -

- Вип. 2. — С.103 — 107.

2.Сштинський В.В., Шах А.С., Данчук В.В. Актившсть антиоксидантних ферменив та фiзiологiчний стан поросят за умов технолопчного стресу//Наук.-техн. бюлетень шституту землеробства i бюлогп тварин — Львiв, 1999. — I (3).

- С. 60 — 62.

3. М.Кирилов, В. Крохина, В. Антошин. Престартер «Порко-Пре» в рационах поросят // Комбикорма. — 1999. — №7. — С. 36 — 37.

4. Двинская Л.М. Витаминное питание поросят раннего отъема. Физиология и биохимия питания молодняка сельскохозяйственных животных: Сборник научных трудов ВНИИФБиП с.-х. животных. - Боровск., 1990. - С.103

- 115.

5. Данчук В.В. Процеси перекисного окислення лшвдв та гормональш i субстратш мехашзми регуляци антиоксидантно! системи в тканинах поросят поросят // Автореф. дис. док. с/г. Наук 1нститут бюлогп тварин УААН. - Львiв. -2003. - 27с.

6. Чевари С., Андял Т., Штренгер Я. // Лаб. дело. — 1991. — №10. — С. 9

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

- 13.

7. Метод опредиления активности каталазы / Королюк М. А., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Е // Лаб. дело. — 1988. — №1. — С.16 — 18.

8. Моин В.М. Простой и специфический метод определения активности глутатионпероксидазы в эритроцитах. // Лаб. дело. — 1986. — №12. — С. 724 -

- 727.

9. Mares-Periman J.A. et al. Serum antioxidants and age-related macular degeneration in a population-based case-control study. Arch. Ophthalmol.-1995.-113:1518-1523.

10.Bray T.M., Bettger W.J. The physiological role of zinc as an antioxidant // Free Radic. Biol. Med. - 1990. - Vol.8. - p. 281 - 291.

11.Kumari R., Seth P., Dikshit J., Srimal r.C. alterations in the bioantioxidants following thrombosis//Fre Rad. B. - 1994. - 17, №5. - Р.481-484.

Summary. O.M.Senkiv, V.V. Snitynski The influence of different doses of zinc on the antioxidant system enzymes activity in the liver and skeletal muscules piglets after weaning

The data about the influence of different doses of zinc on the antioxidant system enzymes activity in the tissues of piglets in different terms after weaning were presented. It was established direct correlation between antioxidant system enzymes activity in the piglets blood and a content of zinc in their diet as before and after weaning.

Стаття надшшла до редакцИ 22.02.2008

245

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.