CC BY
12
6. Калвиньш И.Я. Милдронат - механизм действия и перспективы его применения. - Рига, 2002. -39с.
7. Одышка: механизмы, оценка, лечение. Консенсус (Официальный документ Американского торакального общества, принятый Советом директоров Американского торакального общества в июле 1998 г.) // Пульмонология. - 2005.- №2.-С.9-36.
8. Фармакодинамика милдроната (обзор лит.) / Французова С.Б., Яценко В.П., Зотов А.С., и др. // Журн. АМН Украши. - 1997. - № 3.- С. 612-624.
9. Akahira M., Hara A., Abiko Y. Effect of MET-88, a gamma-butyrobetaine hydroxylase inhibitor, on myocardial derangements induced by hydrogen peroxide in the isolated perfused rat heart. // Fundam Clin Pharmacol. 1997. -Vol. 11, N 4. - P. 356-364.
10. Burge S., Wedzicha J.A. COPD exacerbations: definitions and classifications // Eur. Resp. J. - 2003. -Vol. 41, Suppl. - S. 46-53.
11. Cardioprotective effects of MET-88, a gamma-butyrobetaine hydroxylase inhibitor, on cardiac dysfunction induced by ischemia/reperfusion in isolated rat hearts / Hayashi Y., Tajima K. Kirimoto T. et al. // Pharmacology. - 2000. - Vol.61, N 4. - P. 238-243.
12. Chronic obstructive pulmonary disease: current burden and future projections / Lopez A.D., Shibuya K.,
Rao C. et al. // Eur. Resp. J. - 2006. - Vol. 27, N 2. - P. 397-412.
13. Enright P.L., Sherill D.L. Reference equations for the six-minute walk in healthy adults // Am. J. Resp. Crit. Care. Med. - 1998. - Vol. 158. - P. 1384-1387.
14. MET-88, a gamma-butyrobetaine hydroxylase inhibitor, improves cardiac SR Ca2+ uptake activity in rats with congestive heart failure following myocardial infarction / Hayashi Y., Ishida H., Hoshiai M. et al. // Mol. Cell. Biochem. - 2000. - Vol. 209, N 1-2. - P. 39-46.
15. Mildronate, an inhibitor of carnitine biosynthesis, induces an increase in gamma-butyrobetaine contents and cardioprotection in isolated rat heart infarction / Liepinsh E., Vilskersts R., Loca D. et al. // J. Cardiovasc. Pharmacol. - 2006. - Vol. 48, N 6. - P. 314-319.
16. O'Donnell D.E., Bain D.J., Webb K.A. Factors contributing to relief of exertional breathlessness during hyperoxia in chronic airflow limitation // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 1997. - Vol. 155. - P 530-535.
17. Rodriguez_Roisin R. Toward a consensus definition for COPD exacerbations // Chest. - 2000. - Vol. 117, N 5, Suppl 2. - S. 398-401.
18. World Health Report. Geneva: World Health Organization. Available from URL: http://www.who.int /whr/ 2000/en/statistics.htm; 2000.
♦
УДК 616.12-005.4:616.13-004.6-08:615.22
Ф.М. Абдуева ВПЛИВ НИЗЬКОДОЗОВО1 ДОВГОТРИВАЛО1
ТЕРАПП АТОРВАСТАТИНОМ НА МАРКЕРИ КАРОТИДНОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ З Р1ЗНИМ КОМПЛАеНСОМ
Харювський нацюнальний утверситет м.В.Н. Каразта
кафедра внутрiшнiх хвороб факультету фундаментально! медицини
Ключовi слова: iнтима-медiя сонних артерт, iшемична хвороба серця, аторвастатин Key words: coronary artery disease, carotid intima-media thickness, atorvastatin
Резюме. Статья посвящена изучению влияния долгосрочной низко-дозовой терапии аторвастатином 10 мг/сутки на суррогатные конечные точки, представленные маркерами каротидного атеросклероза, у больных ИБС с умеренной гиперхолестеринемией. Обследовано 110 пациентов (возраст 55,7±8,7 года), у которых изучалось влияние терапии аторвастатином 10 мг в сутки на маркеры каротидного атеросклероза, представленные ТИМ общих и внутренних сонных артерий (ОСА и ВСА соответственно), на протяжении 2 лет наблюдения. Результаты исследования, оцененные с помощью таких суррогатных конечных точек, как ТИМ ОСА и ВСА, продемонстрировали эффективность и безопасность длительной низкодозовой терапии ИБС при условии соблюдения пациентами высокого комплаенса. Summary. The paper is dedicated to study of influence ofprolonged low-dose atorvastatin therapy, 10 mg/daily, on markers of carotid atherosclerosis in
patients with IHD with moderate hypercholesterolemia. The investigation included examination of 110 patients (age 55,7±8,7 y.) 10 mg/daily treated with atorvastatin and its influence on such carotid markers as intima-media thickness (IMT) of common and internal carotid arteries (CCA and ICA) during 2 years of follow-up. The results of study estimated by means of such surrogate end ponts as IMT CCA and ICA, demonstrated efectiveness and safety of low-dose long-term atorvastatin therapy of IHD in condition of following of high compliance by the patients.
taeMi4rn хвороба серця (1ХС) e найбшьш частою патолопею судин i, одночасно, найбшьш значущою нешфекцшною медико-сощальною проблемою в усьому свт [10, 11, 22].
У зв'язку з неухильним ростом захворю-ваносп, швалщизаци та смертност в Украш вщ 1ХС, особливо серед оаб працездатного вшу, пи-тання оптишзацл терапи е одшею з актуальних проблем сучасно! кардюлоги [1,5].
Основу антиатеросклеротично! терапи скла-дають статини. 1х використання супроводжуеть-ся зниженням смертностi та кiлькостi серцево-судинних ускладнень, включаючи iнфаркт мю-карда та шсульт [3, 7, 17]. Найбшылу доказову базу з доведеними клшчними перевагами серед iнших статишв мае аторвастатин (дослiдження IDEAL, TNT, REVERSAL, ARBITER, ASAP, AVERT та ш.) [8, 12, 15, 16, 20, 21].
У рутиннш ктшчнш практищ при виборi дози аторвастатину та титраци в процесi т-кування орieнтуються на показники лшопро-те1дав низько! щiльностi (ЛПНЩ) та загального холестерину (ЗХ) з метою досягнення цшьових рiвнiв. Але юнуе значна питома вага хворих (до 35%), яю, незважаючи на вщсутшсть високо! гшерхолестеринеми, мають клiнiчно виражене атеросклеротичне ураження коронарних та ш-ших артерiй [2].
Це свщчить про необхiднiсть доповнення стандартних сурогатних маркерiв, таких як ЛПНЩ та ЗХ, шшими маркерами, яю б безпо-середньо характеризували судинну стiнку при вивченнi ефективностi терапи статинами.
Незважаючи на те, що в рутиннш клшчнш практицi використання низьких та помiрних доз аторвастатину е найбшьш поширеним i актуаль-ним [6, 19], клiнiчнi дослщження з вивчення впливу таких доз на лшдний обмiн е достатшми, але стосовно плейотропних ефектiв безпосе-редньо на судинну стiнку - досить малочисель-ними.
Усе вищенаведене послужило пiдгрунтям для вивчення впливу терапи аторвастатином 10 мг на добу на маркери каротидного атеросклерозу, як безпосередньо характеризують атеросклеротичне пошкодження судин i опосередковано-лшдний обмiн у хворих на 1ХС з помiрною гшерхолесте-ринемieю.
Враховуючи вiдомий факт низько1 прихиль-носп пацieнтiв до Tepaniï статинами як у свт [9, 14], так i в Украш [4], результати Tepaniï оцшювались з урахуванням показника компла-енсу.
Мета роботи: оцшка впливу довготpивaлоï низькодозовоï тepaпiï аторвастатином на маркери каротидного атеросклерозу у хворих на 1ХС на rai помipноï гшерхолестеринеми з piзним комплаенсом.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Рекрутинг та обстеження пащенпв прово-дився на бaзi центрально!' лiкapнi «Укpзaлiзнищ» м. Харкова з 2004 по 2007 p.p.
У дослщженш взяли участь 110 пащенпв, якi були прошформоваш про цiлi та запланований хвд дослiжeння i погодилися брати в ньому участь.
Кpитepiями включення були: вiк до 70 роюв, 1ХС - стaбiльнa стeнокapдiя II або III функщо-нального класу, помipнa гiпepхолeстepинeмiя (ЗХ <6,0 ммоль/л, ЛПНЩ <4,0 ммоль/л), вщсутшсть попepeдньоï гiполiпiдeмiчноï тepaпiï. Кpитepiями виключення були: анамнез ендарте-peктомiï сонних артерш (СА), вaскулiти, цукро-вий дiaбeт I та II титв, серцева нeдостaтнiсть II Б - III стадш, захворювання пeчiнки, ниркова не-достaтнiсть, участь в шшому клiнiчному дослщ-жeннi.
Дiaгноз 1ХС був встановлений з використан-ням клiнiчних, eлeктpокapдiогpaфiчних, коро-нapоaнгiогpaфiчних та велоергометричних критерий. Клiнiко-aнaмнeстичнa характеристика па-цiентiв групи дослiджeння до початку терапи була такою (M±sd): стать - 106 (8,7%) чоловшв, вш - 55,7±8,7 року, тривалють 1ХС - 4,1±2,75 року; шфаркт мiокapдa в aнaмнeзi - 60 (54,5%) па-цiентiв, функщональний клас стeнокapдiï напру-ги II - 47 (42%)чол., III - 63 (58%) чол.
Аторвастатин призначали в дозi 10 мг на добу. Пащенти ретельно шформувалися про меха-нiзм дiï препарату, про коpоткостpоковi та вщ-далеш переваги його прийому i необхщнють регулярного дотримання тepaпiï. Поряд iз призначенням аторвастатину 10 мг/добу, у склaдi бaзовоï aнтиaнгiнaльноï тepaпiï пащентам також рекомендували прийом aспipину, блокaтоpiв b-
08/ Том XIII/ 2
85
адренорецепторiв, антагошспв кальцiю, штрат1в та iHri6iTopiB ангiотензинперетворюючого ферменту.
Як контроль ефективност терапи вико-ристовували такi сурогатнi маркери, як Т1М за-гально! та внутршньо! сонних артерiй (ЗСА та ВСА вщповщно), дослiджену за допомогою ультрасонографи.
Контроль клiнiчного стану та лабораторних показниюв, включаючи лiпiдограму, АЛТ, АСТ, КФК, проводили до початку дослщження i через 3 мiсяцi в процес терапи.
Через 6 мюящв, а також через 1 та 2 роки дослщження пацieнтам виконувалась повторна ультрасонографiя СА. Згiдно з результатами лшування пацieнти були розподiленi на групи за критерieм комплаенсу призначено! терапи атор-вастатином 10 мг/добу.
Комплаенс визначався непрямим методом, шляхом опитування пащенпв, i розраховувався для кожного пащента методом обчислення вщ-ношення кiлькостi днiв прийому аторвастатину до кiлькостi днiв мiж першим та останнiм вiзи-том пащента, помножене на 100. Якщо це вщ-ношення складало 80% i бiльше, пацiентiв вщ-носили до групи високого комплаенсу; групу низького комплаенсу склали пацiенти з вщно-шенням менш нiж 80%, але бiльше 20%; якщо ж вщношення було менш нiж 20% - пащенпв вiдносили до групи некомплаентних [21].
Першу групу високого комплаенсу склав 31 пащент, який регулярно дотримувався терапи аторвастатином 10 мг протягом 24 мюящв; другу групу низького комплаенсу склали 36 пащенпв, i третю групу склали 43 некомплаентш пацiенти.
Ультрасононографiя СА проводилася усiм пацiентам у B-режимi високого дозволу на апаратi ультразвукового дослщження ESAOTE TECHNOS MP фiрми BIOMEDICA за допомогою лiнiйного датчика 10-MHz. Т1М оцiнювалась справа та злiва по переднiй i заднш стiнках загальних i внутрiшнiх СА (ЗСА та ВСА вщпо-вщно) на дiлянках 1 сантиметр нижче та вище бiфуркацil. Точнiсть вимiрювань склала 0,05 мм.
Методи статистичного аналiзу: результати оброблялися на персональному комп'ютерi з ви-користанням паке^в прикладних програм Microsoft Excel та Analyse-it. Для опису вибiркового нормального розподiлу кiлькiсних ознак вико-ристовували середне значення ознаки (М) та стандартне вщхилення середнього (sd). Вiрогiд-нiсть вiдмiнностей мiж групами визначалася за допомогою критерда Стьюдента. Достовiрними вважались значення для р <0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У груш високого комплаенсу до початку терапи середня Т1М ЗСА коливалась вiд 0,94 до 1,02 мм i була найбiльшою по заднш стшщ лiвоi ЗСА (р<0,05). Загалом до терапи! найбiльша Т1М як право!, так i лiвоi ЗСА рееструвалась по заднiй стшщ (р<0,05). Через 6 мiсяцiв нам^илася тенденцiя до зменшення Т1М ЗСА: вщ'емний прирiст Т1М по вщношенню до початково! Т1М справа по переднш стiнцi склав 0,02 мм, або 2,0% (р=0,07); справа по заднш стшщ 0,02 мм, або 2,0% (р=0,18); злiва по переднш стшщ 0,03, або 3,0% (р=0,03) та злiва по заднiй стшщ 0,07, або 6,8% (р=0,01). Таким чином тенденщя до зниження Т1М право! та лiвоi ЗСА по обох стшках через 6 мюящв терапи була тдтверджена достовiрним зменшенням Т1М по заднiй стiнцi лiвоi ЗСА. Через рiк терапи в груш високого комплаенсу зберталась тенденщя до зниження Т1М ЗСА: вщ'емний прирiст Т1М справа по переднш стшщ склав 0,04 мм, або 4,2% (р=0,002); справа по заднш стшщ 0,06 мм, або 6,1% (р=0,01); злiва по переднш стшщ 0,07 мм, або 7,2% (р=0,03) та злiва по заднш стшщ 0,1мм, або 9,8% (р=0,001). Як випливае з наданих даних, через 1 рш терапи спостерталось достовiрне зменшеня право! та лiвоi Т1М ЗСА по переднш i заднiй стiнках.
Наприкшщ дослiдження через 2 роки терапи Т1М продовжувала зменшуватись, i найбшьше зменшення Т1М досягнуто в лiвiй ЗСА по заднiй стiнцi - вщ'емний прирiст склав 0,13 мм, або 12,7 % (р=0,001). Результати дослщження Т1М ЗСА протягом 2 роюв представленi в таблицi 1.
Стосовно ВСА, до початку терапи середня Т1М ВСА в груш високого комплаенсу коливалась вщ 0,93 до 1,03 мм i була найбшьшою по заднш стшщ право! ВСА (р<0,05). Як i в ЗСА, до терапи найбiльшi значення Т1М ВСА рееструвалась по заднш стшщ (р<0,05). За час спо-стереження пiд впливом терапи було зарее-стровано поступове зменшення Т1М ВСА так, як i в ЗСА. Через 6 мюящв доскдарний вщ'емний прирiст Т1М ВСА у порiвняннi з Т1М до терапii був зареестрований справа по заднш стшщ i склав -0,05 мм, або 4,5% (р=0,001), та злiва по заднiй стшщ -0,04 мм, або 6,8% (р=0,001). Недо-стовiрний прирiст вiдзначався справа по переднш стшщ - 0,03 мм, або 3,0% (р=0,1), i злiва по переднiй стшщ 0,02 мм або 2,0% (р=0,05).
Через рш терапи в груш високого комплаенсу продовжувалось зменшення Т1М ЗСА: вщ'емний прирiст Т1М справа по переднш стшщ склав 0,1 мм, або 10% (р=0,0001); справа по заднш стшщ 0,14 мм, або 13,5% (р=0,0001); злiва по переднш
стшщ 0,08 мм, або 7,9% (р=0,0001) та злiва по спостерiгалось достовiрне зменшення Т1М пра-заднiй стшщ 0,11 мм, або 10,8% (р=0,0001). Як во! та лИво! ВСА по переднш i заднiй стшках. випливае з наданих даних, через 1 рИк терапи
Таблиця 1
Динамика Т1М ЗСА п1д впливом терапн аторвастатином 10 мг/добу в rpyni високого
комплаенсу
ЗСА Т1М (мм) (М±sd) Прирост Т1М через 2роки, мм (%) р
до терапй' через 6 мкшмв через 1 р1К через 2 роки
Права Перед.стшка 0,94±0,10 0,92±0,07 0,90±0,10 0,89±0,10 - 0,05 (5,3) 0,007
Задня стшка 0,98±0,08 0,96±0,07 0,92±0,08 0,90±0,10 - 0,08 (8,1) 0,01
Шва Перед.стшка 0,97±0,11 0,94±0,09 0,90±0,07 0,88±0,08 - 0,09 (9,27) 0,001
Задня стшка 1,02±0,10 0,95±0,08 0,92±0,08 0,89±0,09 - 0,13 (12,7) 0,001
П р и м i т к а : ПрирИст Т1М ЗСА через 2 роки терапи: знаком (-) позначений вщ'емний прирiст; р - достовiрнiсть рiзниць мiж Т1М до початку та через 2 роки терапи, визначена за допомогою критерИю Стьюдента для р<0,05.
Наприкiнцi дослiдження через 2 роки терапи Т1М продовжувала зменшуватись i найбiльше зменшення Т1М досягнуто в правИй ВСА по
переднш стшщ - вИд'емний прирiст склав 0,15мм, або 15 % (р=0,001). Результати дослИдження Т1М ВСА протягом 2 рокИв представленi в таблищ 2.
Таблиця 2
Динамiка Т1М ВСА пiд впливом терапн аторвастатином 10 мг/добу в rpyni високого
комплаенсу
Права
Лша
ВСА
Т1М (мм) (М±8й) Прирост Т1М через 2 роки, мм (%)
до терапи через 6 мкшмв через 1 рж через 2 роки
Перед. стшка Задня стiнка Перед. ст1нка Задня стшка
1,00±0,09 1,03±0,11 0,93±0,12 1,01±0,12
0,97±0,09 0,98±0,09 0,91±0,11 0,96±0,09
0,90±0,10 0,89±0,08 0,85±0,10 0,90±0,08
0,85±0,09 0,86±0,08 0,84±0,10 0,89±0,10
0,15 (15,0)
- 0,13 (12,6)
- 0,09 (9,6)
- 0,11 (10,8)
0,0001 0,0001 0,0001 0,0001
Примака: р - достовiрнiсть рiзниць мiж Т1М до початку та через 2 роки терапи, визначена за допомогою критерИю Стьюдента для р<0,05.
р
Стосовно якiсних показникiв комплексу Инти-ми-меди, таких як ехогеннiсть та однорiднiсть структури шару, треба зазначити, що до початку терапи спостерИгались гшерехогеншсть, гетеро-геннiсть та сегментарнi ущИльнення склеротичного типу. Якiснi показники комплексу Интими-меди набагато чутливiшi до впливу терапн, нiж кшькИсш. Ще до появи кiлькiсних змИн, пiд впливом терапи у всИх пацiентiв ехогеннiсть, а з нею i гетерогеннiсть, як ЗСА так i ВСА, знизилася.
В груш низького комплаенсу до початку терапи середня Т1М ЗСА коливалась вИд 0,93 до 0,98 мм i була найбiльшою по заднiх стшках обох ЗСА (р<0,05).
За час спостереження не було зареестровано значних змiн Т1М ЗСА в групi низького комплаенсу. Через 6 мюящв Т1М ЗСА була практично такою ж, як i до терапи, в жоднИй ЗСА прирИст Т1М не був достовИрним: справа по переднш стшщ вИн склав +0,01 мм, або 1% (р=0,2), справа по заднИй стшщ - 0 мм, або 0% (р=0,5), злИва по переднш стшщ - +0,01 мм, або 1% (р=0,3) i злИва по заднИй стшщ - 0,02 мм або 2,0% (р=0,2).
Через рИк терапи в груш низького комплаенсу також не вИдбулось значних змИн Т1М ЗСА. При-рИст Т1М справа по переднш стшщ склав -0,01 мм, або 1% (р=0,3); справа по заднИй стшщ +0,01 мм, або 1% (р=0,3); злИва по переднш стшщ 0 мм,
08/ Том XIII/ 2
87
або 0% (р=0,5) та злiва по заднш стiнцi -0,03 мм, або 3% (р=0,1).
Через 2 роки yci змiни Т1М ЗСА також носили
недостовiрний характер. Даш про прирют Т1М у цей перюд i його достовiрiсть наведенi в таблицi 3.
Таблиця 3
Динамика Т1М ЗСА пщ впливом терапн аторвастатином 10 мг/добу в rpyni низького
комплаенсу
ЗСА Т1М (мм) (M±sd) Прир1ст Т1М р
до терапн через 6 м1сяц1в через 1 р1к через 2 роки через 2 роки, мм (%)
Права Перед. стшка 0,93±0,11 0,94±0,08 0,92±0,08 0,93±0,07 0 (0) 1,0
Задня стшка 0,98±0,10 0,98±0,06 0,97±0,06 0,97±0,07 -0,01 (1,0) 0,5
Шва Перед. стшка 0,93±0,08 0,94±0,08 0,93±0,10 0,95±0,09 +0,02 (2,1) 0,2
Задня стшка 0,98±0,09 0,96±0,08 0,95±0,08 0,97±0,06 -0,01 (1,0) 0,5
Примака: р - достовiрнiсть рiзниць ]шж Т1М до початку та через 2 роки терапи, визначена за допомогою критерiю Стьюдента для р<0,05.
Стосовно Т1М ВСА в грyпi низького комплаенсу, через 6 мюящв прирiст Т1М справа по переднш стiнцi склав - 0,02 мм, або 2% (р=0,3), справа по заднш стшщ - 0,04 мм, або 4% (р=0,03), злiва по переднiй стiнцi - +0,01 мм, або 1% (р=0,3) i злiва по заднiй стiнцi - 0 мм, або 0% (р=0,5). Таким чином, через 6 мюящв досто-вiрний прирiст вiдбyвся по заднш стшщ право! ВСА.
Через 1 рш терапи в груш низького комплаенсу також прирют Т1М ВСА справа по переднш стшщ склав -0,05 мм, або 5,1% (р=0,01); справа по заднш стшщ -0,05 мм, або 4,9% (р=0,03); злiва по переднш стшщ +0,02 мм, або 2,1% (р=0,3) та злiва по заднш стшщ -0,02 мм, або 2,0% (р=0,2). Прирют Т1М ВСА через 2 роки представлений в таблиц 4.
Таблиця 4
Динамика Т1М ВСА пщ впливом терапн аторвастатином 10 мг/добу в rpyni низького
комплаенсу
ВСА Т1М (мм) (M±sd) Прир1ст Т1М через 2 роки, мм (%) р
до терапи через 6 м1сяц1в через 1 р1к через 2 роки
Права Перед. стшка 0,98±0,10 0,96±0,07 0,93±0,07 0,95±0,06 -0,03 (3,06) 0,14
Задня стшка 1,02±0,08 0,99±0,08 0,97±0,06 0,98±0,07 -0,04 (3,9) 0,03
Лiва
Перед. стшка 0,94±0,07 0,95±0,07 0,96±0,07 0,97±0,08 +0,03 (3,9) 0,16
Задня стшка 0,98±0,09 0,98±0,08 0,96±0,06 0,97±0,06 -0,01 (1,0) 0,5
Примака: р - достовiрнiсть рiзниць мшж Т1М ЗСА до початку та через 2 роки терапи, визначена за допомогою критерто Стьюдента для р<0,05.
Комплекс iнтими-медi!, як i в попереднiй гру-пi високого комплаенсу, до початку терапи ха-рактеризувався гшерехогеннютю та гетероген-нютю. Через 24 мiсяцi спостереження ехоген-нiсть ЗСА та ВСА знизилася у 40% пащенпв, без динамши була у 32% та збшылилась у 28% па-цiентiв.
В некомплаентнш грyпi до початку терапи середня Т1М ЗСА коливалась вщ 0,94 до 0,98 мм
i була найбiльшою по заднiй стшщ лiво! ЗСА (р<0,05). Через 6 мюящв спостереження Т1М ЗСА зявилася тенденцiя до збiльшення Т1М, але вона не була достовiрною. Прирют Т1М ЗСА в yсiх дослщжених дiлянках не перевищував +0,1 мм, або 1% (р>0,05). Через 1 рш спостереження також був зареестрований повшьний, але рiст Т1М: прирют Т1М справа по переднiй стшщ склав +0,02 мм, або 2% (р=0,3); справа по заднш
стшщ +0,02 мм, або 2% (р=0,3); злiва по пе-реднiй стшщ +0,01 мм, або 1% (р=0,5) та злiва по заднiй стшщ -+0,02 мм, або 2% (р=0,3). Таким чином, через piK спостереження прирiст у серед-ньому склав +0,02 мм, але не був достовipним.
Через 2 роки yd змши Т1М ЗСА достовipно зросли в ytix дiлянках, кpiм передньо! стiнки л> во! ЗСА, на 0,3-0,4 мм (р<0,05). Данi про середт значення Т1М ЗСА, а також !! пpиpiст за перюд 2 pокiв i його достовipiсть наведенi в таблицi 5.
Таблиця 5
Динамика Т1М ЗСА протягом 2 рокчв спостереження в некомплаeнтнiй rpyni
Т1М (мм) (M±sd) Прир1ст Т1М
ЗСА до терапй через 6 мкшмв через 1 piк через 2 роки через 2 роки, мм (%) р
Права Перед. стшка 0,94±0,11 0,95±0,09 0,96±0,07 0,98±0,07 +0,04 (4,2) 0,04
Задня стшка 0,96±0,06 0,97±0,09 0,98±0,08 0,99±0,07 +0,03 (3,0) 0,02
Лiва Перед. стшка 0,97±0,09 0,97±0,01 0,98±0,08 1,00±0,08 +0,03 (3,0) 0,05
Задня стшка 0,98±0,09 0,99±0,07 1,00±0,08 1,02±0,08 +0,04 (4,0) 0,01
Пpимiтка: р - достовipнiсть piзниць мiж Т1М ЗСА до початку та через 2 роки терапй, визначена за допомогою критерто Стьюдента для р<0,05.
Стосовно змши Т1М ВСА в некомплаeнтнiй груш, були отримаш настyпнi дат: до початку дослщження середня Т1М ВСА була в межах 0,93-0,99 мм. Через 6 мюящв спостереження, як i в ЗСА, в ВСА Т1М збшьшилась в середньому на 0,1 мм, але недостовipно. Через 1 рш спостереження рют Т1М продовжувався. Пpиpiст Т1М справа по переднш стiнцi склав +0,02 мм, або 2% (р=0,4); справа по заднш стiнцi +0,03 мм, або 3% (р=0,04); злiва по переднш стшщ +0,01 мм, або
1% (р=0,5) та злiва по заднш стшщ -+0,01 мм, або 1% (р=0,3). Таким чином, через рш спостереження достовipний прирют спостеpiгався по заднiй стiнцi право! ВСА.
Через 2 роки yсi змши Т1М ВСА достовipно зросли в ytix дiлянках, кpiм передньо! стшки лiво! ВСА, на 0,3-0,4 мм (р<0,05), так само як i в ЗСА. Данi про середш значення Т1М ВСА, а також !! пpиpiст за перюд 2 роюв i його дос-товipнiсть наведенi в таблицi 6.
Таблиця 6
Динамика Т1М ВСА протягом 2 рокчв спостереження в некомплаeнтнiй rpyni
ВСА Т1М (мм) Прир1ст Т1М через 2 роки, мм (%) р
до терапй через 6 мкшмв через 1 р1к через 2 роки
Права Перед. ст1нка 0,93±0,10 0,94±0,08 0,96±0,10 0,97±0,07 +0,04 (4,3) 0,006
Задня ст1нка 0,96±0,06 0,97±0,09 0,99±0,08 1,00±0,07 +0,04 (4,0) 0,001
Л1ва Перед. ст1нка 0,97±0,08 0,98±0,09 0,98±0,08 1,00±0,05 +0,03 (3,1) 0,05
Задня ст1нка 0,99±0,07 1,00±0,09 1,00±0,07 1,02±0,09 +0,04 (4,2) 0,04
Пpимiтка: р - достовipнiсть piзниць мiж Т1М ЗСА до початку та через 2 роки терапй, визначена за допомогою критерто Стьюдента для р<0,05.
За час проведення дослiдження частота не-бажаних подiй у пацieнтiв, як приймали атор-вастатин 10 мг, була дуже низькою: елевацiя АЛТ не вище 70 U/l вщбулась у 2 пацieнтiв групи високого комплаенсу. У жодного пацieнта не спостериались мiалгi!, pабдомiолiз, мiопатi!, елеващя КФК.
З аналiзy змiн Т1М СА в гpyпi високого ком-
плаенсу видно, що достовipне значне зменшення Т1М вiдбyвалось як в ЗСА, так i в ВСА, але найбшьше - в ВСА (правш). Загалом вищенаве-денi даш демонструють, що в бiльшостi випадюв лiкyвання теpмiном 6 мiсяцiв е недостатшм для значних змiн Т1М як ЗСА, так i ВСА, але лшування протягом пiв-pокy започатковуе тен-денцiю до зменшення Т1М СА. Суттевим теpмi-
08/ Том XIII/ 2
89
ном л1кування, при якому вже в1дм1чаються достов1рн1 змши Т1М, шдтверджеш як дина-мшою середьно! Т1М, так i 11 внутршньогру-повим розподiлом, е лiкування протягом 1 року. На 2-му рощ закршлюеться позитивна динамiка, започаткована на 6 мюящ та розвинута на 1 рощ лшування.
В сучаснш науковiй лiтературi немае дослщ-жень, в яких би вивчався вплив терапи аторвас-татином в дозi 10 мг на добу на маркери каротид-ного атеросклерозу протягом 2 роюв. 1снуе лише дослщження Yu C. et al. [22] порiвняльного впливу високодозово! та низькодозово! терапи аторвастатином 10 та 80 мг/добу на Т1М ЗСА протягом 6 мюящв у пацiентiв iз хронiчною 1ХС. При цьому у пащенпв, рандомiзованих до прий-ому як великих, так i малих доз аторвастатину, як i в нашому дослiдженнi, вiдмiчалась помiрна гiперхолестеринемiя. До початку терапи середня Т1М ± SD в груш 10 мг аторвастатину була в лiвiй ЗСА 1,25±0,55 мм, в правiй ЗСА - 1,18±0,54 мм. Через 6 мiсяцiв Т1М право! ЗСА зменшилась на 0,05 мм i склала 1,20±0,51 мм, а Т1М лiво! ЗСА на 0,03 мм i склала 1,15 ±0,41 мм. При тому, що щ змiни Т1М не були достовiрними, дослщ-ники роблять висновок про те, що терашя аторвастатином в дозi 10 мг запобпае про-гресуванню атеросклерозу [22]. В нашому до-слiдженнi динамiка Т1М у групi високого комплаенсу через 6 мюящв терапи аторваста-тином 10 мг/добу теж склала 0,03-0,05 мм i була достовiрною.
За браком шших тривалих дослщжень, яю б вивчали вплив 10 мг аторвастатину на маркери каротидного атеросклерозу, тим бшьше у па-цiентiв iз доведеною 1ХС, ми ознайомилися з дослщженням Youssef F. et al. [23], в якому через 8 тижшв терапи аторвастатином у дозi 20 мг/добу Т1М ЗСА достовiрно зменшилась на 0,15 мм (p=0.024). В нашому дослiдженнi таке зни-ження Т1М вiдбулось через 2 роки терапи в правш ВСА.
Узагальнюючи результати аналiзу динамiки Т1М ЗСА та ВСА в груш низького комплаенсу через 2 роки спостереження, можна зробити висновок про вщсутнють едино! тенденци до
збiльшення чи зменшення Т1М. Крiм задньо! сннки лiво! ВСА, в усiх шших дшянках ЗСА i ВСА прирют Т1М (як вщ'емний, так i позитивний) був недостовiрним. Однак слщ зауважити, що порiвняно з вагомими змшами Т1М СА в груш високого комплаенсу, в груш низького комплаенсу не вщбулось значного до-стовiрного прогресуваня Т1М, що теж можна вважати позитивним результатом.
В некомплаентнш групi спостерналось достовiрне прогресування Т1М як ЗСА, так i ВСА. Найбiльший достовiрний дворiчний при-рiст Т1М був у правш ВСА по переднш сннщ i склав +0,04 мм, або 4,3% (р<0,05).
Таким чином, резюмуючи результати дослщ-ження, треба вщмгтити, що довготривала терапiя аторвастатином 10 мг у разi дотримання регулярного прийому, тобто збереження високого комплаенсу протягом тривалого часу, справляе ефективний плейотропний ефект на Т1М, приводячи до !! регресу.
ВИСНОВКИ
1. У пащенпв з високим комплаенсом тривала низькодозова терашя аторвастатином 10 мг на добу у хворих 1ХС з помiрною гшер-холестеринемiею е безпечною та ефективною для достовiрно! затримки прогресування Т1М СА. Максимальне зменшення Т1М СА за 2 роки склало 0,15 мм, або 15% (р<0,05).
2. У пацiентiв з низьким комплаенсом тривала низькодозова терашя аторвастатином 10 мг на добу у хворих 1ХС з помiрною гшер-холестеринемiею сповiльнюе прогресування Т1М СА, але менш ефективно, шж у першiй групi. Максимальне збшьшення Т1М СА за 2 роки було вiдмiчено в ЗСА, але було недостовiрним (р>0,05) i склало + 0,02 мм (2,1%). Максимальне зменшення було в ВСА i склало - 0,04 мм, або 3,9%, i було дост^рним (р<0,05).
3. У некомплаентних пацiентiв спостерпа-еться найшвидше серед дослiджених груп прогресування маркерiв каротидного атеросклерозу. Максимальний достовiрний прирiст Т1М СА за 2 роки склав +0,04 мм, або 4,2% (р<0,05).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гайдаев Ю.О. Розробка i впровадження Державно! програми профшактики та л1кування серцево-судинно! i судинно-мозково! патологи // Укра!нський кардюлопчний журнал. - 2007. № 4. - Режим доступу: http:// rql.kiev.ua/ cardioj/ 2007/4/ gaydayev.htm. - Заголовок з екрану.
2. Лутай М.И. Атеросклероз: современный взгляд на патогенез // Укра!нський кардюлопчний журнал. - 2004. - №1. - С. 22-34.
3. Медикаментозне лшування стабшьно! стено-кардИ. Методичш рекомендацй Робочо! групи з проблем атеросклерозу та хрошчних форм 1ХС Асоц1ацй кард1олог1в Укра!ни. - 2008. - Режим доступу: http:// strazhesko.org.ua/inc/materials /kniga_MedLikStabSt.pdf. - Заголовок з екрану.
4. Швр1чний комплаенс хворих, яш перенесли гострий коронарний синдром без елеваци сегменту ST / Водяницька Н.А., Абдуева Ф.М., Гудилин Т.Е., Да-
новська Е.В. // Укра!нський кардюлопчний журнал. -2007. № 2. - С.60-63.
5. Смертнють та швалвднють населення вна-слвдок серцево-судинних та судинно-мозкових захво-рювань - проблема сучасносл / Коваленко В.М., Дорогой А.П., Корнацький В.М., та ш. // Укра!нський кардюлопчний журнал. - 2003. - Режим доступу: http://www.rql.net.ua/cardio_j/2003/ 6/kovalenko.htm. -Заголовок з екрану.
6. Современный взгляд на проблему лечения дислипидемий: новые возможности статинов / Остроумова О.Д., Дубинская Р.Э., Зыкова А.А. и др. -
2005. - Режим доступу: http://www.consilium-medi-cum.com/media/consilium/05_05/375.shtml. - Заголовок з екрану.
7. Статины в современной кардиологической практике / Беленков Ю.Н, Сергиенко И.В., Ляки-шев А.А. и др. - 2007. - Режим доступу: http:// www.cardioline.ru/ show/ ?rid=474. - Заголовок з екрану.
8. ARBITER: Arterial Biology for the Investigation of the Treatment Effects of Reducing cholesterol / Taylor A.J., Kent S.M., Flaherty P.J. et al // Circulation. - 2002. - Vol. 106. - Р. 2055-60.
9. Discontinuation rates for use of statins are high / Simons L.A., Simons J., McManus P. et al. // BMJ. -2000. - Р. 321-1084.
10. European cardiovascular disease statistics 2008 edition. - Режим доступу: http:// www.ehnheart. org/ files/ statistics%202008%20web-161229A..pd
11. Heart Disease and Stroke Statistics—2006 Update: a report from the American heart association statistics committee and stroke statistics subcommittee / Thom T., Haase N., Rosamond W. et al. // Circulation. -
2006.- Vol 113. - Р. 85-151.
12. High-Dose Atorvastatin vs Usual-Dose Sim-vastatin for Secondary Prevention After Myocardial Infarction The IDEAL Study: A Randomized Controlled Trial / Pedersen T.R., Faergeman O., Kastelein J. P. et al. // JAMA. - 2005. - Vol. 294. - P. 2437-2445.
13. Howell N. Complaince with statin in primary care // Pharmaceutical j. - Vol. 272. - P.23-26.
14. Jackevicius C., Mamdani M., Tu J. Adherence with statin therapy in elderly patients with and without acute coronary syndromes // JAMA. - 2002. - Vol. 288. -Р.462-467.
15. Rationale, Design and Baseline Characteristics of
a Clinical Trial Comparing the Effects of Robust vs Conventional Cholesterol Lowering and Intima Media Thickness in Patients with Familial Hypercholesterolemia: The Atorvastatin versus Simvastatin on Atherosclerosis Progression (ASAP) Study / Smilde T., Trip M., Wollersheim H. et al. // Clinical Drug Investigation. -2000.- Vol. 20, N 2. - Р. 67-79.
16. REVERSAL Investigators. Effect of intensive compared with moderate lipid-lowering therapy on progression of coronary atherosclerosis: a randomized controlled trial / Nissen S.E., Tuzcu E.M., Schoenhagen P. et al. // JAMA. - 2004. - Vol. 291. - Р. 1071-1080.
17. Statins, high-density lipoprotein cholesterol, and regression of coronary atherosclerosis / Nicholls S.J., Tuzcu E.M., Sipahi I., Grasso A.W. // JAMA. - 2007. N 5. - Vol. 297. - Р. 499-508.
18. The early effect of lipid-lowering treatment on carotid and femoral intima-media thickness (IMT) / Youssef F., Seifalian A.M., Jagroop I.A. et al. // Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg.- 2002.- Vol. 23. -Р 358-64.
19. The GREek Atorvastatin and Coronary-heart-disease Evaluation (GREACE) Study / Athyros V.G., Pa-pageorgiou A. A., Mercouris B.R. et al. // Curr Med Res Opin. - 2002. - Vol. 4. - Р. 220-228.
20. Waters D. Comparison of Aggressive Lipid Lowering with Atorvastatin vs. Revascularization Treatments (AVERT) and Conventional Care for the Reduction of Ischemic Events in Patients with Stable Coronary Artery Disease // Cardiovasc. Rev. Rep. - 2000. - Vol. 21, N 1. - Р. 26-31.
21. Waters D.D., Guyton J.R., Herrington D.M. Treating to New Targets (TNT) Study: does lowering low-density lipoprotein cholesterol levels below currently recommended guidelines yield incremental clinical benefit? // Amer. J. Cardiology. - 2004. - Vol. 93. - P. 154-158.
22. World health organization. Preventing chronic disease: a vital investment. Geneva, Switzerland: World Health Organization. WHO global report. - 2005. -Режим доступу: http://www.who.int/ chp/ chronic_ disease_ report /en/. - Заголовок з екрану.
23. Yu C., Zhang Q., Lam L. Comparison of intensive and low-dose atorvastatin therapy in the reduction of carotid intimal-medial thickness in patients with coronary heart disease // Heart .- 2007.- Vol. 93.- Р. 933939.
♦
08/ Том XIII/ 2
91
