CC BY
14
Список використаних джерел
1. Свдзинський A.B. Синергетична концепця культури / А.В. Свдзин-ський. - Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2009. - 696 с.
2. Предборський В.А. Дет^зацт економ^и у контекст трансфор-мацмних процесс / В.А. Предборський. - К.: Кондор. - 614 с.
3. Предборський В.А. ТЫьова економка як фактор нервномр ност економтного розвитку / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Украй-л: зб. наук. пр. Наук.-досл. ¡н-ту Мшю-терства економ¡чного розвитку ¡ торг¡вл¡ УкраТни. - 2011. - Вип. 6. - С. 13-18.
4. Предборський В.А. Ингаа^йы властивост елптноТ структури укра-Тнського сусптьства / В.А. Предборський // Формування ринкових
вщносин в УкраТн зб. наук. пр. Наук.-досл. ¡н-ту МУстерства еконо-м¡чного розвитку ¡ торг^ УкраТни. - 2012. - Вип. 6. - С. 10-14.
5. Потемкин А. Элитная экономика / А. Потемкин. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 357 с.
6. Лановий В. Л^и вщ зубож^ня / В. Лановий // УкраТнський тиждень. - 2012. - №19. - С. 52-54.
7. Предборський В.А. Базова ¡нституцмна т¡н¡зац¡йна матриця еко-номнноТ структури / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраТнг зб. наук. праць наук.-дослщ. економ. ¡н-ту МУстерства економ¡чного розвитку ¡ торг¡вл¡ УкраТни. - К., 2013. - Вип. 2. - С. 3-8.
8. Предборський В.А. Теори тмьовоТ економки в умовах трансфор-мац¡йних процесс / В.А. Предборський. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
УДК 336.74
М.А. РИЧКА,
к.е.н., доцент, Нацональний ав\ац1йний унверситет
Вплив режим1в валютно-курсово! полггики на економ1чний розвиток
Стаття присвячена обгрунтуванню науково-методолопчних засад ¡снуючих режимв валютно-курсовоi политики, моделям п реапзацц та iхньому впливу на розвиток економки. Проанал¡зован¡ зм¡ни валютно-курсовоiполпики деяких кра-¡н свту в умовах краху Бреттон-Вудсько1 системи.
Ключов'1 слова: режими валютно-курсово1 полтики, ф¡нансов¡ кризи, модел валютного регулювання.
М.А. РЫЧКА,
к.з.н., доцент, Национальный авиационный университет
Влияние режимов валютно-курсовой политики на экономическое развитие
Статья посвящена обоснованию научно-методологических основ существующих режимов валютно-курсовой политики, моделям реализации и их влияния на развитие экономики. Проанализированы изменения валютно-курсовой политики некоторых стран мира в условиях краха Бреттон-Вудской системы.
Ключевые слова: режимы валютно-курсовой политики, финансовые кризисы, модели валютного регулирования.
The article is devoted to substantiation of the scientific and methodological principles of the existing exchange rate policy, its implementation models and their impact on the economic development. Changes of the exchange rate policy of the world's some countries in the context of collapse of the Bretton Woods system have been analyzed.
Keywords: modes of the exchange rate policy, financial crises, foreign exchange regulation models.
Постановка проблем. УправлЫня макроекономкою в усьому свт нин дмшло до ¡нституцмних реформ, як могли б бути здатн попереджати та уникати економнно'Т ката-строфи. Для будь-яких краТн свггу, в тому чи^ й розвинених, ¡нституцмн кризи можуть призвести до несприятливих перюдю в грошовм полггицк Порвнювати рвы епохи, таю як сьогоден-ня та повоенн роки, не зовам правильно, але можна про-стежити чгт дубльован паралелг значний державний борг, проблеми диспропорцм через режими негнучких валютних курсв, пщтримка економнною системою полгличн та фюкальн ¡нститути, централью банки не представляють собою ефек-тивного економнного лщерства. Головною особливютю проблем виявляеться економнна слабость та тиск на неадекватн полгличн ¡нститути. Започаткуванням цього циклу можуть бути зрушення зм¡н грошового режиму (юнець золотого стандарту ¡ полггики рефляци) ¡ значн¡ пол¡тичн¡ потрясЫня (пол¡тичноТ еволюци). Депрес¡я та прогресування криз показують, що зм¡ни, як правило, не вщбуваються без сильного тиску. Реформа продуцюеться пщ час депреси, адже не можливо виявити причини кризи та виршити 'х у св¡тов¡й економ¡ц¡ в цтому.
Анал'13 дослщжень та публмащй з проблеми. Ваго-мий внесок до фундаментальних розробок теори валютного курсу, валютного регулювання, проблематики валютно-курсово' полгтики зробили таю закордонн та вгтчизнян вчен¡: Дж. Втьямсон, Р. Солоу, C.Ф¡шер, М. Фр¡дман, Р. Дорнбуш, Г. Кассель, Р. Лукас, Р. Манделл, А. Маршал, А. Барсегян, Т. Вахненко, А. Гальчинський, В. Гейц, О. Плотнков, Ф. Рогач, А. Фттенко, О. Петрикта ¡н. Разом ¡з тим комплексне систем-не вивчення еволюци сучасно'' валютно-курсово'' пол¡тики, зокрема в Укра'У, е недостатньо дослщженим питанням.
Мета статт - обгрунтувати науково-методолог¡чн¡ засади ¡снуючих режим¡в валютно-курсово'' полгтики, модел¡ 'П' реал¡зац¡Т та ''хшй вплив на розвиток економки. Проанал¡зувати зм¡ни валютно-курсово' пол¡тики деяких кра'н св¡ту в умовах краху Бреттон-Вудсько'' системи.
Виклад основного матер!алу. Свтова сп¡льнота нин1 знову зосереджуе свою увагу на питаннях валютно-курсово' пол™ки. Кра'ни з економ¡кою, що розвиваються, можуть захистити себе вщ Федерально' резервно'' системи засобом звтьнення вщ так званого доларового ¡мпервлвму. Досяг-
© М.А. РИЧКА, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'н № 11 (162)/2014
7
ти цього можна вщтворенням ¡ впровадженням плаваючих валютних курсю. Як результат, ФРС буде виршувати ттьки проблеми сво'х доларових зобов'язань, а центральы банки ¡нших кра'н будуть контролювати сво', а не остер^атися залежност в¡д долара через ф¡ксован¡ валюты курси.
Це в¡дображаe переконання в неможливост так звано' тр¡йц¡, або «макроекономнноУ пол¡тичноí тр¡лемми», тоб-то кра'на не може одночасно пщтримувати ф¡ксований обм¡нний курс, моб¡льн¡сть капггалу ¡ незалежну грошово-кредитну полггику. Але кра'на, яка мае плаваючий обмЫний курс свое' валюти, може мати грошову незалежн¡сть в¡д ФРС, незважаючи на втьне перем¡щення капггалу.
Класичними принципами м^народного регулювання ва-лютно-курсово' пол¡тики, як альтернативна стратеги, може стати не втручання у валюты ринки, тим самим дозво-ляючи валют зростати ¡ захищати ф¡нансову систему в¡д зовышнього тиску. Режим гнучкого обм¡нного курсу, повна незалежысть грошово-кредитно' пол¡тики та податково-бюджетно' пол¡тики зможуть протидтти будь-яким негатив-ним насл¡дкам вщ зростання валюти.
Якщо п¡двищити проценты ставки довгостроково-го кап¡талу ФРС, вЫ буде повертатися назад до Америки, а якщо пщвищувати проценты ставки каыталу централь-ними банками кра'н з економ¡кою, що розвиваеться, можна протид¡яти зниженню вартост 'хньо' валюти (продаючи доларов¡ резерви ¡ викуповуючи сво'' власн¡ гроол), але такий метод може бути досить довгим ¡ важким у реалвацп. Якщо дозволити в¡льний об^ кап¡талу, варт¡сть валюти буде пада-ти. Активи ринк¡в кра'н, що розвиваються, будуть продава-тися за заниженими курсами, а ¡нвестори будуть збагачува-тися в доларовому виражены.
Як показуе практика, проблеми для кра'н, що розвиваються, полягають у двох причинах - у боргах в доларах ¡ у нестабтьност цЫ, - як¡ пщсилюють одна одну. За умови зни-ження обм¡нного курсу виникають труднощщ в покритт¡ борг¡в у доларах, тому вони змушеы тримати валюту стабтьною по в¡дношенню до долара, щоб зберегти стаб¡льн¡сть ц¡н у кра'ы. Будь-як¡ зм¡н¡ в обмЫному курс¡ валют викликають внутр¡шню ¡нфляцю витрати на ¡мпортн¡ будуть стрибати, заробгжа плата зростатиме, що призведе до зростання цЫ у вай економ¡ц¡.
На рисунку продемонстрована оцЫка коеф¡ц¡eнт¡в кра'н ¡з ре-гресивними темпами рнно''' ¡нфляци, як залежали в¡д анулю-вання змЫ ном¡нального ефективного обм¡нного курсу.
Таким шляхом ышли багато кра'н, що розвиваеться, ¡ те-пер можуть розраховувати б¡льше на сво' власы центральы банки задля утримання рюня ц¡ни. Наприклад, у Туреччиы споживч¡ ц¡ни зросли лише на 7,75% за 2013 рк пор¡вняно з 25% у 2003 роц або 105% за 1994 р¡к. Ц приклади до-водять ефективн¡сть дефляц¡йних регулятор¡в за допомогою в¡льних обмЫних курс¡в.
Для економ¡к, що розвиваються, гнучюсть валют може зд¡йснити певну незалежысть в¡д долара. Одним з¡ способ¡в вим¡рювання тако' автономи е пор¡вняння процентних ставок кра'н з американськими: чим менше вони сывпадають, тим б¡льш незалежна кра'на. Це е обернений режим Брет-тон-Вудсько''' системи з його фксованими обм¡нними курсами ¡ жорстким контролем каыталу. Але новий режим ¡снуе де-факто, адже за його суттю насамперед необхщна нац¡ональна координацт кра'н, а вже пот¡м - мТжнародна.
Для кра'н досить вагомою е над¡йн¡сть та ефективн¡сть запровадження таких змЫ, тому за умови 'хньо'' в¡дсутност¡ не в¡дмовляються вщ таргетування ¡нфляци. Наприклад, Швейцар¡я у вересы 2011 року обмежила зростання швей-царського франка в 1,2 до евро, зафксувавши показник ¡нфляци на м¡сц¡. Кра'ни, що розвиваються, продовжують втручатися у валюты ринки введенням податюв та штрафа на сильний приплив капгталу [1].
Сьогодн можемо констатувати рецес¡ю в¡тчизняноí економки - ВВП, як базовий ¡ндикатор економ¡чного зростання, починаючи 2012 року демонструе негативну динам¡ку, за 2013 рк пад¡ння ВВП сягнуло рвня -1,3% до в¡дпов¡дного перюду попереднього року [3]. Тому питання ефективного режиму валютного курсу укра'нськоТ економнно''' системи досить вагоме. Досвщ сучасних економ¡чних систем зпдно з методикою МВФ, валютно-курсов¡ режими можна под¡лити на три категори в¡дпов¡дно до ступеня гнучкост валютного курсу (табл. 1). На думку монетариста, плаваюч¡ валютн¡ курси здатн спри-яти захисту кра'ни в¡д зовн¡шн¡х (екзогенних) фактор¡в впливу.
На сьогоды не ¡снуе сформульованих нормативних моделей валютного регулювання, мехаызмю вимТрювання та
0.9
о.в
0.7 Об 0.5 0.-4 О 3 0,2 О 1
о.о
-О!
-О 2
_1_1
^ 1 ш 1 1---- _ га ■» _ ■ 1-11
ы ЕЗ Ц J___1
п 1 __1
§ :2 3
55 ^ О ^
О -и
-Й =
1 3
с" з
ё §
* 8 £ Ж
М | 1 £
а
Оцшка коефщенлв деяких краш з регресивними темпами р1чно'| ¡нфляци при гнучкому обмшному курс
Джерело: [1].
8 Формування ринкових вщносин в УкраУнл № 11 (162)/2014
MAKPOEKOHOMI4HI ACПEKTИ CУЧACHOI EKOHOMIKИ
Taблиця 1. Типи peжимiв вaлютнoгo кypcy зa мeтoдикoю МВФ
Baлюти з фiкcoвaним кypcoм (aнгл. «peggedexchangerate»] Baлюти з oбмeжeнo гнучким кypcoм (aнгл. «managedfloatingexchangerate») Baлюти з плaвaючим кypcoм (aнгл. «independentfloatingexchangerate»)
Фкм^я дo oднieí' вaлюти Oбмeжeнo гнучкий кypc вiднocнo oднieí' вaлюти Peгyльoвaний вaлютний кypc
Фiкcaцiя дo кopзини вaлют (кoмпoзитy] Oбмeжeнo гнучкий кypc y мeжax cпiльнoï вaлютнoí' пoлiтики Плaвaючий вaлютний кypc
¡Jœepeno: [4].
зaпoбiгaння вaлютниx кpиз. Aнaлiзyючи мoдeлi вaлютнoгo peгyлювaння в нecтaбiльниx eкoнoмiкax, виoкpeмлюють тpи ocнoвнi нaпpями. Ïepua мoдeль - ^py^prn диcбaлaнcи тa нecтiйкa eкoнoмiчнa пoлiтикa (мoдeль Kpyгмaнa]. B ocнoвi цieí' мoдeлi лeжить eкoнoмiчний cпaд (нeминyчi нacлiдки мaкpoeкoнoмiчнoï пoлiтики) тa нeзбepeжeння пpив'язки oбмiннoгo ^pcy. Зa cиcтeмoю пpив'язки oбмiннoгo ^pcy змiнюютьcя peзepви ypядy кpaïни, який змyшeний мoнeтизy-вaти cвoï витpaти. Зa циx yмoв oблiкoвa cтaвкa бyдe cтимy-лювaти вiдтiк гапталу, пocтyпoвo втpaчaючи вaлютнi peзep-ви, a дaлi вiдбyвaютьcя cпeкyлятивнi aтaки ^ofx вaлютниx peзepвiв, якi poзpyшyють cиcтeмy пpив'язки oбмiннoгo кypcy.
Äpya мoдeль - мoдeль caмopeaлiзaцií'. Moдeль зoce-peджeнa нa ймoвipнocтi вaлютниx кpиз бeз пocтiйнoгo пoгipшeння eкoнoмiчнoí' cитyaцií'. Taкa мoдeль poзвивaeтьcя, як пpaвилo, в двa eтaпи физи. Пpиклaдoм е зpyйнoвaний eвpoпeйcький мexaнiзм вaлютниx кypciв (GMBK] в 1991 i 199Э poкax. Beликoбpитaнiя, Icпaнiя тa ocoбливo Фpaнцiя cтaли ocнoвними жepтвaми кpизи GMBK, пpичoмy вoни га-pиcтyвaлиcя гapaнтiями Бyндecбaнкy ^жливеть oтpимaн-ня нecкiнчeннoгo зaпacy нiмeцькi мapки для зaxиcтy ^ofx двocтopoннix oбмiнниx кypciв]. Kлючoвими xapaктepиcтикaми дpyгoï' мoдeлi е: 1] ypяд е aктивним aгeнтoм, який мaкcимiзye oб'eктивнi функци; Э] icнyючий циклiчний пpoцec пpизвoдить дo piвнoвaги. Toбтo вiдбyвaeтьcя oчiкyвaння cтaбiльнocтi вiд piвнoвaги, aлe кpизa пpизвoдить дo пecимicтичниx пoбoю-вaнь знaчнoí' гpyпи iнвecтopiв, чим i пpoвoкyють вiдтiк кaпiтaлy, i як нacлiдoк вiдбyвaeтьcя кpax cиcтeми oбмiннoгo кypcy.
Tpeтя мoдeль - мoдeль впливу. B ocнoвi ^eï мoдeлi пo-лягaють eфeкти впливу пpичин вaлютнoí' кpизи. Haпpиклaд, дeвaльвaцiя вaлюти в oднiй ^ami пpизвoдить дo знeцiнeння вaлюти тopгoвиx пapтнepiв, a iнвecтopи звepтaють нeдocтaт-ньo yвaги нa фyндaмeнтaльнi eкoнoмiчнi пoкaзники пpиймa-ючиx кpaïн. Oтжe, кpизa в oднiй ^aï^i мoжe CTa™ iндикaтopoм кpизи в cyciднiй кpaïнi; cпeкyлятивнi aтaки з oднieí' ^aï^ мo-жуть пepeкинyтиcя нa Ышу, якщo нe виcтaчae мiжнapoдниx peзepвiв для зaxиcтy пpив'язки в дpyгiй кpaïнi; дeвaльвaцiя oднieí' кpaí'ни впливae нa дeвaльвaцiйнi пpoцecи дpyгoï ^aï^M зaдля yникнeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi. Пoтpeбa в тpeтiй мoдeлi з'явилacя лишe в юнц 199O-x poкiв, з мeкcикaнcь-кoю «тeкiлoвoю» кpизoю 1994 po^, тa щe бiльшoгo poзмa-xy нaбyлa з кpизoю в Aзií' iз cepeдини 1997 poкy. У 199O-x i нa пoчaткy SOOO-x poкiв pяд ^aï^ пocтpaждaли вщ вaжкoï вaлютнoí' кpизи: y 199O po^ бyлa знaчнa кiлькicть вaлют-ниx кpиз, зoкpeмa кpизa мexaнiзмy вaлютниx кypciв (GMBK] (199S-199З] в Gвpoпi, мeкcикaнcькa «тeкiлoвa» кpизa в 1994-1995 porax, тypeцькa кpизa в 1994 po^, aзiaтcькa кpизa 1997-199B po^, кpизa в Pociï в 199B po^ тa Лaтинcькiй Aмepицi (Бpaзилiï] в 199B-1999 poкax. Пoчaтoк SOOO-x poкiв зaзнaчae бeзпepepвнi вaлютнi кpизи: вaлютнa
тa бaнкiвcькa физи в Typeччинi в пepioд öOO^SOOö poкiв i apгeнтинcькa кpизa в öOO^SOOö poкax [5].
Kpa''^ iз фiкcoвaним peжимoм oбмiннoгo кypcy в ocнoв-нoмy нe гoтoвi пoвнicтю вiдмoвитиcя вiд викopиcтaння гpo-шoвo-кpeдитнoï пoлiтики з мeтoю cтaбiлiзaцiï cитyaцií', a ^aï^ з плaвaючими oбмiнними кypcaми пoвиннi бути бiльш стмкими дo вaлютниx кpиз, тoмy |щэ мoжyть oчiкyвaти бeз-пepepвнe peгyлювaння pинкy щoдo змeншeння тиcкy, щй пpизвoдить дo зaвищeнoï вapтocтi вaлюти i пoдaльшиx ï'ï знижeнь, як мoжyть виникнути пpи фiкcoвaниx вaлют-ниx peжимax. Пpoтe бaгaтo ^afa з плaвaючими oбмiнними кypcaми пepeжили вaлютнi кpизи, щo ймoвipнo пoв'язaнo з тaк звaним cтpaxoм плaвaючoí' пoвeдiнки щoдo плaвaючиx oбмiнниx peжимiв, дoзвoлили ^oï^ вaлютaм плaвaти й oд-нoчacнo cтeжaть зa пpив'язaним peжимoм oбмiннoгo кypcy.
Bибip вaлютнoгo peжимy для ^afa зocepeджye yвaгy н8 cтaбiльнocтi тa гнyчкocтi, мiж якими тpeбa знaйти кoмпpoмic. Heoбxiднicть y cтaбiльнocтi пoяcнюeтьcя ïï пoзитивним впли-вoм нa iнвecтицiйнy дiяльнicть, yникнeнням пpoциклiчнoí нecтaбiльнocтi бюджeтy тa кoливaнь вaлютнoгo кypcy. Гнyчкicть peжимy вaлютнoгo кypcy е тaк звaним зaxиcникoм зoвнiшнix шoкiв пpи тopгoвиx диcбaлaнcax i пoтoкax кaпiтaлy. Фiкcoвaний peжим кypcy вaлют для ^aH щo фopмyютьcя, е oптимaльним нa кopoткocтpoкoвий пepioд, пiдвищyeтьcя ймoвipнicть зaтяжниx вaлютниx тa фiнaнcoвиx кpиз i дoвгe пocткpизoвe вiднoвлeння eкoнoмiки. Зa дaними дocлiджeнь MBÔ, пpoтягoм 199O-SOO1 poкiв y бiльшe нiж 15O ^arn cвiтy в cepeдньoмy тpи чвepтi кpизoвиx явищ вiдбyлиcя з8 фiкcoвaними вaлютними кypcaми, i чacтoтa кpиз пpи тaкиx peжимax вищ^, нiж пpи гнyчкoмy кypcoyтвopeннi ^бл. S].
Miжнapoднi eкcпepти peкoмeндyють кpaïнaм з pинкaми, щй фopмyютьcя, пepexoдити дo бiльш гнyчкoгo peжимy вaлютнo-гo кypcy, зa якoгo мoжнa oб'eктивнo cпocтepiгaти тeндeнцií' вa-лютнoгo pинкy тa aдeквaтнo peaгyвaти нa змiни зoвнi. Oднaк нa пpaктицi нe вci цeнтpaльнi бaнки пoгoдилиcя нa цe. Cьoгoднi icнyють poзбiжнocтi мiж oфiцiйнo пpoгoлoшeним вaлютним pe-жимoм (de-jure] тa йoгo пpaктичнoю peaлiзaцieю (de-facto]. Ocнoвними apгyмeнтaми для пoяcнeння зaзнaчeнoí' cитyaцií' е зpocтaння вaлютниx диcбaлaнciв бaнкiвcькoí' cиcтeми i бiзнecy, виcoкий piвeнь дoлapизaцiï, втpaтa кypcoвoгo opieнтиpy для вcix мaкpoeкoнoмiчниx aгeнтiв, знaчнi витpaти виpoбництвa пpи кo-ливaнняx вaлютнoгo кypcy тa iн. Kpiм цьoгo, знaчнi кoливaння вaлютнoгo кypcy нeгaтивнo вiдoбpaжaютьcя нa piвнi iнфляцií' з8 paxyнoк «eфeктy пepeнocy». Oтжe, ocнoвним нeдoлiкoм гнуч-кoгo вaлютнoгo peжимy е вимга мiнливicть як нoмiнaльнoгo, тaк i peaльнoгo oбмiннoгo кypcy. Toмy бaгaтo кpaïн зaпpoвaди-ли пocтyпoвий пepexiд дo вiльнo плaвaючoгo вaлютнoгo ^p-cy, пpoмiжним eтaпoм якoгo е вcтaнoвлeння peжимy вaлют-нoгo кopидopy, в мeжax визнaчeнoгo дiaпaзoнy. У paмкax тaкoí cтpaтeгií' кypc нaцioнaльнoí' вaлюти пiдтpимyeтьcя нa дeщo зa-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Уфа|'ы № 11 (162)/2014
g
ffxepeno: [6].
Ta6.nMUfl 3. PiBeHb HefloouiHKM HauioHa^bHoi Ba.roTM bWHOCHO flo.apa C0A, %
MAKPOEKOHOMIHHI AClEKTI/l CyHACHOI EKOHOMIKM
Tafi.Mun 2. HacToTa KpM3 npw pi3HMX pewMMax BanraTHoro Kypcy
KpaiHa HacTKa KpM3 3a kowhow KaTeropicm Ba.wTHMX pewMMiB (% Bifl 3ara.bHoi Ki.bKocTi) HacToTa KpM3 HacTKa KpM3 3a BciMa BMflamm Ba.wTHMX pewMMiB
1990 2001
Bci KpaiHM
Bci pexiMM ^kcaiin 73,0 1,09 79,9 55,9
Bci pexiMM rHyHKix KypciB 27,0 0,79 20,1 44,1
XopcTKa npiB'n3Ka 7,10 0,41 15,7 25,8
ripoMixHi pexiMM 73,0 1,3 69,2 38,7
lH0i pexiMM nnaBaraHix KypciB 19,9 0,72 15,1 35,5
KpaiHM 3 pMHKaMM, ^o $opMyraTbcn, Ta po3BMHyii KpaiHM
Bci pexiMMM ^iKcaii' 73,5 1,10 71,7 48,2
Bci pexiMM rHyHKix KypciB 26,5 0,61 28,3 51,8
XopcTKa npiB'n3Ka 2,9 0,28 3,8 32,1
npoMixHi pexiMM 79,4 1,21 75,5 21,4
lHi±ii pexiMM nnaBaraHix KypciB 17,6 0,52 20,8 46,4
KpaiHM, ^o po3BMBa№Tbcn, KpiM KpaiH 3 pMHKaMM, ^o ^opMi /№Tbcn
Bci pexiMM ^iKcain 72,7 1,09 84,0 59,3
Bci pexiMM rHyHKix KypciB 27,3 0,92 16,0 40,7
XopcTKa npiB'n3Ka 9,4 0,44 21,7 23,1
npoMixHi pexiMM 69,5 1,36 66,0 46,2
lH0i pexiMMM nnaBaraHix KypciB 21,1 0,88 12,3 30,8
KpaiHa / nepiofl 2001 2005 2009 2010
lonbia 57,2 42,2 40,8 59,4
yropiMHa 61,4 35,4 36,5 57,4
TypeHHMHa 64,9 38,2 40,0 56,9
MeKciKa 32,4 34,6 42,8 55,8
Äxepeno: [6].
HMxeHOMy piBHi (Ta6n. 3), i|o fl03B0nne po6i/m/i HaiioHanbHy npoflyKöira npnBa6ni/iBii±iora Ha 30BHirnHix piiHKax.
CTaHOM Ha 2014 piK yKpaiHa yBii/irnna flo n'nTipKM Kpai'H CBiTy 3 Hai/i6inbi±i HeflooöiHeHora HaiioHanbHora BanraTora, CBiflnaTb flaHi iHfleKcy «Bir MaK» (The Big Macindex) xypHany The Economist 3a cineHb 2014 poKy. flaHi iHfleKcy noKa3yraTb HeflooiiHeHicTb rpiiBHi Ha 51% flo flonapa C0A i Ha 54,3% - flo eBpo [7].
3aHi/ixeHi/ii/i Kypc HaiiioHanbHoi BanraTiM BicTynae ak pe-rynnTop flfifl BKnraneHHn iHixinx HiMHHMKiB niflBMieHHA KoHKypeHTocnpoMoxHocTi BiTHM3HflHoi nponyKöii' i 3a paxyHoK öboro floflaTKoBoro eKoHoMiHHoro 3pocTaHHn. Öe Moxe cTaTiM iMnynbcoM flnn cTBopeHHA eKcnopTHoopieHToBaHoi eKoHoMiKii KpaiHM, MeTofloM 3anyHeHHn BanraT y KpaiHM. Ane e I HeraTiMB-hmi/i 6iK HeflooiöiHKi/i BanraT. Öe Moxe nponBi/m/icn y npoBoKyBaHHi iH^nnöii «e^eKToM nepeHocy» (3pocTae noniMT Ha BHyTpiixiHi pe-cypcii, 6e3 iHBecTM|iI He noKpiBaeTbcn npono3M|in), 3MiHraeTbcn BapTicTb KpeflMTiB Ta 3Hi/ixyeTbcn e^eKTy Bipo6HM|TBa [7].
Bmchobkm
BanraTHo-KypcoBy noniTiiKy, Bi6ip BanraTHoro pexiiMy cnifl BM3HaHaTM cyKynHicTra BHyTpiixiHix Ta 3oBHii±iHix ^aKTopiB, cTpaTeriera eKoHoMiHHoro 3pocTaHHn KpaiHM, Ha neBHiix ocho-Bax rpoixioBo-KpeflMTHoi Ta MaKpoeKoHoMiHHoi noniTMKM i, ak pe-3ynbTaT, 3a6e3neHyBaTM cTa6inbHiI Ta 36anaHcoBaHiI po3-bmtok KpaiHM. nocTynoBMi nepexifl flo rHyHKoro BanraTHoro
KypcoyTBopeHHA e cTMMynraBaHHAM KoHKypeHTocnpoMoxHocTi eKcnopTHoopieHToBaHix rany3eI eKoHoMiKM yKpaiHM, |o b öinoMy Mae no3MTMBHo BnniHyTi Ha 3aranbHy eKoHoMiHHy fliHaMiKy.
CnMcoK BMKopMCTaHMX flwepe.
1. Freeexchange // Theeconomist, 18 Feb 2014 [EneKTpoH. pe-cypc] http://www.economist.com/topics/exchange-rate-regime
2. All the latest updates regime change. Loss of faith // Theeconomist, 4 June 2012 [EneKTpoH. pecypc] http://www. economist.com/topics/exchange-rate-regime;
3. O^iqiRHiiR caiT HaqioHanbHoro 6aHKy yKpaiHi [EneKTpoH. pecypc]
- PexiiM flocTyny: http://www.bank.gov.ua/
4. Mopo3 n.A. BnniB BanraTHo-KypcoBoro perynraBaHHn Ha eKoHoMiHHe 3pocTaHHn: npiiKnaflHi acneKTi BMKopiicTaHHn flocBifly Ap-reHTMHM b yKpaiHi // EneKTpoHHe HayKoBe <£axoBe BiiflaHHn «E<£eKTiiB-Ha eKoHoMiKa» [EneKTpoH. pecypc]: http://www.economy.nayka.com.ua;
5. KonfloBcbKii A.B. AHani3 MofleneR |oflo BanraTHiix Kpi3 i BanraTHoro perynraBaHHn b yMoBax HecTa6inbHocTi eKoHoMiKM // lpo6ne-mm i nepcneKTMBi po3BiiTKy 6aHKiBcbKoi cicTeMi yKpaiHi. - 36. HayK. npaqb, 2014. - Bin. 38. - C. 165-173.
6. OpiiweHKo-BapToxa T.A. Bi6ip BanraTHoro pexiMy b KoHTeKcTi BanraTHo-KypcoBoi noniTMKM yKpai'HM // QiHaHcoBiifi npocTip. - 2013.
- №2 (10). - C. 26-33.
7. http://economics.unian.ua/finance/890842-grivnya-nedootsi nena- na-19-ekspert.html
10 OopMyBaHHfl pmhkobmx bIahocmh b YKpaiHi № 11 (162)/2014
