CC BY
16
Науковий BicHHK, 2000, вип. 10.4
Лггература
1. Бауманис И.И. Селекция сосны обыкновенной в Латвийской ССР на повышение быстроты роста и смолопродуктивности: Автореф. дис... канд. с.-х. наук. - Рига, 1977. - 21 с.
2. Высоцкий A.A. Влияние подсочки на жизнедеятельность сосны. - М.: Лесн. пром-сть, 1970. - 64 с.
3. Мочалов Л.В. Некоторые вопросы смолопродуктивности сосны обыкновенной в условиях Пермской области// Тр. Пермского е.- х. ин-та. - 1967, вып. 42. - С. 96-99.
4. Рябчук В.П., Фурдичко O.I., Максим Я.В. Рекомендаци для вщбору дерев сосни зви-чайно! шдвищено! смолопродуктивностт - Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. - 13 с.
5. Шкапо Е.Е. Некоторые придержки для определения смолопродуктивности сосен по внешним признакам// Лесной журнал. - 1966, №1. - С. 24-26.
УДК 630*114,52 О.Г. Полякова, к.с.-г.н. - ВО "Укрдержлжпроект", м. 1ртнь
ВПЛИВ 1НТЕНСИВНОГО Л1СОКОРИСТУВАННЯ НА РОДЮЧ1СТБ С1РИХ Л1СОВИХ ГРУНТ1В ГОЛОСПВСЬКОГО Л1СУ
Висв^леш питания виносу поживних речовин з люових бюценоз!в, яке вщбуваеться при рубках люу i вивезенш деревини. Люокористування й наступне люовирощування при-зводить до зниження родючосп люових Грунпв. Пропонуеться компенсувати винос еле-менпв живлення внесениям вщповщно! юлькосп добрив.
O.G. Polyakova -
The influence of timber cutting on gray forest soils fertility in Holosiyiv Forest
It was shown the question nutrients carry out from the forest biocoeosis which take place with forest cutting and timber take out. Timber cutting and further regeneration decrease forest soil fertility. There was proposed to compensate the nutrients carry out by fertilizations.
Ллси, як вщомо, належать до бюлопчно вщтворювальних pecypciB бюсфе-ри. Проте вщтворюватись на тому ж piBHi вони можуть лише за умови, що родю-ч1сть л1сових Грунт1в не попршуватиметься з часом. 3 кожним обертом рубання без компенсацп втрачених Грунтом елеменлв живлення продуктившеть л1шв зни-жуватиметься. Як в1дзначав академж М.А. Голубець, майбутне бюсфери залежить вщ того, наскшьки передбачуваним буде вплив будь-яких форм сусшльно! д1яль-HOCTi на И структурно-функцюнальну оргашзащю [7].
Мета нашо! роботи - оцшити вплив л1согосподарських заход1в, зокрема рубання головного користування i подальшого л1совирощування на ф1зико-х1м1чш властивоста cipnx л1сових Грунпв урочища "Голоспвський nic", що знаходиться у межах MicTa Кшв.
Для доелвдв ми пщбрали дв1 дшянки: природний грабово-дубовий дере-востан (склад - 5 Дуб звичайний 5 Граб звичайний; в1к - близько 200 роюв; пов-нота - 0.6; середня висота - 26 м; середнш д1аметр дуба -1.2 м, граба - 28 см; тип л1сорослинних умов - св1жий груд), який слугуе контролем, i 65-pi4Hi культури бука л1сового, яю були створеш теля суцшьного вирубування природного дере-востану. Обидв1 дшянки знаходяться поруч. На контрольнш дшянщ проводяться виб1рков1 сан1тарн1 рубання i очищения л1су вщ захаращення, а у культурах бука -доглядов1 рубання. Безперечно, найкращим деревостаном для контролю був би грабово-дубовий прал1с без господарського втручання взагал1, проте, на жаль, у MicTi Киев1 та його околицях таких деревосташв не збереглося.
Тимчасову пробну площу у культурах бука ми заклали зпдно з вимогами д1ючо! у л1совпорядкуванш шструкцп. Таксацшна характеристика деревостану за данними пробно! площ1 така: склад - 10 Бук л1совий + дуб звичайний; середня ви-сота - 27 м; середнш д1аметр - 34 см; повнота - 0,80; запас - 400 м3/га. 3 часу створення, за 65 роюв, коло 60 м3/га деревини було вилучено шд час рубань догляду. На контрольнш дшянщ шд час саштарних рубань й очищения л1су вщ за-харащення за останш 65 роюв було вилучено близько 40 м3/га деревини, тобто на 20 м3/га менше, шж у культурах. Р1зницю у родючоста обох дшянок обумовлюе запас 420 м3/га. За нашими даними, деревина бука метить 0,08 % азоту, 0.10 % фосфору й 0.06 % кал1ю; кора - вщповщно 0.46, 0.09 й 0.10 % [9]. У табл. 1 наведений вм1ст азоту, фосфору й калж> у стовбуровш частит букового деревостану. Кора становить 6 % в1д об'ему дерева [11].
Табл. 1. Вм1ст азоту, фосфору й калж у стовбуровш частиш букового деревостану
Речовина
Запас, м3/га
Моститься в 1 м , кг
фосфор
Вилучено з Грунту, кг
фосфор
Деревина
395
0,485
0,606
0,364
192
239
144
Кора
25
4,416
0,864
0,960
110
22
24
Всього
420
4,901
1,470
1,324
302
261
168
Таким чином, за 65 роюв з 1 га л1сового Грунту буковим деревостаном вилучено близько 302 кг азоту, 261 кг фосфору й 168 кг кал1ю. Для пор1вняння: р1чний винос цих елеменлв озимою пшеницею з 1 га при врожа! 25 н/га складае: 87 кг азоту, 25 кг фосфору й 60 кг кал1ю [8]. Постае питания: як вилучення культурами бука цих поживних речовин впливае на родюч1сть л1сових Грунлв тд ними?
Для виршення цього питания на обох дшянках ми р1вном1рно по всш площ1 у шаховому порядку позначали м1сця для вщбору зразюв Грунту, й розчи-щали ix в1д л1сово! тдстилки. Нами зроблено по 5 Грунтових прикопок у культурах бука й на контрольнш дшянцг 3 кожно! ями на глибиш 0-20 см i 50-60 см ми вщбирали зразки Грунту масою 600-700 г. Шсля просушування i видалення коре-н1в i рослинних решток ми выбирали середш зразки методом квартування [6]. Таким чином для дослвдв ми отримали 4 Bapianra Грунту: поверхневий шар у культурах бука; поверхневий шар у природному деревосташ; середнш шар у культурах; середнш шар у природному деревосташ. 1рунтов1 дослщження проводились в Грунтовш лабораторп ВО "Укрдержл1спроект".
Мехашчний склад Грунлв визначали за методом H.A. Качинського. Кла-сифжащя Грунлв зроблена за О.С. Гладким: якщо сума фракцш др1бшше 0.01 мм становить до 2.5 % - це nicoK; 2.5-5.0 % - nicoK глинистий; 5.1-10 % - cynicoK легкий; 10.1-20.0 % - cynicoK. Кислотшсть сольово! витяжки визначали за допомо-гою pH-метра ЛПУ-01, суму обмшних основ - за Каппеном-Гшьковщем, пдроль тичну кислотшсть - за Г. Каппеном, емшсть поглинання - за G.B. Бабком i Д.Л. Асюназ1 у модифжацп С.М. Альошина, вм1ст загального гумусу - за 1.П. Tropi-ним, рухомий фосфор - за А.Г. Кирсановим, обмшний калш - за Я.В. Пейве. H,i методики викладеш у загальновщомих виданнях з arpoxiMii та Грунтознавтва [1, 2, 3, 6, 10]. Результата дослщжень наведет у табл. 2 й 3.
Грунт на досл1джуваних дшянках належить до cipnx л1сових сутщаних. Основним недолжом cipnx л1сових Грунлв е ix б1дшсть на поживш речовини для рослин, кислотшсть i безструктуршсть [4].
82
.Шавницькз дослщження в Укра'1'Hi (VI-i Погребнякзвськз читання)
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4
Табл. 2. Механ1чний склад фунт1в
Мтсце-знаход-ження Шсок Пил Мул Сума часток Мехашч-ний склад
1,00,25 мм 0,250,05 мм 0,050,01 мм 0,010,005 мм 0,0050,001 мм до 0,001 мм понад 0,01 мм (ф1зич. тсок) до 0,01 мм (фь зич. глина)
Глибина взяття зразюв Грунту 0-20 см
Пробна площа 23,8 34,2 30,8 3,9 2,4 4,9 88,8 11,2 сутсок
Контроль 21,0 48,1 21,2 3,1 2,8 3,8 90,3 9,7 сутсок легкий
Глибина взяття зразюв Грунту 50-60 см
Пробна площа 25,3 38,5 27,5 3,0 2,0 3,7 91,3 8,7 сутсок легкий
Контроль 21,1 40,5 25,8 3,9 2,9 5,8 87,4 12,6 сутсок
Табл. 3. Хгм1чш властивост1 фунтов
Показники | Пробна площа | Контроль | % до контролю
Глибина взяття зразшв фунту 0-20 см
рН сольово! витяжки 3,9 3,9 100
Сума обмшних основ, мг-екв. на 100 г Грунту 1,5 2,2 68
Пдрол1тична кислотн1сть, мг-екв. на 100 г Грунту 4,5 4,5 100
Смшсть Грунтового вбирного комплексу, мг на 100 г Грунту 6,0 6,5 91
Стутнь насичення основами, % 25 33 76
Гумус, % 1,30 1,54 86
Фосфор, мг на 100 г Грунту 8,7 11,0 80
Калш, мг на 100 г Грунту 5,4 13,0 42
Глибина взяття зразшв фунту - 50-60 см
рН сольово! витяжки 4,3 4,2 102
Сума обмшних основ, мг-екв. на 100 г Грунту 1,6 2,5 60
Пдрол1тична кислотшсть, мг-екв. на 100 г Грунту 2,2 2,9 76
Смшсть Грунтового вбирного комплексу, мг-екв. на 100 г Грунту 3,8 5,5 68
Стутнь насичення основами, % 42 42 100
Гумус, % 0,53 0,65 81
Фосфор, мг на 100 г Грунту 5,7 5,5 104
Калш, мг на 100 г Грунту 4,7 4,7 100
Грунт на обох дшянках сильнокислий й потребуе вапнування, яке знижуе кислотшсть [ сприяе створенню кращих умов для життед1яльност1 Грунтових м1к-рооргашзм1в. Проте, якщо воно проводиться без паралельного внесения гною й мшеральних добрив, вщбуваеться швидке використання рослинами поживних ре-човин самого Грунту [5].
На пробнш площ1 (в культурах бука) пор1вняно з контролем (природним грабово-дубовим деревостаном) Грунт мае меншу суму обмшних основ: на 32 % у верхньому шар1 й на 40 % на глибиш 50-60 см, меншу емшсть Грунтового вбир-
ного комплексу: вщповщно на 29 й 32 %; запаси гумусу на 14 й 19 %. Виходячи з 3anaciB гумусу у верхньому mapi Грунту, потреба Грунпв в азотних добривах на пробнш площ1 - дуже сильна, на контрол1 - сильна [10]. Стушнь насичення основами, запаси фосфору й калж> у культурах виявились нижчими лише у верхньому mapi Грунту. Особливо разюче зменшилися запаси калж> - на 58 % - це бшьш, шж удв1ч1!
Суцшьне рубання л1су й подальше л1совирощування призводить до norip-шення родючоста л1сових Грунпв. Л1швники мають подбати про штереси прийде-mHix поколшь i вжити заход1в з вщновлення родючостг Тому у р1внинних л1сах, що шдлягають штенсивному л1сокористуванню, необхщно шдвищити цши на деревину на кореш та вносити таку кшьюсть оргашчних i мшеральних добрив у Ki-лькостях, яю перекривають винесення поживних речовин з 6ioKpyroo6iry разом з деревиною.
Лггература
1. Агрохимические методы исследования почв/ Под ред. A.B. Соколова, Д.Л. Аскинази. -Изд.4. - М.: Наука, 1965. - 436 с.
2. Александрова Л.Н., Найденова O.A. Лабораторно-практические занятия по почвоведению. - Л.: Колос, 1976. - 280 с.
3. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во Моск. унта, 1962. - 490 с.
4. Вернандер Н.Б. Грунти, ix походження та заходи до полшшення. - К.: Радянська школа, 1951. - 32 с.
5. Вернардер Н.Б. Географ1я rpyHriB з основами Грунтознавства. - К.: Радянська школа, 1965. - 180 с.
6. Волкова Г.В., Баркова Л.И., Седова В.В. Практикум по почвоведению с основами агрохимии. - М.: Агропромиздат, 1987. - С.13-14.
7. Голубец М.А. Актуальные вопросы экологии. - К.: Наук. думка, 1982. - 158 с.
8. Городний Н.М. Агрохимия. - К.: Вища школа, 1990. - 288 с.
9. Полякова О.Г. До питания про причини виникнення стихшних явищ у Карпатському perioHi Украши// Науковий вюник НАУ. - К.: НАУ. - 2000, №25. - С. 204-210.
10. Смольянинов И.И., Мигунова Е.С., Гладкий A.C. Почвенная лаборатория лесхоза. -М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 144 с.
11. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню. - К.: Урожай, 1984. - С. 308.
УДК 630* 182.47 I.M. Попадинець - ДЛГО "Тернопыьлк"; Г.1. Олшр -
природный запое1дник "Медобори "; О.Б. Михайлгв - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ТРАВ'ЯНОГО ПОКРИВУ ДУБОВО-БУКОВИХ НАСАДЖЕНЬ В УМОВАХ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА
"МЕДОБОРИ"
Описано видовий склад трав'яного покриву, його загальне проективне вкриття та вкриття кожного виду трав у дубово-букових насадженнях на сх1дн1й меж1 ареалу бука ев-ропейського. Наведено характеристику виявлених вид1в трав'янистих рослин за вщно-шенням до еколог1чних чинник1в: вологосп i родючост1 Грунту, його сольового режиму i кислотност1 та режиму затшення.
I.M. Popadynec, G.I. Olijar, O.B. Myhailiv
Ecological peculiarities of oak-beech plantations' herbage in circumstances of Natural Reserve "Medobory"
Species' structure of herbage, its general project covering, covering of each grass species in Oak-Beech plantations in boarder of European Beech natural habitat are described. The charac-
84
Л1с1вницью дослщження в Укра'лш (VI-i Погребнякзвськз читання)
