CC BY
14
УДК: 617.55-089-616.9-612.017]-08 Дейкало 1.М., Махнщький А.В.
ВПЛИВ ПРЕПАРАТУ Р0НК0ЛЕЙК1Н НА ПЕРЕБ1Г Г0СТР0Г0 АБД0М1НАЛЬН0Г0 СЕПСИСУ У PI3HI ТЕРМ1НИ П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН0Г0 ПЕР10ДУ
ВДНЗУ «Терноптьський державний медичний унверситет iMeHi 1.Я. Горбачевського» Украша
У cmammi подано результати обстеження 124 хворих з гострим абдомтальним сепсисом р(зного ступеня важкостi. Викладено динамшу змт цитоктового профшю та показнитв клтинного i гуморального iмунiтету на 1, 7, 14 добу лжування даног категорй пащент(в. Виявлено позитивний вплив iмунокорегуючоï терапп на перебш гострого абдомтального сепсису у рiзнi термши тсляоперацшного пероду.
KnrcwoBi слова: гострий абдомЫальний сепсис, цитокновий профть, штинний та гуморальний ÎMyrnTeT, iмyнокоригyюча терапя.
Постановкатроблемияжнал1зжстаншхэдосл1дженьжатубл1кацшя
В зв'язку з розширенням об'eмiв хiрyргiчних втручань, збтьшенням використання iнвазивних дiагностичних технологiй, швидким розвитком резистентностi мiкроорганiзмiв до наявних антибютигав та змiни домiнyючоï мк рофлори, як причини розвитку сепсисy, рiвень смертностi, при генералiзованих його формах, мае тенденцю до збтьшення (В.Ф.Саенко, В.И. Десятерик, Т.А. Перцева, В.В. Шаповалюк, 2005).
На даний час наyково доведенно, що в етюлогп та патогенезi сепсисy провщну роль мають змiни в iмyннiй системi. Сучасна концепцiя сепсису базуеться на двофазност перебiгy синдрому системно'!' запально! вiдповiдi (ССЗВ): на початковому етап генералiзованого запалення вiдмiчаеться пперпродукця прозапальних цитокiнiв. Проте пiзнiше вщбуваеться збiльшення рiвня протизапальних iнтерлейкiнiв, як, на противагу прозапальним, при-гжчують iмyннy вiдповiдь шляхом деактивацiï кгмтинно'!' та гуморально! ланок iмyнiтетy. Виникае стан iмyнолоriч-ноТ толерантностi або "iмyнопаралiчy", моноцити/макрофаги не в змозi запускати iмyннy вiдповiдь. У цих умовах iмyнна система не може виконувати свою головну функцю - здмснення iмyнологiчного нагляду, що призводить до розвитку тяжких гншно-септичних ускладнень, аж до розвитку системно!' полюрганноТ недостатностi та смертi. (А.С. Симбирцев, 2002).
Однiею iз актуальних проблем невiдкладноï хiрyргiï до цього часу залишаеться абдомiнальний сепсис (В.Ф. Саенко и соавт., 2005, F. Bushrod, 2004, K. Emmanuel, 2005, M.H. Bluth, 2006).
Мета роботи: дослщити динамку змш цитокнового профiлю та показникiв клiтинного i гуморального iмyнiте-ту у хворих на гострий абдомЫальний сепсис та вплив iмyнокорегyючоï терапiï на його переб^ у рiзнi термiни пю-ляоперацiйного перiодy.
Матер1алижа1методиэдосл1дженняя
Нами обстежено 124 хворих. 1з них 61 чоловк та 63 жiнки. Вк пацiентiв вiд 18 до 85 рокв, в середньому (48 ±1,4) роки. Основну групу обстежених хворих з дiагнозом гострий абдомЫальний сепсис, яким проводилася iмyнокоригyюча терапiя, склали 55 хворих. Контрольну групу, яким не проводилася iмyнокоригyююча терапiя, склали 52 хворих iз важким сепсисом (розлитий та тотальний перитонт), та - 17 хворих iз менш важкою абдомь нальною патологiею, ускладненою мiсцевим необмеженим та дифузним перитонтом. Серед обстеженних пацен-тiв гострий апендицит мав мюце у 29 осб (23,4%), гострий холецистит - у 26 (20,9%), перфоративна виразка - у 44 (35,5%), абсцес черевно! порожнини - у 13 (10,5%), перфораця слнки товстоТ кишки - у 8 (6,5%), перфораця стнки тонко! кишки - у 2 (1,6%), абсцес право! долi печiнки - у 1(0,8%), некроз петл тонко! кишки - у 1 (0,8%). Дiагноз сепсис виставлено - у 69 (55,6%), важкий сепсис - у 32 (25,8%), септичний шок - у 16(12,9%), полюрганна недостатнють - у 7 (5,7%).
Вс хворi оперован. Об'ем операцп вiдповiдав характеру патологiï та загальноприйнятим протоколам та стандартам лкування гостро! абдомiнальноï хiрyргiчноï патологiï. 1мунокоригуюча терапiя проводилася препаратом «Ронколейкн» в дозi 1млн. ОД внутршньовенно краплинно на 400 мл. 0,9% р-ну NaCl на початку захворю-вання, та повторно два рази по 500 тис. Од з промiжком мiж iнфyзiями в 3 дн .
Визначали рiвнi основних прозапальних та протизапальних цитокнв (IL - 1, TNF - a, IL - 10, IL - 2). До^жували змЫи клитинного та гуморального iмyнiтетy. Kлiтинна ланка iмyнiтетy визначалася методом монокло-нальних антитт, основнi класи iмyнологбyлiнiв у кровi пацiентiв визначали методом радiальноï iмyнодифyзiï, G. Mancini, 1965. Визначали вмют циркулюючих iмyнних комплексiв (Ц1К) (Л. А. Зильбер, 1986), молекул середньо! маси (МСМ), еритроцитарний Ыдекс iнтоксикацiï (Е11 ) (В.В. Николайчик, 1991), рiвень комплементу (СН50).
Результатиэдосл1дженьжаяхжбговоренняя
У хворих iз гнiйно-запальними захворюваннями черевно! порожнини, як супроводжуються перитонiтом, через 1 добу пюляоперацмного перiодy порiвняно iз контрольною групою на тлi стандартно!' терапп в^^чаеться статистично достовiрне зниження у кровi вмiстy CD22, ютотно зростае спiввiдношення CD4/CD8, збiльшyеться у сироватц кровi вмiст Ig M та Ig G з тенденцею до пiдвищення концентрацiï у кровi Ц1К та зниження СН-50. В цй грyпi у кровi ютотно зменшуеться вмiст TNF-a, IL-10 та збтьшуеться - IL-2, вiдмiчаеться пщвищення Е11.
Через 1 добу пюля однократного введення Ронколейкiнy у складi комплексно!' пiсляоперацiйноï терапiï у хворих iз гнiйно-запальними захворюваннями черевно! порожнини, що супроводжуються перитонтом, порiвняно iз контрольною групою, спостерiгаеться статистично достг^рне зниження вмiстy у кровi популяцш CD22- i CD16NK-
лiмфоцитiв i пiдвищення кiлькостi 00э- i CD4-лiмфоцитiв iз значним зростанням стввщношення ООд/ООв- 1стотно збiльшуeться у цм групi вмiст у сироватц кровi 1д С i Ц1К та зменшуеться рiвень цитокiнiв: 11_-1, ТЫР-а, !1_-10; знач-но зростае Е11 та вiдмiчаеться статистично достг^рне зниження фракцií МСМ254.
Порiвнюючи дослщш групи мiж собою, встановлено, що через 1 добу пюля включення у комплексну пюля-операцiйну терапи Ронколейкiну у хворих iз гшйно-запральними захворюваннями органiв черевноí порожнини, що супроводжувалися перитоштом, виявлено бiльший вмют у кровi популяцií CDз-лiмфоцитiв та зниження CD16NK. Серед факторiв гуморального iмунiтету спостерiгаеться нижчий рiвень iмуноглобулiнiв класiв А, М, С та пщвище-ний рiвень Ц1К. У спектр цитокiнiв у цiй груп виявлено нижчий вмiст !1_-1, ТЫР-а, !1_-2 та вищий - 11_-10. Серед по-казникiв ендогенно!' штоксикаци нижчими були в цiй груп вмiст у сироватцi кровi дослщжуваних фракцiй МСМ та пiдвищений Е11.
Через 7 дiб пiсляоперацiйного перюду стандартна терапiя хворих на гншно-запальш захворювання, якi ускладнювалися перитонiтом, порiвняно iз контрольною групою, зумовлювала ютотне зниження у кровi вмiсту по-пуляцiй CD22- i CD16NK-лiмфоцитiв, практично не змЫювався вмiст CDз- i CD4-лiмфоцитiв, зростав вмiст CD8-лiмфоцитiв, що призводило до зниження стввщношення CD4/CD8. Крiм цього у кровi знижувався мiст iмуноглобу-лiнiв клаав А, М I С та СН-50. Значно накопичувався у кровi рiвень Ц1К. Вiдмiчалося також збтьшення вмiсту у кровi !1_-1 та 11_-2, зниження вмiсту ТЫР-а. У кровi збiльшеним виявився вмiст показниш ендогенно!' iнтоксикацií.
На тлi включення у комплексну пюляоперацмну терапiю iмунокорегувального препарату Ронколейкiну через 7 дiб порiвняно iз контрольною групою збтьшувався вмiст у кровi CDз, CD4, CD8 та спiввiдношення CD4/CD8. Ниж-чим був у сироватцi кровi вмiст iмуноглобулiнiв класiв А та М, проте збтьшувався вмют 1д С, вищим залишався у кровi рiвень Ц1К, зростав СН-50. Серед цитоюшв у кровi меншим був вмют ТЫР-а та !1_-10, значно зростав рiвень !Ь-2. У кровi нормалiзувався рiвень МСМ254, проте бтьшими вiд контролю виявилися показники МСМ280 та Е11.
Порiвнюючи дослщш групи мiж собою, можна констатувати, що додаткове застосування iмунокорегувальноí терапи на 7 добу пюля операцмного перюду порiвняно iз стандартною тератею сприяе збiльшенню вмiсту у кровi усiх дослiджуваних популяцiй лiмфоцитiв (CDз, CD22, CD16NK, CD4, CD8) та стввщношення CD4/CD8, iмуноглобу-лiнiв клаав А та С, СН-50 на тл нижчого вмiсту в сироватц кровi Ц1К, !Ь-1,ТЫР-а, !1_-10 та ютотно вищого - !1_-2, а також менших дослiджуваних показникiв ендогенно1 iнтоксикацií.
На 14 добу пюляоперацмного перiоду у хворих на гншно-запальш захворювання оргашв черевноí порожнини, що супроводжувалися перитоштом, на тл застосування стандартноí пiсляоперацiйноí терапи ютотно знижу-ються показники клiтинного iмунiтету: популяци CD22-, CD16NK- та CD4-лiмфоцитiв, на тлi збiльшення популяци CD8-лiмфоцитiв та спiввiдношення CD4/CD8. У цш дослiднiй групi нижчими е й показники гуморального iмунiтетi та неспецифiчноí резистентностi (!д А, !д М, !д С, СН-50) на тл iстотного зростання у сироватцi кровi Ц1К. В^^ча-еться зниження вмюту у кровi iнтерлейкiнiв (TNР-а, !1_-10, !1_-2) та збiльшення показникiв ендогенно1 iнтоксикацií (МСМ254, МСМ280, Е11).
Застосування iмунокорекцií в комплекснiй пiсляоперацiйнiй терапи через 14 дiб зумовлюе вищий рiвень по-казникiв клiтинного iмунiтету та спiввiдношення CD4/CD8, на тл нормалiзацií вмiсту основних класiв iмуноглобулi-нiв та молекул середньоí маси, помiрного збiльшення у сироватцi кровi Ц1К, Е11 та СН-50, зменшення вмiсту у кро-вi !1_-1, TNР-а, !1_-10 та бiльшого рiвня !1_-2.
Порiвняння обох дослiдних груп виявило, що на 14 добу пюляоперацшного перюду пюля застосування iму-нокорекци вiдмiчаеться вищий рiвень показниш клiтинного iмунiтету та гуморального iмунiтету, неспецифiчноí резистентностi на тлi ютотно нижчого рiвня Ц1К у сироватц кровi, показникiв ендогенноí iнтоксикацií, вмюту у кровi дослiджуваних iнтерлейкiнiв та суттево вищого рiвня !1_-2.
Висновки:я
1. Встановлено що у хворих на гострий абдомЫальний сепсис спостер^аеться пригнiчення iмунологiчноí ре-активностi, що проявлялося в дисбаланс цитокiнiв, зменшенш рiвнiв прозапальних з паралельним ростом показ-никiв протизапальних цитокiнiв. Аналопчш результати вiдмiчалися з боку штинно1 та гуморальноí ланок iмунiте-ту, що проявлялося у зменшенш загально1 ктькост Т лiмфоцитiв при збтьшенш вiдносноí кiлькостi Т супресорiв, зменшенш iмунорегуляторного iндексу, зростаннi рiвня В лiмфоцитiв та iмуноглобулiнiв на початку захворювання, з наступним зниженням даних показниш на 7,14 добу захворювання. Паралельно з цим наростали показники ен-догенно1 Ытоксикаци, що значно ускладнювало загальний стан хворих та попршувало результати лкування.
2. У па^ен^в, яким проводилася iмунокоригуюча тератя препаратом Ронколейкiн, вiдмiчалася значно пози-тивнiша динамiка перебiгу захворювання. Вже на 7 добу пюля застосування даного iмуномодулятора було явним вирiвнювання показниш прозапальних та протизапальних цитогашв з подальшим ростом рiвня 1Л-2. Данi кштин-ного та гуморального iмунiтету вiдповiдно вiдображали позитивний рют кiлькостi Т лiмфоцитiв, з переважанням Т хелперiв над Т супресорами та зростанням iмунорегуляторного iндекса. Рiвень iмуноглобулiнiв при цьому залишався стабтьним. Показники iнтоксикацií зростали на початку захворювання, а вже пюля застосування iмуноко-ригуючо1 терапи виявлено 1х прогресивне зниження з покращенням загального стану хворих.
3. Згщно отриманих даних, iмунокоригуюча терапiя Ронколейюном покращуе перебiг гострого абдомЫально-го сепсису, зменшуе прояви iмуносупресií та iмунопаралiчу, що в свою чергу ефективно впливае на результати хiрургiчного лiкування даних хворих. Саме тому iмунокорекцiю слiд розглядати як невщемний компонент комплек-сноí терапи гострого абдомшального сепсису.
Лiтеpaтypaя
1. Абдоминальная хирургическая инфекция: клиника, диагностика, антимикробная терапия: Практическое руководство / Под ред. В.С. Савельева, Б.Р. Гельфанда. - М.: Литтература, 2006. - 168с. - ( Серия «Практические руководства»).
2. Козлов В. К. Сепсис: этиология, иммунопатогенез, концепция современной иммунотерапии. — СПб.: Диалект, 2006. — 304 с.
3. Саенко В.Ф. Сепсис и полиорганная недостаточность /В.Ф.Саенко, В.И.Десятерик, Т.А.Перцева, В.В.Шаповалюк В.В., 2005. - 466с.
4. Dellinger R.Rh. Surviving Sepsis Campaign guidelines for management of severe sepsis and septic shock /R.Rh.Dellinger, J.M.Carlet, H. Mazur [et al.] // Crit Care Med. - 2004. - № 3. - Р. 858-873.
Рефератя
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА РОНКОЛЕЙКИН НА ТЕЧЕНИЕ ОСТРОГО АБДОМИНАЛЬНОГО СЕПСИСА В РАЗНЫЕ СРОКИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПЕРИОДА Дейкало И.М., Махницький А.В.
Ключевые слова: острый абдоминальный сепсис, цитокиновый профиль, клиничный и гуморальный иммунитет, имуннокорегирующая терапия.
В статье представлены результаты обследования 124 больных, с острым абдоминальным сепсисом различной степени тяжести. Изложена динамика изменений цитокинового профиля и показателей клеточного и гуморального иммунитета на 1, 7, 14 сутки лечения данной категории пациентов. Выявлено положительное влияние иммунокоррегирующей терапии на течение острого абдоминального сепсиса в разные сроки послеоперационного периода.
Summarytf
EFFECT OF RONCHOLEUKINE ON COURSE OF ACUTE ABDOMINAL SEPSIS IN DIFFERENT POSTOPERATIVE STAGES
Key words: acute abdominal sepsis, cytokine profile, clinical and humoral immunity, immune correction.
The results of examination of 124 patients hospitalized with acute abdominal sepsis of different severity are presented in the article. We show the dynamics of changes in cytokine profile and indices of cellular and humoral immunity in the patients on the 1st, 7th, 14th day of their treatment. It has been found the immune correction influences positively on acute abdominal sepsis in various periods of postoperative period.
УДК 616.37-002/.1-036,8:615 Должковий С. В.
АНТИБ10ТИК0ЧУТЛИВ1СТЬ ТА ВИД0ВИЙ СПЕКТР ЗБУДНИК1В ГН1ЙН0-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВ0РИХ НА Г0СТРИЙ ДЕСТРУКТИВНИЙ ПАНКРЕАТИТ
ВДНЗУ «Укра'нська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Метою дослщження було вивчення видового спектру та антибютикочутливост штамiв мiкроорганiзмiв, видь лених з ключного матерiалу (вщдтяеме з рани, вмют дренажiв) хворих на гострий деструктивний панкреатит (ГДП) з гшйно-септичними ускладненнями (ГСУ).
Для проведення дослщження було вобрано 14 антибютикограм 9 па^етчв, що знаходилися на лкуванш у хiрургiчних вщдтеннях загального профтю ПолтавськоТ обласно''' клУчно''' лкарш, 1-Т мюькоТ лкарш м. Полтава та 3-' мюько' лкары м. Кременчук) протягом 2007-2008 рр. У 11 випадках (78,57%) отримано монокультуру, в 3 (21,43%) — асо^ацп мiкроорганiзмiв, причому одним з них завжди була P. aeruginosae. В антибютикограмах пе-реважала грамнегативна флора (70,59%), грампозитивн мiкроорганiзми видтеш у 29,41% випадюв. Серед збуд-нигав превалювали S. aureus (17,65%) та P. aeruginosae (17,65%), найменша питома вага була зареестрована для S. epidermidis, Ent. faecalis та видiв роду Citrobacter — 5,85% для кожного збудника. Найвища чутливють мiкро-флори вщзначена до меропенему (80,00%), оксацилЫу (60,00%), ципрофлоксацину (53,85%), найнижча — до шп-бiтор-незахищених пенiцилiнiв (амоксицилiн —14,29%, ампщилЫ — 16,67%), цефтриаксону (16,67%). До цефота-ксиму та норфлоксацину в^^чено повну резистентнiсть збудникiв. Вщносно невеликою була чутливiсть мiкро-флори до цефалоспориыв III-IV поколiнь (цефоперазон, цефтазидим — 40,00%; цефетм — 42,86%).
Отриман пiд час дослщження дат щодо видового спектру та антибютикочутливост мiкроорганiзмiв, що е збудниками ГСУ при ГДП, можуть бути застосован для покращення результатiв емтрично''' антимiкробноТ терапи цiеТ категори па^етчв. Слiд зазначити, що антимiкробнi препарати, до яких вiдмiчено найбiльшу чутливють мк-рофлори, характеризуються також великою пенетруючою здатнiстю до тканин пщшлунково''' залози.
УДК 618.146-006.52-053.7/84-07 Калюта А.О., Пустовалова О.1.
0ПТИМ13АЦ1Я СКРИН1НГ0В01 Д1АГН0СТИКИ ПАТ0Л0Г11 ШИЙКИ МАТКИ, АС0Ц1Й0ВАН01 3 ПАП1Л0МАВ1РУСН0Ю 1НФЕКЦ1ЕЮ У Ж1Н0К РЕПР0ДУКТИВН0Г0 В1КУ
ДУ «1нститут педiатрií, акушерства i гiнекологií НАМН УкраТни», м. КиТв
За даними сучасноТ лп"ератури, частота патологií шийки матки у жЫок репродуктивного BiKy складае 10-15 % в струю^ гiнекологiчноí захворюваност1, при цьому понад 80 % належить фоновим та передпухлинним проце-
