CC BY
9
INFORMATION TECHNOLOGIES
УДК 004.056
Б01: 10.15587/2312-8372.2017.90571
вплив ОСОБЛНВОСТЕй КАНАЛ1В ВИТОКУ ШФОРМАЦН НА РОЗБ1РЛИВ1СТЬ ПЕРЕХ0ПЛЕНИХ МОВНИХ ПОВ1ДОМЛЕНЬ
Дослгджено захищенгсть акустичних каналгв витоку тформащ. Побудована залежнгсть словесног розбгрливостг мови вгд вгдношення сигнал/перешкода I сигнал/бглий шум. В якостг перешкод виступали характеры для офгсного примщення акустичш сигнали. Виявлено вплив на розбгрливгсть мови семантичног складовог в повгдомленнг I можливгсть гг багаторазового прослуховування. Встановлено, що для гарантованого захисту мовног тформащ повинно бути реалгзовано вгдношення сигнал/бглий шум не бгльше 20 дБ.
Клпчов1 слова: розбгрливгсть мови, семантичний текст, витгк тформащ.
Ликов Ю. В., Морозова Г. Д., Кукуш В. Д.
1. Вступ
Захисту шформацп постшно придшяеться величезна увага. Незважаючи на розвиток i широке використан-ня засобiв обчислювально! техшки та використання шформацп в цифровому вигляд^ на мовну акустичну шформащю припадае значна частка вах шформацшних ресурсiв, що пщлягають захисту
Говорячи про мовну шформащю, перш за все, йдеться про проведення переговорiв, нарад i т. п. При пщготовщ примщень для проведення подiбних заходiв особлива увага придшяеться оцшщ можливостi витоку мовно! акустично! iнформацii по техшчним каналам.
Оцiнка захищеностi технiчних каналiв розглядае можливiсть отримання iнформацii за межами примь щення, в якому ведуться переговори. Витж iнформацii по акустичному i вiброакустичному каналам можлива через огороджувальш та iнженернi конструкцп примь щення (стiни, пiдлога, стеля, вжна, вентиляцп, систе-ми водопостачання та опалення тощо). Для того, щоб гарантувати вiдсутнiсть витоку шформацп по даним каналам, необхщно провести щлий ряд вимiрювань i розрахунюв, за результатами яких робиться висновок щодо захищеностi iнформацii, або про необхщтсть засто-сування додаткових засобiв або заходiв захисту (актив-них, пасивних i органiзацiйних).
Канал витоку шформацп вважаеться захищеним якщо на границ контрольовано! зони вiдношення шформатив-ний сигнал/шум не перевищуе нормативного значення [1]. У зв'язку з цим актуальними е дослщження, присвячеш оцiнцi захищеностi акустичних каналiв витоку шформацп i вибору об'ективного значення нормативного значення параметра захищеностi. Для цього необхщно врахувати особливостi акустичного каналу витоку шформацп.
2. Об'скт дослщження та його технолог1чний аудит
Об'ект дослгдження - процес достовiрноi оцшки за-хищеностi мовно! шформацп вщ витоку по акустичному каналу. Одним з найбшьш проблемних мшць в даному
процесi е те, що в якост критерiю оцшки захищенос-тi мовно! iнформацii прийнято використовувати кое-фiцiент словесноi розбiрливостi мови (W, %), якому було придшено увагу в роботах [2-4] та в зарубiж-них вераях А1 (iндекс артикуляцii) [5-11]. Однак го-ловним недолiком використовуваноi розрахунково-екс-периментальноi методики оцiнки розбiрливостi мови е те, що щ дослiдження здiйснювалися за допомогою артикуляцшних випробувань з використанням спещаль-но розроблених таблиць. При цьому, для досягнення максимальноi об'ективност випробувань i вiдсутностi «людського фактору», таблицi складалися так, щоб слова в них були не пов'язаш мiж собою, а аудитори !х про-слуховували одноразово. Але в задачах захисту мовно! шформацп шший випадок - в акустичних каналах витоку шформацп перехоплюеться насамперед семантична мова -тобто текст, що мае смислове значення - е значний зв'язок мiж словами (висока корелящя). Бшьш того, е можлившть записати розмову на диктофон з подальшим багаторазовим прослуховуванням i навiть фшьтращею. Це дозволяе пiдвищити фактичну розбiрливiсть мови щодо оцiнки, отримано! за кнуючими методиками i в де-яких роботах [12-15] цьому було придшено увагу, але необхiдно вщзначити, що не всi нюанси були враховаш.
Тому основним напрямком удосконалення об'екта дослщження е врахування особливостей акустичного каналу витоку шформацп, що дозволить об'ективтше отримати значення нормативного параметра захисту каналу.
3. Мета та задач1 дослщження
Метою дослгдження е аналiз акустичного каналу витоку шформацп та визначення мшмального рiвня маскуючого шуму, що забезпечуе необхщну захищенiсть перемов, з урахуванням особливостей та можливостей процесу перехоплення та умов застосування. Для досяг-нення поставлено! мети необхщно виршити наступнi актуальнi задачк
1. Отримати залежнiсть розбiрливостi мови вщ вщ-ношення сигнал/бiлий шум при однократному та ба-гаторазовому прослуховуванш семантичних текстiв.
4 ТЕХНОЛОПЧНИЙ АУДИТ ТА РЕЗЕРВИ ВИРОбНИЦТВА — № 1/2(33], 2017, © Ликов Ю. В., Морозова Г Д., Кукуш В. Д.
INFORMATION AND CONTROL SYSTEMS:
INFORMATION TECHNOLOGIES
2. Отримати залежшсть розбiрливостi мови вiд типу (бший шум, перешкода типу «Принтер», перешкода типу «Фонова музика») та рiвня перешкод.
3. Отримати залежшсть розбiрливостi мови вiд рiвня клшування мовного сигналу.
4. Дослщження кнупчих ршень проблеми
Проведено порiвняльний аналiз iснуючих методiв оцiнки розбiрливостi мови. Видшено чотири рiзновиди формантного тдходу: експериментально-розрахунковi методи [2-4], а також шдекс артикуляцiï - AI (Articulation Index) [5-11]. Ввдмшносп мiж окремими методами полягае в тому, що обираються рiзнi характеристики мови i форми ïx взаемозалежностей. Так, мова людини характеризуеться або середтм рiвнем формант в смузi частот, або середнiм рiвнем енергiï мови, вщ-рiзняються трактування спектру формант, вiдрiзняеться форма коефщенпв сприйняття, не збiгаються думки ав-торiв з приводу функцiй розподшу ймовiрностi формант. Вiдмiннiсть же украшських формантних методiв вiд закордонного тдходу в тому, що заметь експоненцiйноï залежностi коефiцiентiв сприйняття використовуеться лшшна функцiя.
Роботи [2-11] орiентованi на ощнку якостi кана-лiв зв'язку. Для отримання базових залежностей було поставлено артикуляцшш випробування, суть яких по-лягала в суб'ективнш ощнщ розбiрливостi мови. Ар-тикуляцiйнi таблиц були складенi таким чином, щоб слова були максимально не семантичш.
У завданнях захисту iнформацiï ситуащя цiлком протилежна. Всi розмови, переговори, наради являють собою осмисленi семантичш тексти. Якщо зловмисник не розчув яюсь окремi слова, то вш може легко вщно-вити '¿х, виходячи з сутi розмови. Крiм того, не складае труднощiв записати мовну шформащю на диктофон i попм пiддати вже багаторазовому прослуховуванню. У роботах [12-15] це було враховано. Ощнка словесноï розбiрливостi проводиться за методикою, розробленою в [13] на базi формантного методу [2]. Експеримен-тальне дослiдження для семантичноï мови проводилося за допомогою акустичних колонок, що вщтворювали мовлення, попередне записане на цифровий диктофон, генератором створювали шум, рiвень якого контролю-вали за допомогою шумомiра. За результатами експе-рименту [13] можна зробити висновок про збшьшення словесноï розбiрливостi при використаннi семантичних текстiв. При вщношенш сигнал/бiлий шум -10 дБ словесна розбiрливiсть змiнюеться на 10 %, в той час як в робот [12] на 20 %.
У робот [15] вказуеться на недостатшсть рiвня тестового сигналу рiвного 70 дБ (середнш рiвень мови). Даний рiвень можливо визначити знаючи функ-щю розподiлу амплiтудного складу мови. Ввдома за-лежнiсть амплiтудного складу мови, наведена в [2], була отримана в умовах, що вiдрiзняються вщ умов проведення вимiрювань в задачах захисту шформацп: вiдстань до мжрофона було 8 см (в задачах захисту шформацп - 1 м).
В робот [14] дослвджено виникнення ефекту фор-сування голосу - збшьшення рiвня мови, викликане посиленою напругою голосових зв'язок [2]. Поправка, що вноситься за допомогою методики [14] може до-сягати до 80 %.
5. Методи дослщжень
У ходi експериментального дослщження застосову-валися тестовi тексти, в якост яких застосовувалися аудiокниги з рiзними дикторами (чоловiчий i жшо-чий голоси). За допомогою програмного забезпечення MathCad кожен з вiдрiзкiв аудiокниги тривалiстю близь-ко 1 хвилини (110-130 ^в) були оброблеш вiдповiдно до мети експерименту (клшування запису, зашумлення та неоднократне прослуховування).
Проведено експериментальне дослщження впливу клiпування на розбiрливiсть мови. В програмному за-безпеченнi MathCad була розроблена пiдпрограма, за допомогою яко1 отримана можливiсть обмежити тесто-вий аудiофайл за необхiдним рiвнем.
При iмiтацii характерних для офкних примiщень аудiозаписiв, до мовного сигналу додавалися наступш типи перешкод:
- перешкода типу «Принтер»: було створено сумш акустичних сигналiв з шумом вщ трьох працюючих принтерiв (лазерного, струменевого та матричного);
- перешкода типу «Фонова музика»: було змжшо-вано аудю композицп з рiзними музичними стилями (класика, поп-музика, рок i реп) та тестовi тексти при рiзних спiввiдношеннях сигнал/перешкода (музика).
Оцiнка розбiрливостi сформованих аудiофайлiв про-водилася по [2, 12] (тобто групою аудиторiв, вiд меншого вщношення с/ш до бiльшого тощо), проте на вщмшу вiд дано'i стандартно'i методики в деяких експериментах при прослуховуванш була можливiсть зупинки, повтору i уповiльнення звуково! дорiжки. Для порiвняння в деяких експериментах застосовувалося однократне прослуховування. Кiлькiсть аудиторiв в залежностi вiд експерименту варшвалась вiд 5 до 22.
6. Результати дослщжень
6.1. Результати експериментального дослщження роз-б1рливосп мови в акустичному канат витоку. В робот проведено експериментальне дослiдження оцiнки за-лежностi розбiрливостi мови вiд вщношення сигнал/бi-лий шум для семантичного тексту з однократним та багаторазовим (рис. 1) прослуховуванням. На рис. 1 також наведено границ довiрчого iнтервалу при довiр-чiй ймовiрностi 0,9. Зазначимо, що при багаторазовому прослуховуванш аудитор мав можливкть перемотувати i прослуховувати записи кiлька разiв. Кiлькiсть ауди-торiв, що приймали участь в дослщженш, - 22.
Рис. 1. Залежшсть pa36ip™BQCTi мови W, % вщ вщношення сигнал/бший шум q, для семантичного тексту с багаторазовим прослуховуванням
H n X X
H CT5
о
2 чо Й ?"
и Я
^ s
и о n Й
S. к
0
2
a> x
1
Cd
^ о е
Cd к
^ ^
Cd й а: О В №
[О
Td °
о -ь oj ti о\ И
П H 11
S i) о >-i Я
h о oj
S н Cd
■í? »
\ О ш
o\ Й и
5' к vi 3 о
з И ш В= Td
M И H
чэ m
¡R м
S щ
M rD
n
I
s _
К Td
» s
n cd
и
cd й
cd R
m fe
>н К
-R M
о В
я
Td !->■ О Ol p : И
O^ И
ü§ s
сп v! cd Cd 1
я к
ts s
О ¡*! о
¡R и
V! M
СО
v! cd Cd X
К Td
rD о
» H
С- о и
о\<<;
S' ^ 2 п в s
Cd м
s s
О К
К й
к cd
к g ». s
Я S
1 1 rD
й К
к 3
й к
о
в
о
Td
о
» Не Cd
n j ñ
S 5 н
G И №
S -
о я
rD cd
2
cd H
Td
cd о
h щ
s Cd и
н
rD
к *
i I
td К
о ta
n ¡X
t± я
H
a S я §
i— та s S Я S
m
3
3 t
I.
Cl
S'1
3 H!
S E s
Словесна po36ipnimicTb
W, %
1 ;
\ \ •S
\
\
s
ч »
> ч \ \
s с 1 я ч V
t te с е t ° а \ \
с 0 1 в \'\
— tt а с \
П 5 n S S _ 1
1
■с i i i
n ¡=
<< x
0
Cd
<<
X
а;
1 I r
o\
cd
о Td
и ^
о
Cd К
Я
Td
о
S » *
й n
" Cd
n Я
s s
» в
в ?
н »
о й В о Td
а; ^
о
Cd X
Я
Td
о
n ¡=
V!
<<
В в
cd о
¡r n
\ н
о\ ^
S' g
В о
В= Cd
rD
2
rD
а; I н
X
-с
В
Я 2
S S
я я
о W н
H О rD
V! M и
" n
oj № н
И V! О
2 W
Я
Td
о
й ^ Й ш 2> н Td'
H
CT
мн о
р И
42 §
S tr1 p
w g
g è?
M В
rD rD
Й Ш
2 »
S Й
^ rD
^ ^
О H
Д О
^ m
О) M
Cd n Я^ Cd' Cd
s Td н о о Td а;
§ §
¡ 5.
в «
В Td
й 4.
¡=
<<
x о
¿н И
S w
M в
РЧ ь4
о\ 2
R
В I
» S В
g ел ел й
й И
СЛ
^ °
о и
0J 2х g
Td й
й м
В m 2. -а
n
Н 'чо ь4
S нн
О и
Cd Td
В В
В
n
в
о
а; t т В
rD
S °
В g н СО
Td Cd о
0j
й 2>
Td й X X
О
1 S
H s
S
я
СКВ виьпрювань, %
1
X.J
о
td i.
S' w w
0 s ,
Щ o
o а Э 1
и UI P3 а
àî S'
BS о BSC
i /
ifs w 1=1
И
M я К ^
M о
G п X
0j О В Cd В ^
g и
« M
S в
cd 3
fi " В rD
н S
5 "
Td н
g H
s в в 2
• в
о
Й 2 м в
о
X
M
й Td
ОЛ S У: cd й й
й
x я
=
S to
В ш
В О
» о\ Td
Cd cd
S ^
2 В g-
^ 2 H
s 2 S § « Д
g л I g4 в ^
в ь-
w H ° h а и
о ^ Cd Td н -К м В Й
о 3
м ^
Td
cd
В > 2
S s
О V!
О я
Cd Td
о в
В ^
о Td
П rD
Cd n н cd
м о
<<
В и
Cd
й К
о w
Я о Я
° Cd Td
й В В
в 2
2^2.
rD ТО ^
Td й
й и
rD О
В Td
В В
» n
В й СЛ
> X
и
w*
V!
H S £
cd ^
Td
S "
В n
н '
О ^
Td -
» Cd В
* Td >н о д
ш о
• о\ -У
В
Й О I в Cd м
' ñ' со н м № й
„ й а
в ^ и
м в В
Td м о о
О) Ю bri g
» S, в
S Р1 №
О^ m
й 2.
В Й
ш 14
№ Я.
к >н
cd v
Sx i« в
sa 2
i p
É M
■о
э>< "S л
n H п
S
л X
s »
i s н
■a n u m ч n X n X
a m X X
с
H ca Sa
M
о
l-a -J
Cd Td Я
В. ñ 1
cd =
И
о
s.
n
X -
В
cd v!
й n \ rD Я Td rD rD Td Й
CT5 g
В
- ^
S n
В il
О a
rD =
^
О Й cd
й w
X
X
i " о »
и м a
a. >5
H M Ох^ш'
^ Й
2 6
rD "
a
^ oj
й g ел S
Td h
о Г
ш й
о\ о о
й'
В "<
» «
Td Ф
о а
x с\ a
о И
H ^ И В и
Cd ^s
Cd
S
V! oj
X
^
В
o\ ^ й Td
В в
й " ö4 •
и ел
cd w Й Cd
о в ^ й S К О Р
чо В
?- О
s
Словесна розб1рлив1сть
W, %
HlJW^lAOïvjmûO
ооооооооооо
Я n rD H
к s
в ^ x S
rD
а;
К=
rD И
П
я .
rd cd
В s g „
rD X
H
Й о hdi Cd' X
5
Cd
^ E
cd h
й o'
Td В
о cd
и Cd
o\ о ' й
Cd G В «
Td В Td
H
w в Э.
Cd'
cd h
as V! Д • й 42. В cd н
•а.?
Cd и
rD
oj Td
cd в s
Td
а к
м «
о Td
n rD
s g
2 ^
cd cd
в h
Cd "
^ n
cd Я
^ rD
» ^
Я S
2 p
и â
о 2
Й в
н о
V! О
2 й в о 2 п g В Й й
5'й
^ К ? »
я •а я
» S
В: H g g
1 3 * i I "
a n X
Я H
i "
il * я
îï ■з s »s
•s « я о
S ° h а
s
Cd о
4 и
В. В
И г ,
В' ^ Я о
'-< 0j Cd V!
« H-
1т! H
g в
Я Td
cd '
X
S я
№ Td В
" cd i=
Й s
° в
Й B=
СЛ oj g.
Cd q' В H
В ч
p 2
ел n
w 2 о S
4P "
в
В °
о Td ^ о
rD o\ cd " В
? а
^ и — a
cd n
Щ 3. s s P s
n
ел X
й Td
m s
cd и
V! О
й G
_ я
н ^
X
аз
О S w Td о S
S Й
Cd
oj cd
X
В Й
S g
h й
° К
в S
о M g
42 й
О "В- Ъа
f f Si
Словесна po30ipniiBÍCTb
W, %
t/J
-U
Ut
Ol
о
(Л
u»
<Л
о.
ÎVi
К
tr
у к>
я
^
w
w
и
m
Í4
Co
со
to
tri
I
/
-V
i
/ у
/
-—¡
1
/
с\з с\з с\з m
CjJ
INFORMATION AND CONTROL SYSTEMS:
INFORMATION TECHNOLOGIES
J
-35 -30 -25 -20 -15 -10 -5 0 Вщношення сигнал/перешкода типу "Фонова музика" q, дБ
Рис. 6. Пор1вняння рс^рливосл мови вiд вщношення сигнал/перешкода для рiзних стилiв музики
При прослуховуваннi аудiозаписiв з музичною перешкодою вокалiзованi дшянки композицп ускладнюють процес розбiрливостi. З рис. 6 видно, що найпрший вщсоток розбiрливiсть мови маемо при завадi у виглядi поп- та рок-музики. З графжа видно, що розбiрливiсть мови при завадi у виглядi класичноï музики досить висока.
На рис. 7 наведено залежност словесноï розбiрли-востi мови при дп перешкод типу «Фонова музика», типу «Принтер» i бший шум.
Рис. 7. Пор1вняння впливу рiзних титв перешкод («Фонова музика», «Принтер» i бший шум) на словесну розбiрливiсть мови
З рис. 7 видно, що найбшьшу розбiрливiсть мають аудюзаписи з перешкодою типу «Принтер». Рiзниця розбiрливостi мови становить до 40 % при вщношенш сигнал/шум вщ -60 дБ до -15 дБ. Найбшьш ефектив-ною е перешкода типу бший шум та «Фонова музика» (зокрема титв поп та рок).
7. SWOT-аналiз результат1в дослщження
Strengths. Серед сильних сторш проведених досль джень необхщно навести те, що значно покращилась об'ектившсть оцiнки розбiрливостi мови (отже i захи-щеностi iнформацiï), за рахунок того, що враховаш особливостi акустичного каналу витоку, а саме:
- враховано можлившть запису сигналу та подальше його багатократне прослуховування;
- враховано те, що здебшьш по каналу витоку пере-даеться саме семантична шформащя;
- враховаш типи завад, як притаманш офiсному примщенню;
- враховано недосконалiсть апаратури зловмисника, що може привести до клшуванню запису. Weaknesses. Серед слабких сторш проведених дослщжень необхщно видшити те, що при застосуванш
для захисту шформацп рекомендованого рiвня маскую-чого шуму його значення може перевищити саштарш норми.
Opportunities. Додатковi можливосп, що забезпечу-ють досягнення мети дослщження, полягають в досль дженш ефективностi методiв та апаратури шумоочистки аудiозаписiв. Так як цей аспект також може пщвищи-ти фактичну розбiрливiсть мови в акустичному каналi витоку А також дослiдження впливу на розбiрливiсть мови iнших маскуючих сигналiв, наприклад, розовий та коричневий маскуючий шум, маскуючий додатковий дiалог шших осiб, маскуючий сигнал, що е спотвореним сигналом, що пщлягае захисту, та ш.
Threats. Складнощi у впровадженш отриманих ре-зультатiв дослщження пов'язаш iз закритiстю iснуючих нормативних докуменпв в галузi технiчного захисту шформацп, що стосуються норм протидп технiчнiй роз-вiдцi в акустичному каналi витоку мовноï iнформацiï та методик контролю захищеност мовноï шформацп вщ витоку акустичним каналом, що з однiеï сторони значно ускладнюе порiвняння отриманих результатiв, а з другоï ускладнюе '¿х провадження в iснуючi та но-вi нормативш документи в галузi технiчного захисту шформацп.
Таким чином, SWOT-аналiз результапв дослiджень дозволяе позначити основнi напрямки для устшного досягнення мети дослщжень. Серед них:
- виявити бшьш ефективний маскуючий сигнал,
що дасть змогу не перевищити саштарш норми;
- дослщити iншi види завадових сигналiв що прита-
маннi офкному примiщенню, дослiдити ефективнiсть
методiв та апаратури шумоочистки аудюзапиав.
8. Висновки
1. Проведене експериментальне дослщження словес-toï розбiрливостi мови з використанням семантичних текспв, тобто таких, яю передаються в реальних умовах по акустичним каналам витоку шформацп. Показано, що розбiрливiсть мови для семантичного тексту при багаторазовому прослуховуванш бшьше шж для не се-мантичного тексту з одноразовим прослуховуванням. При вщношенш сигнал/бший шум -15...0 дБ ця рiзниця складае до 60 %. Для гарантованого захисту мовноï шформацп, при застосуванш перешкоди типу бший шум повинно бути реалiзовано вщношення сигнал/шум не бшьше -20 дБ.
2. Отримано залежшсть розбiрливостi мови вщ типу (бший шум, перешкода типу «Принтер», перешкода типу «Фонова музика») та рiвня перешкод. Для маску-вання (приховування змкту розмови) можна застосо-вувати перешкоду типу «Фонова музика», але рiвень перешкоди повинен бути з рiвнем на 5.10 дБ вище шж при використанш перешкоди у виглядi бшого шуму. Найбшьшу ефектившсть, якщо не застосовувати постобробку запиав (шумоочищення, фшьтрацп), мае перешкода бший шум.
3. Отримано залежшсть розбiрливостi мови вщ рiв-ня клшування мовного сигналу. При високому рiвнi клшування вщ -80 до -60 дБ рiвень словесноï роз-бiрливостi мови знаходиться в дiапазонi 5-30 %, що не дае аудитору зрозумии сенс розмови. Зрозумии загальний змiст тексту можливо при рiвнi клiпування вiд -50 дБ i вище.
ШФОРМАЦ1йНО-КЕРУШЧ1 СНСТЕМН:
!НФОРМАЦ!йН! ТЕХНОЛОГИ
На 0CH0Bi проведених експериментальних дослiджень встановлено, що при словеснiй розбiрливостi менш 20-30 % важко встановити нав^ь предмет ведення розмови, а при розбiрливостi мови менше 10 % - це неможливо. Надшне маскування досягаеться в тому випадку, коли отримана зашумлена мова мае словесну розбiрливiсть не бiльше 20 % (на практищ це вiдповiдае сприйняттю окремих вигукiв i окремих «знайомих» слiв).
Лггература
1. НД ТЗ1 3.7-001-99. Методичш вказ1вки вщносно розробки техшчного завдання на створення комплексно! системи за-хисту шформацп в автоматизованш систем1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: \www/URL: http://www.dsszzi. gov.ua/dsszzi/doccatalog/document?id-106349
2. Покровський, Н. Б. Расчет и измерение разборчивости речи [Текст] / Н. Б. Покровський. - М.: Связьиздат-М, 1962. - 390 с.
3. Биков, Ю. С. Теория разборчивости и повышения эффективности радиотелефонной связи [Текст] / Ю. С. Биков. -М.: Госэнергоиздат-М, 1959. - 352 с.
4. Сапожков, М. А. Речевой сигнал в кибернетике и связи [Текст] / М. А. Сапожков. - М.: Связьиздат-М, 1963. - 452 с.
5. Kryter, K. D. Methods for the calculation and use of the articulation index [Text] / K. D. Kryter // The Journal of the Acoustical Society of America. - 1962. - Vol. 34, № 11. -P. 1689-1697. doi:10.1121/1.1909094
6. Kryter, K. D. Validation of the articulation index [Text] / K. D. Kryter // The Journal of the Acoustical Society of America. -1962. - Vol. 34, № 11. - P. 1698-1702. doi:10.1121/1.1909096
7. Rankovic, C. M. Factors governing speech reception benefits of adaptive linear filtering for listeners with sensorineural hearing lossa) [Text] / C. M. Rankovic // The Journal of the Acoustical Society of America. - 1998. - Vol. 103, № 2. - P. 1043-1057. doi:10.1121/1.423106
8. Turner, C. W. Benefits of amplification for speech recognition in background noise [Text] / C. W. Turner, B. A. Henry // The Journal of the Acoustical Society of America. - 2002. -Vol. 112, № 4. - P. 1675-1680. doi:10.1121/1.1506158
9. Musch, H. Using statistical decision theory to predict speech intelligibility. II. Measurement and prediction of consonant discrimination performance [Text] / H. Musch, S. Buus // The Journal of the Acoustical Society of America. - 2001. -Vol. 109, № 6. - P. 2910-2920. doi:10.1121/1.1371972
10. Brungart, D. S. Informational and energetic masking effects in the perception of two simultaneous talkers [Text] / D. S. Brungart // The Journal of the Acoustical Society of America. -2001. - Vol. 109, № 3. - P. 1101-1109. doi:10.1121/1.1345696
Zharikova M. DEVELOPING
IN NATURAL
11. Dubno, J. R. Recovery from prior stimulation: Masking of speech by interrupted noise for younger and older adults with normal hearing [Text] / J. R. Dubno, A. R. Horwitz, J. B. Ahlstrom // The Journal of the Acoustical Society of America. - 2003. -Vol. 113, № 4. - P. 2084-2094. doi:10.1121/1.1555611
12. Рева, I. Л. Организация эксперимента по оценки разборчивости речи со связными текстами [Текст] / I. Л. Рева // Сборник научных трудов Новосибирского государственного технического университета. - 2010. - № 4 (62). - С. 127-132.
13. Железняк, В. К. Некоторые методические подходы к оценке эффективности защиты речевой информации [Текст] / В. К. Железняк, Ю. К. Макаров, А. А. Хорев // Специальная техника. - 2000. - № 4. - С. 39-45.
14. Иванов, А. В. Методика оценки защищенности речевой информации от утечки по техническим каналам с учетом форсирования речи [Текст]: дис. ... канд. техн. наук / А. В. Иванов. -Новосибирск, 2015. - 136 с.
15. Авдеев, В. Б. Расчет коэффициента ослабления побочных электромагнитных излучений [Текст] / В. Б. Авдеев, А. Н. Ка-труша // Специальная техника. - 2013. - № 2. - С. 18-27.
ВЛИЯНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ КАНАЛОВ УТЕЧКИ ИНФОРМАЦИИ НА РАЗБОРЧИВОСТЬ ПЕРЕХВАЧЕННЫХ РЕЧЕВЫХ СООБЩЕНИЙ
Исследована защищенность акустических каналов утечки информации. Построена зависимость словесной разборчивости речи от отношения сигнал/помеха и сигнал/белый шум. В качестве помех выступали характерные для офисного помещения акустические сигналы. Выявлено влияние на разборчивость речи семантической составляющей в сообщении и возможность её многократного прослушивания. Установлено, что для гарантированной защиты речевой информации должно быть реализовано отношение сигнал/белый шум не более 20 дБ.
Ключевые слова: разборчивость речи, семантический текст, утечка информации.
Ликов Юрт Володимирович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра основ радютехтки, Хартвський нащональний утверситет радюелектротки, Украта, e-mail: yusik@3g.ua, ORCID: http://orcid.org/0000-0001-7120-3276
Морозова Ганна Дмитрiвна, кафедра основ радютехтки, Хар-твський нащональний утверситет радюелектротки, Украта, e-mail: ancho.morozova.94@bk.ru, ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9514-5709
Кукуш Ыталт Дмитрович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра основ радютехнжи, Хартвський нащональний утверситет радюелектронжи, Украта, е-mail: K.Vitalii@ymail.com, ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7116-1747.
UDC 004.986
DOI: 10.15587/2312-8372.2017.92513
THE MODEL OF ECOSYSTEM DISASTERS CONDITIONS
Розроблено динамiчну просторову модель екосистеми в умовах надзвичайних ситуацш природного характеру, призначену для виршення задач тдтримки прийняття ршень. Описано формальну модель динамжи надзвичайних ситуацш природного характеру у виглядi нечтко динамiчного топологiчного простору. На основi розроблених моделей створено гeографiчну веб-орieнтовану систему тдтримки прийняття ршень.
^M40Bi слова: територ1альна система, в^дношення нeрозрiзнeностi, топологiчний простiр, клас eквiвалeнтностi, надзвичайна ситуащя природного характеру.
1. Introduction connected with increasing their intensity and frequency as
a result of population and industrial-production growth,
At present the problem of studying and forecasting urban extension, environmental degradation, global warming, the natural disaster situations has taken center stage. It's etc. Involving new territories in property development,
ТЕХНОЛОПЧНИЙ АУДИТ ТА РЕЗЕРВИ ВИРОбНИЦТВА — № 1/2(33], 2017, © Zharikova M.
