CC BY
0BntfHB MO.tfEKy.tfH OmOÏ£HHX nPEnAPATIB HA nATOMOPOO^OriHHy £E3OPrAHI3A^ro OPrAHIB TA CHCTEM
IeacieKa X. n., nanbmoe E. B., KpueKO №. H.
MbeiecbKUù natyonanbnuu Meàmnuù ynieepcumem iMeni ffanuna Гanицbкoгo, Ka^eàpa nopManbnoï anamoMiï, m. Äbßie, YKpaïna
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31082019/6635
KEYWORDS
opioid influence, pathomorphology, heart, lungs, kidneys, adrenals, brain, lymphocytes.
Citation: Ivasivka K., Paltov E., Kryvko Yu. (2019) The Influence of Opioid Molecules on the Pathomorphological Disorganization of Bodies and Systems. World Science. 8(48), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31082019/6635
Copyright: © 2019 Ivasivka K., Paltov E., Kryvko Yu. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Pe3ynbTara ciari BignoBigarorb nnaHy HayKOBHx gocnig^eHb HbBiBcbKoro Ha^oHanbHoro MeguHHoro ymBepcmeiy iMem flaHuna TanH^Koro i e nacTHHoro HayKOBO - gocnigHoï TeMH Ka^egpu HopManbHoi' aHaTOMiï «OrpyKTypHa opram3a^a, aHrioapxrreKTomKH Ta amponoMerpHHrn ocoönHBOcri opraHiB y BHyTpimHbo Ta no3ayrpo6HoMy nepiogax po3BHTKy, 3a yMoB eK3o - Ta eHgonaroreHux ^aKTopiB» (HoMep gep^peecrpa^ï 0115U000041), aKa BHKoHyeibca BnpogoB^ 2015 - 2019 pp.
nomupeHicTb HapKoMaHiï Ha cborogm cKnagae hh He HaM6inbm Ba^nuBy co^anbHy, eKoHoMinHy Ta MeguHHy npo6neMy 6araTbox KpaïH CBiTy [1, 3, 4, 5]. Ha nonarKy 2018 poKy b YKpaÏHi 3a^iKcoBaHo 144 thc. HapKo3ane^Hux, cepeg kotphx 2 thc. BuaBunucb HenoBHoniraiMH. BnnHB HapKoTHHHHx cepegHHKiB Ha opram3M He o6Me^yeTbca 3MiHaMH ncuxiKH. OnioïgHi HapKoTHHHi cepegHHKH 3 gpeBHix HaciB i go cborogm e tohobhumh ncuxoiponHHMH 3aco6aMH, pyMmBHa Mgia kotphx crocyeTbca aK ncuxiHHoro, TaK i coMaiHHHoro 3gopoBa [2]. PicT HapKoMaHiï npH3BiB go nigBH^eHHa 3axBoproBaHocri Ta CMepTHocii cepeg HapKoMaHiB, npu цboмy y 50,9% BHnagKiB ïï npuHHHaMH e pi3Hi coMarHHHi 3axBoproBaHHa [30].
3HaHHe BHKopucraHHa HapKoTHHHHx cepegHHKiB Ta nomupemcib HapKoMaHiï, ^o cnocrepiraeTbca BnpogoB^ ocraHHix gecaTuniTb cepeg HaceneHHa [46, 66], 3yMoBnroe Heo6xigHicTb BHBHeHHa BnnuBy onioïgiB Ha crpyKTypHy opram3a^ro opraHiB Ta cucreM [6, 11, 12, 40].
OgHHM i3 MexaHi3MiB po3BHTKy pi3HoMarnTHoï coMaiHHHoï narononï, xapaKTepHoï gna HapKoMaHiB, e 6e3nocepegHa gia HapKoTHKÎB Ha TKaHHHH i opraHH. Oco6nuBe мicцe b crpyKTypi narononï BHyipimHix opraHiB npu oniMmM HapKoMaHiï 3aÖMaroTb ypa^eHHa ropiam, neniHKH Ta HupoK [7, 8, 16].
flo onioïgiB Hane^aTb anKanoïgu oniÖHoro MaKy (Mop^iH, KogeïH Ta iH.), a TaKo^ HH3Ka HaniBcuHTeTHHHHx (repoïH, Han6y$iH, eranMop^m Ta iH.) i ^hkom cuHTeTHHHHx (MeiagoH,
ARTICLE INFO
ABSTRACT
The aim of our work was to study scientific information and statistics on pathomorphological manifestations in tissues, organs and systems of the body when exposed to a molecule of opioid drugs.
Received: 11 June 2019 Accepted: 13 August 2019 Published: 31 August 2019
трамадол та ш.) речовин, що специфiчно взаемоддать з опiатними рецепторами головного мозку i таким чином реалiзують свш наркотичний ефект. В останнi роки щораз бiльшу частку опiоманiв складають хворi, залежнi вiд офiцiйних ошо1дов, якi через порушення рецептурного режиму вщносно вiльно доступнi в аптеках [2, 3].
Ураховуючи те, що больовi вiдчуття становлять вiд 40 % [5] до 90 % [34] вщ ушх скарг при зверненнях за первинною медичною допомогою, проблема фармакотерапи та ефективного контролю болю залишаеться одним iз найактуальшших завдань сучасно! фармакологи та медично! науки загалом [5, 60, 61, 62]. Вищесказане сприяе появi напрочуд широкого спектру антиноцицептивних медикаментiв [4, 39, 52]. Вщомо, що довготривалий бiль супроводжуеться системною патофiзiологiчною реакщею цiлiсного органiзму з розвитком синдрому оксидативного стресу та чисельними порушеннями бiохiмiчних реакцiй в окремих кштинах [24, 32, 64]. Проведено ряд дослщжень розвитку експериментального больового синдрому [19] з вивченням впливу рiзних методiв знечулення [3, 29, 49, 51].
Загалом наркозалежш розглядаються у призмi терапи як модель нарколопчно! патологи, часто з безремiсiйним перебпом, з додатковим тягарем коморбiдних сомато-неврологiчних та iнфекцiйних наслiдкiв, швалщизащею в молодому вiцi [35, 36]. У лiтературi наводяться данi щодо системного пiдходу до лiкування i профiлактики отощнох залежностi та абстинентного синдрому [32, 49, 56, 60, 63, 65]. Також розглядаеться принципово новий спошб модуляци отощнох рецепци, що дозволяе призупинити перебiг морфшного абстинентного синдрому у щурiв [31]. Запропонована ппотеза мембранного механiзму ди коменово1 кислоти пояснюе результати, отриманi пiд час експерименту, в яких показано пригшчуючий вплив коменово1 кислоти на поведшков^ больовi та iншi соматовегетативнi прояви абстинентного синдрому у морфшозалежних щурiв [1, 2, 13, 31]. За сукупшстю результатiв аналiзу доз встановлено також, що важюсть синдрому вiдмiни опю1дов залежить вщ рiвня проградiентностi на опiйну залежшсть [43, 45, 50]. Узагальнюючи, можна зробити висновок, що впродовж минулих роюв вiтчизняними та зарубiжними клшщистами та наркологами розроблено ряд ефективних методiв детоксикаци, якi дозволяють у стислий термш припинити пролонговану наркотизащю, купiрувати гостру клiнiку стану вщмши, стабiлiзувати соматичний статус та досягнути етапу становлення терапевтично1 ремюи [27, 28, 47].
Доведено, що хрошчне отруення наркотичними середниками викликае глибоку загальмовашсть загально1 реактивностi органiзму та резистентносп вiдносно рiзноманiтних iнфекцiйних процешв, формуе хронiчну ендогенну iнтоксикацiю iз закономiрним розвитком хрошчно1 полюрганно1 недостатносп [6, 44, 63].
Для виявлення психоактивних речовин (ПАР) у бюлопчних рщинах та тканинах органiзму людини проводиться забiр та аналiз слини, сеч^ волосся [14]. Усi три види бiоматерiалiв вважаються перспективними та мають рiзнонаправленi призначення [30]. Так, слину використовують для визначення стану наркотичного сп'яншня, сечу - для встановлення факту нещодавнього споживання ПАР [50], волосся дозволяе виявити анамнезу наркоспоживання ще1 людини [22]. Для визначення ПАР використовують рiзнi анал^ичш методи, зокрема рiзноманiтнi види високотехнолопчного iмунохiмiчного аналiзу: твердофазний iмуноферментний аналiз, поляризацiйний флюоресцентний iмунний аналiз, рад^мунний аналiз [59]. Вище описана група методiв частiше використовуеться для скриншгу зразкiв при масових дослiдженнях, натомють при iдентифiкацil та кiлькiснiй оцшщ ПАР у всiх видах бiоматерiалу застосовуються хроматографiчно-спектральнi методи [37].
О^м виявлення безпосередньо ПАР у бюлопчних об'ектах, визначаються ще й змши метаболiчних параметрiв органiзму за умов впливу короткотривало1 чи хронiчноl штоксикаци. Адже, як вiдомо, швидкiсть та спрямованють метаболiчного процесу за екстремальних умов пiдлягають адаптативному регулюванню, що е беззаперечною умовою шдтримання гомеостазу i резистентностi органiзму [26]. Одним iз механiзмiв 1хнього забезпечення е активащя детоксикацiйноl системи, особливе значення в якш мае мiкросомальна ферментативна система печшки та система антиокислювального захисту; ефективне функцiонування останньо1 спрямоване на знешкодження реакцiйноздатних кисневих радикалiв та лiпiдних перекисiв [30]. Оскшьки наркотик взаемодiе з опiоlдними рецепторами, розмщення яких асоцiйоване з лшщами клiтинних мембран нервових клiтин, основою порушення 1хшх функцiй е змша структурно-метаболiчних характеристик лiпопротеlнових компонентiв мембран нервових
клгтин в умовах ошохднох залежностi [41, 65]. Наркотичнш штоксикаци характерний дисбаланс лшщного обмiну, що рееструвався в мозку, кров^ печiнцi, легенях та зумовлений розладами енергетичного метаболiзму, призводячи до активного залучення полiненасичених жирних кислот до оксигеназних перетворень, що може мати небажаний деструктивний вплив на бюлопчш мембрани [30].
Суттевi метаболiчнi змши, рання iнвалiдизацiя та смертнiсть хворих iз ошохдною залежнiстю потребують вивчення патогенетичних механiзмiв прогресування множинних полюрганних коморбiдних станiв [6, 52]. Цшеспрямованим вважаеться визначення метаболiчних показникiв сироватки кровi для оцiнювання iнтенсивностi процешв цитолiзу в тканинах печiнки, холестазу, бшково-синтетичнох функци печiнки, порушення холестеринового обмшу [35, 36]. Доведено, що перюд гостро1 штоксикаци у хворих iз ошохдною залежнiстю супроводжуеться зростанням активностi цитолiтичних ферментiв сироватки кровi - аланiнамiнотрансферази, аспартатамiнотрансферази, показникiв холестазу -лужнох фосфатази та гамма-глутамштранс-пептидази, з подальшим пiдвищенням ххнього рiвня у перiодах ранньох i тзньох абстиненцп. Установлено також залежнiсть рiвня активностi креатинiнфосфокiнази МВ i аспартатамшотрансферази в сироватцi кровi пацiентiв з опшною наркоманiею в рiзнi фази захворюваносп [6].
З'ясовано, що лiмфоцити хворих на полiнаркоманiю перебувають у сташ активаци апоптозу. Апоптоз, як вщомо, присутнiй в усiх кттинних системах, а його механiзмам та порушенням ххньох регуляцп належить одне з провщних мiсць у виникненш запалення, звiльнення органiзму вiд екзогенних та ендогенних патогешв, розвитку новоутворень, автоiмунних, алергiчних та iмунодефiцитних сташв [50, 58]. Фiзiологiчна загибель клгтини характеризуеться рiзноманiтними морфологiчними та бiохiмiчними змiнами ядра. При цьому тд дiею ендонуклеаз проходить фрагментацiя ДНК [17, 54]. Визначення рiвня фрагментованих ДНК у циркулюючому ру^ та в лiмфоцитах дозволяе оцiнити глибину морфофункцюнальних змiн в органах-мiшенях i контролювати ефективнiсть проведенох специфiчнох терапп на молекулярно-структурному рiвнi.
Вивчення будови судин, пстоструктури ххшх стiнок у нормi та пiд дiею рiзноманiтних факторiв дозволяе дослiдити значення судинного фактора у морфофункцюнальнш недостатностi внутршшх органiв. Загальновизнано, що кожна функщя базуеться на адекватнiй хй структура Судини гемомiкроциркуляторного русла одними з перших реагують на патогенш фактори структурними змшами, якi е шдгрунтям для розвитку патологiчного процесу та визначають його характер i особливосп клiнiчних проявiв [15, 42].
Макроскотчно ураженi органи нагадуються картину, що супроводжуе хронiчнi запальнi захворювання. При цьому внутршш органи нерiвномiрно кровонаповнеш, бiльшiсть кровоносних судини спазмованi, кров у них переважно рщка, темна, з поодинокими пухкими згустками [18].
На основi проведених дослiджень встановлено суттеву перебудову органiв гепатобiлiарнох системи залежно вiд дози спожитих наркотичних речовин та важкостi наркоманiх [9, 35, 57]. З'ясовано закономiрнiсть специфiчних змiн внутрiшнiх органiв i стан серцево-судиннох системи у пацiентiв з опшною наркомашею в аспектi потогенезу. Виявлено характернi соматичнi особливостi при споживанш наркотичних середникiв та встановлено, що провщна роль у цьому процеш належить патологiх серцево-судиннох системи - прогресуванню токсичнох кардiомiопатiх [25, 49], бактерiальному ендокардиту з наявшстю малих тромбiв без деформацiх клапана [18]. Проте бшьшють учених, що вивчають дда опiохднох iнтоксикацiх, схильна вважати, що провщними у процеш патогенезу е «мозкова» та «серцева» смерть [30].
Пiд дiею наркотичних речовин у головному мозку виявлено ознаки набряку та набухання його тканин, а також набряк оболон мозку [20, 21]. Це пояснюеться поеднанням порушення м^оциркуляцй, характерного для гострох iнтоксикацiх наркотиками, та серцево-судиннох недостатносп, пов'язанох з пошкодженням дихального центру, наростанням набряку легень i ураженням серця. Пстолопчно, окрiм набряку дренажнох глiх, що проявляеться мiкроскопiчно навколосудинним та перицелюлярним набряком, виявлено рiзноманiтнi порушення м^оциркуляцй у виглядi стазу еритроцит1в у капшярах, загального венозного повнокров'я, парезу резистентнох ланки мiкроциркуляцiх, сладжу еритроципв, iнодi утворенню фiбрино-еритроцитарних тромбiв i множинних дрiбних дiапедезних крововиливiв у субкортикальш вiдцiли та в стовбур мозку. Зрiдка
крововиливи захоплюють м'яку мозкову оболону. Крововиливи у стовбур головного мозку пов'язуються з гострим загальним венозним повнокрiв'ям гшоксичного генезу i з порушенням реолопчних властивостей кровi. Виявлено змiни при зафарбовуванш за методом Исля, а саме: набухання, iшемiчнi змiни нейрошв кори та важкi змiни нейрошв пiдкiркових ядер i стовбура з досить помiрними явищами сателiтозу та нейронофаги, якi можна пояснити тим, що наркотичнi середники дiють первинно на структури лiмбiчноl системи, а iншi нервовi апарати пошкоджуються вторинно [10, 37]. При субмiкроскопiчному дослщженш виявлено пiдвищену кiлькiсть пiноцитозних пухирщв у цитоплазматичних вiдростках ендотелiальних клтин з утворенням вакуолей рiзних розмiрiв. Вiдростки нейронiв мають вигляд звивистих, ущiльнених. У стовбурових вiдцiлах виявляються множиннi дiлянки з порушенням будови глiальних оболонок нервових волокон, 1хшм набряком i деформацieю. Пролiферативна реакщя глл виявляеться домiнантно навколо пошкоджених нейронiв. Значна юльюсть глiальних клтин е зруйнованою. Електронномiкроскопiчно спостерiгаються розриви плазмолеми, конденсацiя гетерохроматину пiд карюлемою, деструкцiя системи органощв [13].
У легенях внаслщок застосування наркотичних середниюв при макроскопiчному дослiдженнi виявлено ознаки масивного набряку. Досить часто наявш крововиливи як субплеврально, так i в глибоких вiддiлах легень. Нерщко спостерiгаються пневмонп, що очевидно свщчить про iмунодефiцитнi стани та проведення нестерильних iн'екцiй при наркомана. Виявлено пстолопчну картину стромального та штерстицшного набряку, повнокрiв'я, iнтраальвеолярнi субсегментарнi ro^pi крововиливи i явища стазу та сладжування еритроцитiв у судинах мшроциркуляторного русла, пов'язанi з порушенням регуляцп функцп кровообiгу [10]. Патологiя легень характеризуеться мшро- та макроiнфiльтратами, представленими гранулоцитами, лiмфоцитами, що супроводжуеться локальними некрозами судинно! стiнки i тромбоемболiями дрiбних гiлок легенево! артери. Значно рщше спостерiгаються мiкроiнфаркти з бактерiальними мiкроабсцесами [18]. Окрiм цього, виявлено ознаки вогнищевого гемосидерозу, дистелектазiв та емфiземи, фiбриновi тромби в артерюлах, капiлярах, ушкодження альвеолоцитiв, а також гiалiнових мембран.
При тривалому застосуванш ошощв гiстологiчно пiдтверджено наявнiсть в серцево-судиннiй системi численних дабновогнищевих дiлянок кардiосклерозу, рабдомiолiзу, жирово! трансформацп мiоцитiв. Це свiдчить про важливу роль некоронарогенних механiзмiв виникнення фiброзу серцевого м'яза, який у свою чергу причетний до розвитку фiбриляцi!. Окрiм цього, виявлено фрагментацiю пошкоджених кардюмюцшгв, парез м^оциркуляцп, вогнища гострих крововиливiв. Зафарбовуванням за Pero описано нерiвномiрне сприйняття барвника, що сввдчить про метаболiчне пошкодження мюкарда, швидше за все iшемiчного генезу [38].
До морфолопчних проявiв токсичного впливу наркотиюв на травну систему належать: поширений карiес, втрата зубно! емал^ пародонтоз. Рiдше зустрiчаеться ерозивний стоматит, езофапт, гастрит [18]. Для печшки характернi ознаки жирово! дистрофи та застшне повнокрiв'я портальних трактiв. Мшроскошчно прослiдковуеться картина хронiчного персистуючого гепатиту, при цьому спостерпаеться перипортальна кштинна запальна iнфiльтрацiя i дистрофiчнi змши гепатоцитiв, включно до вогнищевих некрозiв. Нерiдко прослiдковуеться активацiя та пролiферацiя портальних i синусо!дальних ендотелiоцитiв у вогнищi грануломатозного запалення [18].
Макроскошчно для наднирниюв характерна свiтло-жовта юркова речовина та коричнева мозкова без ознак розплавлення, тодi як м^оскошчно спостерiгалися дiлянки з втраченою структурою клубочково! зони, вiдсутнiстю границi мiж зонами кори, виявлення вогнищево! делшо!дизацп, тобто характерна атрофiя кори з наявшстю множинних вузлиюв, що шдтверджено гiстологiчно [5, 2]. Гемодинамiчнi порушення характеризувалися повнокрiв'ям, проявами стазу еритроцшгв, формуванням сладгав та тромбоутворенням. Крiм цього, спостерiгали пiкнотичнi ущiльненi ядра хромафшних i пiдтримувальних клiтин, вакуолiзацiю цитоплазми [2].
Патологiя нирок носить здебшьшого вторинний характер, що пов'язано з бактерiальною, вiрусною чи грибковою шфекщею. Морфологiчна специфiчна форма ураження нирок у виглядi геро1ново1 нефропати, для яко! характерне залучення iмунних механiзмiв до розвитку мезангiокапiлярного гломерулонефриту, спостерпаеться рiдко. Частiше в кор^ анiж у мозковiй речовинi нирки, е вогнища продуктивного запалення, представлеш фiбробластами, макрофагами, поодинокими еозинофiлами та нерщко ештелю!дними клiтинами. У них також вщзначено вториннi дрiбновогнищевi некрози уротелда [13].
З точки зору окремих авторiв, шдвищена небезпека при вживанш наркотиюв, призводить до вившьнення гiстамiноактивного медiатора запалення i розвитку алергiчних реакцiй [18]. О^м цього, вiдсутнiсть стерильних умов при приготуванш та введеннi наркотичних речовин небезпечна не лише з токсиколопчно1 точки зору, але й тому, що е iмунопатогенним чинником, що призводить до виникнення атипового та прогресуючого перебiгу шфекцп з и швидкою генералiзацiею i органним пошкодженням. Оскшьки при наркоманп домiнуе парентеральний метод введення, характерними е змши шири в мiсцях введення наркотичних середниюв. Морфологiчнi особливостi слiдiв ш'екцп мають мозш'чну картину, та здебшьшого представленi дрiбнокрапковими ранами чи м^ослщами у виглядi ланцюжив у проекцп вени, рiдше спостерiгаються виразковi дефекти шири, поеднанi з рубцевою деформащею. Виразковi дефекти та ерозивнi поверхш мають кратероподiбний характер iз шдритими краями i запальним валиком, покритим юрочкою коричневого кольору. Епiдермiс у цих зонах значно стоншений, з нерiвною поверхнею та iнверсiею базальних шарiв з явищами акантозу. Власне в дермi наявнi щiльнi сполучнотканинш утвори у виглядi тяж1в з ознаками кело1ду, що повторюють анатомiчне розташування судин. У субепiдермальнiй зош виявляються вогнища крововиливiв рiзного термiну утворення, продуктивного запалення за участю гранулоцитiв, дистрофiчно змiнених клiтин сполучно1 тканини та лiмфоlдних елементiв [7, 23]. У просвт судин зустрiчаються органiзованi пристiнковi тромби з вторинною каналiзацiею. Часто виявляеться повна оклюзiя судин. М'язовi волокна прилеглих скелетних м'язiв стоншенi, деформованi, в них виявлено жировi вакуолi, виражений штерстицшний склероз та фiброз, границя мiж запальними iнфiльтратами та м'язовою тканиною е нечгткою [18].
Таким чином, аналiз фахово1 лiтератури свiдчить, що проблема етюлопчних чинникiв та патогенетичних механiзмiв розвитку захворювань гортанi залишаеться надзвичайно актуальною для сучасно1 медичнох' науки. Вирiшення цього питання неможливе без глибоких фундаментальних дослiджень морфолопчних особливостей гортанi в нормi та за умов патологи. Проблема впливу отох'дних речовин на перебудову оргашзацп оргашв та систем е важливою та актуальною для сучаснох' медицини. Багато питань, що стосуються структурних змш тканин при застосуванш наркотичних засобiв, залишаються невирiшеними. Данi фаховох' лiтератури щодо ще1 проблематики суперечливi та вимагають уточнення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Овчаренко НА, Пинский ЛЛ, Радченко ТН. [та ш.] Динамические изменения показателей цитолиза, холестаза и липидограммы у наркозависимых больных. Украшський журнал клш1чно1 та лабораторно1 медицини. 2012. Т. 7, № 4. С. 116-119.
2. Дюковський 1С. Особливосп мжроструктури шк1ри щура за умов впливу ошо1ду. Експериментальна 1 клшчна медицина. 2014. № 3. С.61-64.
3. Егоров ЕА, Ставицкая ТВ, Тутаева ЕС. Офтальмологические проявления общих заболеваний. М.: ГЭОТАР Медиа, 2006. 592с.
4. Табачшков С1, Лебедев ДС, Троф1мчук Г£. [та ш.] Ешдемюлопчна ситуащя щодо вживання психоактивних речовин в Укра1ш. Арх1в псих1атри. 2009. Т. 15. № 1 (56). С.81-88.
5. Жабоедов ГД, Радченко МР, Носов АТ. Морфофункциональное состояние сетчатой оболочки глаза при метаноловой интоксикации. Офтальмологический журнал. 2003. № 2. С.67-71.
6. Зшько АВ, Матешук-Вацеба ЛР. Вплив ошо1ду на ультраструктуру променистого вшця шнцевого мозку в експеримент! Свгт медицини та бюлоги. 2014. Т. 4, № 47. С. 127-130.
7. Казаков ВН, Панова ТИ, Панова ЛЕ. Стресс у крыс с морфийной зависимостью: антистрессорные свойства коменовой кислоты. Нейрофизиология. 2003. Т. 35, № 5. С.425-430.
8. Кахановський ФМ, Москаленко ВС. Можливосп щентифшаци, кшьюсного визначення деяких м1орелаксант1в у бюлопчних матер1алах. Украхнський медичний альманах. 2011. Т. 14, № 1. С. 104-105.
9. Керечанин 1В. Структурш змши судинно1 ст1нки ланок гемом1кроциркуляторного русла 1 кл1тин тимуса за умов до метилтрибутолового еф1ру в експеримент1: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: [спец.] 14.01.01 «Нормальна анатом1я» К., 2011. - 20с.
10. Климочкина ЕМ, Сухоставская НА. Связь апоптотических процес сов в условиях селективной и неселективной активации опиатных рецепторов в культуре клеток с сотоянием миттохондриальных К+ АТФ - зависимых каналов. Украхнський журнал кштчнох та лабораторно1 медицини. 2012. Т.7, № 4. С.52-55.
11. Солодун ЮВ, Лелюх ТД, Маслаускайте ЛС. [и др.] Клинико-морфологические параметры героиновой наркомании и связанной с ней патологии. Судебно-медицинская экспертиза. 2001. № 6. С.6-10.
12. Кобеляцкий ЮЮ. Современные аспекты использования смешанного агониста-антагониста опиоидных рецепторов налбуфина в клинической практике. Острые и нетложные состояния в практике врача. 2012. № 1. С.61-64.
13. Литвинцев БС. Структурно-функциональные изменения нервной системы при хроническом отравлении опиоидами: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук.: [спец.] 14.00.18 «Психиатрия» М., 2003. 23с.
14. Литвинцев БС, Одинак ММ, Гайкова ОН. Клинико-морфологическая характеристика неврологических проявлений наркомании. Профилактич. и клин. мед. 2011. Т. 39, № 2. С.99-104.
15. Мальцев ЭВ, Зборовская АВ, Дорохова АЭ. Состояние сетчатой и сосудистой оболочек глаза кролика с сахарным диабетом, моделированным дитизоном. Сообщение 4. Сравнительное морфологическое сопоставление феномена нейродегенерации при дитизоновом и стрептозотоциновом диабете. Отальмологический журнал. - 2012. - № 5. - С.60-65.
16. Мальцев ЭВ, Зборовская АВ, Дорохова АЭ. Состояние сетчатой и сосудистой оболочек глаза кролика с сахарным диабетом, моделированным дитизоном. Сообщение 2. Антиоксидантные энзимы и супероксидный кислород. Офтальмологический журнал. 2012. № 3. С.61-67.
17. Матешук-Вацеба ЛР, Кирик ХА. Морфометричний аналiз змш гемомшроциркуляторного русла райдужки i вшкових вщростшв очного яблука за умов експериментального дiабету. Таврический медико-биологический вестник. 2006. Т. 9, № 3, Ч. 1. С. 108 -110.
18. Матешук-Вацеба ЛР, Кирик ХА. Про рацюнальну методику ш'екцп судинного русла. Клшчна анатомiя таоперативна хiрургiя. - 2004. - Т. 3, № 3. - С.53.
19. Табачников СИ, Харченко ЕН, Приб ГА. [и др.]Медико-социологические аспекты характеристики токсикомании у лиц подросткового и молодого возраста. Арх1в психштри. 2011. Т. 17, № 3 (66). С.61-66.
20. Меркулов ГА. Курс паталогогистологической техник. Ленинград: Медицина, 1969. 406с. НефьодовОО, МамчурВЙ, Опришко В1. [та ш] М1сце неошовдних анальгетиков та роль оксиду азоту в мехашзмах болю та спазму. Украшський медичний альманах. 2011. Т. 14, № 2. С.46-51.
21. Нефьодов ОО, Мамчур ВЙ, Опришко В1. [та ш] Мiсце неошоодних анальгетиков та роль оксиду азоту в мехашзмах болю та спазму. Украшський медичний альманах. 2011. Т. 14, № 2. С.46-51.
22. Бойко ЭВ, Чепур СВ, Позняк АЛ. [и др.] Особености поражения структур заднего отрезка глаза при экспериментальной хламидийной инфекции. Вестник офтальмологии. 2010. № 1. С.27-32.
23. Панша ЛВ,ТерлецькаСМ, Ковальчук СМ. [та ш] Оцшка ендогенно! штоксикацп органiзму за умов експериментально! гемiчноl гшокси. Здобутки клiнi
24. Пат. №76564 U Украша, МПК А 61 К 31/00 Споаб моделювання фiзичноl отовдно! залежностi у щурiв/ заявники: Онисько РМ, Пальтов £В, Фiк ВБ. [та ш]; патентовласник: Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького. - №u201207124; заявл. 12.06.2012; опубл. 10.01.2013, Бюл.№1.
25. Бухтiарова ТА, Губський Ю1, Лiтвiнова НВ. [та ш] Процеси перекисного окислення лшвдв та обмеженого протеолiзу за моделювання больового синдрому запального генезу та до анальгетиков. Матерiали IV Нацюнального З'йду фармакологiв Укра1ни : тези доп. Кшв, 2011. С.43.
26. Радомский ВТ, Серёгина НМ, Остапенко ИИ. Опыт применения Налбуфина при лучевом лечении метастазов в кости. Украшський медичний альманах. 2014. Т. 17, № 3. С.82-84.
27. Балакирева ОМ, Бондар ТВ, Рингач НО. [та ш] Рiвень i тенденцп поширення тютюнокурiння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учшвсько! молодi Укра1ни. К.: У1СД iм. О.Яременка, 2008. 152с.
28. Рудковська ОД. Генетичнi основи етiопатогенезу очних захворювань. Клшчна та експериментальна патолопя. 2010. Т. 9, № 2. С.99-100.
29. Брюн ЕА, Мягкова МА, Морозова ВС. [и др.] Сравнительниый опит определения наркотических веществ в России и за рубежом / // Вопросы наркологии. - 2011. - № 1. - С.9-16.
30. Степанов ВГ. Математическое моделирование ангиографических исследований структурно-функциональной организации кровеносных сосудов и кровоснабжения ими зон микроциркуляции. Украшський морфолопчний альманах. 2004. Т. 2, № 1. С.72-74.
31. Логвинов СВ, ПлотниковМБ, Жданкина АА. [и др.] Структурные нарушения хороидоретинального комплекса глаза при тотальной транзиторной ишемии головного мозка и их коррекция. Морфология. 2011. Т. 140, № 6. С.43-47.
32. Сушик ОГ, Василюк СМ. До питання про наркомашю в Украош. Педагогiчний пошук : наук. -метод. вюн. 2010. № 2. С.41-44.
33. Кривко ЮЯ, Матешук- Вацеба ЛР, Масна ЗЗ. [та ш] Ультраструктура ланок гемомшроциркуляторного русла в нормi та за умов експериментального цукрового д1абету. Вюник морфологи. 2010. Т. 16, № 2. С. 397-401.
34. Матешук-Вацеба ЛР, Гунас 1В, Дац Р1 [та ш]Ультраструктурш особливостi вiйкових вщростшв очного яблука пiд впливом цукрового дiабету та ендоваскулярного лазерного опромшення кровi. Biomedical and biosocial anthropology. 2010. № 14. С.56-58.
35. Шаповалов В. В. Судова фармаця в державнш системiзаходiв узагальнення причин i умов поширення наркозлочинносп та наркомани (на засадах кримiналiстики). Юридичнйи журнал. 2011. № 6. С.41-45.
36. Шаповалов ВВ.(мол.). Доказова фармашя: способи детоксикацшно! фармакокорекци наркозалежних пашенпв. Украшський вiсник психоневрологи. 2010. Т. 18, № 2. С.63-64.
37. Шенк ЯО. Особливостi патоморфологiчних змш структур органа зору при генералiзованому туберкульозг Укра1нський пульмонологiчний журнал. 2005. № 1. С.44-45.
38. Ядловський О£, Мовчан ОД. Фармакологiчний аналiз ошо1дерпчного компоненту д^! анальгетика шродазолу. Фармакологiя та лiкарська токсикологiя. - 2011. Т. 3, № 22. С.73-77.
39. Якимiв НЯ, Кривко ЮЯ. Мгкроструктурна характеристика райдужно-ропвкового кута очного яблука щурiв при ошо1дному впливi. Свгт медицини та бюлоги. 2013. № 4. С. 117-120.
40. Логаш М, Покотило П. Деяш аспекти юторп опiатiв в контекст сучасних проблем наркозалежностг Свiт Медицини Та Бюлоги.2013;4(41):126-9.
41. Онисько Р, Фiк В, Фiтькало О, Пальтов С, Кривко Ю, Вiльхова I. Спосiб моделювання фiзичноl опювдно! залежностi у щурiв [Internet]. Львiв; 76564, 2013 [cited 2016 Nov 30]. Available from: http://uapatents.com/4-76564-sposib- modelyuvannya-fizichno-opiodno-zalezhnosti-u-shhuriv.html
42. Якимiв Н, Кривко Ю. Мгкроструктурна характеристика райдужно- рог1вкового кута очного яблука щурiв при ошо1дному впливi. Свiт Медицини Та Бюлоги. 2013;9(4-2(42)): 117-20.
43. Шдвальна У, Джура О, Матешук-Вацеба Л. Морфолопчшзмши судинно! оболонки очного яблука за умов тривалого впливу наркотичних анальгетиков. Свiт Медицини та Бюлоги.2017;13(3):142-145.
44. Попик П. Особливостi мжроструктури щдшлунковш залози бiлого щура за умов впливу ошощу. Вiсник Проблем Бюлоги I Медицини. 2014;(3 (2)):310-313.
45. Попик ПМ. Морфометрична характеристика змш ланок гемомшроциркуляторного русла шдшлунковох залози гад впливом налбуфшу. Актуальт Проблеми Сучасно1 Медицини Вiсник Украшсько1 Медично1 Стоматолог1чно1 Академи [Internet]. 2013 [cited 2016 Nov 29];13(4 (44)). Available from: http://cyberleninka.ru/artide/n/moifometrichna-harakteiistika-zmin-lanok-gemomikrotsirkulyatomogo-rusla-pidshlunkovoyi-zalozi-pid-
46. Зшько А. Особливостi структури та гемомшроциркуляторного русла променистого вiнця за умов двотижневого впливу ошо1ду в експерименп. Клiнiчна Анатомiя Та Оперативна Хiрургiя. 2015;14(3):44-47.
47. Зiнько А, Костюк Г. Мгкроструктурна органiзацiя мозолистого тша концевого мозку за умов впливу ошо1ду в експериментi. Вюник Проблем Бюлоги I Медицини.2016;2(2):117-120.
48. Логаш М, ПокотилоП, Федевич Ю, Кривко Ю. Змiни бiохiмiчних показнишв кровi щура при штоксикаци ошо1дами в динамiцi перебiгу експерименту. Експериментальна I Клiнiчна Медицина. 2014;3(64):78-81.
49. Дюковський IC. Морфолопчш особливоси шк1ри та процесiв репарацп гад впливом опю1ду в експерименп [Авт.дис.наздоб. ст. канд.мед.наук]. [Львiв]: Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького;2016.
50. Головацький А, Гарапко Т. Cтрукгурнi змiни тимуса при ди на органiзм ошощу. Науковий Вiсник Ужгородського УнiверситетуCерiя Медицина. 2017;(1): 15-21.
51. Adhi M, Brewer E, Waheed NK. [etal.]Analysis of morphological features and vascular layers of choroid in diabetic retinopathy using spectral-domain optical coherence tomography. J.Am.Med.Ass.0phth.2013.Vol.131,№10. Р.210-218.
52. Ahmad Fadzil mh, Nugroho H, Izhar LI. [et al.] Analysis of retinal fundus images for grading of diabetic retinopathy severity. Med. Biol. Engin. Comp. 2011. Vol. 49, № 6. P.693-700.
53. Tarnutzer АА, Gerth-Kahlert C, Timmann D. [et al.] Boucher-Neuhauser syndrome: cerebellar degeneration, chorioretinal dystrophy and hypogonadotropic hypogonadism: two novel cases and a review of 40 cases from the literature. J. Neur. 2015. Vol. 262, № 1. P.194-202
54. Clausen T, Anchersen K, Waal H.Mortality prior to, during and after opioid maintenance treatment (OMT): a national prospective cross-registry study. Drug Alc. Dep. 2010. Vol. 94, № 1. P.151-157.
55. Florentina D, Villena A, Vidal L. [et al.] Experimental model of ocular hypertension in the rat :study of the optic nerve capillaries and action of hypotensive drugs. Inv. Ophth. Vis. Sci. 2010. Vol. 51, № 2. P.946-951.
56. Vranka JA,. Kelley MJ, Acott TS., [et al.] Extracellular matrix in the trabecular meshwork: Intraocular pressure regulation and dysregulation in glaucoma. Exp. Eye Res. 2015. № 13. Р. 112-125.
57. Hayreh SS. Management of ischemic optic neuropathies. Ind. J.Ophth. 2011. Vol. 59, № 2. P.123-136.
58. Millonig G. Advantages of a phosphate buffer for OsO4 solutions in Kiration J.Appl. Phys. - 1961. № 32. 1637p.
59. Mohamed Q, Gillies MC, Wong TY. Management of diabetic retinopathy: a systematic review. J. Am. Med. Ass. 2007. Vol. 298, № 8. P.902-916.
60. Akshat S, Ramachandran R, Rewari V. [et al.] Morphine versus Nalbuphine for open gynaecological surgery: a randomized controlled double blinded trial [Електронний ресурс]Pain Res. Treat. 2014. Режим доступу: http://www. hindawi. com/j ournals/prt/2014/727952/.
61. Schnabel A, Reichl SU, Zahn PK. [et al.] Nalbuphine for postoperative pain treatment in children [Електронний ресурс]. Cochr. Lib. 2014. Режим доступу: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ 14651858.CD009583.pub2/full.
62. Narver HL. Nalbuphine, a non-controlled opioid analgesic, and its potential use in research mice. Lab. An. 2015. Vol. 44, № 3. P. 106- 110.
63. Copeland L, Robertson J, McKenzie J. [et al.]Premature mortality in Scottish injecting drug users: a life-history approach. Scott. Med. J. 2012. Vol. 57. P. 59-65.
64. Stitt AW, Curtis TM. Advanced glycation and retinal pathology during diabetes. Phaim Rep. 2005. № 57. P. 156-168.
65. Deering D, Sellman JD, Adamson S. Opioid substitution treatment in New Zealand: a 40 year perspective. N Z Med J 0nline.2014;127(1397):57-66.
66. Cao X, Wu Z, Rou K, Li L, Lin C, Wang C, et al. Retention and its predictors among methadone maintenance treatment clients in China: a six-year cohort study. Drug Alcohol Depend.2014;145:87-93.
