CC BY
62
© Проценко О. С.
УДК 616. 36-053. 1-091. 8-02:[618. 3-06:616. 155. 194. 8] Проценко О. С.
ВПЛИВ ПАТ0Л0Г11 МАТЕР1 НА М0РФ0МЕТРИЧН1 ДАН1 ПЕЧ1НКИ ТА Т1ЛА
ПЛ0Д1В ТА Н0В0НАР0ДЖЕНИХ
Харкшський нацюнальний ушверситет ¡меш В. Н. Каразша
(м. Харкт)
Робота виконана у рамках комплексно! науко-во-дослщно! роботи кафедри патолопчно! анатом!! Харк!вського нац!онального медичного ун!верси-тету: «Патоморфолог!чн! особливост! формування плода ! новонародженого п!д впливом патолог!! матер!» (№ державно! реестрац!! 0110и001805), яка входить до координац!йного плану пр!оритетних напрям!в наукових досл!джень, затверджених М!н!с-терством охорони здоров'я Укра!ни.
Вступ. Останн!ми роками в структур! екстраге-н!тальних порушень ваг!тних одно з пров!дних м!сць займае зал!зодеф!цитна анем!я [13]. В останн! 10 рок!в в Укра!н! захворюван!сть анем!ею серед ва-г!тних збтьшилася майже в 8 раз!в [11]. При ане-м!! ваг!тних формуеться хрон!чна фетоплацентарна недостатн!сть (ФПН), яка призводить до розвитку хрон!чно! ппокс!! плоду [9]. Кр!м того, при ФПН по-рушуються гормональна I б!локсинтетична функц!! плаценти, що безпосередньо залежать в!д ступеня тяжкост! I тривалост! анем!! [8].
В робот! було проанализовано кл1н1чн1 дан! плод!в ! новонароджених, досл!джено антропометричн! та органометричн! показники плод!в ! новонароджених вщ матер!в, ваг!тнють яких була ускладнена !з зал!-зодеф!цитною анемюю, прееклампс!ею та цукровим д!абетом, у пор!внянн! з ф!з!олог!чною нормою.
Новонароджен! вщ матер!в з прееклампс!ею (ПЕ) входять до групи ризику, особливо в пер!од постнатально! адаптац!! [2, 3, 4]. Анал!з л!тератури св!дчить, що при ПЕ вагггних адаптивн! реакц!! плоду завершуються розвитком дезадаптац!!, що веде до порушення функц!онування орган!в ! систем [15].
Дослщження останн!х рок!в св!дчать, що порушення в един!й систем! «мати-плацента-пл!д» у ж!нок з цукровим д!абетом (ЦД) негативно впливають як на материнський орган!зм, так ! на зростаючий пл!д [1]. Супутн! ЦД ускладнення, особливо анпопати та нефропат!!, п!зн!й токсикоз, який погано п!ддаеться терап!!, ! багатоводдя призводять до розвитку д!абе-тично! фетопат!! ! хрон!чно! г!покс!! плоду, високо! за-хворюваност! ! смертност! новонароджених [6, 12]. Адаптац!йн! можливост! новонароджених залежать в!д морфофункц!онально! зр!лост! р!зних орган!в ! систем, включаючи печ!нку [3]. Результатом вказа-них зм!н е затримка внутр!шньоутробного розвитку (ЗВУР) плоду, тому вивчення морфометричних
показник!в плоду представляв особливий !нтерес, враховуючи, що дан! л!тератури з цього питання не-численн! ! суперечлив!.
Метою даного дослщження стало вивчення по-казник!в маси печ!нки ! маси плод!в ! новонароджених, народжених в!д матер!в !з ЗДА, ПЕ та ЦД.
0б'ект I методи дослщження. Дане досл!-дження базуеться на вивченн! показник!в маси пе-ч!нки ! маси т!ла плод!в ! новонароджених в!д мате-р!в, ваг!тн!сть яких була ускладнена ЗДА, ПЕ та ЦД. Для якнайповн!шого ! достов!рн!шого досл!дження ретельно в!дбиралися доношен! плоди ! новонароджен!, терм!н гестац!! яких склав 39-40 тижн!в. У вс!х випадках досл!дження причиною смерт! плод!в ! новонароджених явилася асф!кс!я (анте-, !нтрана-тальна або постнатальна), причому тривал!сть життя в ус!х випадках досл!дження не перевищувала 24 годин.
Патолог!чний стан ! тривал!сть вмирання безпосередньо впливають на морфолопчний стан бага-тьох орган!в ! систем. Тому ми в!д!брали однотипн! випадки з метою отримання достов!рних результа-т!в. Залежно в!д ступеня тяжкост! материнсько! ЗДА весь дослщжуваний матер!ал був розд!лений на на-ступн! досл!джуван! групи: А, - плоди ! новонародже-н! в!д матер!в !з ЗДА легкого ступеня тяжкост! (26 ви-падк!в спостереження), А2 - плоди ! новонароджен! в!д матер!в !з ЗДА середнього ступеня тяжкост! (23 випадки спостереження), А3 - плоди ! новонароджен! в!д матер!в !з ЗДА важкого ступеня тяжкост! (17 випадк!в спостереження). Залежно в!д ступеня тяжкост! материнсько! ПЕ весь дослщжуваний мате-р!ал був розд!лений на наступн! досл!джуван! групи:
- плоди ! новонароджен! в!д матер!в з ПЕ легкого ступеня тяжкост! (25 випадк!в спостереження), й2 -плоди ! новонароджен! в!д матер!в з ПЕ середнього ступеня тяжкост! (25 випадк!в спостереження), й3 -плоди ! новонароджен! в!д матер!в з ПЕ важкого ступеня тяжкост! (22 випадки спостереження). Залежно в!д ступеня тяжкост! материнського ЦД весь досл!-джуваний матер!ал був розд!лений на наступн! досл!-джуван! групи: - плоди ! новонароджен! в!д матер!в з ЦД легкого ступеня тяжкост! (24 випадки спостереження), й2 - плоди ! новонароджен! в!д матер!в з ЦД середнього ступеня тяжкост! (22 випадки спостереження), Р3 - плоди ! новонароджен! в!д матер!в з
noKa3HMK TpynM nopiBHnHHn
K A1 A2 A3
Maca n/ofly, r 3332,0 ± 17,6 3495,6 ± 9,1* 3608,0 ± 11,4*" 2753,3 ± 6,9*""
Maca neHiHKM, r 140,5 ± 5,12 147,4 ± 0,6* 184,5 ± 1,1*" 116,1 ± 0,22*""
Koe^iuieHT Maca neHiHKM/Maca n/ofly 0,041 ± 0,001 0,042 ± 0,001 0,051 ± 0,002*" 0,038 ± 0,002*""
Ta6.nMUfl 2
noKa3HMKM MacM neHiHKM i MacM n.ofliB i HOBOHapoflweHMX, Hapofl^eHMX bía MaTepiB 3 nE pÍ3Horo cTyneHn th^koctí i rpynM KoHTpo.ro, M ± m
noKa3HMK TpynM nopiBHnHHn
K G2 Ga
Maca n/ofly, r 3332,0 ± 17,6 3543,0 ± 8,8* 3645,2 ± 7,1*" 2573,1 ± 9,12*""
Maca neHiHKM, r 140,5 ± 5,12 149,4 ± 0,3* 195,7 ± 0,14*" 108,5 ± 0,01*""
Koe^iuieHT Maca neHiHKM/Maca n/ofly 0,041 ± 0,001 0,042 ± 0,002* 0,053 ± 0,001*" 0,037 ±0,003*""
U^ BaxKoro CTyneHn TnxKocTi (26 Ta6.Mun 1
BMnaflKiB cnocTepexeHHn). Tpyny noKa3HMKM MacM neHiHKM i MacM n.ofliB i HoBoHapofl^eHMX,
KoHTPo^ra (K) cK/a/M 10 BMnaflKiB Hapofl^eHMX bía MaTepiB i3 3flA pi3Horo cTyneHH th^koctí i
floc/iflxeHHn HoBoHapoflxeHMX Bifl
.... rpynM KoHTpo.ro, M ± m
3flopoBMX MaTepiB i3 BariTHiCTio, r
io npoTiKa/a 0i3io/oriHHo, TepMi-hom recTauií 39-40 tmxhíb. ó bcíx BMnaflKax floc/iflxeHHn 3am6e/b HoBoHapoflxeHMX CTa/acn 3a paxy-hok BaxKol pofloBoí HepenHo-Mo3-koboi TpaBMM, a TpMBa/icTb xMTTn b cepeflHboMy CK/a/a 18 roflMH. Maca Ti/a i Maca neHiHKM n/ofliB npMMÍTKa: * P< 0,05 b nopiBíníHi 3 aHa/oriHHHMH noKa3HMKaMM rpynM rompo/o K; " P< 0,05 b i HoBoHapoflxeHMX ycix rpyn flo- nopiBHnHHi 3 aHa/orÍHHHM noKa3HMKüMrpynM A1; « P < 0,05 b nopiBHnHHi 3 aHa/orÍHHHM noKa3HMKüM c/iflxeHHn BMMipoBa/acn i±i/nxoM rpynM a2. 3BaxyBaHHn. TaKox oáHMC/oBaBcn Koe^iuieHT, iio noKa3ye cniBBiflHo-meHHn MacM neHiHKM flo MacM Ti/a (noKa3HMK MacM neHiHKM fli/M/M Ha noKa3HMK MacM Ti/a).
Becb oTpMMaHMé b pe3y/bTaTi npoBefleíoro floc/iflxeHHn um0-poBMé MacMB flaHMX o6po6/nBcn MeToflaMM MaTeMaTMHHoí CTaTMC-tmkm 3 BMKopMCTaHHnM BapiauiéHo-ro, a/bTepíaTMBHoro i Kope/nuié-Horo aHa/i3iB. npM BMKopMCTaHHi MeTofliB a/bTepHaTMBHoí i Bapia-uiéHoí CTaTMCTMKM o6HMC/oBa/M cepeflHi apM^MeTMHHy, CTyniíb flMcnepcií, cepeflHboKBaflpaTMHHe
BiflXM/eHHn, cepeflHi noMM/Ky pi3HMui, BiporiflHicTb BiflMiHHocTi. BiporiflHicTb BiflMiHHocTi Mix flBoMa ce-peflíiMM npM Ma/MX BMáipKax BM3HaHa/M no Ta6/Miui CTbifleHTa 3 floTpMMaHHnM ómobm (n1+n2-2). npM BM3HaneHH¡ CTyneHn BiporiflHocTi flonycKa/M tohhíctü p < 0,05, iio, nK BifloMo, BiflnoBiflae P > 95,0 %.
Pe3y.bTaTM Aoc.ÍAweHb Ta "ix oároBopeHHn. no-Ka3HMKM MacM neHiHKM i MacM n/ofliB i HoBoHapoflxe-hmx, HapoflxeHMX Bifl MaTepiB i3 3flA pi3Horo CTyneHn TnxKocTi i rpynM KoHTpo/i npeflCTaB/eíi b Ta6.MU¡ 1.
Ak BMflHo 3 Ta6.MU¡ 1, npM MaTepMHCbKié 3flA /er-Koro i cepeflHboro CTyneHn TnxKocTi floKyMeHTyeTbcn flocToBipíe 36i/bmeHHn nK MacM n/ofly, TaK i MacM neHiHKM. npMHoMy npM 3flA /erKoro CTyneHn TnxKo-ctí (rpyna A,) Bifl3HaHaeTbcn eKBiBa/eHTHe 36i/bi±ieHHn MacM neHiHKM no BiflHoweHHn flo MacM n/ofly, b nopiBHnHHi 3 KoHTpo/bHoi rpynoo, a npM 3flA cepeflHboro CTyneHn TnxKocTi (rpyna A2) - 36i/bi±ieHHn MacM neHiHKM HaáaraTo nepeBMiiye flMHaMiKy pocTy MacM n/ofly, Ha iio BKa3ye flocToBipíe 36i/bi±ieHHn Koe^iui-eHTa MacM neHiHKM no BiflHoweHHo flo MacM n/ofly. Ue nBMie Biflo6paxae HapocTaHHn KoMneHcaTopHMX pe-aKuié neHiHKM npM 3flA /erKoro i cepeflHboro CTyneHn TnxKocTi, a npM 3flA BaxKoro CTyneHn TnxKocTi (rpyna A3) HaBnaKM, peecTpyeTbcn nK rinoTpo^in n/ofly, TaK i rinoTpo^in neHiHKM. npMHoMy Maca neHiHKM no BiflHoweHHo flo MacM Ti/a n/ofly 3HMxyeTbcn iHTeHCMBHime, io BKa3ye Ha BMCHaxeHHn uboro opraíy.
OTxe, mm KoHCTaTyeMo 0aKT 36i/bweHHn MacM Ti/a i neHiHKM npM He3HaHHié flií naToreHHoro HMHHMKa
npMMÍTKa: * P < 0,05 b nopiBHnHHi 3 aHa/oriHHMMM noKa3HMKaMM rpynM rompo/o K; " P < 0,05 b nopiBíníHi 3 aía/oriHHMM noKa3HMKoM rpynM G1; « P < 0,05 b nopiBHnHHi 3 aHa/oriHHMM noKa3HMKoM rpynM G2
i 3MeHi±ieHHn umx noKa3HMKiB npM 3HaHHié, |o e no-rnMpeíoro aflanTMBHoi peaKuiero npM ycK/aflHeíié BariTHocTi.
3MeH0eHHn MacM n/ofly i neHiHKM npM BaxKié 3flA MaTepi noncHieTbcn 0opMyBaHHnM 0eTon/aueHTap-hoí HeflocTaTHocTi Ta noB'n3aHoi 3 Hei xpohíhhoi BHyTpimHboyTpoÓHoro rinoKciero n/ofly.
noKa3HMKM MacM neHiHKM i MacM n/ofliB i HoBoHa-poflxeHMX, HapoflxeHMX Bifl MaTepiB 3 npeeK/aMnciero pi3Horo CTyneHn TnxKocTi i rpynM KoHTpo/i npeflCTaB-/eíi b Ta6.MU¡ 2.
Aía/i3 flaHMX Ta6.MU¡ 2 CBiflHMTb, |o npM MaTepMHCbKié nE /erKoro é cepeflHboro CTyneíiB TnxKocTi Bifl3HaHaeTbcn flocToBipíe 36i/bmeHHn nK MacM n/ofly, TaK i MacM neHiHKM. npMHoMy, npM nE /erKoro CTyneHn TnxKocTi (rpyna G,) Bifl3HaHaeTbcn eKBiBa/eHTHe 36i/bi±ieHHn MacM neHiHKM no BiflHoweHHio flo MacM n/ofly, b nopiBHnHHi 3 KoHTpo/bHoo rpynoo, a npM nE cepeflHboro CTyneHn TnxKocTi (rpyna G2) - 36i/b-rneHHn MacM neHiHKM HaáaraTo nepeBMiye flMHaMiKy pocTy MacM n/ofly, Ha |o BKa3ye flocToBipíe 36i/b-rneHHn Koe^iuieHTa MacM neHiHKM no BiflHorneHHo flo MacM n/ofly, nKe CBiflHMTb npo rinepTpo^io n/ofly Ta rinepTpo^io neHiHKM. npM nE BaxKoro CTyneHn (rpyna G3) Bifl3HaHaeTbcn nK rinoTpo^in n/ofly, TaK i rinoTpo-0in neHiHKM. npM uboMy Maca neHiHKM no BiflHoweHHo flo MacM Ti/a n/ofly 3HMxyeTbcn iHTeHCMBHirne, |o niflTBepflxyeTbcn pe3y/bTaTaMM MiKpocKoniHHoro flo-c/iflxeHHn. BMnB/eíi 3míhm BKa3yoTb, |o nE /erKoro é cepeflHboro CTyneíiB TnxKocTi e CTMMy/ooHMM
Taá.Mun 3
noKa3HMKM MacM neHiHKM i MacM n.oflÍB i H0B0Hap0AKeHMX bía MaTepiB 3 uyKpoBMM fliaáeTOM pÍ3Horo cTyneHfl th^koctí i rpynM K0HTp0.ro, M ± m
noia3HMK TpynM nopiBHflHHfl
K D1 D2 D3
D2A D2B D3A D3B
Maca n/ofly, r 3332,0 ± 17,6 3442,0 ± 9,32* 2767,5 ± 13,1*" 3898,3 ± 9,6*" 2448,8 ± 12,2*"» 4472,2 ± 8,3*"»
Maca neHiHKM, r 140,5 ± 5,12 153,2 ± 0,06* 116,7 ± 0,10*" 202,34 ± 0,6*" 98,4 ± 0,11*"» 217,5 ± 0,31*"»
Koe^iuieHT Maca ne-HiHKM/Maca n/ofly 0,041 ± 0,001 0,044 ± 0,002* 0,042 ± 0,007*" 0,054 ± 0,002*" 0,037 ± 0,004*"» 0,056 ± 0,013*"»
npuMiTKa: * P < 0,05 b nopiBHflHHi 3 aHa/oriHHMMM noKa3HMKaMM rpynM kohtpo/io K; " P < 0,05 b nopiBHflHHi 3 aHa/oriHHMM riOKa3HHKOM rpynM D,; « P < 0,05 b nopiBHflHHi 3 aHa/oriHHMM noKa3HMKoM rpynM D2
hmhhmkom i npM3BoflMTb flo rinepTpo^il n/ofly i neHiHKM. Ue afleKBaTHa peaiuifl y BiflnoBiflb Ha rinoKciio Ta MeTa6o/iHHi nopyweHHfl, iio MaiTb Micue npM uié naTo/orií. 3 HapocTaHHflM TflXKocTi nE BÍfl6yBaeTbCfl 3pnB KoMneHcauiéHMX MexaHÍ3MÍB BHyTpii±iHboyTpo6-Horo po3BMTKy n/ofly, l|o npM3BoflMTb flo po3BMTKy ri-noTpo^ií n/ofly é rinoTpo^ií neHiHKM.
noKa3HMKM MacM neHiHKM i MacM n/ofliB i HoBoHapoflxeHMX Bifl MaTepiB 3 Ua pi3Horo cTyneHfl TflXKocTi i rpynM kohtpojiio npeflcTaB/eíi b Taá.Mui 3.
OcKmbKM pi3HMUfl b Maci Ti/a i Maci neHiHKM n/ofliB i HoBoHapoflxeHMX rpynM D2 (MaTepMHcbKMé Ufl cepeflHboro cTyneHfl TflXKocTi) i rpynM D3 (MaTepMHcbKMé Ua BaxKoro cTyneHfl taxkoctí) Ma/a bíamíhíoctí, ui rpynM 6y/M po3fli/eHi Ha niflrpynM (D, D2
D3A i D3B)
3500,0 3000,0 2500,0 2000,0 1500,0 1000,0 500,0 0,0
3332.0 3495,6 3543,0 3442,0
y
/
/
/
r
/
/ 140,5 147,4 140,4 153,2
A
A1
G1
D1
□ Maca Tina
□ Maca nemHKH
Pmc. 1. nopiBHq.bHa xapaKTepMcTMKa MacM neHiHKM i MacM n.ofliB i HoBoHapofl^eHMX bía MaTepiB 3 3flA, nE, UA .erKoro cTyneHq tawkoctí i rpynM KoHTpo.ro.
Ó niflrpynM D2A i D3A yBiéiimM n/oflM i HoBoHapoflxeíi 3 Ma/oio Macoi Ti/a (míkpocomm), a b rpyny D2B i D3B - 3 Be/Mioio Macoi Ti/a (MaKpocoMM). Ueé po3nofli/ 6yB floui/bHMM, ockí/ükm, flK b nopiBHflHHi 3 KoHTpo/eM, TaK
rpaMH
4000,0
i B nopiBHflHHi míx co6oio, ui niflrpynM flo-KyMeHTyBa/M íctothí BiflMiHHocTi.
Ai BMflHo 3 Taá.Mui 3, npM MaTepMH-cükomó Ua /erioro cTyneHfl taxkoctí (rpyna D,) floKyMeHTyeTbcfl flocToBipíe 36i/bi±ieHHfl flK MacM n/ofly, TaK i MacM ne-híhkm. npMHoMy, npM MaTepMHcbKoMy Ufl /erioro cTyneHfl taxkoctí Bifl3HaHaeTb-cfl npaKTMHHo eKB¡Ba/ieHTHe 36i/bi±ieHHfl MacM neHiHKM n/ofliB i HoBoHapoflxeHMX no BiflHomeHHi flo MacM Ti/a, b nopiBHflHHi 3 KoHTpo/bHoi rpynoi. npM MaTepMHcbKoMy Ufl cepeflHboro i BaxKoro cTyneíiB TflXKocTi Bifl3HaHaeTbcfl flMHa-MiKa Ko/MBaHHfl MacM Ti/a i MacM neHiHKM n/ofliB i HoBoHapoflxeHMX. Ó niflrpynax D2A i D3A Bifl3HaHaeTbcfl HapocTaiHa ei-BiBa/eHTHo cTyneíi TflXKocTi Ufl rinoTpo-0ifl n/ofly i rinoTpo^ifl neHiHKM, a b nifl-rpynaX D2B i D3B HaBnaKM, peecTpyeTbcfl
rinepTpo^ifl neHiHKM i 36i/bi±ieHHfl MacM Ti/a n/ofliB i HoBoHapoflxeHMX. npM MaTepMHcbKoMy Ufl y n/ofliB i HoBoHapoflxeHMX npMHMHoi míkpocomíí flB/fleTbcfl ¡h-cy/iíoBa HeflocTaTHicTb niflin/yHKoBoí 3a/o3M n/ofly, io po3BMBaeTbcfl b pe3y/bTaTi BMcHaxeHHfl p-K/eToi octpíbuíb .TlaHrepraHca y BiflnoBiflb Ha nocTiéío nifl-BM^eHMé piBeHb r/ioKo3M MaTepMHcbKoí KpoBi, oco-6/mbo npM HeflocTaTHié Kopeiuií Ua y MaTepi nifl Hac BMHomyBaHHfl n/ofly (OeflopoBa M. B. i cniBaBT., 2001; Sivan E. et al., 2002; EBciioBa M. M. i cniBaBT., 2009). 3 iHinoro 6oKy, npMHMHoi MaKpocoMií n/ofly e éoro rine-piHcy/iHeMifl y BiflnoBiflb Ha niflBMifleHHfl piBHfl rniKo-3M MaTepMHcbKoí KpoBi. iHcyniH okpím rinomiKeMiHHoro e^eKTy Mae aHa6o/iHHMé i MiToreHHMé e^eicrn, |o i npM3BoflMTb flo 36i/bmeHHfl MacM Ti/a i BHyTpimHiX op-raíiB. C/ifl floflaTM, |o TaiMé e^eKT cnocTepiraeTbcfl npM BiflHocHo flocTaTHié Kopeiuií MaTepMHcbioro Ufl nifl Hac BariTHocTi, npoTe 0a3Horo Ko/MBaHHfl piBHfl mioKo3M MaTepMHcbKoí KpoBi HeflocTaTHbo fl/fl BMcHaxeHHfl ocTpoBioBoro anapaTy niflinzyHKoBoi 3a/o3M,
Pmc. 2. nopiBHq.bHa xapaKTepMcTMKa MacM neniHKM i MacM n.oAÍB i HoBoHapoflxeHMX, HapoA^eHMX bía MaTepiB 3 3flA, nE, UA cepeflHboro cTyneHq tr^koctí i rpynM KoHTpo.ro.
але ц1лком достатньо для розвитку ппер1нсул1неми в кров\ плоду з наступною його макросом\ею (ио!!у М. С. et а!., 2003).
Проанал\зувавши органометричн\ показники маси т\ла \ маси печ\нки плод\в \ новонароджених, народжених в\д матер\в ¡з ЗДА, ПЕ та ЦД р\зного ступеня тяжкост\ усередин\ кожно! групи, ми вважа-емо, що для повного розум\ння динам\ки процесу \ можливост\ пор\вняти аналог\чн\ показники \ в ¡нших нозолог\чних одиницях, необх\дно провести по-р\вняльну характеристику цих показник\в м\ж ус\ма нозолог\чними одиницями, що вивчаються нами, по в\дпов\дних ступенях тяжкост\.
Пор\вняльна характеристика маси печ\нки \ маси плод\в \ новонароджених в\д матер\в з ЗДА, ПЕ, ЦД легкого ступеня тяжкост\ \ групи контролю представлена на д\аграм\ на рис. 1.
Як видно з рис. 1, вже при легкому ступен\ мате-ринських ЗДА, ПЕ та ЦД в ус\х випадках рееструеть-ся збшьшення показник\в, як маси т\ла, так \ маси пе-ч\нки плод\в \ новонароджених в\дносно контрольно! групи. Г\перплаз\я печ\нки плод\в \ новонароджених найбтьш виражена при материнському цукровому д\абет\ (група й1), найменша при ЗДА (група А,), а показники при прееклампсп (група й,) займають пром\жне значення. Причому, найбтьша маса т\ла плод\в \ новонароджених вщзначаеться в груп\ найменша, - в груп\ А1 а маса т\ла групи - займае пром\жне значення. Таким чином, тенденц\я до ге-патомегали е вже при легк\й м\р\ материнського ЦД.
Пор\вняльна характеристика маси печ\нки \ маси плод\в \ новонароджених в\д матер\в ¡з ЗДА, ПЕ, ЦД середнього ступеня тяжкост\ \ групи контролю представлена на д\аграм\ на рис. 2.
Як видно з рис. 2, при материнських ЗДА \ ПЕ середнього ступеня тяжкост\ (групи А2 \ й2 в\дпо-в\дно), показники маси т\ла \ маси печ\нки продо-вжували збтьшуватися, як в пор\внянн\ з контрольною групою, так \ групами А, \ й,. Це е насл\дком напруження компенсаторно-пристосовних реакц\й плоду у в\дпов\дь на г\покс\ю. При материнському
Рис. 3. Портняльна характеристика маси печшки I маси плод1в I новонароджених, народжених вщ ма-тер1в ¡з ЗДА, ПЕ, ЦД важкого ступеня тяжкост I групи контролю.
ЦД середнього ступеня тяжкост\ у плод\в \ новонароджених виявляеться як тенденц\я до микросом\1 (п\дгрупа й2Д), так \ до макросоми (п\дгрупа 02В), при яких маса т\ла \ маса печ\нки зменшуеться \ збтьшу-еться в\дпов\дно.
Пор\вняльна характеристика маси печ\нки \ маси плод\в \ новонароджених в\д матер\в з ЗДА, ПЕ, ЦД важкого ступеня тяжкост\ \ групи контролю представлена на д\аграм\ на рис. 3.
Як видно з рис. 3, при материнських ЗДА, ПЕ та ЦД важкого ступеня тяжкост\ (групи А3, й3 \ п\дгрупа й3Д в\дпов\дно), показники маси т\ла \ маси печ\нки продовжували прогресивно знижуватися, призво-дячи до розвитку ппотрофи плоду в перших двох випадках \ м\кросом\1 в третьому. Причому, важч\ зм\ни спостер\галися у плод\в з материнським цукровим д\абетом важкого ступеня тяжкост\ (п\дгрупа й), найменш\ - з материнською ЗДА важкого ступеня тяжкост\ (група А3), а пром\жне значення показник\в у плод\в \ новонароджених в\д матер\в з преекламп-с\ею важкого ступеня тяжкост\ (група й3). Окреме м\сце займае п\дгрупа 03В, в як\й навпаки в\дзнача-лися макросом\я та гепатомегал\я.
Висновки. Таким чином, в умовах материнсько! ЗДА \ ПЕ легкого \ середнього ступен\в тяжкост\ в\д-буваеться прогресуюче, зг\дно з наростанням ступеня тяжкост\, компенсаторне збтьшення маси печ\нки \ маси т\ла плоду. Проте, при материнськ\й ЗДА \ ПЕ важкого ступеня тяжкост\, навпаки, в\дбу-ваеться затримка внутр\шньоутробного розвитку, що проявляеться прогресуючим зниженням маси т\ла \ маси печ\нки (г\потроф\я) як показник висна-ження компенсаторно-пристосовних реакц\й плоду. Причому при материнськ\й ПЕ цей процес в\дбува-еться ¡нтенсивн\ше, н\ж при материнськ\й ЗДА. При материнському ЦД легкого ступеня тяжкост\, анало-г\чно, але ¡нтенсивн\ше, н\ж при материнськ\й ЗДА \ ПЕ, вщбуваеться зб\льшення як маси т\ла, так \ маси печ\нки плоду. Але, вже в умовах материнського ЦД середнього \ важкого ступеня тяжкост\, виявляеться в\дм\нн\сть в швидкост\ внутр\шньоутробного розвитку, що проявляеться або макросом\ею з гепато-мегал\ею, або м\кросом\ею з г\потроф\ею печ\нки. Причому при материнському ЦД важкого ступеня тяжкост\ м\кросом\я або макросом\я плоду вираже-на ¡нтенсивн\ше, н\ж при материнському ЦД середнього ступеня тяжкост\.
Перспективи подальших розробок. Показники маси т\ла \ печ\нки плод\в або новонароджених в\д матер\в ¡з ЗДА, ПЕ т\ ЦД р\зного ступеня тяжкост\ дають нам лише ор\ентовн\ дан\ про динам\ку зм\н в орган\зм\ в ц\лому \ в печ\нц\ зокрема. Зб\льшення або зменшення печ\нки може в\дбуватися за раху-нок зм\ни параметр\в р\зних !! компонент\в, таких як строма, судинний сектор \ паренх\ма. Тому для детального з'ясування, який з компонент\в тканини пе-ч\нки зазнавав т\ або ¡нш\ зм\ни \ в як\й м\р\, перспек-тивним е морфометричне досл\дження об'емних параметр\в строми, судин \ компонент\в паренх\ми для кожно! нозолог\чно! одиниц\ в р\зних ступенях тяжкост\ в\дпов\дно.
^¡TepaTypa
1. 5o6kob B. M. Y^bTpacTpyKTypa nnaueHTbi npi HapyweHinx aHTeHaTanbHoro pa3BMTin nnoAa m naToreHe3 3tmx HapyweHMM y xeH^MH c pa3.n1/iHHbiMM TunaMiM caxapHoro Aia6eTa / B. M. 5o6kob // npo6neMbi 3HAOKpMHonoriM. - 1991. - T. 37, № 5.
- C.16-19.
2. 5oraTMpbOBa P. B. BeAeHHn BariTHOcTi Ta nonoriB npi ni3Hix recTO3ax, ix nporno3yBaHHn, AiarHocTMKa, niiyBaHHn i npo^inaKTMKa [MeTOAMHHi peKOMeHAauii] / P. B. 5oraTipbOBa, 5. M. BeHuiiBcbKMM, B. 6. flawieBMH // Km'b, 1999. - 42 c.
3. 5ypAynn r. M. PenpoAyKTi/iBHbie noTepi / r. M. 5ypAyni, O. r. OponoBa // MocKBa, 1997. - C. 75-78.
4. BeHUKiBcbKMM 5. M. recTO3M BariTHMx [HaBHanbHMM noci6HMK] / 5. M BeHuiiBcbKMM, B. M. 3anapoxaH, A. 3. CeHHyK. - Km'b : AKOHiT, 2002. - 112 c.
5. flaBMAeHKO I. C. KoMn'ioTepHO-AeHci/iTOMeTpuHHi Ta cneKTpanbHi napaMeTpi 6inKOBoro KOMnoHeHTa Tpo<£o6nacTa, AeuiyAouiTiB, MaTepMHcbKMx i nnoAOBix epMTpouMTiB nnaueHTM npM eicnepiMeHTanbHiM rinoxpoMHiM aHeMii BariTHMx / I. C. flaBMAeHKO, B. n. ni^ai, IO. E. PoroBMM // OAecbK. MeA. xypH. - 2003. - № 6. - C. 26-29.
6. fleMMAOBa M. O. CaxapHHM Aia6eT Tina 1 m 6epeMeHHocTb / M. O. fleMMAOBa, H. O. Ap6aTcian // Consilium medicum. -2003. - T. 5, № 9. - C. 494-500.
7. EBciKOBa M. M. CaxapHHM Aia6eT: 6epeMeHHbie m HOBopoxAeHHbie / M. M. EBciKOBa, H. r. KoweneBa. - MocKBa : Mm-K.O0, 2009. - C. 48-126.
8. 3aAopoxHan T. fl. Mop<£o-<£yHKuMOHanbHbie m ynbTpacTpyKTypHbie M3MeHeHin b nnaueHTe npi xene3OAe^MUMTHOM aHe-mmm 6epeMeHHHx / T. fl. 3aAopoxHan, A. 3. CeHHyK, K. K. KoHcTaHTMHOB // BicH. acou. aKyrnepiB-riHeKonoriB YKpaiHM. -1999. - № 4. - C. 25-30.
9. KaMiHcbKMM B. B. flenii acneKTM nepe6iry BariTHOcTi Ta nonoriB y xiHOK 3 noeAHaHHnM aHeMii BariTHMx i ni3HiM recTO3OM / B. B. KaMiHcbKMM, C. I. Xyi, O. O. npouenKO // ^iiapcbKa cnpaBa. - 1999. - № 3. - C. 132-133.
10. KoHOBOAOBa E. H. fliarHocTMKa m npiHuinH neHeHin xene3OAe^MUMTHHx cocTonHMM y 6epeMeHHbix / E. H. KoHOBOAOBa // riHeKonorin. - 2003. - T. 5, № 6. - C. 258-260.
11. MapHeHKO T. 3. E<£eKTMBHicTb aHTeHaTanbHoi npo<£inaKTMKM Ae^iuiTy 3ani3a y AiTeM / T. 3. MapHeHKO // AKTyanbHi npo6ne-mm i HanpnMM po3BMTKy neAiaTpii Ha cyHacHOMy eTani: MaTepiani KOHrpecy neAiaTpiB YKpaiHM (7-9 xoBTHn 2003 p.). - Km'b, 2003.-C. 191-192.
12. OeAopoBa M. B. CaxapHHM Aia6eT, 6epeMeHHocTb m AMa6eTMHecian <£eTonaTin / M. B. OeAopoBa, B. M. KpacHononb-ckmm, B. A. neTpyxiH. - MocKBa : MeAiuiHa. - 2001. - 288 c.
13. Haram K. Iron supplementation in pregnancy-evidence and controversies / K. Haram, S. Nilsen, R. Ulvik // Gynecol. Scand.
- 2001. - Vol. 80, № 80. - P. 683-688.
14. Jolly M. C. Risk factors for macrosomia and its clinical consequences: a study of 350,311 pregnancies / M. C. Jolly, N. J. Sebire, J. P. Harris [et al.] // Eur. J. Obster. Gynec. Reprod. Biol. - 2003. - № 111. - P. 9-14.
15. Law C. Body size at birth and blood pressure among children in developing coutries / C. Law, P. Egger, O. Dada, H. Delgado // Int. J. Epidemiol. - 2000. - Vol. 29. - P. 52-57.
16. Nynke B. Anaemia and micronutrient deficiencies / B. Nynke // Brit. Med. Bull. - 2003. - Vol. 67. - P. 149-160.
17. Pal D. Neonatal hypoglycaemia in Nepal. Prevalence and risk factors / D. Pal, D. Manadhar, S. Rajbhandari [et al.] // Arch. Dis. Child. Fetal nonatal. - 2000. - Vol. 82. - P. 46-51.
18. Sivan E. Impact of fetal reduction on the incidence of gestational diabetes / E. Sivan, E. Maman, C. Homko // Obstet. Gynecol. - 2002. - № 99. - P. 91-94.
YflK 616. 36-053. 1-091. 8-02:[618. 3-06:616. 155. 194. 8]
BnnMB nATO^OnT MATEPI HA MOPOOMETPMHHI flAHl nEHIHKM TA TlflA n^OfllB TA HOBOHAPOflXEHMX
npoueHKO O. C.
Pe3№Me. flaHe AocniAxeHHn 3acHOBaHe Ha BMBHeHHi noKa3HMKiB Maci neHiHKM i Maci nnoAiB i HOBOHapo-AxeHix BiA MaTepiB i3 3ani3OAe0iuiTHoro aHeMiero, npeeiKnaMncieio Ta uyKpoBMM Aia6eTOM. npi MaTepiHcbKiM 3ani3OAe0iuiTHiM aHeMii Ta npeeinaMncii nerioro Ta cepeAHboro cTyneHiB BaxiocTi BiA6yBaeTbcn nporpecyiHe, 3riAHO HapocTaHHi cTyneHn BaxiocTi, KOMneHcaTopHe 36inbi±ieHHn Maci neHiHKM i Maci Tina nnoAa. npi MaTe-pMHcbKiM 3ani3OAe0iuiTHiM aHeMii Ta npeeinaMncii Baxioro cTyneHn BaxiocTi, HaBnaiM, BiA6yBaeTbcn 3aTpiMia BHyTpimHboyTpo6ioro po3BMTiy, ^o nponBnneTbcn nporpecyiHMM 3HMxeHHnM Maci Tina i Maci neHiHKM (rino-Tpo^in) ni noia3HMK BicHaxeHHn KOMneHcaTopHO-npicTocyBanbHix peaiuiM nnoAa. npiHOMy, npi MaTepiH-cbiiM npeeinaMncii ueM npouec BiA6yBaeTbcn 6inbm iHTeHciBHO, Hix npi MaTepiHcbiiM 3ani3OAe0iuiTHiM aHeMii. npi MaTepiHcbKOMy uyipoBOMy Aia6eTi nerioro cTyneHn BaxiocTi, aHanoriHHO, ane 6inbm iHTeHciBHO, Hix npi MaTepiHcbiiM 3ani3OAe0iuiTHiM aHeMii Ta npeeinaMncii, BiA6yBaeTbcn 36inbmeHHn ni Maci Tina, Tai i Maci neHiHKM nnoAy. npi MaTepiHcbKOMy uyipoBOMy Aia6eTi cepeAHboro Ta Baxioro cTyneHn BaxiocTi y nnoAiB po3BM-BaeTbcn MaipocoMin 3 renaTOMeraniero a6o MiipocoMin 3 rinoTpo^iero neHiHKM. npi MaTepiHcbKOMy uyipoBOMy Aia6eTi Baxioro cTyneHn BaxiocTi MiipocoMin a6o MaipocoMin nnoAa BipaxeHa 6inbi±i iHTeHciBHO, Hix npi MaTepiHcbKOMy uyipoBOMy Aia6eTi cepeAHboro cTyneHn BaxiocTi.
K^№нoв¡ c^OBa: 3ani3OAe0iuiTHa aHeMin, npeeinaMncin, uyipoBMM Aia6eT, neHiHia, HOBOHapoAxeHMM, nniA, eicTpareHiTanbHa naTonorin.
УДК 616. 36-053. 1-091. 8-02:[618. 3-06:616. 155. 194. 8]
ВЛИЯНИЕ ПАТОЛОГИИ МАТЕРИ НА МОРФОМЕТРИЧЕСКИЕ ДАННЫЕ ПЕЧЕНИ И ТЕЛА ПЛОДОВ И НОВОРОЖДЕННЫХ
Проценко Е. С.
Резюме. Настоящее исследование основано на изучении показателей массы печени и массы плодов и новорожденных, рожденных от матерей с ЗДА, ПЕ та ЦД. При материнской ЖДА и ПЭ легкой и средней степеней тяжести происходит прогрессирующее, согласно нарастанию степени тяжести, компенсаторное увеличение массы печени и массы тела плода. При материнской ЖДА и ПЭ тяжелой степени тяжести, наоборот, происходит задержка внутриутробного развития, что проявляется прогрессирующим снижением массы тела и массы печени (гипотрофия) как показатель истощения компенсаторно-приспособительных реакций плода. Причем, при материнской ПЭ этот процесс происходит более интенсивно, чем при материнской ЖДА. При материнском СД легкой степени тяжести, аналогично, но более интенсивно, чем при материнской ЖДА и ПЭ, происходит увеличение как массы тела, так и массы печени плода. При материнском СД средней и тяжелой степени тяжести у плодов развивается макросомией с гепатомегалией или микросо-мией с гипотрофией печени. При материнском СД тяжелой степени тяжести микросомия или макросомия плода выражена более интенсивно, чем при материнском СД средней степени тяжести.
Ключевые слова: железодефицитная анемия, преэклампсия, сахарный диабет, печень, новорожденный, плод, экстрагенитальная патология.
UDC 616. 36-053. 1-091. 8-02:[618. 3-06:616. 155. 194. 8]
Influence of Pathology of Mother on Morphometric Parameters of Liver and Bodies of Fetuses and Newborns
Protsenko E. S.
Abstract. In recent years, in the structure of extragenital disorders of pregnant iron deficiency anemia occupies an important position. In the last 10 years in Ukraine incidence of anemia among pregnant women increased nearly 8 times. In anemia of pregnant emerging chronic fetoplacental insufficiency (FPI), which leads to the development of chronic fetal hypoxia. In addition, the FPI violated hormonal and protein synthesis functions of the placenta which directly depend on the degree of severity and duration of disease.
In the process of work, was analyzed clinical data fetuses and newborns, studied anthropometric and organo-metric indices of fetuses and newborns of mothers whose pregnancy was complicated with iron deficiency anemia, preeclampsia and diabetes, compared to the physiological norm.
Newborns from mothers with preeclampsia (PE) are included in the group of risk, especially during postnatal adaptation. Analysis of the literature shows that in PE of pregnant the adaptive reactions of fetus completed development of maladjustment, leading to dysfunction of organs and systems.
Researches of the last years show that violations in the single system "mother-placenta-fetus" in women with diabetes mellitus (DM) adversely affect both on a maternal organism and on a growing fetus. Concomitant DM of complication, especially анпопати and nephropathies, late toxicosis which badly yields to therapy, and a high water-level over is brought to development of diabetic фетопати and chronic hypoxia of fruit, high morbidity and neomortality.
Related diabetic complications, especially nephropathy and angiopathy, late toxicosis, which responds poorly to therapy, and polyhydramnios leading to the development of diabetic fetopathy and chronic fetal hypoxia, high morbidity and mortality of newborns.
Adaptive capacity of newborns depends on the morphofunctional maturity of various organs and systems including the liver. The result of the indicated changes is intrauterine growth retardation (IUGR) of the fetus, so the study of morphometric parameters of the fetus presents the special interest, having regard to that the literature data on the subject are few and contradictory.
The aim of this research was to study the parameters of liver mass and mass of fetuses and newborns born from mothers with IDA, PE and DM.
This research is based on the study of the indicators of liver mass and body mass of fetuses and newborns from mothers whose pregnancy was complicated by IDA, PE and diabetes. For the most complete and authentic research thoroughly selected full-term fetuses and newborns, whose term of gestation was 39-40 weeks. In all examined cases, the cause of death of fetuses and newborn appeared asphyxia (ante-, intra- or postnatal), and duration of life in all examined cases, did not exceed 24 hours.
All array of data resulting morphometric study processed by methods of mathematical statistics using variational alternative and correlation analyzes. When using of methods of alternative and variation statistics calculated arithmetic mean, degree of variance, standard deviation, middle error of difference, authenticity of difference. Probability of differences between the two averages for small samples was determined by Student's table under the conditions (n1+n2-2). At determination of degree of authenticity assumed exactness of р < 0,05, that, as known, answers р > 95,0 %. In determining the degree of probability allow precision p < 0. 05, which is known to be correspond to R > 95.0 %.
Thus, in terms of maternal IDA and PE of mild and moderate degrees of severity a compensatory augmentation in liver mass and body mass of the fetusis progressing in accordance with the increase of severity of desease. However, in maternal IDA and PE of severe degree, on the contrary, occurs intrauterine growth retardation, which is manifested by a progressive decrease in body mass and liver mass (hypotrophy) as an indicator of depletion compensatory-adaptive reactions of the fetus. Moreover, in the maternal PE this process is more intense than in the maternal IDA. In the mild severity of mother's diabetes, by analogy, but stronger than in the maternal IDA and PE, is increased as body mass and as liver mass of the fetus. However, in conditions of maternal diabetes medium and grave degree of severity detected the difference in the velocity of fetal development that manifests macrosomia with hepatomegaly or liver microsomia with hypotrophy. And in the mother's diabetes of severe degree fetal macrosomia or microsomia are manifested more intensively than in the mother's diabetes of medium degree of severity.
Keywords: iron deficiency anemia, preeclampsia, diabetes, liver, newborn, fetus, extragenital pathology
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 8. 09. 2014 p.
