CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.19.3.121 УДК 616-053+612.65+577.95
Грищук О. I., Геращенко С. Б., Дельцова О. I., Аннюк Т. Й., Михайлюк I. О. ВПЛИВ МАЛИХ ДОЗ РАД1АЦИ НА МОРФОФУНКЦЮНАЛЬНИЙ СТАН П1ДНИЖНЬОЩЕЛЕПНО1 СЛИННО1 ЗАЛОЗИ ЩУР1В
lвано-Франкiвський нацюнальний медичний унiверситет
У робот! вивчено морфофункцiональнi змни в п'днижньощелепнш слиннiй залоз/ пд впливом ди ни-зьких доз опромнення в експеримент!'. Експерименти проведен на 80 дорослих рандомбредних статевозрлих щурах, як проживали в зон впливу радiацiйного забруднення (зона постшного радо-логiчного контролю), зовншне опромнення на момент проведення експерименту за рахунок цезю-137 складало 0,40 та 0,36 мЗв, а внутршне в'д окремих джерел опромнення - 0,16 та 0,11 мЗв, що характеризуються як мал/ дози опромнення. Матерiал для досл'дження (пднижньощелепн слиннi залози) забирали у визначен експериментом термiни у тварин, знеживлених передозуванням еф/'р-ного наркозу. Шматочки залози фксували в 10% нейтральному формалiнi, зр'зи забарвлювали ге-матоксилном i еозином / вивчали пд с&тловим мiкроскопом. Мiкроскопiчнi зр'зи розглядали на на-явнсть патог'ютолог'нних зм/'н у залоз/ та виконували морфометричне досл'дження ацинусв i ви-вдних проток. Упродовж 3-6 мю виявлено прогресуючi морфометрично пдтверджен дистрофiчнi змни секреторних клтин ацинусв, зменшення даметру вставних / посмугованих вивдних проток у серозних частках залози / поступове розширення проток цих кал'бр'т у слизових в'дд'тах, нарос-тання ослизнення еп'1тел'1оцит'1в ТхньоТ стнки. На юнець 12 мс дослду площа / висота клтин серозних кнцевих в'ддШв та вивдних проток зменшуеться (атроф'я). Натомсть представництво слизових компонент'¡в залоз (ацинусв i вивдних проток) стае переважаючим. 1хн юнце& в'дд'ти i вивдн протоки набувають к/'стопод/'бних розширень прос&ту. При цьому порушуються транспор-тн'1 процеси - виведення секрету з блкових i слизових клтин кнцевих секреторних в'ддШв - «сек-реторний стаз». У динамiцi спостереження над тканинами пднижньощелепноУ залози у щур'т ми отримали дан про патог '1столог '1чн'1 змiни, що при тривалiй ди малих доз рад 'ацИ тягнуть за собою функцональну недостатнсть залози. Кльксна / яюсна недостатнсть слиноутворення / слинови-ведення може бути причиною розвитку с'алолШазу з ус'ша властивими для нього проявами. За умов низьких потужностей юнiзуючого опромнення в ептелоцитах стнки вивдних проток в'дбу-ваються адаптивн пристосування з (хн'ш перетворенням на слизоутворююч/ клiтини й утворення каменепод 'бних структур при згущенн вмсту.
Ключов1 слова: юнлзуюче опромшення, мал1 дози, глднижньощелепна слинна залоза.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота е фрагментом науково-дослiдноi' теми 1вано-Франювського нацонального медичного унiверситету «Морфофункцональна характеристика уражень центрально'(i пери-ферiйноi' нервовоГ систем, органiв чуття, викликаних хiмюпрепаратами, що застосовуються для л^вання онкологiчних за-хворювань, та розробка схем нейропротекторноГ терапп», № держ. реестрацИ' 0117и000672.
Вступ
Слинн залози часто е органами-мшенями для радiацiйного, запального чи токсичного по-шкодження з наступним виникненням ппосалн вацп i ксеростоми, що призводить до значного попршення якост життя хворих [1, 7]. Радiацiйне пошкодження в людини може розвинутися за рахунок зовшшнього i внутршнього та Тхжх складових. До сьогодн залишаеться багато пи-тань щодо дм малих доз опромшення, як впли-вають на населення радiацiйно забруднених зон шсля аварп на Чорнобильськш АЕС, коли на людей постшно дiе зовшшне гамма-опромшення при вживанн продук^в харчування i води, забруднених рад^зотопами цезш i стронцю Останн мають перюд натврозпаду близько 30 рош. Вщомо, що при малих дозах радiацiТ три-валють i безперервнють радiацiйного впливу стае дуже несприятливим фактором, за якого променева шдук^я активних форм кисню пщ-тримуе пщвищену чутливють ланцюгових реак-цш пероксидного втьнорадикального окислення в бюлопчних мембранах [2]. Продукти перекис-ного окиснення лт^в стимулюють запальнi процеси й апоптоз [9], що призводить за умов
впливу низьких доз опромшення до хроычного запалення паренхiми i строми слинноТ залози [3]. Гiпофункцiя слинних залоз i ксеростомiя ви-никае в мешкан^в зон, забруднених радюнуклн дами [6], а також е найбтьш частими усклад-неннями променевоТ терапiТ у хворих зi злоякю-ними утвореннями голови i шиТ [8], що потребуе точноТ дiагностики, запобiгання або зменшення променевоТ травми тканин слинних залоз.
Мета дослщження
Вивчити структуры змши в пщнижньощелеп-нiй залозi щурiв пiд впливом дм низьких доз опромiнення в експериментк
Матерiал та методи дослщження
Експерименти проведенi на 100 дорослих рандомбредних статевозрiлих щурах. 80 тварин проживали в населеному пункт район 1вано-ФранкiвськоТ областi, вщнесеноТ до зони впливу радiацiйного забруднення (постшного радюлоп-чного контролю). У сел^ де утримувалися твари-ни, зовшшне опромшення на момент проведення експерименту за рахунок цезш-137 складало 0,40 та 0,36 мЗв, а внутр^не вщ окремих джерел опромшення - 0,16 та 0,11 мЗв, що характе-
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
ризуються як малi дози опромшення. Щурiв по-дiлили на 4 групи: перша - 20 тварин знаходили-ся на забрудненiй територп 1 Mic, друга - 3 Mic (20 тварин), третя - 6 Mic (20 тварин), четверта -12 Mic (20 тварин). Щурiв годували харчовими продуктами, вирощеними в цьому селк Тварини контрольно! групи (20) проживали в т cамi тер-мши в мicцевоcтi, де радiацiйний фон констату-вався в межах норми за даними вщдту у справах захисту населення вщ наcлiдкiв аварп на ЧАЕС.
Матерiал для доcлiдження (пщнижньощелеп-на слинна залоза) забирали у визначен експе-риментом термiни у тварин, знеживлених пере-дозуванням ефiрного наркозу. Шматочки залози фiкcували в 10% нейтральному формалшк Зрiзи залози забарвлювали гематокcилiном i еозином i вивчали пщ cвiтловим мiкроcкопом.
Мiкроcкопiчнi зрiзи розглядали на наявнicть патогicтологiчних змш у залозi та виконували морфометричне дослщження ацинуciв i вивiдних проток. За допомогою аналiзатора зображень i cпецiально адаптовано! до морфометри програ-ми для персонального комп'ютера (UTHSCSA Image Tool for Windows (version 2.00) в штерак-тивному режимi визначали площi профiлiв бт-кових i слизових ацинуciв, висоту бткових (се-роцитiв) i слизових (мукоцтчв) клiтин. Вимiрю-вали зовнiшнiй дiаметр, дiаметр проcвiту вивщ-них проток, висоту ештелюцтчв Ухжх cтiнок, кн лькicть епiтелiоцитiв на поперечному перерiзi протоки.
Утримання тварин та експерименти проводи-лися вiдповiдно до положень «европейськоТ конвенцп про захист хребетних тварин, як вико-ристовуються для експеримен^в та iнших нау-кових цтей» (Страсбург, 2005), Закону Украши «Про захист тварин вiд жорстокого поводження» (2006, ст. 26), «Загальних етичних принципiв екcпериментiв на тваринах», ухвалених П'ятим нацiональним конгресом з бюетики (Кив, 2013).
Результати дослщження та 1х обговорення
На кiнець 1-го мicяця перебування експери-ментальних тварин площа бткових ацинуав пщнижньощелепних слинних залоз зменшуеть-ся, порiвняно з контролем, на 11% i становить (361,8±18,8) мкм2, контроль - (406,8±8,5) мкм2, Р<0,05. Ацинуси деформован i щiльно приляга-ють один до одного. Прошарки сполучно! ткани-ни, якi Тх вщокремлюють, тонкi. У cтiнцi ацинуciв розмщуються сероцити, якi мають зернисту ба-зофiльну цитоплазму. Ядра cероцитiв переваж-но локалiзуютьcя в центрi кттини. Проcвiт аци-нуса виглядае як вузька щтина (рис. 1 а). Висо-та cероцитiв у середньому становить (10,66±0,27) мкм (контроль - (11,36±0,12) мкм, Р>0,05. Бiля ацинуciв контуруються вcтавнi i по-cмугованi вивiднi протоки. На поперечних пере-рiзах вcтавнi протоки мають округлу форму, тхнш зовшшнш дiаметр, порiвняно з контролем, змн
нився мало i становив (31,81 ±0,64) мкм, контроль - (31,05±0,18) мкм. Дiаметр просвггу звузи-вся до (8,73±0,32) мкм, контроль - (9,34±0,16) мкм, Р<0,05. Кiлькiсть епiтелiоцитiв у стшц протоки налiчуe (7,55±0,25), контроль - (7,4±0,13), Р>0,05. Цитоплазма ештелюци^в слабо еози-нофiльна з базофтьними гранулами на ашкаль-ному полюа клiтин, у деяких клiтинах спостерн гаються локальнi порушення апiкального полюсу.
Посмугован вивiднi протоки на поперечному перерiзi мають округлу чи овальну форму, шко-ли деформоваш. Зовнiшнiй дiаметр цих проток мало в^зняеться вiд контролю i становить (37,06±0,64) мкм. Дiаметр просвiту звузився до (12,16±0,17) мкм, контроль - 14,46±0,41) мкм, Р<0,05. Висота епггелюци^в у середньому становить (10,19±0,18) мкм, (контроль - (7,41±0,22) мкм, Р<0,05. Кiлькiсть епггелюци^в у стiнцi протоки налiчуе (13,1 ±0,16) мкм, контроль -(7,4±0,13), Р<0,05. Цитоплазма цилшдричних епiтелiоцитiв набрякла, слабо еозинофiльна, у деяких кл^инах спостерiгаються локальнi порушення апкального полюсу. Окремi епггелюцити мiстять велику кiлькiсть секреторних вакуоль у базальному полюа, як схож1 на слизовий продукт мукоци^в. У стромi залози виявляються по-внокровнi кровоноснi судини i перидуктальний набряк сполучноТ тканини.
Мiжчасточковi вивщы протоки мають дефор-мований просвгг, зовнiшнiй дiаметр збiльшений до (47,31±0,26) мкм, контроль - (40,22±0,63) мкм, Р<0,05. Просвiт також розширений i дiа-метр досягае (33,70±0,28) мкм, контроль -(25,99±0,63) мкм, Р<0,05. У просвiтi окремих проток виявляеться однорщний еозинофiльний вмiст, який фксуеться вiдростками до апiкальноТ поверхнi епггелюцтчв. Епiтелiоцити зменшують-ся у висот до (6,90±0,21) мкм (контроль -(8,97±0,31) мкм, Р<0,05, забарвлюються оксифн льно, Тхнi ядра лежать ексцентрично. У стшц протоки подекуди з'являеться другий шар епгге-лiоцитiв, ктькють епiтелiоцитiв збiльшуеться до (23,55±0,29), контроль - (20,20±0,47), Р<0,05. Зростання ктькосп епiтелiоцитiв i подвоення Тх-нього шару локально може слугувати ознакою активноТ пролiферацiТ епiтелiю стiнки мiжчасточ-ковоТ протоки.
У слизовому вщд^ пщнижньощелепноТ' слинноТ залози площа ацинуса зменшуеться до (1194,0±28,50) мкм2, контроль - (1233,9±20,9) мкм2, Р<0,05. Слизовi ацинуси деформованi i щiльно прилягають один до одного, прошарки сполучноТ тканини мiж ними тоню, судинна атка повнокровна. Гландулоцити (мукоцити) деформоваш, переповненi секретом, який мае дрiбно-гранулярний вигляд. Висота мукоци^в збтьшу-еться незначно до (19,67±0,24) мкм, (контроль -(18,97±0,21) мкм, Р>0,05.
Рис. 1. Патогiстологiчнi змНи пiднижньош,елепних залоз w,ypie, як проживали в зон nocmiüHoao радiологiчного контролю
протягом 1 (а), 3 (б), 6 (в) та 12 (г) мюяц/в. Мжрофотографп. Забарвлення гематоксилiном та еозином. Збльшення: об.8, ок. 10.
У систем i
вивщних проток визначаються ви-ражеш змши. Вставш вивщш протоки на поперечному nepepi3i мають округлу форму. Тхнш зо-вшшнш дiаметр зменшуеться до (25,38±0,18) мкм, контроль - (32,12±0,22) мкм, Р<0,05, про-св^ значно звужуеться - (4,79±0,10) мкм, контроль - (10,71 ±0,18) мкм, Р<0,05. Висота ештелн оци^в стiнки проток зростае до (10,60±0,30) мкм, контроль - (9,30±0,26) мкм, Р<0,05.
Через три мiс проживання тварин на забруд-ненiй радiонуклiдами територп виявили рiзносп-рямовану реакцiю в показнику площi бiлкового ацинуса - зменшення, i слизового ацинуса - збн льшення. При цьому в бiлковому ацинус спо-стерiгали дистрофiчнi змiни сероци^в, якi заба-рвленi базофiльно, щтьно упакованi (рис. 1 б). Висота сероци^в зменшуеться.
У вставних вивщних протоках бткового вщдн лу залози визначаеться зменшення зовнiшнього i дiаметру просвiту. Висота епiтелiоцитiв значно зменшуеться i вони виглядають плоскими -(6,46±0,39) мкм, Р<0,05. 1'хня цитоплазма зерни-ста, базофiльна. Кiлькiсть еттелюцтчв на поперечному зрiзi протоки не змшюеться. Мiж етте-люцитами iдентифiкуються iнтраепiтелiальнi лi-мфоцити.
У посмугованих вивщних протоках показник зовшшнього дiаметра прогресивно зменшуеться при збереженому показнику просв^у протоки. Водночас зростае висота ештелюцтчв стiнки, цитоплазма яких забарвлюеться еозинофiльно. Це може слугувати ознакою переорiентацiï ТхньоТ
дiяльностi на слизову. Подекуди ктька посмугованих проток об'еднуються мiж собою й утворю-ють спiльну протоку з неправильними контурами. У просвт часто спостер^аються скупчення згущено'1 слини з штенсивно еозинофiльним за-барвленням.
Мiжчасточковi вивщш протоки виявляють значне зростання зовшшнього дiаметру i зменшення внутршнього (просвiту). Висота i кiлькiсть ештелюцтчв зростае. Цитоплазма епiтелiоцитiв, переважно, оксифтьна. Окремi епiтелiоцити виявляють деструкцш апiкального полюса. У про-свт зосереджуеться згущена слина з вкрапле-ними клiтинними елементами. Тобто наявш ознаки поглиблення процесу ослизнення еште-лiального вистелення.
У слизовому вщд^ залози простежуеться те-нденцiя до зростання дистрофiчних змiн у муко-цитах i епiтелiоцитах вивiдних проток. Мукоцити мютять прозору, слабо оксифтьну цитоплазму, вакуолi та локальнi пошкодження апiкального полюса клiтин. В Тхньому морфо-функцiональному станi ознаки ослизнення еш-телiоцитiв вивiдних проток бтьш вираженi, нiж у бiлковому. У стшц посмугованих проток привер-тае увагу зростання висоти i кшькосп ештелю-цитiв на поперечному перерiзi. Останнiй факт свiдчить за прояв пщвищено'Г регенерацп еште-лiоцитiв.
У тканиш пщнижньощелепно'Г слинно'1 залози через 6 мю перебування тварин в еколопчно за-брудненiй радiонуклiдами зош прогресуе розро-
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
стання сполучноТ тканини i зменшення площi i кiлькостi бiлкових ацинусiв та Тхня деформацiя. Сероцити в стаж бтковоТ та вакуольноТ дистро-фи, Тхня висота зменшуеться. Просвiт ацинуса не простежуеться.
На фонi базофтьно забарвлених клiтин аци-нусiв видтяються еозинофiльнi перерiзи встав-них i посмугованих вивiдних проток (рис. 1 в). У вставних вивiдних протоках висота ештелюцитв значно збiльшуеться, Тхня цитоплазма еозино-фiльна, вакуолiзована, набрякла. У цей термш (6 мю) найвиразнiшими е прояви регенерацiТ еште-лiоцитiв, особливо, у шийцi вивщних проток. №-лькiсть епiтелiоцитiв також досягае найбтьшого рiвня, порiвняно з уама термiнами дослiду. У слизовому вщд^ ми спостерiгали патогютолоп-чн змiни, подiбнi до клiтин бткового вiддiлу. Серед них видтяються ознаки ослизнення та пщ-вищена регенера^я епiтелiоцитiв стiнки вивщ-них проток.
Проживання тварин у забрудненш радюнук-лiдами територiТ протягом 12 мю призвело до атрофiТ бткових вiддiлiв пiднижньощелепноТ залози. Так, площа бткового ацинуса зменшилася в 2,06 раза i досягла найменшоТ величини -(197,8±14,2) мкм2, контроль - (406,8±8,5) мкм2, Р<0,05; висота сероцитiв становила (8,8±0,7) мкм, контроль - (11,36±0,12) мкм, Р<0,05. Мор-фометричн показники вивiдних проток показали мало значимi недостовiрнi вiдхилення вiд контролю, за винятком збтьшеноТ ктькосп ештелю-цитiв на поперечному зрiзi у вставнiй i посмуго-ванш. Висота епiтелiоцитiв у вставнiй i посмуго-ванiй протоках зросла. Еттелюцити набряклi i ослизненi. У мiжчасточковiй протоцi зовнiшнiй дiаметр i дiаметр просвiту збiльшилися, вщповн дно, в 1,49 та 1,88 раза, Р<0,05. Подекуди ч^ко простежуються дiлянки глибокоТ деструкцiТ кпн тин стiнки протоки аж до базальноТ мембрани. У просвт протоки виявляеться згущений, частково кристалiзований вмiст, який прикрiплений до стн нки протоки.
У слизовому (рис. 1 г) вщд^ площа ацинусiв зменшилася в 1,63 раза. Водночас мукоцити на-були плоскоТ форми, Тхня висота зменшилася в 2,81 раза. Зовшшнш дiаметр вставних вивiдних проток розширився в 1,3 раза. При цьому дiа-метр просв^у збтьшився лише в 1,03 разу, во-чевидь, за рахунок зростання висоти ештелюци-тiв в 1,66 разу. 1'хня кiлькiсть змiнилася мало i вiдповiдала показникам контролю. У посмугова-нiй вивiднiй протоцi морфометричнi змши незна-чнi, але в Тхньому просвiтi збiльшуеться об'ем згущених згортш слини. Для епiтелiоцитiв вивн дних проток уах рiвнiв характернi ознаки ослизнення, У цей термш дослщу простежуеться роз-ростання сполучноТ тканини навколо ацинуав.
Тобто, кл^ини вставних проток пролiферу-ють, збтьшуеться Тхня кiлькiсть. Вони утворю-ють стовбурову ышу i забезпечують регенерацш секреторних клiтин. Науковцi схиляються до думки, що стовбуровi кттини для вiдновлення гла-
ндулоцитiв пщнижньощелепноТ' слинно''' залози як за ^зюлопчних умов, так i при патолопчних станах локалiзуються у вставних вивщних протоках [3]. У пщнижньощелепнш слиннш залозi щурiв [4] виявили високопролiферативнi стовбу-ровi клiтини/попередницi, що належать до муль-типотентних, i з яких можуть диференцiюватися секреторн клiтини, епiтелiоцити проток i мюеш-телiальнi клiтини.
Розумiння регенерацп слинних залоз обме-жене труднощами виявлення стовбурових кл^ин i клiтин-попередниць, як мають мультипотентнi властивостi пролiферуючих кттин. Для цього треба точно встановити локалiзацiю осередка стовбурових клiтин, розробити методи впливу на них iз метою вщновлення структури i функцюна-льно''' здатностi [4].
Нашi результати з визначенням ктькосп кт-тин у стiнцi вивiдних проток iз ^eï точки зору е важливим пiдтвердженням активiзацiï 'хнього пролiферативного пулу протягом ди на них малих доз опромшення протягом 12 мю перебу-вання тварин на забрудненш радюнуклщами те-риторп на фон атрофи' бiлкових i слизових вщ-дiлiв. Водночас насторожують ознаки ослизнення ештелюцитв вивiдних проток, що призводить до функцюнально' недостатност слинно''' зало-зи.
Таким чином, у динамiцi спостереження над тканинами пщнижньощелепноТ' залози у щурiв ми отримали даы, якi можуть бути трактован як патогiстологiчнi змiни, що при тривалш ди малих доз радiацiï тягнуть за собою функцiональну не-достатнiсть залози. У секреторних кл^инах пщнижньощелепноТ' залози виникають порушення секрецiï i виведення секрету. Ц змiни нароста-ють iз тривалютю термiну експерименту. Якщо через 3 мю вiд початку дослiджень ми визначили невелик за об'емом прояви зниження активност синтетичних процесiв, то тзыше вони замшю-ються на затримку секрету в гландулоцитах. При цьому порушуються транспорты процеси - виведення секрету з бткових i слизових кл^ин кш-цевих секреторних вщд^в - «секреторний стаз».
Юлькюна i якiсна недостатнiсть слиноутво-рення i слиновиведення може бути причиною розвитку аалолтазу з уама властивими для нього проявами. Ми допускаемося думки, що за умов низьких потужностей юызуючого опромн нення в ештелюцитах стiнки вивiдних проток вщбуваються адаптивнi пристосування з Т'хым перетворенням на слизоутворюючi клiтини при згущенн вмiсту й утворення каменеподiбних структур.
Висновки
1. Упродовж 6 мю проживання тварин на забрудненш радюнуклщами територiï виявлено прогресуюч^ морфометрично пiдтвердженi дис-трофiчнi змши секреторних кттин ацинусiв, зменшення дiаметру вставних i посмугованих вивщ-
них проток у серозних частках залози i поступо-ве розширення проток цих калiбрiв у слизових вiддiлах, наростання ослизнення ештелюцтчв ТхньоТ стiнки.
2. На кшець 12 мiс дослщу площа i висота клiтин серозних кшцевих вiддiлiв та вивiдних проток зменшуеться (атрофiя). Натомiсть пред-ставництво слизових компонент залоз (ацину-ав i вивiдних проток) стае переважаючим. Тхн i кiнцевi вiддiли i вивщн протоки набувають кюто-подiбних розширень просвiту. При цьому пору-шуються транспортнi процеси - виведення секрету з бткових i слизових штин кшцевих секре-торних вщд^в - «секреторний стаз».
3. У динамiцi спостереження над тканинами шднижньощелепно' залози у щурiв ми отримали дат про патопстолопчш змши, що при тривалш дм' малих доз радiацiï тягнуть за собою функцю-нальну недостатнiсть залози.
4. Ктькюна i якiсна недостатнiсть слиноутво-рення i слиновиведення може бути причиною розвитку аалолтазу з уама властивими для нього проявами. За умов низьких потужностей юшзуючого опромшення в епiтелiоцитах стiнки вивiдних проток вщбуваються адаптивнi присто-сування з |'х перетворенням на слизоутворюючi кл^ини при згущеннi вмiсту й утворення камене-подiбних структур.
Перспективою подальшого дослiдження е ви-вчення функцюнального стану слинних залоз у мешкан^в забруднених радiонуклiдами терито-
р|и 13 метою попередження ксеростоми и розвитку аалолтазу та полтшення якосп життя цього контингенту людеИ.
Лтература
1. Araulo MVT, Spadella MA, Chlies AB, Arruda GV, Santos TM, Cavariani MM. Effect of radiation dose on the expression of aquaporins in rat submandibular glands. Tissue Cell. 2018; 53: 104-10. PMID: 30060820. doi: 10.1016/j.tice.2018.06.006
2. Baraboj VA, Sutkovoj DA. Okislitelno-antioksidantnyj gomeostaz v norme i patologii [Oxidative-antioxidant homeostasis in normal and pathological conditions], Kiev: Chernobylinform; 1997. 420 p. [Ukrainian]
3. Chajkovskij YuB, Gerashhenko SB, Dyelczova OI. Stovburovi klitini velikikh slinnikh zaloz [Large Salivary Gland Stem Cells]. Svit mediczini ta biologiyi. 2012; 2: 200-3. [Ukrainian]
4. Chajkovskij YuB, Dyelczova OI, Gerashhenko SB. Stovburovi' klitini [Stem Cells]. Ivano-Frankivsk; 2014. 500 p. [Ukrainian]
5. Dyelczova OI, Grishhuk OI. Stan vilnoradikalnikh reakczij u khvorikh na sialolitiaz pri vklyuchenni v likuvalnij kompleks triovitu [The state of free radical reactions in patients with sialolithiasis when included in the treatment complex of triovitis]. Bukov med visnik. 2005; 9(2): 81-2. [Ukrainian]
6. Grischuk OI. Klinichna kartina sialolitiazu u khvorikh, yaki prozhivayut na zabrudnenikh radionuklidami teritoriyakh [Clinical picture of sialolithiasis in patients living in radionuclide-contaminated territories]. Galiczkij lik visnik. 2001; 8(3): 43-5. [Ukrainian]
7. Sim C, Soong YL, Pang E, Lim C, Walker YD, Manton DY, et al. Xerostomia, salivary characteristics and gland volumes following intensity-modulated radiotherapy for nasopharyngeal carcinoma: a two-year follow up. Aust Drnt J. 2018; 63(2): 217-23. PMID:29569726. doi: 10.1111/adj.12608
8. Taniguchi A, Susa T, Matsuzaki T. Long-term Pilocarpine Treatment Impoves Salivary Flow in Irradiated mice. Acta Histochem Cytochem. 2019; 52(3): 45-8. PMID: 31341340. PMCID: PMC6643095. doi: 10.1267/ahc.19006
9. Zalewska A, Ziembicka D, Maciejczyk M. The Impact of Hight-Fat Diet on Mitocyjndrial Function Free Radical Production, and Nitrosative Stress in the Salivary Glands of Wistar Rats. Oxidative Med Cell Longevity. 2019; 3: 87. PMID: 31354904. PMCID: PMC6637679. doi.org/10.1155/2019/2606120
Реферат
ВЛИЯНИЕ МАЛЫХ ДОЗ РАДИАЦИИ НА МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ПОДНИЖНЕЧЕЛЮСТНОЙ СЛЮННОЙ ЖЕЛЕЗЫ КРЫС
Грищук О. И., Геращенко С. Б., Дельцова Е. И., Аннюк Т. И., Михайлюк И. А.
Ключевые слова: ионизирующее излучение, малые дозы, поднижнечелюстная слюнная железа.
В работе изучены морфофункциональные изменения в поднижнечелюстной слюнной железе под влиянием действия низких доз излучения в эксперименте. Эксперименты проведены на 80 взрослых рандомбредных крысах, проживающих в зоне влияния радиационного загрязнения (зона постоянного радиологического контроля), внешнее излучение на момент проведения эксперимента за счет цезия-137 составляло 0,40 и 0,36 мЗв, а внутреннее от отдельных источников излучения - 0,16 и 0,11 мЗв.
Материал для исследования (поднижнечелюстную слюнную железу) забирали в определенные экспериментом строки у животных, умерщвленных передозировкой эфирного наркоза. Кусочки железы фиксировали в 10% нейтральном формалине, срезы окрашивали гематоксилином и эозином и изучали под световым микроскопом. Микроскопические срезы рассматривали на присутствие патогистоло-гических изменений в железе и выполняли морфометрическое исследование ацинусов и выводящих протоков. В течение 3-6 мес выявлены прогрессирующие, морфометрически подтвержденные дистрофические изменения секреторных клеток ацинусов, уменьшение диаметра вставных и исчерченных выводных протоков в серозных дольках железы и постепенное расширение протоков этих калибров в слизистых отделах, нарастание ослизнения эпителиоцитов их стенки. В конце 12 мес эксперимента площадь и высота клеток серозных концевых отделов и выводных протоков уменьшились (атрофия), в то же время представительство слизистых компонентов желез (ацинусов и выводящих протоков) становится преобладающим. Их концевые отделы и выводящие протоки приобретают кистови-дные расширения просвета. При этом нарушаются транспортные процессы выведения секрета из белковых и слизистых клеток концевых секреторных отделов - «секреторный стаз». В динамике наблюдения над тканями поднижнечелюстной железы у крыс были получены данные о патогистологических изменениях, которые при длительном действии малых доз радиации влекут за собой функциональную недостаточность железы. Количественное и качественное нарушение слюнообразования и слю-новыведения может быть причиной развития сиалолитиаза со всеми присущими для него проявлениями. В условиях низких доз ионизирующего излучения в эпителиоцитах стенки выводных протоков происходят адаптивные приспособления с их преобразованием в слизеобразующие клетки, и образование камнеобразных структур при сгущении содержимого.
BICHHK yKpaiHCbKa MeduHHa cmoM.amon.ozw.Ha aKodeMin.
Summary
EFFECT OF LOW DOSES OF RADIATION ON MORPHO-FUNCTIONAL STATE OF SUBMANDIBULAR SALIVARY GLAND IN RATS Gryschuk O. I., Heraschenko S. B., Deltsova O. I., Anniuk T. I., Mykhailiuk I.O. Key words: ionizing radiation, low doses, submandibular gland.
The paper presents the study of the morpho-functional changes in the submandibular gland under the exposure to low doses of radiation in experiment.
Material and methods. The experiments were conducted on 80 sexually mature random-bred rats, which were kept in the zone of radiation contamination (zone of permanent radiological control). The external radiation at the moment of the experiment constituted 0.40 and 0.36 mSv due to Cesium-137; internal radiation from separate irradiation sources were 0.16 and 0.11 mSv that are considered to be low doses of radiation. The material for the study (submandibular salivary gland) was taken in terms defined by the experiment from animals euthanized with the overdose of ether anaesthesia. Pieces of the gland were fixed in 10% of the neutral formalin; the sections of the gland were stained with Haematoxylin and Eosin and were studied under the luminous microscope. Microscopic sections were examined for the presence of pathohistological changes in the gland and morphometric investigation of acini and ducts were performed.
Results and discussion. During 3-6 months, we observed the progressive morphometrically confirmed degenerative changes in the secretory cells of the acini, the reduction of the diameter of the intercalatated and striated ducts in the serous particles of the gland. We also noted the gradual expansion of the ducts of calibers in the mucous particles of the glands, as the epitheliocytes of their wall acquired more mucus. By the end of the 12th months of the study, the area and height of the cells of the serous terminal divisions and the excretory ducts shrinked (due to atrophy). At the same time, the glandular mucous components (acini and ducts) became predominant. Their terminal branches and excreting ducts develop cystic extensions of the lumen. At the same time transport processes such as releasing secretion from the protein and mucous cells of the terminal secretory sections, became impaired.
Conclusion. Studying the dynamic changes in the tissues of the submandibular gland in rats demonstrated the data about pathohistological changes causing the functional insufficiency of the gland in case of prolonged exposure to low doses of radiation. Quantitative and qualitative insufficiency of the mucus formation and salivation can result in the development of sialolithiasis with its all inherent manifestations. In conditions of the exposure to low-dose ionizing radiation, adaptive mechanisms in the epitheliocytes of the duct walls were noticed to start developing, with their transformation into mucous cells and the formation of stone structures in case of mucus thickening.
