CC BY
18
вих груп та в1дпов1дн1 методич-н1 рекомендаций
□ до програм подготовки та п1двищення квал1ф1кацп педа-гог1в включити вимоги саытар-ного законодавства, що регла-ментують безпечш для здо-ров'я д1тей умови життед1яль-ност1 учн1в у загальноосв1тн1х навчальних закладах.
Укратна прямуе до европейсь-кот сп1вдружност1, тож для успш-нот Ытеграцп у правовий та Ыте-лектуальний прост1р необх1дно враховувати рекомендацп та ви-користовувати досв1д евро-пейського сусптьства. У жовтн1 2005 року бвропейським союзом шкшьноУ I уыверситетськот медицини I здоров'я (EUSHM) на XIII бвропейському конгрес1 "Здоров'я молод1 — Ывестици у майбутне" було прийнято Декла-рац1ю про шкшьне здоров'я в европ1, основними положення-ми яко'' е таке:
□ охорона здоров'я школяр1в усп1шно розвиваеться понад 100 роюв;
□ нер1вност1 у здоров'т д1тей зростають;
□ нов1 пр1оритети здоров'я ки-дають нам виклик у XXI стол1тт1;
□ охорона здоров'я школяр1в повинна мати найвищий пол1-тичний пр1оритет;
□ охорона здоров'я школяр1в мае бути оргашзованою без перешкод;
□ школа — це щеальне м1сце для проведення програм з охо-рони здоров'я д1тей;
□ охорона здоров'я школяр1в повинна базуватися на науко-вих дослщженнях;
□ необх1дн1 програми тсля-дипломнот п1дготовки спец1ал1-ст1в шюпьнот охорони здоров'я.
Сл1д звернути особливу ува-гу на останн1 три пункти ц1ет Декларацп. Саме на цих принципах базуеться I здмснюеть-ся орган1зац1я медичнот допо-моги школярам в бвропейсь-ких кратнах.
Отже, удосконалення меди-ко-профшактичного забезпе-чення д1тей у загальноосв1тн1х навчальних закладах е нагаль-ною потребою сусп1льства для збереження I змщнення здоров'я дитячого населення — майбутнього нашот держави.
Л!ТЕРАТУРА
Онищенко Г.Г Обеспечение санитарно-эпидемиологического благополучия детского населения России // Гигиена и санитария. — 2008. — № 2. — С. 72-77.
Надйшло до редакцп 10.12.08.
INFLUENCE COMPUTER GAMES ON PSYCHOFUNCTIONAL CONDITION OF CHILDREN
Chorna W.W.
ВПЛИВ КОМП'ЮТЕРННХ 1ГОР НА ПСНХОФУНКЦЮНАЛЬННН СТАН Д1ТЕЙ
ЧОРНА В.В.
Вшницыка обласна санепiдемстанцiя
УДК 614.8-02:795.3:616.89053.2
ВЛИЯНИЕ КОМПЬЮТЕРНЫХ ИГР НА ПСИХОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ ДЕТЕЙ Черная В.В.
Установлено, что компьютерные игры отрицательно влияют на психофункциональное состояние детей, в особенности младшей возрастной группы, у которых наблюдается уменьшение пропускной способности зрительного анализатора, показателя точности и производительности работы. Наиболее выраженные изменения в организме детей выявлены во время ролевых компьютерных игр, а наименее — при азартных. При гигиеническом обосновании длительности и периодичности компьютерных игр рекомендовано учитывать возраст детей.
Ключевые слова: компьютерные игры, дети, агрессивность, враждебность, умственная работоспособность.
розвитком техшки, масовим виробництвом I використанням техшчних засоб1в навчання серед л1кар1в з'явилося таке по-няття, як комп'ютерна залеж-нють, яка з часом може стати такою ж небезпечною, як !нтер-нет-залежнють чи 1громан1я.
Проблема патолопчнот за-лежност1 розпочинаеться тод1, коли прагнення в1д1йти в1д реальной дом1нуе у пам'ят1 I стае центральною щеею. Цей вщхщ може зд1йснюватися у найр1з-номаштнЫ способи, у тому чи-сл1 I прагненням мати нову електронну техыку.
У заруб1жн1й I в1тчизнян1й л1-тератур1 наявн1 численн1 робо-ти, присвячен1 досл1дженню впливу на стан здоров'я д1тей чинник1в, як1 безпосередньо виникають при робот1 персо-нальних комп'ютер1в, та дан1 про стан внутр1шнього сере-довища комп'ютерних клуб1в [1, 2]. Проте питання оцшки реакц1й д1тей р1зних вкових груп на контакт з в1зуальними розвагами, залежно в1д характеру кор, тривалост1 та перю-дичност1 занять, залишаеться далеким в1д остаточного вир1-шення [3-5].
Метою цих досшджень було вивчення впливу комп'ютерних 1гор р1зних вид1в складност1 на психофункцюнальний стан дитячого оргашзму та обГрунту-вання регламент1в тх тривало-ст1, пер1одичност1 I диференц1-ацп залежно в1д в1ку юних кори-стувач1в.
Матерiали та методи до-слiджень. У проведенн1 натур-них г1г1ен1чних досл1джень брали участь 262 д1тей обох статей (159 хлопц1в I 103 д1вчинки) в1-ком в1д 6 до 16 роюв, яю навча-ються у загальноосв1тн1х школах м. В1нниц1. За в1ком д1ти розподшялися таким чином: хлопчики молодшого шюпьно-го в1ку (7-10 рок1в) — 18, се-реднього (13-14 роюв) — 69 хлопц1в та 46 д1вчат, старшого
Е&Н*54
(15-16 роюв) — 72 хлопцi i 57 дiвчат. Дослщження провадили у ранковий час (9.00-11.00) на 6a3i приватного навчального комп'ютерного центру "Но-вий", в якому улаштування, обладнання, параметри мiкро-ктмату, рiвень шуму, природ-ноТ та штучно! осв™еност то-що вщповщали ДСанП1Н 5.5.6.009-98 [6]. Фiзiологiчнi дослщження здiйснювaли кож-нi 30 хвилин протягом 2-х годин 30 дiб шляхом хронометражу. Середню тривалють та характер кожноТ гри розрахо-вано нами за анкетними дани-ми. Д™ грали в iгри, яким вони надавали перевагу : "Counter-Strike 1.6", "GTA", "Карти".
Порiвняльнa оцiнкa психо-функцюнального стану дiтей i пiдлiткiв здмснювалася на пщ-стaвi покaзникiв частоти сер-цевих скорочень (ЧСС), систо-лiчного та дiaстолiчного арте-рiaльного тиску, якi визначали-ся зпдно з методикою Н.С. Ко-роткова, ударного i хвилинного об'eмiв серця — за формулою Starr, пульсового тиску, вегетативного Ыдексу Кердо — зпдно з методичними рекомендаци ями МР 2.2.12.-0680-2000 [7]. Розумова працездатнють вив-чалася за коректурним тестом з ктьцями Лондольта (пропу-скна здaтнiсть зорового анали затора, точнiсть та продуктив-нють роботи), iндексу агресив-ностi та ворожост — за тестом Басса-Дарки.
Використовували також ко-льоровий тест Люшера, який дае змогу вивчити емоцiйний стан дитини та визначити ТТ ш-дивiдуaльнi особливост у кон-кретнiй ситуaцiТ. Суб'ективну оцшку функцiонaльного стану дiтей визначали за допомогою стандартизованого тесту "Са-мопочуття, aктивнiсть, настрм (САН)" [8-10].
Отримaнi результати обро-бляли вaрiaцiйно-стaтистич-ним методом з розрахунком середнього арифметичного (±х), середньоквадратичного вiдхилення (е), середньозва-женоТ похибки (m), коефМента достовiрностi (t) та ступеня ви рогiдностi (Р) [11].
Нинi юнуе декiлькa вaрiaнтiв клaсифiкaцiТ комп'ютерних ^ор, але бiльшiсть фaхiвцiв вважае, що Тх умовно можна подiлити на двi основнi групи: рольовi i нерольовi [12, 13]. У наших спостереженнях вив-чався вплив на оргаызм дiтей
INFLUENCE COMPUTER GAMES ON PSYCHOFUNCTIONAL CONDITION OF CHILDREN Chorna W.W.
It is set that the computer games negatively influence on the psychofun-ctional condition of children in particular case, junior age-dependent group, which have diminishing of carrying capacity of visual analyzer index of exactness and productivity of work. The maximally expressed changes in the organism of children are exposed at roles computers plays, and the least — at reckless. At the hygienically ground of duration and periodicity of computer games recommended to take into account age of children. Keywords: computer games, children, aggressiveness, hostility, mental capacity.
рольових ^ор "Counter-Strike 1.6" i "GTA" та нерольовоТ — "Карти" порiвняно зi станом здоров'я д^ей, як не грають у комп'ютерш iгри [6].
Пщ час рольовоТ гри "Counter-Strike 1.6" гравець бере на себе роль комп'ютерного персонажа i дивиться на гру його очима. При цьому спостер^а-еться процес "входження" i "занурювання" дитини у гру. Специфка щеТ гри полягае у тому, що бачення очима "сво-го" комп'ютерного персонажа провокуе гравця до повноТ щентифкацп з ним i входження у його роль. Через кшька хвилин гри дитина починае втрачати зв'язок з реальним життям i цшком концентруе увагу на гр^ переносячи себе у вiртуaльний свт Гра вима-гае постмного психоемоцм-ного напруження i швидкого реагування на змшу обставин, що призводить до рiзких не-гативних психофiзiологiчних змiн в оргaнiзмi дiтей та пщ-лiткiв [14].
Гра "GTA" також е рольовою, при якiй ототожнення гравця з комп'ютерним персонажем мае менш впливовий характер. Гравець керуе дiями свого героя, тому спонукальна та емо-цiйнa мотивaцiТ е менш вираз-ними, нiж в iгрaх з баченням очима "свого" комп'ютерного героя [14].
Гра "Карти" належить до пщ-типу "традицмно азартн iгри". Гравець пiд час таких ^ор не грае ролi комп'ютерного героя, тому психолопчш мехaнiзми формування залежност i впли-ву ^ор на особистiсть дитини мають свою специф^ i у цто-му менш виражеш. Основна мотивaцiя — "азарт", дося-гнення мети, нагромадження бaлiв, встановлення тим самим якогось рекорду. Таю iгри по-требують швидкоТ реaкцiТ та уваги. Для устшноТ гри у "Карти" необхщш логiкa, схильнiсть
до дедуктивного та ^дуктивно-го мислення, навички до ре-флексiТ тощо [15].
Результати дослщжень та Ух обговорення. Виконaнi нами дослiдження показали, що зпдно з кольоровим тестом Люшера в уах обстежених ди тей при грi "Counter-Strike 1.6" склалася картина "великого психоемоцмного наван-таження". Так, у хлопчиюв ви ком 8-10 рокiв пщ час гри "Counter-Strike 1.6" тривож-нiсть пiдвищилaсь у се-редньому на 6% (Р>0,05), тобто психоемоцшне наван-таження, яке несе ця гра, не сприймаеться гравцем у пов-ному обсязк Дитина не дае високих коливань психофiзiо-лопчних та емоцiйних проявiв, висловлюючи тим самим мо-тивaцiйну незацкавленють.
У хлопцiв вiком 13-14 роюв цей показник зменшився на 1% (P>0,05), а у 15-16-р^чних вЫ не змiнювaвся взaгaлi, але при цьому спостер^алося явище, коли висока мотивацмна заци кaвленiсть виступае поглинаю-чим фактором природноТ iм-пульсивност пiдлiткiв, де на фон повного мотивaцiйного зану-рення у гру вщбуваеться зни-ження тривожност з поступо-вим психофiзiологiчним висна-женням. У виртуальному життi комп'ютерноТ гри дитина не зазнае тривоги, але пюля "вихо-ду з вiртуaльного життя" вона збiльшуe дисонанс мiж реаль-ним i вiртуaльним життям, тобто збiльшуe процес дезадаптаци. Таким чином, дитина опиняеть-ся у замкнутому колi, кожна спи раль якого збiльшуe дезадапта-цiю та тривожнiсть, якi створю-ють бiльшу потребу у гр^ що мо-же призвести до "комп'ютерноТ залежностГ [14].
У дiвчaток вiком 13-14 i 15-16 роюв пiд час гри "Counter-Strike 1.6" тривожнiсть зростала вiдповiдно на 5% i 3% (P>0,05) порiвняно з вихiдним рiвнем.
55*Е&Н
Це пов'язано з тим, що дiвчата-пiдлiтки реагують мотивацм-ною незацiкавленiстю на вщ-верто "хлопчачу гру".
Пщ час гри "GTA" у хлопчикiв 8-10 роюв тривожнiсть мала незначнi коливання, але зро-стала при середньому рiвнi мо-тивацiйноí зацiкавленостi. На фон поступового виснаження органiзму вiдбуваeться коливання рiвня тривожностi зал-ежно вщ позитивного чи негативного результату гри. Так, у дiвчаток 13-14 роюв тривож-нiсть зросла лише на 2% (Р>0,05), тобто мотивацмна незацiкавленiсть дiвчат у "хлопчачй грi не дае великих коливань у психоемоцмному планi, у той час як у хлопав того ж в^ вона зменшувалася на 2,9% (Р>0,05). Все це свщчить про повне мотивацiйне зану-рення та протистояння двох емоцшних площин: емоцiйне навантаження гри, з одного боку, яке поглинае iмпульсивнiсть та тривожнють гравця з посту-повим виснаженням останньо-го. У 15-16^чних дiвчат цей показник збтьшуеться на 3% (Р>0,05) i залежить вiд мотива-цiйного кола дiвчини-пiдлiтка та мае природу емоцмно)' ла-бiльностi — "все i одразу". У хлопцiв цього ж вку спостери галося зниження тривожност на 1,3% (Р>0,05).
У хлопчиюв 8-10 рокiв, якi грали у "Карти", тривожнiсть збiльшувалася на 7,1% (Р> 0,05) при зростаючiй активно-стi i зацiкавленостi у юнцевому "позитивi". Пiд впливом ште-лектуального навантаження спостер^аеться поступове зростання загально)' втомлю-ваностi. У юнакiв 13-14 роюв цей показник зростав на 2,5%
(Р>0,05), що свiдчить про мо-тивацiйну незацiкавленiсть, низьке психоемоцмне та Ыте-лектуальне навантаження. У хлопав 15-16 рокiв, навпаки, тривожнють зменшилася на 2% (Р>0,05). Це свщчить про те, що гра, яка не мае психо-емоцмного навантаження, не-цiкава пiдлiтковi, i тому у них знижене мотивацмне поле. Вщсутнють активностi, психо-емоцiйного навантаження i низька рухливiсть породжують байдужiсть пщл^юв та íх за-гальну нейтральнють. У дiвча-ток 13-14 роюв виявлено сталу тривожнiсть. Все це говорить, що для даного вку гра не мае психоемоцмного та штелекту-ального навантаження. Тому нейтральне i деякою мiрою байдуже ставлення до гри дiв-чат-пiдлiткiв дае спад активно-стi та працездатностк Тобто у дiвчат вiком 15-16 роюв виявлено поступове зниження мо-тивацiйноí зацiкавленостi.
Пiд час навчання "Комп'ютер-ноí грамоти" у хлопчиюв 8-10 рокiв пiсля проведеного тесту Люшера встановлено, що тривожнють зменшилась на 14% (Р>0,05), а працездатнiсть зросла на 8% (Р>0,05). 1нтелекту-альне та психоемоцiйне навантаження, яке справляе заняття на д^ей цього в^, дае на вихо-дi результат поступового виснаження з високою зацкавлени стю, яка поглинае тривожнють дитини. У 13-14^чних дiтей тривожнють зростае: у хлопав — на 20% (Р<0,05), у дiвчат — на 5,6% (Р>0,05), а працездат-нiсть зменшуеться вiдповiдно на 13% i 10% (Р> 0,05). 1мпуль-сивнiсть пiдлiтка, яка потребуе рухливост та активностi у за-няттях, породжуе тривожнiсть
Рисунок
Змiни ЧСС у хлопав при рiзних комп'ютерних irpax
та зниження р1вня працездат-ност1. Так, I у хлопц1в, I у д1вчат в1ком 15-16 роюв тривожнють зростае на 2% I 11% (Р>0,05) вщповщно, а працездатнють зменшуеться на 2% I 7% (Р>0,05). Психоф1з1олог1чн1 особливост1 даного в1ку перед-бачають 1мпульсивн1сть п1дл1т-ка, потребу у рухливост1 та ди-нам1чност1, що у фрустрац1йно-му момент! на виход1 породжуе тривожнють та протест, який викликаний психоф1зюлопчни-ми особливостями п1дл1тка, — зниження працездатностк
В1домо, що для формування особистост1 та II психки юну-ють певн1 в1ков1 ознаки, яю ба-зуються на морфофункцю-нальному визр1ванн1 дитини. Все це пов'язано м1ж собою I з процесом дозр1вання центрально! нервово! системи (ЦНС), яка сприймае I переро-бляе в1дпов1дну 1нформац1ю та формуе пам'ять. Як правило, д1ти в1ком 8-10 рок1в не сприй-мають у повному обсяз1 ком-п'ютерн1 1гри, не здатн1 переро-бити 1нформац1ю, яку отриму-ють п1д час гри, I тому отриму-ють значне психоемоц1йне навантаження [15].
Змши частоти серцевих ско-рочень (ЧСС) при комп'ютерних 1грах св1дчать, що чим мен-ша в1кова група д1тей, тим ш-тенсивн1ше зростае цей показник (рис.). Причому у д1вчаток зростання величини ЧСС бшьш значне, н1ж у хлопц1в того ж в1-ку. Так, при гр1 '^тА" у д1вчаток вком 13-14 рок1в ЧСС збтьши-лася на 9-12%, у хлопц1в — на 8-9% (Р<0,05), що, можливо, пояснюеться ТТ характером, коли к1нцевий результат характе-ризуеться тим, що ти залишив-ся "живим" I маеш значну юпь-юсть бал1в та ще й зберк де-к1лька "житт1в".
Найвищ1 значення ЧСС заре-естрован1 нами на 30 I 60 хвили-нах 1гор, що, можливо, пов'язано з морфофункцюнальними особливостями орган1зму д1-тей, оск1льки до 7 роюв серце дитини набувае загальних рис органу здорово! людини, а з 1214 роюв м'язова тканина серця дуже швидко росте, розви-ваеться I диференцюеться. Тому для дитячого оргашзму характерна лабтьнють ЧСС, яка зм1нюеться за дм ус1ляких чин-ниюв довк1лля [16].
Сл1д в1дзначити, що показни-ки систол1чного I д1астол1чного
артер1ального тиску п1д час
*[
Е&Н*56
irop суттево не зм1нювалися.
Розумова пpацездатнiсть ди тей при проведены комп'ютер-них iгop характеризувалась и зниженням. Так, при проведен-Hi коректурноТ проби з кшьця-ми Лондольта пiд час гри "Counter-Strike 1.6" вона ха-рактеризувалася зниженням пропускноТ здатнoстi зорового аналiзатopа (S), показника точ-нoстi роботи (А) та продуктивной пpацi (Р) i у хлoпцiв, i у дiвчат. У дiвчатoк вiкoм 13-14 роюв цей показник зменшився на 49,1% (Р<0,05), тoчнiсть роботи — на 34,4% (Р<0,05), про-дуктивнють пpацi — на 50% (Р<0,05). У дiвчат вiкoм 15-16 poкiв цi показники вiдпoвiднo становили 25,5%; 16,2% i 30% (Р<0,05). Стан розумовоТ пра-цездатнoстi у хлопав наведено у таблицi.
Участь д^ей piзних вiкoвих груп у комп'ютерних iгpах призводить до зростання ш-дексу вopoжoстi i агpесивнoстi, особливо пюля irop "Counter-Strike 1.6" i "GTA". Так, у хлопав вiкoм 13-14 poкiв пiсля них ш-декс вopoжoстi становив вщпо-вiднo 12 i 13 одиниць, а у дiвчат — 12,7 i 14,0. Можливо, це яви-ще пов'язане з тривалим пере-буванням Тх у комп'ютерних клубах (3,7±0,01 рази на тиж-
день). За результатами наших спостережень встановлено, що пюля irop, в яких дiти входили у роль героя, спостер^ався агресивний та неупорядкова-ний вибух накопиченоТ i не-витраченоТ активнoстi. Ось чо-му на Захoдi психологи вщво-дять визначне мiсце пpoблемi кoмп'ютеpoманiТ серед дiтей i пщл^юв [17].
Таким чином, oдеpжанi ре-зультати свiдчать, що за бть-шiстю дoслiджених пoказникiв найвагoмiшi змши у дитячому opганiзмi спoстеpiгаються тд час рольових iгop "Counter-Strike" i "GTA", а найменш вира-женi — при азаpтнiй Tpi "Кар-ти". При цьому вщзначено сут-тевi poзбiжнoстi у динамщ зазначених пoказникiв у дiтей i пiдлiткiв piзнoгo вiку та статк Як правило, найвиpазнiшi змiни рееструвались у молодшм ви кoвiй грут (8-10 poкiв), тому що оргашзм дитини, який ще формуеться, не здатний адекватно реагувати на сильн тpивалi впливи iгop. У дiвчатoк цi змiни виявилися бшьш ваго-мими пopiвнянo з хлопчиками того ж в^.
Висновки
1. Рoльoвi кoмп'ютеpнi iгpи чинять негативний вплив на психoфункцioнальний стан ди-
Таблиця
Змiни працездатностi школярiв пiд час рiзних комп'ютерних irop за даними коректурно'Г проби (%), n—524
Показник Стать, в1к д1тей та вид гри
Хлопчики Д1вчатка
8-10 | 13-14 | 15-16 13-14 | 15-16
"Counter-Strike 1.6"
Пропускна здатнють зорового анал1затора (бгг/сек.) -21,1% -23,4% -25,0% -49,1% -25,5%
Точн1сть прац1 ( A=M/N) -19,2% -10,0% -16,1% -34,4% * -16,2% *
Продуктивнють прац1 (Р= A х S) -33,4% -25,0% -33,4% -50,0% * -30,0%
"GTA"
Пропускна здатн1сть зорового анал1затора (б1т/сек.) -17,5% -23,4% -10,0% -26,8% -11,2%
Точн1сть прац1 ( A=M/N) -10,0% -12,3% -16,1% -30,3% -11,2% *
Продуктивн1сть прац1 (Р= A х S) -25,0% -13,3% -25,0% -28,6% -22,3%
"Карти"
Пропускна здатн1сть зорового анатзатора (б1т/сек.) -22,1% -23,4% -11,7% -12,5% -14,0%
Точн1сть прац1 ( A=M/N) -12,2% -17,0% -11,2% -12,5% -17,0% *
Продуктивн1сть прац1 (Р= A х S) -30,4% -28,6% -22,3% -34,5% * -34,5% *
тячого оргашзму, особливо мо-лодшоТ' вiковоí групи.
2. При комп'ютерних iграх дiти вщпрацьовують автома-тичнi реакцií, не пов'язанi з розумовою дiяльнiстю, тому у них спостеркаеться змен-шення пропускноТ' здатност зорового аналiзатора, показника точност та продуктивно-стi роботи.
3. Чим менша вiкова група, тим Ытенсившша реакцiя дiтей на iгри. При бiльш складних iграх дiти неспроможнi швидко переключатися на Ыший вид дiяльностi, тому що вони тсля закiнчення гри перебувають у нм подумки.
4. Подальшi дослщження до-цiльно спрямувати на ппешчне обГрунтування регламентiв тривалостi та перюдичност комп'ютерних iгор залежно вiд вку дiтей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Проблеми мiнiмiзацií негативного впливу комп'ютерiв на здоров'я школярiв / Н.С. Полька, М.В. Курик, А.Р. Павленко, Ю.Д. Думанський // Ппена на-селених мiсць. — К., 2003. — Вип. 41. — С. 233-236.
2. Особливост влаштуван-ня, оргаызаци, режиму роботи у позашктьних iгрових комп'ютерних клубах / Н.С. Полька, О.В. Добрянська, В.А. Лахно, Л.В. Дудювська // Ппена насе-лених мiсць. — К., 2003. — Вип. 41. — С. 348-353.
3. Влияние электронных игр "Тетрис" на некоторые показатели функционального состояния организма школьников / М.В. Кривоносов, Л.В. Подри-гало, И.Н. Чеховская и др. // П-пена населених мюць. — К., 2003. — Вип. 41. — С. 358-361.
4. бременко Г.М., Яцков-ська Н.Я., Добрянська О.В. Пп-ешчна оцшка функцiонального стану оргаызму дiтей, якi вщви дують комп'ютерш клуби // Довкiлля та здоров'я. — 2006. — № 3 (38). — С. 55-58.
5. Лобортас Н.Г. Сравнительная оценка влияния работы и игры на компьютере на функциональные показатели зрительной системы подростков и молодых пользователей // П-пена населених мюць. — К., 2005. — Вип. 45. — С. 360-364.
6. Дсан^Н 5.5.6.009-98 "Вла-штування i обладнання кабше-лв комп'ютерноТ технiки у нав-чальних закладах та режим пращ учшв на персональних комп'ютерах".
57*Е&Н
7. Донозологiчна дiагностика стану здоров'я населення у зв'язку з впливом факторiв навколишнього середовища // Методичш рекомендацií Мр 2.2.12.-0680-2000.
8. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога. — М., 2000. — Т. 1 — 256 с.
9. Марущак В.Л. Методики психодиагностики в спорте. — М., 1990, — 252 с.
10. Доскин В.А., Лаврентьева Н.А., Стронгина О.М., Ша-рай В. Б. Психологический тест "САН" применительно к исследованиям в области физиологии труда // Гигиена труда и профессиональные заболевания. — 1975. — № 5. — С. 28-32.
11. Мерков А.М., Поляков Л.Е. Санитарная статистика. — М., 1974.
12. Наказ МОЗ Укра'ши "Про затвердження методичних ре-комендацм Методика ппеыч-но'|' оцЫки комп'ютерних ^ор", 2007, № 410.
13. 1ванов М.С. Формирование зависимости от ролевых компьютерных игр. http://flogi-ston.ru/articles/netpsy/game-addict.
14. Обоснование методологических подходов к оценке электронных развлечений / М.Л. Ко-чина, Л.В. Подригало, А.В. Яворский, В.М. Синайко, О.И. Попов // Довктля та здоров'я. — 2003. — № 3. — С. 62-64.
15. ОцЫка та прогнозування впливу ^рових засобiв вщоб-раження шформацп на стан здоров'я школярiв / О.А. Бесе-дша, ГМ. Даниленко, М.В. Кри-воносов, Л.В. Подр^ало // Методичш рекомендацп. — Хар-юв, 2003. — 18 с.
16. Гриффит В. Виртуальный мир рождает реальные болезни // Финансовые известия. — 1996. — Вып. 54, № 183.
17. Апостолова Г В. Про нас-лщки використання електрон-но'|' технки для розвитку здiб-ностей дитини // Практична психолопя та со^альна робота. — 2003. — № 9-10.— С. 1-3.
18. Состояние центральной нервной системы и умственной работоспособности школьников 9 класса, обучающихся информатике и вычислительной технике / А.А. Бирюкевич, Г.Н. Лукьянец, Л.Б. Лепухина // Гигиенические проблемы компьютеризации общеобразовательной школы. — М.: Б. и., 1988. — С. 56-59.
Надйшло до редакцп 20.11.08.
ЛОЗОВИЙ М.П.
Саштарно-етдемюлопчна стан^я Солом'янського району м. Киева
УДК 614.7; 614.1
HYGIENIC ASSESSMENT OF RESULTS OF POLLUTING ATMOSPHERIC AIR AND CHILDREN POPULATION OF SOLOMYAN-SKY DISTRICT OF KYIV STATE OF HEALTH MONITORING
Lozovy M.P.
ПГ1СН1ЧНА ОЦ1НКА РЕЗУЛЬТАТ1В МОН1ТОРИНГУ СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ I ЗДОРОВ'Я ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ СОЛОМ'ЯНСЬКОГО РАЙОНУ м. КИЕВА
дним 1з завдань саштарно-ет-дем1олог1чно! служби е ппешч-ний мон1торинг, п1д яким розу-м1ють систему заход1в, що спрямоваш на забезпечення спостереження за саштарно-еп1дем1олог1чним благополуч-чям населення з метою запоб1-гання або зменшення шкщли-вого впливу фактор1в ризику на здоров'я населення. За визна-ченням ВООЗ, абютичш умови проживання, серед яких значне мюце пос1дае забруднення атмосферного пов1тря, е ризи-ками для здоров'я населення. Мошторинг здоров'я повинен здмснюватися системою ди-нам1чних донозолопчних спо-стережень з г1г1ен1чною д1агно-стикою на 1ндив1дуальному та популяц1йному р1внях.
У сучасних умовах мешкання населення 1ндустр1альних рай-он1в темпи зниження якост довк1лля випереджають адап-тац1йн1 можливост1 орган1зму, особливо дитячого, що е основою виникнення еколопчно залежних патолопчних зм1н в орган1зм1 дитини. У дитячому вщ1 доведено еколог1чну за-лежн1сть патологи основних оргашв I систем оргашзму: 1мунноТ системи, орган1в ди-хання, шлунково-кишкового тракту, печ1нки, ендокринно! та сечовидшьно! систем, шк1рних покрив1в, серцево-судинно! системи, кров1, ЛОР-орган1в, генетичних порушень, онкопа-толог1Т тощо [1-3].
Ппешчний мон1торинг здоров'я дитячого I пщл1ткового населення передбачае вра-хування в1кових особливостей I законом1рностей взаемодп чинник1в середовища I орган1з-му, використання даних оф1ц1й-ноТ статистичноТ зв1тност1 та ш-див1дуального спостереження за певними групами, де прю-ритет надаеться донозолопч-н1й д1агностиц1 стану здоров'я, пошук I розрахунок як1сних I к1льк1сних показник1в чинниюв
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТОВ МОНИТОРИНГА СОСТОЯНИЯ АТМОСФЕРНОГО ВОЗДУХА И ЗДОРОВЬЯ ДЕТСКОГО НАСЕЛЕНИЯ СОЛОМЕНСКОГО РАЙОНА г. КИЕВА Лозовый М.П. В статье представлены результаты мониторинга атмосферного воздуха и состояния здоровья детского населения.
Были определены уровни неканцерогенного и канцерогенного рискаов для здоровья населения для 15 веществ, загрязняющих атмосферный воздух на территории района.
Благодаря проведенным мероприятиям по улучшению санитарного состояния атмосферного воздуха в 2007 году улучшилось здоровье детей и подростков, проживающих на территории района.
bH*58
