CC BY
12
- прийнятн1сть р1вня ризику, пов'язаного з реалвац^ю ¡н-вестицмноТ стратeг¡í;
- рeзультативн¡сть ¡нвестифйноТ стратeг¡í.
Висновки
Виявлення та дослщження сутн¡сниx характеристик ¡нвес-тиц^ноТ стратеги компани дозволяе сформулювати и визна-чення таким чином: ¡нвестиц¡йна стратепя компани - одна з найважливших вид¡в функц¡ональниx стратег¡й, яка забезпе-чуе вс¡ основн¡ види ¡нвестицмноТ д¡яльност¡ та ¡нвестиц¡йниx в¡дносин компани шляхом формування ¡нвестицмних ц¡лей довгострокового характеру, вибору найбтьш ефективних ¡н-струмент¡в досягнення поставлених ц¡лей, адекватно' корекци, адаптування до умов зовншнього ¡нвестиц¡йного середови-ща та контролю ¡мплементацп зазначених ¡нструмент¡в.
Формування ¡нвестицмноТ стратеги являе собою склад-ний процес, який Грунтуеться на прогнозуванн окре-мих умов зд¡йснення ¡нвестицмноТ д¡яльност¡, вивченн кон'юнктури ринку та складанн стратег¡чного плану компани. Усп¡x ¡нвестиц¡йноí стратег¡í компани гарантуеться при взаeмор¡вноваз¡ теор¡í ¡ практики ¡нвестицмноТ стратег¡í, при зб¡гу стратепчних ц¡лей з реальними економ¡чними та ¡нвестифйними можливостями через жорстку централ^о-вану ¡нвестиц¡йну стратег¡ю.
Список використаних джерел
1. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: учебный курс / И. А.Бланк. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2001. - 448 с. - укр.
2. Дука А.П. Теорт та практика ¡нвестицмноТ дильностк 1нвесту-вання: навч. пос¡бн. / А.П. Дука. - К.: Каравела, 2007. - 424 с. - укр.
3. Вовчак 0.Д. 1нвестування: навч. посЮн. / 0.Д. Вовчак. - Львв Новий Св¡т-2000, 2007. - 544 с. - укр.
4. Клвець П.Г. Стратепя глдприемства: навч. посЮн. / П.Г. Ктвець. - К.: Вид-во «Академвидав», 2007. - 320 с. - укр.
5. 1лляшенко С.М. УправлЫня ¡нновацмним розвитком: проблеми, концепци", методи: навч. поибн. / С.М. 1лляшенко. - Суми: Унверси-тетська книга, 2003. - 278 с. - укр.
6. Бтьський 1.Д. 0собливост¡ процесу розроблення ¡нвестиц^но! стратеги" аграрного виробництва / 1.Д. Б¡льський, Р.П. Дудяк // На-уковий в¡сник нац. люотехннного ун-ту УкраТни: зб. наук. праць. -Львв НЛТУУ. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 192-197.
7. Бясов К.Т. 0сновные аспекты разработки инвестиционной стратегии организации / К.Т. Бясов // Финансовый менеджмент.
- 2003. - №4. - С. 65-75.
8. Кравцова Н.И. Инвестиционная стратегия и инвестиционное проектирование: учеб. пособие / Н.И. Кравцова, М.В. Чараева. -Ростов н/Д: Изд-во РГЭУ «РИНХ», 2008. - 216 с. - рус.
9. НепогодЫа Н.1. 1нвестицмна стратеги в управл^ы розвитком промислового пщприемства (на приклад¡ машинобудвноТ га-луз¡): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економка та управляя п¡дприeмствами (машинобуду-вання)» / Н.1. Непогод¡на - Хмельницький, 2009. - 19 с.
10. Пересада А.А. УправлЫня ¡нвестифйним процесом: Моногр. / А.А. Пересада - К.: ЛЮра, 2002. - 472 с. - укр.
11. Свобода Т.1. 0бГрунтування ¡нвестиц^ноТ стратеги пщприемства / Т.1. Свобода. - Науково-практична ¡нтернет-конференц¡я// http://intkonf.org/svoboda-t-i-obgruntuvannya-investitsiynoyi-stгategiyipidpгiemstva/
12. Фщенко 0.М. Формування ¡нвестиц^ноТ стратеги на промис-лових п¡дприeмстваx / 0.М. Ф¡щенко // Актив¡зац¡я та пщвищення ефективност¡ ¡нвестиц¡йниx процес¡в в Украи-и: ВсеукраТнська наук.-практ. конф. студента ¡ молодих вчених. Донецьк, 1-2 квтня 2010 р.
- Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ». - 2010. - С. 74-79.
1 3. Штанько Л.0. Процес планування ефективноТ ¡нвестиц^но! стратеги" п¡дприeмства / Л.0. Штанько // Проблеми системного пщходу в економщй зб. наук. праць. - К. - 2009. - С. 65-67.
14. Удалих 0.0. Управляя ¡нвестицйною дильнютю п¡дприeмства: Навч. посй. / 0.0. Удалих. - К.: Центр навч. лп-ри, 2006. - 292 с. - укр.
УДК.332.021:336.02
Н.М. ДАВИДЕНКО, д.е.н., доцент, НУБИ1 Украни
Вплив фшансово! системи на фшансове забезпечення шдприсмств
На основ¡ порвняльного анализу з'ясовано переваги та недолки банкоцентрично! та ринкоорентовано'1' ф1нансово'1 системи. Розкрито вплив ¡снуючих моделей ф'нансових систем на стан корпоративного управлння з врахуванням вщпо-вщно'1' модел¡. Охарактеризовано структуру втчизняного фнансового ринку та встановлено його належнсть до певноо модел¡ ф¡нансовоí системи.
Ключов1 слова: фнансова система, модель, ф¡нансовий ринок, ф¡нансов¡ ресурси, фнансове забезпечення, структура.
Н.М. ДАВИДЕНКО, д.е.н., доцент, НУБиП Украины
Влияние финансовой системы на финансовое обеспечение предприятий
На основе сравнительного анализа выяснены преимущества и недостатки банкоцентричной и рыночно ориентован-ной финансовой системы. Раскрыто влияние существующих моделей финансовых систем на состояние корпоративного управления с учетом соответствующей модели. Охарактеризована структура отечественного рынка и установлена его принадлежность к определенной модели финансовой системы.
Ключевые слова: финансовая система, модель, финансовый рынок, финансовые ресурсы, финансовое обеспечение, структура.
76 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (160)/2014
© Н.М. ДАВИДЕНКО, 2014
N. DAVYDENKO,
associate professor, Department of Finance and Credit National university of life and environmental sciences of Ukraine
Effect of financial support for financial enterprises
Based on comparative analysis revealed the advantages and disadvantages bankotsentrychnoyi rynkooriyentovanoyi and financial system. Reveals the impact of existing models of financial systems in the state of corporate governance taking into account relevant model. The characteristic structure of the domestic financial market and established his membership of a particular model of the financial system.
Keywords: financial system, model, financial market, financial resources, financial support, structure.
Постановка проблемы. Принципове значения при до-слщженн питань фЫансового забезпечення пщприемств представляв проблема здатност економки забезпечити вщповщнють комерцмно вигщних проекта обсягом фЫан-сових ресурса. Кризов1 явища свтово'У економнно'У та фЬ нансово'У систем чинять значний вплив на розвиток окремих кра'Ун, вщображаючи виклики зростаючих тенденцм ¡нтегра-цп нац¡ональних економнних та ф¡нансових систем. Дина-мвм процес¡в ф¡нансовоí ¡нтеграц¡í та глобалвацп обумов-люе виникнення чинник¡в як позитивного, так ¡ негативного впливу на окрем¡ нац¡ональн¡ економ¡ки. Тому питання впли-ву фЫансово'У системи на фЫансове забезпечення пщпри-емств у процес¡ ¡нтеграцп до свггового ф¡нансового простору набувають особливо' значущост
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблемы. Науко-вою скарбницею теоретико-методолог¡чних п¡двалин про-цес¡в ф¡нансового забезпечення пщприемств стали пра-ц¡ видатних мислителв економнно'У науки, зокрема О. Гудзь, Ю. Лупенка, В. Ситника, П. Стецюка та ¡н. 1хн фундаментальн досл¡дження наклали св¡й вщбиток на осягнення сутност¡ проблем фЫансування та кредитування п¡дприeмств, що озна-менувало початок як¡сно нового пщходу до розгляду проблем у царин ф¡нансового забезпечення як цтюно'У конструкций В роботах в¡тчизняних науковцв - Н. Сфремова, М. Толопто, С. Козьменко, О. Шевцова, В.Федосова, Г. Полякова, Н. Рязанова, Л. Дробозина, Л. Петрашко та зарубжних Ф. Алле-на, Д. Гайла, С. Майерса ¡ Н. Мейлафа - придтяеться значна увага проблемам розвитку фЫансового ринку, але в межах окремих сегментв - грошового ринку, ринку капггалу та зна-чно меншою м¡рою ринку похщних ф¡нансових ¡нструмент¡в.
Мета статп. На основ¡ пор¡вняльного анал¡зу з'ясувати переваги та недолки банкоцентрично' та ринкоорюнтова-но'У фЫансово'У системи. Охарактеризувати структуру вггчиз-няного ф¡нансового ринку та встановити його належнють до певно'У модел¡ фЫансово'У системи.
Виклад основного матер!алу. Останым часом зростае ¡нтерес до досл¡джень взаeмозв'язк¡в фЫансового розвитку та економ¡чного зростання на менш агрегованому р¡вн¡. Так, американськ економ¡сти Р. Раджан ¡ Л. 3¡нгалес у сво-'й прац¡ [10] виходили з того, що рвы галуз¡ економ¡ки во-лод¡ють сво'Ум особливим ефективним попитом на зовн0-не ф¡нансування (¡нвестици м¡нус внутр¡шн¡й Cash-Flow) ¡ що розподт потреб у такому фЫансуванн по галузях залиша-еться порвняно однаковим у межах одн¡eí кра'ни. 3а таких умов галузь ¡з великим попитом на зовн¡шнe фЫансування повинна розвиватися швидше у кра'нах ¡з б¡льш розвинени-ми фЫансовими ринками. Автори використовували приклад США як системи вщлку ¡ кра'Уни з найменшими проблемами у фЫансовм систем¡ для перев¡рки сво'х г¡потез для ¡нших
краУн. Було виявлено, що галуз1, бтьш залежн вщ сторон-нього фЫансування, розвивалися швидше у краУнах ¡з бтьш розвиненою банк¡вською системою або ринком ащй.
В умовах досконалого ринку, для якого була розроблена вЬ дома теорема Модтьяы - Мтлера, модель ф¡нансування не мае значення для вартост¡ ф¡рми або iT ¡нвестиц¡йних р¡шень [10]. В умовах недосконалост ринку кап¡талу, що випливае з ¡нформац¡йних асиметр¡й та ¡нституцмних витрат, витра-ти на фЫансування ¡з внутр¡шн¡х ф¡нансових джерел е за-звичай нижчими, н¡ж ¡з зовн¡шн¡х джерел. Наприклад, С. Ма-йерс ¡ Н. Мейлаф стверджують, що розмщення додаткових акц¡й компанп стае вельми дорогим способом фЫансування, оск¡льки менеджери компани, що д^ть в ¡нтересах акцюне-р¡в, схильн розм¡щувати на ринку нов¡ акцп тод¡, коли т¡ вже сильно переоцЫеы цим ринком [9]. Аналогий проблеми ви-никають при борговому фЫансуваннк Менеджери, як¡ праг-нуть до максимвацу доходу акц¡онер¡в, схильн залучати своУ компани в реалва^ю надм¡рно ризикових проект¡в, змушую-чи при цьому кредитора п¡двищувати розм^ кредитноУ пре-ми, що веде до подорожчання банювського ф¡нансування [6].
У компанй як¡ зазнають фЫансових обмежень, пщвищу-еться роль внутрш^х джерел ф¡нансування ¡нвестиц¡й. З ¡н-шого боку необх¡дно враховувати, що у вщповщност з теорию «в¡льного грошового потоку гот¡вки», запропонованою М. Дженсеном, надм¡рне накопичення внутршых фЫансо-вих ресурс¡в компани веде до неефективного надмТрного ¡нвестування [7]. Коли компант мае б¡льше внутршых фЬ нансових ресурс¡в у порвняны ¡з зовн¡шн¡ми ¡нвестицмни-ми можливостями, вимТряними в терм¡нах чистоУ приведено! вартоси зростае небезпека ¡нвестування цих ресурса у проекти з вщ'емною чистою приведеною варт¡стю (NPV). При цьому менеджери можуть нав^ь бути зацкавленими в реа-л^ацп таких проект¡в, оск¡льки зб¡льшення обсяпв обороту, або ринковоУ н¡ш¡ в результат Ух реал¡зац¡У, зазвичай позна-чаеться на зб¡льшенн¡ прибутк¡в менеджера, хоча сам¡ проекти з погляду акцюнерв можуть виявитися неефективними.
У цих умовах ¡нституцюнальний тиск, що створюеться формами боргового фЫансування, може в¡д¡гравати ¡стотну по-зитивну роль у в¡дношенн¡ пщвищення ефективност¡ фЫан-сування ¡ зростання вартост компани. Пов'язано це, перш за все, з реальною загрозою ймов¡рност¡ банкрутства в раз¡ неефективного використання ¡нвестицмних ресурс¡в ¡ втратою менеджерами роботи, в¡дпов¡дноУ кваз^енти ¡ репутаци'
Таким чином, виб^ конкретних джерел та форм фЫансу-вання мае для зростання вартост компан¡й ¡ Ух усп¡шноУ дЬ яльност¡ принципове значення. В теорп ¡ практиц¡ корпора-тивних ф¡нанс¡в зазвичай мова йде про виб^, з одного боку, м¡ж зовн^ыми ¡ внутр¡шн¡ми джерелами ф¡нансування, а з ¡ншого - м¡ж борговим (банювсью позики ¡ кредити) ¡ пайовим
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (160)/2014 77
(за допомогою акцй фЫансуванням. Практика свщчить, що структура джерел фЫансування може ¡стотно змЫюватися i вщрГзнятися в компан¡яx як всередин одн¡eí галуз¡ економ¡ки, так i в час¡, нав¡ть якщо рiвень оподаткування, асиметричностi ¡нформаци i агентських витрат залишаеться пост¡йним.
При дослщжены заруб¡жниx моделей сл¡д звернути увагу на вплив ¡снуючих моделей фЫансових систем на стан корпоративного управлЫня ¡з врахуванням вщповщно''' модел¡. Ми звернемо увагу на двi основн¡ модел¡ ф¡нансовиx систем, що ¡снують у сучасн¡й ринковм економ¡ц¡: так звана система неформальних взаемовщносин (relationship-based system) - RBS i система витягнуто'' руки (arm's length system)-ALS. Достатньо часто для характеристики вищезгаданих фЫан-сових систем у лiтературi використовуються терм¡ни «система, заснована на банках» (bank based system) i «система, заснована на фондовому ринку» (market-based system), що не зовам розкривае ¿'х суть, осктьки така термЫолопя мае у сво'й основi модел¡ зовншнього корпоративного фЫансу-вання. Однак на практик в б¡льшост¡ кра'н основним дже-релом ф¡нансування компан¡й е 'х внутр¡шн¡ фонди. Kр¡м того, ымецька модель корпоративного управлЫня е типовим прикладом системи, засновано'' на банках, яка в¡др¡зняeться вщносно невеликою часткою банк¡вськиx кредит¡в у загаль-ному обсяз¡ ф¡нансування корпорацм. Таким чином, моделi корпоративного фЫансування не можуть ц¡лком адекватно вщображати в¡дм¡нност¡ м¡ж двома ф¡нансовими системами.
Кожна фЫансова система виконуе двi основн¡ функцп: а] спрямування ¡нвестицмних ресурс¡в у галуз¡ та сфери найбтьш ефективного 'х використання (функцт розпод¡лу); та б) забезпечення адекватно' вiддачi для ¡нвестор¡в (фунщя контролю i управл¡ння). Hайб¡льш¡ вщмЫност м¡ж двома фЬ нансовими системами спостер^аються при розгляд¡ функцп контролю i управл¡ння. Ця функцт характеризуе взаемо-в¡дносини ф¡нансовиx ¡нститулв i ¡нвестор¡в i, таким чином, зачтае i функц¡ю перерозпод¡лу, включаючи послаблення фЫансових обмежень, розмежування ¡нвестицмних меж, накопичення та збер¡гання ¡нформаци, необхщно''' для ефективного перерозподту кап¡талу.
Незалежно в¡д типу фЫансово' системи ¡нвестори пови-нн¡ мати у своему розпорядженн меxан¡зм, який би дозволяв здмснювати мон¡торинг i контроль за використанням 'хньо-го капралу, а також у разi потреби мати можлив¡сть втруча-тися в цей процес. Система RBS забезпечуе такий мехаызм ¡нвесторов¡, надаючи йому певн права над компанию, що ф¡нансуeться. Так¡ права можуть виникати у випадках, якщо ¡нвестор стае великим акцюнером компани або головним и кредитором. Вищезазначене стосуеться японсько'' моде-л¡ корпоративного управлЫня, прикладами тако'' модел¡ е система японських головних банк¡в [12] i н¡мецькоí система корпоративного управлЫня з системою н¡мецькиx «домашне» банк¡в [5]. У цих системах основы три функцп монгго-рингу - попередый в¡дб¡р кл¡eнт¡в i ¡нвестиц¡йниx проект¡в; поточний мон¡торинг проекта; втручання в справи компани у випадках слабкого управлЫня ¡нтегруються в рамках вщ-повщних банк¡в. Стосунки мГж ¡нвесторами i компан¡ями у систем! RBS е довготривалими i пщтримуються добровть-но взятими на себе зобов'язаннями. При цьому стосунки мГж банками i компан¡ями будуть бтьш стаб¡льними та фЫан-
сово безпечними в тому випадку, якщо обидв! сторони вже мають певний запас капралу. У цих випадках довготрива-л! стосунки дозволяють ¡стотно скорочувати ¡нформафйну асиметр¡ю i, таким чином, ¡нституцмы i витрати в цтому.
Однак така модель взаемовщносин вимагае наявнють певно' квазГренти, що розподтяеться мГж двома сторонами, а також передбачае вщсутнють досить привабливих зовн0-ых альтернатив, ¡ншими словами - менш конкурентне се-редовище i певн перепони для виходу на ринок. Бтьш того, модель RBS передбачае менш жорстк вимоги до розкрит-тя ¡нформаци про фЫансово-виробничу дтльнють компани, осктьки наявнють у компани одного потужного ¡нвесто-ра робить не обов'язковим надання тако' ¡нформацп тре™ особам, включаючи громадсьюсть. Своею чергою, ¡нформа-цмы переваги i «¡нформацмна рента», що виникають, вщЬ грають роль достатых стимул-реакцм для ¡нтеграци контр-ольних функцм i пщтримки довготривалих стосунюв.
Найбтьш вщомим прикладом системи «витягнуто' руки» е класична англо-американська модель корпоративного управлЫня та фЫансова система США (див. рис.). У рамках ц^'' системи значне число лквщних i розвинених фЫансо-вих ринюв (наприклад, ринки цЫних паперю, корпоративних облГгацГй i ¡н.) надають широкий спектр фЫансових ¡нстру-ментю, необхщних рвним економнним суб'ектам. Функци мониторингу здмснюються рвними спецвлвованими ¡нсти-тутами, такими як венчурний капггал, комерцмы банки, ¡н-вестицмы банки, рейтингов! агентства. Таю ¡нститути надають рвы типи моыторингових послуг для рвних фЫансових продукта i рвних етапв розвитку компанм.
Система ALR вщрвняеться бтьш короткостроковим характером фЫансових стосунюв, менш орюнтована на використання контрольних функцм. Захист ¡нвесторв у цм модел! за-безпечуеться системою жорстких контрактв, а сама модель передбачае широке використання юридичних i правових ¡н-струментв [11]. Це означае, що ¡нвестори втручаються в дЬ яльнють компани переважно на етап и банкрутства або лк-вщаци. Система стосунюв у модел! ALS будуеться на основ! лквщних i конкурентних ринюв. Вщповщно, значно бтьше зна-чення мають вимоги до розкриття ¡нформаци, що необхщне для забезпечення дювост юридичних i правових ¡нструментв i до-сягнення ефективност перерозподту ¡нвестицмних ресурсв.
На практиц ц фГнансов! системи можуть спГвГснувати разом в однм i ™ же кра'нГ, хоча вГдносне значення i роль кож-но' з моделей розрГзняються. В ЯпонГ', наприклад, ринки ка-пГталГв значно розвинулол, нГж у НГмеччинГ або Франци, хоча фГнансов! системи цих трьох кра'н вГдносяться до модел! RBS. КрГм того, навГть у США система «неформальних взаемовщносин» переважае серед дрГбних компанГй [2].
Проте кожна з даних фЫансових систем мае сво' переваги i недолГки. Система «витягнуто' руки» може устшно функ-цГонувати лише в умовах високо' якост! правового i юридич-ного середовища i чггко певних i захищених прав власностг Тому багато експертГв вважають, що у кра'н, що розвивають-ся, i кра'н з перехГдною економкою, що вГдрГзняються низьким рГвнем розвитку правового i ¡нституцГйного середовища, не-мае ¡ншо' альтернативи, окрГм як прийняти на озброення систему родинних фЫансових стосункГв, в яюй роль головного ¡н-вестора i кредитора виконуватимуть комерцГйн! банки [10].
78 Формування ринкових в1дносин в УкраУы № 9 (160)/2014
Cиcтемa RBS здaтнa дocтaтньo ycпiшнo знижyвaти ^ти-туцмы витpaти i витpaти мoнiтopингy i нa цiй ocнoвi - зни-жyвaти цiнy кaпiтaлy для кoмпaнiï. Ocoбливi пеpевaги oтpи-мують пpи цьoмy мoлoдi, a тaкoж дpiбнi кoмпaнiï, щo гocтpo вiдчyвaють неcтaчy фiнaнcoвиx кoштiв для poзвиткy в yмo-вax недocкoнaлиx pинкiв кaпiтaлy. Cиcтемa ALS, cвoeю чеp-пэю, piзкo здopoжye фiнaнcyвaння iнвеcтицiй фipм, щo c™-кaютьcя з cеpйoзними iнфopмaцiйними пpoблемaми [9].
У ™й же чac cиcтемa RBS мoже знижyвaти iнcтитyцiйнi витpaти нacтiльки знaчнo, щo цiнa пoзикoвoгo кaпiтaлy для кoмпaнiï пoчинae нaближaтиcя дo цЫи iï внyтpiшнix джеpел фiнaнcyвaння. А це, як вже зaзнaчaлocя вище, мoже cпpaв-ляти звopoтне вpaження. Дуже «дешевi» фiнaнcoвi pеcyp-c^ щo пеpевищyють iнвеcтицiйнi мoжливocтi кoмпaнiï, легкй вклaдaютьcя в неефективнi пpoекти. У цьoмy cенci в ^crn-мi «витягнyтoï pyки» icнye дocить жopcткий меxaнiзм, a caме меxaнiзм пoглинaнь, щo зaпoбiгae тaкoмy нецiльoвoмy вига-pиcтaнню iнвеcтицiйниx pеcypciв.
У paмкax cиcтеми poдинниx фiнaнcoвиx cтocyнкiв знa-чнo пpocтiше виpiшyeтьcя пpoблемa вiднoвлення кoнтpaктiв мiж iнвеcтopaми i кoмпaнiями, щo, пoзa cyмнiвoм, е вельми пpивaбливим для кoмпaнiй, i^o зaзнaють тpyднoщi з лквщ-нютю. B тoй же чac пoдaльший клieнтcький кoнтpoль з бoкy iнвеcтopa виявляeтьcя cлaбкiшим, нiж y cиcтемi ALS, o^^-ки iнвеcтop, !o неcе пopiвнянo низькi витpaти мoнiтopин-гу, легше пoгoджyeтьcя нa кpедитyвaння cyмнiвниx пpoектiв, щo веде зpештoю дo пoм'якшення бюджетниx oбмежень [4]. У cиcтемi ALS вiдcyтнicть зoбoв'язaнь пo дoвгoтpивaлoмy
мoнiтopингy icтoтнo пoлегшye зaвдaння пpизyпинення фе-дитyвaння неефективниx пpoектiв. Пpoте пpoблемa вiднoв-лення кoнтpaктiв знaчнo ycклaднюeтьcя yнacлiдoк неoбxiд-нocтi кoopдинaцiï дiй великoгo чиcлa piзниx iнвеcтopiв [3].
Taким чинoм, пеpевaги cиcтеми «poдинниx фiнaнcoвиx cтocyнкiв» пoлягaють, пеpш зa вcе, в мoжливocтяx меxa-нiзмy дoвгocтpoкoвoгo мoнiтopингy i кoнтpoлю нaд iнвеcти-цiйнoю дiяльнicтю кoмпaнiï. Baжливa poль функци кoнтpoлю i yпpaвлiння мae нa yвaзi, щo ocнoвний iнвеcтop дуже дoбpе уявляе co6í, як пoвиннa фyнкцioнyвaти кoмпaнiя. B цьoмy ви-пaдкy iншими iнвеcтopaми легкo дocягaeтьcя кoнcенcyc щ^-дo пеpcпективи poзвиткy кoмпaнiï.
Пpoте, якщo кoмпaнiя вiднocитьcя дo пpинципoвo нoвoï га-лyзi екoнoмiки aбo викopиcтoвyвaнa нею теxнoлoгiя cxильнa дo швидкиx змiн, мoжливе виникнення cитyaцiï, кoли зaгaльне уявлення пpo oптимaльнy cтpaтегiю кoмпaнiï y iнвеcтopiв вщ-cyтнe, не дивлячи^ нa ïx дocтaтню iнфopмoвaнicть. Piзнoмa-нiтнicть дyмoк, щo виникae, зaвaжae пpийняти пpaвильне Ы-веcтицiйне piшення. Бдиним виxoдoм з cитyaцiï, щщэ cклaлacя, з метoю визнaчення ефективнocтi cтpaтегiï yпpaвлiння кoм-пaнieю е пеpедaчa пoвнoвaжень iï менеджеpaм. У цьoмy ви-пaдкy piзкo знижyeтьcя poль функц^ кoнтpoлю i кoopдинaцiï дiй iнвеcтopiв щoдo дocягнення кoнcенcycy i cклaднa пеpедa-чa фунщй мoнiтopингy певнoмy фiнaнcoвoмy iнcтитyтy.
У тaкиx cитyaцiяx знaчнo зpocтae poль pинкy цiнниx пaпеpiв, ocкiльки ïxнe кoтиpyвaння aкyмyлюють в co6í в кoнцентpoвa-нoмy виглядi вciлякy iнфopмaцiю piзниx iнвеcтopiв. Taким чи-нoм, кypc цiнниx пaпеpiв дoзвoляe oцiнювaти вapтicть кoмпaнiï
Вплив cтpyктypи ф^н^во'! cиcтeми на фiнaнcoвe зaбeзпeчeння шдприемств
Формування ринкових вiднocин в ÓKparni № 9 (160)/2014 79
3 BpaxyBaHHAM i'i KOHKpeTHOi ynpaBniHCbKoi CTpaTerii i npaKT/K/ i flae e^eKTMBHi c/rHan/ flnn nepepo3nofliny iHBecT/öi/H/x i HaHCOBi/ix pecypciB [8]. y 3B'n3Ky 3 ö/m c/CTeMa «B/TnrHyToi py-k/», xapaKTepHora Mexera akoi e HanBHicTb e^eKT/BHoro p/HKy öiHH/x nanepiB, B/ABnneTbcn Ha/6inbi±i afleKBaTHora flnn hob/x rany3e/ i TexHonori/, fle flocnrneHHA KoHCeHCyCy cepefl iHBec-TopiB no n/TaHHnx nepcneKT/BHoi flinnbHocTi KoMnaHii e CKnaflHo aocaxh/m. C/CTeMa «pofl/HH/x $iHaHcoB/x CToCyHKiB» b/ab-nneTbcn e^eKT/BHora b Tpafl/öi/H/x rany3nx 3 ix BiflHocHo CTa-6inbHora B/po6H/Hora TexHonoriera.
B/cnoBneHi MipKyBaHHn niflTBepflxyraTbcn pn^oM flocni-flxeHb, i|o po3rnnflaraTb flaHi npo6neM/ b icTop/HHi/ peTpo-CneKT/Bi. TaK, AnneH i fl. Tain BKa3yraTb Ha Toil $aKT, |o y flpyrii/i nonoB/Hi fleB'nTHaflönToro CToniTTn CaMe p/HoK öiH-H/x nanepiB floHfloHCbKoi 6ipxi 3irpaB Ha/Baxn/Birny ponb y ^¡HaHCyBaHHi 6yfliBH/öTBa 3ani3H/öb. npoM/cnoBa peBonraöin KiHön XVIII - noHaTKy IX CToniTTn 6yna noB'n3aHa HacaMnepefl i3 TaK/M/ rany3AM/, nK TeKCT/nbHa npoM/cnoBicTb, b AKi/ Ben/Ky HaCT/Hy CKnaflan/ npi6ii no po3Mipax KoMnaHii, |o $iHaHcy-raTbCn nKpa3 BiflnoBiflHo flo C/CTeM/ ALS [1].
AHanoriHHo floHfloHCbKi/ 6ipxi KnraHoBy ponb y po3B/TKoBi Ta-K/x rany3e/, nK aBToMo6inbHa, eneKTpoHHa, KoMn'raTepHa i ¡h-TepHeT-TexHonorii, y flBaflöAToMy CToniTTi Biflirpana Hbra-lTlopK-CbKa ^oHfloBa 6ipxa. B to/ xe HaC np/CKopeH// npoM/cnoB// po3B/ToK HiMeHH/H/ Ha noHaTKy M/Hynoro CToniTTn, nK i po3B/-tok nnoHCbKoi aBToMo6inbHoi i eneKTpoHHoi npoM/cnoBocTi b 70-80-Ti poK/, 3fliiCHraBaBCn Ha 6a3i Bxe BifloM/x CTaHflapTH/x TexHonori/ i b 3HaHHii Mipi ToMy - Ha oCHoBi C/CTeM/ RBS.
Bmchobkm
nopiBHnnbH// aHani3 ^iHaHCoB/x C/CTeM CBiflH/Tb, |o kox-Ha C/CTeMa Mae CBoi nepeBar/ i HefloniK/, nKi HaCTKoBo b 3mo-3i nonCH/T/ np/H/H/ ^iHaHCoBoi Kp/3/ b KpaiHax A3ii, Tp/Ba-ni/ eKoHoMiHHi/ CTarHaöii b ßnoHii, 3 oflHoro 6oKy, a 3 iHixioro - CTi/Ke eKoHoMiHHe 3poCTaHHn b C0A b 90-Ti poK/. npoTe 6yno 6 HeBipHo oflHo3HaHHo CTBepflxyBaT/, |o nKaCb oflHa mo-flenb Mae nepeBary nepefl iHixiora b KoHTeKCTi flii Ha TeMn/ eKo-HoMiHHoro 3poCTaHHn B Tp/Banii nepCneKT/Bi.
AHani3 pi3H/x npaBoB/x C/CTeM noKa3aB, |o Ha/H/xH// pi-BeHb 3ax/CTy npaB aKöioHepiB i Kpefl/TopiB MaraTb KpaiH/, |o BiflHoCnTbCn flo ^paHöy3bKoi' npaBoBoi C/CTeM/. flnn KpaiH aH-rni/CbKoi npaBoBoi C/CTeM/ -HneHiB OECP xapaKTepH// 6inbi±i b/cok// CTyniHb 3ax/CTy npaB aKöioHepiB. npoTe BiflHocHo npaB Kpefl/TopiB piBeHb 3ax/i|eHocTi b KpaiHax 3 HiMeöbKora C/CTeMora B/|e, Hix b aHrnoCaKCbK/x KpaiHax - HneHax OECP, ane H/xHe, Hix b a3iaTCbK/x KpaiHax 3 Tiera x npaBoBora C/CTeMora, ane |o He BxoflATb b öra opraHi3aöira.
Cepefl KpaiH - HneHiB OECP Ha/6inbi±i Ben/Ki ^oHfloBi p/HK/ C^opMyBan/Cn y KpaiHax 3 aHrni/cbKora npaBoBora C/CTeMora. ßK npaB/no, po3Mip ^oHfloBoro p/HKy TiCHo noB'n3aH// i3 piB-HeM eKoHoMiHHoro po3B/TKy KpaiH/.
KpaiH/ HiMeöbKoi npaBoBoi C/CTeM/ BonofliraTb Ha/6inbi±i po3B/HeHora i BiflHocHo Ben/Kora 6aHKiBCbKora C/CTeMora. Ic-toth/m noKa3H/KoM 3HaHyiocTi ^oHfloBoro p/HKy no BiflHo-rneHHra flo 6aHKiBCbKoi C/CTeM/ e noKa3H/K p/HKoBoi KaniTa-ni3aöii flo o6cnry fleno3/TiB 6aHKiBCbKoi C/CTeM/. no öboMy noKa3H/KoBi neprnicTb Tp/MaraTb KpaiH/ aHrnocaKCbKoi npaBoBoi C/CTeM/, b ak/x BiflHocHa 3HaHy|icTb ^oHfloBoro p/HKy TicHo Kopenrae 3 piBHeM eKoHoMiHHoro po3B/TKy. KpaiH/ ^paH-öy3bKora, HiMeöbKora i CKaHfl/HaBCbK/x npaBoB/x C/CTeM, ak npaB/no, MaraTb BiflHocHo H/3bKi 3HaHeHHA öboro noKa3H/Ka.
AHani3 HayKoB/x i CTaT/CT/HH/x flxepen noKa3aB TnxiHHA CTpyKTyp/ BiTH/3HAHoro ^iHaHcoBoro p/HKy flo 6aHKiBCbKoi HaHcoBoi C/CTeM/. CBiflHeHHAM öboro e nepeBara 6aHKiBCbKo-ro Kpefl/TyBaHHA eKoHoMiK/ ak 3aco6y 3anyHeHHA ^iHaHcoB/x pecypciB, floMiHyBaHHA 6aHKiB ak ronoBH/x eMiTeHTiB i ToproB-öiB öiHH/M/ nanepaM/ Ha ^oHfloBoMy p/HKy. BoflHoHac H/3bKa KaniTani3oBaHicTb 6aHKiB, |o He flo3Bonne ^iHaHcyBaT/ Macrn-Ta6ii iHBecT/öi/Hi npoeKT/, CTaB/Tb nifl cyMHiB no3/öii 6aHKiB y Ma/6yTHboMy. Öe aKTyani3ye 3HaHeHHA ^oHfloBoro p/HKy.
CnMCOK BMKopMCTaHMX flwepe.n
1. Allen F., Gale D. Comparing Financial Systems. MIT Press, 1999.
2. Berger A., Udell G. Relationship Lending and Lines of Credit in Small Firm Finance// Journal of Business, 1995, vol. 68, p. 351-381.
3. Bolton P., Scharftsein D. Optimal Debt Structure and the Number of Creditors// Journal of Political Economy, 1996, vol. 104, p. 1-25.
4. Dewatripont M., Maskin E. Credit and Efficiency in Centralized and Decentralized Economies// Review of Economic Studies, 1995, vol. 62, p. 541-555.
5. Edwards J., Fischer K. Banks, Finance and Investment in Germany. Cambridge University Press, 1994.
6. Jensen M., Meckling W. Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Costs and Ownership Structure // Journal of Financial Economics. - 1976. Vol.3. P. 305-360.
7. Jensen M. The Agency Cost of Free Cash Flow, Corporate Finance and Takeovers// American Economic Review, 1986, vol 76, p. 323-329.
8. Grossman S. On the Efficiency of Competitive Stock Markets where Traders have Diverse Information// Journal of Finance, 1976, vol. 31, p. 573-585; Grossman S., Stiglitz J. The Impossibility of Informationally Efficient Markets// American Economic Review, 1980, vol. 70, p. 393-408.
9. Myers S., Majluf N. Corporate Financing and Investment Decision when Firms Have Information that Investors Do Not Have//Journal of Financial Economics, 1984, vol. 13, p. 187-222.
10. Rajan R., Zingales L. Financial Dependence and Growth // American Economic Review, 1998, vol. 88, p. 559-586.
11. Ko3aHeHKo A.B., BopoHKoBa A.3., KopeHeB 3.H. Ochobh Kopno-paT/BHoro ynpaBneH/n. yHe6Hoe noco6/e. - flyraHCK: /3flaTenbCTBo CHy, 2001. - 480 c.
12. CeMeHoBA.T. E<£eKT/BHe ynpaBniHHn CTpyKTypora KaniTany aKqio-HepHoro ToBap/CTBa / A.T. CeMeHoB, O.O. nnaKcraK, O.B. ApoweBCbKa // BicH/K eKoHoMiHHoi HayK/ yKpaiH/. - 2010. - №2 (18). - C. 137-144.
80 OopMyBaHHfl pmhkobmx BiflHOCMH b YKpai'Hi № 9 (160)/2014
