CC BY
7
випилювання великого об'ему тангентально! пилопродукци - секторний, бру-со-сегментний та круговий.
Вибiр способу розпилювання е складною багатокрш^альною задачею, що обумовлюеться, з одного боку, видом пилопродукци та його об'ем-ним виходом, а з шшого - наявнiстю вщповщного колодопиляльного облад-нання i трудомютюстю способу розпилювання. Дане завдання для випилювання радiальноl та тангентально! пилопродукци е актуальним i потребуе по-дальшого вирiшення. Висновки
1. Клеений брус займае важливу тшу в асортимени конструкцшних мате-р1ал1в для виготовлення вироб1в з деревини, основною сферою викорис-тання якого е виготовлення столярно-буд1вельних вироб1в.
2. Пор1вняно з брусом, виготовленим з масивно! деревини, клеений брус мае ряд ютотних переваг, зокрема крашу формостшшсть та меншу усадку. За рахунок вир1зання вад деревини i дефекив його оброблення у про-цес виготовлення клееного бруса вдаеться досягнути кращого зов-тшнього вигляду та ефективтшого використання деревини. Однак, про-цес виготовлення клееного бруса потребуе бшьших затрат кошт1в, трудо-витрат та наявност вщповщного технолопчного обладнання.
3. На характер поведшки клееного бруса або вироб1в з нього впливае багато чинниюв, зокрема: спошб випилювання ламелей (рейок), пошарова волопсть ламелей, волопсть сусщтх ламелей, вид клею та технология склеювання.
4. Анал1з спец1ал1зовано1 науково-техтчно! лггератури засвщчив, що вплив способу розпилювання ламелей та !х розмщення вщповщно до способу розпилювання у структур! клееного бруса на сьогодт залишаеться мало-дослщженою проблемою i тому потребуе Грунтовтших дослщжень, зокрема питання випилювання рад1ально! та тангентально! пилопродукци.
Л1тература
1. Клеенный брус. http://www.ruster.ru/ru/mat3.php
2. Плупн Д. А. Клеений дерев'яний брус тдвищено! трщиностшкосп: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.23.05/ УкрдАзТ. - Харюв, 2003. - 22 с.
3. Строительство деревянных домов. http://iptv.com.ua/dom/index.html
4. Михайлов В.Н., Куликов В.А., Власов Г.Д. Технология механической обработки древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1964. - 568 с.
5. Межов И.С., Осипова Л.К. Производство радиальных пиломатериалов и заготовок// Деревообрабатывающая пом-сть. - 1996, № 3. - С. 8-10.
6. http://www.stankocenter.ru/indeXihtml_
УДК 658.527.011.56 Доц. Р.Я. ОрЫовський, канд. техн. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ НАД1ЙНОСТ1 ОБЛАДНАННЯ НА ПАРАМЕТРИ 1НТЕРВАЛ1В ВИГОТОВЛЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ВИРОБНИЧИХ СИСТЕМ
Розглядаються питання застосування сучасних методiв визначення надшносп устаткування для виршення завдань тдвищення ефективносп функцюнування авто-матизованих виробничих систем на тдприемствах люопромислового комплексу.
Науковий вкник, 2007, вип. 17.1
Assist. prof. R.Ya. Orikhovsky - NUFWT of Ukraine, L'viv
Influencing of reliability of the equipment on parameters of intervals issue of the automated manufacturing systems
The problems of usage of modern methods of definition of reliability of the equipment for the sanction of problems of increase of efficiency of operation of the automated manufacturing systems on firms of a timber industry complex are esteemed.
Значш втрати часу функцюнування технолопчного обладнання спри-чиняються насамперед ненадшшстю техшки, недолжами в оргашзацп пращ та шшими факторами зовшшнього впливу. На вщновлення нормального про-цесу функцюнування автоматизовано! виробничо! системи потрiбен певний час. Витрати часу на вщновлення нормально! роботи устаткування збшьшу-ють тривалють iнтервалiв виготовлення i знижують фактичну продуктившсть основного та допомiжного обладнання [1]. Таким чином, у процес функщ-онування верстатiв спостержаеться послщовне чергування двох рiзних перь одiв - перiоди безперебшно! роботи tH i перiоди вiдновлення робочого стану машини te (рис. 1).
Рис. 1. Формування iнтервалiв виготовлення за умови 1ц < 1н
Сшввщношення мiж цими параметрами визначае техшчний рiвень устаткування та ефектившсть його використання у виробництвi. Його ощню-ють часткою часу безперебшно! роботи (часу напрацювання) - гн i коефь цiентом готовностi КГ (1).
кГ=^Нг • (1)
г н + гв
Витрати часу на вiдновлення нормально! роботи устаткування збшь-шують тривалють iнтервалiв виготовлення i знижують фактичну продуктившсть верста™. Реальнi показники надшност автоматизованих виробничих систем (АВС) визначаються за результатами фактичних спостережень i вимь рювань з !х належною математичною обробкою. Суттевi спостереження i роз-рахунки суттевих показниюв надiйностi механiзмiв i пристро!в в умовах експлуатацп доцiльно сумiщати з аналопчними дослiдженнями продуктив-ностi та стабильность Стабiльнiсть функцiонування автоматизованих виробничих систем характеризуеться параметром Ерланга К для штервалу виготовлення (2). Параметр Ерланга К для штервалу виготовлення залежить насам-
перед вщ параметра Ерланга тривалостi циклу Кц i коефщента r0T0BH0CTÍ ма-шини Кг. За допомогою формули (2) можна аналiзувати вплив на параметри iнтервалiв виготовлення не тiльки надшност машин, але й ycix шших поза-циклових втрат, викликаних як техшчними причинами, так i зовшшшми ор-ганiзацiйно-технiчними.
K
tIB
IB
tЦ I
K 2
Г
D
IB
—2
Dц + tЦ
1
V K г
1
2 ' 2 Н
1
t
Ц
K 2
Г
K
+
Ц
2 Н
tu
1
(1 - K )2
-1
(2)
З метою шдтвердження достовiрностi отриманих аналiтичних розв'яз-юв та апробаци алгоритмiв моделювання тривалост iнтервалiв виготовлення продукци, ми провели юбернетичний експеримент [2]. За спещально складе-ним алгоритмом i вщповщною програмою на персональному комп,ютерi ге-нерувались перiоди безперебшно1 роботи tH та вщновлення роботоздатностi машин te i тривалостi технологiчних операцш t-ц з властивими 1м законами розподшу. Тривалiсть часу напрацювання tH i часу вiдновлення te мають характер випадкових величин i розподшяють 1х здебiльшого за експоненщаль-ним розподiлом, тому параметр Ерланга тут дорiвнюе одиницi. Сшввщно-шення середнiх значень тривалостi часу напрацювання tH i часу вiдновлення tE задаються коефщентом готовностi Кг. Але останнш жодним чином не виз-начае i не обмежуе 1х абсолютних величин. Цi величини залежать вiд типу технологiчного обладнання, його стану, оргашзаци обслуговування, рiвня оргашзаци працi як основного, так i допомiжного персоналу та низки шших факторiв. Тому для зручност аналiзу та узагальнення результатiв експери-
ментiв ми користувались вiдносними величинами часу напрацювання tHjtu i
часу вщновлення tB/tu до середньо1 тривалостi циклу. Вибiр дiапазону варь ювання вхiдних факторiв у юбернетичному експериментi обумовлюють 1х ре-альнi величини у деревообробному виробнищт Тривалостi технологiчних операцiй змiнюються у досить широкому дiапазонi - вщ декiлькох секунд до декiлькох хвилин i бшьше. 1х параметр Ерланга змшюеться вiд 1 до 100 i бшь-ше. За щею методикою проводилось iмiтацiйне моделювання процесу фун-кцiонування машини з врахуванням 11 надiйностi. При цьому фжсувалися суттевi значення i обчислювалися статистичш характеристики тривалостi ш-тервалiв виготовлення продукци tie для рiзних сшввщношень величин на-дiйностi та продуктивност машин. Результати дослiджень показанi в табл. 1.
Отримаш результати iмiтацiйного моделювання для прогнозування надiйностi АВС однозначно пiдтверджують, що середне значення тривалост iнтервалiв виготовлення продукцi1' визначають тшьки середньою величиною циклу машини i коефщентом 11 готовностi. На дисперсш iнтервалiв виготовлення, о^м коефiцiента готовностi, iстотно впливае тривалють перiоду без-перебшно1 роботи технолопчного устаткування, так i час вщновлення його працездатностi. Зменшення надiйностi устаткування призводить до сильного зростання дисперси Díe. Iнтенсивнiсть цього зростання шдвишуеться зi збшь-
Науковий ¡¡¡сник, 2007, вип. 17.1
шенням вщносно'' величини часу вiдновлення (tВ/tц ) i вiдносного часу нап-рацювання (tH¡tц ) (рис. 2).
Табл. 1. ДисперЫя mmepemie виготовлення за даними машинного
експерименту для рiзного часу напрацювання tH i коефнц'инта готовностi Кг
К /tB Кг 0.50 0.60 0.70 0.80 0.90 0.95
10 19.05 8.04 3.53 1.29 0.33 0.15
20 33.33 13.87 6.01 2.17 0.50 0.20
40 80.00 33.41 17.04 5.58 1.10 0.33
60 91.17 49.56 20.58 6.25 1.46 0.36
80 103.06 50.19 27.04 7.80 1.50 0.41
100 200.10 67.87 34.08 11.16 1.96 0.55
160 409.00 79.20 51.12 15.63 2.76 0.71
200 461.00 142.60 67.23 19.53 3.99 0.96
400 571.00 310.63 85.20 26.04 6.35 1.02
600 721.19 232.39 96.00 32.62 8.39 1.53
800 834.27 371.87 136.33 43.40 10.03 2.09
1000 1452.04 512.43 211.57 72.14 14.35 3.39
160
120
80
40
10 0
ÍA" 1000 / 400 j т
/ / /
/, / j
/ "7' 1í
Рис. 2. Залежшсть дисперси нтервалу виготовлення D eid надiйностi тeхнологiчного устаткування
0,9
0,8 0,7
0,6
Виконаш за допомогою iмiтацiйних моделей статистичш дослщження прогнозування надшносп АВС дають змогу сформулювати наступш висновки:
• надiйнiсть технологiчного обладнання створюе значний вплив на суттеву продуктивтсть та ефективнiсть автоматизованих виробничих систем у дере-вообробнiй галузi. Середне значення тривалост iнтервалiв виготовлення про-дукцй' визначаеться величиною середнього значення часу технолопчно! опе-рацй' i коефщентом готовност верстату;
• на дисперсш iнтервалiв виготовлення, крiм коефщента готовности iстотно впливае як тривалшть перiоду безввдмовно! роботи технологiчного устаткування, так i час вщновлення його працездатностц
• зменшення надшносп устаткування призводить до значного зростання дисперсй' iнтервалiв виготовлення продукци. Значне зростання дисперсй' iнтервалу виготовлення !з зниженням надшносп машин, призводить до штенсивного зменшення параметра Ерланга для iнтервалу виготовлення (коефщента стабiльностi);
• пiдвищення надiйностi автоматизованих виробничих систем дощльно прово-дити з використанням структурного резервування, розроблення схем компо-нування технологiчних лшш, структурно-параметрично'' оптимiзацii.
Л1тература
1. Дудюк Д.Л., Загвойська Л.Д., Максим1в В.М., Сорока Л.М. Елементи теорп авто-матичних лiнiй: Навч. пос. - Km'B^bBiB: 1ЗМН, - 1998 р. - 192 с.
2. Дудюк Д.Л., Максим1в В.М., Сорока Л.Я., Ор1ховський Р.Я. та ш. Iмiтацiйне моделювання гнучких автоматизованих лiнiй у лiсовиробничому комплексi: Монографiя. - К: 1С-ДО, 1996. - 140 с. _
УДК 674.047 Проф. М.П. Мартинщв, д-р техн. наук;
доц. Г.А. Матвеева, канд. пед. наук; наук. ствроб. Б.М. М'якуш - НЛТУ Украти, м. Rbeie
РОЗРАХУНОК НА МЩН1СТЬ ПАРКЕТНИХ ДОЩОК ЯК ПРЯМОКУТНИХ ПЛАСТИН
Наведено рiвняння для визначення внутршшх силових факторiв, що виника-ють в поперечних перерiзах паркетно" дошки прийнявши, що вона мае форму прямо-кутно'1 пластини, яка опираеться на пружну основу.
Prof. M.P. Martyntsiv, assist. prof. G.A. Matveyeva, research workerB.M. Myakush -NUFWTof Ukraine, L'viv
Calculation on durability of parquet boards as rectangular plates
The equation is presented for determination of internal strength factors, which arise up in the transversal cuts of parquet board, accepting, that it has a form of rectangular plate which leans upon resilient basis.
Значну вартють та яюсть штер'еру жилих та громадських примщень визначають шдлоги. Для 1х покриття використовуються сучасш матер1али, таю як: дошки, паркет, паркетш щити, паркетш дошки, ламшована шдлога.
Як показав анатз юнуючих конструкцш шдлог, одним з ефективних верхшх покрить, яке забезпечуе 11 здешевлення, е паркетна дошка. Вона, по-р1вняно з шшими покриттями, мае ряд ютотних переваг, а саме:
• низьку щнову вартшть;
• забезпечуе використання в1дход1в деревообробного виробництва;
• високу спйшсть до впливу фактор1в природного середовища та шше.
Однак для шдвищення 11 надшност необхщно обгрунтувати основш розм1ри паркетно! дошки, тобто розробити методику розрахунку на мщшсть та зносостшюсть. Паркетну дошку можна розглянути як пластину, що опираеться певним чином на опори. Умову на опертих сторонах пластини за-даеться початковими умовами.
Диференщальне р1вняння зшнуто1 поверхш пластини можна предста-вити у такому вигляд1 [1].
E • I д 2ш „
--= -M , (1)
1 -ст2 дх2
де: Е - модуль пружност матер1алу паркету; I - момент шерци перер1зу дошки, яку розглядаемо; ст - коефщент Пуассона, ст = —-—; ц - коефщенти
2(- + ц)
