Вплив кліматичних змін на пилкування алергенної флори у Вінниці та чутливість пацієнтів до пилку Текст научной статьи по специальности «Биотехнологии в медицине»

на // Гиг и сан. — 2007. — № 5.

— С. 8-10.

2. Волощенко О.1. Характеристика сучасних полiмерних ма-терiалiв та вимоги до Ух ппеыч-ноУ регламентацiУ / О.1. Волощенко, В.1. Ляшенко, 1.А. Козлова, С.Г. Пастушенко, В.М. Че-каль, О.М. Гшченков, К.М. Макаренко, В.1. Малявко // Гiгiена населених мюць. — 2004. — Вип. 43. — С. 215-222.

3. Новиков С.М. Оценка рисков здоровью, связанных с воздухом жилых помещений /

C.М. Новиков, Ю.Д. Губернский, Н.В. Калинина, А.В. Ма-цюк // Проблемы оценки риска здоровью населения от воздействия факторов окружающей среды. Под ред. Рахмани-на Ю.А., Онищенко Г.Г — М., 2004. — С. 150-153.

4. Sapkota A. Indoor air pollution from solid fuels and risk of hypopharyngeal/laryngeal and lung cancers: a multicentric case-control study from India / A. Sapkota, V. Gajalakshmi,

D.H. Jetly et al. // Oxford Journals Medicine International Journal of Epidemiology. — V. 37, Is. 2. — P. 321-328.

5. Електронний ресурс [режим доступу: http://www.artic-lesbase.com/home-and-family-articles/how-indoor-air-pollu-tion-can-badly-affect-your-he-alth-2276583.html]

6. Hun D.E. Cancer Risk Disparities between Hispanic and Non-Hispanic White Populations: The Role of Exposure to Indoor Air Pollution / D.E. Hun, J.A. Siegel, et al. // Environ. Health Perspect.

— 2009. — № 117 (12): 117:1925-1931.

7. Губернский Ю.Д. Оценка риска воздействия на здоровье населения химических веществ, загрязняющих воздух жилой среды / Ю.Д. Губернский, С.М. Новиков, Н.В. Калинина, А.В. Мацюк // Гиг и сан.

— 2002. — № 6. — С. 27-30.

8. Оцшка ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного пов^ря: Метод. рек. МР 2.2.12-142-2007. — Офщ. вид. — К.: Мастерство охорони здоров'я УкраУни, 2007. — 27 с.

9. Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду: Руководство Р 2.1.10.1920-04. — М., 2004.

— 143 с.

Надiйшла до редакцп 12.02.2012.

РОД1НКОВА В.В.

ВЫницький нацюнальний медичний ушверситет ím. М.1. Пирогова

УДК: 616-022.854:582.21

IMPACT OF CLIMATE CHANGE ON POLLINATION PATTERNS OF ALLERGENIC FLORA IN VINNITSA AND PATIENTS' POLLEN SENSITIVITY

Rodinkova V.

ВПЛНВ КЛ1МАТИЧНИХ ЗМ1Н НА ПИЛКУВАННЯ АЛЕРГЕННОТ ФЛОРИ У В1НННЦ1 ТА ЧУТЛНВ1СТЬ ПАЦ1ЕНШ ДО ПИЛКУ

еробюлопчний мошторинг 2009-2011 роюв у míctí ВЫнищ розташованому у центральнiй частинi УкраУни, показав змши у спектрi пилку, який поширю-еться у пов^р^ порiвняно з даними 1999-2000 роюв [1]. Деякi рослини, як дерева, так i трави, втратили своУ позицп у рiчному аеропалiнологiчному спектру тодi як iншi значно збшьшили масивнiсть пилку-вання. Зареестрованi тенденцп можуть бути пов'язанi 3i змша-ми температурного режиму та характеру опадiв пiд час сезону палЫацп в останнi роки.

Змiни у кшькост та сезонно-стi появи пилку алергенних ро-слин призводить i до змши структури чутливост пацiентiв у Вiнницi [2].

Тому метою нашоУ роботи було виявлення тенденцм змiн

ВЛИЯНИЕ КЛИМАТИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ НА ХАРАКТЕР ПАЛИНАЦИИ АЛЛЕРГЕННОЙ ФЛОРЫ В ВИННИЦЕ И ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ ПАЦИЕНТОВ К ПЫЛЬЦЕ РАСТЕНИЙ Родинкова В.В.

Аэробиологический мониторинг в городе Виннице показал изменения в спектре пыльцы, которая распространяется в воздухе в последние 13 лет. Некоторые представители деревянистой и травянистой флоры утратили свои позиции в годовом аэропалинологическом спектре, тогда как другие значительно увеличили массивность пыления. Зарегистрированные тенденции могут быть связаны с изменениями температурного режима и характера осадков во время сезона пыления в последние годы. Целью нашей работы было выявление тенденций изменения чувствительности пациентов и пыления растений во времени и их соотношение с метеорологическими и природно-климатическими факторами.

Исследования проводились волюметрическим методом с помощью воздушного пробоотборника "Буркард" (Burkard trap) британского производства. Прибор был установлен на крыше химического корпуса Винницкого национального медицинского университета на высоте 25 метров. Наблюдается тенденция к ранней палинации деревьев и к увеличению концентрации пыльцы трав в Виннице на фоне изменения режима осадков и увеличения суммарной температуры воздуха в среднем в 2,23 раза во время сезонов палинации 2009-2011 годов, по сравнению с 1999 и 2000 годами. Увеличение концентрации пыльцы ольхи привело к сенсибилизации населения Винницы к этому аэроаллергену. Изменения в воздушном спектре и в чувствительности пациентов побуждают к проведению постоянных аэропалинологических исследований.

© Роднкова В.В.

СТАТТЯ, 2012.

№ 3 2012 Environment & Health 40

-е-

IMPACT OF CLIMATE CHANGE ON POLLINATION PATTERNS OF ALLERGENIC FLORA IN VINNITSA AND PATIENTS' POLLEN SENSITIVITY Rodinkova V.

Aeromonitoring was held in Vinnitsa showed the changes in the plant pollination for the last 13 years. Some members of arboreal and herbal flora are lost their position in the pollen spectrum while others became dominating ones. Noted tendencies can be associated with the changes of the temperature and precipitation regimens during the pollen season for the last years. The aim of our study was the appearing of the patients' pollen sensitivity changes in time and their correlation with the meteorological and climatic conditions.

Study was performed with the volumetric

sampling using Burkard trap (Hirst type) originated in UK. The sample stands on the roof of the chemical building of the Vinnitsa National Pirogov Memorial Medical University on the relative height 25 m. The tendency to early trees pollinations and increasing amount of weed pollen is seen in Vinnitsa, Ukraine. This tendency is associated with the change of the precipitation regimen and increase of the total seasonal temperature for 2,23 times in 2009-2011 if compare with the years 1999 and 2000.

Increasing concentrations of alder pollen resulted in sensitization of the Vinnitsa population to this aeroallergen. Changes in the airborne pollen spectrum and patients' sensitivity trigger permanent aeromonitoring carrying out.

чутливост! пац1ент1в та пилку-вання рослин у час1 та ix ств-вщношення з метеоролопчни-ми та природно-ктматичними факторами.

Матерiали i методи. 2009 року було вобрано 29 щотиж-невих зразюв пилку, а у 20lO та 2011 роках — по 36 щотижне-вих проб за допомогою пови тряного пилко- та спороуло-влювача "Буркард" (Burkard trap) британського виробниц-тва. Прилад було встановлено на даху xiмiчного корпусу Вш-ницького нацюнального ме-дичного ушверситету iм. Пиро-гова (ВНМУ) на висот 25 ме-трiв. Доошдження 2009 року проводилося з 17 кв^ня по 30 жовтня, 2010 та 2011 року — з 1 березня по 30 жовтня.

Даш спостереження з 1 березня по 30 жовтня 1999 та 2000 року були отримаш за допомогою гравiметричного методу з використанням апарату Дюрама (Durham trap).

Результати дослщжень та Ух обговорення. Дослщження показало, що пилок берези (Betula) залишаеться найбшьш поширеним типом пилку у пови трi Вшнищ серед дерев (табл.).

1снувала загальна тенден^я змщення найбiльшого пiку пилкування дерев на тзшший час у 2009-2011 роках, порiв-няно з 1999-2000 роками. Най-бiльшi пiки концентрацií пилку дерев 13 роюв тому було вия-влено у перiод з 16 по 19 квт ня, за тиждень до реестрацií rn-кових днiв у 2009-2011 роках (рис. 1 i 2).

Пки пилкування Betula (бере-зи), грабу (Carpinus), дубу (Qu-ercus), ясеня (Fraxinus) i в'язу (Ulmus) спостерталися у другiй декадi кв^ня 1999 року, у той час як найвищ1 гпки пилкування

OJ

Рисунок 1

Загальний тренд пилкування дерев у Вшнищ, квiтень 1999-2000 рокiв

3000 2500 2000 1500

о т

d 1000 500 0

Дати

- 1 889 р 2 0 0 0 р

4-5

5-7

6-10 11- 13- 15- 17- 19- 22- 24- 26- 28-

12 14 16 18 21 23 25 27 29

8-12 13- 16- 18- 21- 23- 25- 27- 29-31

15 17 20 22 24 26 28

Рисунок 2

Загальний тренд пилкування дерев у Вшнищ, кв^ень 2009-2010 рокiв

-е

4500

4000

3500

3000

2500

2000

1500

1000

500

0 1

К , J 1

I \ A / 1/ { f\

Va/W \ VJ vv.

- Кв1тень 2010 Кв1тень 2009

1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29

Рисунок 3

Характер пилкування вшьхи та лщини на початку сезошв 2010 та 2011 ромв

in

а> о

со CL

600 400 200 000 800 600 400 200 0

6-Mar

13-Mar

20-Mar

27-Mar

@2011 Ean

— (UAVINN, ALNU, 2011 — UAVINN, CORI, 2011 — UAVINN, ALNU, 2010) (UAVINN, CORI, 2010)

-Q-

Таблиця

Палiнацiя наймасовiших таксонiв у м. Вiнницi у 1999-2000 та у 2009-2011 роках

1999 2000 2009 2010 2011

Таксони 0 1 со . сх-р со СО СВоХ^ укнн сьао £ Таксони 0 1 со . сх-р СО СО укнн сьао £ Таксони 0 1 сс . £р,= СО со СВоХ^ мои п укнн сьао £ Таксони 0 1 сс . £р,= СО со свох^ мои п сьао £ Таксони 0 1 сс . £р,= СО со мои п О-ПССО ИР £

Граб звичайний 20,26 Береза 54,95 Кропива 44 Кропива 33 Кропива 31

Береза 13,58 Щириця/ Лободов1 7,94 Береза 23 Береза 25 Амброз1я 11

Щириця/ Лободов1 12,92 Граб звичайний 6,05 Втьха 13 Втьха 12 Сосна 11

Злаков1 10,67 Дуб 5,07 Полин 9 Злаков1 4 В'яз 8

Гречков1 6,23 Полин 4,76 Злаков1 8 Полин 4 Втьха 7

Дуб 4,61 Втьха 3,13 Сосна 2 В'яз 3 Полин 6

Полин 4,54 Гор1х волоський 3,10 Гор1х 3 Амброз1я 4 Злаков1 6

Амброз1я 3,73 Злаков1 2,84 В'яз 3 Лободов1 2 Гор1х 4

В1льха 3,05 Сосна 2,62 Лободов1 3 Сосна 2 Дуб 4

Розоцвггн1 (дерев) 2,87 Амброз1я 2,56 Амброз1я 3 Гор1х 2 Береза 3

Розоцв1тн1 (трав) 2,59 Гречков1 2,42 Дуб 2 Дуб 1 Лободов1 3

Сосна 2,47 Клен 1,07 Клен 2 Клен 1 Клен 2

80 60 40 20 0

Пилкування вшьхи у 1999-2000 роках

Рисунок 4

Березень

Квтень

-П'ПШТГВ

Травень

и

-1,999 р 2,000 р

Декади мюящв

для кожного з представник1в цих род1в дерев у 2009-2011 роках було зареестровано у трет1й декад! кв1тня.

Зрушення до бшьш п1знього пилкування добре видно на приклад! грабу, перше пщви-щення концентрацп пилку якого спостер1галося з 15 до 21 кв1тня 1999 року, пор1вняно з 21-28 кв1тня у 2010-2011 роках.

Рисунок 5

Порiвняння характеру пилкування берези та вiльхи пiд час сезону 2010 року у Вшнищ

№ 3 2012 Еибошжт & Имьти 42

Винятки з тенденци до бiльш ni3Hboï палiнацiï спостеркали-ся щодо лiщини (Corylus) та вшьхи (Alnus) (рис. 3).

Сезон пилкування лщини розпочинався 3 березня у 2010 i 2011 роках, а заюнчувався 4 кв^ня i 1 травня вщповщно. ni-ковий день був зафксований 23 березня у ц роки. Тим не менш, 1999 i 2000 роки харак-теризувалися реeстрацieю здебiльшого поодиноких пил-кових зерен (п.з.) лщини, а rn-ковi концентрацiï спостеркали-ся з 6 по 10 кв^ня (рис. 4).

Вiльха мала пки пилкування у другiй та третм декадах квiтня у 1999 та 2000 роках. Ïï пилок рееструвався протягом усього травня 1999 року (рис. 4), тодi як 2010 року пк пилкування вшьхи з високим рiвнем кон-центрацп п.з. припав на 26 березня (рис. 3). Сезон пилкування ^eï рослини заюнчився всередиш квiтня 2010 року.

Граб втратив свое мюце у трiйцi наймасовших таксонiв м. Вiнницi за 1999-2000 роки i став шостим у 2010 рощ у той час як вшьха пересунулася з 4-го мiсця, яке вона посщала у 1999 i 2000 роках, на другу по-зицiю у 2010 р. (табл.).

Протягом кв^ня того ж 2010 року було зареестровано 13 випадюв пилкування берези з концентра^ею понад 200 п.з. Однак пк пилкування берези (1450 п.з.) був нижчим, шж пк вшьхи (1600 п.з.) (рис. 5)

Бшьш висока палiнацiя вiльхи може пояснити той факт, що, хоча й пилкування Alnus spp. було другим тсля Betula spp. за загальною кiлькiстю п.з., зи браних у ВЫниц^ сенсиб1шза-цiя пащен^в була бiльш гострою до пилку саме вшьхи.

Так, серед 37 пащен^в, про-тестованих шюрними алерге-нами за допомогою прик-тестiв у 2010 роцi, 33 показали гострi алергiчнi реакцiï на пилок вшьхи нав^ь у розведенш алергену 1:1000000. Betula i Carpinus betulus, що посщали друге i перше мюця за реактив-нiстю пацieнтiв у 1999 i 2000 роках, 2010 року посши лише друге та трете мюця вщповщно за реактивнютю шкiрних проб пащен^в (рис. 6).

Аналiзуючи вплив погодних умов на характер палЫацп, ми визначили позитивну кореля-цю мiж кiлькiстю пилку у пов^ та температурою для багатьох дерев i трав. Коефщент коре-

Рисунок6

1нтенсивнють вираженостi шкiрних прик-TecTiB у вiнничан, чутливих до пилку дерев, % вщ обстежених пащенлв, 2010 р.

100 80 60 40 20 0

Пилокдерев

Рисунок 7

Характер змши температури повiтря пiд час сезошв палшацГГ 1999-2000 рокiв у Вшнищ

40 35 30 25 20 15 10 5 0

III III IV IV V V V V VI VI VI VI VII VII VII VII VIII VIII VIII IX IX IX IX X X

Дата

Рисунок 8

Характер змши температури пов^ря пщ час сезошв палшацГГ 2009-2011 роюв у Вшнищ

-10

40

30

20

10

0

-10

ляцiï Кендалл Тау становив вщ 0,2 до 0,4 (р<0,05) для берези у 2009-2011 роках. Для кожного з сезошв спостереження 20092011 роюв був визначений ста-бшьний середшй кореляцiйний зв'язок (т=0,4, р<0,05) мiж пил-куванням вiльхи та лiщини i температурою повiтря. Пщви-щена температура з грудня 2010 по березень 2011 року може бути фактором бшьш ранньо!' пашнацп вшьхи та ли щини у 2011 роцi. Перший значний максимум пилкування

■2009 .2010 2011

люового горiха i вiльхи (40 п.з. на кубометр пов^ря) спостери гався того саме дня — на 7 березня 2011 р., порiвняно з першим максимумом 17 березня 2010 року (рис. 3).

Тим не менш, пилкування грабу показало негативну ко-реляцю з температурою. Але кореляцмний зв'язок у цьому випадку не був значним (т=(-0,1) — (-0,2) (р<0,01) для 2009-2011 роюв. Цим можна пояснити зменшення кшькост пилку граба у вiнницькому пови

О

Рисунок 9 Спiввiдношення пилку дерев та трав, Вiнниця, 1999 рк

1999 трави

1 1999 дерева

Рисунок 10 Сшввщношення пилку дерев та трав, Вшниця, 2000 рiк

■ 2000 трави

Рисунок 11 Сшввщношення пилку дерев та трав, Вшниця, 2010 рк

трави 34

сдерева трави

дерева 66%

Рисунок 12 Сшввщношення зiбраного пилку дерев та трав, 2009 рiк

тр1 останн1ми роками (табл.).

П1д час анал1зу температурного режиму протягом сезошв пал1наци рослин у 1999-2000 та 2009-2011 роках ми виявили в1дм1нност1 у форм1 криво! для температури пов1тря 13 рок1в тому I у даний час (рис. 7 I 8).

У 1999-2000 роках спостер1-галася бшьш пласка крива температур, пор1вняно з 20092011 роками (рис. 7 I 8). Ус1 проанал1зован1 сезони зазви-чай починалися за температу-ри пов1тря близько нуля на початку березня. Проте для сезошв 1999 та 2000 роюв температура становила -3°С та -2°С вщповщно, у той час як початок 2009, 2010, 2011 роюв характеризувався температурами -4°С, -10°С та -10°С на початку сезону в1дпов1дно. На даний час температура пщш-маеться швидше, тому темпе-ратурна крива виглядае бшьш опуклою (рис. 8). Кр1м того, сума температур, яку отриму-ють рослини протягом сезону, зросла бшьш шж удв1ч1 (при-близно у 2,23 рази) на даний час. Так, сума температур за березень-жовтень 1999 та 2000 роюв становила 1494,5°С I 1378,0°С вщповщно, у той час

Рисунок 13 Сшввщношення зiбраного пилку дерев та трав, 2011 рж

дерева 30%

трави дерева

трави 70%

'2011

трави

як для сезошв 2009, 2010 та 2011 роюв ц1 суми становили 3431,0°С, 3341,0°С та 3329,0°С в1дпов1дно.

Зростання температури пов1-тря I його позитивна кореляц1я з пилкуванням певних аеропа-л1нолог1чних груп може по-яснити збшьшення к1лькост1 пилку трав у пов1тр1 В1нниц1.

Наш1 останн1 дослщження, зокрема, п1дтвердили юнуван-ня двор1чного циклу пилкування дерев у Вшницк

Було виявлено, що 2000 та 2010 роки характеризувалися високими концентрац1ями пилку дерев в атмосфер!, у той час як у 1999, 2009 I 2011 роках пилкування дерев не було ак-тивним.

Сезон 1999 року, коли було з1брано вщносно невелику юльюсть п.з. дерев, характеризувався сшввщношенням 51:49 п.з. дерев та трав у пов1тр1 В1н-ниц1 (рис. 9).

Таке сшввщношення вщпови дае розташуванню нашого м1-ста у люостеповм природн1й зон1, до яко! В1нниця належить, за даними останнього зонального розподшу. У 2000 роц1 сп1вв1дношення "дерева:тра-ви" було 76:24 за рахунок активно! пал1наци дерев, особливо берези (рис. 10).

Тим не менш, рк 2010, який характеризувався активним пилкуванням дерев, мав сшввщношення пилку дерев до пилку трав 66:34 (рис. 11).

Роки 2009 I 2011 з низькими по-казниками пилкування дерево-под1бно! флори мали сшввщношення пилку дерев та трав 30:70 I 40:60 вщповщно (рис. 12 I 13).

Рисунок 14

Рiчний характер розподшу опадiв пщ час сезошв пилкування 1999-2000 роюв, мм

45,000 40,000

■1999 2000

№ 3 2012 Ёэттошжт & Иеаьти 44

-о-

Характер сезонного розподiлу опадiв, 2009-2011 роки

Рисунок 15

ÍAjíU

2009

2010 2011

0

Збiльшення частки пилку трав у noBiTpi можна пояснити виявленою кореля^ею сильного ступеня мiж температурою пов^ря i пилкуванням трав.

Так, високий рiвень кореляцй' мiж пилкуванням та температурою пов^ря за коефщентами Кендалл Тау (т=0,6) i Стрмена (r=0,8) був визначений для кро-пиви дводомноТ' (Urtica dioica). Кропива утримувала перше мiсце за масивнютю пилкуван-ня у 2009-2011 роках з часткою 33-43% вщ загально'Т суми зи браних за сезон п.з. Це при тому, що у 1999 та 2000 роках пилок Urtica рееструвався на 17-му та 13-му мющ вщповщно у спектрi наймасовшоТ' аеропа-лiнофлори (табл.).

Кшьюсть пилку такого важли-вого алергену, як амброзiя (Ambrosia) також значно збшь-шилась у повiтрi Вшнищ за останнi роки також. Амброзiя посiла друге мiсце у рiчному палiнацiйному спектрi з часткою 11% 2011 року, тодi як у 1999, 2000, 1999 i 2010 роках це були 10-та, 8-ма, 10-та й 7-ма позицп вiдповiдно (табл.).

Достовiрну позитивну коре-ляцiю за Кендалл Тау мiж пилкуванням амброзп та температурою пов^ря було зареестро-вано у 2010 i 2011 роках (т=0,14 i т=0,16 вiдповiдно, р<0,05).

Режим опадiв пiд час сезоыв пилкування також змiнився. Зокрема, 1999-2000 роки ха-рактеризувалися рiвномiрним розподшом опадiв пiд час се-

зону палЫаци. Дощi рееструва-лися на початку, всередиш й наприкiнцi сезону. Проте, 2009-2011 роки показали низь-кий рiвень опадiв на початку i наприкiнцi сезону, у той час як л^о характеризувалося великою юльюстю опадiв.

Це корелюе з низькою концен-трацiею пилку у пов^ у лiтнi ми сяцi, у той час як характер пилкування дерев'янистих та трав'янистих представниюв дендрофлори мае достовiрну негативну кореляцю з опадами.

Висновки

Аналiз характеру пилкування рослин у ВЫниц показуе збшь-шення юпькост п.з. трав'янистих рослин у повпрк Цю тен-денцiю добре видно на прикла-дi пилку кропиви дводомноТ, яка посщае перше мюце у списку наймасовших таксонiв для 2009-2011 рокiв при тому, що 1999 та 2000 роки характери-зувалися вщповщно 17 та 13 мюцями кропиви в аеропалшо-логiчному спектрi. Таке пщви-щення кiлькостi пилку трав мо-же бути пояснене збiльшенням вдвiчi суми температур протя-гом палшацмних сезонiв 20092011 рокiв, порiвняно з 19992000 роками. ^м того, спо-стерiгався раннiй початок пилкування дерев з бшьш високи-ми пiками. Через погодш змiни вiдбуваються й змiни пилково-го спектру у повiтрi, отже й чут-ливiсть пацiентiв до пилку рослин. Так, найбшьшу чутливють пацiентiв 2010 року було заре-

естровано для пилку вшьхи.

Береза утримуе своТ позицií у перелку основних пилокутво-рюючих категорм, а також алергенiв, у той час як кшьюсть пилку грабу разом з чутливютю хворих до нього знижуеться. З шшого боку, у повiтрi рiзко зростае кшьюсть пилку амбро-зií. Це видно на прикладi аеро-палiнологiчного спектру 2011 року. Ц данi вщповщають сви товiй тенденцií до швидкого поширення амброзií у рiзних мюцинах.

Враховуючи часовi змiни у спектрi пилку, постiйний аеро-монiторинг рекомендуеться як такий, що забезпечуе точне прогнозування виникнення симптомiв у чутливих пацiентiв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Родiнкова В.В. Повiтряний мошторинг пилку алергенних рослин урбанiзованоí екоси-стеми на прикладi м. ВЫницк автореф. дис. канд. бiол. наук: спец 03.00.16 "Еколопя" / В.В. Родiнкова. — Чернiвцi, 2005. — 13 с.

2. РодЫкова В.В. Змша спектру пилку дерев та чутливють пащен^в у ВЫниц у 1999-2000 та 2009-2010 роках / В.В. Ро-дiнкова, Б.А. Стремедлов-ський, Л.В. Кременська, О.О. Паламарчук, О.С. Бшоус // Актуальш питання гiгiени та екологiчноí безпеки Укра'ши. Зб. тез доп. наук.-практ. конф. 15-16 вересня 2011 р. — Вип. 11. — С. 176-177.

Надiйшла до редакцп 06.05.2012.

-о-