ВПЛИВ ФіЗИКО-ГЕОГРАФіЧНИХ УМОВ БАСЕЙНУ Р. РОСЬ НА НАДХОДЖЕННЯ ГУМУСОВИХ РЕЧОВИН У ПОВЕРХНЕВі ВОДИ Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Вплив ф'зико-географ'чних умов басейну р. Рось на надходження гумусових речовин у поверхнев1 води_

Украшський пдрометеоролопчний шститут, м. Кив, e-mail: biletskasveta@ukr.net

Анотаця. Узагальнено ¡нформац'ю щодо ф/'зико-географ/'чних особливостей басейну р. Рось, який розташований у межах зони Мшаних лсв i Лсостепу.

Показано локальнi в/дм/нност/' за характером геолог1чно( будови i рельефу. Досл/'джено основн типи фунт/'в басейну р. Рось, оцнено ¡'хнЮ г/'дролог/'чний режим та визначено ктьюсний i фращйно-груповий склад гумусу. Анал1тичний огляд ф/'зико-географ/'чних умов, а також, анал/'з фунтового покриву басейну р. Рось св/'дчать, що природнi умови водозбору не сприяють розсюванню гумусових речовин з водним стоком. Показано, що концентрац¡' гумусових речовин у поверхневих водах мають пор1вняно невисок значення i зм1нюються протягом року у межах 0,6-6,4 мг/дм3 для гумнових кислот i 0,6-6,4 мг/дм3 для фульвокислот.

Ключовi слова: гумусов1 речовини, фунт, басейн р. Рось, водозб/'р.

Вступ

Гумусов1 речовини (ГР) становлять основну частину ОР (оргашчно'Т речовини) поверхневих вод та справляють значний вплив на Т'хню якють. Зокрема, вщ присутност ГР ютотно залежить рН води та кисневий режим водних об'ект1в. Вони мають властивост регулятора окисно-вщновного стану, значною м1рою впливають на цикли бюгенних речовин, тощо [1, 2, 3, 4, 5, 6].

До основних груп ГР, класиф1кац1я яких базуеться на розчинност в лугах i кислотах, належать гум1нов1 (ГК), фульвокислоти (ФК) та гумши. Так, ГК - нерозчинн в кислотах та розчинн в лугах; ФК -розчиняються за всього д1апазону рН поверхневих вод; гумши - нерозчинна фракц1я, до якоТ входять мщно зв'язан з мшеральною частиною фунту ГК i ФК та нерозкладен компоненти рослинних решток [2, 7, 8]. Вщмшносп у будов1 основних фракцш ГР впливають на Т'хню повед1нку в навколишньому середовищ1.

Домшуючим джерелом надходження ГР у поверхнев1 води слугуе площинний змив 1з поверхн1 водозбору [2, 3]. Процес вимивання ГР 1з Грунтового профтю т1сно пов'язаний 1з чинниками формування водного стоку [8, 9, 10], який визначаеться живленням р1чки i залежить вщ природних умов: кл1матичних, г1дрометеоролог1чних, г1дролог1чних, геолог1чних i орограф1чних особливостей басейну.

Окр1м х1м1чних властивостей ГР, особливосп Т'хнього перерозпод1лу м1ж твердою i р1дкою фазами водозбор1в визначаються ф1зико-географ1чними умовами середовища i, найперше, природним потенц1алом зволоження поверхн1 водозбору [1, 3, 5, 7].

Метою даноТ роботи, що виконана на приклад! басейну р. Рось, була оцшка впливу ф1зико-географ1чних умов на надходження ГР 1з Грунтового покриву в р1чкову мережу.

Матерiали та методи

Шляхом вивчення наявного наукового доробку [10-16] узагальнено шформацш щодо ф1зико-географ1чних особливостей територп водозбору р. Рос1.

За допомогою стандартних методик [8, 17] дослщжено вмют фракц1й ГР у р1зних типах Грунт1в басейну та у вод1 р. Рось. Оц1нено гщролопчний режим Грунт1в.

Шляхом анал1зу Грунтового покриву басейну в середовищ1 Г1С MapInfo визначено пол1гони р1зних тишв Грунт1в, серед яких за %-им вм1стом дом1нували чорноземи (67,2 %) та р1зновиди с1рих Грунт1в -31,7%. Частки басейну, вкритих шшими типами Грунт1в (дерново-п1дзолистими, лучно-болотними), становили 0,9 та 0,2 % вщповщно. Вобрано зразки кожного типу Грунту та визначено вмют у поверхневому шар1 i вертикальний розпод1л основних фракцш ГК та Фк. Г"рунти для досл1джень в1дбиралися за допомогою спец1ального польового бура (1з глибиною монол1ту - 20 см, товщиною - 10 см), без порушення мехаычно'Т структури Грунт1в. Наважки висушеного та подр1бненого Грунту(5-10 г) пщдавали попередн1й декальцинац1' 0,05 моль/дм3 розчином H2SO4. Вилучення ГР 1з твердо' фази Грунт1в проводили розчином NaOH (1моль/дм3) [8].

Зразки води р. Рось вщбирали у р1зн1 пдролопчн1 фази протягом року. ГР вилучали 1з складу досл1джуваних зразк1в за допомогою юно-обмшно''' хроматографа [18]. Для роздтення ГР, 'хнiй концентрат пщкислювали к1лькома краплями 1 моль/дм HCl до рН=2 i витримували протягом 1-2 год на водяно' бан1 (t=70-80o C). Осад ГК, що випав, вщокремлювали за допомогою мембранно'' фiльтрацiТ (d=0,45 мкм), а фтьтрат ум1щував у соб1 ФК [2, 6, 16, 17].

УДК 556.56.3.4

Бтецька С.В., Осадча Н.М.

Визначення ГК та ФК проводили спектрофотометричним методом за Тхым власним забарвленням за Аеф=400 нм та 440 нм вщповщно [6].

Результати та 1х обговорення

Рiчка Рось, що е правою притокою Днiпра, вщноситься до типових середнiх рiчок. Площа ТТ водозбiрного басейну становить 12 600 км2, довжина - 346 км [10, 11].

Гiдрографiчна мережа Роа е досить розгалуженою. Густота рiчковоТ сiтки складае 0,36 км/км2. Всього у Рось впадае 1129 малих рiчок, домшуюча частка з яких мае довжину менше 10 км [10, 11, 12]. Найбтьшими притоками, що впадають у р. Рось е р. Кам'янка.

В адмшютративному вщношены басейн р. Рось розташований на територп чотирьох областей: КиТвськоТ (площа водозбору досягае 7,8 тис.км2), ВiнницькоТ (1,8 тис.км2), ЖитомирськоТ (1,3 тис.км2), та ЧеркаськоТ (1,7 тис.км2 ).

Територiально, р. Рось бере свш початок у межах ПриднтровськоТ височини у Погребищенському район ВiнницькоТ област i протiкае у межах Приднтровського плато. Впадае у Днiпро в 20 км нижче мiста Канева поблизу с. Хрещатик. У верхнш частит р. Рось перетинае УкраТнський кристалiчний масив а, у нижнш течiТ, що займае територiю люостеповоТ зони, протiкае через пiвденно-захiдний схил Днтровсько-ДонецькоТ западини.

За характером геолопчноТ будови i рельефу басейн р. Рось мае локальн вiдмiнностi, що характеры для зони Мшаних лiсiв i Лiсостепу УкраТни.

У люостеповш зонi рельеф представлений пiдвищеною рiвниною iз добре розвиненими давнiми водно-ерозшними розчленуваннями. У зонi Мiшаних лiсiв - це блюдцеподiбна западина iз рельефом моренного походження, внаслiдок чого спостер^аеться слабка ерозiйна стiйкiсть лесових фунтотворних порiд i фун^в [10].

Рельеф справляе значний вплив також на режим зволоження та на глибину залягання фунтових вод. Територiя водозбору р. Рось знаходиться у област достатых та добрих вологозапаав фун™ [10, 11]. Перiоди iз пiдвищеною вологiстю у басейнi займають порiвняно невеликий промiжок часу. Проте, внаслщок iнтегрального впливу природних чинниш на даному водозборi, величина вологост змiнюеться, оскiльки, для окремих дтянок та малих водозборiв домiнуючого впливу набувають рiзноманiтнi мiсцевi чинники впливу.

Географiчне положення басейну р. Рось зумовлюе Т'Т особливу роль у екомереж^ як об'еднуючоТ ланки мiж окремими регiонами зони Мiшаних лiсiв та Лiсостепу. Внаслiдок розташування у межах двох рослинних зон - рослиннють басейну характеризуеться певною неоднорщнютю [13].

Клiмат басейну р. Рось вщноситься до помiрно-континентального типу i визначаеться географiчним положенням, особливостями атмосферноТ циркуляцiТ та мiсцевими чинниками. Протягом зимового перюду тут випадае 70 - 90 мм опадiв, навесн - 100 - 300 мм, вл^ку - 200 - 250 мм, восени до 120 мм. При цьому слщ вщм^ити крайню нерiвномiрнiсть Тхнього випадання на територп водозбору [14].

^мат у Люостеповш зон характеризуеться меншою, нiж у зон мiшаних лiсiв, кiлькiстю опадiв (450550мм) i вищою середньорiчною температурою повiтря. Тодi, як для останньоТ характерною особливiстю е перевищення суми опадiв за рiк над ктькютю випаровуваноТ вологи. Це, в свою чергу, зумовлюе промивний тип водного режиму, призводить до заболочування понижених дтянок територп басейну, утворення болотних фун^в. Також, цьому сприяе високий рiвень залягання фунтових вод. Ктькють опадiв, розподт Тх за порами року, характер зволоження фунту впливають на рют та боташчний склад рослин, нагромадження ОР та швидкють ТТ розкладання [7, 13], а також на мехаычний склад фут1в, якi утворюються, диференцiацiю горизон^в [3]. Це обумовлюе загальну закономiрнiсть зонального розподiлу фун^в [1, 7].

Узагальнюючи вищезазначене, спостер^аемо: на територп водозбору р. Роа виявляеться деяка локальна вщмшнють рельефу, яка створюе своерщш умови мiкроклiмату; а шдивщуальна неоднорiднiсть мiж фiзико-географiчними умовами спонукае до певноТ своерiдноТ рiзницi мiж рослинним покривом. Зокрема, тут юнують вiдмiнностi мiж лiсовою i трав'янистою рослиннютю, мiж кiлькiстю атмосферних опадiв, температурою тощо. Вiд первинного чи вторинного впливу яких залежать процеси фунтоутворення.

Отже, мiсцевi особливостi [10, 11] у деяких випадках здатн рiзко вiдхилити характер фун™ вщ зонального типу. Внаслiдок цього на територп водозбору р. Рось фунтовий покрив вирiзняеться значним рiзноманiттям. Тут зус^чаються типи фун^в, що характеры як для зони мшаних лiсiв, так i для Лiсостепу УкраТни.

Серед таксономiчного i морфологiчного рiзноманiття фун™, у басейнi р. Рось переважають видозмши чорноземних та арих фун™, iз високим та середшм вмiстом гумусових речовин вiдповiдно (рис. 1).

Так, вмют ГР у чорноземах був найвищим i у середньому становив 155 мг г-1, найнижчим - у дерново-пщзолистих та сiрих типах - 95 та 91 мг г- вщповщно.

ti тз о

■а

о а>

X

t О

* о

тз t

""■g

о

CD

тз s ч

о ■д

аз' ь

сг X

03

t

s ■&

CD ТЗ CD X

0з' a'

-С «

03 H О 00

4 (D <

" тз

s S X -

W 03 s

T- Со о

03 g CD Ь

OD Q-t О

g s

T3

о t

ti ТЗ О -8-

сг X

° I

I § i -S I

LtJ LtJ

а> ^

со сг

ti о

В 5

о оз ьа

I

со

CD

■й- ° tl Z]

X CD

О ТЗ

a CD

Р H

со «

s =

iE

Q 03 ? T3 03

t s о -,

5 I.

CD T3 CD X

о _. 11

t о о

03 ^ X

X 03

a

00 CD

о °

IE

CD -e

CD T3 CD t

o>

t

CD

00 g

>< X

H g

CD Q3

CD j-S

CD è 00 *

В CD

£ m о

OD

^ S

00 I

03 s

O Q

° ^

00 CD

О S

-o

s

p

©

T3 0)

0)

^

CD T3 CD Ш

0) *

0) 5

T3

o\ 0) о CD

Tl О О сг

о

è «

о 1/1

ZI O a О ^ СП " £э -J. ^

® 5 ^ □ ® 0)Ь О SS 5 CD

Ilisfllsatlllj™

j- ! m °TJ « i п и-о ш

X * - S I S-i 3 £ *

^ с I £ i 5-o 2 § i S чорноземи

11 J 2 s § □ реград.

1 3 Ï ï S § » 3 ?

ч ■&

Ш

о ь о

тз è.-S н 2 TJ о 3 í Ш о □ глибою

о i i I ^ s'o I □ g ,,

3-g § S Я i ° д>-&1<1'9: ?

p чорноземи

§¿-&CDÍoIg|EE5|i " звичаши

» " ■ 3 i = Ё.

5 ti a S ° °

н 1 ь s 5 ZÍ, чорноземи

Q Ï о ч ®

о о 3 пз _

— s сг о чорноземи

о ш

г s I 31 i слабогум.

ш лучно-

L болотш гр.

темно-cipi отдзол.

ТЗ о. ■=■ 5 CD О — 5 20 -О _

-С ï ь a¡ о — 01

о 1-х S ? I темно-cipi

? реград.

5 I § о - ^ ° ^ 1 ?

? Cipi

—i Û3 ^ J ? w о □ 1

H2-gsÍ»sSse"§ I отдзол. Гр. t, О о»^

. — JL ÎK -п "

ясно-cipi отдзолеш

дерново-тдзол. Гр.

Особливост перерозподту ГР мiж твердою i рiдкою фазами водозборiв значною мiрою визначаеться фiзико-географiчними умовами середовища ^ найперше, природним потенцiалом зволоження. Напрямок та обсяги перерозподту ГР залежать вщ закономiрностей формування та динамки атмосферноТ та фунтовоТ' вологи.

Вщповщно до агрогiдрологiчного районування [11, 14] басейн р. Рось практично повнютю знаходиться у межах району достатнього i нестшкого атмосферного зволоження арих i чорноземних футчв, вiдносний показник вологозапаав яких у вегетацiйний перюд коливаеться вiд 0,83-0,95 мм у штш, до 0,64-0,66 мм у червш.

За умовами вологообмiну мiж пiдстильною поверхнею i атмосферою в басейн р. Рось видiляються наступн класи фунтових вiдмiн: автоморфнi iз перiодично промивним або не промивним типами водного режиму та гщроморфш (нашвгщроморфы) iз промивним типом водного режиму. Першi з них формуються на рiвнинних формах рельефу, за умови залягання фунтових вод не нижче як 6 м [3, 16]. Вологозабезпечення таких фун™ характеризуеться рiвновагою мiж атмосферними опадами i випаровуванням. До вказаного пiдтипу вщносяться фунти чорноземного та опiдзоленого типу. Перерозподт вологи в таких фунтах вщбуваеться з iнфiльтрацiйним та латеральним стоком.

Гщроморфы фунти утворюються в умовах тимчасового затримання поверхневоТ води або довготривалого зволоження за високого залягання фунтових вод i частково або постшно перебувають у перезволоженому стаж. До зазначеного пщтипу належать дерново-пщзолисп та лучно-болотнi фунти.

За проведеним аналiзом гiдрологiчного режиму фунтового покриву басейну, встановлено, що в межах його територп абсолютно домшують автоморфн фунти (98%).

Не дивлячись на значн запаси ГР у фунтовому покриви вмiст цих речовин у поверхневих водах басейну р. Рось вщносно невисокий. Так, концентра^я ФК змшювалась у межах 0,6-6,4 мг/дм3, а ГК-0,1-0,9мг/дм3. Аналiз отриманих даних показав, що у поверхневих водах СФК бiльше жж у 10 разiв переважав аналопчний показник ГК (Рис. 3). Тод^ як у Грунтах спостерiгалася абсолютно протилежна ситуа^я: спiввiдношення СГК : СФК корелювало в межах 3:1-2:1.

шшштФК шшт ГК —□—ФК пов.води —ГК пов.води

Рис. 3. Розподт вмюту ГР у Грунтах I поверхневих водах басейну р. Рось

Значно менша присутнють ГК у водi пояснюеться рiзною розчиннiстю основних фракцш ГР та зумовлена меншою молекулярною масою ФК, а також бтьшою присутнютю у Тхньому складi основних функцюнальних груп [1, 2, 5, 6, 19, 20, 21]. Як зазначено у [5], саме ФК е найбтьш рухливою розчинною частиною ГР, i процес Тхнього вимивання iз фун™ атмосферними опадами, е визначальним для формування складу ОР поверхневих вод.

Отриман результати показали, що найвищий ефект вщ процесу надходження ГР iз пщстильноТ поверхн до поверхневих вод може реалiзуватися iз пiдтипами фун™, якi найбтьшою мiрою збагаченi водорозчинними формами ГР. Проте, попередньо нами було встановлено: територiя водозбору р. Рось вкрита переважно (98%) автоморфними видозмшами фун^в iз гумусом гуматного групового складу (80%), що не сприяе розаюванню ГР, осктьки тут переважають схильн до акумуляцiТ ГК.

Як вщомо, мiграцiя речовин у Грунтах вщбуваеться з шфтьтрацшним та латеральним стоком, як тiсно пов'язанi з мюцевим похилом рельефу. Основна частина басейну представлена пщвищеною рiвниною, а значить в результат дiТ зливових дощiв i талих вод не спостер^атиметься значного змивання поверхневого шару фунт1в.

Висновки

Фiзико-географiчнi умови е головним природним чинником, що визначае гiдрологiчний та riqpoxiMÎ4H^ режим рiчки. Геологiчна будова i рельеф визначають ступiнь розвитку гiдрографiчноï мережi, похил рiчки i гщрогеолопчний режим; впливають на гщролопчш умови фунпв. Водночас, рельеф пов'язаний i3 клiматичними особливостями басейну, що здшснюють прямий вплив на його рослинний покрив. Це, у певнш мiрi, визначае тип фунтоутворення.

Згщно фiзико-географiчних особливостей басейну рiчки Рось, його територiя водозбору носить локальн вiдмiнностi. Якi характернi як для зони мшаних лiсiв, так i для Люостепу Украши. Мiсцевi особливост у деяких випадках здатнi рiзко вiдхилити характер фунпв вiд зонального типу. Внаслщок чого, на територи водозбору р. Рось, фунтовий покрив вирiзняеться багатим таксономiчним рiзноманiттям. Тут зус^чаються типи фунпв, що характеры як для зони мшаних лiсiв, так i для Лiсостепу Украши.

Серед дослiджених фунпв виявлено рiзновиди чорноземiв, сiрих лiсових, дерново-пiдзолистих та лучно-болотних титв. За вiдносною часткою покриття абсолютно домiнують чорноземи та сiрi фунти -вiдповiдно 66% та 32%. Вмют гумусових речовин у чорноземах в середньому становив 155 мгт-1, у лучно-болотних фунтах 107 мгт-1 i найменшим був у дерново-пщзолистих та сiрих типах - 95 та 91 мгт-1 вщповщно.

Беручи до уваги поширення рiзних типiв фунпв, зроблено висновок, що домшуюча частина водозбору (80%) вкрита фунтами з гумусом гуматного групового складу, автоморфного класу (98%) iз перюдичним промиванням. За контакту з атмосферними опадами вш схильний до утримання в зон утворення. Перерозподт вологи та розчинених у нш речовин у таких фунтах вщбуваеться з шфтьтрацшним та латеральним стоком.

Результати аналiзу показали, що середнш вмют ГК у складi фунпв значно перевищував ФК, де Тхне спiввiдношення становило 3:1. Тодi, як у водi рiчки вмют ФК бтьше нiж у 10 разiв переважав аналогiчний показник ГК, тут концентра^я ФК була в межах 0,6-6,4 мг/дм3, у ГК значно нижчою - 0,1-

0.9.г/дм3.

Оцiнка впливу фiзико-географiчних умов басейну р. Рось свщчить, що природы умови водозбору не сприяють розсшванню ГР з водним стоком.

Лтература

1. Орлов Д. С. Гуминовые вещества в биосфере / Д. С. Орлов // Соровский образовательный журнал. - 1997. -№ 2. - С. 56-63.

2. Осадча Н. М. Законом1рност1 м1грацп гумусових речовин у поверхневих водах УкраТни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. географ. наук : спец. 11.00.07 «гщролопя суш1, воды ресурси, пдрох1м1я» / Н. М. Осадча. - К., 2011. - 32 с.

3. Бтецька С.В. Анал1з Грунтового покриву басейну р. Рось та оцшка впливу на надходження гумусових речовин у р1чкову мережу / С. В. Бтецька, Н. М. Осадча // Науков1 прац1 УкрНДГМ1. - 2012. - Вип.262. -С. 84-86.

4. Осадча Н. М. Особливост1 надходження гумусових речовин з поверхш водозбору / Н. М. Осадча, С. В. Бтецька, В. Я. Саливон-Пескова, М. Ю. Литвин // Пдролопя, пдрох1м1я i пдроеколопя. - 2010. - Вип.18. -С.212-219.

5. Варшал Г. М. Изучение органических веществ поверхностных вод и их взаимодействия с ионами металлов / Г. М. Варшал, I. Я. Кощеева, И. С. Сироткина [и др.] // Геохимия. - 1979. - №4. - С. 598-607.

6. Набиванець Б.Й. Аналiтична хiмiя поверхневих вод / [Б. Й. Набиванець, В. I. Осадчий, Н. М. Осадча]. - К. : Наук. думка, 2007. - 455 с.

7. Гришина Л.А. Гумусообразование и гумусное состояние почв / Гришина Л.А. - М. : Изд-во МГУ, 1986. - 242 с.

8. Люовал А.П., Давиденко У.М., Мойсеенко Б.М. // Агрохiмiя. Лабораторний практикум. - К.: Вища школа. -1994, С. 42-50

9. Гидрологические расчеты / Горшков И.Ф. - Л.: Гидрометеоиздат,1979. - С.172

10. Ресурсы поверхностных вод СССР. Украина и Молдавия. Среднее и нижнее Поднепровье : [Под ред. М. С. Каганера.]. - Л. : Гидрометеоиздат, 1971. - Т.6. - Вып. 2.]

11. Нацюнальний Атлас УкраТни./, Картографiя, 2007

12. Пдроеколопчний стан басейну рiчки Рось / В.К. Хтьчевський, С.М. Курило, С.С. Дубняк та ш.; за ред. В.К. Хтьчевського. - К.: Нка- Центр, 2009. - 116 с.

13. Куземко А. А., Рослиннють долини рiчки Рось: Синтаксономiя, антропогенна динамка, охорона : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня док. бюлог. наук : спец. 03.00.05 «ботанка» / А. А. Куземко. - К., 2003. - 23 с.

14. Кругавська А. В. Агрокглматична оцшка умов вологозабезпечення територи УкраТни у перюд вегетаци стьськогосподарських культур: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.. географ. наук : спец. 11.00.09 «метеоролопя, к^матолопя, агрометеоролопя» / А. В. Кругавська. - К., 2008. - 20 с.

15. Бтецька С.В. Чинники надходження гумусових речовин iз поверхш територи водозбору (на прикладi басейну р. Рось) / С. В. Бтецька // Наук. зап. Терноптьського педагопчного уыверситету. - Серiя бюлопя. - 2010. -Вип. 4 ( 45 ). - С. 49-53.

16. Пелешенко В. I., Дослщження rwpoxiMi4HMX умов на Богуславському гiдролого-гiдрохiмiчному стацюнар! Кш'вського держунiверситету / В. Шелешенко, В. К. Хiльчевський, Д. В. Закревський // Вюник Кш'вського ушверситету. Серiя: Географiя. — 1988. Випуск 30. — С. 47-54.

17. Польовi та лабораторн дослiдження хiмiчного складу води р. Рось / В. К. Хтьчевський, В. М. Савицький, Л. А. Красова, О.М Гончар. — К.: ВПЦ « Кш'вський уыверситет», 2012. — 150 с.

18. Детерман Г. Гель-хроматография / Г. Детерман - М. : Мир, 1970. - 252 с.

19. Милановский Е. Ю. Гумусовые вещества как система гидрофобно - гидрофильных соединений : дис. доктора бюлог. наук : 03.00.27 / Милановский Евгений Юрьевич. - М., 2006. - 94 с.

20. Алекин О. А. Сток растворенных веществ с территории СССР / О. А. Алекин, Л. В. Бражникова. - М. : Наука, 1964. - 144 с.

21. Humic substances in soil, sediment and vater / ^кеп Ed. By G. R., McKnight D. M., Wershaw R. L., MacCarthy P.]. - New York : John Wiley and Sons, Inc., 1985. - 692p.

Abstract. S. Biletska, N. Osadchaya The influence of physico-geographical conditions of the basin river Ros on receipt of humus substances in surface water. There are summarizes information on the physiographic features of the river basin Ros. According to the nature of the geological structure and relief, found its catchment area is local differences. Which indicate the natural conditions that are typical for the zone of mixed forests and forest-Steppe of Ukraine.

The main types of soil had been studied in the basin of river Ros. Their hydrological regime was assessed and quantitative and group humus content was defined for each of the soil. Results of analysis for river Ros water serve in conformation of this fact. Keywords: humus substances, soil, basin of river Ros, catchments.

Аннотация. С. В. Билецкая, Н.Н. Осадчая Влияние физико-географических условий бассейна р. Рось на поступления гумусовых веществ в поверхностные воды. Обобщена информация о физико-географической особенности бассейна р. Рось, который расположен в границах зоны Смешанных лесов и Лесостепи. Показаны локальные различия по характеру геологического строения и рельефа. Исследованы главные типы почв бассейна р. Рось, оценен их гидрологический режим и определен количественный и фракционно-групповой состав гумуса.

Аналитический обзор физико-географических условий, а также, анализ почвенного покрова бассейна р. Рось свидетельствуют, что природные условия водосбора не способствуют рассеиванию ГР с водным стоком. Поскольку, концентрация гумусовых веществ в поверхностных водах имеет сравнительно невысокие значение и свидетельствует о невысоком уровне обогащения Сорг гумусового генезиса. Ключевые слова: гумусове вещества, почва, басейн р. Рось, водосбор

Поступила в редакцию 07.02.2014 г.