CC BY
11
theorists from different countries of Europe that some ideas of which had, as we believe have cultural potential in the conditions of Modern times, which, on the one hand, accepted the ideas of humanism and continued to develop them, and on the other, it brought a certain identity to the cultural space formed during the Antiquity - the Middle Ages - the Renaissance.
The perspectives for the further research are associated with the study of the features of the development of art studies of the Enlightenment with an emphasis on mastering their conceptual system and the development of the cornerstones of the cultural values, because during the XVII century everyday life includes the concept "artist", finally completing "concept movement": "craftsman - master - poet - artist", in addition, "mind" puts forward as a kind of basis of the creative process and "rules", "purity of the language", "refined taste " act as fundamental factors, that determine the level of a talented artist.
Keywords: art studies, cultural studies, cultural potential, art, "craftsman - master -artist", humanism.
УДК 168.522
С. М. Холодинська
ВПЛИВ 1ДЕЙ А. БЕРГСОНА НА СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ОР1еНТАЦ1Й М. СЕМЕНКА
У cmammi np0aHani30eaH0 основт засади тту'гтив^тсько'г концепцп meopnocmi А. Бергсона, що включае так важливi аспекти, як ттерпретацт феномену «творч^ть» i3 з'ясуванням специфти двох його eudie, а саме: науковог та художньог. Наголошено на особливт ролi iдей А. Бергсона у вироблеш Семенком власного ставлення до фенометв «штугщя», «час» та «непередбачуватсть творчого процесу». Серед цих понять Семенко найбыьш активно тдтримував тту'щю, що видавалася футуристам найактивтшим чинником творчостi на рiзнuх етапах створення художнього твору, а саме: вiд задуму до його реалiзацiг. Завдяки поважному ставленню Семенка до iдей, висунутих Бергсоном, можна стверджувати про налагодження творчих зв 'язюв мiж украгнською та французькою художньою штелшенщею на початку ХХ столття.
Клю^о^^ слова: авангардизм, iнту'гтuвiзм, модертзм, творчий процес, «украгнська модель футуризму», художня творч^ть.
DOI 10.34079/2226-2849-2019-9-17-61 -66
На нашу думку, «реконструкщя» теоретичних вимiрiв спадщини засновника «украшсько! моделi футуризму» Михайля Семенка (1913-1937) робить вкрай необхщним уважне ставлення до постав A^i Бергсона (1859-1941), до щей якого - як Семенко, так й iншi прихильники футуризму - ставилися не лише з увагою, а i з певним тететом.
Метою статп е аналiз впливу шту1тивютсько'1 концепцп творчост А. Бергсона на становлення теоретичних орiентацiй засновника «украшсько! моделi футуризму» М. Семенка.
Методология дослщження полягае у застосуванш теоретичного потенщалу персоналiзацп як фундаментального принципу культуролопчного аналiзу, який базуеться на потенцiалi порiвняльного аналiзу.
Наукова новизна статп визначасться використанням чинникiв культурологiчного пiдходу у процес аналiзу творчо-теоретично1 спадщини М. Семенка, яка формувалася завдяки його штересу до штугтивютсько1 фшософп А. Бергсона
Аналiз останнiх публiкацiй. Вплив щей Бергсона на творчють украшських футуристiв, хоча i необхiдно визнавати, оскшьки це об'ективний факт, але його (цей факт - С. Х.) слщ оцшювати бiльш, шж обережно, спираючись, передусiм, на напрацювання щодо штерпретаци фшософсько-естетично1 позицп французького штугтивюта, якi увiйшли в теоретичний об^ на меж ХХ-ХХ1 столбя: йдеться, зокрема, про творчо-пошуковий характер публшацш О. Аронсона [1], I. Блауберг [2], Н. Жуково'1 [4], К. 1рдшенко [5], Л. Левчук [6], В. Личковаха [7], О. Ошщенко [8], К. Свасьяна [10] та ш.
Сучасний погляд на спадщину А. Бергсона, особливо в конкретнш ситуацп, коли аналiзуeться вплив бергсошвських iдей на теоретичну позицш представникiв «укра'1нсько'1 моделi футуризму», робить очевидною певну «заданють» його конструкцш : вони, можливо, бездоганнi з точки зору вимог формально'1 лопки та спроб «гри в поняття», проте - подекуди - ущiпливi з огляду процесу творчостi, який не можна щентифшувати з формально-лопчними структурами.
Сьогоднi яскравi i, водночас, драматичш поди життя А. Бергсона - видатного фшософа, академiка, громадського дiяча, лауреата Нобелiвськоi премп з л^ератури (1927) - широко вщомь Вiн народився у Париж в амЧ вiдомого французького композитора та теоретика музики Мшеля Бергсона. Як зазначае вiдомий украшський естетик Л. Левчук, «родина Бергсошв назавжди зберегла згадку про Польщу, звщки вела свш родовiд, про зв'язок попередшх поколiнь з iдеями еврейського хасидського вчення, про своерщний дiалог культур (еврейсько'1, польсько'1, французько'1'), в межах яких формувалися молодi представники родини» [6, c. 28].
Отримавши класичну осв^у, А. Бергсон починае власну кар'еру на кафедрi фшософп у лще'1 Блеза Паскаля в Клермон-Ферране (1883). З 1888 року вш постшно живе у Парижу працюючи - згодом - у престижному навчальному закладi Коллеж де Франс. Протягом 1911-1915 роюв Бергсон читае курси з фшософп в США та 1спанп, активно займаеться громадсько-пол^ичною дiяльнiстю, працюючи в Лiзi нацш. «Проте всi зазначенi успiхи й досягнення Бергсона - це, так би мовити, зовшшнш бш його життя, - пщкреслюе Л. Левчук, - яке в рiзнi перюди було далеко не безхмарним» [6, а 29]. Через еврейське походження його цькували члени антиеврейського угруповання «Аксьон Франсез», не визнавала професура Сорбонни, за ате'1'зм переслiдувала католицька церква, офщшно заборонивши його книжки. Бергсон не покинув окупований шмцями Париж, принципово стояв у, так званш, еврейськш черзi задля репстрацп в нiмецькiй комендатурi та носив <^рку Давiда» на одязi. Помер Бергсон вщ застуди, що перейшла у запалення легенiв. Через двадцять шють рокiв пiсля його смерт - 11 травня 1967 року - на однш iз колон паризького Пантеону був вибитий напис: «Анрi Бергсону - фшософу, життя i творчiсть якого зробили честь Францп й людськiй думцi».
На нашу думку, у нашому дослiдженнi особливий наголос слщ зробити на грунтовному представленнi ролi А. Бергсона у процес модершзацп европейсько1 культури ХХ стшття, здiйсненому вiдомим французьким постмодершстом Жiлем Дельозом (1925-1995) на сторшках двотомно1 монографп «Кiно» [3]. У першому томi -«Образ - рух», i у другому «Образ - час» Ж. Дельоз застосовуе прийом чотирьох «комеш^в до Бергсона», завдяки яким ствставляе ще1 французького фшософа з лопкою становлення та розвитку свгтового кiнематографу, що досить суперечливо
опановував такi структуры елементи художнього твору, як образ, час, рух та iн. Ж. Дельоз наочно показав, що при всш увазi сучасно1 гуманiстики до щей Бергсона, вони й до сьогодш остаточно не вичерпаш.
Цю ж невичерпанiсть бергсонiвських iдей переконливо показав i украшський естетик В. Черепанин, який, аналiзуючи глибиннi зв'язки, що юнують мiж вiзантiйським iконографiчним каноном i мистецтвом Михайла Бойчука (1882-1937), стверджуе, що «реформи художньо1 стилiстики у ХХ столiттi проходили великою мiрою пiд знаком демонстрацп часу в просторових мистецтвах. Але ставлення до часу двояке : вловлювання його вислизаючого руху доповнюеться прагненням перервати хiд годин, «вистрибнути» iз часового потоку» [11, а 10]. Зрозумiло, що це захоплення феноменом «часу» йшло вiд Бергсона, адже шхто з фiлософiв межi Х1Х-ХХ столiття не докладав стшьки зусиль задля того, щоб людина збагнула всю глибину та суперечливють категорп «час», як це зробив видатний французький фшософ. Водночас,
B. Черепанин показуе штерес до «часо-просторових» вимiрiв, який iснував не лише у футуриспв, а й у кубiстiв (нероздшешсть у просторi та часi) й абстракцюшспв (позачасова безмежнiсть).
Мотивацiя защкавленосп украшських модернiстiв (авангардистiв) - у наукових розвщках гумаштарпв присутнi термшолопчш розходження - до фшософсько-естетичних щей засновника французького iнтуiтивiзму окреслена також i С. Павличко, котра вважае, що на межi Х1Х-ХХ столбя «саме буття стало складшшим», а це стимулювало необхiднiсть - у фшософському аспектi - формулювати вщповвд на об'ективнi змiни. 1 щ вiдповiдi теоретики шукали у рiзних напрямках, серед яких
C. Павличко наголошуе на «вiдкриттi й дослщженш пiдсвiдомостi» (З. Фрейд, К. Юнг) та на iнтуiтивiзмi, коли «Бергсон услщ за Нiцше заперечив рацюнальш основи пiзнання» [9, с. 16-17].
Важливим, на нашу думку, е i таке: С. Павличко не оминае увагою той факт, що защкавлене ставлення до щей Бергсона виявляли представники «Украшськох хати», зокрема, М. Свшан. Так, вона зазначае: «Свшан подшяе iнтерес до психологи, але сприймае 11 вже як людина шшо", антипозитивютичнох епохи. Йому близью сучаснiшi щй iнтуiтивiзму, несвiдомостi творчого процесу. 1м'я Анрi Бергсона, визнаного предтечi европейського модершзму перiоду мiж двома свiтовими вшнами, автора теорiй iнтуiтивiзму, невипадково трапляеться на сторшках «Украшськох хати» [9, с. 155-156]. Отже, «монополп на iнтуiтивiзм» украшсью футуристи не мали.
Оскшьки бергсонiвськi щй на культуротворчих просторах першо! половини ХХ столбя подiляли представники рiзних естетико-художнiх спрямувань, то певний штерес мае той факт, на чому акцентувалася тодi увага сучасниюв Бергсона, адже слщ враховувати, що протягом життя i Свшана, i Семенка далеко не вс монографп французького мислителя були написаш : Бергсон активно працював до 1941 року, тодi як Свшан тшов з життя у 1919, а Семенко - у 1937 рощ. Слщ визнати, що двох непереачних особистостей украхнсько! культури 10-30-х роюв щкавили зовсiм рiзнi бергсонiвськi iдеi. Так, на це звертае увагу С. Павличко, штерес Свшана живився психолопчними «проривами» Бергсона щодо процесу творчосп : «Свшан вважае, що творчють поета пщлягае передовсiм iнстинктовi, чуттю» [9, с. 156]. Ставлення ж Семенка до iнтуiтивiзму, на наше глибоке переконання, значно предметшше i живиться - значною мiрою - пошуками вщповвд на бiльш широке коло проблем, шж стимули творчого процесу.
1нтерес М. Семенка до шту'гтивютсько' фiлософii А. Бергсона дозволяе звернутися до морально-психолопчних зрiзiв суперечливо! ситуацii «Зеров - Семенко». Певну «допомогу» у цьому нам - знову ж таки - надае С. Павличко. Аналiзуючи
украшський «неокласицизм» як приклад «фшософп консервативно! модершзаци», як «демонстративну консервативнiсть у своему европе'1'змЬ>, вона фшсуе i ставлення прихильникiв М. Зерова до шукань Бергсона на теренах штуггивютського начала художньо'1 творчосп: «Аполлiнер, Сандрар, сюрреалiзм, дада, експерименти й новацп як формальнi, так i фiлософськi пошуки французьких поетсв 10-х i 20-х рокiв, фiлософiя Бергсона, знаменитого натхненника модернiстiв, лекцп якого пршзджали послухати до Парижа штелектуали з усього свiту, залишилися цiлком поза 1'хшми штересами» [9, с. 199]. На вщмшу вщ М. Зерова, засновник украшського футуризму не лише подшяв певну абсолютизацш штущп як стимулюючого чинника творчосп, а й - в органiзацiйному планi - всшяко пiдтримував налагодження творчих зв'язкiв мiж украшською та французькою художньою штел^енщею.
Повертаючись до аналiзу впливу бергсошвсько'1 концепцп «штелектуально'1 штущп» на становлення теоретичних орiентацiй М. Семенка, зазначимо, що захоплення поета iдеями iнтуiтивiзму мало й iншi джерела, шж французька фiлософiя та естетика. Як вщомо, на росiйських теренах штерес до напрацювань А. Бергсона стимулювався сучасником французького фiлософа, вiдомим росшським штуггивютом Миколою Лосським (1870-1965), який був достатньо самостшним теоретиком, сприяючи при цьому i популяризацп французько'1 моделi iнтуiтивiзму, а це означае, що семенковий наголос на шту'1'тивному компонент в процесi створення поетичного твору не був аш випадковим, аш чимось надзвичайним. Значно щкавшим е той факт, що М. Семенко, як ми вже тдкреслили, оперуе бергсошвською iдеею «тривалосп» й впритул тдходить до такого важливого чинника французького iнтуiтивiзму, як «феномен часу».
На нашу думку, певне ствпадання естетико-мистецтвознавчих iдей Бергсона i теоретичних шукань Семенка можна виявити i стосовно iнших аспектiв пояснення специфши художньо'1 творчостi. Орiентуючись на аналiз нарiжних бергсонiвських iдей щодо процесу створення художнього твору, окреслених Л. Левчук, - про здатшсть митця «бачити речЬ> цiлiсно, «в повному обсязi рис, барв, у всш складностi форми i змюту», про «чисте та безкорисливе» мистецтво, яке створюють «вiдчуженi душi» митщв, про «непередбаченiсть творчого процесу» - слщ визнати, що вони могли б бути близькими засновнику украшського футуризму [6, с 40-42].
Необхщно наголосити i на iнших теоретичних деталях, яю виразно заявленi Бергсоном, проте в роздумах Семенка i його прихильниюв набували дещо шшого «забарвлення». Якщо стосовно розмiркувань самого Семенка, можна з впевнешстю стверджувати, що - о^м iнтуiцii - вш визнав бергонiвську iдею часу як своерщного стимулу творчо'1 фантазп та уяви, то ставлення до «сощального ^<Я» та «не-бергсошвська» оцiнка пам'ятi очевиднi. Це, на нашу думку, пов'язано з тим, що ва футуристи, по сут^ були прихильниками чiткого усвiдомлення власного «Я». Це усвщомлення торкалося й 1'х соцiального «Я», що було для них - особливо в умовах того юторичного простору, «суб'ектами» якого вони були, - реальшстю, а не пам'яттю. Вочевидь, можна стверджувати, що фактор пам'я^ не шс для укра'1'нських футуристiв того навантаження, яке йому надавав i сам Бергсон, i тi митщ, зокрема, видатнi французькi письменники Марсель Пруст (1871-1922) та Наталi Саррот (1900-1999), яю зазнали вiдчутного впливу бергсошвських iдей.
Пiдсумовуючи наше дослщження, доцiльно зробити такий висновок: аналiз теоретичних вимiрiв спадщини М. Семенка дозволяе ствставити окремi iдеi чи навт зрiзи його концепцiй iз теоретичними пошуками европейських фiлософiв i мистецтвознавцiв, цiлком природно «вписуючи» його спадщину в широкий позаукра'1'нський культурний проспр.
Перспективними напрямами подальших наукових розвщок вважаемо
дослщження естетико-хyдожнiх пошуюв фyтyристiв i прiоритети ïx творчоï реалiзацiï. Теоретична i практична значущють полягають y тому, що матерiал дослiдження сприятиме подальшому науково-теоретичному осмисленню феномену украшського футуризму. Pезyльтати роботи можуть бути використаш при читанш лекцiйниx кyрсiв з естетики, культурологи, ютори та теори мистецтва для студенев гyманiтарниx та художньо-творчих вyзiв.
Список використаноУ лiтератури
1. Аронсон О. В. Коммуникативный образ (Кино. Литература. Философия) / О. В. Аронсон. - Москва : Новое литературное обозрение, 2007. - 384 с. ; Aronson O. V. Kommunikativnyy obraz (Kino. Literatura. Filosofiya) / O. V. Aronson. - Moskva : Novoe literaturnoe obozrenie, 2007. - 384 s.
2. Блауберг И. И. Анри Бергсон / И. И. Блауберг. - Москва : Прогресс-традиция, 2003. - 672 с. ; Blauberg I. I. Anri Bergson / I. I. Blauberg. - Moskva : Progress-traditsiya, 2003. - 672 s.
3. Делёз Ж. Кино : Кино-1 Образ-движение; Кино-2 Образ-время / Ж. Делёз; пер. с фр. Б. Скуратова. - Москва : Ad Marginem, 2004. - 624 с. ; Delez Zh. Kino : Kino-1 Obraz-dvizhenie; Kino-2 Obraz-vremya / Zh. Delez; per. s fr. B. Skuratova. - Moskva : Ad Marginem, 2004. - 624 s.
4. Жукова Н. Eлiтарнiсть як компонент культуротворення : досвщ некласично'1' естетики : моногр. / Н. Жукова. - Кшв : ПAPAПAH, 2010. - 244 с. ; Zhukova N. Elitarnist yak komponent kulturotvorennia : dosvid neklasychnoi estetyky : monohr. / N. Zhukova. -Kyiv : PARAPAN, 2010. - 244 s.
5. Ирдиненко E. А. Эстетические взгляды Анри Бергсона в контексте европейской гуманистики / E. А. Ирдиненко // Вестник ВГУ. Серия : Философия. -2017. - № 2. - С. 96-103 ; Irdinenko Ye. A. Esteticheskie vzglyady Anri Bergsona v kontekste evropeyskoy gumanistiki / Ye. A. Irdinenko // Vestnik VGU. Seriya : Filosofiya. -2017. - № 2. - S. 96-103.
6. Левчук Л. Захщноевропейська естетика ХХ стшття / Л. Левчук. - Кшв : Либщь, 1997. - 224 с. ; Levchuk L. Zakhidnoievropeiska estetyka ХХ stolittia / L. Levchuk. - Kyiv : Lybid, 1997. - 224 s.
7. Личковах В. А. Eстетосфера авангардизму / В. А. Личковах // Вюник Черкаського ушверситету. Сер. : Философiя. - 2009. - Вып. 170. - С. 4-16 ; Lychkovakh V. A. Estetosfera avanhardyzmu / V. A. Lychkovakh // Visnyk Cherkaskoho universytetu. Ser. : Fylosofiia. - 2009. - Vip. 170. - S. 4-16.
8. Ошщенко О. Художня творчють : проект некласично'1' естетики : моногр. / О. Онищенко. - Кшв : 1н-т культурологи Академи мистецтв Украши, 2008. - 232 с. ; Onishchenko O. Khudozhnia tvorchist : proekt neklasychnoi estetyky : monohr. / O. Onyshchenko. - Kyiv : In-t kulturolohii Akademii mystetstv Ukrainy, 2008. - 232 s.
9. Павличко С. Дискурс модершзму в украшськш лiтератyрi : моногр. / С. Павличко. - 2-ге вид., перероб. i доп. - Кшв : Либщь, 1999. - 447 с. ; Pavlychko S. Dyskurs modernizmu v ukrainskii literaturi : monohr. / S. Pavlychko. - 2-he vyd., pererob. i dop. - Kyiv : Lybid, 1999. - 447 s.
10. Свасьян К. А. Эстетическая сущность интуитивной философии А. Бергсона / К. А. Свасьян. - Eреван : Изд-во АН АрмССТ, 1978. - 120 с. ; Svasyan K. A. Esteticheskaya sushchnost intuitivnoy filosofii A. Bergsona / K. A. Svasyan. - Yerevan : Izd-vo AN ArmSSR, 1978. - 120 s.
11. Черепанин В. М. Трансформащя вiзантiйського iконографiчного канону в мистецга некласично! естетики : автореф. дис. ... канд. фшос. наук : спец. 09.00.08 / Василь Миронович Черепанин; Кшвський нац. ун-т iм. Т. Шевченка. - Кшв, 2008. -
16 c. ; Cherepanyn V. M. Transformatsiia vizantiiskoho ikonohrafichnoho kanonu v mystetstvi neklasychnoi estetyky : avtoref. dys. ... kand. filos. nauk : spets. 09.00.08 / Vasyl Myronovych Cherepanyn; Kyivskyi nats. un-t im. T. Shevchenka. - Kyiv, 2008. - 16 s.
OraTra Hagrnmna go pega^ii 15.03.2019
S. Kholodynska
THE IMPACT OF H. BERGSON'S IDEAS ON ESTABLISHMENT OF M. SEMEN'KO'S THEORETICAL ORIENTATION
The article analyzes the basics of H. Bergson's intuitive creativity concept which includes such important aspects as interpretation of 'creativity' phenomenon whereas revealing the specific nature of its kinds like scientific and artistic. The special role of H. Bergson's ideas on shaping own attitude to such phenomena as 'intuition', 'time' and 'creative process unpredictability' by M. Semen 'ko is emphasized. Among all those terms M. Semen 'ko stood by intuition most efficiently, as it was considered the most significant factor of creativity by futurists on different stages ofpiece of art creation, i.e. from the idea to its realization. Due to respectful M. Semen'ko's attitude to the ideas by H. Bergson we can insist on maintaining artistic ties between Ukrainian and French artistic intellectuals at the beginning of the 20 th century.
The objective of the article is to analyze the impact of H. Bergson's intuitive creativity concept on establishment of theoretical orientation of M. Semen'ko, the founder of Ukrainian futurism model.
The methodology of the study lies in application of personalization theoretical potential as a fundamental principle of culturological analysis which is based on comparative analysis potential.
The novelty of the study is defined with the use of culturological approach factors to analyze creative and theoretical legacy of M. Semen'ko which was formed due to his interest to H. Bergson's intuitive philosophy.
Conclusions: the analysis of M. Semen'ko's legacy theoretical dimensions provides an opportunity to compare his certain ideas and even his concept cross-sections with theoretical searches of European philosophers and art historians, integrating his legacy with broad beyond-Ukrainian cultural space pretty naturally.
The prospects of further scientific research lie in the study of futurists' creative and artistic searches and priorities of their creative realization.
Theoretical and practical importance lie in fact that the study promotes further scientific and theoretical thinking on Ukrainian futurism phenomenon. This study's results can be used while lecturing on aesthetics, cultural studies, history and theory of art for students of humanitarian and artistic and creative higher educational establishments.
Key words: avant-garde, intuitivism, modernism, creative process, 'Ukrainian futurism model', artistic creativity.
