CC BY
33
and enriching of soils nutritives it is needed to carry out predposadochnoe their cultivating by bringing of enhanceable norms of organic and mineral fertilizers and meliorantiv.
Keywords, slopy lands, soils' properties, erosive processes, fertilizers, sideral cultures.
УДК630* Астр. С.Л. Котй; тж. М.Т. Копитко;
доц. В.П. Олiферчук, канд. бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
вплив л1согосподарських заход1в на динам1ку
м1колог1чно1 структури Грунту
Здшснено аналiз динамши видового складу мшофлори грунпв тд впливом ль согосподарських заходiв рiзноi штенсивносп. Встановлено особливосп формування комплекав грунтових мiкромiцетiв на дiлянках з суцшьно вирубаними деревоста-нами. Обгрунтовано приурочування рубань головного користування до урожайних роюв лiсотвiрноi деревно'1 породи, для ефективного використання потенцшних мож-ливостей багато'1 мiкофлори грунту старовшових лiсостанiв.
Бшьшють рослин (дерева, чагарники, трав'яш) активно сшвпрацюють з симбютрофними грибами, утворюючи на коршт мжоризу. Вщомо, що мь кориза формуеться практично у вЫх судинних рослин - квггкових, голонасш-них, хвошдв, плаушв, хоча в особливо сприятливих умовах рудеральна рос-линшсть може юнувати без мшоризи. Доведено, що рослини одного i того ж, або навггь р1зних вид1в можуть бути пов'язаш одна з одною через мжоризу [1,5,11,16]. Значно поширена мжотрофшсть деревних порщ е основою юну-вання лшв практично у вЫх зонах пом1рного кшмату. Вона обл^атна (обо-в'язкова) для представниюв родин соснових, березових i букових. У грунт мщелш гриба щшьним чохлом пф огортае др1бне коршня i коренев1 волоски рослин, у багато раз1в збшьшуючи площу iхнього живлення. Для деревних рослин характеры так зваш ектотрофна i ектоендотрофна мжоризи. У першо-му випадку пфи гриба утворюють чохол на зовшшнш поверхш коршня, а в другому - пфи не тшьки обпл1тають коршь, але i проникають в його м1жкл1-тинний проспр i в середину кштин паренх1ми.
Багато необхщних рослинам елеменпв, наприклад, деяк сполуки фосфору, кальщю, калда, азоту знаходяться в грунт в недоступнш для рослин формь Якби симбюз гриб1в i рослин не був так штенсивно поширений в природ^ вщсутшсть мжоризи зумовлювала б ютотт обмеження у мшеральному живленш рослин. Вагому роль мшориза вщграе у постачанш рослин водою. Особливо важлива ця функщя в умовах недостатньоi вологосл, фiзiологiчноi сухост i засоленостi грунтiв.
Мжоризш гриби виконують важливу функцiю у захист рослин вiд па-тогенних органiзмiв. Вiдомi випадки, коли загибель чистих культур сосни звичайно!" була спричинена вщсутшстю у грунтах мжоризних грибiв та штен-сивним розвитком патогенного гриба Тгаш^еБ га&ЫреЛа. Гриби-мжоризоут-ворювачi здатнi розкладати деякi недоступш рослиннi органiчнi сполуки грунту, виробляють речовини, iдентичнi вiтамiнам i активаторам росту. Нада-ючи таю численш переваги рослинам, гриби отримують вiд них вуглеводи, якi через вщсутшсть хлорофiлу не здатнi синтезувати самь
Бiльшiсть 1спвних грибiв належить до мiкоризоутворювачiв - симбь отрофiв. Це всi трубчаст гриби - бiлi, пiдосиновики, шдберезники, маслюки, моховики, дубовики, польський i жовчний гриби; пластинчастi - сиро1жки, рижики, рядiвки, парасольки, а також отруйш, не!с^вш i маловiдомi в харчо-вому аспектi гриби - мухомори, павутинники. Мжоризу утворюють деяю га-стеромiцети i аскомiцети (трюфел^. Бiльшiсть деревних порiд утворюе мшо-ризу з грибницею шапинкових грибiв-макромiцетiв (Бав1ё1ошусе1ев) i групи порядкiв пменомще™. Бiлий гриб утворюе мiкоризу з березою, дубом, грабом, буком, сосною, ялиною. Деяю види грибiв утворюють мжоризу тiльки з конкретною породою. Так, маслюк (БиШиб grevillei) утворюе мiкоризу лише з хвойними.
У мшоризованих сiянцiв внаслiдок довготривалих спостережень вияв-ляли збiльшення кiлькостi листя, ^м цього, воно зберiгало до середини лгта зелене i темно-зелене забарвлення, а в безмшоризних рослин листки були хлорозними [14, 15]. Сапрофгтний гаметофгт з мiкоризою розвиваеться про-тягом 12 рокiв. Значна юльюсть дерев не здатна рости без мжоризи.
Дослiдження багатьох вчених значно розширили уявлення про природу мшоризи та 11 значення для життя лiсу, внесли i iстотнi поправки в попе-редш висновки, зокрема знiвелювали унiверсальнiсть рецепту внесення мжо-ризно! землi [2, 3, 5, 8]. 1х увага була здебшьшого звернена на вивчення мжо-ризи, однак необхiдним е вивчення вше! мшофлори, яка оточуе коршня люо-вих рослин [4, 9, 10].
Останшми роками предметом дослщжень стало з'ясування ролi мжо-ризи, яка поселяеться на коршнях лiсових рослин [1, 4-6]. Шд час люорозве-дення на тих площах, де лiсу не було, наприклад, серед лiсових масивiв, на старих незалюених територiях вiдсутня i мiкориза [16, 18]. Було встановлено, що в разi вилучення шдстилки покращуються умови для утворення мжоризи, вона активнiше розвиваеться, нiж за шших способiв обробiтку грунту [16,17]. Встановлено, що на другий рш шсля проведення рубання головного користу-вання вiдбуваеться поступове вiдмирання мшоризи у грунтi. У цей перюд мь кориза на вирубцi збер^аеться у двох формах:
• життездатно1, але не д1яльно1 грибниц в грибному чохл мшоризних закш-чень;
_ с»
• активного мщелш, якии утворюе м1коризу на кор1ннях молодняка поперед-тх генерацш [2, 5, 6, 17].
Доведено, що роди видiв пменогастер i меланогастер утворюють мь коризу з коршням хвойних i листяних порiд, шд котрими вони виростають [15, 18]. Гастеромщети мiстять велику кiлькiсть грунтових грибiв-сапрофiтiв, котрi часто утворюють мшоризу на корiннях дерев. У цш групi трапляються гриби-дощовики з великими плодовими тшами [1, 12, 13].
У зв'язку з мiкотрофнiстю наших деревних порщ набувае великого значення мжориза в практицi вирощування люу. Вiдомо, що проведення ру-бань у лiсi сприяе вiдмиранню мшоризи. З метою вивчення цього процесу, ми здшснили аналiз змiни видового складу грибiв симбiонтiв на дшянках лiсу, де вирубування дерев здшснювали з рiзною iнтенсивнiстю. Дослiдження
здiйснювали на двох дослщних об'ектах: стацiонар "КорналовичГ', кв.2. вид.2. Дублянського лiсництва ДП "Самбiрське лiсове господарство" та на 3py6i, пiсля суцiльного рубання ялинового деревостану, кв.6. вид. 11. Стрш-ювського лiсництва ДП "Старосамбiрське люове господарство".
Методика доcлiдження. Зразки грунту вщбирали, починаючи з верес-ня 2008 р. посезонно. Проби грунту вщбирали у поверхневому шарi на глиби-нi 5-8 см. Зразки грунту розводили перед поЫвом у 10 раз i сiяли на вщповщ-нi середовища. Грунтовi суспензи висiвали на чашки Петрi з живильним сере-довищем, витримували у термостат 10 дiб за 25-27 °С. Як живильне середо-вище використовували пiдкислений сусло-агар з антибютиками. Водночас вiдбирали на контрольних дшянках молоде корiння ялини та дуба, стерилiзу-вали у спиртi протягом 45 секунд та помщали у баночки з середовищем i спостер^али рiст мiкоризи. Iдентифiкацiю мiкромiцетiв грунту та коршня проводили на основi !хтх морфолого-фiзiологiчних особливостей, керу-ючись вiдомими вiтчизняними та зарубiжними визначниками [18].
За перюд дослiдження було вщбрано понад 20 зразкiв грунту. Внасль док щентифшаци було виявлено 40 видiв грибiв, якi належать до трьох клаЫв (Zygomycetes, Ascomycetes, Deuteromycetes) та трьох родин (Dematiaceae, Moniliaceae, Tuberculariaceae).
Зручним показником ступеня флористично! подiбностi порiвнюваль-них екотошв е коефщент схожостi, що був запропонуваний Соренсеном та Чекановським i який визначаеться за формулою:
2 • C
S •100°/, A + B /0
де: C - кшьюсть видiв, загальних для двох екотопiв; A, B - кшьюсть видiв, властива кожному з екототв. Достовiрною рiзницею шд час порiвняння мь кофлори двох рiзних екотопiв вважали ту, за якою значення коефiцiента Со-рансена-Чекановського менше 50 %. Кiлькiсть грибних пропагул/г сухого грунту розраховували за формулою:
б • в • г а=—■
де: а - кшьюсть грибних зародюв (пропагул) в 1 г сухого грунту; б - середня кшьюсть колонш у чашщ; в - розвщ, з якого зроблено поЫв; г - кшьюсть мл суспензи, виЫяно! в чашку; д - вага сухого грунту, взятого для аналiзу.
Результати та обговорення. Вiдбiр зразюв грунту здшснено на кож-нiй з чотирьох секцiй стащонару "Корналовичi", де у 2006 р. було проведено рубання рiзноl штенсивност другого ярусу, сформованого за участю граба звичайного, у старовiковому дубовому деревосташ. Зокрема, на секци 1 проведено суцшьне рубання граба звичайного з залишенням старовiкових дерев дуба звичайного, на 2-й секци рубання здшснювали поступово (з вирубуван-ням у перший прийом до 25 % запасу деревини граба звичайного), на секци 3 другий ярус граба вирубували вжнами, площею до 300 м (було сформовано п'ять вжон), на секци 4 деревостан залишено без антропогенного втручан-ня (контроль). Водночас вщбрано зразки грунту на люосщ з суцiльним ви-
рубуванням ялини та у насадженш ялини, де рубання не проводилось, - у Стршювському люнищш ДП мСтаросамбiрське люове господарство".
Аналiз видового складу грибiв-мiкромiцетiв на секцiях i дiлянках з рь зною iнтенсивнiстю антропогенного втручання, дав змогу вщзначити iстотне збщнення 1'х видового рiзноманiття на дшянках, де здiйснено суцiльне ви-рубування другого ярусу граба звичайного та ялинового деревостану (табл. 1).
Табл. 1. Мiкологiчнахарактеристика tpyHmie на досл'кдних об'ектах
Найменування клашв, родiв i видiв Суцшьне рубання граба Поступове рубання граба B^ipKO-ве рубан-ня граба Контроль Дубовий лшостан Контроль Ялино-вий ль состан
1 2 3 4 5 6
Клас Zygomycetes
Mortierella isabellina Oudem + + + + +
Mortierella ramanniana (Moller) Linnem.var ramanniana Evans - - + + +
Rhizopus nigricans Ehrenb + + + + +
R. oryzae Went and Prin - + + + +
Mucor hiemalis Wehmer - - - + +
M. silvaticus Hagem - - + + -
Клас Ascomycetes
Chaetomium globosum Kunze: Steud - - + + -
Клас Deuteromycetes
Родина Moniliaceae
Trichoderma koningii Oudem - + + + +
T.viride Pers: Gray - - + + +
Botrytis cinerea Pers: Nocca et Ballo - - + + +
Verticillium album (Preuss) - - + + +
Penicillium digitatum (Pers: St.-Am) Sacc. - - + + -
P. jenseni Zaleski - - + + +
P.cyclopium (Westing) Sams., Stolk et Hadlok + + + - -
P. nigricans Bain.: Thom + + + + +
P. notatum Westl. + + + + +
P. ochro-chloron Biaour + + + - -
P. expansum Lk: Gray - + + + -
P. corylophilum Diercfx - - - + +
P. lividum Westl. - - - + +
P. luteum Zukal. - - - + +
Aspergillus candidus Lk: - - + + +
A. niger v. Tiegh + + + + +
A. sydowii (Bain. Sart) Thom et Chruch - - - - +
A. ustus (Bain) Thom - - - - +
1 2 3 4 5 6
Sclerotium sp. + - - - -
Родина Tuberculariaceae
Fusarium sambucinum Fuck - - + + +
F. culmorum (W.G. Sm.) Sacc - - - - +
F. moniliforme Sheld - - - - +
F. merismoides Corda - - - - +
Родина Dematiaceae
Myrothecium verrucaria et (Alb.Schw.) Ditm.: Steudel + + - - -
Torula herbarum Pers.: - + + + +
Humicola sp. + + + - -
Alternaria alternate (Fr.) Keissl - + + + -
Aurobasidium pullulans (d By) Arnaud + + + - +
Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries + + + + -
Doratomyces stemonitis (Pers.: Steud) Morton - + + + +
Phomopsis meliloti Grove + + + - -
Mycelia sterilia (dark) + + + + -
Mycelia st. (w.) - - - - +
Зокрема, на цих дшянках вщсутт так види, як Mortierella ramanniana, Penicillium digitatum, Verticillium album, Aspergillus candidus, Fusarium sambu-cinum та ïh., як e характерними на контрольних секщях. Зразки грунту на ко-нтрольних дiлянкaх характеризуються значним рiзномaнiттям видiв, серед яких предстaвленi симбiонти грибiв-мiкоризоутворювaчiв з родiв Penicillium (P. jenseni, P. cjrylophilum, P. lividum, P. luteum). З коршня дуба звичайного та ялини европейсько1, якi зростають на контрольних дiлянкaх, ми видшили гриби-мiкоризоутворювaчi (лисички та маслюки) (рис. 1, 2).
Рис. 1. Мкориза з симбютичними грибами роду Penicillium на кортт дуба
звичайного
На донках, де здшснювали суцiльне вирубування другого ярусу граба у дубовому люосташ та суцшьне вирубування ялинового насадження, гриби-мiкоризоутворювачi вiдсутнi. Аналiз дав змогу виявити, що внаслiдок люогос-подарських заходiв iстотно погiршуються умови для юнування та розвитку як грибiв-мiкоризоутворювачiв, так i мiкромiцетiв-симбiонтiв. Так, на далянках Ï3 суцiльним рубанням другого ярусу дубового насадження, сформованого за участю граба звичайного та ялинового люостану, iстотно зростае показник час-тоти трапляння (q2) таких видiв як: Phisopus nigricans, Pénicillium ochro-chloron, Sclerotium. sp., Phomopsis meliloti, Torula herbarum, Humicula grisea, яю мшь мально представленi або вщсутт на контрольних дiлянках (табл. 2).
Табл. 2. Частота трапляння eudie мйкром'щет'ш на секц'шх досл'дних об'ект'в
Вид Частота cтpiчaння, q2
Екотопи
Суцшьне рубання граба Поступо-ве рубання граба Bибipкове рубання граба Контроль Дубовий лшостан Контроль Ялино-вий ль состан
Rhisopus nigricans Ehrenb 36,9 37,5 39,4 27,5 10,6
Mortierella isabellina Oudem 25,4 28,7 25,4 38,4 15,7
Penicillium cyclopium (Westing) Sams., Stolk et Hadlok 48,5 43,9 41,7 42,5 -
P. nigricans Bain.: Thom 25,7 34,4 34,8 35,2 12,5
P. notatum Westl. 37,1 30,4 37,4 29,5 15,7
P. ochro-chloron Biaour 54,1 48,3 47,7 - -
Aspergillus niger v. Tiegh 29,8 37,5 27,4 19,7 10,5
Sclerotium sp. 57,2 - - - -
Myrotecium verrucaria 54,7 49,7 - - -
Humicola grisea 44,9 43,5 41,7 34,7 -
H.sp. - 54,2 57,1 48,2 14,5
Torula hebarum Pers.: 34,8 33,1 21,7 22,7 -
Aureobasidium pullulans (d By) Arnaud 57,1 39,4 29,5 - 8,3
Alternaria alternata (Fr.) Keissl - 57,1 49,4 47,8 -
Doratymyces stemonitis (Pers.: Steud) Morton - 47,1 44,2 37,1 15,9
Phomopsis meliloti Grove 43,4 38,2 33,7 - -
Mycelia sterillia (dark) 50,2 51,3 51,1 38,4 -
Варто зазначити, що у грунтах, яю зазнали ютотного антропогенного навантаження внаслщок проведення рубань головного користування iз засто-суванням суцшьнолюошчного, рiвномiрно-поступового та групово-вибiрко-вого вирубування деревосташв на секцiях експерименту, формуються угру-повання мiкромiцетiв, якi здатнi виживати у порушених екотопах (пересихан-ня, шдкислення, ущiльнення грунтiв). Зазначенi види е iндикаторами нега-тивних змiн грунтових умов. Поряд з тим видовий склад домшуючих видiв, яю вiдзначенi в грунтах на дослщних об'ектах в урочищi мКорналовичiм та на люоЫщ у Стрiлкiвському люнищш, е антагонiстами мiкоризоутворювачiв.
Рис. 2. Мкориза та гриби симбюнти на коршш ялини европейсько'1
Порiвняльний анашз видового складу грибно! флори контрольних та експериментальних дшянок, на яких наведено люогосподарсью заходи рiзноl штенсивност (вирубування деревостану або його частини iз застосуванням рубань головного користування з суцшьним, рiвномiрно-поступовим та гру-пово-вибiрковим способами рубання), дав змогу вщзначити значну рiзнома-нiтнiсть i велику кiлькiсть видiв мiкромiцетiв-симбiонтiв, грибiв-мiкоризоут-ворювачiв у контрольних екотопах (табл. 3).
Табл. 3. Видовий склад мiкромiцетiв на порушених та контрольних дтянках
Найменування клашв, род1в i вид1в Д^нки з суцшьним рубанням другого ярусу деревостану та лшостану Контрольт д^нки (Корналович^ Стр^и)
1 2 3
Клас Zygomycetes
Mortierella isabellina Oudem + +
Mortierella ramanniana (Moller) Linnem.var ramanniana Evans - +
Rhizopus nigricans Ehrenb + +
R. oryzae Went and Prin - +
Mucor hiemalis Wehmer - +
M. silvaticus Hagem - -
Клас Ascomycetes
Chaetomium globosum Kunze: Steud - -
Клас Deuteromycetes
Родина Moniliaceae
Trichoderma koningii Oudem - +
T.viride Pers: Gray - +
Botrytis cinerea Pers: Nocca et Ballo - +
Verticillium album (Preuss) - +
Penicillium digitatum (Pers: St.-Am) Sacc. - -
P. jenseni Zaleski - +
1 2 3
P.cyclopium (Westing) Sams., Stolk et Hadlok + -
P. nigricans Bain.: Thom + +
P. notatum Westl. + +
P. ochro-chloron Biaour + -
P. expansum Lk: Gray - -
P. corylophilum Diercfx - +
P. lividum Westl. - +
P. luteum Zukal. - +
Aspergillus candidus Lk: - +
A. niger v. Tiegh + +
A. oryzae (Ahlenburg) Cohx - +
A. sydowii (Bain. Sart) Thom et Chruch - +
A. ustus (Bain) Thom - +
Sclerotium sp. + -
Родина Tuberculariaceae
Fusarium sambucinum Fuck - +
F. culmorum (W.G. Sm.) Sacc - +
F. moniliforme Sheld - +
F. merismoides Corda - +
Родина Dematiaceae
Myrothecium verrucaria et (Alb.Schw.) Ditm.: Steudel + -
Torula herbarum Pers.: - +
Humicola sp. + -
Alternaria alternata (Fr.) Keissl - -
Cladosporium cladosporioides (Fres.) de Vries +
Doratomyces stemonitis (Pers.: Steud) Morton - +
Phomopsis meliloti Grove + -
Mycelia sterilia (dark) + -
Mycelia st. (w.) - +
На вщмшу вiд контрольних дiлянок, у формуванш мiкофлори поруше-них територiй бере участь значно менша кiлькiсть видiв, серед яких вiдсутнi симбiонти. О^м цього, на дослiдних об'ектах з штенсивним антропогенним втручанням, ми вщзначили види, якi не характернi для дубових та ялинових лiсiв i здатнi формувати угруповання, що витiсняють автохтоннi види. Вста-новленi особливост динамiки видового складу мiкофлори грунтв пiд впли-вом лiсогосподарських заходiв дають змогу вiдзначити поступове попршен-ня умов для росту i розвитку молодого поколiння деревних порiд люоутворю-вачiв внаслiдок зникнення в порушених грунтах мiкромiцетiв-симбiонтiв та мiкоризотвiрних грибiв. Вiдповiдно до виконаних дослщжень, можна вщзна-чити, що перюд мiж вирубуванням материнського деревостану та появою молодого поколiння повинен бути мшмальним, оскiльки з кожним наступним роком у грунт незалюено! лiсосiки видовий склад мiкофлори збщнюеться i умови для успiшного вщновлення корiнного лiсостану будуть погiршуватись.
З метою активного використання багато! мжофлори грунту з грибами-симбь онтами та мшоризоутворювачами, яка формуеться у стабiльних люових еко-системах, доцiльно приурочувати рубання головного користування до уро-жайних роюв, що дасть змогу забезпечити появу з опалого насшня достат-ньо! кiлькостi самосiву головно! лiсотвiрноl деревно! породи, корiння якого будуть активно мжоризувати наявнi у грунт гриби-мiкоризоутворювачi [7].
Висновки
1. Мшолопчний анал1з грунтових зразюв екототв з р1зним ступенем антропогенного навантаження (сущльне, р1вном1рно-поступове, групово-ви-б1ркове вирубування другого ярусу граба в грабово-дубових деревоста-нах на стащонар1 в урочишд "КорналовичГ' Дублянського люництва ДП "Самб1рське люове господарство" та суцшьне рубання ялинового дере-востану у Стршювському люнищш ДП "Старосамб1рське люове господарство") дав змогу вщзначити ютотне збщнення видового складу грун-тово! мшобюти.
2. Зазначено, що внаслщок рубань на секщях i дшянках з сущльним виру-буванням деревостану або його частини (другий ярус грабово-дубового деревостану, сформований за участю граба звичайного) на 1хтй терито-рп вiдсутнi таю види, як: Mortierella ramanniana, Penicillium digitatum, Verticillium album, Aspergillus Candidus, Fusarium sambucinum та ш.
3. З'ясовано, що здiйснення iнтенсивних антропогенних заходiв (суцiльнi рубання) сприяе ютотному погiршенню умов для iснування та розвитку грибiв-мiкоризоутворювачiв та мiкромiцетiв-симбiонтiв i зумовлюе появу нехарактерних видiв: Phisopus nigricans, Penicillium ochro-chloron, Sclerotium. sp., Phomopsis meliloti, Toruela herbarum, Humiculea grisea та iн.
4. На грунтах, як зазнали ютотного антропогенного навантаження, форму -ються угруповання мiкромiцетiв, як здатнi виживати у порушених еко-топах (ущiльнення, пересихання, пiдкислення грунтiв) i е антаготстами мiкоризоутворювачiв та iндикаторами негативних змш грунтових умов.
5. На контрольних дiлянках виявлено багату мiкофлору грунту з грибами-мiкоризоутворювачами, що сприяе активному використанню потен-цiйних можливостей лiсорослинних умов для вирощування високопро-дуктивних корiнних деревостанiв.
6. Вщповщно до встановлених особливостей динамiки мшолопчно! струк-тури грунту пiд впливом лiсогосподарських заходiв, для забезпечення появи надшного насiнневого поновлення дуба звичайного та шших люо-твiрних деревних порiд, здiйснення лiсогосподарських заходiв з вирубу-ванням чи розрiдженням деревостану доцшьно приурочувати до уро-жайних рокiв лiсотвiрноl деревно! породи.
7. Швидке вiдтворення головно!' лiсотвiрноl деревно!' породи на мiсцi зру-баного деревостану дае змогу активно використовувати молодим поко-лшням лiсу (самошвом) для його швидкого росту i розвитку юнуючо! ба-гато! мшофлори грунтiв за участю мiкромiцетiв-симбiонтiв та грибiв-мi-коризоутворювачiв.
Л1тература
1. Веселкин Д.В. Микоризные грибы как индикаторы техногенных нарушений экосистем / Д.В. Веселкин // Проблемы общей и прикладной экологии : матер. конф. - Екатеринбург, 1996. - С. 43-47.
2. Веселкин Д.В. Реакция микоризных симбиозов ели и пихты на техногенное загрязнение / Д.В. Веселкин // Проблемы лесной микологии и фитопатологии : тез. докл. IV Меж-дунар. конф. - М., 1997. - С. 97-99.
3. Веселкин Д.В. Развитие пихты на ранних этапах онтогенеза в техногенно нарушенных местообитаниях и образование микориз / Д.В. Веселкин // Современные проблемы по-пуляционной, исторической и прикладной экологии : матер. конф. - Екатеринбург, 1998. - С. 113-117.
4. Вурдова Е.А. Реакция симбиотрофных грибов на аэротехногенное загрязнение / Е.А. Вурдова // Современные проблемы популяционной, исторической и прикладной экологии : матер. конф. - Екатеринбург, 1998. - С. 31-33.
5. Дьяков Ю.Т. Грибы и их значение в жизни природы и человека / Ю.Т. Дьяков // Со-ров. образов. журн. 1997. - № 3: Биология. - С. 61-64.
6. Каратыгин И.В. Коэволюция грибов и растений / И.В. Каратыгин // Труды БИН РАН. - СПб., 1993. - Вып. 9. - С. 27-31.
7. Копш Л.1. Насшневе поновлення люу / Л.1. Копш, С. Л. Копш // Укра'шська енцикло-педiя лiсiвництва. - Львiв : Вид-во "Укр. технологи", 2007. - II том. - С. 55.
8. Мухин В.А. Биота ксилотрофных базидиомицетов Западно-Сибирской равнины / В. А. Мухина // Эколого-водохозяйственный вестник. - Екатеринбург, 1993. - С. 93-97.
9. Мухин В. А. Экология процессов биологического разложения / В. А. Мухина // Эколо-го-водохозяйственный вестник. - Екатеринбург, 1998. - С. 101-103.
10. Пауков А.Г. Сукцессии эпиксильных лихеносинузий в градиенте техногенного загрязнения / А.Г. Пауков // Механизмы поддержания биологического разнообразия : матер. конф. - Екатеринбург, 1995. - С. 61-64.
11. Пауков А.Г. Эпифитные лишайники г. Екатеринбурга / А.Г. Пауков // Проблемы изучения биоразнообразия на популяционном и экосистемном уровне : матер. конф. - Екатеринбург, 1997. - С. 37-39.
12. Стейниер Р. Мир микробов / Р. Стейниер, Э. Эдельберг Дж. Ингрем. - М. : Изд-во "Наука" - 1979. - Т. 1. - С. 87-94.
13. Alexopoulos C.J. Introductory Mycology / C.J. Alexopoulos, C.W. Mims, M. Blackwell. New York; Toronto, 1996. - P. 27-31.
14. Atsatt P.R. Are vascular plants "inside out" lichens? // Ecology. - 1988. - Vol. 69, Nr 1. -P. 94-96.
15. Atsatt P.R. The origin of land plants: Inclusion of fingi in the algal paradigm // Amer. J. Bot. 1989. Vol. 76, Nr 6. Suppl. P. 1. Dictionary of the Fungi / Ed. D.L. Hawksworth, P.M. Kirk, B.C. Sutton and D.N. Pegler. Cambridge, 1996. - P. 8-11.
16. Hawksworth D.L. The fungal dimension of biodiversity: Magnitude, significance and conservation // Mycol. Res. 1991. Vol. 95, Nr 6. - P. 22-24.
17. Marcel G.A.. Mycorrhizal fungal diversity determines plant biodiversity, ecosystem variability and productivity / G.A. Marcel, van der Heijden, J.N. Klironomos, M. Ursic, P. Moutoglis, R. Streitwolf-Engel, T. Boiler, A. Wiemken & I.R. Sanders // Nature. 1998. 5 Nov. - P. 31-32.
18. Mukhin V.A. The biological diversity of the xylotrophic basidiomycete biota in the Eurasian Subarctic / V.A. Mukhin, H. Knudsen, H. Kotiranta // Проблемы ботаники на рубеже XX-XXI веков : тез. докл. II (Х) съезда Русского ботанического общества, 26-29 мая 1998 г. СПб., 1998. - Т. 2. - P. 108-111.
Копий С.Л., Копытко М.Т., Олиферчук В.П. Влияние лесохозяйствен-ных мероприятий на динамику микологической структуры почвы
Осуществлен анализ динамики видового состава микофлоры почв под воздействием лесохозяйственных мероприятий разной интенсивности. Установлены особенности формирования комплексов грунтовых микромицетов на участках из всплошную вырубленными древостоями. Обоснованно приурочение рубок главного пользования до урожайных лет лесообразовательной древесной породы, для эффективного использования потенциальных возможностей богатой микофлоры почвы старовозрастных лесостоев.
Kopiy S.L., Kopytko M.T., Oliferchuk V.P. Influence of forestry measures on mycology dynamics structure of soil
The analysis of specific dynamics composition micoflora of soils is conducted under act of forestry measures of different intensity. The features of forming complex of ground micromycets are set on areas with continuous cutting of plantations. Grounded timing felling of the main use to the productive years of main tree of arboreal breed, for the effective use of potential possibilities rich micoflora soil of old plantations.
УДК 630*18:551.5:330.15[477.41] Здобувач Н.М. Лось - НУ бюресурав г
природокористування Украти, м. Кит, Укрцентркадрилк, м. Боярка
л1сов1 екосистеми центрального пол1сся в контекст запоб1гання зм1н1 кл1мату
Розглянуто роль люових екосистем як найважлив1шого чинника депонування вуглецю з метою вир1шення глобально! проблеми - змши кшмату. Встановлено, що люорозведення та ведення люового господарства е одним iз найприваблив1ших в еколопчному вщношенш напрямюв боротьби зi змшами кшмату. Безпосередньо за-люнення деградованих земель Центрального Полюся буде вагомим внеском щодо зменшення концентрацп парникових газiв у атмосферi та досягнення мети Рамково! Конвенцп ООН з питань змши кл1мату.
Ключов1 слова: лiсовi екосистеми, депонування вуглецю, змiни кшмату.
У м!жнародних документах та в наукових статтях багатьох досл!дни-к!в, у яких розглянуто питання змши кл!мату на Земл! у зв'язку з викидами парникових газ!в у атмосферу, особливу увагу прид!лено вуглекислому газу. За цим показником Укра!на пос!дае восьме м!сце у св!т!. Сьогодн! на не! при-падае до 2 % св!тових викид!в, серед яких СО2 становить майже 76 % ус!х парникових газ!в [4].
Якщо не вжити ефективних заход!в для обмеження СО2, то його кон-центрац!я в атмосфер! нашо! планети до 2050-2070 рр. зб!льшиться вдв!ч!. Це призведе до глобальних зм!н кл!мату в холодн!й 1 пом!рн!й зонах Швшчно! п!вкул!, куди належить й Укра!на. П!драховано, що зб!льшення середньо! те-мператури пов!тря на 1,0-1,2 °С може спричинити зм!ни географ!! л!сового покриву та перебудови динам!ки багатьох процес!в, притаманних л!совим б!-огеоценозам [3].
Одним !з шлях!в скорочення концентрацп вуглекислого газу в атмосфер^ поряд !з переходом на енергетичн! технолог!!, не пов,язан! з викидами СО2 в атмосферу, у рамках виконання положень Конвенц!! про змши кшмату, ратиф!кованоi урядом Укра!ни у 1996 р., е збереження л!с!в, пол!пшення !х-ньо! структури, п!двищення продуктивност! завдяки л!сов!дновленню та л!со-розведенню. Використання л!с!в як важливого чинника зб!льшення депонування вуглецю та довготривало! його консервацп в компонентах ф!томаси дае змогу досягти потр!йного ефекту: депонувати надлишок вуглецю, п!дви-щити ресурсно-енергетичний потенц!ал держави та !стотно пол!пшити рекре-ац!йно-захисн! функц!! довк!лля.
Наук. KepiBHm: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украни, м. Ки1в
